Бігом дивитись. Тут юний блогер з чудовою українською пояснює за Піщаника. Я в свій час дуже багато споживав відеоблогів про кіно та графічні новели, і мушу сказати, що це відео зроблено на дуже хорошому рівні, я приємно вражений. Рекомендую.

"слухай, а в тебе може є знайомі, що роблять усілякі гарні плакати з різнорідними донаціями до України? сьогодні мені відправляють на відбудівлю будинків, буде час роздрукувати і трохи порозвішувати
тому можу до того ще якісь порозвішувати"

Пишіть @polevarka.

Ввечері буде довжелезний пост, написаний місяць-два тому, який стосується цього і багато іншого, і який я в свій час я не публікував, бо для цього мав переписати одну з попередніх статей на каналі. Тож поки я його ставлю на відкладені, до вас питання:

1. Чим пушкін відрізняється від моргенштерна у культурному вимірі?
2. Який об'єктивний критерій високості/якості культури, що наприклад відрізняє двох вищеназваних?

Вибачте, не культурному вимірі, а культурно-мистецькому. Тобто можете мені також спробувати довести, що пушкін об'єктивно кращий за благословенну янгольськими арфами поезію алішера.

Культурно-науковий триптих. Unabridged повідомлення місячної давності.

Нема культури хорошої і поганої, якісної чи неякісної, це все суб'єктивщина. Те, що ми бачимо в підручниках історії, це лише суб'єктивна вибірка авторів. Культура, яка дійшла до нас крізь віки, дійшла до нас не тому, що вона божественна, а випадково (упс, посередня Мона Ліза). Якщо у тебе є два витвори мистецтва, і чисто випадково про один з них знає чи шанує на одну людину більше, то згодом про цей витвір знатиме значно більше людей, ніж про інший.

Впевнений, ти й сам помічав, як багато ми на уроках історії вивчали Єгипту та близького сходу (чи як називається Межиріччя, Месопотамія, і т.д.), і виділяли від сили один урок на Китай та Японію, в яких культура та історія є незрівнянною і багатою у порівнянні з жодною іншою. Та вони паперові гроші мали в ХІ ст.!

Той же Подерев'янський історики скоріше за все був би просто викреслений, мовляв не для дітей, хоча його українці дуже люблять і явно включили б в свою культурну спадщину. Чи Приймаченко, картини якої мені зовсім не імпонують, але заперечувати її вплив я не буду. В той час як більшість картин у сучасних пінакотеках це Мадонни з немовлятами, буквально тисячі їх, і мене навіть бісить як неефективно через це зайнятий простір. У них нічого нема, і однієї такої картини було б цілком достатньо для репрезентації всього образотворчого мистецтва 17 ст. Чи портрети, які теж не містять нічого особливого. Можна йти безкінечно. Врешті-решт, я вірю, що зможу переконати у тому, що нема поганої і хорошої культури. І це я навіть не брав до уваги, що можна взяти якусь повість, і серед прекрасних думок обприскати її педофілією абощо (привіт, Лоліта?). Як ми тоді ставитимемось до книги? Хороший це представник культури, чи поганий? Беремо ми це найкраще і ігноруємо найгірше? Тоді повість розвалиться, лол.
_________________________________________________________________

Тому культуру довільної цивілізації не можна сортувати, хороше невіддільне від поганого. Тому й казати, що одні представники рос культури мають братись до уваги, а інші ніт, це не лише ускладнення собі життя, це неправильно. Може музика моргенштерна проживе же з тисячу років, а про пушкіна забудуть вже через 20, хоча можна показати, що пушкін в середньому проживе же стільки ж, а моргенштерн через кілька років забудеться (чи скільки він на плаву). Мені взагалі моргенштерна музика може подобатись, лол, і якщо хтось скаже, що у мене нема смаку, що він буцімто не натренований, то ніт, просто ваш смак упереджений, як і мій, і не можна казати, що ваш смак упереджений в бік прекрасного, а мій в бік огидного. Бо може насправді все навпаки.

