This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
А за вікном майже весна?
Мезинський нацпарк зафільмував величного хижака. Знімки та відео, зроблені фотопасткою, відкривають перед нами ще одну дивовижну сторінку дикої природи, яку так важливо охороняти.
🐺Ось декілька цікавих фактів про вовків:
Соціальні зв'язки. Вовки живуть у зграях, і кожен член зграї має свою роль. Їх соціальна структура нагадує "сімейну" – зграя має свої правила і чітку ієрархію.
🐺Неперевершені мисливці. Прогулянка в 50 км за ніч у пошуках їжі для вовка звична справа.
🐺Захисники екосистеми. Вовки відіграють важливу роль в екосистемах. В основному вони полюють на дрібних і середніх ссавців, що допомагає контролювати їхню чисельність, запобігаючи перенаселенню.
🐺Комунікація через звук. Вовки спілкуються за допомогою звуків. Їхнє виття слугує засобом визначення місцезнаходження зграї.
🐺Міфологія та символіка. Вовк є важливим символом в різних культурах, часто асоціюється з силою, свободою та мудрістю.
Мезинський нацпарк зафільмував величного хижака. Знімки та відео, зроблені фотопасткою, відкривають перед нами ще одну дивовижну сторінку дикої природи, яку так важливо охороняти.
🐺Ось декілька цікавих фактів про вовків:
Соціальні зв'язки. Вовки живуть у зграях, і кожен член зграї має свою роль. Їх соціальна структура нагадує "сімейну" – зграя має свої правила і чітку ієрархію.
🐺Неперевершені мисливці. Прогулянка в 50 км за ніч у пошуках їжі для вовка звична справа.
🐺Захисники екосистеми. Вовки відіграють важливу роль в екосистемах. В основному вони полюють на дрібних і середніх ссавців, що допомагає контролювати їхню чисельність, запобігаючи перенаселенню.
🐺Комунікація через звук. Вовки спілкуються за допомогою звуків. Їхнє виття слугує засобом визначення місцезнаходження зграї.
🐺Міфологія та символіка. Вовк є важливим символом в різних культурах, часто асоціюється з силою, свободою та мудрістю.
❤18👍5🔥2
⚡️2 млн євро для спільного проєкту Міндовкілля та Фінського інституту навколишнього середовища (Syke) з оцінки шкоди довкіллю та моніторингу якості води і біорізноманіття
Про це Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук повідомила на своїй сторінці у фейсбуці. Вона та Гендиректор Фінського інституту навколишнього середовища Лейф Шульман підписали документи щодо запуску проєкту “Підтримка України в оцінці шкоди довкіллю та розвиток моніторингу якості води і біорізноманіття”, який буде діяти у 2025-2028 роках та фінансуватиметься МЗС Фінляндії.
Кошти проєкту будуть спрямовані на виконання завдань за такими напрямками:
⬇️ проведення скринінгових досліджень пілотних річкових басейнів, які зазнали впливу бойових дій;
⬇️ придбання мобільної лабораторії для лабораторії моніторингу вод Північного регіону;
⬇️ обмін досвідом з фінськими колегами та навчання фахівців лабораторій моніторингу вод щодо забезпечення проведення досліджень згідно з вимогами Водної Рамкової Директиви ЄС;
⬇️ аудит системи управління даними та звітності у лабораторіях моніторингу вод та синхронізація нашої системи з європейськими практиками;
⬇️ допомога Україні у розробленні дорожніх карт моніторингу води та біорізноманіття для стратегічного планування та окреслення кроків з імплементації вимог директив ЄС;
⬇️ посилення технічної спроможності лабораторій моніторингу вод;
⬇️ посилення використання супутникових даних як потужного інструменту моніторингу довкілля.
📎 Крім того, варто згадати, що маємо підтримку Фінляндії й в розбудові сучасного моніторингу атмосферного повітря. Очікуємо незабаром пости моніторингу повітря, які будуть поставлені в Україну за підтримки Фінського метеорологічного інституту.
Про це Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук повідомила на своїй сторінці у фейсбуці. Вона та Гендиректор Фінського інституту навколишнього середовища Лейф Шульман підписали документи щодо запуску проєкту “Підтримка України в оцінці шкоди довкіллю та розвиток моніторингу якості води і біорізноманіття”, який буде діяти у 2025-2028 роках та фінансуватиметься МЗС Фінляндії.
