До речі, які переваги, недоліки, та підводні камені у прямого попадання грейпфрутового соку в око?

Відмін побував на онлайн-тхеквондо, прости Велесе. Якщо чесно, то майже нічим не відрізняється від 3д, навіть легше на інших дивитись коли тупиш з рухами. І особливо радує коли тренер наприкінці всідається в шкіряне крісло замість підлоги — де ви ще піймаєте такий антураж?

Відмін був єдиний зелений, але не єдиний білий пояс, тож не такий сором. Вивчили як правильно робити удар, яким я колись вибив собі коліно, тож заняття незабутнє по всіх фронтах.

Насправді у мене дуже погано з пам'яттю на зв'язки за довільних умов. Якщо в Муай Таї перші вісім достатньо прямолінійні і складаються з максимум 5 рухів, у тхеквондо перша ж містить вже 17 суто ручних з розворотами на 300 градусів Кельвіна, в той час як друга та третя мають десь з десяток і містить куди яскравіші удари ногами. Тож таке, не сильно пристосоване для новачків, зате дозволяє вже з перших занять робити той самий удар з розвороту, та ще й подвійний. Тож рекомендую, але розтяжечки сподіваюсь вам явно вистачає більше, ніж мені (я то позичаю).

Хто готовий to hit мій bid?

Пост рознесло, 4.13 тут.

Російської кухні пасмо. Пригадую ті неприємні відчуття коли пасмо потрапляє до рота, тож доволі органічна назва.

via @dilovikovbasy.

Хоча мушу визнати, мої профи всіляко пишаються студентами, які і на стажування в Мамазони всілякі їздять під час ПхД, і які потім отримали хороші роботи в індустрії чи взагалі пішли з науки начисто, і активно про них розповідають за нагоди, тож.

Відмін пригадав про канал, який вів у далекому 2017 разом з колегою. У нас навіть був бот з гороскопами на кожен день. Поностальгуємо. Хто не в'їхав, той допетрає.

Це був спостережний тур на МОАА. В ту хмарну ніч Місяць був у повні і у зеніті. Нам потрібно було перемалювати термінатор і позначити основні кратери на вологій від роси карті. У кожного був стіл, стілець, ручки, лінійки та телескоп. Телескоп був саморобний, складений того ж дня з двух фанерних труб і прикручений азимутальним монтуванням до пляшки. Я почав розв'язувати. Монтування телескопа не дозволяло направити його в зеніт, тоді я відкрутив його, обпер об стілець, благо він мав високу спинку, а пляшку використав для сидіння. Після доволі швидкого наведення і фокусування я почав заповнювати бланк. Єдиним, що викликало занепокоєння, був кратер, чорний як небо навколо, котрий не був зображений на карті. Я зняв і протер з обидвох боків об'єктив, але кратер не зник. Подумавши, що це пляма, я направив телескоп на роботу іншого учасника, і дефект зник. Мене помітив спостерігач, і коли він підійшов аби мене дискваліфікувати, я пояснив ситуацію и дав йому телескоп. Він одразу направив його на Місяць, і через пару секунд фокусування його обличчя скривилось в гримасі жаху. Я забрав телескоп, і після чергового наведення і фокусування, прямісінько посеред поля зору виявилось, що, мать твою, Джонні, там сидів грьобаний гук! Ці сучі сини навчились ховатись навіть там! Я покликав парубків і ми почали опромінювати що є сили цей грьобаний Місяць, мені навіть пропалили бланк відповідей, Джонні, це було просто пекло, а не перестрілка! Нашого керівника поранили, ми відтягнули його до дерева і перев'язали там же.

— Шановні, передайте акт виконаних робіт… — почав Андрій Олександрович.
— Ви самі все передасте, пане вчителю!

І тоді ми покликали наших леґінів, наших славних соколів, які скинули на тих гуків напалм. Ви би це бачили! Коли я дивився на Місяць, він був то білий, то золотий, а тепер він ще довго буде чорним, поглинувши своєю чорнотою гуків. Я люблю аромат напалму зранку. Всі столи були ним просочені. Це був запах… перемоги!

Колись ця олімпіада закінчиться.

А от десь так тоді виглядало індонезійське небо, з дикими хмарами, тільки по чорному, і Місяць реально в зеніті був, а не як тут. Можете уявити як весело було рисувати сузір'я Стрільця на виданих намоклих листках (він тоді був десь попід Місяцем якраз).

Підженіть мемів, де хейтять академічну науку, як ось цей. Хочеться розпочати пасмо ненависті і розбавити його смішними картинками, бо інакше ж ніяк, заборонено.

Ні, я не ненавиджу академічну науку, це безмежно важлива сфера діяльності і я щасливий за всіх тих, хто там працює з задоволенням, і невимовно їм вдячний за просування границі нашого знання заради тих, хто вірить у сенс життя шкіряних мішків, це скажено благородна діяльність. Але мені тре антидот від мемів про академічну науку аби слати у відповідь і не захлинатись у крінжі, яку відчуваю, бо не бачу себе у цій сфері.

Не розумію, але верещу як недорізана свиня.
via @Nateron.