Верховна Рада України у першому читанні ухвалила урядовий законопроєкт №11024 щодо збереження природно-заповідного фонду. 271 голоси «За».
Про це Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець повідомив на своїй сторінці у фейсбуці.
«Роками природоохоронні території в Україні використовувалися як парки розваг. Квадроцикли, баггі, ендуро-мотоцикли стали звичною практикою у туристичних Карпатах. Такі розваги знищують рослинний та ґрунтовий покрив екосистем, провокують хімічне забруднення, лякають диких тварин – особливо в період розмноження. Заборона “джипінгу” – цивілізована практика, яка діє у багатьох західних країнах з потужними природоохоронними традиціями. Наприклад, Ісландія, Чехія, Фінляндія, Норвегія», - наголосив Руслан Стрілець.
За його словами, законопроєкт залишає можливість використання транспорту на дорогах загального користування, вулиць населених пунктів, автомобільних доріг на приватних територіях, а також для доступу відвідувачів до рекреаційних ділянок. Для порушників Кабінет Міністрів України пропонує посилити адміністративну відповідальність. Усі ці норми викладені в урядовому законопроєкті №11309, який вносить зміни до статті 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
«Дякую голові ЕкоКомітету Верховної Ради України Олегу Бондаренку за лідерство та членам Комітету за чітку й послідовну підтримку законопроєкту. Дякую за спільні зусилля команди Міндовкілля, КЕКЦ, WWF-Україна, Екологія - Право - Людина, Українське товариство охорони птахів, Українська Природоохоронна Група - UNCG, ВГО "Жива планета", Chysto.de. Дякую усій природоохоронній спільноті за вагомий внесок у вирішення цієї проблеми. Це рішення вкотре доводить, що українське суспільство переходить на новий рівень екологічного мислення. Розраховуємо на якнайшвидше схвалення законопроєкту в другому читанні», - зауважив Руслан Стрілець.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍26❤5
🌿Амбітний план ЄС щодо відновлення природних екосистем до 2050 року: цього тижня Рада ЄС схвалила Закон про відновлення природи
Країни Євросоюзу остаточно ухвалили масштабний і довгоочікуваний план про відновлення довкілля до 2050 року. Він встановлює конкретні вимоги до різних типів екосистем, включаючи сільськогосподарські землі, ліси та міські екосистеми.
Кожна країна ЄС буде зобов’язана розробити свої національні плани відновлення природи. Наприклад, для сільськогосподарських угідь необхідно покращити показники популяцій польових метеликів, запасів органічного вуглецю у ґрунтах та ландшафтного біорізноманіття. У лісовому господарстві – збільшити чисельність лісових птахів та висадити 3 мільярди дерев. Для річок передбачено усунення 25 000 км штучних бар’єрів до 2030 року.❗️Збільшувати обсяги мертвої деревини, різноманітність видового складу та сполученість лісів.
Згідно з документом, до 2030 року держави-члени мають відновити щонайменше 30% територій, до 2040 року – 60%, а до 2050 року – 90%. До 2030 року пріоритетом будуть території мережі Natura 2000.
Це є першим таким рішенням, яке передбачає заходи не лише для збереження, а й для відновлення природи.
Європейська комісія запропонувала ухвалити регламент ще у червні 2022 року в межах стратегії ЄС щодо біорізноманіття. Восени минулого року представники Європарламенту й Ради ЄС досягли попередньої політичної домовленості щодо регламенту про відновлення довкілля до 2050 року.
Країни Євросоюзу остаточно ухвалили масштабний і довгоочікуваний план про відновлення довкілля до 2050 року. Він встановлює конкретні вимоги до різних типів екосистем, включаючи сільськогосподарські землі, ліси та міські екосистеми.
Кожна країна ЄС буде зобов’язана розробити свої національні плани відновлення природи. Наприклад, для сільськогосподарських угідь необхідно покращити показники популяцій польових метеликів, запасів органічного вуглецю у ґрунтах та ландшафтного біорізноманіття. У лісовому господарстві – збільшити чисельність лісових птахів та висадити 3 мільярди дерев. Для річок передбачено усунення 25 000 км штучних бар’єрів до 2030 року.❗️Збільшувати обсяги мертвої деревини, різноманітність видового складу та сполученість лісів.