«Фінляндія – важливий партнер України у реалізації довкіллєвих проєктів та просуванні Пункту 8 Формули миру про екологічну безпеку. Ми спільно працюємо над проблематикою довкілля під час війни й отримуємо допомогу не тільки в теорії, але й на практиці. Початок такого проєкту – надзвичайно важливий крок для співпраці та обміну досвідом, адже система моніторингу вод Фінляндії – серед найкращих у Європі», - зауважила Світлана Гринчук.
Кошти проєкту будуть спрямовані на виконання завдань за такими напрямками:
«Минулий рік українська водна сфера зазнала значного впливу через російську збройну агресію: забруднення річок Сейм та Десна, локалізація та ліквідація наслідків терористичних дій рф на ДніпроГЕС, витік мазуту внаслідок аварії російських танкерів у Чорному морі тощо. Загалом за майже три роки російського повномасштабного вторгнення в Україні пошкоджено або зруйновано понад 744 об'єкти водогосподарської інфраструктури на суму понад 500 млн гривень. Майже 85 млрд гривень нараховано ДЕІ за забруднення водних об’єктів та морських вод внаслідок бойових дій. Усе це потребує якісного моніторингу, оцінки та відновлення. Надзвичайно цінно в часи війни мати таких партнерів, як фіни», - повідомила Міністр.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥9❤4👍1😢1
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук з Регіональним директором Світового банку з питань сталого розвитку в Європі та Центральній Азії Самехом Нагібом Вахбою обговорили ключові питання екологічного порядку денного.
З основного:
Світлана Гринчук подякувала Самеху Нагібу Вахбі, Роберту Сому та іншим колегам зі Світового банку за готовність посилювати співпрацю. Завершуємо підготовчі процеси та відкриваємо нову сторінку у розвитку екологічних проєктів.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍6❤2
🪷А ви знали, що болота поглинають більше вуглекислого газу, ніж ліси?
А ще вода у болотах буває чистішою, ніж в озерах, адже оновлюється кожні 5 років, тоді як у озерах – в середньому за 17 років.
В Україні цей вид екосистеми займає важливе місце у господарстві, культурі і навіть нашій історії! В Україні площа водно-болотних міжнародного значення сягає 930 тисяч га. Їх біологічна цінність дуже висока. У давнину болото завжди було джерелом цінних видів лікарських рослин та ягід. Про болота ходили легенди. Вважалося, що на болотах живе багато міфічних істот – як друзів людини, так і ворогів. Дикість і важкодоступність боліт використовували українські борці за незалежність: саме в регіонах з великою кількістю боліт у минулому столітті зародився потужний повстанський рух. Загарбникам було важко орієнтуватися у пересуванні болотистою місцевістю, це було під силу лише тому, хто тут народився і знає ці місця.
💧2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь. Розпочинаємо серію публікацій про цей вид екосистем. Будемо говорити про важливу роль боліт у кліматичній системі, проблеми та їх можливі шляхи рішень. Те, як працюють та розвиваються болота, важливий показник того, що у природі все взаємопов’язано. Ми можемо цього не помічати, але без боліт життя на планеті було б набагато менш придатним для людського життя.
А ще вода у болотах буває чистішою, ніж в озерах, адже оновлюється кожні 5 років, тоді як у озерах – в середньому за 17 років.
В Україні цей вид екосистеми займає важливе місце у господарстві, культурі і навіть нашій історії! В Україні площа водно-болотних міжнародного значення сягає 930 тисяч га. Їх біологічна цінність дуже висока. У давнину болото завжди було джерелом цінних видів лікарських рослин та ягід. Про болота ходили легенди. Вважалося, що на болотах живе багато міфічних істот – як друзів людини, так і ворогів. Дикість і важкодоступність боліт використовували українські борці за незалежність: саме в регіонах з великою кількістю боліт у минулому столітті зародився потужний повстанський рух. Загарбникам було важко орієнтуватися у пересуванні болотистою місцевістю, це було під силу лише тому, хто тут народився і знає ці місця.
