Бенедикт Камамбер.

via @ahoma_alive.

Завтра о 21:00 за Києвом відбудеться стрім на тему згорток. Згортатимемо гаусіани, шоколад, та свинособак навпіл. Також перетворюватимемо їх Лапласом і Фур'є.

Співстрімер: @TlanImas2121 (та всі хто захочуть увімкнути мікрофон, і це не вилізе їм боком чи обтяжить наслідками).

via @mr_pingvee.

via @DaniDonni.

Чому на базі Дії досі не був розроблений електронний журнал школяра під назвою єБал?

Нагадуємо, що стрім відбудеться за 3 год. Після технічного трешаку будуть балачки, якщо відмін не відміниться через недосип.

via @DaniDonni.

Листівка коліжанкам- і колегам-астрологам via @Ku4eriavik.

Доповнення до вчорашнього вже не стріму, а подкасту:

​​У тривожні часи добре іноді зайняти чимось голову й руки, тож пропоную зануритись у роздуми про її величність сферичність топологію, й винести собі на згадку про ці роздуми власноруч створений сувенір.

Що буде, якщо взяти смужку паперу, приклеїти скотч на один із її кінців і з’єднати обидва кінці між собою, перед тим зробивши один оберт, як на відео? Невже всього лише недоладний браслет? А що, як я скажу, що цій фігурі ставлять статуї й пишуть про неї романи?

Стрічка Мебіуса (в інших транскрипціях — Мьобіуса, Möbius strip) — це поверхня лише з однією стороною та одним краєм. Хоч і, на перший погляд, це здається нісенітницею — можна спробувати обмалювати фарбою один із країв смуги, й побачити, як він з’єднується з тим, котрий видавався протилежним (тобто, з’єднується сам із собою).

Топологія Всесвіту — річ вельми загадкова, але уявімо (бодай задля мисленнєвого експерименту), що наш Всесвіт є стрічкою Мебіуса. Тоді ми (гіпотетично) могли б пройтися такою стрічкою й повернутися в те саме місце, звідки вийшли, щоправда, дещо іншими — немовби відзеркаленими. Головний герой однієї з історій Герберта Веллса («The Plattner Story») ухитрився повернутися на Землю після неймовірної події, внаслідок якої його серце опинилося з правого боку. Можливо, Веллс і сам гадки не мав, але справи могли бути цілком топологічного характеру — принаймні так припустив у своїй книзі «Гіперпростір» Мічіо Кайку. У ній він розвинув ідею уявних експериментів далі, відправивши читача на стрічку Мебіуса з простягнутою правою рукою. Там читач ставив її на плече людині, в потилиці якої не відразу впізнавав свою – адже людина була відзеркалена зліва направо. Людина попереду ставила свою таку саму (проте ліву) руку іншій людині попереду, а та — таку свою (праву) людині попереду неї (і так далі, скільки забажаєте разів)…

Але якщо ви втомилися від мисленнєвих експериментів і хочете знати чи має сенс стрічка Мебіуса на практиці, то ось вам два прості приклади: раніше таку форму застосовували в стрічках для друкарських машинок, а потім — і в картриджах для комп’ютерного друку. Це дозволяло використовувати всю площу стрічки і, відповідно, значно економити.

Ну й куди без цього: одне з надважливих застосувань такої стрічки — це численні дискусії між математиками, а також море натхнення для митців. Одним із таких продуктів натхнення ділюся в дописі: Möbius strip, Floriana Barbu

#Больцманові_думи 🧠