Що на вас найшло...

Тим часом, є пропозиція розповісти доведення optimal stopping problem, можливо з модифікаціями задачі, в неділю ввечері, як от о 20:00 за Києвом.

via @TlanImas2121.

Музична павза via @tokareuv.

Відповідь: Херсон, бо хрін вам, а не сон, поки розв'язуватимете рівняння Айнштайна.

Who df is Eunice?

В Нідерах шторми з поривами вітру до 130 км/год, тобто всього лише вдвічі більше, ніж зазвичай. Зараз би на велик, ех.

Тільки народжуючи можна зрозуміти те щастя, яке я відчуваю від з'ясування того, що The Manga Guide to Statistics: Factor Analysis є кросовером двох попередніх манга-путівників зі статистики.

Контент з гуртожитку

via @Radon220.

У вас досі є можливість замовити слухання КТП чи чогось, що потребує більше, ніж одного читача. Як і запропонувати свою кандидатуру на начитувача.

Нам всім було цікаво.

Нагадаю, заради чого ви голосуєте, нормальний анонс буде потім:

Вечірня недільна лекція!
Пригадайте зимові свята. Ви шукаєте подарунки, і вже обійшли півміста. Заходите в чергову крамницю і бачите — те, що треба! Але не зовсім. Ви починаєте ненавидіти це місто, продажників, які комерціалізували свята і змушують вас витрачати тонни грошей та часу, інакше рідні буцімто перестануть вас любити, а також себе. І поки усвідомлення того, що вже сам жест подарунку багато означає і буде цілком достатнім, вас не переповнило, треба прийняти рішення — скупитись у цій крамниці, чи продовжити пошуки?

Очевидно, що вибір першої ліпшої крамниці не передбачає безумовного успіху, як і перспектива обійти все місто не виглядає аж такою привабливою. Постає питання, з якого моменту припинення пошуків і реалізація найліпшої на даний момент опції з найбільшою ймовірністю приречене на успіх? Пошук цього багачу застосовний і в інших задачах: пошук квартири, продаж на барахолці, вибір місця для обіду чи ночівлі під час роадтріпу, і навіть, чи радше першочергово — вибір партнера. З якого моменту варто дослухатись до відчуття "о, це воно!"?

Це буде лекція про задачу найсприятливішої зупинки, або ж optimal stopping problem. Вона не буде популярною — я продемонструю оптимальність правила "забийте на перші 37% кандидатів, а після цього накидуйтесь на першу найліпшу опцію", а також строго виведу його через комбінаторику. Також ми побалакаємо про різні модифікації цієї задачі: якщо у нас є можливість повернення до попередніх опцій, або ж ці опції можуть нас відхилити. Все це в неділю о, схоже, 19:00 за Києвом. Але у вас ще є час це змінити (себто час початку).

Wtf is wrong with these people?

Контекст: аргумент за включення нейтрального варіянту серед відповідей до запитання у анкеті.

via @valerii_krushelnytskyi.

Дійсно, зовсім різні.

Манга-путівник до Факторного Аналізу, себто третя і схоже остання книга в серії Статистики, не поступається першим двом ні сюжетом (це кросовер попередніх випусків!), ні викладом матеріялу. Якщо спочатку мені деякі (заскрінені) моменти здавались слабуватими, то зараз бачу що це чудово підтримує загальний меседж книжки: Факторний Аналіз — прутня. Та й не лише він.

У книзі неодноразово зазначається, що ці самі фактори існують лише в голові дослідника. Ба більше, сам аналіз явно названий "договірним матчем", себто підгонкою під початкову гіпотезу. Купа параметрів у проміжних розрахунках обираються на розсуд аналітика, що перетворює цю науку в мистецтво, чи теханаліз, що є ще більшою прутнею. Остаточно, мотивацією щодо включення певних пояснювальних змінних це "вони мають звучати переконливо для публіки", тобто сам факторний аналіз є метамаркетинговим методом: переконай не лише покупця у продукті, але й продавця у способі організації продажів.

Проте це викликає глибші питання: а що не прутня? Якщо щось тупе працює, то може воно не таке вже й тупе? Для когось згорткові мережі видадуться тупими, для когось reinforcement learning, особливо deep, але якраз останній здолав буцімто мегарозумних людей у Го. Методи на кшталт факторного аналізу, описані в манга путівнику, є комбінацією математики з доволі тупими припущеннями (лінійності та купи нульових кореляцій) та власного розсуду дослідника — машинний та людський інтелект. Проте сучасні обчислювальні потужності дозволяють нам перекласти все більше на машини, даючи їм можливість навчитись з нуля без зовнішнього втручання, як от AlphaGo Zero. Чи є ці методи прутнею? Тим паче зважаючи на те, що вони працюють значно краще ніж буцімто непрутня? І чи наша свідомість бува не виникла з такої прутні, що Творець піддався б тотальному висміюванню з боку сучасних науковців, які іронічно досягли розгадки свідомості завдяки цій прутні?

Все ж, тре відрізняти прутню, яку роблять економісти та представники природничих наук, які не розуміють статистики і застосовують її ледь не наосліп, підбираючи статистичні тести допоки ті не виплюнуть підходяще p-value аби опублікуватись, від прутні, яка працює в реальному світі та природі, хоч і не піддається глибокому розумінню.