Кабінет Міністрів України схвалив Порядок створення та функціонування Інформаційної системи забезпечення хімічної безпеки. Платформу запустять як частину ЕкоСистеми.
Інформаційна система включатиме адміністративні послуги для бізнесу та відкриті реєстри для громадян.
Зокрема, підприємства зможуть онлайн:
Відкритою та доступною для кожного стане інформація про:
“Повна цифровізація процесів - єдиний можливий шлях контролю за обігом небезпечних хімічних речовин в Україні. Це дозволить розвивати ринок хімічної продукції саме так, як він працює у ЄС. Ми прагнемо до повної відкритості та прозорості. Ми продовжуємо впроваджувати європейські стандарти та будувати якісно нову систему хімічної безпеки в країні, яка повністю відповідатиме сучасним цивілізованим підходам”, - зазначив Міністр Руслан Стрілець.
Закон є базисом для побудови національної системи управління хімічними речовинами за європейським зразком. Він створив підґрунтя для подальших кроків – імплементації двох основних технічних регламентів ЄС – CLP та REACH.
Норми Регламенту CLP вже імплементовано в українське регуляторне поле - 10 травня Уряд затвердив Технічний регламент класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції.
Для імплементації REACH Міндовкілля розробило проєкт Технічного регламенту щодо безпечності хімічної продукції, який вже подано на розгляд Уряду.
Документи було розроблено за підтримки OSCE projects in Ukraine / Проєкти ОБСЄ в Україні в межах проєкту “Екологічний моніторинг війни проти України та стратегія відновлення”.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍15❤2🔥2
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
💢180 млн тонн вуглецю – ось чим є два роки повномасштабної війни росії для клімату. Приблизно стільки викидів така країна, як Мальта, продукує за 80 років
За його словами, у мирні часи ми могли б закласти цей об’єм на розвиток, але натомість маємо викиди:
◾️від воєнних дій – майже 52 млн тонн вуглецю;
◾️від енергетичної інфраструктури – 17 млн тонн;
◾️від пожеж – 27 млн тонн;
◾️від руху переселенців та біженців – 3 млн тонн;
◾️від збільшення використання палива авіакомпаніями через заборону польотів територією білорусі та рф – 24 млн тонн парникових газів.
Очільник Міндовкілля наголосив, що попри це Україна продовжує виконувати свою безпрецедентну місію – обраховувати збитки довкіллю через війну, щоб виставити карбоновий рахунок росії й досягти сталого миру. Це одна з ключових складових Формули миру Володимира Зеленського та Пункту 8 про екологічну безпеку.
Україна продовжує брати активну участь у кліматичному порядку денному. Ми вже запровадили ряд ініціатив, які закладають у нашому законодавстві рамку державного кліматичного урядування:
◾️ухвалили державну Стратегію у сфері зміни клімату до 2035 року та план з її реалізації у 2024-2026 роках;
◾️очікуємо уже найближчим часом на розгляд Верховна Рада України Рамкового кліматичного закону;
◾️розробили стратегію впровадження СТВ. Вона зараз проходить громадське обговорення. Запуск системи дозволить Україні приєднатися до європейської СТВ та зробити так, аби ми були в кордонах СВАМ.
«42 мільярди євро – кліматичні інвестиції США у 2023 році, 177 млрд євро – кліматичні інвестиції Німеччини на найближчі 3 роки, 314 млрд євро – кліматичні інвестиції Південної Кореї до 2030 року. Проте усі ці мільярдні вкладення у боротьбу з кліматичною кризою нівелює російська війна проти України», - про це Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець наголосив під час свого онлайн-виступу в ході Конференції OSCE високого рівня «Кліматична дипломатія: розширення можливостей для стійкого майбутнього».
За його словами, у мирні часи ми могли б закласти цей об’єм на розвиток, але натомість маємо викиди:
◾️від воєнних дій – майже 52 млн тонн вуглецю;
◾️від енергетичної інфраструктури – 17 млн тонн;
◾️від пожеж – 27 млн тонн;
◾️від руху переселенців та біженців – 3 млн тонн;
◾️від збільшення використання палива авіакомпаніями через заборону польотів територією білорусі та рф – 24 млн тонн парникових газів.
«Горіння екосистем призводить не тільки до викидів, але й втрати потенціалу поглинання. Тільки цього року в Україні через бойові дії та вибухи пожежами знищено майже 12 тисяч гектарів лісу. Це півмільйона тонн викидів вуглецю», - зауважив Руслан Стрілець.
Очільник Міндовкілля наголосив, що попри це Україна продовжує виконувати свою безпрецедентну місію – обраховувати збитки довкіллю через війну, щоб виставити карбоновий рахунок росії й досягти сталого миру. Це одна з ключових складових Формули миру Володимира Зеленського та Пункту 8 про екологічну безпеку.
