🐐Посміхніться, вас знімає прихована камера: козулі на фотопастці НПП «Деснянсько-Старогутський»
Козуля, або сарна європейська — ссавець з витонченою, стрункою статурою, найменший представник родини оленевих, якого у народі називають дикою козою.
Козуля славиться своєю грацією і здатністю швидко маневрувати в непрохідних лісах, перестрибуючи через перешкоди з неймовірною швидкістю. Влітку їхня шерсть має червоно-коричневий відтінок, а взимку стає сіро-бурою, що допомагає їм краще маскуватися в різні пори року.
Козуля, або сарна європейська — ссавець з витонченою, стрункою статурою, найменший представник родини оленевих, якого у народі називають дикою козою.
Козуля славиться своєю грацією і здатністю швидко маневрувати в непрохідних лісах, перестрибуючи через перешкоди з неймовірною швидкістю. Влітку їхня шерсть має червоно-коричневий відтінок, а взимку стає сіро-бурою, що допомагає їм краще маскуватися в різні пори року.
❤12👍5
#УправлінняВідходами_НовиниСвіту
🟡 Незаконний обіг відходів: хто забруднює планету та як світ бореться зі злочинцями
Щорічно у світі прибуток від незаконної утилізації відходів складає 10-12 млрд доларів США. Такі дані FATF - Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей. Ці суми, співрозмірні з прибутками в інших основних сферах злочинності, таких, наприклад, як торгівля людьми.
Відходи зазвичай мають від'ємну вартість – підприємствам доводиться витрачати кошти, щоб поводитися з ними безпечно і не завдавати шкоди довкіллю. Тому деякі компанії обирають експортувати відходи в інші країни з менш суворими екологічними стандартами або незаконно їх захоронювати та утилізувати.
У світі склалося кілька основних центрів “приймання” різних видів відходів. Згідно зі звітом ООН «Стан знань про злочини, що мають серйозний вплив на навколишнє середовище», відходи пластику та паперу транспортуються переважно в Китай. Гана, Нігерія, Єгипет, Сомалі та Сенегал приймають брухт, старі автомобілі та побутову техніку. Буркіна-Фасо, Гана, Сенегал, Китай, Індія та В'єтнам – відходи електричного та електронного обладнання, Туніс, Індія, Албанія – текстильні відходи.
“Швидка” мода та споживацька культура призвели до того, що тільки в ЄС щороку утворюється близько 5,8 млн тонн текстильних відходів. За даними Агентства з охорони довкілля (EPA), лише 15% текстильних відходів в світі переробляється, а решта потрапляє на сміттєзвалища.
Міндовкілля розпочинає серію публікацій про поширені у світі порушення у сфері управління відходами та досвід країн з протидії таким злочинам і впроваджувані системи покарань. Для початку розглянемо найбільш популярні “злочинні схеми”.
Зазвичай порушники вдаються до таких методів:
⏺ Нелегальне захоронення відходів. Коли підприємства чи окремі особи скидають відходи в невстановлених місцях, щоб уникнути витрат на легальну утилізацію. Наприклад, у 2018 році в Італії поліція виявила мережу підприємств, які незаконно викидали відходи в покинутих кар'єрах, річках та на нелегальних сміттєзвалищах.
⏺ Нелегальний експорт відходів. Наприклад, у 2019 році в Індонезії було виявлено близько 100 контейнерів з відходами, які були незаконно ввезені з Канади, США, Австралії та Німеччини. Більшість з цих відходів були задекларовані як вторинна сировина але насправді містили змішані відходи, включаючи токсичні речовини.
⏺ Маніпуляції з документами та фальсифікація звітності. Наприклад, у 2020 році в Китаї було викрито підприємство, яке фальсифікувало документи про утилізацію відходів, щоб уникнути високих витрат на їх безпечну переробку. Скидали небезпечні відходи в довкілля.
⏺ Участь організованих злочинних угруповань у сфері управління відходами. Участь організованих злочинних угруповань у сфері управління відходами. Ця проблема відома багатьом країнам світу. Такі угруповання намагаються знайти та використати слабкі місця в регуляторних системах.