💧2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь. Розпочинаємо серію публікацій про цей вид екосистем. Будемо говорити про важливу роль боліт у кліматичній системі, проблеми та їх можливі шляхи рішень. Те, як працюють та розвиваються болота, важливий показник того, що у природі все взаємопов’язано. Ми можемо цього не помічати, але без боліт життя на планеті було б набагато менш придатним для людського життя.
👍16❤5🔥1
Україна спільно з ЮНЕП працює над розв'язанням питання безпечного управління відходами руйнації
Знищення інфраструктури України внаслідок воєнних дій створює серйозний екологічний виклик: що робити з мільйонами тонн уламків? Як обробити їх якомога безпечніше для здоров'я людей та довкілля?
💬Ці питання обговорювали заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Семенець і старший програмний спеціаліст ЮНЕП в Україні П’єр Карло Сандей під час робочої зустрічі.
Управління відходами руйнувань в Україні є складним викликом, який потребує комплексного підходу. Основна проблема – наявність у відходах небезпечних речовин, таких як азбест, важкі метали та хімічні сполуки. Азбест, який широко використовувався у будівництві, є канцерогенним матеріалом, а його мікроскопічні волокна можуть спричиняти серйозні захворювання.
🇺🇦Україна також впроваджує європейські стандарти щодо утилізації небезпечних матеріалів, зокрема азбесту. Але в країні бракує потужностей для переробки відходів руйнування.
Міжнародні партнери готові долучитися до розбудови спеціалізованої інфраструктури. Зокрема, зараз йдеться про створення найсучаснішої лабораторії, яка дозволить проводити детальний аналіз складу відходів. І вже залежно від небезпечності відходів, обиратиметься оптимальний спосіб їхньої переробки або знешкодження. Тому ефективний аналіз – один з ключових факторів для безпечної переробки.
🤝Також планується активне залучення міжнародних експертів для розробки екологічно безпечних рішень переробки відходів руйнування.
ЮНЕП висловила готовність підтримати Україну в цьому процесі. Спільна робота з міжнародними партнерами допоможе мінімізувати екологічні ризики та закласти основу для безпечного відновлення країни. Комплексний підхід, міжнародна підтримка та впровадження європейських стандартів допоможуть Україні ефективно впоратися з цією проблемою.
Знищення інфраструктури України внаслідок воєнних дій створює серйозний екологічний виклик: що робити з мільйонами тонн уламків? Як обробити їх якомога безпечніше для здоров'я людей та довкілля?
💬Ці питання обговорювали заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Семенець і старший програмний спеціаліст ЮНЕП в Україні П’єр Карло Сандей під час робочої зустрічі.
Управління відходами руйнувань в Україні є складним викликом, який потребує комплексного підходу. Основна проблема – наявність у відходах небезпечних речовин, таких як азбест, важкі метали та хімічні сполуки. Азбест, який широко використовувався у будівництві, є канцерогенним матеріалом, а його мікроскопічні волокна можуть спричиняти серйозні захворювання.
🇺🇦Україна також впроваджує європейські стандарти щодо утилізації небезпечних матеріалів, зокрема азбесту. Але в країні бракує потужностей для переробки відходів руйнування.
Міжнародні партнери готові долучитися до розбудови спеціалізованої інфраструктури. Зокрема, зараз йдеться про створення найсучаснішої лабораторії, яка дозволить проводити детальний аналіз складу відходів. І вже залежно від небезпечності відходів, обиратиметься оптимальний спосіб їхньої переробки або знешкодження. Тому ефективний аналіз – один з ключових факторів для безпечної переробки.
🤝Також планується активне залучення міжнародних експертів для розробки екологічно безпечних рішень переробки відходів руйнування.
ЮНЕП висловила готовність підтримати Україну в цьому процесі. Спільна робота з міжнародними партнерами допоможе мінімізувати екологічні ризики та закласти основу для безпечного відновлення країни. Комплексний підхід, міжнародна підтримка та впровадження європейських стандартів допоможуть Україні ефективно впоратися з цією проблемою.
👏7❤1
🌼Славнозвісна Долина Нарцисів – це водно-болотне угіддя у межах Закарпатської низовини, яке включене до Рамсарського списку і має міжнародне значення.
До Всесвітнього Дня водно-болотних угідь продовжуємо цикл розповідей про цей вид екосистем в Україні.
