Зауважте, що основним принципом КАУ є “навчання через дослідження", що передбачає домінанту науково-дослідної роботи та індивідуальний підхід до кожного студента.

Тому, з 24 червня, ми запрошуємо до фахових співбесід всіх зацікавлених вступити до магістратури КАУ. У більшості випадків співбесіда зараховується як достроковий фаховий іспит.

Щоб призначити час співбесіди пишіть на info@kau.org.ua чи дзвоніть за телефонами, що наведені на сайті kau.org.ua. Для тих хто проживає не в Києві співбесіду можна проводити дистанційно.

Фахові співбесіди не є обов'язковими для вступу, але на них ви зможете також дізнатись про особливості навчання в КАУ та усвідомити перспективи своєї наукової кар'єри.

Більш детально, чому Вам варто вступати до магістрарутри КАУ, можна дізнатись тут: https://kau.org.ua/education/master

Ця новина зі світу науки дуже не сподобається тим, хто вже встиг поширити широкорозрекламований допис Голосу Америки про талановиту школярку українського походження в США, що винайшла молекулу, здатну допомогти в лікуванні хвороб Альцгеймера та Паркінсона.

Мене теж тагнули у коментарях одного з репостів цієї ошелешуючої інформації і я відразу напружився.

Якось автоматично згадалася історія про ліки від раку, про які говорили всі українські ЗМІ пару років тому, а також фейковий стартап Theranos, що розвів інвесторів на сотні мільйонів доларів.

Отут у статті на УП популярною мовою пояснено, чому слід припинити робити аж такий хайп навколо подібних новин.
Бо правда полягає у тому (не сумна правда, а просто правда), що школяр не здатен винайти ні ліки від усіх хвороб, ні пристрій, що отримує електрику з повітря, здатний забезпечити все людство безкоштовною енергією (ага, цю "новину" з року в рік репостять купа ЗМІ).

Зауважу, що це камінь не у школярів.
Ці діти - молодці.
Їх всіляко треба підтримувати, і саме для цього і вигадана купа конкурсів, олімпіад, преференцій при вступі в хороші університети.
Ця конкретна дівчина - розумниця.
Я їй аплодую.
Замість того, аби займатися казна-чим, вона вже моделює молекули.

Але я кидаю камінь у журналістів, котрі просто хорошу роботу задля клікабельності своїх новин роздмухують до результату Нобелівського рівня.

Такі медіаматеріали більше шкодять, аніж допомагають.

Це не наукова популяризація.
Це відверте перебільшення.

Звісно, у України не так багато досягнень в сфері інновацій, якими можна пишатися і про які можна робити топ-новини в ЗМІ.
Це сум.

То може час звернути увагу на науково-інноваційну сферу загалом і розібратися, чому, наприклад, Гройсман - мудрий політик та перспективний кандидат в депутати - як Голова Національної ради з питань розвитку науки і технологій, замість засідання цієї ради поїхав відкривати хайповий дизель на Бориспіль, що на другий день зламався?

Може, якщо про таке писати, то невдовзі матимемо змогу і про нормальні інновації новини робити?

Хіба ні?

Але переможемо.

https://life.pravda.com.ua/society/2019/06/24/237310/

Завтра десь о шостій ранку можна починати стежити за запуском надважкої ракети Falcon Heavy від Ілона Маска, що виведе на орбіту купу супутників для міноборони США.
Так, планується яскраве видовище із посадкою ступенів назад (як це було у випадку запуску автомобіля Тесла).
Але то буде завтра.
Нині ж давайте поговоримо про фемінітиви та жінок в науці.

Буквально кілька днів тому я зіткнувся з тим, що одна вчена виступила категорично проти вживання фемінітивів, типу науковиця чи фізіологиня.

Нащо ж ті фемінітиви?
Як взагалі справи у жінок в науці та що там з висвітленням їхньої діяльності?
Тримайте цікавий матеріал на цю тему.
Ба більше, тут розкрито проблематику, що, виявляється, дискримінація жінок-вчених відбувається навіть у мегатолерантній Вікіпедії.

