Я не розумію, яким чином птахи орієнтуються у просторі і долають шалені відстані.
Я не розумію, чому деякі люди накачують собі колеса в автівках азотом.
Я не розумію, що мотивує керівництво провідного вишу країни брати до себе на роботу настільки одіозну персону.

Якщо перші дві речі мене просто інтригують і з цим незнанням я зможу жити далі, то з повернення Портнова в Україну я тихо прозріваю.
А тепер він ще й вчителюватиме на кафедрі конституційного права.

Здається, що вони так нічого і не зрозуміли.
Але, насправді, вони зрозуміли все і почали діяти.

Час знову гуртуватись.
Побачимось.

Завтра, Червоний корпус КНУ, 18.30

https://www.facebook.com/events/1307498126080126/

"Урешті-решт, Михасик набрався сміливості, вискочив, пронісся по вольєру. Цікаво було, коли він підійшов до озера (він ніколи не бачив водойм), боявся – страх. З одного боку, він розумів, що треба купатися, але не знав, як саме, тому ліг на пузо, підповз до озера, занурився, але п’ятою продовжував триматися за берег."

У мене для Вас є дві новини: погана і хороша.
Ні, це не про вибори чи портнова.
Про науку.

По-перше, про Україну написав найвідоміший та найавторитетніший науковий журнал у світі Nature!
Ми навіть у назву статті потрапили!
Але це була погана новина.
"Japan and Ukraine most likely to doubt safety of vaccines"
Контекст такий: довіра наших людей до вакцин одна з найнижчих на планеті!
Ганьба.
Ось сама стаття: https://www.nature.com/articles/d41586-019-01937-6

По-друге, є і хороші новини, пов'язані також з видавничою групою Nature, а саме авторитетним журналом Scientific Reports.
Троє наших вчених - Марина Шквиря, Ігор Дикий та Павло Хоєцький - стали співавторами масштабного міжнародного дослідження про конфлікт людини та бурого ведмедя у світі.

Ось тут оригінал https://www.nature.com/articles/s41598-019-44341-w, але я не наполягаю, а пропоную ознайомитися з бомбезним інтерв'ю Марини, з якого я висмикнув оту цитату з початку посту, від якої щемить серце.

Марина зрозумілою мовою розповідає про те, нащо йти по сліду ведмедя, збирати його екскременти, коли ведмідь перетворюється на хутряну кульку, скільки він насправді спить, чи ведмеді небезпечні, чим харчуються, навіщо ведмедю стоматолог, що таке притравочні станції, чому цю бридоту не забороняють в Україні, про диких європейців і неймовірно диких українців.

Про те, скільки ведмедів лишилося у природі, а скільки - у неволі (цифри жахають).

Від деяких рядків просто скаженієш.

Головне, в інтерв'ю Марина розповідає, як ведмедям можна допомогти.

Прекрасна робота, Куншт.
Просто прекрасна.

https://kunsht.com.ua/maryna-i-vedmedi/

Що ж, Портнова звільнено з університету Шевченка.
Це дуже правильне рішення.

Однак мене непокоїть одна річ.
Проблема ж, насправді, була не в портнові чи університеті, куди він ломився.
Зважаючи на весь спектр подій останнього часу, можна впевнено сказати: уся мразота зрозуміла, що вже можна вертатися і нікому нічого ні за що не буде.

Вони не зробили висновків ні з 2004, ні з 2014 року.

Ми ж із Вами розуміємо, що у них повно грошей і статків, так?
Вони могли б безбідно мешкати всюди по світу, а награбованого вистачило б ще й дітям, і онукам.

Однак їм важлива влада, вплив, керування.
Це наркотик.
Вони не уявляють свого життя без відчуття володарювання хай і у бідній та розграбованій, але країні.

І немає ніде місця на землі, де вони можуть це своє бажання реалізувати настільки ефективно.
У Сомалі їх вб'ють, в росії - путін є царем, а в розвинених країнах їм би вгепали по 1347 років ув'язнення за корупцію.

