🌼Славнозвісна Долина Нарцисів – це водно-болотне угіддя у межах Закарпатської низовини, яке включене до Рамсарського списку і має міжнародне значення.
До Всесвітнього Дня водно-болотних угідь продовжуємо цикл розповідей про цей вид екосистем в Україні.
🌼Долина нарцисів у різні пори року має унікальне природне різноманіття. Цей унікальний ботанічний об’єкт на відстані 6 км від міста Хуст у Закарпатті відрізняється від аналогічних у Румунії та на Балканах. З 1992 року цей природоохоронний об’єкт з понад 500 видами рослин входить до мережі біосферних заповідників ЮНЕСКО. На відміну від румунських та балканських аналогів, українська долина нарцисів розташована не на високогір’ї, тому доступна для широкого загалу туристів.
Долина нарцисів поблизу Хуста – це найбільший осередок нарциса вузьколистого не тільки в Закарпатті, але і у всій Центральній Європі. З 1980 р. ця рідкісна квітка занесена до Червоної книги України. Появу Долини Нарцисів пов’язують з таненням льодовиків, унаслідок чого відбувся зсув грунту, і таким чином нарциси “перекочували” з гір у низовину.
🎋Мальовничі квіткові пейзажі – не єдине, заради чого варто відвідати Долину Нарцисів. З 2020 року тут мешкає стадо буйволів. Буйволи поїдають підріст чагарникових і деревних порід і таким чином допомагають нарцисам.
До Всесвітнього Дня водно-болотних угідь продовжуємо цикл розповідей про цей вид екосистем в Україні.
🌼Долина нарцисів у різні пори року має унікальне природне різноманіття. Цей унікальний ботанічний об’єкт на відстані 6 км від міста Хуст у Закарпатті відрізняється від аналогічних у Румунії та на Балканах. З 1992 року цей природоохоронний об’єкт з понад 500 видами рослин входить до мережі біосферних заповідників ЮНЕСКО. На відміну від румунських та балканських аналогів, українська долина нарцисів розташована не на високогір’ї, тому доступна для широкого загалу туристів.
Долина нарцисів поблизу Хуста – це найбільший осередок нарциса вузьколистого не тільки в Закарпатті, але і у всій Центральній Європі. З 1980 р. ця рідкісна квітка занесена до Червоної книги України. Появу Долини Нарцисів пов’язують з таненням льодовиків, унаслідок чого відбувся зсув грунту, і таким чином нарциси “перекочували” з гір у низовину.
🎋Мальовничі квіткові пейзажі – не єдине, заради чого варто відвідати Долину Нарцисів. З 2020 року тут мешкає стадо буйволів. Буйволи поїдають підріст чагарникових і деревних порід і таким чином допомагають нарцисам.
❤19👍4🔥1
🪷🐢Малеча з Сумщини отримала нові знання про водно-болотні угіддя: працівники Гетьманського нацпарку провели екоосвітні заходи
Напередодні Всесвітнього дня водно-болотних угідь, який відзначається 2 лютого, для дітей провели заняття, під час яких вони дізналися більше про водно-болотні угіддя і їх важливість для довкілля.
Малеча дізналася, що водно-болотні угіддя діють як природні очисні споруди. Вони фільтрують забруднення з води, поглинають токсини і збагачують воду киснем. Угіддя затримують осади й покращують якість води, що важливо для питного водопостачання. Також це домівка для мільйонів видів рослин, тварин, птахів, риб та комах.
🐢На завершення діти переглянули коротеньке відео про життя одного із мешканців водно-болотних угідь та виготовили яскравих черепашок із паперу.
Напередодні Всесвітнього дня водно-болотних угідь, який відзначається 2 лютого, для дітей провели заняття, під час яких вони дізналися більше про водно-болотні угіддя і їх важливість для довкілля.
Малеча дізналася, що водно-болотні угіддя діють як природні очисні споруди. Вони фільтрують забруднення з води, поглинають токсини і збагачують воду киснем. Угіддя затримують осади й покращують якість води, що важливо для питного водопостачання. Також це домівка для мільйонів видів рослин, тварин, птахів, риб та комах.
🐢На завершення діти переглянули коротеньке відео про життя одного із мешканців водно-болотних угідь та виготовили яскравих черепашок із паперу.
❤7
🔎Регіональні центри моніторингу довкілля: точні дані для ефективних екологічних рішень
Міндовкілля затвердило Порядок створення регіональних центрів моніторингу довкілля наказом № 1720 від 23 грудня 2024 року. Документ зареєстрований у Мін’юсті 29 січня 2025 року.