Отаке.

https://lb.ua/blog/helixitta/430219_vikipediya_konkurs_zhinok_nautsi.html

P.S. Щодо ж запуску фалкону хеві рекомендую ознайомитися з деталями місії тут https://thealphacentauri.net/20190625-falconheavy-stp-2/,
а отут чекати на трансляцію
https://www.youtube.com/watch?v=doXqaKgSd5E

Шановне панство.

Маю для Вас новину, що огорне серце розрадою і занурить стурбований гарячий розум у вир цікавих науково-популярних статей.
Був в Україні дуже класний журнал "Пульсар".
Ну... як був... він є.
Але віднедавна він емігрував з паперового формату в електронний!

Тобто, віднині до Вашої уваги купа вже розмщених в мережі статей про галюциногенні кактуси, редагування геному близнюків, контрацепцію, дієти, сон, роботу вчених, рослин-паразитів, ядерні відходи та інше.

Так, поки що дописів там не море-море, однак їх поступово більшає, як і зростає їх різноманіття.
Що цікаво - усі статті мають посилання на джерела, на основі яких вони написані.

Тому нотуйте собі десь цю адресу -
https://pulsarmag.com/

Я ж з радістю додаю сайт Пульсару до свого переліку науково-популярних ресурсів України.
https://site.ua/anton.senenko/7571-naukovo-populyarni-resursi-ukrayini-scho-chitati-sluhati-divitisya/

Загалом, у справі наукпопу Україна рухається у повільному, але тяглому темпі.

Переможемо.

Потеревенили трохи про науку та її реформи.
Тіки розійшлися.
Я не в курсі, які надбання Майдану найближчим часом будуть спаплюжені, однак є те, чого у нас не відібрати:
когорта притомних людей, яким не по-барабану.

Вже тільки через це воно того було варте.

Переможемо.

P.S. Так, щоб всі влізли, мені довелося залізти на стільчик.

Сьогодні наша лабораторія завершила масштабний довготривалий проект.
Захистився один з наших аспірантів - Артем Васько
Я б не звертав на це Вашої уваги, але є один нюанс.
2 роки тому я написав блог про 3D-друк "Напечатать мир" (https://site.ua/anton.senenko/6382/).
Про нього навіть в ранковому ефірі ICTV розповідав Павел Казарин.

У дописі я не розповідав чогось нового саме про технологію 3D-друку, але акцентував увагу, що вона дозволяє не тільки робити забавки, які широко демонструються на всіляких івентах, а й допомагає серйозній фундаментальній науці.

Так от.
Минуло 2 роки.
І 3D-друк дозволив Артему створити шикарну установку для вимірювання тертя, попоїздити по Франціям і Сингапурам, зробити купу надскладних експериментів, виявити кілька цікавих ефектів і опублікувати свої результати в статтях престижного журналу з цієї тематики.

(Тіхо, ліків від раку чи Нобелівської премії тут немає, тому не ходіть сюди за сенсаціями).

Я просто наголошую, що справжня експериментальна наука така:
- зроби собі сам установку, бо брак коштів не дозволяє щось десь замовити
- щоб зробити установку - не цурайся спробувати 3D-друк (якщо це можливо)
- витрать роки (роки!) на експеримент та опрацювання результатів
- і тільки потім матимеш змогу нарешті публікувати свої результати.

Це я на противагу до того пишу, як науку уявляють деякі наші чиновники та депутати: взяв жменю іноземних (в більшості російських) статей, змішав, потрусив, обрізав і захистив дісєр під своїм ім'ям.
А потім виявляється, що всі керманичі доктора-кандідати, але жоден зеленого уявлення не має, як робиться наука та як вимірюється її ефективність (хоча я ненавиджу застосування цього слова до науки).

Загалом, 3D-принтер - класна штука.
Раджу усім вченим-експериментаторам зібрати собі один-два в своїх лабораторіях.

А решті скажу: я не в курсі, яке рішення прийме Артем після повернення зі стажування (куди, я впевнений, він найближчим часом гайне) - лишатися тут чи спробувати долі в науково-розвинених країнах, однак від нас залежить, чи буде йому куди повертатися.

Ну, а ми поки святкуємо :)
Переможемо.

Шановні вчені, стартапери, ентузіасти мейкерського руху, світлі голови і всі-всі-всі, хто має в голові клепку щодо ідей по енергозбереженню.

