Зрештою лікує не так час як заміна. Час лише створює можливості для заміни. І чим довше ти шукаєш заміну, тим повільніше лікуєшся. Бо зрештою проблема у порожнечі, яка сама по собі швидко не затягнеться

There’s a way of not blaming anything and anyone but yourself. You just have to realize that although it might be your mistake, it’s still their loss. You own your mistakes, the very phenomena of proactive life, but you assign the very same level of responsibility to others. If they do not forgive your mistakes, it’s their choice, maybe even their mistake, but ultimately smth you can’t control, only nudge towards. They choose to forsake you. They could’ve chosen otherwise, but instead they chose to relinquish the connection you had.

They chose to lose you. You are not the one supposed to suffer from their decision.

Якщо люди прийшли сюди після посту про космологію, то або їм доведеться розчаруватись, або мені доведеться писати про Decision Theory

Kishi Kaisei: it’s not that you’ve lost them, it’s them losing you. While you have regained space and time for someone who won’t lose you that easily

Напевно одна з речей, яка допомагає уникнути performance anxiety в моменті, це почати думати про щось зовсім інше, відволіктись, перевести фокус. І почати переходити на режим фокусу, щоб в момент повернення до початкової ситуації повернутись туди з повністю вичищеною оперативкою. Всі думки на кшталт «що зі мною не так що мене не слухають» зникнуть, і свіже перефокусування на ситуації дозволить підійти до неї з позитивнішого боку. Ба більше, дозволить знайти можливості розрядити напружену ситуацію.

Бо зрештою ми вже знаємо все, що нам треба знати щоб в момент хвилювання поводитись так, як ми хочемо поводитись. Всі навички вже відпрацьовані роками досвіду, і центральна АІ система готова активувати їх автоматично як тільки спроможеться розпізнати потрібну ситуацію. Але складається враження, що хвилювання вимикає розпізнавальну систему, і цим заважає активації навичок. Тож і лишається вимкнути хвилювання — шкідливий і самопідсилювальний набір думок, який закриває сонце. Вимкнути способом очищення кешу, де ці думки рояться.

Це в свою чергу дозволить звільнити закайдований хвилюванням розум. А розкайдований розум неспинний, як писав Такван Сохо. Неспинний, нестримний, і здатний підлаштуватися під обставини, щоб знайти свою течію. Бо чи не є життя здатністю знаходити себе де би не опинився?

Men will do anything but go to therapy

High schooler — школяр під кайфом

Впізнали себе?

Як то кажуть, що не змінюєш — те обираєш. Що не замінюєш і не полишаєш, те тримаєш.

Останнім часом роблю все частіше тупі помилки, оговтуючи себе соромом. Настільки соромні, що навіть приклади не хочеться наводити. Хіба якщо пригадую гарний.

Єдине, що допомагає, це припинити себе звинувачувати, розслабитись, і проявити себе у наступній ситуації. Навіть без намагання не повторювати помилку, бо це лише створює додатковий тиск і не сприяє.

І це спрацьовує. Гарна наступна взаємодія приємними враженнями перекриє не таку приємну попередню. Настільки, що ефективно забудеш про неї. Благо кеш маленький.

Shmiska має вайби виконавиці, яку мають грати на киртирниках та в дворах, у найкращому сенсі цього слова. Нам бракувало Шмісок десятки років, зате не бракувало російського лайна. Кожен раз коли я чую Плач Єремії чи Старі Фотографії, мені стає дуже погано, і я ледь тримаю себе в руках. бо це все українське, що грається за бугром, коли комусь в руки потрапляє гітара. І я дуже сподіваюсь, що деінде ситуація значно краща, і я не знаю про нові тренди. Дуже хочу помилятись.

Грайте, будь ласка, Шміску, там і акорди прості, і музика драйвова і енергійна, а не завивання під ліхтарями.