Про те, які інструменти запобігання порушенням у сфері управління відходами та системи відповідальності діють в різних країнах світу ми розкажемо вже у наступних публікаціях. Тож слідкуйте за нашими новинами. Буде цікаво!
Щорічно у світі прибуток від незаконної утилізації відходів складає 10-12 млрд доларів США. Такі дані FATF - Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей. Ці суми, співрозмірні з прибутками в інших основних сферах злочинності, таких, наприклад, як торгівля людьми.
Відходи зазвичай мають від'ємну вартість – підприємствам доводиться витрачати кошти, щоб поводитися з ними безпечно і не завдавати шкоди довкіллю. Тому деякі компанії обирають експортувати відходи в інші країни з менш суворими екологічними стандартами або незаконно їх захоронювати та утилізувати.
У світі склалося кілька основних центрів “приймання” різних видів відходів. Згідно зі звітом ООН «Стан знань про злочини, що мають серйозний вплив на навколишнє середовище», відходи пластику та паперу транспортуються переважно в Китай. Гана, Нігерія, Єгипет, Сомалі та Сенегал приймають брухт, старі автомобілі та побутову техніку. Буркіна-Фасо, Гана, Сенегал, Китай, Індія та В'єтнам – відходи електричного та електронного обладнання, Туніс, Індія, Албанія – текстильні відходи.
“Швидка” мода та споживацька культура призвели до того, що тільки в ЄС щороку утворюється близько 5,8 млн тонн текстильних відходів. За даними Агентства з охорони довкілля (EPA), лише 15% текстильних відходів в світі переробляється, а решта потрапляє на сміттєзвалища.
Міндовкілля розпочинає серію публікацій про поширені у світі порушення у сфері управління відходами та досвід країн з протидії таким злочинам і впроваджувані системи покарань. Для початку розглянемо найбільш популярні “злочинні схеми”.
Зазвичай порушники вдаються до таких методів:
Про те, які інструменти запобігання порушенням у сфері управління відходами та системи відповідальності діють в різних країнах світу ми розкажемо вже у наступних публікаціях. Тож слідкуйте за нашими новинами. Буде цікаво!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍11👏4🔥1😢1
🙋 Міндовкілля запрошує обговорити проєкт Методичних рекомендацій з підготовки звіту з ОВД щодо об’єктів оброблення небезпечних відходів
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України розпочало обговорення проєкту Методичних рекомендацій з підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля для об'єктів оброблення небезпечних відходів.
❗️ Згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII від 23 травня 2018 року, об'єкти оброблення небезпечних відходів підлягають обов'язковій оцінці впливу на довкілля. Проєкт Методичних рекомендацій має сприяти підготовці високоякісних документів з ОВД, відповідно до вимог законодавства.
📄 Документ розроблений експертами проєкту APENA 3 та команди підтримки реформ Міндовкілля.
👥 Громадськість та зацікавлені сторони запрошуються до надання зауважень та пропозицій протягом одного місяця з дня оприлюднення проєкту. Пропозиції можна надсилати до 18 липня за адресою: вул. Митрополита Василя Липківського, 35, м. Київ, 03035, або електронною поштою на адресу: info@mepr.gov.ua
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України розпочало обговорення проєкту Методичних рекомендацій з підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля для об'єктів оброблення небезпечних відходів.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍12❤4
⚡️ Посилення хімічної безпеки за європейськими стандартами та захист комерційної таємниці: Уряд схвалив відповідне рішення
Кабінет Міністрів схвалив Порядок реєстрації повідомлень про використання альтернативної назви хімічної речовини.
Документ розроблено на виконання Закону «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією» та для наближення національного законодавства до європейського.
Фактично в Україні вводять дозвільну процедуру, яка вже діє у ЄС відповідно до технічного регламенту CLP. Така процедура дозволяє забезпечити належний рівень хімічної безпеки та водночас захистити комерційну таємницю підприємств, що працюють у цій сфері.
Це стосується компаній, які хочуть “приховати” свої унікальні формули від конкурентів. Хімічні рецептури можуть бути результатом багаторічних досліджень і значних фінансових інвестицій. Розкриття точного складу продукту може призвести до втрати конкурентних переваг і сприяти копіюванню продукту іншими учасниками ринку.
