Потрібна допомога в Умані

Є хтось, хто може дійти у військовий госпіталь у Умані, і передати пораненому посилку?
(Людина не може ходити)
#допомога

Хлопчик: боїться, що його схопить ТЦК і відправить з лопатою штурмувати посадку
Чоловік: боїться, що не встигне зібрати всі папери і його не візьмуть на контракт

Розігруємо комплект прикрас: намисто та чокер із срібними лунницями, коралом, перлами, перламутром та вулканічним каменем, а також сережки зі срібла. Цей комплект був виготовлений у подарунок Олені Чебоненко, солдату 244 батальону 112 бригади ТрО, але так і не зустрівся з нею: Мара загинула. Тепер ми хочемо, щоб він допоміг її побратимам та посестрам.

Для участі в розіграші потрібно задонатити суму, кратну 200 грн, на банку моно. Більша сума - більший шанс виграти!

Розіграш проводиться автоматично, тому підписуйте свої донати, аби можна було зв'язатись із вами. Наприклад: нік інсти, імʼя в фб або номер телефону. Скидайте в інсту @shterno_brand скрін про переказ. Також підписуйтесь, щоб слідкувати за розіграшем.

Найбільший донат отримає окремий подарунок.

https://www.instagram.com/shterno_brand/

🎯Ціль: 100 000.00 ₴

🔗Посилання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/2dGkPeeN6s

💳Номер картки банки
5375 4112 1695 5380

Пам'ятаєте, як наприкінці грудня ми з вами за пару днів зібрали 11087 гривень на 82-мм міномети? Настав час збільшувати калібр!

Катерина Ножевнікова оголосила збір на 120-мм міномети для морської піхоти, і я, як дипломований міномонстр, не міг не відгукнутися. Моя банка на 25 000 - це, як і минулого разу, 1/40 частина міномета.

Це, здавалося б, зовсім небагато, але з таких невеликих особистих банок Корпорація Монстрів уже отримала три мільйони. Тому не соромтеся своїх маленьких внесків! І взагалі не соромтеся, бо то лише заважає.

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7DcwD1vrUe

💳Номер картки банки
5375411216381967

📩 Поповнити конверт через Приват24
https://www.privat24.ua/send/bym9q

Номер картки конверта
4149499261215576

#русскийкорабльидинахуй
#нет_ума_штурмуй_дома

Голос волаючого в пустелі або пост з вірою в теорію кількох рукостискань.
Хто знає, де взяти медика для штурмової групи? Мені дуже треба.
Медик потрібен такий, щоб міг ходити зі штурмовиками. Тобто людина з гарною фізичною формою і міцними нервами (а ще відсутністю судимостей і родичів першої лінії в РФ). І хто ще не військовий, але планує (так, з переводами повна дупа).
Чого не обіцяємо? Сидіння в тилу і безпеки.
Що обіцяємо?
Соціальні гарантії (з їх забезпеченням, а не на папері!)
Матеріальне забезпечення
Якісне спорядження, в тому числі і медичне.
Навчання (в тому числі й медичне). Варіант "з ТЦК в окоп" - не про нас.
Офігєнний колектив з максимально адекватним командиром.

Раптом ви знаєте таку людину - сконтактуйте нас.

За вісім днів у мені зробили сім дірок

А це я радію новим життєвим перспективам, подавши документи для укладання контракту. Вже скоро в мене буде робота мрії - не дуже спокійна й часом небезпечна, але саме вона допоможе повернутися до світу без повітряних тривог і щоденного потоку некрологів. Треба врешті-решт зробити цю роботу, і я вже не вірю, що її зроблять без мене.

Поки погано уявляю, як відбуватиметься процес перетворення цивільного на військового. Постараюсь писати про це все, що можна буде писати. Питайте, якщо щось цікаво, постараюсь відповісти.

А поки прошу допомогти мені закрити збір на міномети для Корпорація монстрів, щоб я спокійно поїхав на навчання із закритим збором.

