📖 Світлана Стольник “Літературна кавʼярня” - чудовий стімпанк-дебют #2

Книга написана в жанрі стімпанк, тому тут згадується багато різних стімпанк-технологій, від дирижаблів до пароциклів. Все чудово описано так, що уявляєш собі, як це виглядає та працює. Крім того, найголовніша перевага книги та стилю письменниці в тому, що вона абсолютно всі технології описує не окремо, як якусь цікавинку, а як частину побуту головної героїні та людей навколо неї. Вийшло дуже органічно та водночас реалістично. І найголовніша перевага книги - це те, що письменниці вдалося створити світлий та добрий стімпанк, такий, що зачаровує, приваблює й навіть в загальній атмосфері відчуваються елементи казковості. Класичний стімпанк більше похмурий, він ближче до антиутопічного майбутнього кіберпанку. І я не можу сказати, що роман “Літературна кавʼярня” сильно відійшов від класики та “панк” складової - тут теж була страшна війна, є розшарування суспільства, є важкі наслідки війни, пошарпане індустріальне місто, низький рівень життя, але при цьому в суспільстві відчувається полегшення, що війна давно завершилася, і надія на відновлення, відродження та нормальне життя. Саме це робить атмосферу піднесеною, світлою та такою, що надихає.

Стімпанк тут дуже переконливий, атмосферний і реалістичний. Я точно знаю, що Світлана Стольник дуже захоплюється стімпанком і є одним із найкращих експертів у жанрі. Тому вона окремо вивчала всі технічні подробиці, й описані в книзі технології реально існували.

Ще дуже сподобалось, що при наявності чудової та місцями смішної романтичної історії двох дуже різних людей книга не пішла в напрямі ромфанту. Ні, тут немає звичних для жанру абʼюзерів, токсичності, злоби, складних стосунків тощо. І романтична лінія виписана вкрай обережно, легко і гарно поєднується з основним пригодницьким та детективним сюжетом. Також сама Еліс - це звичайна молода жінка, працьовита, талановита, але все ж таки звичайна, зі своїми мріями, життям, звичками тощо. Вона не “не така як всі”, не особлива і точно не детектив, просто інколи вміє помічати важливі дрібниці. Вона, як будь-яка звичайна людина, боїться небезпеки й навіть не подумала, що її інкогніто легко розкрити, а також часто тупить, не розуміючи, що робити далі. І це гарно виписано, так що за неї й разом із нею переживаєш всю цю пригоду.

Детективна інтрига в книзі гарна, а саме розслідування написане легко, як і вся книга. Я б сказав, що тут більше пригод, ніж детективу. Але при цьому все логічно обґрунтовано, досить реалістично, й фінал… теж, хоч і трохи несподіваний, але реалістичний.

Атмосфера роману мене причарувала, є тут трохи елементів якоїсь казковості, інколи здається, що ось-ось і раптом зʼявиться щось магічне, дивне або чарівне. Можливо, якийсь магічний артефакт чи може справжня чаклунка, але насправді все це магія таланту письменниці. Ну і, звісно, над усім цим панує атмосфера справжнього вкрай реалістичного стімпанку.

З недоліків можу назвати лише невеликий проміжок часу між ядерними війнами та сучасністю стімпанку, яка описується в книзі, бо в тексті згадуються всього сто років. Мені здається, мало часу для таких змін. Бачив кілька непринципових помилок у деяких словах. Попри всі пояснення письменниці, мені здаються дивними перепади погоди біля пустелі, яка зазвичай встановлює свій клімат навколо. Ну і все ж таки Еліс, можливо, місцями занадто серйозна та зациклена на своїй роботі. Все це несуттєві недоліки й більш субʼєктивні, такі, що побачив саме я.

Дуже дякую Світлані Стольник за цю чудову пригодницьку та детективну стімпанк-історію. Читаючи цю книгу, я ненадовго перенісся в інший світ та гарно відпочив як душею, так і тілом. А що ще нам треба від гарної книги? Тож, якщо ще не читали книгу, рекомендую: особисто мені вона сподобалась.

А підтримати дебют української письменниці та придбати книгу можна на сайті видавництва🤝

#КаджитЧитає #стімпанк #ЛітературнаКавярня #СвітланаСтольник

Ютуб-канал “Три кванти опівночі” | Підтримка каналу

😎 Ранкові коти

Тут мене просили сфотографувати як вони їдять, ну ось перша партія котів (Каджитка+Лорд) дочекалися м'яса з кашою, мордочки в мисках і чути плямкотіння, потім підтягуються інші, хоча інколи й всі разом) Маленька Кася, якщо хоче їсти - їй пофіг на цих кабанів, всіх виштовхає від мисок і їсть, а ті чекають)) А ще вчора сфоткав Каджитку - це так він спить на моєму ліжку, повний кайф. І зазвичай, якщо туди лягає 2-3 кота, то мені вже місця немає, хоча ліжко велике, дуже велике))

У Лорда є ще звичка, коли йому дуже смачно, то витягує їжу з миски та їсть з підлоги, як мала свинючка)))

#ранковікоти

💵 Котобанка

Знайшов там ось таку цікаву інформацію😊😎