В цьому плані Україна - унікальна.

Тому треба вигрібати, треба гуртуватися.
За 5 років країна пройшла великий шлях і прекрасно почувала себе без цих пройдисвітів.
Треба пильно стежити за кожним таким рухом.

Вони візьмуть собі назад стільки влади, скільки ми їм дозволимо.
Рівно стільки, скільки дозволимо.

В інакшому випадку Майдан та подальші події здадуться нашій країні легкою прогулянкою.
Нашій країні, бо іншої у нас немає.

Переможемо.

Оце плете... та щоб я так вмів розповідати.
От здавалося б, що можна вченому розповісти про новий Український правопис, після того, як обурена громадськість реготала над Афіно-Атенами, міфом і мітом, а також индиком?
Але ні.
Науковець прекрасно пояснює, навіщо новий правопис потрібен та чому нас 70 років, фактично, вводили в оману.
До речі, про "индика" - то байка і брехня.
Немає такого.

Так, для багатьох людей новий правопис - це біль.
Але будемо чесні - для таких людей взагалі українська мова є болем.

Я не розумію цих проблем?

Гм... я навчався у російськомовному середовищі.
І я, наприклад, прекрасно пам'ятаю момент, коли в українську мову повернули букву ґ.
Це був дев'яносто-якийсь рік, я був у молодшій школі, жував бутерброд з сиром на перерві, а повз проходили дві вчительки української мови і літератури.
Одна одній і каже:
- Ти чула? У нас тепер буде буква ґ.
- Це як?
- Ну, тепер треба казати ґудзик, ґанок, ґава.
- Оґо...

Регіт з цього приводу лунав коридорами ще дуже довго.
Тоді це звучало дико.

А нині я не лінуюся виправляти слово "грунт" на "ґрунт", бо це є правильно.

Взагалі, якщо раптом Вам не зрозуміло, чому саме мова зробила з прамавпи людину, чому мова - це "генетичний" код нації, раджу почитати легку і цікаву книжку Ювала Ноя Харарі "Людина розумна".

А поки ж, пропоную прочитати ці два класні інтерв'ю
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=5187
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=5131

А також не вестися на міфи щодо нового правопису і читати його в оригіналі
http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/Pravopys_2019.pdf

Більше місяця тому я у фейсбуці світлинами з гранітних кар'єрів Житомирщини.
І одночасно пожалівся, що люди загидили сміттям усі околиці.
Під одним з фото підписниця порадила звернутися на Екомапу і повідомити про проблему.

Без надії сподіваючись, я зробив два кліки... і вже 6 червня мене повідомили, що стихійне сміттєзвалище ліквідували.

Одного дня після роботи я знайшов в собі сили туди гайнути і переконатися, що все чисто, а нині нарешті дійшли руки докладно скласти інструкцію, що я робив.

Користуйтеся, повідомляйте про неподобства та робіть Україну чистішою.

Це реально просто.

Переможемо.
https://site.ua/anton.senenko/20784-yak-likviduvati-stihiyne-smittezvalische-u-dva-kliki/

Нарешті мої очі дісталися другої частини цього прекрасного опусу, чому не можна вірити усьому тому, що пишуть інстаблогери, влогери та просто богі та багіні про правильне харчування.
Бо вони всіх дурять.
З іншого боку, люди, які, не маючи медичних показань, постійно бігають за дієтами, непокояться через холестерин (який холестерол), глютен і детоксикації - заслуговують бути пошитими в дурні.

Загалом, що я тут розповідаю.
Читайте, чому сучасна популярна дієтологія - то маячня, чому наука в цьому напрямку тупцює на місці та що з цим робити.

https://site.ua/yesint/20698-ne-verte-dietologam-chast-2-plohaya-nauka/

Шановні, тут для тих, хто марить природничими науками та мріє навчатися на магістерці так, аби менше часу проводити за партою, а більше - у справжній науковій лабораторії, з'явилася прекрасна можливість пройти фахову співбесіду в Київський академічний університет.

