Нещодавно відбулась дискусія про штучний інтелект в ході якої студенти та науковці обговорили можливості й обмеження штучного інтелекту в контекстах філософії, юриспруденції та компʼютерних наук 🧑‍🎓

Першим слово взяв доцент кафедри інтелектуальної власності, інформаційного та корпоративного права юридичного факультету Леонід Тарасенко, який окреслив підходи до правового розуміння штучного інтелекту та результатів його діяльності. Зокрема, дослідник порушив питання чи зможе штучний інтелект замінити юристів та суддів в найближчому майбутньому та які моральні виклики він має вирішувати в ході судових справ і які справи повинні бути використані для навчання такого інтелекту майстерності юриста або судді. Також Леонід Тарасенко зазначив, що сучасна правова база України не встигає за розвитком штучного інтелекту і це буде серйозним викликом в майбутньому.

Наступним доповідачем був професор кафедри історії філософії філософського факультету Андрій Синиця, який порушив питання можливостей розвитку штучного інтелекту та ролі людини в цьому процесі. У своїй доповіді Андрій Синиця, зокрема, розповів про концепцію ідеального світу, в якому пануватиме штучний інтелект. Учасники дискусії обговорювали можливість передачі штучному інтелекту політичної влади для становлення загальної справедливості й рівності серед людей. Також учасники дискусії торкнулися питань можливостей людського розуму та штучного інтелекту. Дискутанти говорили про перспективи людського прогресу, технічну сингулярність, а також місця в цих процесах штучного інтелекту, як окремого субʼєкта.

Завершив дискусію представник Наукового товариства Богдан Голик, який розповів учасникам про технічні аспекти штучного інтелекту, особливості роботи чату «GPT» та процес навчання штучного інтелекту. В ході доповіді молодий науковець порушив фундаментальні питання математики, формальної логіки та в цілому розуміння науки як такої.

Фото зроблені Пресцентром Львівського університету

Букет квітів чи право голосувати? 🤨

Міжнародний день боротьби за права жінок – впершу чергу має бути днем про памʼять досягнень жінок, їх героїчні вчинки та багаторічну боротьбу.

Цей день про:

🟢 суфражисток які вибороли виборче право через мітинги, протести тортури та насильницьке годування;
🟢 Малалу Юсафзай, яка бореться за право жінок на освіту та розбудовує школи;
🟢 Катрін Бревер – першу жінку, що отримала ступінь бакалавра в США;
🟢 спростування праці Едварда Кларка, який вважав, що жіночі освітні здібності обмежені фізіологією. Що в процесі отримання освіти енергія в жінки відводиться від репродуктивних органів до мозку, і це загрожує здоров’ю жінки;
🟢 відсутність можливості займатися творчістю, бо свої роботи треба було віддавати чоловікам, таким чином вони отримували можливість побачити світ;
🟢 неможливість кредитування без дозволу чоловіків;
🟢 те ще до 1960-х років жінки мали отримати письмовий дозвіл від чоловіка, щоб відкрити рахунок в банку.

Нам всім варто памʼятати про жертви хоробрих та сильних жінок задля кращого життя, а ще нам потрібно боротись за рівні можливості та права для людей незалежно від їх статі, віросповідання тощо.