Створення регіональних центрів моніторингу довкілля є важливим кроком на шляху до покращення екологічної ситуації в Україні.
✅ По-перше, однією з основних цілей цих центрів є забезпечення ефективного збору та аналізу даних про стан довкілля на регіональному рівні. Це дозволить отримувати актуальну та достовірну інформацію про стан повітря, води, ґрунту та інших компонентів довкілля.
✅ По-друге, важливим аспектом діяльності центрів буде координація роботи різних суб'єктів моніторингу. Вони будуть забезпечувати взаємодію між органами влади, науковими установами, громадськими організаціями та іншими зацікавленими сторонами.
✅ По-третє, центри будуть відігравати важливу роль в інформуванні населення про стан довкілля. Серед їхніх завдань: оприлюднювати дані моніторингу та інформувати громадськість про екологічні проблеми та ризики.
Дані моніторингу будуть використовуватися для розробки та реалізації ефективних екологічних політик, і стануть основою для прийняття управлінських рішень у сфері охорони довкілля.
Створення регіональних центрів не лише підвищить рівень екологічного контролю, а й допоможе адаптувати національну систему моніторингу до європейських стандартів. А відтак дозволить обмінюватися інформацією з європейськими партнерами та ефективніше розв'язувати екологічні проблеми на національному та міжнародному рівнях.
Міндовкілля затвердило Порядок створення регіональних центрів моніторингу довкілля наказом № 1720 від 23 грудня 2024 року. Документ зареєстрований у Мін’юсті 29 січня 2025 року.
Створення регіональних центрів моніторингу довкілля є важливим кроком на шляху до покращення екологічної ситуації в Україні.
✅ По-перше, однією з основних цілей цих центрів є забезпечення ефективного збору та аналізу даних про стан довкілля на регіональному рівні. Це дозволить отримувати актуальну та достовірну інформацію про стан повітря, води, ґрунту та інших компонентів довкілля.
✅ По-друге, важливим аспектом діяльності центрів буде координація роботи різних суб'єктів моніторингу. Вони будуть забезпечувати взаємодію між органами влади, науковими установами, громадськими організаціями та іншими зацікавленими сторонами.
✅ По-третє, центри будуть відігравати важливу роль в інформуванні населення про стан довкілля. Серед їхніх завдань: оприлюднювати дані моніторингу та інформувати громадськість про екологічні проблеми та ризики.
Дані моніторингу будуть використовуватися для розробки та реалізації ефективних екологічних політик, і стануть основою для прийняття управлінських рішень у сфері охорони довкілля.
Створення регіональних центрів не лише підвищить рівень екологічного контролю, а й допоможе адаптувати національну систему моніторингу до європейських стандартів. А відтак дозволить обмінюватися інформацією з європейськими партнерами та ефективніше розв'язувати екологічні проблеми на національному та міжнародному рівнях.
❤11
Попри війну, Україна досягла значного прогресу з імплементації Водної Рамкової Директиви. Ми виконали апроксимацію законодавства з актами права ЄС (acquis ЄС), визначили річкові басейни, утворили басейнові ради, реформували до європейських вимог систему моніторингу вод, створено 4 сучасні лабораторії. Відповідний прогрес України оцінений та відмічений Європейською Комісією як добрий. Уряд вже затвердив Плани управління річковими басейнами для 9 річкових басейнів, в яких визначено 9173 масивів поверхневих вод та 173 масиви підземних вод.
У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України обговорили ключові питання реалізації планів управління річковими басейнами. Захід відбувся за участю Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Світлани Гринчук, заступника Міністра Сергія Власенка, представників Мінрозвитку, Держводагентства, Представництва ЄС в Україні, басейнових управлінь та басейнових рад, WWF-Україна, екологічного консалтингу «Blue Rivers Consulting», EU4 Environment: Water and Data.
«Євроінтеграція водної політики передбачає імплементацію вимог Водної Рамкової Директиви ЄС, що забезпечує сталий підхід до управління водними ресурсами шляхом впровадження планів управління річковими басейнами. Головна мета — забезпечити доступ до якісних водних ресурсів, а також гарантувати «добрий» стан усіх водойм. Тож я дякую всім учасникам заходу за їхню роботу. Розраховую, що ця дискусія допоможе напрацювати дорожню карту з реалізації цих планів. Звичайно, це не легко в умовах війни, але ми маємо знайти фінансовий механізм, який дозволить реалізувати заходи планів управління річковими басейнами», — зазначила Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.