Тому якщо ми хочемо кенселити російське, ми маємо кенселити їхню культуру без розбору. І не треба побоюватися, що ми втратимо щось геніальне, бо ми самі означили ті продукти геніальними. Ми самі давали їм потрапити у наш культурний простір і отримати такий тег. Проте щоразу як ми читаємо умовного достоєвського, ми не читаємо умовне Мистецтво Війни (ти вигадаєш краще порівняння). Щоразу, як ми вивчаємо цілий рік Близький Схід, ми втрачаємо можливість повивчати далекий. Дивлячись голлівудське кіно, ми не дивимось корейське. І тому ми не можемо навіть бути впевнені, що не існує того, хто описав страждання значно краще за достоєвського. Що хтось не написав поезію значно краще за пушкіна.

Відмова від російського це шанс знайти щось навіть краще за достоєвського та пушкіна там, де ми не шукали. І не лише краще, а й більше. Це шанс розвернути культурну несправедливість. І гріх цим шансом не скористатись.

Те ж стосується спілкування. Щохвилини, коли ми спілкуємось з росіянином, ми не спілкуємось з мексиканцем, іспанцем, японцем, корейцем, індонезійцем, і т.д.. Життя коротке, і ми приречені не торкнутись і до тисячної частки світового культурного континууму. Тож краще зробити вибір не на користь росні.
_______________________________________

Проте я досі не виключаю, що поняття якості можна строго побудувати. Згідно з ефектом Лінді, який є строгим статистичним феноменом, себто який можна довести: якщо якась річ, яка не підлягає біологічній деградації (ідея, книга, картина, мелодія), існує х років, то вона проіснує в середньому ще х років. Це пов'язано з тим, що якщо ідея пройшла випробування часом, себто уникла стількох можливих смертей, то дуже ймовірно, що вона уникатиме їх настільки ж успішно й надалі. Тому чим старіший шмат культури, тим довше він бутиме поряд. І це стосується не лише культури, але й науки і технологій. Машинному навчанню близько 50 років, тому можна очікувати, що хайп буде ще довго. Як, власне, і квантовим обчисленням. Проте вони не зрівняються зі стільцем — технологією, яка була тисячоліттями. Це одна з основ передбачення вигляду майбутнього: воно буде переповнене старими речима, в той час як новітні до нього не доживуть, будучи заміненими речима, які ми не здатні передбачити.

Також я не торкався російської науки. Вона дала початок російській школі ймовірностей: нерівностям Чебишева та Маркова, серед іншого. Ця школа ймовірностей характеризується неабиякою строгістю, бо теореми формулюються як нерівності замість рівностей, що передбачає встановлення меж, а отже значно строгіші оцінки. Західна шкода ймовірностей переважно формулює теореми у вигляді рівностей, і тому їхня математика може здатись потужною, а насправді є не більше ніж іграшкою, використання якої приречене на крах. Тож мені, як wannabe статисту, не прийде в голову відмовлятись від цього формалізму, від цього російського творіння. Чи прийде? Річ у тім, що культура суб'єктивна, а от математика ні. Математика, (скоріше за все, бо досі точаться дебати про те, чи математика є винайденою, чи створеною) на відміну від культури, нікому не належить, і тому якби не було росіян, хтось інший би ввів цей російський формалізм. Він, врешті-решт, був би за потреби перевідкритий.

Якщо ми з тесту Колмогорова-Смірнова приберемо ці два імені — тест не втратить строгість і силу. Він просто стане "тест на перевірку належності розподілу" чи "розподільним тестом". Імена теорем чи технологій не несуть про них інформації вцілому, окрім історичної (хоча це окрема дискусія, але не настільки довга). Тому прибрати ці імена не нашкодить науці. Чим Західна наука займалась і без того, бо у них теорема про двох міліціонерів (що безумовно є політичною назвою, як і поняття поліції) зветься Squeeze theorem чи теоремою про сендвіч — головну страву нідерської кухні.

