​​🔻Оновлена інформація УкрНЦЕМ щодо розповсюдження нафтопродуктів у Чорному морі після аварії російських танкерів

15 грудня 2024 року в умовах шторму в районі Керченської протоки сталася аварія танкерів "Волгонефть-212" та "Волгонефть-239", яка спричинила потрапляння значної кількості мазуту в морське середовище. Подальший моніторинг засвідчив активне розповсюдження забруднюючих речовин у водах Чорного моря.

💢Згідно зі знімками німецького супутника TerraSAR-X за 9 січня 2025 року — фіксується велика кількість можливих мазутних плям біля Криму.

💢За інформацією медіа, нафтопродукти вже дісталися берегів Євпаторії, а також коси Біляус, яка є перемичкою між солоним озером Донузлав і Чорним морем, що підтверджує наші попередні прогнозні розрахунки. Також нафтопродукти та мертвих птахів було знайдено на пляжах біля селища Мирне, що знаходиться північніше Євпаторії.

💢Вчора 9 січня в НПП «Тузловські лимани» виявили птаха, покритого мазутом. Сьогодні птах загинув і його направили на дослідження в УкрНЦЕМ. Цей випадок потребує додаткового дослідження, щоб відповісти на питання, чи пов'язаний цей птах з аварійною ситуацією, що сталася в Керченській протоці.

💢Для оцінки можливого подальшого поширення мазуту на захід і досягнення узбережжя Одеської області, УкрНЦЕМ провів прогнозування його розповсюдження у водному середовищі до 16 січня 2025 року. Для цього використовувалася система NOAA GNOME. Згідно з отриманими даними, більша частина мазуту з плям, які зафіксовані на супутниковому знімку, досягають прибережних зон південного узбережжя Криму під впливом метеорологічних і гідродинамічних умов.

❗️Таким чином, за актуальними прогнозами на основі наявної інформації, узбережжя Одеської області протягом найближчого тижня не перебуває під загрозою забруднення мазутом.

⚡️Відповідно до звернень Міндовкілля до міжнародних організацій отримано відповіді від Секретаріату Комісії із захисту Чорного моря від забруднення про проведення позачергового засідання Комісії, а також від Секретаріату Міжнародної морської організації (IMO) про запланований розгляд зазначеного питання на відповідному засіданні.

⏹️Для оцінки екологічного впливу та контролю за поширенням забруднення Міндовкілля спільно з УкрНЦЕМ здійснюють регулярний моніторинг супутникових знімків, аналіз отриманих даних моделювання, а також враховуються повідомлення медіа.

⏹️Цей комплекс заходів спрямований на забезпечення своєчасного реагування та розробку стратегій для мінімізації наслідків забруднення в чорноморському регіоні. Про будь-які зміни у прогнозі поширення забруднення буде проінформовано відповідні служби та громадськість.

Якщо ви дивитеся це відео, то значить час познайомитися з куницею лісовою🐿️

Ця тваринка поступила на реабілітацію до Галицького національного природного парку🌲
Працівники парку підібрали її малою в лісі у 2019 році.

Куниця лісова виключно лісовий мешканець. Її улюблені місця проживання — великі масиви змішаних лісів з перестійними деревами.

​​🔥 Палаюча реальність: як зміна клімату провокує лісові пожежі

Каліфорнія у вогні: горять квартали з елітною нерухомістю. І навіть величезні ресурси, які залучила влада, не можуть зупинити стихію. Це дуже красномовне свідчення того, що зміну клімату більше не вдається ігнорувати.

П'ять пожеж продовжують горіти вже четверту добу через сухий пустельний вітер. Пожежа Palisades між Санта-Монікою і Малібу на західній околиці міста та пожежа Eaton на сході вважаються найбільш руйнівними не тільки в історії Лос-Анджелеса. Вони можуть стати найдорожчими в історії США. За попередніми даними, завдані збитки сягають вже $135-150 млрд. Загалом вогонь охопив понад 13 тисяч га.

Треба сказати, що лісові пожежі є звичним явищем для Каліфорнії. Сотні років регулярних лісових пожеж створили екосистеми, які пристосовані до вогню і навіть залежні від нього. Однак їхня надзвичайно велика кількість та інтенсивність, які спостерігаємо зараз, – абсолютно аномальні.

Дослідження показують, що зміна клімату призвела до збільшення тривалості сезону лісових пожеж, частоти їх виникнення та площі, що вигоряє. Вогняний сезон значно подовжився через тепліші весни, довші літні посушливі сезони, меншу кількість опадів. Місцеві сезонні вітри через зміни в атмосфері стали значно потужнішими, а тому швидко поширюють пожежі на величезні площі. Також збільшилась кількість влучань блискавок. А вони, разом з людським фактором, основні причини займань.