Дивіться, наближається хакатон, метою якого є віднайдення класних ідей щодо енергоощадних технологій та рішень у наших лікарнях.
Звісно, мова не просто про "вийти на громадський бюджет і злупашити там бабла на металопластикові вікна" (хоча це дієвий спосіб і ніякі хакатони не потрібні :) )

Тре щось більш креативне і цікаве.

Тому дуже раджу сюди подаватися і лупати.

Якщо маєте додаткові питання - велкам до Вадима Мулявки - https://www.facebook.com/theastronom.
Сторінка Хакатону: https://www.facebook.com/events/2355902564681179/

Коротка інформація про Хакатон:
"Будівлі українських лікарень та бюджетних закладів мають низьку енергоефективність. Поліпшивши її, можна економити мільйони гривень і спрямовувати їх на покращення медичних послуг та ремонти будівель.

Запрошуємо представників міських рад, лікарень, державних органів влади, енергоменеджерів, ІТ-фахівців та виробників енергоефективного обладнання 4-5 липня у Києві у рамках хакатону #HOSPITAL_ENERGYLAB спільно винайти "ліки" від марнотратства енергії.

Ставай одним/однією з учасників/учасниць! Разом створимо інноваційні рішення для підвищення енергоефективності лікарень та інших бюджетних установ.

Два дні кілька команд працюватимуть з менторами над перетворенням своїх ідей змін у реальні дієві рішення, які можуть бути підтримані проектами “Партнерство з модернізації: енергоефективність у лікарнях” та “Енергоефективність у громадах II”, що впроваджуються за дорученням уряду Німеччини компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

Рішення шукатимемо в таких сферах:

Моніторинг енергоспоживання
Візуалізація даних про енергоспоживання і енергоефективність
Поведінкові зміни співробітників, відвідувачів та пацієнтів установ
Системи підтримки прийняття рішень для підвищення енергоефективності
Інші області в сфері енергоефективності та діджиталізації

Взявши участь в Хакатоні, ви отримаєте досвід командної творчості в темі енергоефективності та допоможете енергетичній незалежності України.

Реєстрація на хакатон: https://forms.gle/m7e2rvLNGUXxmWhz5
Учасникам із інших міст (не Київ) проживання та вартість квитків відшкодовується.

Перед реєстрацією просимо уважно ознайомитися з Положенням про формат та умовами хакатону: https://bitly.su/J9xKKK8"

Надибав класне відео, де з точки зору науки пояснюється, які 5 речей українці роблять неправильно.

Ні, зараз мова не про те, що більшість хоче змінити Конституцію, навіть жодного разу не прочитавши її (до речі, з Днем Конституції!), або ж нині деякі індивіди прагнуть, щоб Крим було визнано не Україною.

Тут більш тривіальні, але не менш цікаві штуки:

1. Як обирати сонцезахисні окуляри правильно
2. Як правильно чистити зуби
3. Як правильно розморожувати м'ясо
4. Як правильно прокидатися
5. Чому Пантенол не можна використовувати відразу після опіку

Чесно кажучи, мене здивували пункти 3 та 4.
Мені завжди здавалося, що я правильно поводжуся з м'ясом.
І от як нині прокидатися без вже традиційного переведення будильника ще на 5-10 хвилиночок - навіть тепер не знаю.

Дивіться, дивуйтесь.

Клятий раціоналіст, дякую!
https://www.youtube.com/watch?v=HmX-9snBD6A

Цей фільм є прикладом того, як небайдужі та розумні громадяни разом можуть здійснювати неймовірні речі.
Мова, звісно, не про збір коштів на зйомки найепічнішої документальної стрічки про нашу Планету "Дім", а про її україномовний переклад.

Так-так, два годинні фільми з краєвидами з різних куточків світу були озвучені Павло Поцелуєв (той, що володарює у Alpha Centauri, яка щоразу транслює Вам запуски космічних ракет) завдяки пожертвам.

Тіштеся, дивіться, дивуйтеся.

Мені здається, що важко шукати кращого вечірнього кіно, коли є такі відео.

Частина 1 - https://www.youtube.com/watch?v=e2G2fsM4NBY
Частина 2 - https://www.youtube.com/watch?v=2J9QABgwaNY

Інджой.