За її словами, цілі водної політики на 2025 рік передбачають забезпечення ефективних механізмів та фінансових інструментів для реалізації планів управління річковими басейнами відповідно до найкращих європейських практик. Міндовкілля ініціювало цю зустріч для координації всіх учасників та відповідальних за впровадження ПУРБів. Це засідання лише початок постійної системної роботи.
За результатами зустрічі узгоджено такі подальші кроки:
Окрім того, для забезпечення відкритого доступу до інформації щодо заходів ПУРБ іт-волонтери компанії EPAM за підтримки WWF-Україна розробили для Держводагентства вебсайт з інтерактивною мапою, яка містить у собі просторову інформацію та відповідні атрибутивні дані для кожного заходу.
Так, кольори діаграми вказують, на розв'язання яких водно-екологічних проблем спрямований захід. Також можна дізнатися про масив поверхневих/підземних вод, опис заходу та його загальну вартість реалізації, наявність зон, що підлягають охороні, інформацію до яких програмних документів включено захід тощо.
Детальніше за посиланням > > https://bit.ly/3EsIT6K
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤7👍1🔥1😢1
⚡️За ініціативи України відбулося позачергове 45-те засідання Чорноморської комісії
31 січня відбулося позачергове 45-те засідання Комісії із захисту Чорного моря від забруднення за участі представників Румунії, Болгарії, Туреччини, Грузії, України, а також рф. Українська делегація приймала участь у засіданні на чолі з Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України Світланою Гринчук.
Позачергове засідання було скликане Україною відповідно до статті XVII Бухарестської Конвенції через масштабну екологічну катастрофу в Керченській протоці внаслідок аварії російських танкерів «Волгонефть-212» та «Волгонефть-239», що спричинили масовий витік мазуту у морське середовище, створивши потенційну загрозу для довкілля Чорного моря.
У своєму виступі Міністр Світлана Гринчук запропонувала членам Комісії обговорити два ключових питання:
✅Ситуацію, що склалася 15 грудня 2024 року в Керченській протоці, внаслідок якої до морського середовища потрапила значна кількість мазуту, та вироблення Комісією спільного бачення щодо заходів з мінімізації цих наслідків;
✅Оцінку Комісією відповідальності російської федерації як сторони Бухарестської конвенції за спричинення масштабного екологічного забруднення та невжиття належних заходів із запобігання катастрофі, а також дотримання нею вимог статті 3 та 4 Протоколу про співробітництво у боротьбі з забрудненням морського середовища Чорного моря нафтою та іншими шкідливими речовинами у надзвичайних ситуаціях.
ДЕТАЛІ ЗАСІДАННЯ
31 січня відбулося позачергове 45-те засідання Комісії із захисту Чорного моря від забруднення за участі представників Румунії, Болгарії, Туреччини, Грузії, України, а також рф. Українська делегація приймала участь у засіданні на чолі з Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України Світланою Гринчук.
Позачергове засідання було скликане Україною відповідно до статті XVII Бухарестської Конвенції через масштабну екологічну катастрофу в Керченській протоці внаслідок аварії російських танкерів «Волгонефть-212» та «Волгонефть-239», що спричинили масовий витік мазуту у морське середовище, створивши потенційну загрозу для довкілля Чорного моря.
У своєму виступі Міністр Світлана Гринчук запропонувала членам Комісії обговорити два ключових питання:
✅Ситуацію, що склалася 15 грудня 2024 року в Керченській протоці, внаслідок якої до морського середовища потрапила значна кількість мазуту, та вироблення Комісією спільного бачення щодо заходів з мінімізації цих наслідків;
✅Оцінку Комісією відповідальності російської федерації як сторони Бухарестської конвенції за спричинення масштабного екологічного забруднення та невжиття належних заходів із запобігання катастрофі, а також дотримання нею вимог статті 3 та 4 Протоколу про співробітництво у боротьбі з забрудненням морського середовища Чорного моря нафтою та іншими шкідливими речовинами у надзвичайних ситуаціях.
ДЕТАЛІ ЗАСІДАННЯ
👍8❤3🔥1
🏞️Болотні угіддя мають не лише високу біологічну цінність – це ще й важливі туристичні осередки!
До Всесвітнього Дня водно-болотних угідь продовжуємо цикл розповідей про ці екосистеми в Україні. На фото – популярний туристичний об’єкт у межах Чорногірського гірського масиву – озеро Бребенескул, або славнозвісне “Синє око Карпат”. Щороку тисячі туристів приїжджають помилуватися його неймовірною красою. Озеро Бребенескул є найвищим озером в Україні, розташоване на висоті 1801 м над рівнем моря. Має площу понад 0,6 га та глибиною понад 3 метри. Вода у озері крижана – сніг на березі тримається іноді до травня!
