Про нас пишуть

Придумав у повсякденному мовленні замість навколопсихологічного жаргонізму "тригерити" вживати питоме українське "ятрити"

А це, до речі, про те, навіщо потрібні фемінітиви

There are only three genders...

Така різдвяна музика нам потрібна:
https://youtu.be/h5_ikH-Y_u8

I just feel we've ended up in a very wrong place

Ну що, з ким зустрінемося?

Випадково став амбасадором казахської мови в твіторі. Волаю 😂😂😂
До речі, цікавий факт. У казахській (хоча правильніше було б, мабуть, "казакській", бо qazaqşa) є чотири особові займенники другої особи: звичайне "ти/ви" — sen/sender, і "ввічливе" — siz/sizder.

У Трейсі Лоуренса є пісня з такими словами:
If the world had a front porch like we did back then
We'd still have our problems but we'd all be friends
Treatin' your neighbor like he's your next of kin
Wouldn't be gone with the wind
Сьогодні я зрозумів, що це пісня про твітер.

По слідах свіжого літературного скандалу почитав фрагмент твору автора-початківця. Тепер маю гіпотезу, що поширеність блогів створила в багатьох людей уявлення, ніби мова, якою пишуть блоги, така ж, як та, якою пишуть книжки.

Після перегляду останнього відео Wicker Mag і коментарів під ним з'явилася така думка:
Якщо одну групу людей активно клянуть у медіа, а іншу тихо винищують, у першої значно більше шансів постати в суспільній свідомості загроженою й дискримінованою.

Раптом хто ще не знає

​​На сайті Видавництва Анетти Антоненко дуже дивна акція - ВСІ електронні книжки (а їх 127 штук) по 1 гривні.
Не знаю, хто після цього купуватиме паперові, але налітай: https://anetta-publishers.com/promo/83

Сьогодні вже двічі відбувається ситуація: я отримую пропозицію роботи, яку мені не хочеться робити, прошу збільшити оплату чи термін, і на це одразу погоджуються, попри мої очікування.
Що наводить на шокуючу в своїй простоті думку: а може, варто завжди так робити?
Втім, ще рік тому я працював над перекладом курсу з переговорів, де казали, що багато людей заробляли б значно більше, якби не боялися просити більше.

Спрацювало! Ставку подвоїли 👀
(заради справедливості, вона не мінялась років так із п'ять, та все ж)

For sheer primitive rage, commend me to a thoroughgoing humanitarian when you get him well roused. (Agatha Christie, The Murder at the Vicarage)
Якщо хочете побачити оскаженілого прескриптивіста, візьміть редактора й дайте йому юридичний текст, де всі "acting as" перекладено "в якості" (я, неопубліковане)

Нещодавно на завдання одного ютубера згадував цікаві історії зі свого життя, і пригадав, як на п'ятому курсі університету в мене була дисципліна "Охорона праці в галузі, і це було найбезглуздіше з усього, що зі мною сталося в університеті. Полягало воно в тому, що занудна тітонька зачитувала нам чи не радянських часів методичку, а потім на заліку це треба було переказувати. Але навіть із цього непотребства я виніс дві кумедні фрази. Перша — "формирование у собственника и работодателя", яка в моїй уяві перетворилася на "формирование усопственника", і я вирішив, що "усопственник" — це оригінальна назва для мерця.
А друга — "боротьба з монотонністю на виробництві", якою я потім на роботі виправдовував свої хуліганства (цей допис також написаний в рамках боротьби з монотонністю на виробництві).

Послухав сьогодні новий альбом AURORA. Несподівано з'явилася романтика, багато стрибків між стилями - авторка явно в пошуках нового звучання, від цього альбом дещо втрачає цілісність, але натомість отримує нові грані.
Ну і щодо головної музичної новини на сьогодні - кліпу "Янголе небесний". Кліп чудовий, ZWYNTAR, як завжди, невимовно прекрасні, і впізнавати знайомі обличчя було приємно. Але сюжет лишив дивний післясмак - він доволі прямолінійний і суттєво підсилює інтерпретацію пісні як антирелігійної сатири. Втім, можливо, варто сприймати його не як екранізацію пісні, а як окремий твір, на кшталт кліпів In Extremo й багатьох інших гуртів.
Anyway, ZWYNTAR - це 🖤

Бути totally obsessed вигаданою історією і водночас перейматися, що вона нецікава й погано написана — a match made in hell