Для порівняння: за даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень, всього у період із 1980 по 2023 рік у США палало 22 великі лісові пожежі (збитки від кожної складали понад 1 млрд дол.). Так от: 18 із них сталися після 2000 року. Відбувається це нерівномірно: саме на заході та південному заході США спостерігається найбільше зростання площі спалених земель, і цифра помітно збільшується майже кожного місяця. Тобто зміна клімату посилює екстремальні погодні явища.

Водночас коли ліси горять, вивільняється вуглець, який зберігається в рослинах, а також у ґрунті. І це ще більше посилює зміну клімату та сприяє новим пожежам — утворюється так звана «петля зворотного зв'язку між пожежею і кліматом». Наприклад, лісові пожежі, що палали в Каліфорнії у 2020 році, викинули в атмосферу 91 млн метричних тонн вуглекислого газу. Це приблизно на 30 млн метричних тонн перевищує викиди, які утворюються в результаті виробництва електроенергії в штаті.

І подібна ситуація характерна для багатьох регіонів світу. Лісові пожежі стають дедалі поширенішими по всій планеті, спалюючи сьогодні щонайменше вдвічі більше площ, ніж два десятиліття тому. Науковці з Університету Меріленду дослідили світові дані за період із 2001 по 2023 роки й підрахували, що площа, спалена лісовими пожежами, збільшувалася приблизно на 5,4% на рік за цей період.

Зростання пожежної активності стало дуже помітним останніми роками. 2020, 2021 і 2023 роки стали четвертим, третім і першим найгіршими роками для глобальних лісових пожеж відповідно. У 2023 році на планеті згоріло майже 12 мільйонів гектарів – територія як Нікарагуа, – що перевищило попередній рекорд на 24%.

Науковці вже говорять про те, що ми вступили в епоху піроцену, тобто еру вогню. Звісно, назва неформальна, але влучно відображає те, що відбувається.

© фото: АР

Настрій-понеділок 🦉

У Галицькому нацпарку мешкають сови сірі.

🦉Перша сова передана на реабілітацію старшим науковим співробітником зоологічної лабораторії Карпатського біосферного заповідника з м. Рахів Закарпатської області. У птаха перелом крила, не може літати та в такому стані могла б стати легкою здобиччю.

🦉Друга птаха передана 14 державною пожежно- рятувальною частиною головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій м. Косів. У птаха ампутоване праве крило.

🤝Міндовкілля та Управління ООН з координації гуманітарних справ в Україні обговорили співпрацю у сфері захисту довкілля

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук провела зустріч з Координатором системи ООН в Україні Матіасом Шмале. Вони актуалізували співпрацю між відомствами у сфері захисту довкілля.

Це стосується як оперативного подолання наслідків бойових дій, так і довгострокових проєктів сталого розвитку. Серед актуальних питань: оцінка шкоди довкіллю внаслідок бойових дій, євроінтеграційне законодавство, низьковуглецевий розвиток України, водозабезпечення, управління відходами, зокрема відходами руйнації, збереження живої природи та розвиток екоосвіти, кліматична політика, а також участь України у СОР30. Усі ці сфери отримують ту чи іншу підтримку від організацій під егідою ООН. Ми активно співпрацюємо з ПРООН, ЮНІСЕФ, ЮНІДО, ЮНЕП.

Ключова ідея співпраці Міндовкілля та ООН – впровадження принципів зеленого відновлення в кожен сектор економіки, не чекаючи на завершення війни.

“Матіас Шмале погоджується, що питання довкілля під час бойових дій є одними з найвразливіших і, водночас, найскладніших для розвитку. Проте відновлення України можливе лише на засадах “зелених” принципів. Партнери готові розширювати горизонти співпраці, адже війна створює нові виклики. Наприклад, для нас актуальними є правова експертиза для переговорного процесу, розвиток екологічної освіти та рекреації в природно-заповідних зонах для підтримки ментального здоров’я українців. Це відкриває перспективи як для психологічної реабілітації, так і для створення нових робочих місць. Залишається важливою підтримка партнерів у рамках урядової програми водозабезпечення фронтових областей”, - наголошує Світлана Гринчук.

Важливо, що Координатор системи ООН в Україні на зустрічі підкреслив суттєвий потенціал України на міжнародній арені. За його словами, світ має зробити багато висновків і переосмислити взаємодію з Україною.

Світлана Гринчук висловила подяку за допомогу у підготовці до СОР29, адже кліматичні ініціативи є серед пріоритетів ООН в Україні. Зокрема, ПРООН надала значну допомогу у розробці рамкового кліматичного Закону та правового мандату України для виконання статті 6 Паризької Угоди.

