Комікс, який допомагає піклуватися про ментальне здоров’я
На MEGOGO з’явилася історія Дена і Рори! Перший український анімований комікс з 7 коротких серій розповідає про двох підлітків, що живуть у метрополісі та ведуть власне розслідування довкола дивних подій. Їхні пригоди вирують неочікуваними сюжетними поворотами і дивують фіналом.
У серіях багато корисного та порад — комікс поєднує розвагу та навчання. Щоб підлітки могли легко засвоїти вправи, які допоможуть потурбуватися про ментальне здоров’я, якщо в цьому буде потреба 😉
Дивіться вже зараз! За посиланням:
https://megogo.net/ua/view/24022577-den-i-rora-proti-korporatsii-s.html
Комікс створений Координаційним центром з психічного здоров’я КМУ у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи першої леді Олени Зеленської — за підтримки агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я», який втілює організація Пакт
На MEGOGO з’явилася історія Дена і Рори! Перший український анімований комікс з 7 коротких серій розповідає про двох підлітків, що живуть у метрополісі та ведуть власне розслідування довкола дивних подій. Їхні пригоди вирують неочікуваними сюжетними поворотами і дивують фіналом.
У серіях багато корисного та порад — комікс поєднує розвагу та навчання. Щоб підлітки могли легко засвоїти вправи, які допоможуть потурбуватися про ментальне здоров’я, якщо в цьому буде потреба 😉
Дивіться вже зараз! За посиланням:
https://megogo.net/ua/view/24022577-den-i-rora-proti-korporatsii-s.html
Комікс створений Координаційним центром з психічного здоров’я КМУ у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи першої леді Олени Зеленської — за підтримки агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я», який втілює організація Пакт
👍11❤1
🏜17 червня – Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами
Цього дня, 30 років тому в Парижі було прийнято Конвенцію ООН про боротьбу з опустелюванням (КБО), до якої Україна приєдналася у 2002 році. Це одна з трьох глобальних угод, відомих як Конвенції Ріо, поряд із кліматом і біорізноманіттям.
🌏Глобальна тема цьогорічного Дня боротьби з опустелюванням і посухою – «Об’єднані заради землі. Наша спадщина. Наше майбутнє». Це гучний заклик до активізації глобальних дій щодо відновлення земель та стійкості до посухи.
Опустелювання, деградація земель і посуха є одними з найактуальніших екологічних проблем нашого часу. Понад 50% українських земель піддаються впливу ерозії, біля 20% забрудненню.
⭕Через бойові дії українські землі зазнають масштабного негативного впливу, забруднюються небезпечними речовинами, що в свою чергу призводить знищення наших екосистем. Ворог залишає за собою випалену землю, замість родючих грунтів.
⭕Наразі небезпечними речовинами забруднено 848 тис. кв.м. ґрунтів, засмічено залишками знищених об’єктів та боєприпасів 19 612 тис. кв. м. земель.
⭕Великої шкоди нанесено екосистемі після підриву Каховської ГЕС — це призвело до деградації ґрунтового покриву, руйнування рослинного і тваринного світу, унеможливлення здійснення традиційного зрошення посушливих землях на півдні України.
🔺Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухами – це черговий привід задуматися над проблемами нашого довкілля та збереження українських земель для майбутніх поколінь. У реаліях сьогодення на карту поставлено майбутнє нашої землі.
Цього дня, 30 років тому в Парижі було прийнято Конвенцію ООН про боротьбу з опустелюванням (КБО), до якої Україна приєдналася у 2002 році. Це одна з трьох глобальних угод, відомих як Конвенції Ріо, поряд із кліматом і біорізноманіттям.
🌏Глобальна тема цьогорічного Дня боротьби з опустелюванням і посухою – «Об’єднані заради землі. Наша спадщина. Наше майбутнє». Це гучний заклик до активізації глобальних дій щодо відновлення земель та стійкості до посухи.
Опустелювання, деградація земель і посуха є одними з найактуальніших екологічних проблем нашого часу. Понад 50% українських земель піддаються впливу ерозії, біля 20% забрудненню.
⭕Через бойові дії українські землі зазнають масштабного негативного впливу, забруднюються небезпечними речовинами, що в свою чергу призводить знищення наших екосистем. Ворог залишає за собою випалену землю, замість родючих грунтів.
⭕Наразі небезпечними речовинами забруднено 848 тис. кв.м. ґрунтів, засмічено залишками знищених об’єктів та боєприпасів 19 612 тис. кв. м. земель.