Що це за заклад та чому німці залюбки оплачуюють стажування його студентів в Дрездені - я писав тут https://site.ua/anton.senenko/19978/.

Тому зверніть увагу або повідомте тим, хто мріяв про таку можливість.

Зауважте, що основним принципом КАУ є “навчання через дослідження", що передбачає домінанту науково-дослідної роботи та індивідуальний підхід до кожного студента.

Тому, з 24 червня, ми запрошуємо до фахових співбесід всіх зацікавлених вступити до магістратури КАУ. У більшості випадків співбесіда зараховується як достроковий фаховий іспит.

Щоб призначити час співбесіди пишіть на info@kau.org.ua чи дзвоніть за телефонами, що наведені на сайті kau.org.ua. Для тих хто проживає не в Києві співбесіду можна проводити дистанційно.

Фахові співбесіди не є обов'язковими для вступу, але на них ви зможете також дізнатись про особливості навчання в КАУ та усвідомити перспективи своєї наукової кар'єри.

Більш детально, чому Вам варто вступати до магістрарутри КАУ, можна дізнатись тут: https://kau.org.ua/education/master

Ця новина зі світу науки дуже не сподобається тим, хто вже встиг поширити широкорозрекламований допис Голосу Америки про талановиту школярку українського походження в США, що винайшла молекулу, здатну допомогти в лікуванні хвороб Альцгеймера та Паркінсона.

Мене теж тагнули у коментарях одного з репостів цієї ошелешуючої інформації і я відразу напружився.

Якось автоматично згадалася історія про ліки від раку, про які говорили всі українські ЗМІ пару років тому, а також фейковий стартап Theranos, що розвів інвесторів на сотні мільйонів доларів.

Отут у статті на УП популярною мовою пояснено, чому слід припинити робити аж такий хайп навколо подібних новин.
Бо правда полягає у тому (не сумна правда, а просто правда), що школяр не здатен винайти ні ліки від усіх хвороб, ні пристрій, що отримує електрику з повітря, здатний забезпечити все людство безкоштовною енергією (ага, цю "новину" з року в рік репостять купа ЗМІ).

Зауважу, що це камінь не у школярів.
Ці діти - молодці.
Їх всіляко треба підтримувати, і саме для цього і вигадана купа конкурсів, олімпіад, преференцій при вступі в хороші університети.
Ця конкретна дівчина - розумниця.
Я їй аплодую.
Замість того, аби займатися казна-чим, вона вже моделює молекули.

Але я кидаю камінь у журналістів, котрі просто хорошу роботу задля клікабельності своїх новин роздмухують до результату Нобелівського рівня.

Такі медіаматеріали більше шкодять, аніж допомагають.

Це не наукова популяризація.
Це відверте перебільшення.

Звісно, у України не так багато досягнень в сфері інновацій, якими можна пишатися і про які можна робити топ-новини в ЗМІ.
Це сум.

То може час звернути увагу на науково-інноваційну сферу загалом і розібратися, чому, наприклад, Гройсман - мудрий політик та перспективний кандидат в депутати - як Голова Національної ради з питань розвитку науки і технологій, замість засідання цієї ради поїхав відкривати хайповий дизель на Бориспіль, що на другий день зламався?

Може, якщо про таке писати, то невдовзі матимемо змогу і про нормальні інновації новини робити?

Хіба ні?

Але переможемо.

https://life.pravda.com.ua/society/2019/06/24/237310/

Завтра десь о шостій ранку можна починати стежити за запуском надважкої ракети Falcon Heavy від Ілона Маска, що виведе на орбіту купу супутників для міноборони США.
Так, планується яскраве видовище із посадкою ступенів назад (як це було у випадку запуску автомобіля Тесла).
Але то буде завтра.
Нині ж давайте поговоримо про фемінітиви та жінок в науці.

