Проте я досі не виключаю, що поняття якості можна строго побудувати. Згідно з ефектом Лінді, який є строгим статистичним феноменом, себто який можна довести: якщо якась річ, яка не підлягає біологічній деградації (ідея, книга, картина, мелодія), існує х років, то вона проіснує в середньому ще х років. Це пов'язано з тим, що якщо ідея пройшла випробування часом, себто уникла стількох можливих смертей, то дуже ймовірно, що вона уникатиме їх настільки ж успішно й надалі. Тому чим старіший шмат культури, тим довше він бутиме поряд. І це стосується не лише культури, але й науки і технологій. Машинному навчанню близько 50 років, тому можна очікувати, що хайп буде ще довго. Як, власне, і квантовим обчисленням. Проте вони не зрівняються зі стільцем — технологією, яка була тисячоліттями. Це одна з основ передбачення вигляду майбутнього: воно буде переповнене старими речима, в той час як новітні до нього не доживуть, будучи заміненими речима, які ми не здатні передбачити.
Також я не торкався російської науки. Вона дала початок російській школі ймовірностей: нерівностям Чебишева та Маркова, серед іншого. Ця школа ймовірностей характеризується неабиякою строгістю, бо теореми формулюються як нерівності замість рівностей, що передбачає встановлення меж, а отже значно строгіші оцінки. Західна шкода ймовірностей переважно формулює теореми у вигляді рівностей, і тому їхня математика може здатись потужною, а насправді є не більше ніж іграшкою, використання якої приречене на крах. Тож мені, як wannabe статисту, не прийде в голову відмовлятись від цього формалізму, від цього російського творіння. Чи прийде? Річ у тім, що культура суб'єктивна, а от математика ні. Математика, (скоріше за все, бо досі точаться дебати про те, чи математика є винайденою, чи створеною) на відміну від культури, нікому не належить, і тому якби не було росіян, хтось інший би ввів цей російський формалізм. Він, врешті-решт, був би за потреби перевідкритий.
Якщо ми з тесту Колмогорова-Смірнова приберемо ці два імені — тест не втратить строгість і силу. Він просто стане "тест на перевірку належності розподілу" чи "розподільним тестом". Імена теорем чи технологій не несуть про них інформації вцілому, окрім історичної (хоча це окрема дискусія, але не настільки довга). Тому прибрати ці імена не нашкодить науці. Чим Західна наука займалась і без того, бо у них теорема про двох міліціонерів (що безумовно є політичною назвою, як і поняття поліції) зветься Squeeze theorem чи теоремою про сендвіч — головну страву нідерської кухні.
Я тут казав про науку, а почав про математику, що є різними речима, лол. Але щодо науки аргумент ще сильніший — наука є об'єктивною. Вона є відтворюваною, тому фізичний закон умовного Іванова не припинить діяти на території Канади. А отже і Іванов цьому закону не потрібен.
Також я не торкався російської науки. Вона дала початок російській школі ймовірностей: нерівностям Чебишева та Маркова, серед іншого. Ця школа ймовірностей характеризується неабиякою строгістю, бо теореми формулюються як нерівності замість рівностей, що передбачає встановлення меж, а отже значно строгіші оцінки. Західна шкода ймовірностей переважно формулює теореми у вигляді рівностей, і тому їхня математика може здатись потужною, а насправді є не більше ніж іграшкою, використання якої приречене на крах. Тож мені, як wannabe статисту, не прийде в голову відмовлятись від цього формалізму, від цього російського творіння. Чи прийде? Річ у тім, що культура суб'єктивна, а от математика ні. Математика, (скоріше за все, бо досі точаться дебати про те, чи математика є винайденою, чи створеною) на відміну від культури, нікому не належить, і тому якби не було росіян, хтось інший би ввів цей російський формалізм. Він, врешті-решт, був би за потреби перевідкритий.