“Підтримка агенцій ООН свідчить про те, що Україна має союзників на шляху до сталого розвитку та кліматичної нейтральності до 2050 року. Ми маємо спільні цінності й продовжуємо втілювати їх у життя”, - зауважила Міністр.

🇺🇦🇷🇴🇧🇬Україна, Румунія та Болгарія узгодили на рівні міністерств спільні кроки для взаємодії з міжнародними інституціями щодо масштабної екологічної катастрофи в Чорному морі, спричиненої забрудненням мазутом.

Про це Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук повідомила на своїй сторінці у фейсбуці. Вона провела чергову онлайн-зустріч з Міністром довкілля, водних та лісових ресурсів Румунії Мірчою Фекетом та в.о. Міністра навколишнього середовища та води Болгарії Петаром Дімітровим. За їх словами, залишається проблемою відсутність верифікованих даних щодо наслідків аварії російських танкерів 15 грудня 2024 року та подальшого поширення мазуту в акваторії Чорного моря. Ми маємо доступ до інформації про цю ситуацію лише за допомогою кримських локальних медіа та обмеженої кількості супутникових знімків.

Станом на сьогодні знімки демонструють, що забруднення російським мазутом сягнуло міста Євпаторія. УкрНЦЕМ продовжує здійснювати спостереження за розвитком надзвичайної події за допомогою наявних засобів.

«Колеги підкреслили, що наша кооперація – це не послуга для України, а спільна відповідальність. Чорне море об’єднує низку європейських держав. Попри те, що математичні моделі не демонструють рух плями на захід, наслідки аварії російських танкерів несуть ризики для всього Чорного моря. Йдеться про десятки кілометрів мазутної плівки на поверхні води вглиб Чорного моря, тисячі кілометрів забрудненого узбережжя, тисячі загиблих птахів та десятки дельфінів, порушені харчові ланцюги в екосистемах. За попередніми підрахунками екоінспекторів, витік мазуту наніс екосистемі Чорного моря матеріальної шкоди на суму понад 14 млрд доларів США. Окремо домовилися координувати спільні зусилля щодо обмеження виходу у Чорне море застарілого флоту рф, який створює потенційні загрози для морської екосистеми», - повідомила Світлана Гринчук.

За словами Міністра, Україна вже звернулася до відповідних секретаріатів конвенцій ООН, UNEP, ЮНЕСКО, Європейського Союзу, Міжнародної морської організації (IMO). Отримали фідбек від Секретаріату Комісії із захисту Чорного моря від забруднення щодо необхідності проведення позачергового засідання для розгляду цього кейсу. Також 27 січня цього року справа буде розглянута на засіданні Підкомітету ІМО з питань запобігання забрудненню.

«Продовжуємо наші спостереження, готуємо звернення до Європейської Комісії та чекаємо на жорстку реакцію світової спільноти. Це вже не перша схожа ситуація з російськими танкерами. рф ігнорує міжнародне морське право. Тож проігнорувати цю аварію зараз – означає дозволити її повторення у майбутньому», - зазначила Світлана Гринчук.

​​✔️Роз’яснення норм законопроєкту №11024 про заборону “джипінгу” в заповідниках

Минулого тижня Верховна Рада України схвалила в другому читанні законопроєкт, який врегульовує питання «джипінгу» та заборони руху транспортних засобів у природно-заповідному фонді «Про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» щодо забезпечення збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду» (реєстр. № 11024).

🔹Під час опрацювання законопроєкту до другого читання частину третю статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» було викладено у такій редакції: «Рішення про організацію чи оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а також про встановлення, скасування та зміну охоронних зон територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами».

➕Крім того, статтю 53 доповнено новою частиною про те, що скасування та зміна саме охоронних зон територій та об’єктів ПЗФ здійснюється за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища — тобто Міндовкіллям, на підставі відповідного експертного висновку.

🔹Що таке “охоронна зона”? Це територія навколо природно-заповідного фонду, яка не є ПЗФ, але там “не допускається будівництво промислових та інших об’єктів, мисливство, розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу на ПЗФ”.

🔹Що змінює законопроєкт? Раніше обласні, Київська та Севастопольська міські ради могли встановити та відмінити рішення про встановлення охоронної зони навколо території ПЗФ без відповідного експертного висновку та будь-яких погоджень, бо в законі не було цієї норми. Тепер це можливо лише після отримання експертного висновку та погодження з Міндовкіллям.

🔹Наразі чинна редакція Закону передбачає встановлення охоронних зон, проте не врегульовує питання їх зміни та скасування. Законопроєкт розв'язує це питання і передбачає відповідні запобіжники – це скасування та зміна охоронних зон на підставі експертного висновку та за погодженням з Міндовкіллям.