Буквально кілька днів тому я зіткнувся з тим, що одна вчена виступила категорично проти вживання фемінітивів, типу науковиця чи фізіологиня.

Нащо ж ті фемінітиви?
Як взагалі справи у жінок в науці та що там з висвітленням їхньої діяльності?
Тримайте цікавий матеріал на цю тему.
Ба більше, тут розкрито проблематику, що, виявляється, дискримінація жінок-вчених відбувається навіть у мегатолерантній Вікіпедії.

Отаке.

https://lb.ua/blog/helixitta/430219_vikipediya_konkurs_zhinok_nautsi.html

P.S. Щодо ж запуску фалкону хеві рекомендую ознайомитися з деталями місії тут https://thealphacentauri.net/20190625-falconheavy-stp-2/,
а отут чекати на трансляцію
https://www.youtube.com/watch?v=doXqaKgSd5E

Шановне панство.

Маю для Вас новину, що огорне серце розрадою і занурить стурбований гарячий розум у вир цікавих науково-популярних статей.
Був в Україні дуже класний журнал "Пульсар".
Ну... як був... він є.
Але віднедавна він емігрував з паперового формату в електронний!

Тобто, віднині до Вашої уваги купа вже розмщених в мережі статей про галюциногенні кактуси, редагування геному близнюків, контрацепцію, дієти, сон, роботу вчених, рослин-паразитів, ядерні відходи та інше.

Так, поки що дописів там не море-море, однак їх поступово більшає, як і зростає їх різноманіття.
Що цікаво - усі статті мають посилання на джерела, на основі яких вони написані.

Тому нотуйте собі десь цю адресу -
https://pulsarmag.com/

Я ж з радістю додаю сайт Пульсару до свого переліку науково-популярних ресурсів України.
https://site.ua/anton.senenko/7571-naukovo-populyarni-resursi-ukrayini-scho-chitati-sluhati-divitisya/

Загалом, у справі наукпопу Україна рухається у повільному, але тяглому темпі.

Переможемо.

Потеревенили трохи про науку та її реформи.
Тіки розійшлися.
Я не в курсі, які надбання Майдану найближчим часом будуть спаплюжені, однак є те, чого у нас не відібрати:
когорта притомних людей, яким не по-барабану.

Вже тільки через це воно того було варте.

Переможемо.

P.S. Так, щоб всі влізли, мені довелося залізти на стільчик.

Сьогодні наша лабораторія завершила масштабний довготривалий проект.
Захистився один з наших аспірантів - Артем Васько
Я б не звертав на це Вашої уваги, але є один нюанс.
2 роки тому я написав блог про 3D-друк "Напечатать мир" (https://site.ua/anton.senenko/6382/).
Про нього навіть в ранковому ефірі ICTV розповідав Павел Казарин.

У дописі я не розповідав чогось нового саме про технологію 3D-друку, але акцентував увагу, що вона дозволяє не тільки робити забавки, які широко демонструються на всіляких івентах, а й допомагає серйозній фундаментальній науці.

Так от.
Минуло 2 роки.
І 3D-друк дозволив Артему створити шикарну установку для вимірювання тертя, попоїздити по Франціям і Сингапурам, зробити купу надскладних експериментів, виявити кілька цікавих ефектів і опублікувати свої результати в статтях престижного журналу з цієї тематики.

(Тіхо, ліків від раку чи Нобелівської премії тут немає, тому не ходіть сюди за сенсаціями).

Я просто наголошую, що справжня експериментальна наука така:
- зроби собі сам установку, бо брак коштів не дозволяє щось десь замовити
- щоб зробити установку - не цурайся спробувати 3D-друк (якщо це можливо)
- витрать роки (роки!) на експеримент та опрацювання результатів
- і тільки потім матимеш змогу нарешті публікувати свої результати.