Павле, дякую!
Я отримав неймовірне задоволення.

P.S. Про багаторічну історію перекладу цього шедевру можна почитати в дописі Павла https://www.facebook.com/pavel.krokodil/posts/10211196733432894
До речі, Ви завжди можете підтримати Альфа-Центавру копійкою.
Це, ймовірно, один з небагатьох проектів, що завжди виконує обіцяне.
З найвищою якістю.

Кажуть, що кожна людина - то цілий світ.
Виявляється ж, що кожна жива істота - то ціла екосистема.

Цей блискучий текст про важливість біорізноманіття з'явився як відповідь на запитання окремих громадян "а нащо берегти життя умовного лінивця чи комашки, якщо це очевидно економічно невигідно?"

Так-так, питання економічної вигоди є болючим не тільки загалом для фундаментальної науки, коли люди базово не можуть зрозуміти зв'язок між дослідами Резерфорда та електрикою в розетці, а й для охорони природи, коли корисними для людства оголошуються тільки свині, корови, кукурудза і бджоли, а все інше можна винищувати або зрізати під корінь.

Хибність такого підходу виникла з двох причин:

1) викультивуване невміння "економічно стурбованих" громадян планувати свою діяльність більш ніж на один умовний фінансовий період.
І їх дійсно не цікавить, що буде з кліматом, екосистемою за 5-10-50 років та яких збитків вони реально зазнають.

2) банальна неосвіченість.
Причому вона буває двох типів.

Освічені неосвічені люди кажуть
"Ми занадто мало знаємо про біосферу, про зв'язки між трофічними ланцюгами, ми не розуміємо, як, що, куди і на кого впливає. Тому отут, де ми трохи уявляємо, як воно взаємодіє, можна обережно чіпати. А отут - де ми в біса гадки не маємо, що відбувається - зберігаймо статус-кво, аби не стало гірше." - і ці люди є єдиними, хто намагається запобігти руйнації природнього балансу.

А справжню ж шкоду чинять неосвічені неосвічені люди, що верзуть маячню: "То все занадто складні матерії, а так складно не може бути. Отут порубать, отут зрізати, отут закрити фундаментальні кафедри зоології та ботаніки, бо нащо вони в 21 сторіччі потрібні, а якщо внаслідок вирубки лісу змиє всі села, то поїдемо на заробітки в Польщу".

Тож коли у когось виникає питання, нащо ж зберігати життя лінивця, чи скільки насправді з економічної точки зору коштують "послуги природи" із забезпечення нашої життєдіяльності - сміливо скидайте цей текст.

І головне.

Коли несвідомі люди кажуть, що ці манси з охороною природи - то забавки і суцільні збитки, слід пам'ятати одну річ: те, що природа досі з нами панькається - то забавки і суцільні збитки для неї.
І якщо ми зникнемо, то світ лише зітхне з полегшенням.

Ми - це ми всі, а не тільки несвідомі.

https://kunsht.com.ua/vryatuvaty-linyvtsa/

Є в Національній академії наук один академік, статті якого я читаю пізно вночі з чашкою чаю.
Причому всі підряд.
Це не відносно простий наук-поп про лінивців чи археологічні розкопки.
Вадим Локтєв - блискучий фізик, що дуже нетривіально компонує слова в думки, викладаючи на педеефних сторінках глибокі роздуми щодо нинішнього і майбутнього стану української науки.

Ви знаєте, зазвичай я якимось чином коротко пояснюю Вам, чому той чи інший матеріал слід почитати.
Міг би зробити це і зараз, наприклад, згадавши, що за наступним посиланням академік коротко розповідає про найгучніші досягнення з фізики 2018 року.

Але не буду.
Бо далі все значно складніше: про проблеми української науки, чому так сталося, про еміграцію і що з цим робити, індекси цитування і реформи...

В мене просто немає на меті заохотити до прочитання широку аудиторію, але вчені або ж ті, кому небайдужа доля науки в країні - мусять з цим ознайомитись.

Готуйте чайок, стишуйте темп і починайте.
Інджой.
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5090

Зі 122 спроб підкорити Місяць - лише трохи більше половини спроб визнано успішними.