Відтак Порядок передбачає можливість для підприємств застосовувати альтернативну назву речовин при інформуванні споживачів про склад своєї продукції та її безпечність.
Для цього компанія має через ЕкоСистему звернутися до Міндовкілля з відповідною заявою. Міністерство розглядає таке звернення та у разі прийняття позитивного рішення вносить його до Державного реєстру повідомлень про використання альтернативної назви хімічної речовини. Після цього підприємство може використовувати альтернативну назву певної хімічної речовини в інформації про небезпеку хімічної продукції та в паспорті безпечності хімічної продукції.
📎 Нагадаємо, 10 травня Уряд затвердив Технічний регламент класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції. Цим документом Україна імплементує норми Регламенту CLP, яким впроваджується міжнародна система класифікації та маркування хімічних речовин, встановлена ООН, – GHS.
Технічний регламент класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції набирає чинності вже 15 листопада цього року.
Технічний регламент розроблено Міндовкілля за підтримки OSCE projects in Ukraine / Проєкти ОБСЄ в Україні.
Більше новин сфери за посиланням: https://mepr.gov.ua/topics/novyny/ekobezpeka/
Кабінет Міністрів схвалив Порядок реєстрації повідомлень про використання альтернативної назви хімічної речовини.
Документ розроблено на виконання Закону «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією» та для наближення національного законодавства до європейського.
Фактично в Україні вводять дозвільну процедуру, яка вже діє у ЄС відповідно до технічного регламенту CLP. Така процедура дозволяє забезпечити належний рівень хімічної безпеки та водночас захистити комерційну таємницю підприємств, що працюють у цій сфері.
Це стосується компаній, які хочуть “приховати” свої унікальні формули від конкурентів. Хімічні рецептури можуть бути результатом багаторічних досліджень і значних фінансових інвестицій. Розкриття точного складу продукту може призвести до втрати конкурентних переваг і сприяти копіюванню продукту іншими учасниками ринку.
Відтак Порядок передбачає можливість для підприємств застосовувати альтернативну назву речовин при інформуванні споживачів про склад своєї продукції та її безпечність.
Для цього компанія має через ЕкоСистему звернутися до Міндовкілля з відповідною заявою. Міністерство розглядає таке звернення та у разі прийняття позитивного рішення вносить його до Державного реєстру повідомлень про використання альтернативної назви хімічної речовини. Після цього підприємство може використовувати альтернативну назву певної хімічної речовини в інформації про небезпеку хімічної продукції та в паспорті безпечності хімічної продукції.
📎 Нагадаємо, 10 травня Уряд затвердив Технічний регламент класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції. Цим документом Україна імплементує норми Регламенту CLP, яким впроваджується міжнародна система класифікації та маркування хімічних речовин, встановлена ООН, – GHS.
Технічний регламент класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції набирає чинності вже 15 листопада цього року.
Технічний регламент розроблено Міндовкілля за підтримки OSCE projects in Ukraine / Проєкти ОБСЄ в Україні.
Більше новин сфери за посиланням: https://mepr.gov.ua/topics/novyny/ekobezpeka/
👍15🔥4👏3
Forwarded from Денис Шмигаль | Міністр оборони України
Україна продовжує послідовний курс на створення безбар’єрного середовища для всіх громадян.
За останні кілька років ми суттєво просунулися в питаннях формування політик, які стосуються безбар’єрності та інклюзивності. Про це зазначив під час наради з питань безбар'єрності за участі першої леді України Олени Зеленської.
Зокрема, оновлено будівельні норми, які вже застосовуються під час реалізації проєктів відновлення, затверджено план заходів щодо реформування медико-соціальної експертизи, запроваджується Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я.
Крім того, в Україні впроваджуються сучасні стандарти доступності в цифрових послугах, компенсації бізнесу за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю, діють послуги з навчання та перекваліфікації. Ветеранський бізнес має більше можливостей для свого розвитку. Йде робота над комплексною системою реабілітації для різних груп населення. Змінюються також підходи до облаштування укриттів, аби вони були доступні для всіх.