Це я на противагу до того пишу, як науку уявляють деякі наші чиновники та депутати: взяв жменю іноземних (в більшості російських) статей, змішав, потрусив, обрізав і захистив дісєр під своїм ім'ям.
А потім виявляється, що всі керманичі доктора-кандідати, але жоден зеленого уявлення не має, як робиться наука та як вимірюється її ефективність (хоча я ненавиджу застосування цього слова до науки).

Загалом, 3D-принтер - класна штука.
Раджу усім вченим-експериментаторам зібрати собі один-два в своїх лабораторіях.

А решті скажу: я не в курсі, яке рішення прийме Артем після повернення зі стажування (куди, я впевнений, він найближчим часом гайне) - лишатися тут чи спробувати долі в науково-розвинених країнах, однак від нас залежить, чи буде йому куди повертатися.

Ну, а ми поки святкуємо :)
Переможемо.

Шановні вчені, стартапери, ентузіасти мейкерського руху, світлі голови і всі-всі-всі, хто має в голові клепку щодо ідей по енергозбереженню.

Дивіться, наближається хакатон, метою якого є віднайдення класних ідей щодо енергоощадних технологій та рішень у наших лікарнях.
Звісно, мова не просто про "вийти на громадський бюджет і злупашити там бабла на металопластикові вікна" (хоча це дієвий спосіб і ніякі хакатони не потрібні :) )

Тре щось більш креативне і цікаве.

Тому дуже раджу сюди подаватися і лупати.

Якщо маєте додаткові питання - велкам до Вадима Мулявки - https://www.facebook.com/theastronom.
Сторінка Хакатону: https://www.facebook.com/events/2355902564681179/

Коротка інформація про Хакатон:
"Будівлі українських лікарень та бюджетних закладів мають низьку енергоефективність. Поліпшивши її, можна економити мільйони гривень і спрямовувати їх на покращення медичних послуг та ремонти будівель.

Запрошуємо представників міських рад, лікарень, державних органів влади, енергоменеджерів, ІТ-фахівців та виробників енергоефективного обладнання 4-5 липня у Києві у рамках хакатону #HOSPITAL_ENERGYLAB спільно винайти "ліки" від марнотратства енергії.

Ставай одним/однією з учасників/учасниць! Разом створимо інноваційні рішення для підвищення енергоефективності лікарень та інших бюджетних установ.

Два дні кілька команд працюватимуть з менторами над перетворенням своїх ідей змін у реальні дієві рішення, які можуть бути підтримані проектами “Партнерство з модернізації: енергоефективність у лікарнях” та “Енергоефективність у громадах II”, що впроваджуються за дорученням уряду Німеччини компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

Рішення шукатимемо в таких сферах:

Моніторинг енергоспоживання
Візуалізація даних про енергоспоживання і енергоефективність
Поведінкові зміни співробітників, відвідувачів та пацієнтів установ
Системи підтримки прийняття рішень для підвищення енергоефективності
Інші області в сфері енергоефективності та діджиталізації

Взявши участь в Хакатоні, ви отримаєте досвід командної творчості в темі енергоефективності та допоможете енергетичній незалежності України.

Реєстрація на хакатон: https://forms.gle/m7e2rvLNGUXxmWhz5
Учасникам із інших міст (не Київ) проживання та вартість квитків відшкодовується.

Перед реєстрацією просимо уважно ознайомитися з Положенням про формат та умовами хакатону: https://bitly.su/J9xKKK8"

Надибав класне відео, де з точки зору науки пояснюється, які 5 речей українці роблять неправильно.

Ні, зараз мова не про те, що більшість хоче змінити Конституцію, навіть жодного разу не прочитавши її (до речі, з Днем Конституції!), або ж нині деякі індивіди прагнуть, щоб Крим було визнано не Україною.

