Forwarded from Асоціація родин захисників «Азовсталі»
⛑️💉Змішали кров трьох, щоб «відкачати» пораненого. Як за допомогою підручних засобів рятували життя на «Азовсталі». Матеріал «УП.Життя»
Як проводили перев'язки та ампутації, рятували бійців з критичною крововтратою та наскрізними пораненнями, «УП.Життя» розпитала керівника медичної служби «Азова» Євгена Чуднецова. Далі – його пряма мова.
Звичайно, не всі 300-ті виживали. Найчастіше помирали з пораненнями живота, голови та грудної клітини. Принесли якось пораненого з двома отворами в грудині, але всередині все було як після м'ясорубки.
Були пацієнти з відкритою черепно-мозковою травмою, що лишались при тямі та перенесли операції. Лікарі проявляли винахідливість та робили дренажі, клапани з підручних матеріалів. Наприклад, бійцю з пораненням в грудину встановили торакальний дренаж, щоб рідина та повітря не накопичувались в пробитій легені. Але це був не фабричний дренаж з металевою основою, а саморобний. Лікарі обрізали назофаренгіальну трубку, пальцем розширили отвір, вставили трубку, а клапан зробили з латексної рукавички.
Собаки, яки прибились на «Азовсталь», постійно ласували кістками, що лишались після ампутацій. Бо не було куди їх подіти – виносили з бункера та лишали. Пси розтягували це все по території – фактично все було всіяно відірваними кінцівками.
Хлопці лазили по заводу – шукали аптечки, запаси. Познаходили багато флаконів з фізрозчином для промивання очей – ним розводили йод, а тоді змочували бинти для перев'язок та використовували для тампонади глибоких ран. Виходило навіть без антибіотиків в абсолютно антистерильний та антигуманних умовах заживляти наскрізні поранення, кульові канали тощо. За 2-3 тижні рани починали стягуватись.
У бункері наприкінці квітня було десь 400 поранених, і кожен потребував води та їжі. Все навколо було розбомблено, готувати доводилось в іншому бункері, а потім бійці з інших підрозділів під обстрілами бігли з рюкзаками, в яких були термоси з їжею. Денна норма на кожного пораненого складала один стаканчик (десь 200 гр) каші чи борщу.
🔗Повний текст
📸Фото ілюстративні
Як проводили перев'язки та ампутації, рятували бійців з критичною крововтратою та наскрізними пораненнями, «УП.Життя» розпитала керівника медичної служби «Азова» Євгена Чуднецова. Далі – його пряма мова.
Звичайно, не всі 300-ті виживали. Найчастіше помирали з пораненнями живота, голови та грудної клітини. Принесли якось пораненого з двома отворами в грудині, але всередині все було як після м'ясорубки.
Були пацієнти з відкритою черепно-мозковою травмою, що лишались при тямі та перенесли операції. Лікарі проявляли винахідливість та робили дренажі, клапани з підручних матеріалів. Наприклад, бійцю з пораненням в грудину встановили торакальний дренаж, щоб рідина та повітря не накопичувались в пробитій легені. Але це був не фабричний дренаж з металевою основою, а саморобний. Лікарі обрізали назофаренгіальну трубку, пальцем розширили отвір, вставили трубку, а клапан зробили з латексної рукавички.
Собаки, яки прибились на «Азовсталь», постійно ласували кістками, що лишались після ампутацій. Бо не було куди їх подіти – виносили з бункера та лишали. Пси розтягували це все по території – фактично все було всіяно відірваними кінцівками.
Хлопці лазили по заводу – шукали аптечки, запаси. Познаходили багато флаконів з фізрозчином для промивання очей – ним розводили йод, а тоді змочували бинти для перев'язок та використовували для тампонади глибоких ран. Виходило навіть без антибіотиків в абсолютно антистерильний та антигуманних умовах заживляти наскрізні поранення, кульові канали тощо. За 2-3 тижні рани починали стягуватись.
У бункері наприкінці квітня було десь 400 поранених, і кожен потребував води та їжі. Все навколо було розбомблено, готувати доводилось в іншому бункері, а потім бійці з інших підрозділів під обстрілами бігли з рюкзаками, в яких були термоси з їжею. Денна норма на кожного пораненого складала один стаканчик (десь 200 гр) каші чи борщу.
🔗Повний текст
📸Фото ілюстративні
😨1
Forwarded from penny newspaper
Першокласний сарказм
Просто регочу кожен наступний твіт
Просто регочу кожен наступний твіт
— Спитай у Влада де він живе.
— Ні, де він насправді живе.
— Спитай де його справжній дім.
🥲😭
— Ні, де він насправді живе.
— Спитай де його справжній дім.
🥲😭
🎃7
Машинний викладач ∆ | #УкрТґ
Ur in her unreads, I am in her Saved
Ur in her DMs, I’m in her subnoscriptions blacklist
😎7
— Didn't you fall into, like, a huge pool of lava?
— I fell into a new realm of understanding.
Непоборний, С2Е2
— I fell into a new realm of understanding.
Непоборний, С2Е2
🤯3
As you find your place in the world, know that it won't always be easy. Sometimes life hits you with everything it's got.
When you find yourself in the shadow of adversity, do not be afraid. For without adversity, there can be no triumph. Without testing your limits, you will never know how strong you truly are.
Непоборний, С2Е2
When you find yourself in the shadow of adversity, do not be afraid. For without adversity, there can be no triumph. Without testing your limits, you will never know how strong you truly are.
Непоборний, С2Е2
🤯3