⭕Великої шкоди нанесено екосистемі після підриву Каховської ГЕС — це призвело до деградації ґрунтового покриву, руйнування рослинного і тваринного світу, унеможливлення здійснення традиційного зрошення посушливих землях на півдні України.
🔺Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухами – це черговий привід задуматися над проблемами нашого довкілля та збереження українських земель для майбутніх поколінь. У реаліях сьогодення на карту поставлено майбутнє нашої землі.
❤17👏5
Представники бізнесу обговорили практичні аспекти оцінки впливу на довкілля на зустрічі з Міндовкілля
👥 Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України провело зустріч для представників бізнесу, присвячену обговоренню роботи нового Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля (ОВД) та підготовки звітів з ОВД. Понад 100 учасників долучились до заходу, який мав на меті пояснити найбільш поширені питання, що виникають при здійсненні процедури ОВД.
🔎 На зустрічі детально розглядалися питання, пов'язані з користуванням новим Реєстром у процесі подачі документів для отримання висновку з ОВД та підготовки матеріалів звіту. Зокрема, були обговорені такі аспекти:
➡️ Розпочаті та нові справи в Реєстрі: Представники бізнесу дізналися, як розпочати нову справу з ОВД з подання повідомлення про плановану діяльність або продовжити вже розпочату в старому реєстрі справу.
➡️ Основні проблеми та помилки при подачі документів: Обговорювалися типові проблеми, такі як неправильне підключення контактних даних, некоректний опис технічних або територіальних альтернатив, та неправильне визначення категорії планованої діяльності.
➡️ Оприлюднення документації: Учасники зустрічі ознайомилися з вимогами до розміщення повідомлень та оголошень у публічних місцях або друкованих медіа, а також особливостями заповнення електронних форм документів про плановану діяльність та оформлення фотодоказів розміщення повідомлень.
➡️ Як користуватися модулем укладання договорів оферти: Було роз'яснено способи укладання таких договорів та платіжних доручень, а також узгодження дат громадських слухань.
➡️ Оформлення звіту з оцінки впливу на довкілля: Особливу увагу було приділено вимогам до звіту, включаючи проведення досліджень та здійснення розрахунків ймовірних впливів на довкілля, підписання звітів з ОВД авторами, визначення конфіденційної інформації, а також розміщення звіту в органах місцевого самоврядування для належного інформування громадськості.
❗️ Нагадаємо, з 29 грудня 2023 року набули чинності зміни у сфері оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України від 13.07.2023 № 3227-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення та цифровізації процедури оцінки впливу на довкілля".
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍16❤2
🏞У семи областях України проведуть інвентаризацію земель природно-заповідного фонду
У 2024 році за ініціативи Міндовкілля, Держгеокадастром в рамках бюджетної програми «Проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру» у 7 областях заплановано проведення державної інвентаризації земель природно-заповідного фонду в 11 установах орієнтовною площею близько 61 тис. га, у тому числі у 6 національних природних парках Міндовкілля загальною площею майже 50 тис. га.
⏹Мета інвентаризації - сформувати земельні ділянки та внести дані про об’єкти ПЗФ до Державного земельного кадастру. Це дозволить не допустити незаконного відчуження таких земель.
💬«Державна інвентаризація земель заповідного фонду — запорука збереження цінних природоохоронних територій. На початку року ОВА, як розпорядниками земель природно-заповідного фонду, прийняті відповідні розпорядження щодо проведення їх державної інвентаризації. Міндовкілля продовжує співпрацювати у цьому напрямку, щоб зберегти цінні природоохоронні території», - зазначив перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький.
На сьогодні вже:
🔹з розробниками документації із землеустрою укладено договори на проведення інвентаризації земель для:
▪️ 3 національних природних парків: «Гуцульщина», «Вижницький», «Гетьманський»;
▪️ 4 заказників – «Серетський» гідрологічний заказник, гідрологічний заказник «Семиківський», ботанічний заказник «Урочище «Криве», ботанічний заказник «Ваканци»;
▪️ Дунайського біосферного заповідника;
▪️ парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Скала-Подільський парк».
🔹отримано два повідомлення про намір укласти договір з проведення інвентаризації земель трьох національних природних парків «Синевир», «Ужанський», «Подільські Товтри».