Тут більш тривіальні, але не менш цікаві штуки:

1. Як обирати сонцезахисні окуляри правильно
2. Як правильно чистити зуби
3. Як правильно розморожувати м'ясо
4. Як правильно прокидатися
5. Чому Пантенол не можна використовувати відразу після опіку

Чесно кажучи, мене здивували пункти 3 та 4.
Мені завжди здавалося, що я правильно поводжуся з м'ясом.
І от як нині прокидатися без вже традиційного переведення будильника ще на 5-10 хвилиночок - навіть тепер не знаю.

Дивіться, дивуйтесь.

Клятий раціоналіст, дякую!
https://www.youtube.com/watch?v=HmX-9snBD6A

Цей фільм є прикладом того, як небайдужі та розумні громадяни разом можуть здійснювати неймовірні речі.
Мова, звісно, не про збір коштів на зйомки найепічнішої документальної стрічки про нашу Планету "Дім", а про її україномовний переклад.

Так-так, два годинні фільми з краєвидами з різних куточків світу були озвучені Павло Поцелуєв (той, що володарює у Alpha Centauri, яка щоразу транслює Вам запуски космічних ракет) завдяки пожертвам.

Тіштеся, дивіться, дивуйтеся.

Мені здається, що важко шукати кращого вечірнього кіно, коли є такі відео.

Частина 1 - https://www.youtube.com/watch?v=e2G2fsM4NBY
Частина 2 - https://www.youtube.com/watch?v=2J9QABgwaNY

Інджой.

Павле, дякую!
Я отримав неймовірне задоволення.

P.S. Про багаторічну історію перекладу цього шедевру можна почитати в дописі Павла https://www.facebook.com/pavel.krokodil/posts/10211196733432894
До речі, Ви завжди можете підтримати Альфа-Центавру копійкою.
Це, ймовірно, один з небагатьох проектів, що завжди виконує обіцяне.
З найвищою якістю.

Кажуть, що кожна людина - то цілий світ.
Виявляється ж, що кожна жива істота - то ціла екосистема.

Цей блискучий текст про важливість біорізноманіття з'явився як відповідь на запитання окремих громадян "а нащо берегти життя умовного лінивця чи комашки, якщо це очевидно економічно невигідно?"

Так-так, питання економічної вигоди є болючим не тільки загалом для фундаментальної науки, коли люди базово не можуть зрозуміти зв'язок між дослідами Резерфорда та електрикою в розетці, а й для охорони природи, коли корисними для людства оголошуються тільки свині, корови, кукурудза і бджоли, а все інше можна винищувати або зрізати під корінь.

Хибність такого підходу виникла з двох причин:

1) викультивуване невміння "економічно стурбованих" громадян планувати свою діяльність більш ніж на один умовний фінансовий період.
І їх дійсно не цікавить, що буде з кліматом, екосистемою за 5-10-50 років та яких збитків вони реально зазнають.

2) банальна неосвіченість.
Причому вона буває двох типів.

Освічені неосвічені люди кажуть
"Ми занадто мало знаємо про біосферу, про зв'язки між трофічними ланцюгами, ми не розуміємо, як, що, куди і на кого впливає. Тому отут, де ми трохи уявляємо, як воно взаємодіє, можна обережно чіпати. А отут - де ми в біса гадки не маємо, що відбувається - зберігаймо статус-кво, аби не стало гірше." - і ці люди є єдиними, хто намагається запобігти руйнації природнього балансу.

А справжню ж шкоду чинять неосвічені неосвічені люди, що верзуть маячню: "То все занадто складні матерії, а так складно не може бути. Отут порубать, отут зрізати, отут закрити фундаментальні кафедри зоології та ботаніки, бо нащо вони в 21 сторіччі потрібні, а якщо внаслідок вирубки лісу змиє всі села, то поїдемо на заробітки в Польщу".