Ні, це не я такий розумний.
Це я читаю свіженьку статтю на Scientific American.
Тут розмістили детальну інфографіку у високій якості усіх місій до природнього супутника Землі: Піонери, Луни, Аполлони, Рейнджери, Сювайвери, Марінери.
Плюс тут відображено усі майбутні місії.

Заворожує невгамовне бажання людства розсунути обрії непізнаного.

Дякую Артуру Романову за класне посилання.

https://www.scientificamerican.com/article/50-years-of-moon-missions-graphic/

Поки в Україні маячня та неподобство змушують людей знову виходити на вулиці в пошуках справедливості, давайте на ніч почитаємо трошки про науку в США.

Не секрет, що Сполучені Штати для науки є чи не найкращою країною, фінансування науки там, зокрема від держави, обраховується просто в астрономічних цифрах, відкриття та патенти звідти лізуть, як шарії та клюєви на українські вибори.
Чому вони можуть, а ми - ні?

Ось чудовий короткий допис, що в нульовому наближенні розставляє крапки над і:

1. Англійська мова.
Ні, звісно, в статті написано про міжнародне співробітництво, але проекція на наші реалії говорить саме про це. Без англійської неможливо займатися наукою на світовому рівні.
2. Гроші від держави. Це десятки і сотні мільярдів (!) доларів. Ми поки що про це можемо тільки мріяти, бо завжди "не на часі". Тим більше скоро тре вгепати кілька сотень мільйонів в переїзд офісу Президента.
3. Відкритість. Ага, це у нас при аналізі "наукових праць" однієї з академій виявилося, що в статтях "вчені" навіть не наводять методику, за якою проводили дослідження.
4. Рецензування робіт - ага, незалежне, неупереджене, без кума-брата-свата в редакції та без хижацьких журналів, що опублікують будь-яку маячню про Лептонного Бога.
5. Наукова популяризація. Куди ж без неї :)

Загалом, дуже цікаво.
Читайте, а я пішов наверну смородини з малиною і сметаною.

Інджой.
https://medium.com/u-s-embassy-kyiv/science-transperancy-dcb810c10122

Атасьон! Дивіться, який сьогодні день!

Допис Наталки Атамась:
«Сьогодні (3 липня) безкоштовний день відвідування у найкращих музеях Київа, принаймі, моїх улюблених :):
- Мистецький центр «Шоколадний будинок» (вул. Шовковична, 17/2);
- Київська картинна галерея (вул. Терещенківська, 9);
- Національний науково-природничий музей (вул. Богдана Хмельницького, 15);
- Національний музей мистецтв імені Варвари та Богдана Ханенків (вул. Терещенківська, 15);
- Київський національний музей російського мистецтва (вул. Терещенківська, 9).
Більше безкоштовних днів у музеях Київа у липні тут https://bokmal.com.ua/events/free-museums-july-2019/.»

https://life.pravda.com.ua/health/2019/07/3/237404/

Морда - хоч пацюків бий...
Ні, це я не про зображення корівки.
Це мені в коментарі Tina Mamchur-Stafurska скинула прекрасний перелік усього українського лихослів'я.
Ймовірно, саме на основі цього матеріалу буде сформовано офіційний перелік від Кабміну - читайте, смійтесь, лайтесь, поки законопроект від схибленої Ольги Богомолець не проголосований.
https://ipress.ua/ljlive/matyuky_yaki_roblyat_z_tebe_ukraintsya_yak_pravylno_layatys_7348.html

Але тепер давайте таки поговоримо про молоко.

Я цю білу субстанцію терпіти не можу ще з дитячого садочку.
Прекрасно пам'ятаю, як нас змушували її пити відразу після обіду, і до склянки давали бутерброд з повидлом.
Так от, щоб натурально не блювонути, я спочатку героїчно заливав у себе молоко, а потім закусював, наче той алкоголік.

Нині, коли я став дорослим, молоко вживаю лише з кавою.

То може ось вона - причина моїх страждань? :)
"Дослідження показали, що споживання коров’ячого молока А1 пов’язане з ймовірністю розвитку синдрому раптової смерті новонароджених, діабету, ожиріння у дітей та серцевих патологій."

Може у нас молоко було неправильне?