Згідно з документом, до 2030 року держави-члени мають відновити щонайменше 30% територій, до 2040 року – 60%, а до 2050 року – 90%. До 2030 року пріоритетом будуть території мережі Natura 2000.
Це є першим таким рішенням, яке передбачає заходи не лише для збереження, а й для відновлення природи.
Європейська комісія запропонувала ухвалити регламент ще у червні 2022 року в межах стратегії ЄС щодо біорізноманіття. Восени минулого року представники Європарламенту й Ради ЄС досягли попередньої політичної домовленості щодо регламенту про відновлення довкілля до 2050 року.
❤20👍2🔥1
💬Розпочинаємо цикл публікацій з безбар’єрності
За ініціативи першої леді України Олени Зеленської реалізується Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.
✔️Першим з чого варто почати — з вірного вживання тих чи інших слів та термінів у спілкуванні з різними людьми.
♿Сьогодні поговоримо про «людей з інвалідністю».
Єдиним коректним терміном сьогодні є «людина (особа) з інвалідністю». Коли ми говоримо «інвалід», ми ніби навішуємо на людину тавро.
Але інвалідність — це тільки одна з ознак людини, при цьому вона може бути чиєюсь дружиною, донькою, сином чи братом, з темним чи рудим волоссям, професіоналом у якійсь справі, спортсменом, з купою досягнень і т. ін. Тому коректно в такому випадку дотримуватися принципу «person first language», тобто пам’ятати, що на першому місці завжди людина, а вже потім її ознака, якщо це необхідно вказати.
За ініціативи першої леді України Олени Зеленської реалізується Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.
✔️Першим з чого варто почати — з вірного вживання тих чи інших слів та термінів у спілкуванні з різними людьми.
♿Сьогодні поговоримо про «людей з інвалідністю».
Єдиним коректним терміном сьогодні є «людина (особа) з інвалідністю». Коли ми говоримо «інвалід», ми ніби навішуємо на людину тавро.
Але інвалідність — це тільки одна з ознак людини, при цьому вона може бути чиєюсь дружиною, донькою, сином чи братом, з темним чи рудим волоссям, професіоналом у якійсь справі, спортсменом, з купою досягнень і т. ін. Тому коректно в такому випадку дотримуватися принципу «person first language», тобто пам’ятати, що на першому місці завжди людина, а вже потім її ознака, якщо це необхідно вказати.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree🔥10❤8👍2
49 компанії в Україні вже підтвердили відповідність своєї матеріально-технічної бази – тобто це підприємства, які мають необхідне обладнання, а отже можуть здійснювати свою діяльність без шкоди для людей і довкілля.
Загальна кількість отриманих Міністерством заяв на проведення перевірок 159. З них вже опрацьовано 130.
Наразі Міндовкілля вже видано 23 ліцензії на управління небезпечними відходами за новими європейськими правилами. Тобто саме стільки компаній вже перевели свою роботу у оновлене правове поле та можуть працювати у цій сфері. Ще 10 заяв на отримання ліцензій наразі опрацьовуються Міністерством.
Більше інформації про роботу сфери у нашому розділі “Небезпечні відходи у цифрах”
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍13❤2👏1
80% людей у всьому світі хочуть, щоб уряди їхніх країн вжили більше активних заходів для боротьби з кліматичною кризою, - результати найбільшого в історії опитування громадської думки щодо проблем зміни клімату.
86% опитуваних хотіли б, щоб їхні країни відкинули геополітичні розбіжності й працювали над проблемою зміни клімату спільно.
За посилення кліматичних заходів виступає більшість жителів 20 найбільших країн світу, на частку яких припадає левова частка парникових газів: 66 % – у США, 67 – у Німеччині, 73 – у Китаї, 77 – у Південній Африці та Індії, 85 – у Бразилії та 93 – в Італії.
Крім того, в Австралії, Канаді, Франції, Німеччині та США жінок набагато більше хвилюють проблеми зміни клімату, ніж чоловіків.
➡️ 72% опитуваних виступають за якнайшвидшу відмову від викопного палива. Лише 7% заявили, що їхня країна взагалі не повинна переходити на нові технології у сфері енергетики.