🌼Долина нарцисів у різні пори року має унікальне природне різноманіття. Цей унікальний ботанічний об’єкт на відстані 6 км від міста Хуст у Закарпатті відрізняється від аналогічних у Румунії та на Балканах. З 1992 року цей природоохоронний об’єкт з понад 500 видами рослин входить до мережі біосферних заповідників ЮНЕСКО. На відміну від румунських та балканських аналогів, українська долина нарцисів розташована не на високогір’ї, тому доступна для широкого загалу туристів.
Долина нарцисів поблизу Хуста – це найбільший осередок нарциса вузьколистого не тільки в Закарпатті, але і у всій Центральній Європі. З 1980 р. ця рідкісна квітка занесена до Червоної книги України. Появу Долини Нарцисів пов’язують з таненням льодовиків, унаслідок чого відбувся зсув грунту, і таким чином нарциси “перекочували” з гір у низовину.
🎋Мальовничі квіткові пейзажі – не єдине, заради чого варто відвідати Долину Нарцисів. З 2020 року тут мешкає стадо буйволів. Буйволи поїдають підріст чагарникових і деревних порід і таким чином допомагають нарцисам.
До Всесвітнього Дня водно-болотних угідь продовжуємо цикл розповідей про цей вид екосистем в Україні.
🌼Долина нарцисів у різні пори року має унікальне природне різноманіття. Цей унікальний ботанічний об’єкт на відстані 6 км від міста Хуст у Закарпатті відрізняється від аналогічних у Румунії та на Балканах. З 1992 року цей природоохоронний об’єкт з понад 500 видами рослин входить до мережі біосферних заповідників ЮНЕСКО. На відміну від румунських та балканських аналогів, українська долина нарцисів розташована не на високогір’ї, тому доступна для широкого загалу туристів.
Долина нарцисів поблизу Хуста – це найбільший осередок нарциса вузьколистого не тільки в Закарпатті, але і у всій Центральній Європі. З 1980 р. ця рідкісна квітка занесена до Червоної книги України. Появу Долини Нарцисів пов’язують з таненням льодовиків, унаслідок чого відбувся зсув грунту, і таким чином нарциси “перекочували” з гір у низовину.
🎋Мальовничі квіткові пейзажі – не єдине, заради чого варто відвідати Долину Нарцисів. З 2020 року тут мешкає стадо буйволів. Буйволи поїдають підріст чагарникових і деревних порід і таким чином допомагають нарцисам.
❤19👍4🔥1
🪷🐢Малеча з Сумщини отримала нові знання про водно-болотні угіддя: працівники Гетьманського нацпарку провели екоосвітні заходи
Напередодні Всесвітнього дня водно-болотних угідь, який відзначається 2 лютого, для дітей провели заняття, під час яких вони дізналися більше про водно-болотні угіддя і їх важливість для довкілля.
Малеча дізналася, що водно-болотні угіддя діють як природні очисні споруди. Вони фільтрують забруднення з води, поглинають токсини і збагачують воду киснем. Угіддя затримують осади й покращують якість води, що важливо для питного водопостачання. Також це домівка для мільйонів видів рослин, тварин, птахів, риб та комах.
🐢На завершення діти переглянули коротеньке відео про життя одного із мешканців водно-болотних угідь та виготовили яскравих черепашок із паперу.
Напередодні Всесвітнього дня водно-болотних угідь, який відзначається 2 лютого, для дітей провели заняття, під час яких вони дізналися більше про водно-болотні угіддя і їх важливість для довкілля.
Малеча дізналася, що водно-болотні угіддя діють як природні очисні споруди. Вони фільтрують забруднення з води, поглинають токсини і збагачують воду киснем. Угіддя затримують осади й покращують якість води, що важливо для питного водопостачання. Також це домівка для мільйонів видів рослин, тварин, птахів, риб та комах.
🐢На завершення діти переглянули коротеньке відео про життя одного із мешканців водно-болотних угідь та виготовили яскравих черепашок із паперу.
❤7
🔎Регіональні центри моніторингу довкілля: точні дані для ефективних екологічних рішень
Міндовкілля затвердило Порядок створення регіональних центрів моніторингу довкілля наказом № 1720 від 23 грудня 2024 року. Документ зареєстрований у Мін’юсті 29 січня 2025 року.