Реквізити:

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7DcwD1vrUe

💳Номер картки банки
5375411216381967

📩 Поповнити конверт через Приват24
https://www.privat24.ua/send/bym9q

Номер картки конверта
4149499261215576

Згадав, що не постив продовження сюди. Тож питаю, чи хтось читатиме мої розповіді про мобілізацію в телеграмі, чи достатньо фейсбуку й інстаграму?
Збір на міномети досі актуальний, якщо що.

Гаразд, продовжую тему і тут.

Про підготовку до служби я почав думати минулої весни. Тоді ніякого попереднього армійського досвіду я не мав, тому почав із тренінгів для цивільних, які можна пройти в Одесі: домедична допомога, поводження зі зброєю, основи тактичної підготовки. Це не зробило мене військовим, але дало уявлення про те, з чим доведеться стикнутися в армії.

Потім на хвилі популярності теми дронів я пройшов кілька курсів оператора БПЛА і став тренуватися на симуляторі FPV. Коли я зрозумів, що більше нічого у статусі цивільного мене не навчать, почав питати знайомих військових, де я можу застосувати набуті навички, і зрештою отримав запрошення. Так що з вибором підрозділу все вже вирішено заздалегідь.

Далі треба було зібрати пакет документів, список яких займає цілий аркуш А4. Отут я вперше по-справжньому злякався😄 Проте все виявилося досить стерпно: хоч і довелося побігати по різним установам, але там до мене поставилися доброзичливо і швидко все оформили. Ну й довелося зробити кардіограму, флюорограму і 6 разів здавати аналізи крові (на щастя, я вже звик втрачати кров під час донацій, так що записуйтесь у донори, хто не має протипоказань, це корисно).

Нарешті з усім цим стосом документів і рекомендаційним листом від військової частини я пішов до ТЦК. Я одразу вирішив, що буду підписувати контракт, і це має свої переваги: армія цінує контрактників і дбає про те, щоб вони пройшли всі бюрократичні процедури без перепон. Тож враження про цю установу в мене дуже позитивні.

Військово-лікарську комісію я пройшов доволі швидко — тут дякую батьківським генам і вихованню за те, що успадкував нівроку непогане здоров'ячко і не розтринькав його за 39 років 😄 Тепер чекаю на виклик до ще однієї комісії, цього разу обласної, після якої мене відправлять на місячний курс базової загальновійськової підготовки. Після нього я отримаю військово-облікову спеціальність "стрілець", а далі поїду на курс підготовки зі спеціальності, яка відповідатиме моїй майбутній посаді. В армії це дуже формально: для кожної посади треба мати офіційно підтверджену ВОС.

Наразі це все, якщо станеться щось цікаве, писатиму далі.

І ексклюзивне відео для підписниць і підписників цього каналу, або чому мені не сподобалося стріляти з 12 мм 😄

Зібрався з думками, щоб написати про сьогоднішні події.

Зранку я пройшов обласну військово-лікарську комісію й дооформив особову справу. Ще раз переконався, наскільки правильним було рішення піти на контракт. У відділі рекрутингу над тобою наче загорається табличка «VIP», і всі можливі проблеми швидко вирішуються.

Потім майже годину я проходив психологічні тести. Скажу чесно, було важко впоратися з синдромом відмінника й не відповісти на всі питання 😁 Тому заповнив навіть трохи більше, ніж було треба, але насправді дарма хвилювався. У разі чого їх можна навіть перескласти, якщо з першого разу не вдалося (хоча я погано уявляю, як це.

Тепер закінчую збирати речі й чекаю на відправлення до навчального центру. Далі, напевно, буду писати вже звідти. А поки прошу допомогти закрити мою частину збору Корпорації монстрів на міномети. Взагалі-то за підписання контракту Одеська міська рада має виплатити мені 20 000 гривень, і цього навіть вистачить, щоб закрити банку, але я все ж хотів би докупити собі спорядження 😁

Реквізити:

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7DcwD1vrUe

💳Номер картки банки
5375411216381967

📩 Поповнити конверт через Приват24
https://www.privat24.ua/send/bym9q

Номер картки конверта
4149499261215576

Що ви зараз бачите перед собою? Це скарб спорядження на 6000 гривень

Показую аптечку від Жаби. Вона якраз збирає чергову партію таких аптечок одному дуже бойовому підрозділу, так що ваші гривні будуть не зайві.

https://send.monobank.ua/jar/9cpc1JpooK
Карта банки 5375411210818584
Моно 5375411421377081
Карта Приват 4731219611322573
Пейпал: lourow108@gmail.com.
IBAN UA233220010000026200307667275

І трохи бекстейджу, або як правильно використовувати китайські турнікети

Можете вітати: відсьогодні я військовослужбовець!