⛰️Мало кому це відомо, проте озеро Бребенескул – частина водно-болотного угіддя міжнародного значення “Озірний-Бребенескул”. Площа водозбірного басейну – 1656,91 га. Обіймає схили гір Говерла, Брецкул, Туркул, Пожижевська, Бребенескул. У межах угіддя знаходяться 4 найбільші озера льодовикового походження: Верхнє і Нижнє Озірні, Брецкул і, власне, карове озеро Бребенєскул.
ВБУ “Озірний-Бребенескул” розташоване на периферії найпопулярнішого в Україні туристичного маршруту на гору Говерла та інші вершини Чорногірського хребта, який щороку відвідує понад 100 тис. осіб.
💚Мандруючи до озера, не забудьте взяти з собою теплий спальник і дотримуватися екологічної ввічливості. На жаль, великий наплив туристів відображається на стані озера – часто у воді можна побачити сміття, яке залишили відвідувачі. Будьмо екологічно свідомими та бережімо природні багатства нашої мальовничої країни!
До Всесвітнього Дня водно-болотних угідь продовжуємо цикл розповідей про ці екосистеми в Україні. На фото – популярний туристичний об’єкт у межах Чорногірського гірського масиву – озеро Бребенескул, або славнозвісне “Синє око Карпат”. Щороку тисячі туристів приїжджають помилуватися його неймовірною красою. Озеро Бребенескул є найвищим озером в Україні, розташоване на висоті 1801 м над рівнем моря. Має площу понад 0,6 га та глибиною понад 3 метри. Вода у озері крижана – сніг на березі тримається іноді до травня!
⛰️Мало кому це відомо, проте озеро Бребенескул – частина водно-болотного угіддя міжнародного значення “Озірний-Бребенескул”. Площа водозбірного басейну – 1656,91 га. Обіймає схили гір Говерла, Брецкул, Туркул, Пожижевська, Бребенескул. У межах угіддя знаходяться 4 найбільші озера льодовикового походження: Верхнє і Нижнє Озірні, Брецкул і, власне, карове озеро Бребенєскул.
ВБУ “Озірний-Бребенескул” розташоване на периферії найпопулярнішого в Україні туристичного маршруту на гору Говерла та інші вершини Чорногірського хребта, який щороку відвідує понад 100 тис. осіб.
💚Мандруючи до озера, не забудьте взяти з собою теплий спальник і дотримуватися екологічної ввічливості. На жаль, великий наплив туристів відображається на стані озера – часто у воді можна побачити сміття, яке залишили відвідувачі. Будьмо екологічно свідомими та бережімо природні багатства нашої мальовничої країни!
❤13
🪷2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь.
Світ відзначає цей день, аби підвищити обізнаність населення про біологічну цінність боліт та їхню ключову роль у збереженні екосистем.
💚Тема 2025 року – «Захист водно-болотних угідь для нашого спільного майбутнього».
Часто водно-болотні угіддя асоціюються з непрохідними хащами та небезпечними торф’яниками, проте їхнє значення набагато ширше.
Типи водно-болотних угідь:
- Прісноводні – річки, озера, ставки, заплави, торфовища, болота, трясовини.
- Морські – естуарії (гирла річок), ватти (частини морського узбережжя, що затоплюються під час припливів і осушуються під час відпливів), приморські марші (солоноводні болота), мангрові ліси, лагуни, коралові та молюскові рифи.
- Створені людиною – ставки для розведення риби, рисові чеки (заливні поля), водосховища, солепромислові водойми.
⚪️Менше ніж 1% прісної води на планеті придатні для вживання, і лише 0,3% цієї води припадає на річки та озера. Саме водно-болотні угіддя є основним джерелом цієї води.
🔵Водно-болотні угіддя захищають нас від повеней, поглинають вуглекислий газ і підтримують біорізноманіття.
Наш добробут напряму залежить від водно-болотних угідь – так само, як їхній стан залежить від нашої діяльності.
Наше життя без них неможливе, але саме ми визначаємо їхнє майбутнє.
✔️Пам’ятаймо про це під час кожного рішення та дії!
Світ відзначає цей день, аби підвищити обізнаність населення про біологічну цінність боліт та їхню ключову роль у збереженні екосистем.
💚Тема 2025 року – «Захист водно-болотних угідь для нашого спільного майбутнього».
Часто водно-болотні угіддя асоціюються з непрохідними хащами та небезпечними торф’яниками, проте їхнє значення набагато ширше.
Типи водно-болотних угідь:
- Прісноводні – річки, озера, ставки, заплави, торфовища, болота, трясовини.