У 2024 році за ініціативи Міндовкілля, Держгеокадастром в рамках бюджетної програми «Проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру» у 7 областях заплановано проведення державної інвентаризації земель природно-заповідного фонду в 11 установах орієнтовною площею близько 61 тис. га, у тому числі у 6 національних природних парках Міндовкілля загальною площею майже 50 тис. га.
⏹Мета інвентаризації - сформувати земельні ділянки та внести дані про об’єкти ПЗФ до Державного земельного кадастру. Це дозволить не допустити незаконного відчуження таких земель.
💬«Державна інвентаризація земель заповідного фонду — запорука збереження цінних природоохоронних територій. На початку року ОВА, як розпорядниками земель природно-заповідного фонду, прийняті відповідні розпорядження щодо проведення їх державної інвентаризації. Міндовкілля продовжує співпрацювати у цьому напрямку, щоб зберегти цінні природоохоронні території», - зазначив перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький.
На сьогодні вже:
🔹з розробниками документації із землеустрою укладено договори на проведення інвентаризації земель для:
▪️ 3 національних природних парків: «Гуцульщина», «Вижницький», «Гетьманський»;
▪️ 4 заказників – «Серетський» гідрологічний заказник, гідрологічний заказник «Семиківський», ботанічний заказник «Урочище «Криве», ботанічний заказник «Ваканци»;
▪️ Дунайського біосферного заповідника;
▪️ парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Скала-Подільський парк».
🔹отримано два повідомлення про намір укласти договір з проведення інвентаризації земель трьох національних природних парків «Синевир», «Ужанський», «Подільські Товтри».
👍23❤3
🐐Посміхніться, вас знімає прихована камера: козулі на фотопастці НПП «Деснянсько-Старогутський»
Козуля, або сарна європейська — ссавець з витонченою, стрункою статурою, найменший представник родини оленевих, якого у народі називають дикою козою.
Козуля славиться своєю грацією і здатністю швидко маневрувати в непрохідних лісах, перестрибуючи через перешкоди з неймовірною швидкістю. Влітку їхня шерсть має червоно-коричневий відтінок, а взимку стає сіро-бурою, що допомагає їм краще маскуватися в різні пори року.
Козуля, або сарна європейська — ссавець з витонченою, стрункою статурою, найменший представник родини оленевих, якого у народі називають дикою козою.
Козуля славиться своєю грацією і здатністю швидко маневрувати в непрохідних лісах, перестрибуючи через перешкоди з неймовірною швидкістю. Влітку їхня шерсть має червоно-коричневий відтінок, а взимку стає сіро-бурою, що допомагає їм краще маскуватися в різні пори року.
❤12👍5
#УправлінняВідходами_НовиниСвіту
🟡 Незаконний обіг відходів: хто забруднює планету та як світ бореться зі злочинцями
Щорічно у світі прибуток від незаконної утилізації відходів складає 10-12 млрд доларів США. Такі дані FATF - Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей. Ці суми, співрозмірні з прибутками в інших основних сферах злочинності, таких, наприклад, як торгівля людьми.
Відходи зазвичай мають від'ємну вартість – підприємствам доводиться витрачати кошти, щоб поводитися з ними безпечно і не завдавати шкоди довкіллю. Тому деякі компанії обирають експортувати відходи в інші країни з менш суворими екологічними стандартами або незаконно їх захоронювати та утилізувати.
У світі склалося кілька основних центрів “приймання” різних видів відходів. Згідно зі звітом ООН «Стан знань про злочини, що мають серйозний вплив на навколишнє середовище», відходи пластику та паперу транспортуються переважно в Китай. Гана, Нігерія, Єгипет, Сомалі та Сенегал приймають брухт, старі автомобілі та побутову техніку. Буркіна-Фасо, Гана, Сенегал, Китай, Індія та В'єтнам – відходи електричного та електронного обладнання, Туніс, Індія, Албанія – текстильні відходи.
“Швидка” мода та споживацька культура призвели до того, що тільки в ЄС щороку утворюється близько 5,8 млн тонн текстильних відходів. За даними Агентства з охорони довкілля (EPA), лише 15% текстильних відходів в світі переробляється, а решта потрапляє на сміттєзвалища.
Міндовкілля розпочинає серію публікацій про поширені у світі порушення у сфері управління відходами та досвід країн з протидії таким злочинам і впроваджувані системи покарань. Для початку розглянемо найбільш популярні “злочинні схеми”.
