Тобто, говорячи людською мовою, зростає кількість публікування макулатури, яку ніхто не читає.
(при цьому я безперечно поважаю і захоплююсь тими університетськими вченими, які в наш непростий час примудряються поєднувати викладацьку діяльність і роботу в лабораторіях).
(Так, і це зауваження я роблю не задля срачу, хто крутіший. Просто виглядає так, що на університетську науку у звіті - вся надія, там зростають жири в маслі і це чи не локомотив усіх позитивних змін в країні).

Що далі?
ГОшка починає надавати нам рекомендації: як же нам науку реформувати.

Наприклад, створити на базі НАН якусь іншу наукову установу за принципами французького національного центру наукових досліджень (CNRS) з "жорсткими механізмами звітності і підпорядкованості державним інституціям".

Все було б добре, але:
1. Як правильно у своєму виступі зазначила Юлія Безвершенко (яка загалом багато говорила і я сподіваюсь на пост від неї), нам би загалом непогано було експертно за єдиними критеріями оцінити всі наукові установи в країні усіх академій та університетів і побачити, хто є хто насправді.
А не переставляти/перейменовувати складові.

2. Атамась Наталя поставила автору слушне питання:
Ви розглянули наукові системи Франції, США, Польщі, Німеччини, Великобританії, але обрали в рекомендації саме зарегульовану Францію? Чому?

Знаєте, якою була відповідь:
«Ми так вважаємо».

Ну, тобто, діалог був такий:
Чому? - Тому що.

Не вірите?
Ідіть до Наталки в цей пост https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2368755446728921&id=100007834666677

Ще в дискусії після доповіді потішило, що автори всерйоз вважають, що пріоритетні напрямки науки мають визначати не науковці, а хтось інший.
Хто?

І вишенькою на торті став абзац пр оте, що збільшення фінансування академічного сектору не розв'язує проблем, а скоріше їх консервує.

То може варто ще зменшити?
Реформи підуть швидше - поїде ще більше людей з країни, то проблема розсмокчеться сама собою.
Разом з наукою.

Потішив і перелік використаних джерел, де є посилання під номером 29 на текст Романа Шеремети, "Як фінансувати науку в Україні?"
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10156121175057549&set=a.10150500205492549
Ніц не маю проти Романа і його погляду на реформу наукової сфери, але посилатися у аналітичному документі, створеному на гроші міжнародних донорів, на пости у фейсбуці?
Серйозно?

Я дуже сподіваюсь, що цей дивний документ виставлять у відкритий доступ в некорегованому вигляді, аби кожен охочий міг почитати, як ГОшка бачить наше наукове майбутнє.

Звісно, у доповіді стороною обійдені проблеми бюджетного чи митного законодавства.
Податкового чи трудового.
Чи не проблеми, еге?

Але є згадки про те, що Патону 100 років, а також про те, що концепція реформування НАНУ розроблялася ще за часів Януковича.
Так і написано.
Добре, що не написали щось типу "Академія на крові".

Так, це типу мав бути виважений сухий аналітичний матеріал з правильними показниками і якимись висновками.

Що ж... з правильністю показників - не склалося.
До висновків - у людей, котрі не перший рік успішно (але, на жаль, повільно) впроваджують реформу науки - вже є на старті претензії.

Тому читайте огляди з події за посиланнями, що я надав вище, а також чекаємо на пост від Юлі Безвершенко.
До речі, навіть члени Наукового комітету обіцяли розібрати цей звіт детально.

Міжнародному фонду Відродження у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Швеції, яких я всіх дуже люблю, бо вони роблять і підтримують дійсно круті речі, я просто рекомендую уважніше проводити експертизу заявок серед бажаючих щось нареформувати чи оптимізувати в Україні.

Всі судження в пості є оціночними.

І цей-той, переможемо.

А ось і відгук Юлії про вчорашню презентацію бачення реформ науки від однієї Громадської організації.
Знаєте, що важливо в науці?
Правильно зібрати дані. Щоб далі їх можна було аналізувати, бачити якісь кореляції, залежності, робити висновки.
Якщо дані зібрано неправильно, або вони просто зі стелі - правильний висновок можна отримати лише випадково.