➡️ 56% респондентів констатують, що регулярно задумуються про проблему зміни клімату.
➡️ 69% опитаних заявили, що зміна клімату значною мірою впливає на прийняття людьми важливих рішень, наприклад, де жити або працювати.
Опитування проводилося ПРООН спільно з Оксфордським університетом і компанією GeoPol. У ньому взяли участь 73 тисячі людей з 77 країн.
86% опитуваних хотіли б, щоб їхні країни відкинули геополітичні розбіжності й працювали над проблемою зміни клімату спільно.
За посилення кліматичних заходів виступає більшість жителів 20 найбільших країн світу, на частку яких припадає левова частка парникових газів: 66 % – у США, 67 – у Німеччині, 73 – у Китаї, 77 – у Південній Африці та Індії, 85 – у Бразилії та 93 – в Італії.
Крім того, в Австралії, Канаді, Франції, Німеччині та США жінок набагато більше хвилюють проблеми зміни клімату, ніж чоловіків.
Опитування проводилося ПРООН спільно з Оксфордським університетом і компанією GeoPol. У ньому взяли участь 73 тисячі людей з 77 країн.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍16❤4
Кабінет Міністрів України схвалив Порядок створення та функціонування Інформаційної системи забезпечення хімічної безпеки. Платформу запустять як частину ЕкоСистеми.
Інформаційна система включатиме адміністративні послуги для бізнесу та відкриті реєстри для громадян.
Зокрема, підприємства зможуть онлайн:
Відкритою та доступною для кожного стане інформація про:
“Повна цифровізація процесів - єдиний можливий шлях контролю за обігом небезпечних хімічних речовин в Україні. Це дозволить розвивати ринок хімічної продукції саме так, як він працює у ЄС. Ми прагнемо до повної відкритості та прозорості. Ми продовжуємо впроваджувати європейські стандарти та будувати якісно нову систему хімічної безпеки в країні, яка повністю відповідатиме сучасним цивілізованим підходам”, - зазначив Міністр Руслан Стрілець.
Закон є базисом для побудови національної системи управління хімічними речовинами за європейським зразком. Він створив підґрунтя для подальших кроків – імплементації двох основних технічних регламентів ЄС – CLP та REACH.
Норми Регламенту CLP вже імплементовано в українське регуляторне поле - 10 травня Уряд затвердив Технічний регламент класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції.
Для імплементації REACH Міндовкілля розробило проєкт Технічного регламенту щодо безпечності хімічної продукції, який вже подано на розгляд Уряду.
Документи було розроблено за підтримки OSCE projects in Ukraine / Проєкти ОБСЄ в Україні в межах проєкту “Екологічний моніторинг війни проти України та стратегія відновлення”.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍15❤2🔥2
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
💢180 млн тонн вуглецю – ось чим є два роки повномасштабної війни росії для клімату. Приблизно стільки викидів така країна, як Мальта, продукує за 80 років
За його словами, у мирні часи ми могли б закласти цей об’єм на розвиток, але натомість маємо викиди:
◾️від воєнних дій – майже 52 млн тонн вуглецю;
◾️від енергетичної інфраструктури – 17 млн тонн;
◾️від пожеж – 27 млн тонн;
◾️від руху переселенців та біженців – 3 млн тонн;
◾️від збільшення використання палива авіакомпаніями через заборону польотів територією білорусі та рф – 24 млн тонн парникових газів.
Очільник Міндовкілля наголосив, що попри це Україна продовжує виконувати свою безпрецедентну місію – обраховувати збитки довкіллю через війну, щоб виставити карбоновий рахунок росії й досягти сталого миру. Це одна з ключових складових Формули миру Володимира Зеленського та Пункту 8 про екологічну безпеку.
Україна продовжує брати активну участь у кліматичному порядку денному. Ми вже запровадили ряд ініціатив, які закладають у нашому законодавстві рамку державного кліматичного урядування:
◾️ухвалили державну Стратегію у сфері зміни клімату до 2035 року та план з її реалізації у 2024-2026 роках;
◾️очікуємо уже найближчим часом на розгляд Верховна Рада України Рамкового кліматичного закону;
◾️розробили стратегію впровадження СТВ. Вона зараз проходить громадське обговорення. Запуск системи дозволить Україні приєднатися до європейської СТВ та зробити так, аби ми були в кордонах СВАМ.