Україна продовжує брати активну участь у кліматичному порядку денному. Ми вже запровадили ряд ініціатив, які закладають у нашому законодавстві рамку державного кліматичного урядування:
◾️ухвалили державну Стратегію у сфері зміни клімату до 2035 року та план з її реалізації у 2024-2026 роках;
◾️очікуємо уже найближчим часом на розгляд Верховна Рада України Рамкового кліматичного закону;
◾️розробили стратегію впровадження СТВ. Вона зараз проходить громадське обговорення. Запуск системи дозволить Україні приєднатися до європейської СТВ та зробити так, аби ми були в кордонах СВАМ.
«Усе це – нові можливості для розвитку та нові шляхи для інновацій, інвестицій та ринків. Перехід до кліматичної нейтральності – незворотний процес, і Україна здатна досягти поставлених цілей на цьому шляху», - зазначив Руслан Стрілець.
😢14👍2🔥2❤1
🪷 Обережно, рослина-хижачка!
Літо — це час, коли на сфагновій ковдрі Черемського болота можна зустріти справжню хижачку. Це росичка круглолиста (Drosera rotundifolia L.) — крихітна комахоїдна рослина, занесена до Червоної книги України.
💧Блискучі, як роса, клейкі краплинки, що розміщені на головках волосків, приваблюють комах, які опиняються у пастці липких листочків, які присмоктуються та перетравлють речовини тіла комахи та засвоюють їх.
Осушення, зміна клімату та інші чинники значно вплинули на чисельність росички круглолистої. Зараз місця поширення цієї тендітної красуні дбайливо оберігаються працівниками Чермського природного заповіднику.
Літо — це час, коли на сфагновій ковдрі Черемського болота можна зустріти справжню хижачку. Це росичка круглолиста (Drosera rotundifolia L.) — крихітна комахоїдна рослина, занесена до Червоної книги України.
💧Блискучі, як роса, клейкі краплинки, що розміщені на головках волосків, приваблюють комах, які опиняються у пастці липких листочків, які присмоктуються та перетравлють речовини тіла комахи та засвоюють їх.
Осушення, зміна клімату та інші чинники значно вплинули на чисельність росички круглолистої. Зараз місця поширення цієї тендітної красуні дбайливо оберігаються працівниками Чермського природного заповіднику.
❤16👍6
Сьогодні вранці на Коксохімічному заводі у м.Кривий Ріг стався неконтрольований викид у атмосферне повітря та поява хмари.
За інформацією АрселорМіттал Кривий Ріг, це сталося через раптове відключення ряду виробничих потужностей від зовнішньої енергосистеми.
❕Наразі ситуація контрольована.
Усі датчики мобільного застосунку #ЕкоЗагроза показують відсутність перевищення забруднення атмосферного повітря у Кривому Розі.
За інформацією АрселорМіттал Кривий Ріг, це сталося через раптове відключення ряду виробничих потужностей від зовнішньої енергосистеми.
❕Наразі ситуація контрольована.
Усі датчики мобільного застосунку #ЕкоЗагроза показують відсутність перевищення забруднення атмосферного повітря у Кривому Розі.
😢13👍6
Міндовкілля
Photo
👩💻🧑💻У Полтаві пройшов дводенний форум «Практичне застосування норм Закону «Про управління відходами»
Міндовкілля продовжує цикл регіональних тренінгів: експерти відомства та міжнародні фахівці навчають представників ОТГ та бізнесу, як підготуватись до нововведень у галузі. Закон України «Про управління відходами» запроваджує нові правила, які мають покращити керованість та прозорість у цій сфері. Виконання норм Закону на всіх рівнях – від державного до кожного окремого підприємства – допоможе Україні змінити ситуацію з управлінням відходами та наблизитися до європейських стандартів у роздільному зборі, переробці та зменшенні захоронення відходів.
💬Директорка Департаменту цифрової трансформації, електронних публічних послуг та управління відходами Міндовкілля Євгенія Попович зазначила: «В Україні роками відходи переважно захоронювали, лише 2-3% переробляли. Зараз відбуваються значні зміни. Повністю переформатовуємо систему управління відходами. Важливе питання – робота з інформаційною системою. Всі процеси мають бути цифровізовані, тоді громада може відстежувати та контролювати їх. Тоді зрозуміло, яка кількість відходів продукується, переробляється чи утилізується, які операції виконані чи не виконані, які суб’єкти господарювання залучені до переробки відходів тощо».
Семінар у Полтаві зібрав близько 200 учасників. Це аграрно-промисловий регіон, де значна частка відходів припадає на видобувну галузь, що також впливає на кількість та специфіку відходів. Основна мета тренінгу – активний діалог з представниками громад та бізнесу, щоб максимально допомогти громадам та підприємствам адаптуватися до нововведень. Євгенія Попович наголосила на важливості взаємодії на всіх рівнях у питаннях управління відходами: успіх реформи значною мірою залежить від спільних зусиль громад та місцевого бізнесу. Спікери заходу зосередилися на практичних механізмах реформи.
На захід зібралися представники ОТГ та підприємств Полтавської області. Євгенія Попович представила проєкт Національного плану управління відходами, який є важливою частиною “дорожньої карти” реформи. План включає заходи від вдосконалення нормативних рамок до впровадження нових технологій та створення інфраструктури.