Створення регіональних центрів моніторингу довкілля є важливим кроком на шляху до покращення екологічної ситуації в Україні.
✅ По-перше, однією з основних цілей цих центрів є забезпечення ефективного збору та аналізу даних про стан довкілля на регіональному рівні. Це дозволить отримувати актуальну та достовірну інформацію про стан повітря, води, ґрунту та інших компонентів довкілля.
✅ По-друге, важливим аспектом діяльності центрів буде координація роботи різних суб'єктів моніторингу. Вони будуть забезпечувати взаємодію між органами влади, науковими установами, громадськими організаціями та іншими зацікавленими сторонами.
✅ По-третє, центри будуть відігравати важливу роль в інформуванні населення про стан довкілля. Серед їхніх завдань: оприлюднювати дані моніторингу та інформувати громадськість про екологічні проблеми та ризики.
Дані моніторингу будуть використовуватися для розробки та реалізації ефективних екологічних політик, і стануть основою для прийняття управлінських рішень у сфері охорони довкілля.
Створення регіональних центрів не лише підвищить рівень екологічного контролю, а й допоможе адаптувати національну систему моніторингу до європейських стандартів. А відтак дозволить обмінюватися інформацією з європейськими партнерами та ефективніше розв'язувати екологічні проблеми на національному та міжнародному рівнях.
Міндовкілля затвердило Порядок створення регіональних центрів моніторингу довкілля наказом № 1720 від 23 грудня 2024 року. Документ зареєстрований у Мін’юсті 29 січня 2025 року.
Створення регіональних центрів моніторингу довкілля є важливим кроком на шляху до покращення екологічної ситуації в Україні.
✅ По-перше, однією з основних цілей цих центрів є забезпечення ефективного збору та аналізу даних про стан довкілля на регіональному рівні. Це дозволить отримувати актуальну та достовірну інформацію про стан повітря, води, ґрунту та інших компонентів довкілля.
✅ По-друге, важливим аспектом діяльності центрів буде координація роботи різних суб'єктів моніторингу. Вони будуть забезпечувати взаємодію між органами влади, науковими установами, громадськими організаціями та іншими зацікавленими сторонами.
✅ По-третє, центри будуть відігравати важливу роль в інформуванні населення про стан довкілля. Серед їхніх завдань: оприлюднювати дані моніторингу та інформувати громадськість про екологічні проблеми та ризики.
Дані моніторингу будуть використовуватися для розробки та реалізації ефективних екологічних політик, і стануть основою для прийняття управлінських рішень у сфері охорони довкілля.
Створення регіональних центрів не лише підвищить рівень екологічного контролю, а й допоможе адаптувати національну систему моніторингу до європейських стандартів. А відтак дозволить обмінюватися інформацією з європейськими партнерами та ефективніше розв'язувати екологічні проблеми на національному та міжнародному рівнях.
❤11
Попри війну, Україна досягла значного прогресу з імплементації Водної Рамкової Директиви. Ми виконали апроксимацію законодавства з актами права ЄС (acquis ЄС), визначили річкові басейни, утворили басейнові ради, реформували до європейських вимог систему моніторингу вод, створено 4 сучасні лабораторії. Відповідний прогрес України оцінений та відмічений Європейською Комісією як добрий. Уряд вже затвердив Плани управління річковими басейнами для 9 річкових басейнів, в яких визначено 9173 масивів поверхневих вод та 173 масиви підземних вод.
У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України обговорили ключові питання реалізації планів управління річковими басейнами. Захід відбувся за участю Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Світлани Гринчук, заступника Міністра Сергія Власенка, представників Мінрозвитку, Держводагентства, Представництва ЄС в Україні, басейнових управлінь та басейнових рад, WWF-Україна, екологічного консалтингу «Blue Rivers Consulting», EU4 Environment: Water and Data.
«Євроінтеграція водної політики передбачає імплементацію вимог Водної Рамкової Директиви ЄС, що забезпечує сталий підхід до управління водними ресурсами шляхом впровадження планів управління річковими басейнами. Головна мета — забезпечити доступ до якісних водних ресурсів, а також гарантувати «добрий» стан усіх водойм. Тож я дякую всім учасникам заходу за їхню роботу. Розраховую, що ця дискусія допоможе напрацювати дорожню карту з реалізації цих планів. Звичайно, це не легко в умовах війни, але ми маємо знайти фінансовий механізм, який дозволить реалізувати заходи планів управління річковими басейнами», — зазначила Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.