Зазвичай порушники вдаються до таких методів:
⏺ Нелегальне захоронення відходів. Коли підприємства чи окремі особи скидають відходи в невстановлених місцях, щоб уникнути витрат на легальну утилізацію. Наприклад, у 2018 році в Італії поліція виявила мережу підприємств, які незаконно викидали відходи в покинутих кар'єрах, річках та на нелегальних сміттєзвалищах.
⏺ Нелегальний експорт відходів. Наприклад, у 2019 році в Індонезії було виявлено близько 100 контейнерів з відходами, які були незаконно ввезені з Канади, США, Австралії та Німеччини. Більшість з цих відходів були задекларовані як вторинна сировина але насправді містили змішані відходи, включаючи токсичні речовини.
⏺ Маніпуляції з документами та фальсифікація звітності. Наприклад, у 2020 році в Китаї було викрито підприємство, яке фальсифікувало документи про утилізацію відходів, щоб уникнути високих витрат на їх безпечну переробку. Скидали небезпечні відходи в довкілля.
⏺ Участь організованих злочинних угруповань у сфері управління відходами. Участь організованих злочинних угруповань у сфері управління відходами. Ця проблема відома багатьом країнам світу. Такі угруповання намагаються знайти та використати слабкі місця в регуляторних системах.
Про те, які інструменти запобігання порушенням у сфері управління відходами та системи відповідальності діють в різних країнах світу ми розкажемо вже у наступних публікаціях. Тож слідкуйте за нашими новинами. Буде цікаво!
Щорічно у світі прибуток від незаконної утилізації відходів складає 10-12 млрд доларів США. Такі дані FATF - Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей. Ці суми, співрозмірні з прибутками в інших основних сферах злочинності, таких, наприклад, як торгівля людьми.
Відходи зазвичай мають від'ємну вартість – підприємствам доводиться витрачати кошти, щоб поводитися з ними безпечно і не завдавати шкоди довкіллю. Тому деякі компанії обирають експортувати відходи в інші країни з менш суворими екологічними стандартами або незаконно їх захоронювати та утилізувати.
У світі склалося кілька основних центрів “приймання” різних видів відходів. Згідно зі звітом ООН «Стан знань про злочини, що мають серйозний вплив на навколишнє середовище», відходи пластику та паперу транспортуються переважно в Китай. Гана, Нігерія, Єгипет, Сомалі та Сенегал приймають брухт, старі автомобілі та побутову техніку. Буркіна-Фасо, Гана, Сенегал, Китай, Індія та В'єтнам – відходи електричного та електронного обладнання, Туніс, Індія, Албанія – текстильні відходи.
“Швидка” мода та споживацька культура призвели до того, що тільки в ЄС щороку утворюється близько 5,8 млн тонн текстильних відходів. За даними Агентства з охорони довкілля (EPA), лише 15% текстильних відходів в світі переробляється, а решта потрапляє на сміттєзвалища.
Міндовкілля розпочинає серію публікацій про поширені у світі порушення у сфері управління відходами та досвід країн з протидії таким злочинам і впроваджувані системи покарань. Для початку розглянемо найбільш популярні “злочинні схеми”.
Зазвичай порушники вдаються до таких методів:
Про те, які інструменти запобігання порушенням у сфері управління відходами та системи відповідальності діють в різних країнах світу ми розкажемо вже у наступних публікаціях. Тож слідкуйте за нашими новинами. Буде цікаво!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍11👏4🔥1😢1
🙋 Міндовкілля запрошує обговорити проєкт Методичних рекомендацій з підготовки звіту з ОВД щодо об’єктів оброблення небезпечних відходів
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України розпочало обговорення проєкту Методичних рекомендацій з підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля для об'єктів оброблення небезпечних відходів.
❗️ Згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII від 23 травня 2018 року, об'єкти оброблення небезпечних відходів підлягають обов'язковій оцінці впливу на довкілля. Проєкт Методичних рекомендацій має сприяти підготовці високоякісних документів з ОВД, відповідно до вимог законодавства.
📄 Документ розроблений експертами проєкту APENA 3 та команди підтримки реформ Міндовкілля.
👥 Громадськість та зацікавлені сторони запрошуються до надання зауважень та пропозицій протягом одного місяця з дня оприлюднення проєкту. Пропозиції можна надсилати до 18 липня за адресою: вул. Митрополита Василя Липківського, 35, м. Київ, 03035, або електронною поштою на адресу: info@mepr.gov.ua
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України розпочало обговорення проєкту Методичних рекомендацій з підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля для об'єктів оброблення небезпечних відходів.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍12❤4
⚡️ Посилення хімічної безпеки за європейськими стандартами та захист комерційної таємниці: Уряд схвалив відповідне рішення
Кабінет Міністрів схвалив Порядок реєстрації повідомлень про використання альтернативної назви хімічної речовини.