Тож коли у когось виникає питання, нащо ж зберігати життя лінивця, чи скільки насправді з економічної точки зору коштують "послуги природи" із забезпечення нашої життєдіяльності - сміливо скидайте цей текст.

І головне.

Коли несвідомі люди кажуть, що ці манси з охороною природи - то забавки і суцільні збитки, слід пам'ятати одну річ: те, що природа досі з нами панькається - то забавки і суцільні збитки для неї.
І якщо ми зникнемо, то світ лише зітхне з полегшенням.

Ми - це ми всі, а не тільки несвідомі.

https://kunsht.com.ua/vryatuvaty-linyvtsa/

Є в Національній академії наук один академік, статті якого я читаю пізно вночі з чашкою чаю.
Причому всі підряд.
Це не відносно простий наук-поп про лінивців чи археологічні розкопки.
Вадим Локтєв - блискучий фізик, що дуже нетривіально компонує слова в думки, викладаючи на педеефних сторінках глибокі роздуми щодо нинішнього і майбутнього стану української науки.

Ви знаєте, зазвичай я якимось чином коротко пояснюю Вам, чому той чи інший матеріал слід почитати.
Міг би зробити це і зараз, наприклад, згадавши, що за наступним посиланням академік коротко розповідає про найгучніші досягнення з фізики 2018 року.

Але не буду.
Бо далі все значно складніше: про проблеми української науки, чому так сталося, про еміграцію і що з цим робити, індекси цитування і реформи...

В мене просто немає на меті заохотити до прочитання широку аудиторію, але вчені або ж ті, кому небайдужа доля науки в країні - мусять з цим ознайомитись.

Готуйте чайок, стишуйте темп і починайте.
Інджой.
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5090

Зі 122 спроб підкорити Місяць - лише трохи більше половини спроб визнано успішними.

Ні, це не я такий розумний.
Це я читаю свіженьку статтю на Scientific American.
Тут розмістили детальну інфографіку у високій якості усіх місій до природнього супутника Землі: Піонери, Луни, Аполлони, Рейнджери, Сювайвери, Марінери.
Плюс тут відображено усі майбутні місії.

Заворожує невгамовне бажання людства розсунути обрії непізнаного.

Дякую Артуру Романову за класне посилання.

https://www.scientificamerican.com/article/50-years-of-moon-missions-graphic/

Поки в Україні маячня та неподобство змушують людей знову виходити на вулиці в пошуках справедливості, давайте на ніч почитаємо трошки про науку в США.

Не секрет, що Сполучені Штати для науки є чи не найкращою країною, фінансування науки там, зокрема від держави, обраховується просто в астрономічних цифрах, відкриття та патенти звідти лізуть, як шарії та клюєви на українські вибори.
Чому вони можуть, а ми - ні?

Ось чудовий короткий допис, що в нульовому наближенні розставляє крапки над і:

1. Англійська мова.
Ні, звісно, в статті написано про міжнародне співробітництво, але проекція на наші реалії говорить саме про це. Без англійської неможливо займатися наукою на світовому рівні.
2. Гроші від держави. Це десятки і сотні мільярдів (!) доларів. Ми поки що про це можемо тільки мріяти, бо завжди "не на часі". Тим більше скоро тре вгепати кілька сотень мільйонів в переїзд офісу Президента.
3. Відкритість. Ага, це у нас при аналізі "наукових праць" однієї з академій виявилося, що в статтях "вчені" навіть не наводять методику, за якою проводили дослідження.
4. Рецензування робіт - ага, незалежне, неупереджене, без кума-брата-свата в редакції та без хижацьких журналів, що опублікують будь-яку маячню про Лептонного Бога.
5. Наукова популяризація. Куди ж без неї :)

Загалом, дуже цікаво.
Читайте, а я пішов наверну смородини з малиною і сметаною.

Інджой.
https://medium.com/u-s-embassy-kyiv/science-transperancy-dcb810c10122