«42 мільярди євро – кліматичні інвестиції США у 2023 році, 177 млрд євро – кліматичні інвестиції Німеччини на найближчі 3 роки, 314 млрд євро – кліматичні інвестиції Південної Кореї до 2030 року. Проте усі ці мільярдні вкладення у боротьбу з кліматичною кризою нівелює російська війна проти України», - про це Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець наголосив під час свого онлайн-виступу в ході Конференції OSCE високого рівня «Кліматична дипломатія: розширення можливостей для стійкого майбутнього».
За його словами, у мирні часи ми могли б закласти цей об’єм на розвиток, але натомість маємо викиди:
◾️від воєнних дій – майже 52 млн тонн вуглецю;
◾️від енергетичної інфраструктури – 17 млн тонн;
◾️від пожеж – 27 млн тонн;
◾️від руху переселенців та біженців – 3 млн тонн;
◾️від збільшення використання палива авіакомпаніями через заборону польотів територією білорусі та рф – 24 млн тонн парникових газів.
«Горіння екосистем призводить не тільки до викидів, але й втрати потенціалу поглинання. Тільки цього року в Україні через бойові дії та вибухи пожежами знищено майже 12 тисяч гектарів лісу. Це півмільйона тонн викидів вуглецю», - зауважив Руслан Стрілець.
Очільник Міндовкілля наголосив, що попри це Україна продовжує виконувати свою безпрецедентну місію – обраховувати збитки довкіллю через війну, щоб виставити карбоновий рахунок росії й досягти сталого миру. Це одна з ключових складових Формули миру Володимира Зеленського та Пункту 8 про екологічну безпеку.
Україна продовжує брати активну участь у кліматичному порядку денному. Ми вже запровадили ряд ініціатив, які закладають у нашому законодавстві рамку державного кліматичного урядування:
◾️ухвалили державну Стратегію у сфері зміни клімату до 2035 року та план з її реалізації у 2024-2026 роках;
◾️очікуємо уже найближчим часом на розгляд Верховна Рада України Рамкового кліматичного закону;
◾️розробили стратегію впровадження СТВ. Вона зараз проходить громадське обговорення. Запуск системи дозволить Україні приєднатися до європейської СТВ та зробити так, аби ми були в кордонах СВАМ.
«Усе це – нові можливості для розвитку та нові шляхи для інновацій, інвестицій та ринків. Перехід до кліматичної нейтральності – незворотний процес, і Україна здатна досягти поставлених цілей на цьому шляху», - зазначив Руслан Стрілець.
😢14👍2🔥2❤1
🪷 Обережно, рослина-хижачка!
Літо — це час, коли на сфагновій ковдрі Черемського болота можна зустріти справжню хижачку. Це росичка круглолиста (Drosera rotundifolia L.) — крихітна комахоїдна рослина, занесена до Червоної книги України.
💧Блискучі, як роса, клейкі краплинки, що розміщені на головках волосків, приваблюють комах, які опиняються у пастці липких листочків, які присмоктуються та перетравлють речовини тіла комахи та засвоюють їх.
Осушення, зміна клімату та інші чинники значно вплинули на чисельність росички круглолистої. Зараз місця поширення цієї тендітної красуні дбайливо оберігаються працівниками Чермського природного заповіднику.
Літо — це час, коли на сфагновій ковдрі Черемського болота можна зустріти справжню хижачку. Це росичка круглолиста (Drosera rotundifolia L.) — крихітна комахоїдна рослина, занесена до Червоної книги України.
💧Блискучі, як роса, клейкі краплинки, що розміщені на головках волосків, приваблюють комах, які опиняються у пастці липких листочків, які присмоктуються та перетравлють речовини тіла комахи та засвоюють їх.
Осушення, зміна клімату та інші чинники значно вплинули на чисельність росички круглолистої. Зараз місця поширення цієї тендітної красуні дбайливо оберігаються працівниками Чермського природного заповіднику.