Документ розроблено на виконання Закону «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією» та для наближення національного законодавства до європейського.
Фактично в Україні вводять дозвільну процедуру, яка вже діє у ЄС відповідно до технічного регламенту CLP. Така процедура дозволяє забезпечити належний рівень хімічної безпеки та водночас захистити комерційну таємницю підприємств, що працюють у цій сфері.
Це стосується компаній, які хочуть “приховати” свої унікальні формули від конкурентів. Хімічні рецептури можуть бути результатом багаторічних досліджень і значних фінансових інвестицій. Розкриття точного складу продукту може призвести до втрати конкурентних переваг і сприяти копіюванню продукту іншими учасниками ринку.
Відтак Порядок передбачає можливість для підприємств застосовувати альтернативну назву речовин при інформуванні споживачів про склад своєї продукції та її безпечність.
Для цього компанія має через ЕкоСистему звернутися до Міндовкілля з відповідною заявою. Міністерство розглядає таке звернення та у разі прийняття позитивного рішення вносить його до Державного реєстру повідомлень про використання альтернативної назви хімічної речовини. Після цього підприємство може використовувати альтернативну назву певної хімічної речовини в інформації про небезпеку хімічної продукції та в паспорті безпечності хімічної продукції.
📎 Нагадаємо, 10 травня Уряд затвердив Технічний регламент класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції. Цим документом Україна імплементує норми Регламенту CLP, яким впроваджується міжнародна система класифікації та маркування хімічних речовин, встановлена ООН, – GHS.
Технічний регламент класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції набирає чинності вже 15 листопада цього року.
Технічний регламент розроблено Міндовкілля за підтримки OSCE projects in Ukraine / Проєкти ОБСЄ в Україні.
Більше новин сфери за посиланням: https://mepr.gov.ua/topics/novyny/ekobezpeka/
Кабінет Міністрів схвалив Порядок реєстрації повідомлень про використання альтернативної назви хімічної речовини.
Документ розроблено на виконання Закону «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією» та для наближення національного законодавства до європейського.
Фактично в Україні вводять дозвільну процедуру, яка вже діє у ЄС відповідно до технічного регламенту CLP. Така процедура дозволяє забезпечити належний рівень хімічної безпеки та водночас захистити комерційну таємницю підприємств, що працюють у цій сфері.
Це стосується компаній, які хочуть “приховати” свої унікальні формули від конкурентів. Хімічні рецептури можуть бути результатом багаторічних досліджень і значних фінансових інвестицій. Розкриття точного складу продукту може призвести до втрати конкурентних переваг і сприяти копіюванню продукту іншими учасниками ринку.
Відтак Порядок передбачає можливість для підприємств застосовувати альтернативну назву речовин при інформуванні споживачів про склад своєї продукції та її безпечність.
Для цього компанія має через ЕкоСистему звернутися до Міндовкілля з відповідною заявою. Міністерство розглядає таке звернення та у разі прийняття позитивного рішення вносить його до Державного реєстру повідомлень про використання альтернативної назви хімічної речовини. Після цього підприємство може використовувати альтернативну назву певної хімічної речовини в інформації про небезпеку хімічної продукції та в паспорті безпечності хімічної продукції.
📎 Нагадаємо, 10 травня Уряд затвердив Технічний регламент класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції. Цим документом Україна імплементує норми Регламенту CLP, яким впроваджується міжнародна система класифікації та маркування хімічних речовин, встановлена ООН, – GHS.
Технічний регламент класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції набирає чинності вже 15 листопада цього року.
Технічний регламент розроблено Міндовкілля за підтримки OSCE projects in Ukraine / Проєкти ОБСЄ в Україні.
Більше новин сфери за посиланням: https://mepr.gov.ua/topics/novyny/ekobezpeka/
👍15🔥4👏3
Forwarded from Денис Шмигаль | Міністр оборони України
Україна продовжує послідовний курс на створення безбар’єрного середовища для всіх громадян.
За останні кілька років ми суттєво просунулися в питаннях формування політик, які стосуються безбар’єрності та інклюзивності. Про це зазначив під час наради з питань безбар'єрності за участі першої леді України Олени Зеленської.