Важливо продовжувати активну роботу у формуванні політик, реалізації нових проєктів та доступної комунікації про них. Дав завдання міністерствам активніше працювати в цьому напрямку з регіонами й місцевою владою.
За останні кілька років ми суттєво просунулися в питаннях формування політик, які стосуються безбар’єрності та інклюзивності. Про це зазначив під час наради з питань безбар'єрності за участі першої леді України Олени Зеленської.
Зокрема, оновлено будівельні норми, які вже застосовуються під час реалізації проєктів відновлення, затверджено план заходів щодо реформування медико-соціальної експертизи, запроваджується Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я.
Крім того, в Україні впроваджуються сучасні стандарти доступності в цифрових послугах, компенсації бізнесу за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю, діють послуги з навчання та перекваліфікації. Ветеранський бізнес має більше можливостей для свого розвитку. Йде робота над комплексною системою реабілітації для різних груп населення. Змінюються також підходи до облаштування укриттів, аби вони були доступні для всіх.
Важливо продовжувати активну роботу у формуванні політик, реалізації нових проєктів та доступної комунікації про них. Дав завдання міністерствам активніше працювати в цьому напрямку з регіонами й місцевою владою.
👍13❤3
Forwarded from Олена Зеленська | Olena Zelenska
👥 83% українців вважають безбар’єрність новою цінністю для суспільства. Йдеться, звісно, не лише про фізичні перепони, а й про перешкоди в роботі, навчанні, дозвіллі, взагалі в повноцінному житті. Українці кажуть: щоб створити справжню доступність і комфорт для всіх, слід зосередити увагу на зміні поведінки людей (так вважають 34% опитаних),створенні адаптованого середовища (32%) та забезпеченні доступності освіти й робочих місць (22%). При цьому 24% респондентів (на 14% більше, ніж перед російським вторгненням) уже долучаються до усунення бар'єрів.
Тобто наше суспільство не лише цінує безбар’єрність, а й готове діяти для її досягнення.
📢 Такі результати опитування громадської думки, проведеного Центром соціальних змін та поведінкової економіки за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і Експертної ради з комунікацій безбарʼєрності за методологією та аналітикою Advanter Group та Gradus research. Разом із Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем та представниками міністерств, які відповідають за реалізацію заходів Національної стратегії створення безбар’єрного простору в Україні, брала участь у презентації результатів.
Тепер уже завдання посадовців усіх рівнів і міністерств – не втратити цю небайдужість суспільства, а ще краще – примножити її. Для цього треба комунікувати з людьми, пояснювати свої дії та чути потреби.
🫂 Україна у своїй обороні також відстоює цінності, як-от свобода та життя. Серед них і можливості. Можливість працювати, навчатися, бути рівним у власній країні. Все це і є безбар’єрність. І вона потрібна не лише пораненим і людям з інвалідністю. Вона потрібна кожному, щоб почуватися комфортно та вільно.
Тобто наше суспільство не лише цінує безбар’єрність, а й готове діяти для її досягнення.
📢 Такі результати опитування громадської думки, проведеного Центром соціальних змін та поведінкової економіки за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і Експертної ради з комунікацій безбарʼєрності за методологією та аналітикою Advanter Group та Gradus research. Разом із Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем та представниками міністерств, які відповідають за реалізацію заходів Національної стратегії створення безбар’єрного простору в Україні, брала участь у презентації результатів.
Тепер уже завдання посадовців усіх рівнів і міністерств – не втратити цю небайдужість суспільства, а ще краще – примножити її. Для цього треба комунікувати з людьми, пояснювати свої дії та чути потреби.
🫂 Україна у своїй обороні також відстоює цінності, як-от свобода та життя. Серед них і можливості. Можливість працювати, навчатися, бути рівним у власній країні. Все це і є безбар’єрність. І вона потрібна не лише пораненим і людям з інвалідністю. Вона потрібна кожному, щоб почуватися комфортно та вільно.
👍14❤2
💧Аналіз досягнень та проблем водного сектору в Україні за підтримки ЄС
Відбувся перший день засідання Міжвідомчого керівного комітету Національного політичного діалогу з питань інтегрованого управління водними ресурсами в Україні.