Віктор Досенко, дякую, що відкрили новий дивовижний світ.
Тепер коли мені розповідатимуть, що коров'яче молоко - це корисно для здоров'я, я питатиму про сертифікат генотипування корови.

Чи мали б Ви бажання лікуватись у хірурга, що замість навчання та кропіткої праці руками більше полюбляє красти чужі результати досліджень і операцій, видаючи їх за свої?

Знаєте, чи не найбільш правильним рішенням в реформуванні науки та освіти в країні стала вимога завчасної публікації текстів авторефератів і дисертацій в Інтернеті, аби кожен міг почитати роботу майбутніх кандидатів і докторів наук.

Я дивуюся лише одному: чи ці люди настільки тупі, що не розуміють, що плагіатити нині - зась? (звісно, тільки якщо твоє прізвище не Кириленко).
Однаковий текст вишуковується на раз-два.

Загалом, дуже прекрасна плагіатна історія і дуже добре, що пильна громадськість спіймала негідника.
Хірург!
Він же лізе до людей скалпелем, йой!

Ви тільки зацініть вкрадені фотографії органів та гістології!

Насолоджуйтесь.

А навчальному закладу - повага за оперативну реакцію і зняття дисертації із захисту.
false-science.ucoz.ua/news/plagiat_v_disertaciji_khirurga_romana_dobusha/2019-07-03-71

Космічне обіднє інтерв'ю з провідним інженером-конструктором з КБ "Південне"

Так-так, я в курсі, що всі зараз обговорюють чергове скандальне інтерв'ю Коломойського, де у нас не російська агресія, а громадянський конфлікт, але мені поки так не хочеться його читати, що вирішив зайняти свій розумі чимось більш приємним.

І тут є щось смачненьке.
Про проекти Антарес, Циклон-1М, Циклон-4М, Вега та міжнародну співпрацю.
Про космодроми для України.
Про загальний стан космічної галузі і підприємства, що у неї залучені.
Про те, чи правду сказав Ілон Маск, назвавши нашу ракету Зеніт найкращою у світі після Фалькона.
Про наших любих олігархів, що могли б зробити собі ім'я на розвитку українського космосу.

Та про багацько інших речей.

Браво, Куншт.

https://kunsht.com.ua/vidirvatis-vid-zemli/

Алгоритми соцмереж не протидіють поширенню фейків, а науковий підхід дозволяє підприємливим ділкам ефективно хакати демократії та дурити мільйони (мільярди?) людей.

Хто розумніший - той керує світом.

Врешті, це ж і є дві сторони наукових відкриттів: теорія будови ядра атома може дати нам атомну зброю або ж атомні електростанції, або і те, і інше одночасно.

А тут математик Олексій Ігнатенко піднімає цікаве питання "служби" наукового терміну "теорія графів" у справі виникнення та поширення фейкових новин.
Ага, по-простому - теорії шести (вже 3,5) рукостискань або інформаційних бульбашок.

Тут і про Інтернет, і про Кембрідж-аналітику, і про те, чому вірусні фейкові новини розповсюджуються в кілька разів швидше, аніж правда.

Ну і, власне, радить, що з цим робити.

В цікаві часи живемо...
https://kunsht.com.ua/govorili-balakali/

Мені відверто пощастило з уроками хімії в школі.
Завдяки тому, що вчителька демонструвала реальні хімічні досліди,за бажання можна було закохатися у цю науку, узрівши її красу та важливість.
Це зараз я розумію, наскільки важко було у 90-ті тримати такий рівень.

Однак зараз, коли у кожного школяра є смартфон, було б дуже круто, аби вони використовували якісь подібні додатки для доповненої реальності.
Я не уявляю, з яким би задоволенням у свій час юзав такі штуки, якби вони були.
Господі... тіки шо подумав... у свій час я був радий комп'ютеру БК-0010 і дискетам 5,25".

https://www.youtube.com/watch?v=Qi3h18wJJiI

Популяризація науки в росії - набагато просунутіша та краща за українські ініціативи.
Так сталося з кількох причин:
- історично усіх найактивніших і найрозумніших, весь цвіт нації - висмоктувала москва
- після падіння срср в популяризацію там було ввалено дурні гроші від фонду Династія (який нині заборонено, але процес було запущено)
- більша аудиторія створює більший "ринок" (якщо це можна так назвати), а отже дає більше можливостей для комерціалізації та хоча б самоокупності наукпоп-медіа.