Те саме і з аналітикою та написанням стратегій.
Якщо на вулиці -20 градусів Цельсію, а Ви в аналітиці пишете, що на вулиці +35, то спроба вийти на прогулянку загрожує Вам відмороженими вухами.

В конкретно даному кейсі - маємо загрозу "відморозити" науку.

Допис Юлі https://www.facebook.com/100008087651306/posts/2472830506329847
«Через 11 днів буде вирішуватись яким буде новий склад парламенту, а отже - майбутнє України. Тому зараз в пріоритеті – спілкування з людьми з усіх регіонів щодо всіх важливих проблем і роз’яснення, що партія Голос буде робити для їх вирішення. Але оскільки кожен із #КомандаЗмін має свою область експертизи і поле діяльності, де творить зміни, то знаходимо час для експертних зустрічей.

На обговорення документу «Оптимізація управління науковою сферою» я не могла не піти. Дякую за запрошення пані Люба Акуленко з Ukrainian Centre for European Policy.

З одного боку, поява нового аналітичного матеріалу на «ринку» аналітики про українську науку – це добре, бо пропозиція на даний момент дуже обмежена. А запит – величезний. Та й, очікувано, кількість має перерости в якість. Але особливо розкачуватись нема коли, тому перехід до якості буде тим швидший, чим вищою вона буде в кожному окремому документі.

З іншого боку, якість презентованого вчора матеріалу невисока. А отже, й планка для дискусії. На жаль.
Отже, по документу.

1. Ряд неточностей.
Наприклад, твердження про те, що система оцінювання німецького Наукового товариства імені Лейбніца (яка є в основі Методики оцінювання наукових установ НАН України) не враховує числових параметрів (неправда), або про те, що перебування станом на зараз людей на посадах 15+ років суперечить статуту НАН України (він змінений відповідно до закону у 2016 році і зворотної дії не має).

Висновок: документ потребує акуратного і глибокого рецензування та корегування.

2. Наявність неаргументованих оціночних суджень.
Наприклад, «НАН досі намагається відігравати роль паралельного другого, якщо не першого, міністерства науки в Україні».

3. Відсутність балансу розгляду та недостатня глибина аналізу.
Надкритичне ставлення до НАН, але дуже коротко по іншим академіям наук, нічого – по іншим головним розпорядникам бюджетних коштів (крім МОН). Слід зауважити, що висновки Наукового комітету по всім ГРБК на науку автор читав, бо цитує. Але явно навів лише по НАН. Питання не лише у частці бюджету окремого ГРБК, а й впливі на сферу в цілому, на статус-кво, на рівень академічної доброчесності тощо.

Відсутність критичної оцінки темпу і якості впровадження реформ від уряду та МОН.
Ми знаємо, що станом від початку і станом на зараз держава неспроможна робити це швидко і якісно. Згадувана Національна рада з питань розвитку науки і технологій з моменту її створення у 2017 році збиралася двічі, хоча мала б – мінімум раз на квартал. Одне з двох засідань її очільник - прем’єр-міністр України – пропустив через те, що поїхав запускати електричку із Борисполя разом з попереднім Президентом. Який на підтримку науки просунув, порушивши законодавство, в проект бюджету віртуальний мільярд. Така спроможність і такі пріоритети – робіть висновки.

Про євроінтеграцію автор явно писав лише із сайту МОН, або зі слів його очільників. Чого варта фраза «Долучення до програми «Горизонт 2020» у 2015 р. у статусі асоційованої країни надало українським учасникам рівноправний статус з їхніми європейськими партнерами, а також відкрило можливості впливу на формування змісту Програми.» Знаєте, коли наші представники нарешті отримали можливість впливати на зміст програми? Навесні 2019 року! Коли вже нема на що впливати.

Дорожня карта інтеграції до Європейського дослідницького простору з’явилась лише у 2018 році – і досі не стала урядовим документом. В документі цього всього немає. Лиш констатація «поглиблення інтеграції».

Немає аналізу проблем розвитку науки у ВНЗ, в основному твердження щодо того, що все стане краще. Тобто формулювання «просте підвищення рівня фінансування академічного сектору науки не розв’язує ці проблеми, а скоріш консервує їх» на ВНЗ, на думку автора, не поширюється.

Про роботу уряду щодо інновацій можна лише сумно промовчати.