Якщо ми з тесту Колмогорова-Смірнова приберемо ці два імені — тест не втратить строгість і силу. Він просто стане "тест на перевірку належності розподілу" чи "розподільним тестом". Імена теорем чи технологій не несуть про них інформації вцілому, окрім історичної (хоча це окрема дискусія, але не настільки довга). Тому прибрати ці імена не нашкодить науці. Чим Західна наука займалась і без того, бо у них теорема про двох міліціонерів (що безумовно є політичною назвою, як і поняття поліції) зветься Squeeze theorem чи теоремою про сендвіч — головну страву нідерської кухні.
Я тут казав про науку, а почав про математику, що є різними речима, лол. Але щодо науки аргумент ще сильніший — наука є об'єктивною. Вона є відтворюваною, тому фізичний закон умовного Іванова не припинить діяти на території Канади. А отже і Іванов цьому закону не потрібен.
Волонтерському фонду UAid потрібні люди у Львові, що мають час, енергія та бажання волонтерити. Є багато міні (і не тільки) завдань з якими вже наш Львівський офіс не справляється, через що виникають небажані затримки в поставках.
Писати @astronomy_guy.
Писати @astronomy_guy.
Forwarded from Американський 🚀 піхотинець
Якщо ви читаєте мої наукпоп тексти то напевно пам'ятаєте мій опус-магнум-недописаний про компоненти ракетного пального (лінк ось тут). Але коли я його писав то не думав що він стане потрібен з практичної точки зору фактично всім...
Зараз буквально кожна людина в Україні може зіткнутися з залишками ракет, якими suscanis miscovi обстрілюють нас з вами. І в цій ситуації знання про те, яке пальне вони використовують може врятувати ваше життя і здоров'я. Будь ласка, запам'ятайте – не варто підходити до будь-яких уламків великих крилатих ракет без протигазів і засобів захисту шкіри.
Наприклад, гівно мамонта Х-22 яке зараз кидають в нас літає на компонентах тонка і АК-27. Тонка це суміш ксилідинів і амінів. Її пари смердять падлом, небезпечні і відносяться до 3-го класу небезпеки. АК-27 це концентрована азотна кислота в якій розчинено 27% азотного тетраоксиду. Через це вона червона і димить. Азотний тетраоксид на вашій слизовій вступає в реакцію з водою і утворює ту ж азотну кислоту прямо там, у вашій носоглотці і легенях. Що, як ви розумієте, дуже не корисно для вашого здоров'я.
Подібні токсичні, на жаргоні ракетників "смердючі", компоненти використовуються на всіх бойових ракетах з рідинними ракетними двигунами. А в ракеті, яка впала, безвідносно від причини падіння, ЗАВЖДИ будуть залишки пального. Я знаю поки що тільки про використання Х-22, але може бути ще якийсь радянський металолом на рідинних двигунах. Тому НЕ ПІДХОДЬТЕ до уламків ракет особливо якщо там лежать такі "горшки" камер як на фото. Якщо вам потрібно оглядати уламки по службі – одягніть протигаз, гумові чоботи і рукавиці.
Також треба пам'ятати про той факт, що в радянських/російських крилатих ракетах з турбореактивними двигунами – Х-55, Х-101, Калібр, Р-500 і т.п. також може використовуватися токсичне пальне – децилін – замість звичного всім гасу. Тому при їх дослідженні також треба бути обережним.
Невеликі ракети типу протитанкових, російські Х-29 і т.п. твердопаливні і їх пальне відносно не токсичне.
Ще раз – цивільним НЕ треба підходити до уламків будь яких ракет. Військовим, поліцейським, дснсникам при обслідуванні залишків ракет необхідно використовувати протигази та захист шкіри, щоб не отруїтися, як це сталося в Тернопільскій області.
(с) Sergiy Fakas
Зараз буквально кожна людина в Україні може зіткнутися з залишками ракет, якими suscanis miscovi обстрілюють нас з вами. І в цій ситуації знання про те, яке пальне вони використовують може врятувати ваше життя і здоров'я. Будь ласка, запам'ятайте – не варто підходити до будь-яких уламків великих крилатих ракет без протигазів і засобів захисту шкіри.