Ця зустріч знаменує собою вирішальний момент для України, оскільки вона продовжує узгоджувати свою стратегію управління водними ресурсами з європейськими та міжнародними стандартами, одночасно долаючи наслідки військової агресії росії у секторі водопостачання та санітарії.
💬«Основним завданням водної політики є забезпечення людей питною водою, постачання її для господарських потреб, охорона водного середовища і обмеження наслідків повеней і посух. Водну політику України визначено в основному стратегічному документі – Водній стратегії України до 2050 року, що схвалена Урядом 9 грудня 2022 року» — зазначив перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький.
Зустріч проходила під головуванням МінДовкілля та організована за підтримки Програми «ЄС для довкілля: водні ресурси та екологічні дані», де обговорювався прогрес, досягнутий щодо імплементації водного законодавства ЄС, виконання Національної водної стратегії на період до 2050 року та завершення розробки планів управління річковими басейнами України.
💬«Україною виконана значна робота по впровадженню вимог законодавства ЄС щодо управління водними ресурсами. Нам вже вдалося досягти значного прогресу в імплементації Водної Рамкової директиви, розроблено перші проєкти Планів управління для 9 басейнів річок. Цього року вони мають бути завершені, а з наступного року почнуть впроваджуватись заходи для досягнення «доброго» стану вод та повоєнного відновлення пошкодженої інфраструктури водогосподарських об’єктів», — зазначив Олександр Краснолуцький.
Відбувся перший день засідання Міжвідомчого керівного комітету Національного політичного діалогу з питань інтегрованого управління водними ресурсами в Україні.
Ця зустріч знаменує собою вирішальний момент для України, оскільки вона продовжує узгоджувати свою стратегію управління водними ресурсами з європейськими та міжнародними стандартами, одночасно долаючи наслідки військової агресії росії у секторі водопостачання та санітарії.
💬«Основним завданням водної політики є забезпечення людей питною водою, постачання її для господарських потреб, охорона водного середовища і обмеження наслідків повеней і посух. Водну політику України визначено в основному стратегічному документі – Водній стратегії України до 2050 року, що схвалена Урядом 9 грудня 2022 року» — зазначив перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький.
Зустріч проходила під головуванням МінДовкілля та організована за підтримки Програми «ЄС для довкілля: водні ресурси та екологічні дані», де обговорювався прогрес, досягнутий щодо імплементації водного законодавства ЄС, виконання Національної водної стратегії на період до 2050 року та завершення розробки планів управління річковими басейнами України.
💬«Україною виконана значна робота по впровадженню вимог законодавства ЄС щодо управління водними ресурсами. Нам вже вдалося досягти значного прогресу в імплементації Водної Рамкової директиви, розроблено перші проєкти Планів управління для 9 басейнів річок. Цього року вони мають бути завершені, а з наступного року почнуть впроваджуватись заходи для досягнення «доброго» стану вод та повоєнного відновлення пошкодженої інфраструктури водогосподарських об’єктів», — зазначив Олександр Краснолуцький.
👍16❤4
⚡️ Попри війну Україна запустила низку євроінтеграційних процесів у сфері управлінні водними ресурсами
Прогрес впровадження реформ у водному секторі високо оцінений Європейською Комісією. На цьому наголосив заступник Міністра з питань європейської інтеграції Євгеній Федоренко під час засідання Міжвідомчого керівного комітету Національного політичного діалогу з питань інтегрованого управління водними ресурсами в Україні.
За його словами, враховуючи масштаби руйнувань внаслідок агресії рф ця сума зростатиме. Адже збитки водним ресурсам внаслідок війни вже становлять 1,9 млрд євро. З них 567 млн євро - від підриву греблі Каховської ГЕС.