Експерти розглянули різні аспекти міжмуніципальної співпраці у сфері управління відходами, оскільки громадам часто доводиться створювати спільну інфраструктуру для переробки відходів. Обговорювалися практичні механізми розробки місцевих планів управління відходами. Зокрема, показали, як зробити розрахунок потужності та рентабельності переробних підприємств, обговорили, як підготуватися до запровадження принципу розширеної відповідальності виробника.
Говорили про класифікацію відходів: особливості дзеркальних кодів, визначення небезпечних властивостей відходів, уповноважені лабораторії. Особливу увагу приділили отриманню дозволів на оброблення відходів. Розглянули типові помилки, які допускають підприємства при подачі заяв. Розбирали, як вести облік та звітність відходів, здійснювати передачу відходів та укладати відповідний договір: вимоги до контрагента, обов’язкові умови договору. Представники підприємств мали змогу отримати відповіді на свої запитання.
У заході також взяли участь експерти: Олексій Пиріков, керівник проєктів ПРООН; Максим Барінов, експерт проєкту APENA 2; Олександр Лимар, учасник робочої групи, яка працює над законопроєктом “Про упаковку та відходи упаковки”; Віталій Білоусов, заступник директора Департаменту цифрової трансформації, електронних публічних послуг та управління відходами – начальник відділу цифрової трансформації Міндовкілля, Марина Миколайчик головний спеціаліст відділу формування політики
🖇Захід, організований Міндовкіллям за підтримки UNDP Ukraine / ПРООН в Україні та фінансової підтримки Шведського агентства з міжнародного розвитку (SIDA)
Міндовкілля продовжує цикл регіональних тренінгів: експерти відомства та міжнародні фахівці навчають представників ОТГ та бізнесу, як підготуватись до нововведень у галузі. Закон України «Про управління відходами» запроваджує нові правила, які мають покращити керованість та прозорість у цій сфері. Виконання норм Закону на всіх рівнях – від державного до кожного окремого підприємства – допоможе Україні змінити ситуацію з управлінням відходами та наблизитися до європейських стандартів у роздільному зборі, переробці та зменшенні захоронення відходів.
💬Директорка Департаменту цифрової трансформації, електронних публічних послуг та управління відходами Міндовкілля Євгенія Попович зазначила: «В Україні роками відходи переважно захоронювали, лише 2-3% переробляли. Зараз відбуваються значні зміни. Повністю переформатовуємо систему управління відходами. Важливе питання – робота з інформаційною системою. Всі процеси мають бути цифровізовані, тоді громада може відстежувати та контролювати їх. Тоді зрозуміло, яка кількість відходів продукується, переробляється чи утилізується, які операції виконані чи не виконані, які суб’єкти господарювання залучені до переробки відходів тощо».
Семінар у Полтаві зібрав близько 200 учасників. Це аграрно-промисловий регіон, де значна частка відходів припадає на видобувну галузь, що також впливає на кількість та специфіку відходів. Основна мета тренінгу – активний діалог з представниками громад та бізнесу, щоб максимально допомогти громадам та підприємствам адаптуватися до нововведень. Євгенія Попович наголосила на важливості взаємодії на всіх рівнях у питаннях управління відходами: успіх реформи значною мірою залежить від спільних зусиль громад та місцевого бізнесу. Спікери заходу зосередилися на практичних механізмах реформи.
На захід зібралися представники ОТГ та підприємств Полтавської області. Євгенія Попович представила проєкт Національного плану управління відходами, який є важливою частиною “дорожньої карти” реформи. План включає заходи від вдосконалення нормативних рамок до впровадження нових технологій та створення інфраструктури.
Експерти розглянули різні аспекти міжмуніципальної співпраці у сфері управління відходами, оскільки громадам часто доводиться створювати спільну інфраструктуру для переробки відходів. Обговорювалися практичні механізми розробки місцевих планів управління відходами. Зокрема, показали, як зробити розрахунок потужності та рентабельності переробних підприємств, обговорили, як підготуватися до запровадження принципу розширеної відповідальності виробника.
Говорили про класифікацію відходів: особливості дзеркальних кодів, визначення небезпечних властивостей відходів, уповноважені лабораторії. Особливу увагу приділили отриманню дозволів на оброблення відходів. Розглянули типові помилки, які допускають підприємства при подачі заяв. Розбирали, як вести облік та звітність відходів, здійснювати передачу відходів та укладати відповідний договір: вимоги до контрагента, обов’язкові умови договору. Представники підприємств мали змогу отримати відповіді на свої запитання.
У заході також взяли участь експерти: Олексій Пиріков, керівник проєктів ПРООН; Максим Барінов, експерт проєкту APENA 2; Олександр Лимар, учасник робочої групи, яка працює над законопроєктом “Про упаковку та відходи упаковки”; Віталій Білоусов, заступник директора Департаменту цифрової трансформації, електронних публічних послуг та управління відходами – начальник відділу цифрової трансформації Міндовкілля, Марина Миколайчик головний спеціаліст відділу формування політики
🖇Захід, організований Міндовкіллям за підтримки UNDP Ukraine / ПРООН в Україні та фінансової підтримки Шведського агентства з міжнародного розвитку (SIDA)
👍15❤3🔥2👏1