❤16👍6
Сьогодні вранці на Коксохімічному заводі у м.Кривий Ріг стався неконтрольований викид у атмосферне повітря та поява хмари.
За інформацією АрселорМіттал Кривий Ріг, це сталося через раптове відключення ряду виробничих потужностей від зовнішньої енергосистеми.
❕Наразі ситуація контрольована.
Усі датчики мобільного застосунку #ЕкоЗагроза показують відсутність перевищення забруднення атмосферного повітря у Кривому Розі.
За інформацією АрселорМіттал Кривий Ріг, це сталося через раптове відключення ряду виробничих потужностей від зовнішньої енергосистеми.
❕Наразі ситуація контрольована.
Усі датчики мобільного застосунку #ЕкоЗагроза показують відсутність перевищення забруднення атмосферного повітря у Кривому Розі.
😢13👍6
Міндовкілля
Photo
👩💻🧑💻У Полтаві пройшов дводенний форум «Практичне застосування норм Закону «Про управління відходами»
Міндовкілля продовжує цикл регіональних тренінгів: експерти відомства та міжнародні фахівці навчають представників ОТГ та бізнесу, як підготуватись до нововведень у галузі. Закон України «Про управління відходами» запроваджує нові правила, які мають покращити керованість та прозорість у цій сфері. Виконання норм Закону на всіх рівнях – від державного до кожного окремого підприємства – допоможе Україні змінити ситуацію з управлінням відходами та наблизитися до європейських стандартів у роздільному зборі, переробці та зменшенні захоронення відходів.
💬Директорка Департаменту цифрової трансформації, електронних публічних послуг та управління відходами Міндовкілля Євгенія Попович зазначила: «В Україні роками відходи переважно захоронювали, лише 2-3% переробляли. Зараз відбуваються значні зміни. Повністю переформатовуємо систему управління відходами. Важливе питання – робота з інформаційною системою. Всі процеси мають бути цифровізовані, тоді громада може відстежувати та контролювати їх. Тоді зрозуміло, яка кількість відходів продукується, переробляється чи утилізується, які операції виконані чи не виконані, які суб’єкти господарювання залучені до переробки відходів тощо».
Семінар у Полтаві зібрав близько 200 учасників. Це аграрно-промисловий регіон, де значна частка відходів припадає на видобувну галузь, що також впливає на кількість та специфіку відходів. Основна мета тренінгу – активний діалог з представниками громад та бізнесу, щоб максимально допомогти громадам та підприємствам адаптуватися до нововведень. Євгенія Попович наголосила на важливості взаємодії на всіх рівнях у питаннях управління відходами: успіх реформи значною мірою залежить від спільних зусиль громад та місцевого бізнесу. Спікери заходу зосередилися на практичних механізмах реформи.
На захід зібралися представники ОТГ та підприємств Полтавської області. Євгенія Попович представила проєкт Національного плану управління відходами, який є важливою частиною “дорожньої карти” реформи. План включає заходи від вдосконалення нормативних рамок до впровадження нових технологій та створення інфраструктури.
Експерти розглянули різні аспекти міжмуніципальної співпраці у сфері управління відходами, оскільки громадам часто доводиться створювати спільну інфраструктуру для переробки відходів. Обговорювалися практичні механізми розробки місцевих планів управління відходами. Зокрема, показали, як зробити розрахунок потужності та рентабельності переробних підприємств, обговорили, як підготуватися до запровадження принципу розширеної відповідальності виробника.
Говорили про класифікацію відходів: особливості дзеркальних кодів, визначення небезпечних властивостей відходів, уповноважені лабораторії. Особливу увагу приділили отриманню дозволів на оброблення відходів. Розглянули типові помилки, які допускають підприємства при подачі заяв. Розбирали, як вести облік та звітність відходів, здійснювати передачу відходів та укладати відповідний договір: вимоги до контрагента, обов’язкові умови договору. Представники підприємств мали змогу отримати відповіді на свої запитання.