- Морські – естуарії (гирла річок), ватти (частини морського узбережжя, що затоплюються під час припливів і осушуються під час відпливів), приморські марші (солоноводні болота), мангрові ліси, лагуни, коралові та молюскові рифи.
- Створені людиною – ставки для розведення риби, рисові чеки (заливні поля), водосховища, солепромислові водойми.
⚪️Менше ніж 1% прісної води на планеті придатні для вживання, і лише 0,3% цієї води припадає на річки та озера. Саме водно-болотні угіддя є основним джерелом цієї води.
🔵Водно-болотні угіддя захищають нас від повеней, поглинають вуглекислий газ і підтримують біорізноманіття.
Наш добробут напряму залежить від водно-болотних угідь – так само, як їхній стан залежить від нашої діяльності.
Наше життя без них неможливе, але саме ми визначаємо їхнє майбутнє.
✔️Пам’ятаймо про це під час кожного рішення та дії!
❤13👍3
Forwarded from Програма «Ти як?»
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Світ не чекає. Але й (обіцяємо) не зупиниться, якщо ти хвилинку подивишся на равлика 🐌
Він тут, щоб нагадати: сповільнення — не трата часу, а можливість відчути себе «в моменті»: зробити кілька глибоких вдихів, прислухатися до свого тіла, прожити мить усвідомлено. Видихнути.
Бо коли рухаєшся повільніше, то і помічаєш більше 😌
Він тут, щоб нагадати: сповільнення — не трата часу, а можливість відчути себе «в моменті»: зробити кілька глибоких вдихів, прислухатися до свого тіла, прожити мить усвідомлено. Видихнути.
Бо коли рухаєшся повільніше, то і помічаєш більше 😌
❤11🔥1
2 лютого відзначається Всесвітній день водно-болотних угідь. Це наші природні союзники у пом'якшення наслідків зміни клімату, збереженні біорізноманіття та забезпеченні здоров'я людей. Ці унікальні екосистеми здатні накопичувати воду та очищати її, захищати від екстремальних погодних явищ (таких як паводки та посухи), слугують домівкою для величезної кількості видів рослин та тварин. Їх «здоров’я» – це ключ до сталого майбутнього наступних поколінь.
Попри визнання їх важливості, водно-болотні угіддя України продовжують зазнавати загроз через несталий розвиток, забруднення та військові дії. Збройна агресія російської федерації створила нову серйозну загрозу для цих територій. Постійні обстріли, використання артилерії, балістичних ракет та безпілотників завдають непоправної шкоди унікальним екосистемам як на суші, так і на узбережжях.
Пам'ятаймо, що захист природи – це наш спільний обов’язок перед наступними поколіннями!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤15
#Хвилина_памяті🕯
Павло Буряцький народився 4 липня 1999 року у місті Славутич Київської області. Навчався у загальноосвітній школі №3. Отримав диплом Чернігівського промислово-економічного коледжу Київського національного університету технологій та дизайну.
Працював слюсарем на ДСП «Чорнобильська АЕС». У 2020 році був мобілізований до лав ЗСУ. У 2021 році продовжив службу за контрактом.
Павло учасник багатонаціональних військових навчань Sea Breeze. Почесний учасник військового Параду на честь 30-ліття Незалежності України у 2021 році. З 2021 року – учасник бойових дій.
На момент повномасштабного вторгнення знаходився в зоні АТО. Матросом проходив службу у 1-му окремому Феодосійському батальйоні морської піхоти. У складі 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського разом з побратимами став на захист Маріуполя. Загинув 12 квітня 2022 року.
Посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Славутича».
Шана і слава Герою!🇺🇦
Павло Буряцький народився 4 липня 1999 року у місті Славутич Київської області. Навчався у загальноосвітній школі №3. Отримав диплом Чернігівського промислово-економічного коледжу Київського національного університету технологій та дизайну.
Працював слюсарем на ДСП «Чорнобильська АЕС». У 2020 році був мобілізований до лав ЗСУ. У 2021 році продовжив службу за контрактом.
Павло учасник багатонаціональних військових навчань Sea Breeze. Почесний учасник військового Параду на честь 30-ліття Незалежності України у 2021 році. З 2021 року – учасник бойових дій.
На момент повномасштабного вторгнення знаходився в зоні АТО. Матросом проходив службу у 1-му окремому Феодосійському батальйоні морської піхоти. У складі 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського разом з побратимами став на захист Маріуполя. Загинув 12 квітня 2022 року.
Посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Славутича».
Шана і слава Герою!🇺🇦
😢22❤5👍1