10 рік війни. 17 місяців повномасштабного вторгнення. Мені досі доводиться пояснювати, що оце не можна давати військовим.
Та за шо
UPD Не зміг пояснити 😭

До мене знов приходив привид Євгена Плужника й примусив писати.

Вже осеніє. Сніжні зимосни
уже крізніють на закрайках липня
уже в неспішнім повечірнім плині
прозора прохолода струменить.

Та поки неостигла небосинь
іще пашить липневим середліттям,
іще пишніють, золотом облиті,
повсюди стиглі барви й голоси.

Так марнотратять серпокрилі дні,
мов їм самим довіку не змарніть,
так розкошіють, ніжаться і мліють

у теплім плесі полуденних хвиль
і спрагло п'ють життя солодкий хміль
із гіркуватим присмаком зотління.

Досягнення дня: затролив бота у фейсбуку (або не бота, а просто дуже ображену інтелектом пані, але я намагаюся думати про людей краще й сподіваюся, що цю дурню вона хоча б пише за гроші).

Я згадаю як дихати і щось напишу
Честь, Аріано

«Вона була». Ці два слова так неприродно виглядають поруч. Десь у глибині души я ще сподіваюся, що ти прочитаєш це і поставиш гнівний смайлик.
Вона казала: «Любити зиму — все одно що любити смерть». Вона була протилежністю смерті. Вона проживала життя, кожну його мить, усією собою. Вона ненавиділа чекати і стримуватися. Жар, що палив її зсередини, щомить прагнув вирватися назовні.
З нею неможливо було сперечатися. Вона завжди знала, чого хоче й що думає, і ніколи від цього не відступала. Усьому, що, робила, вона віддавалася з головою, і того ж вимагала від інших.
З нею бувало важко. Без неї буде нестерпно.
Честь знати тебе, Блискавко.
Дякую за все, Аріано.

​​Привіт, це знову збір! Женя @Tardigradka (👇це її вірш внизу👇) збирає на інструменти для 170 батальйону логістики ДШВ. Це люди, які працюють, щоб у десантників уся техніка була на ходу — думаю, не треба пояснювати, наскільки це важливо. Лишилося зібрати зовсім трохи, тож давайте піднатиснемо. А хто задонатить щонайменше 100 гривень, напишіть Жені, щоб взяти участь у розіграші браслета.

Реквізити:
https://send.monobank.ua/jar/9VwbMERk89
Номер карти банки: 5375411206554441
—-
Після ночі обстрілів масти на вилиці глітер.
Якщо в твоєму кіно ще не почалися титри,
Це прекрасна причина сяяти і мерехтіти:
Якщо Бог дивиться, він не має бачити сліз.
Пролетіло повз. Святкуй життя і зберись.

Бог не має чути про те, як палає нутро:
Хай збиває кулі над хлопцями з ТРО,
Зігріває дитину у харківському метро,
І ховає снайперку від ворогів у дим,
Аби вцілила в тих, хто кличуть його своїм.

Бог не має відчути зневіру і слабину —
Зафарбовуй свою втому і сивину
І, якщо хтось каже «переживемо війну»,
Виправляй на «здобудемо перемогу».
Дочекайся відбою внутрішньої тривоги

А до того маєш рюкзак, павербанк і ліки,
Не зважаєш на Богові стулені в сні повіки
І, ковтаючи біль, повторюєш собі «тихо,
Не розгнівай його дарма.
Це пусте, з таким ладна впоратися сама».

А до того роби з любові більше, ніж з люті,
Не давай ні собі, ні будь-кому ще забути,
Як у світлому, як в недалекому вже майбутті
Хтось із наших розбудить його, як малу дитину:
«Чуєш, Боже, ти все проспав. Відкривай новини».

Усі прочитали вірш👆? Щось мало переглядів

Зареєструватися в ТікТоку, щоб сратися з чуваками за гівнотурнікети й налбуфін: плюси, мінуси, підводні камені?

Пройшов курс такмеду від ГО "Віднова", отримав у подарунок "аптечку".
Не те щоб я чекав на щось надзвичайне за ці гроші, але індивідуальну аптечку треба буде комплектувати самому (там ще був тренувальний турнікет, але я його не фотографував, щоб нікого не тригернути)

От до анорексії в кота життя мене точно не готувало 🙀

Отримав сьогодні такий папірець.
Не можу сказати, що чогось особливо навчився, але напрямок для подальшого навчання отримав.

Послухав нову пісню, і в голові одразу намалювався сюжет фолкгорорного оповідання.
Уяво, за що ти зі мною так??

Таура показала переклад у нещодавно випущеній книжці.
Здається, я переклав краще.

Розіграш за донат!

Згадав, як років 20 тому ми з подругою з росії обговорювали світ Толкіна й альтернативні погляди на його історію. Я запропонував уявити, як могла б виглядати легенда про падіння Нуменору з погляду харадрім. Вона припустила, що це була б історія про загибель великої імперії, просякнута ідеєю неминучості смерті. Я ж , враховуючи історичний контекст, вважав, що це скоріше була б розповідь про те, як мудрий Саурон переміг злого короля Золотого острова.
Цікаво, як уже тоді в нас відрізнялися погляди на імперії й деколонізацію 😁