В Україні наукова популяризація завжди була і ще довго буде справою небайдужих науковців, соціально-відповідальних медіа та когорти прекрасних громадян, які добровільно коштами за будь-якої нагоди намагаються підтримати чи-то запуск нового наук-поп журналу, чи-то фандять гроші для ресурсу з наукпоп відео тощо.

Однак.
Така нерівноважна ситуація в жодному разі не може бути виправданням позиції, коли через брак власного продукту можна користуватися продуктом російським, дивитися їхні канали, купувати їхні книги тощо.
Тут я категорично згоден (знаю, що це оксюморон, та все ж вираз мені подобається) з Майкл Щур та його останнім випуском Телебачення Торонто, що перегляд новин на російських наукпоп ресурсах слід завжди супроводжувати переглядом відео про Сенцова або репресій проти кримських татар прямо зараз в Криму.

Ні, наука не поза політикою.
Наука не поза війною.
І ні, тут не можна відділити одне від іншого.

Усі громадяни російської федерації є співучасниками того, що коїться у них в країні, у нас в окупованому Криму та на окупованих територіях.
Усі.
Причому розумні росіяни це усвідомлюють і захисту від нашого несприйняття не потребують, допоки власноруч "не розберуться зі своїми дураками і дорогами" (цитата покійного Захисника України Дмитра Коряка).

Тепер до хорошого.
Я надибав класний ресурс з новинами про науку з якісною українською озвучкою.
Вірніше не так: мене у нього тицьнув писком Роман Кушнарьов, за що я йому вдячний.

Отже, є такий собі Назар Токар, з яким я не знайомий, але який примудрився запустити сайт tokar.ua.

Щоб оцінити цей ресурс, просто прогляньте деякі відео:

1. Небезпека космічної радіації або «Чорнобиль в космосі»
Все про те, чому місія на Марс в сьогоднішніх реаліях - дуже проблемне питання. І що з цим спробують зробити. І які є ідеї по відтворенню атмосфери Марса. І багато іншого.
https://www.youtube.com/watch?v=fEkNGAS8Xxs

2. Марсоходи, які змогли.
Так-так, історія марсоходів Спіріт та Оппортьюніті.
https://www.youtube.com/watch?v=R4li9QeZ7J4

3. Чому Плутон — не планета?
https://www.youtube.com/watch?v=6bWGnSWqfMI

4. Де зараз супутник Вояджер, запущений 1977 року? Як він досі працює?
https://www.youtube.com/watch?v=EQRXGvxZ3sE

5. Чи можна відновити атмосферу Марсу, щоб там можна було жити?
https://www.youtube.com/watch?v=EVSLmlSD_w0

6. Як відрізнити науку та псевдонауку?
https://www.youtube.com/watch?v=LzvxnoCG2xk

7. Як будують вітряні електростанції
https://www.youtube.com/watch?v=XrIF7kQkcKg

8. Телескоп Габбл, який бачить небачене
https://www.youtube.com/watch?v=T1ELNxb0kwo

9. Як працює іонний двигун?
https://www.youtube.com/watch?v=mmL_59_WlCg

Та багато-багато іншого.
Дивіться самі.

Однак, і в діжці меду є ложка поганої роботи перекладача.

Наприклад, є класне відео "Як генерують електроенергію під час космічних польотів?"
Проблема в тому, що в перекладі допущено критичні помилки з приводу терміну давності використання сонячних панелей (десятки років замість десяти), їхньої потужності на МКС (120 тисяч Вт замість 120 Вт) і щодо того, що у Космосі давно літають термоядерні реактори.
Зрозуміло, що реактори ядерні.
https://www.youtube.com/watch?v=-s2x7Cvrkb8

Однак, як пишуть у наукових відгуках на дисертації, це не знижує якість виконаної роботи і ресурс безумовно заслуговує Вашої уваги, підтримки та вишуковування отаких бліх, що знайшов я, про що, звісно, лишив відгук під відео.

Дивіться, допомагайте, покращуйте.

Інджой. Піс. Лав.

Переможемо.

апдт.