Одне цікаве відео змусило мене замислитися про те, наскільки ритуалізоване наше життя. Багато речей, до яких ми звикли і вже не помічаємо – чи, навпаки, не бачимо в них сенсу і намагаємося позбутися – насправді є ритуалами. І релігія тут ні до чого: просто ми так влаштовані, що потребуємо спеціальних дій, щоб перейти з одного стану в інший.
(до речі, наші улюблені рольові ігри – теж ритуал, де майстер – шаман/жрець/містагог)

І, власне, те саме відео: https://youtu.be/6GaEeRR2_Sk

Дуже насмішили коментарі доморощених синів Лаокоона, що провіщають смерть західній культурі. Якось західна культура прожила кілька тисяч років, і житиме далі, і переживе всіх, хто її оплакує. Але поплакатись, звісно, ніхто не заважає.

Ще трохи краси для прийдешньої гри

Взагалі, коли пишу десь під гендерно нейтральним нікнеймом, мене часто вважають жінкою. Цікаво, чому.

Нові принади (:

Раптом подумалося, що альбом Blink182 "Enema of the State" в українському перекладі міг би називатися "Державна срака"

"Online-курс управления психоэмоциональным состоянием по методике ДФС" пропонує мені сьогоднішній спам-лист. І це надзвичайно смішно, бо для мене ДФС - це Державна фіскальна служба, яка нещодавно, наприклад, на порожньому місці приписала мені "недоїмку" 3300 гривень. Мушу визнати, на мій психоемоційний стан це вплинуло дуже ефективно.
(А ще я кілька днів витратив на пошук в електронному кабінеті потрібної мені форми, і сам навіть не зрозумів, як її знайшов. Після таких екзерсисів, справді, або навчишся контролювати свій психоемоційний стан, або сконаєш нафіг.)

Новини, які ми заслужили

Грим для приховування татуювань Mehron - крутезна річ!

... like it's a bad thing

Фейсбук нагадав
Можна показувати тим, хто вважає, що штучний інтелект позбавить роботи перекладачів

​​Зіграти жіночу роль: чек.
Подробиці напишу пізніше. Фотографія @Dara_Sobolevska
Персонажний плейліст: https://music.youtube.com/playlist?list=PL2e96rcA6Wg05hP7VbCgsNe3Z6WBKMdzU

Прекрасне з твітеру: https://twitter.com/dog0da/status/1280860575078236161

Маленький дисклеймер
Хоча в усіх резюме я називаю себе білінгвою, це, звісно, неправда: моєю першою мовою і основною мовою спілкування є російська. Останнім часом я дедалі більше переходжу на українську. Чому? Бо хочу цього. Бо немає іншого способу зробити мову своєю, аніж користуватися нею. Звісно, це незвично, незручно, часом ніяково, тому я починаю з дальніх підступів: соцмереж, рольових ігор, робочого спілкування. Куди мене це приведе, поки не знаю, але маю намір іти цим шляхом, не вдаючи, що мені однаково, якою мовою користуватися.
Дякую за увагу.

Вчора ледве тримався на ногах від лихоманки, сьогодні прокинувся з температурою 36,0. Навіть цікаво, що буде далі.

Words are flowing out like endless rain into a paper cup they slither while they pass they slip away across the universe
Pools of sorrow waves of joy are drifting through my open mind possessing and caressing me
Jai Guru Deva, om...

Вже нецікаво

... але найгірші відчуття не від вірусу, а від того, що хтось міг отримати його від нас 😔

Але є й хороші новини