Попри всі виклики Україна продовжує євроінтеграційний рух. Заступник Міністра розповів про етапи, які вже пройдено та наступні кроки:
▪️ проведено національний селф-скринінг українського довкіллєвого законодавства. Щодо водного сектора у переговорному розділі 27 «Довкілля та зміни клімату» проаналізовано 57 актів права ЄС. З них 12 Директив та 7 Регламентів;
▪️ у травні відбулася роз’яснювальна зустріч Єврокомісії та України. Серед розглянутих 135 актів права ЄС - 9 стосувалися водної політики. Українська сторона надала понад 30 тематичних питань європейським колегам. На частину з них вже отримано відповідь. По решті очікуємо на письмові роз'яснення. Наша мета - якомога більше детальної інформації для успішної імплементації кожного акта права ЄС;
▪️ наступний крок - двосторонні зустрічі з представниками ЄС, під час яких буде представлено на якому етапі знаходимося зараз та плани на майбутнє. Наразі Міндовкілля активно готується до цієї фази. З досвіду інших країн-кандидатів до ЄС - сфера управління водними ресурсами є надскладною та дороговартісною. Саме по цих пунктах країни-кандидати мали найбільше відступів та перехідних періодів. Адже інтеграція водної політики - це не лише про імплементацію законодавства, але і про розбудову відповідної інфраструктури.
Прогрес впровадження реформ у водному секторі високо оцінений Європейською Комісією. На цьому наголосив заступник Міністра з питань європейської інтеграції Євгеній Федоренко під час засідання Міжвідомчого керівного комітету Національного політичного діалогу з питань інтегрованого управління водними ресурсами в Україні.
“Ми розпочати імплементацію Водної рамкової директиви - схвалили Водну стратегію України до 2050 року та операційний план її реалізації. Наразі проходять громадське обговорення 9 Планів управління річковими басейнами. Цими документами на найближчі шість років визначено понад 1,5 тисячі заходів для досягнення «доброго» стану вод. Їх реалізація оцінюється у понад 8 мільярдів євро”, - зазначив Євгеній Федоренко.
За його словами, враховуючи масштаби руйнувань внаслідок агресії рф ця сума зростатиме. Адже збитки водним ресурсам внаслідок війни вже становлять 1,9 млрд євро. З них 567 млн євро - від підриву греблі Каховської ГЕС.
Попри всі виклики Україна продовжує євроінтеграційний рух. Заступник Міністра розповів про етапи, які вже пройдено та наступні кроки:
▪️ проведено національний селф-скринінг українського довкіллєвого законодавства. Щодо водного сектора у переговорному розділі 27 «Довкілля та зміни клімату» проаналізовано 57 актів права ЄС. З них 12 Директив та 7 Регламентів;
▪️ у травні відбулася роз’яснювальна зустріч Єврокомісії та України. Серед розглянутих 135 актів права ЄС - 9 стосувалися водної політики. Українська сторона надала понад 30 тематичних питань європейським колегам. На частину з них вже отримано відповідь. По решті очікуємо на письмові роз'яснення. Наша мета - якомога більше детальної інформації для успішної імплементації кожного акта права ЄС;
▪️ наступний крок - двосторонні зустрічі з представниками ЄС, під час яких буде представлено на якому етапі знаходимося зараз та плани на майбутнє. Наразі Міндовкілля активно готується до цієї фази. З досвіду інших країн-кандидатів до ЄС - сфера управління водними ресурсами є надскладною та дороговартісною. Саме по цих пунктах країни-кандидати мали найбільше відступів та перехідних періодів. Адже інтеграція водної політики - це не лише про імплементацію законодавства, але і про розбудову відповідної інфраструктури.
“Впевнений, що і надалі рухатимемось швидкими темпами, щоб гідно представити нашу позицію перед європейськими колегами та показати нашу спроможність бути повноцінним членом Європейського Союзу”, - наголосив Євгеній Федоренко.
👍19❤3🔥3
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець разом із головою фундації “AI for Good” Джеймсом Ходсоном підписали Меморандум про співробітництво.
AI for Good в Україні опікується платформою Svidok.org. За допомогою цього інструменту кожен громадянин України може залишити свідчення про злочини рф, зокрема завантажити фото- та відеодокази та розповісти про екоцид росіян в Україні.