Я тут казав про науку, а почав про математику, що є різними речима, лол. Але щодо науки аргумент ще сильніший — наука є об'єктивною. Вона є відтворюваною, тому фізичний закон умовного Іванова не припинить діяти на території Канади. А отже і Іванов цьому закону не потрібен.

Волонтерському фонду UAid потрібні люди у Львові, що мають час, енергія та бажання волонтерити. Є багато міні (і не тільки) завдань з якими вже наш Львівський офіс не справляється, через що виникають небажані затримки в поставках.

Писати @astronomy_guy.

​​Якщо ви читаєте мої наукпоп тексти то напевно пам'ятаєте мій опус-магнум-недописаний про компоненти ракетного пального (лінк ось тут). Але коли я його писав то не думав що він стане потрібен з практичної точки зору фактично всім...

Зараз буквально кожна людина в Україні може зіткнутися з залишками ракет, якими suscanis miscovi обстрілюють нас з вами. І в цій ситуації знання про те, яке пальне вони використовують може врятувати ваше життя і здоров'я. Будь ласка, запам'ятайте – не варто підходити до будь-яких уламків великих крилатих ракет без протигазів і засобів захисту шкіри.

Наприклад, гівно мамонта Х-22 яке зараз кидають в нас літає на компонентах тонка і АК-27. Тонка це суміш ксилідинів і амінів. Її пари смердять падлом, небезпечні і відносяться до 3-го класу небезпеки. АК-27 це концентрована азотна кислота в якій розчинено 27% азотного тетраоксиду. Через це вона червона і димить. Азотний тетраоксид на вашій слизовій вступає в реакцію з водою і утворює ту ж азотну кислоту прямо там, у вашій носоглотці і легенях. Що, як ви розумієте, дуже не корисно для вашого здоров'я.

Подібні токсичні, на жаргоні ракетників "смердючі", компоненти використовуються на всіх бойових ракетах з рідинними ракетними двигунами. А в ракеті, яка впала, безвідносно від причини падіння, ЗАВЖДИ будуть залишки пального. Я знаю поки що тільки про використання Х-22, але може бути ще якийсь радянський металолом на рідинних двигунах. Тому НЕ ПІДХОДЬТЕ до уламків ракет особливо якщо там лежать такі "горшки" камер як на фото. Якщо вам потрібно оглядати уламки по службі – одягніть протигаз, гумові чоботи і рукавиці.

Також треба пам'ятати про той факт, що в радянських/російських крилатих ракетах з турбореактивними двигунами – Х-55, Х-101, Калібр, Р-500 і т.п. також може використовуватися токсичне пальне – децилін – замість звичного всім гасу. Тому при їх дослідженні також треба бути обережним.
Невеликі ракети типу протитанкових, російські Х-29 і т.п. твердопаливні і їх пальне відносно не токсичне.

Ще раз – цивільним НЕ треба підходити до уламків будь яких ракет. Військовим, поліцейським, дснсникам при обслідуванні залишків ракет необхідно використовувати протигази та захист шкіри, щоб не отруїтися, як це сталося в Тернопільскій області.

(с) Sergiy Fakas

Мій герой дав інтерв'ю про свою діяльність.

Кінематографу має бути в шкільній програмі стільки ж, скільки літератури. Це стосується і графічних новел. Спростуйте.

Листівка бесіді.

Внаслідок війни Росії з Україною, для великої кількості школярів та їх вчителів продовження навчання стало неможливим. Група вчителів з Херсонського фізико-технічного ліцею та Харківського фізико-математичного ліцею №27, в співробітництві с командою українських вчених з університету Лейдену, Нідерланди, створили онлайн-школу з фізики для школярів 8-11 класів.

Школа є безкоштовною і буде проходити на платформі zoom з 1 липня 2022 до 1 січня 2023. Запрошуємо всіх бажаючих ознайомитись з інформацією на сайті та зареєструватись:

Сайт школи