Зокрема, оновлено будівельні норми, які вже застосовуються під час реалізації проєктів відновлення, затверджено план заходів щодо реформування медико-соціальної експертизи, запроваджується Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я.
Крім того, в Україні впроваджуються сучасні стандарти доступності в цифрових послугах, компенсації бізнесу за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю, діють послуги з навчання та перекваліфікації. Ветеранський бізнес має більше можливостей для свого розвитку. Йде робота над комплексною системою реабілітації для різних груп населення. Змінюються також підходи до облаштування укриттів, аби вони були доступні для всіх.
Важливо продовжувати активну роботу у формуванні політик, реалізації нових проєктів та доступної комунікації про них. Дав завдання міністерствам активніше працювати в цьому напрямку з регіонами й місцевою владою.
За останні кілька років ми суттєво просунулися в питаннях формування політик, які стосуються безбар’єрності та інклюзивності. Про це зазначив під час наради з питань безбар'єрності за участі першої леді України Олени Зеленської.
Зокрема, оновлено будівельні норми, які вже застосовуються під час реалізації проєктів відновлення, затверджено план заходів щодо реформування медико-соціальної експертизи, запроваджується Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я.
Крім того, в Україні впроваджуються сучасні стандарти доступності в цифрових послугах, компенсації бізнесу за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю, діють послуги з навчання та перекваліфікації. Ветеранський бізнес має більше можливостей для свого розвитку. Йде робота над комплексною системою реабілітації для різних груп населення. Змінюються також підходи до облаштування укриттів, аби вони були доступні для всіх.
Важливо продовжувати активну роботу у формуванні політик, реалізації нових проєктів та доступної комунікації про них. Дав завдання міністерствам активніше працювати в цьому напрямку з регіонами й місцевою владою.
👍13❤3
Forwarded from Олена Зеленська | Olena Zelenska
👥 83% українців вважають безбар’єрність новою цінністю для суспільства. Йдеться, звісно, не лише про фізичні перепони, а й про перешкоди в роботі, навчанні, дозвіллі, взагалі в повноцінному житті. Українці кажуть: щоб створити справжню доступність і комфорт для всіх, слід зосередити увагу на зміні поведінки людей (так вважають 34% опитаних),створенні адаптованого середовища (32%) та забезпеченні доступності освіти й робочих місць (22%). При цьому 24% респондентів (на 14% більше, ніж перед російським вторгненням) уже долучаються до усунення бар'єрів.
Тобто наше суспільство не лише цінує безбар’єрність, а й готове діяти для її досягнення.
📢 Такі результати опитування громадської думки, проведеного Центром соціальних змін та поведінкової економіки за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і Експертної ради з комунікацій безбарʼєрності за методологією та аналітикою Advanter Group та Gradus research. Разом із Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем та представниками міністерств, які відповідають за реалізацію заходів Національної стратегії створення безбар’єрного простору в Україні, брала участь у презентації результатів.
Тепер уже завдання посадовців усіх рівнів і міністерств – не втратити цю небайдужість суспільства, а ще краще – примножити її. Для цього треба комунікувати з людьми, пояснювати свої дії та чути потреби.
🫂 Україна у своїй обороні також відстоює цінності, як-от свобода та життя. Серед них і можливості. Можливість працювати, навчатися, бути рівним у власній країні. Все це і є безбар’єрність. І вона потрібна не лише пораненим і людям з інвалідністю. Вона потрібна кожному, щоб почуватися комфортно та вільно.
Тобто наше суспільство не лише цінує безбар’єрність, а й готове діяти для її досягнення.
📢 Такі результати опитування громадської думки, проведеного Центром соціальних змін та поведінкової економіки за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і Експертної ради з комунікацій безбарʼєрності за методологією та аналітикою Advanter Group та Gradus research. Разом із Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем та представниками міністерств, які відповідають за реалізацію заходів Національної стратегії створення безбар’єрного простору в Україні, брала участь у презентації результатів.
Тепер уже завдання посадовців усіх рівнів і міністерств – не втратити цю небайдужість суспільства, а ще краще – примножити її. Для цього треба комунікувати з людьми, пояснювати свої дії та чути потреби.
🫂 Україна у своїй обороні також відстоює цінності, як-от свобода та життя. Серед них і можливості. Можливість працювати, навчатися, бути рівним у власній країні. Все це і є безбар’єрність. І вона потрібна не лише пораненим і людям з інвалідністю. Вона потрібна кожному, щоб почуватися комфортно та вільно.
👍14❤2