Наприклад, гівно мамонта Х-22 яке зараз кидають в нас літає на компонентах тонка і АК-27. Тонка це суміш ксилідинів і амінів. Її пари смердять падлом, небезпечні і відносяться до 3-го класу небезпеки. АК-27 це концентрована азотна кислота в якій розчинено 27% азотного тетраоксиду. Через це вона червона і димить. Азотний тетраоксид на вашій слизовій вступає в реакцію з водою і утворює ту ж азотну кислоту прямо там, у вашій носоглотці і легенях. Що, як ви розумієте, дуже не корисно для вашого здоров'я.
Подібні токсичні, на жаргоні ракетників "смердючі", компоненти використовуються на всіх бойових ракетах з рідинними ракетними двигунами. А в ракеті, яка впала, безвідносно від причини падіння, ЗАВЖДИ будуть залишки пального. Я знаю поки що тільки про використання Х-22, але може бути ще якийсь радянський металолом на рідинних двигунах. Тому НЕ ПІДХОДЬТЕ до уламків ракет особливо якщо там лежать такі "горшки" камер як на фото. Якщо вам потрібно оглядати уламки по службі – одягніть протигаз, гумові чоботи і рукавиці.
Також треба пам'ятати про той факт, що в радянських/російських крилатих ракетах з турбореактивними двигунами – Х-55, Х-101, Калібр, Р-500 і т.п. також може використовуватися токсичне пальне – децилін – замість звичного всім гасу. Тому при їх дослідженні також треба бути обережним.
Невеликі ракети типу протитанкових, російські Х-29 і т.п. твердопаливні і їх пальне відносно не токсичне.
Ще раз – цивільним НЕ треба підходити до уламків будь яких ракет. Військовим, поліцейським, дснсникам при обслідуванні залишків ракет необхідно використовувати протигази та захист шкіри, щоб не отруїтися, як це сталося в Тернопільскій області.
(с) Sergiy Fakas
👍4
Кінематографу має бути в шкільній програмі стільки ж, скільки літератури. Це стосується і графічних новел. Спростуйте.
👍10👎6🤔1
Forwarded from АстроПісочниця
Внаслідок війни Росії з Україною, для великої кількості школярів та їх вчителів продовження навчання стало неможливим. Група вчителів з Херсонського фізико-технічного ліцею та Харківського фізико-математичного ліцею №27, в співробітництві с командою українських вчених з університету Лейдену, Нідерланди, створили онлайн-школу з фізики для школярів 8-11 класів.
Школа є безкоштовною і буде проходити на платформі zoom з 1 липня 2022 до 1 січня 2023. Запрошуємо всіх бажаючих ознайомитись з інформацією на сайті та зареєструватись:
Сайт школи
Школа є безкоштовною і буде проходити на платформі zoom з 1 липня 2022 до 1 січня 2023. Запрошуємо всіх бажаючих ознайомитись з інформацією на сайті та зареєструватись:
Сайт школи
Uaphysonline
Physics online — uaphysonline
The school will be held online on the Zoom platform.
Машинний викладач ∆ | #УкрТґ
Кінематографу має бути в шкільній програмі стільки ж, скільки літератури. Це стосується і графічних новел. Спростуйте.
Спеціяльно для тих, хто замість спростовувати просто відреагував не тим пальцем, є ось цей пост.
Telegram
Машинний викладач | #УкрТґ
Книги посмоктують.
В багатьох аспектах. Не потрібно мати навичок аби написати книгу. Не потрібно мати більше однієї навички, якій діти навчаються у початковій школі, аби книгу прочитати. Тому серед книг багато лайна. Тому художні книги поза технічними конструкціями…
В багатьох аспектах. Не потрібно мати навичок аби написати книгу. Не потрібно мати більше однієї навички, якій діти навчаються у початковій школі, аби книгу прочитати. Тому серед книг багато лайна. Тому художні книги поза технічними конструкціями…
👎4
Forwarded from вампірки не голять вульви
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
я якось жив у Рівному та іноді мені здається, що там, порівняно з іншими містами країни, взагалі якийсь свій дивакуватий лор
🤯3