4. Недоліки по сценаріям реформування НАН:

- Дуже поверхневий аналіз ризиків, по суті - відсутній.
Наприклад, автор пише про те, що законодавчі зміни буде важко провести, але не пише, що у всіх сценаріях, як і в симпатичній йому системі державної атестації ВНЗ у частині здійснення ними наукової діяльності, ключовим є питання експертизи, застереження конфлікту інтересів та довіри до її результатів.

- Нема обгрунтування чому пропонований сценарій є оптимальним.

- Відсутність пропозицій щодо універсальних інструментів, які б зробили можливим вирішення ключових проблем наукової сфери України.
Про своє бачення я говорила вчора – і напишу окремо.

Як я казала вчора, для мене важливим є те, що даний документ тепер буде жити своїм життям.

Аналітика має базуватися на фактах, бути неупередженою та представляти максимально повну картину досліджуваного явища. Пропонувати обгрунтовані сценарії змін на основі ясного бачення, що ми маємо і що потрібно зробити, щоб з'явились можливості для розвитку.
Одна з функцій якісного аналітичного дослідження – просвітницька. Якість даного документу нівелює цю функцію. І створює ситуацію недовіри до аналітики та продуктів громадських організацій. Цього допускати не можна.

Тому для мене принциповим є питання доопрацювання цього тексту. Зокрема, я б дуже радила звернутись напряму до Науковий Комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій
Сподіваюсь, що автор документу, Український центр європейської політики (пані Люба, в першу чергу) та донори (Sofia Golota, дуже на Вас розраховую) до такої роботи готові.»

А отут можете почитати те геніальне дослідження від ГОшки:
http://ucep.org.ua/doslidzhennya/optymizatsiya-upravlinnya-naukovoyu-sferoyu-zakordonnyj-dosvid-ta-rekomendatsiyi-dlya-ukrayiny.html

Осадочєк остался

Днями в фейсбуці всі реготали над оцим першим слайдом з презентації одного доктора та професора.
Регіт-реготом, але місцями почали навіть обговорювати, що це в Інституті геології за маячня продукується?
Як пов'язані магнітосфера Землі та Архангел Михаїл?

Кілька людей одночасно надіслали мені скріни цього неподобства і я сильно напружився.
Бо ж Лептонні Боги чи квантово-орбітальні культурології стали вже "доброю" традицією української наукової сфери.
Тим більше, в даному випадку мене напружило, що доповідач з одного з академічних інститутів.

Потім особливо розумні топ-блогери почали екстраполювати цей один слайд на всю діяльність науковців - мовляв, давно пора всіх розігнати.

Лише деякі обережні коментатори зауважували: чи можна робити висновок про науковість роботи за одним фото?
Коментарі людей, що знайомі з доробком автора і стверджували, що з наукою там все ок, а ця доповідь була взагалі напівжартом для розрядки, топ-блогерами ігнорувались, або ж починалися розмови про те, що на конференціях за гроші платників податків працівники наукових установ і хвилини не мають витрачати на жарти.

Але, перш ніж висміювати один слайд, я надіслав запитання до прес-центру НАН України, мовляв, що сі коїться?
Так, інколи люди так роблять - можна ж спитати.
Це реально не складно і вони комунікують.
І от, того ж дня зв'язалися з автором, а сьогодні він надав повну презентацію з тієї конференції.

І от в мене питання: тепер смішно?
Мені ні.
В сенсі, очевидно, що це жарт і презентація дотепна, хоча, моє особисте оціночне судження - я взагалі не люблю релігійних персонажів і не використовував би їх у всьому, що зв'язано з наукою.
Однак мені не смішно з іншого приводу

Коли я пишу фразу: слава Лептонному Богу, то, судячи з неї, і не розуміючи контексту, можна припустити, що я пришелепкуватий?
А якщо знати контекст і знати історію про Катерину Кириленко?

Коли вчені проводять свої конференції чи лекторії, їм часто закидають, що вони нудні і широкій громадськості це не цікаво.
Науковці України просто з почуття відповідальності з року в рік стараються робити наук-поп, пишуть статті, дають інтерв'ю, озвучують відео, дають леції.
Лекторії з теорії ігор збирають повні зали, а дописи про птахів - купу переглядів, майданчики на книжковому арсеналі, де зі сцени говорять вчені - переповнені.