За його словами, пан Ходсон високо оцінив нашу унікальну розробку – ресурс “ЕкоЗагроза”. Він погоджується, що без матеріальної відповідальності агресора за знищене довкілля світ не зможе рухатися вперед до розв'язання екологічних проблем. Тому важливо синхронізувати наші зусилля для розвитку треку з обрахунку збитків. Важливо накопичити та зберегти для майбутніх поколінь об’єктивні дані про руйнування довкілля унаслідок збройної агресії.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍13❤6🔥3
Впроваджуємо безбар’єрність: у довкіллєвій сфері продовжують реалізовувати важливі заходи по створенню безбар’єрного середовища
18 червня відбулася презентація досліджень громадської думки щодо питань безбарʼєрності і обговорення дій щодо посилення комунікацій результатів впровадження політики безбарʼєрності за участю Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та першої леді України Олени Зеленської. У події також взяв участь і Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
ℹ️Дослідження, проведене Центром соціальних досліджень та поведінкової економіки за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і Ради з комунікацій безбарʼєрності, за методологією і аналітикою Advanter Group та Gradus research показало, що сьогодні безбар’єрність – важлива цінність для суспільства.
У дослідженні йдеться про важливість безбар’єрності як цінності в сучасному українському суспільстві. 83% респондентів вважають безбар’єрність новою цінністю для суспільства. Це підтверджує значення соціальних змін порівняно з інфраструктурними вдосконаленнями. Респонденти зазначають, що увагу слід зосередити на зміні поведінки людей (34% опитаних); створенні адаптованого середовища (32%) та забезпеченні доступності освіти й робочих місць (22%).
💬«Безбар’єрність – це нова цінність для нашого суспільства. 83% респондентів назвали її такою. Це дуже великий відсоток, велика свідомість. Нарешті. Якщо так багато людей усвідомлює безбар’єрність як цінність – ми на правильному шляху як суспільство», – зазначила Олена Зеленська.
Дослідження також показало, що більш як половина опитаних українців вважають, що створенням безбар’єрного простору й суспільства мають займатися держава та місцеві органи влади.
💬«Це означає, що люди готові не лише приймати, а й долучатися. Тобто суспільство у нас активне. Тепер уже завдання посадовців на всіх рівнях і в міністерствах – не втратити ці відсотки небайдужих і примножити. З людьми треба говорити і їх треба чути», – наголосила Олена Зеленська.
💬Зі свого боку Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив: «Україна продовжує послідовний курс на створення безбар’єрного середовища для всіх громадян. Це відповідає нашому європейському курсу та нашим цінностям. Ця тема постійно в центрі уваги нашого уряду та всіх міністерств. Відповідно комунікація як на рівні держави, так і на рівні громад у цьому напрямі має бути системною та активною. Це невід’ємний елемент стратегії змін, яку ми впроваджуємо. Ми формуємо сприйняття, що безбар’єрність – це не лише пандуси та доступне міське середовище».
💬За словами Міністра Руслана Стрільця, безбар’єрність – це про якість та повноту життя кожної людини, це про доступність для всіх верств населення наших природно-заповідних територій, лісів та водойм. Тож одним із пріоритетів Міндовкілля є продовження створення інклюзивних умов для екологічної просвіти, можливості відвідування заповідних територій та рекреаційних пунктів, облаштування комфортних умов перебування у таких зонах людей з інвалідністю, ветеранів та ветеранок з їхніми сім'ями. Тож ми і надалі продовжимо впроваджувати заходи з безбар’єрності в установах та організаціях довкіллєвої сфери.
💬“Ми вже відкриваємо сучасні еколого-просвітницькі візит-центри за кращими європейськими практиками та стандартами. Вони абсолютно інклюзивні та пристосовані для людей з інвалідністю. Один з таких вже працює у Яворівському національнаціональному природному парку з січня минулого року”, - прокоментував Руслан Стрілець.
✔️Також серед позитивних прикладів, на сьогодні у нацпарку «Гуцульщина» у співпраці із “Park Krajobrazowy Puszczy Rominckiej” триває реалізація проєкту «Україна: національні парки доступні для людей з інвалідністю» у рамках якого тривають ремонтні роботи маєтку Святого Миколая, для того, щоб він став безбар’єрним. Для забезпечення доступності інформації для відвідувачів з порушенням зору на рекреаційній ділянці «Давня Бакота» на Хмельниччині та екологічній стежці «Урочище Вільхава» у НПП “Дермансько-Острозький” на Рівненщині вже створені маршрути для людей з порушенням зору.