За її словами, цілі водної політики на 2025 рік передбачають забезпечення ефективних механізмів та фінансових інструментів для реалізації планів управління річковими басейнами відповідно до найкращих європейських практик. Міндовкілля ініціювало цю зустріч для координації всіх учасників та відповідальних за впровадження ПУРБів. Це засідання лише початок постійної системної роботи.
За результатами зустрічі узгоджено такі подальші кроки:
Окрім того, для забезпечення відкритого доступу до інформації щодо заходів ПУРБ іт-волонтери компанії EPAM за підтримки WWF-Україна розробили для Держводагентства вебсайт з інтерактивною мапою, яка містить у собі просторову інформацію та відповідні атрибутивні дані для кожного заходу.
Так, кольори діаграми вказують, на розв'язання яких водно-екологічних проблем спрямований захід. Також можна дізнатися про масив поверхневих/підземних вод, опис заходу та його загальну вартість реалізації, наявність зон, що підлягають охороні, інформацію до яких програмних документів включено захід тощо.
Детальніше за посиланням > > https://bit.ly/3EsIT6K
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤7👍1🔥1😢1
⚡️За ініціативи України відбулося позачергове 45-те засідання Чорноморської комісії
31 січня відбулося позачергове 45-те засідання Комісії із захисту Чорного моря від забруднення за участі представників Румунії, Болгарії, Туреччини, Грузії, України, а також рф. Українська делегація приймала участь у засіданні на чолі з Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України Світланою Гринчук.
Позачергове засідання було скликане Україною відповідно до статті XVII Бухарестської Конвенції через масштабну екологічну катастрофу в Керченській протоці внаслідок аварії російських танкерів «Волгонефть-212» та «Волгонефть-239», що спричинили масовий витік мазуту у морське середовище, створивши потенційну загрозу для довкілля Чорного моря.
У своєму виступі Міністр Світлана Гринчук запропонувала членам Комісії обговорити два ключових питання:
✅Ситуацію, що склалася 15 грудня 2024 року в Керченській протоці, внаслідок якої до морського середовища потрапила значна кількість мазуту, та вироблення Комісією спільного бачення щодо заходів з мінімізації цих наслідків;
✅Оцінку Комісією відповідальності російської федерації як сторони Бухарестської конвенції за спричинення масштабного екологічного забруднення та невжиття належних заходів із запобігання катастрофі, а також дотримання нею вимог статті 3 та 4 Протоколу про співробітництво у боротьбі з забрудненням морського середовища Чорного моря нафтою та іншими шкідливими речовинами у надзвичайних ситуаціях.
ДЕТАЛІ ЗАСІДАННЯ
31 січня відбулося позачергове 45-те засідання Комісії із захисту Чорного моря від забруднення за участі представників Румунії, Болгарії, Туреччини, Грузії, України, а також рф. Українська делегація приймала участь у засіданні на чолі з Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України Світланою Гринчук.
Позачергове засідання було скликане Україною відповідно до статті XVII Бухарестської Конвенції через масштабну екологічну катастрофу в Керченській протоці внаслідок аварії російських танкерів «Волгонефть-212» та «Волгонефть-239», що спричинили масовий витік мазуту у морське середовище, створивши потенційну загрозу для довкілля Чорного моря.
У своєму виступі Міністр Світлана Гринчук запропонувала членам Комісії обговорити два ключових питання:
✅Ситуацію, що склалася 15 грудня 2024 року в Керченській протоці, внаслідок якої до морського середовища потрапила значна кількість мазуту, та вироблення Комісією спільного бачення щодо заходів з мінімізації цих наслідків;
✅Оцінку Комісією відповідальності російської федерації як сторони Бухарестської конвенції за спричинення масштабного екологічного забруднення та невжиття належних заходів із запобігання катастрофі, а також дотримання нею вимог статті 3 та 4 Протоколу про співробітництво у боротьбі з забрудненням морського середовища Чорного моря нафтою та іншими шкідливими речовинами у надзвичайних ситуаціях.
ДЕТАЛІ ЗАСІДАННЯ
👍8❤3🔥1