У заході також взяли участь експерти: Олексій Пиріков, керівник проєктів ПРООН; Максим Барінов, експерт проєкту APENA 2; Олександр Лимар, учасник робочої групи, яка працює над законопроєктом “Про упаковку та відходи упаковки”; Віталій Білоусов, заступник директора Департаменту цифрової трансформації, електронних публічних послуг та управління відходами – начальник відділу цифрової трансформації Міндовкілля, Марина Миколайчик головний спеціаліст відділу формування політики
🖇Захід, організований Міндовкіллям за підтримки UNDP Ukraine / ПРООН в Україні та фінансової підтримки Шведського агентства з міжнародного розвитку (SIDA)
Міндовкілля продовжує цикл регіональних тренінгів: експерти відомства та міжнародні фахівці навчають представників ОТГ та бізнесу, як підготуватись до нововведень у галузі. Закон України «Про управління відходами» запроваджує нові правила, які мають покращити керованість та прозорість у цій сфері. Виконання норм Закону на всіх рівнях – від державного до кожного окремого підприємства – допоможе Україні змінити ситуацію з управлінням відходами та наблизитися до європейських стандартів у роздільному зборі, переробці та зменшенні захоронення відходів.
💬Директорка Департаменту цифрової трансформації, електронних публічних послуг та управління відходами Міндовкілля Євгенія Попович зазначила: «В Україні роками відходи переважно захоронювали, лише 2-3% переробляли. Зараз відбуваються значні зміни. Повністю переформатовуємо систему управління відходами. Важливе питання – робота з інформаційною системою. Всі процеси мають бути цифровізовані, тоді громада може відстежувати та контролювати їх. Тоді зрозуміло, яка кількість відходів продукується, переробляється чи утилізується, які операції виконані чи не виконані, які суб’єкти господарювання залучені до переробки відходів тощо».
Семінар у Полтаві зібрав близько 200 учасників. Це аграрно-промисловий регіон, де значна частка відходів припадає на видобувну галузь, що також впливає на кількість та специфіку відходів. Основна мета тренінгу – активний діалог з представниками громад та бізнесу, щоб максимально допомогти громадам та підприємствам адаптуватися до нововведень. Євгенія Попович наголосила на важливості взаємодії на всіх рівнях у питаннях управління відходами: успіх реформи значною мірою залежить від спільних зусиль громад та місцевого бізнесу. Спікери заходу зосередилися на практичних механізмах реформи.
На захід зібралися представники ОТГ та підприємств Полтавської області. Євгенія Попович представила проєкт Національного плану управління відходами, який є важливою частиною “дорожньої карти” реформи. План включає заходи від вдосконалення нормативних рамок до впровадження нових технологій та створення інфраструктури.
Експерти розглянули різні аспекти міжмуніципальної співпраці у сфері управління відходами, оскільки громадам часто доводиться створювати спільну інфраструктуру для переробки відходів. Обговорювалися практичні механізми розробки місцевих планів управління відходами. Зокрема, показали, як зробити розрахунок потужності та рентабельності переробних підприємств, обговорили, як підготуватися до запровадження принципу розширеної відповідальності виробника.
Говорили про класифікацію відходів: особливості дзеркальних кодів, визначення небезпечних властивостей відходів, уповноважені лабораторії. Особливу увагу приділили отриманню дозволів на оброблення відходів. Розглянули типові помилки, які допускають підприємства при подачі заяв. Розбирали, як вести облік та звітність відходів, здійснювати передачу відходів та укладати відповідний договір: вимоги до контрагента, обов’язкові умови договору. Представники підприємств мали змогу отримати відповіді на свої запитання.
У заході також взяли участь експерти: Олексій Пиріков, керівник проєктів ПРООН; Максим Барінов, експерт проєкту APENA 2; Олександр Лимар, учасник робочої групи, яка працює над законопроєктом “Про упаковку та відходи упаковки”; Віталій Білоусов, заступник директора Департаменту цифрової трансформації, електронних публічних послуг та управління відходами – начальник відділу цифрової трансформації Міндовкілля, Марина Миколайчик головний спеціаліст відділу формування політики
🖇Захід, організований Міндовкіллям за підтримки UNDP Ukraine / ПРООН в Україні та фінансової підтримки Шведського агентства з міжнародного розвитку (SIDA)
👍15❤3🔥2👏1