18 червня відбулася презентація досліджень громадської думки щодо питань безбарʼєрності і обговорення дій щодо посилення комунікацій результатів впровадження політики безбарʼєрності за участю Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та першої леді України Олени Зеленської. У події також взяв участь і Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
ℹ️Дослідження, проведене Центром соціальних досліджень та поведінкової економіки за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і Ради з комунікацій безбарʼєрності, за методологією і аналітикою Advanter Group та Gradus research показало, що сьогодні безбар’єрність – важлива цінність для суспільства.
У дослідженні йдеться про важливість безбар’єрності як цінності в сучасному українському суспільстві. 83% респондентів вважають безбар’єрність новою цінністю для суспільства. Це підтверджує значення соціальних змін порівняно з інфраструктурними вдосконаленнями. Респонденти зазначають, що увагу слід зосередити на зміні поведінки людей (34% опитаних); створенні адаптованого середовища (32%) та забезпеченні доступності освіти й робочих місць (22%).
💬«Безбар’єрність – це нова цінність для нашого суспільства. 83% респондентів назвали її такою. Це дуже великий відсоток, велика свідомість. Нарешті. Якщо так багато людей усвідомлює безбар’єрність як цінність – ми на правильному шляху як суспільство», – зазначила Олена Зеленська.
Дослідження також показало, що більш як половина опитаних українців вважають, що створенням безбар’єрного простору й суспільства мають займатися держава та місцеві органи влади.
💬«Це означає, що люди готові не лише приймати, а й долучатися. Тобто суспільство у нас активне. Тепер уже завдання посадовців на всіх рівнях і в міністерствах – не втратити ці відсотки небайдужих і примножити. З людьми треба говорити і їх треба чути», – наголосила Олена Зеленська.
💬Зі свого боку Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив: «Україна продовжує послідовний курс на створення безбар’єрного середовища для всіх громадян. Це відповідає нашому європейському курсу та нашим цінностям. Ця тема постійно в центрі уваги нашого уряду та всіх міністерств. Відповідно комунікація як на рівні держави, так і на рівні громад у цьому напрямі має бути системною та активною. Це невід’ємний елемент стратегії змін, яку ми впроваджуємо. Ми формуємо сприйняття, що безбар’єрність – це не лише пандуси та доступне міське середовище».
💬За словами Міністра Руслана Стрільця, безбар’єрність – це про якість та повноту життя кожної людини, це про доступність для всіх верств населення наших природно-заповідних територій, лісів та водойм. Тож одним із пріоритетів Міндовкілля є продовження створення інклюзивних умов для екологічної просвіти, можливості відвідування заповідних територій та рекреаційних пунктів, облаштування комфортних умов перебування у таких зонах людей з інвалідністю, ветеранів та ветеранок з їхніми сім'ями. Тож ми і надалі продовжимо впроваджувати заходи з безбар’єрності в установах та організаціях довкіллєвої сфери.
💬“Ми вже відкриваємо сучасні еколого-просвітницькі візит-центри за кращими європейськими практиками та стандартами. Вони абсолютно інклюзивні та пристосовані для людей з інвалідністю. Один з таких вже працює у Яворівському національнаціональному природному парку з січня минулого року”, - прокоментував Руслан Стрілець.
✔️Також серед позитивних прикладів, на сьогодні у нацпарку «Гуцульщина» у співпраці із “Park Krajobrazowy Puszczy Rominckiej” триває реалізація проєкту «Україна: національні парки доступні для людей з інвалідністю» у рамках якого тривають ремонтні роботи маєтку Святого Миколая, для того, щоб він став безбар’єрним. Для забезпечення доступності інформації для відвідувачів з порушенням зору на рекреаційній ділянці «Давня Бакота» на Хмельниччині та екологічній стежці «Урочище Вільхава» у НПП “Дермансько-Острозький” на Рівненщині вже створені маршрути для людей з порушенням зору.
👍16❤5