❕Важливо! Законопроєкт про “джипінг” не вносить ніяких змін в процедуру скасування ПЗФ. Документ вносить зміни в таку процедуру по охоронних зонах.

Прем’єра! Вперше у об’єктиві камери фотопастки в нацпарку “Дермано-Острозький” — лось європейський

🦌Лось європейський — найбільший представник родини оленевих. Ці тварини населяють переважно лісові масиви та заболочені території, де знаходять для себе поживу й укриття.

🫎Лосі можуть досягати висоти до 2 метрів у холці, а їхня маса сягає 600 кг!

Цікаво, що попри свою величину, лосі добре плавають і можуть долати значні відстані навіть через водойми. Крім того, їхній слух і нюх настільки розвинені, що вони легко уникають небезпеки навіть у густих лісах.

🌳🌲Національний природний парк "Дермансько-Острозький" є важливим осередком збереження дикої природи. Саме тут унікальне поєднання лісів, боліт і заплав створює ідеальні умови для проживання лосів.

​​🔬Українська лабораторія моніторингу вод Сіверсько-Донецького БУВР акредитована за міжнародними стандартами

Лабораторія моніторингу вод Східного регіону Сіверсько-Донецьке басейнове управління водних ресурсів, що знаходиться на Донеччині отримала сертифікат про акредитацію відповідно до вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019. Цим сертифікатом Національне агентство з акредитації України засвідчило компетентність лабораторії у сфері відбору зразків та випробування поверхневих і підземних вод, а також зворотних (стічних) вод за органолептичними, фізико-хімічними, спектрометричними та хроматографічними методами.

🧪Лабораторія моніторингу вод Східного регіону акредитована на виконання вимірювань за 117 показниками.

Акредитація за ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 лабораторій, що здійснюють хімічний аналіз та моніторинг води, є вимогою національного законодавства та зобов’язанням у рамках імплементації Директиви Комісії 2009/90/ЄС, що встановлює, відповідно до Директиви 2000/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради, технічні специфікації для хімічного аналізу та моніторингу стану води.

Акредитація за європейським стандартом ISO/IEC 17025 – це:
💧достовірні й надійні результати вимірювань;
💧співставність даних з європейськими лабораторіями;
💧якісна система менеджменту лабораторією;
💧нові можливості в частині надання послуг.

Нагадуємо, що це вже третя сертифікована за європейськими стандартами лабораторія із чотирьох базових лабораторій Держводагентства, які виконують вимірювання забруднюючих речовин у рамках впровадження європейських підходів моніторингу вод.

Висока результативність роботи лабораторії моніторингу вод Східного регіону дуже важлива, адже вона забезпечує виконання моніторингу поверхневих вод на сході України з урахуванням викликів, пов’язаних з веденням агресивної війни рф проти України, починаючи ще з 2014 року.

​​🔹У Міндовкілля відбулася нарада з керівниками прифронтових та тимчасово окупованих установ природно-заповідного фонду

Сьогодні під головуванням заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Ольги Юхимчук відбулася робоча нарада з керівниками національних природних парків, території яких знаходяться на лінії розмежування або залишаються тимчасово окупованими. Під час засідання насамперед заслухали представників парків, які озвучили найбільш важливі проблемні питання.

На нараді були присутні представники національних парків «Деснянсько-Старогутський», Приазовський, «Олешківські піски», «Святі гори», «Великий Луг», «Кам’янська Січ», «Джарилгацький», «Дворічанський», Гетьманський, «Нижньодніпровський», «Білобережжя Святослава», які розташовані у прифронтових районах та на тимчасово окупованих територіях.

Під час наради було заслухано кожного керівника щодо стану справ в установі, ситуацію з кадрами та детально розглянуто порушені ними проблемні питання, що постали, головним чином, через військову агресію російської федерації проти України.

💬Серед основних проблемних питань – руйнування інфраструктури, знищення унікальних природних екосистем, загроза збереженню рідкісних видів флори та фауни, забруднення територій вибухонебезпечними матеріалами, виникнення пожеж через обстріли та пов’язані з ними потреби в обстеженні та розмінуванні територій, придбанні протипожежної техніки та обладнання.

🚨Особливу увагу на нараді приділено аналізу завданих збитків національними природним паркам як установам (зруйновані приміщення, розграбоване майно) та як природним територіям (знищені та пошкоджені екосистеми). Водночас учасники наради підкреслили, що у зв’язку із масштабами нанесеної шкоди ці оцінки є лише попередніми, до того ж агресор продовжує нищити природні багатства України.