Останні чотири дні були довгими, сповненими багатогодинними переїздами й не завжди передбачуваними змінами обставин. Втім, для мене це скоріше позитивний досвід: наче метафорична трансформаційна подорож, цей етап дав мені час усвідомити зміну свого статусу.

А якщо без пафосу, я налаштувався сприймати все, що відбувається в армії, як належне, і ніколи не розчаровуватися.

Побачив, наскільки військо потребує людей, коли представники різних бригад і родів військ агітували нас перейти до них. Проте я вирішив бути завжди вірним своєму початковому вибору 😉

Скоро почнуться навчання, і я не впевнений, що матиму постійний доступ до інтернету. Намагатимусь писати, як буде можливість.

Щодо мого монстрозбора: там лишилося менше за тисячу, тому я сьогодні перерахую всю суму на рахунок монстрів. Поки я не розбив банку, можете трохи докинути.

#свідомий_вибір_кращих

Я поки нічого не пишу, бо багато часу й сил забирають тренування. Можливо, в неділю зберуся з думками й поділюся першими враженнями. А поки побажайте удачі, вона мені завтра знадобиться.

Два головні висновки після сьогоднішнього випробування:

1. Якщо тобі здається, що ти більше не можеш - тобі здається.

2. Бинтуй коліна!

#свідомий_вибір_кращих

Минула приблизно третина курсу БЗВП, тож саме час щось розповісти.

Фізичні навантаження тут інтенсивніші за все, що я коли-небудь робив. Я й сам дивуюся тому, на що я здатен, коли не маю змоги сказати "я втомився" й зупинитися. Найкориснішою виявилася звичка ходити з важким рюкзаком, але з ним треба ще бігати й повзати.

Умови не те щоб дуже жорсткі, але тут хто до чого звик. Годують просто, але ситно. Форма доволі якісна, правда, не завжди потрібного розміру. Мене це не дуже бентежить, бо до кінця навчання вона, найімовірніше, зноситься і треба буде купувати нову. Є лазарет, але бажано мати свої ліки від ГРВІ і дрібних травм, бо хворіють усі: у когось ангіна, у когось кашель, хтось порізав палець і всяке таке.

Люди навколо дуже різні: можна зустріти і юриста, і айтівця, і "чоткого пацанчика"; багато хто прийшов, щоб нарешті закінчити війну й мати можливість повернутися до мирного життя. За віком я у свої 39 старший за більшість товаришів, хоча є й кілька курсантів 50+.

Наших інструкторів я обожнюю: це круті хлопці з бойовим досвідом, які ганяють нас так, що ледве встигаємо видихнути. В інших обставинах я б їх за це ненавидів, але знаючи, як мало в нас часу на підготовку, я вважаю, що вони все роблять правильно.

Та найскладніша для мене, мабуть, психологічна адаптація. Хоча порядки тут набагато вільніші за те, що було до 2022 року, важко відвикати від того, що з тобою розмовляють як з розумною людиною, і ставати частиною системи, у якій від тебе дуже мало залежить. Не знаю, як би я це витримував, якби був менш психологічно зрілим, а тут є набагато молодші хлопці і, на жаль, деякі не витримують. Цей аспект я радив би дуже ретельно зважити тим, хто думає піти в армію. Я ж розумію, навіщо я тут, і навіть якщо якісь вимоги здаються мені безглуздими, я пам'ятаю, що це тимчасово, і взираюся на тих, хто торував мені шлях.

Якось дуже сентиментально вийшло наприкінці, а якщо вас цікавить щось більш приземлене, пишіть у коментарях, постараюсь відповісти.
#свідомий_вибір_кращих