З Новим Роком, підписники! 🎅🏼

Якими чеснотами має володіти гетьман?

Свого часу на це питання відповідав Касіян Сакович. І його відповідь досі актуальна:

В ГЕТМАНѢ ꙖКІИ ЦНОТЫ МАЮТꙏ БЫТИ

При томꙏ жалосномꙏ актѣ хочꙋ оукаꙁати:
Ꙗкіи цноты гетманꙏ повиненꙏ мѣвати.
Боѧзнь Божꙋю первей всего нехъ мѣваєтꙏ,
А при ней треꙁвость, чꙋйность, статечность ховаєт.
Над то чистость, ѡхъ, чистость, повинен ховати,
А кгвалтовникѡвꙏ єй збытъ сродꙁе карати.
В наоуце тыжъ воєнной нехъ бꙋдетꙏ цвиченый,
Голодѡмꙏ и холодѡмꙏ тыжъ приꙁвычаєный.
Бо незавше в обозѣ свѣжаѧ волина,
Добра з саламахою подчасꙏ кабанина.
Нѣмашꙏ тамꙏ каплꙋнѡвъ, анѣ тлꙋстых кокошїй,
Нѣмашꙏ ложокꙏ складаныхꙏ, нѣ домѡвꙏ хорошихꙏ.
Ѡ напоѧхъ коштовныхъ тамъ нѣпомышлѧй,
Але на водѣ, єсли рачишꙏ переставай.
Такимъ невчасомъ гетманъ мꙋситъ навыкати,
Который с похвалою хочетъ воєвати.
И нетрꙋдно такомꙋ войскꙋ ѡ звитѧꙁство,
Што навыкло терпѣти такоє оубоꙁство.

(далі буде)

Касіян Сакович. Вірші на жалісний погреб Петра Конашевича–Сагайдачного. Київ, 1622


І Літопис І

Обкладинка львівського часопису "Нова хата", 1938 рік, № 15–16.


І Літопис І

Що таке електрон? Памво Беринда пояснює первинне значення цього слова:

Илектронꙏ:

Бꙋрштынꙏ, мосіондзꙏ, или крꙋшецꙏ з злота и срѣбра змѣшаный и подобный имꙏ, а томꙋ подобна мосѧж.

Ще давні греки помітили, що бурштин (грецькою мовою ἤλεκτρον, ḗlektron), якщо потерти його об хутро, притягує до себе невеликі об'єкти. У 17 столітті британські вчені вирішили називати предмети з такою властивістю electrica, тобто подібними до бурштину. Звідси вже походить слово електричний в сучасному сенсі.

Також з античних часів словом електр називають сплав золота й срібла — не через властивість після тертя притягувати інші об'єкти, а ймовірно, через колір, подібний до бурштинового.

Памво Беринда. Леѯіконъ славенорωсскїй и Именъ тлъкованїє. Київ, 1627


І Літопис І

До речі, чорна ікра колись була доволі доступним делікатесом, принаймні у Слобідській Україні. Її возили чумаки.

Мелкая, но интересная черта, что у Квитки неоднократно в числе крестьянских лакомств оказывается «кавьяр», т. е. черная осетровая икра, впоследствии сильно вздорожавшая.
Еще в половине прошлого столетия, накануне проведения К.-Х.-А. [Курсько-Харківсько-Азовської] железной дороги, фунт икры в Харькове стоил от 30 до 40 коп., а ранее и того дешевле; продукт по дешевым ценам доставлялся чумаками, и не только у крупных, но и у мелкопоместных дворян икра стояла боченками.

Сумцов Н. Очерки народного быта. Из этнографической экскурсии 1901 года по Ахтырскому уезду Харьковской губернии проф. Н. Ф. Сумцова. Харьков, 1902


І Літопис І

Уявлення чернігівських селян про контрацепцію 125 років тому:

Щоб довго не було дітей.

Як молода сідає на посаді, то хай під себе положить стільки пальців, скільки років вона хоче, щоб у неї не було дітей.

Гринченко Б. Из уст народа. Малорусские рассказы, сказки и пр. Чернигов, 1900


І Літопис І