Вони інколи мекають, повторюються, припускаються русизмів, тавтології, щось занадто складне, щось занадто спрощене, але вони намагаються стати кращими і цікавішими.

І коли вчені намагаються оживити наукові конференції отаким, де немає ніц псевдонаукового, а з цього роблять висновки про "дармоєди" і "всєх к стєнкє"? - це вже перебір.

Тут багато хто пише про критичне мислення і кліповість, про вимогу перевірки і уточнення інформації, але з разу в раз український фейсбук гепає на ті самі граблі.

І цей-той, я не захищаю цього вченого. Я його не знаю і, впевнений, він сам за себе прекрасно відповість.
В т.ч. науковим доробком.

Я лише наголошую на тому, що не дивуйтесь після таких роздмуханих скандалів, що вчені не бажають більш вільно і просто викладати свої думки, рекламувати свою роботу, залучати аудиторію та, наприклад, витрачати час на пояснення/тлумачення у соцмережах.

Бо щоби що?

Це, до речі, працює і в інший бік: коли журналісти занадто роздмухують важливість їхніх досягнень або перекручують факти на догоду клікабельності.
То другого інтерв'ю вже не буде.

Загалом, рахуйте до 10-ти, коли хочете похайпувати, перевіряйте першоджерела та уточнюйте інформацію.

Картинки презентації нагло впер звідси https://www.facebook.com/groups/314070194112/permalink/10157837597534113/

P.S. Сніжана Мазуренко, я щиро дякую за таку оперативну реакцію і прозорість.

Я окремо додам, що ця історія лише свідчить про те, що науковців слід вчити правильно "хайпувати" без кособоких та неоднозначних слайдів, комунікувати і реагувати на такі шкандалі.

Той момент, коли знайшов у аспірантів в лабораторії заборонену літературу і зрозумів, що з часів власного захисту дисертацій ця процедура не стала ні простішою, ні веселішою :)

Про план S в світовій науці я вже коротко писав.
Вчена спільнота планети розділилася щодо нього на два табори (що логічно) і я теж із тривогою дивлюся у майбутнє.

При тому, що весь час пишу "переможемо" - я не вірю в якомусь сенсі у прагення людей до порядності, якщо не мати певних запобіжників.
І тут я погоджуюсь з Семеном Єсилевським, що через спробу збудувати більш "справедливий і відкритий світ", людство вляпається в халепу зростання кількості імітації науки.

Загалом, що воно за план та чому науковці бідкаються, поки редакції розводять руками - читайте в матеріалі.

https://site.ua/yesint/21175-chto-takoe-plan-s-i-pochemu-on-mojet-okonchatelno-dobit-ukrainskuyu-nauku/

Відчувати фізичний біль без фізичного впливу на свій організм - це читати програми партій Опозиційний блок та Опозиційна платформа - за життя (так, неприхованого лайна - аж дві штуки).
Це я вирішив трохи підготуватись до ефіру на UA: Радіо Культура з Іриною Славінською та Василем Шандро.

Коли Ірина запропонувала мені обговорити тези партій щодо освіти і науки в їхніх програмах - я спочатку зрадів.
Тепер відчуваю, що хочу на руці і мені потрібна психологічна підтримка.

Лептонний Боже, врятуй нас грішних...

Якщо Ви ніколи не дивилися на Сонце в телескоп - правильно робили.
Бо, як відомо, це можна зробити лише двічі: лівим, а потім правим оком.

Однак, якщо Ви завжди мріяли навчитися це правильно робити - у Вас є така можливість.
Найкрутіша Головна астрономічна обсерваторія проводить День відкритих дверей.

Тут і екскурсія територією, і в музей, і цікаві лекції, і кіно, і спостереження в аматорські телескопи (за умови ясного неба, звісно).

Не проґавте, бо вхід вільний і зазвичай просто так туди не потрапиш. А сама довколишня атмосфера з баштами телескопів і чудернацьким приладдям в музеї - заворожує.

Беріть дітей.

Зауважу, що:
- тепленько вдягайтесь чи беріть з собою щось вдягнутися ввечері. Плюс комарів ніхто Президентським указом не скасовував.
- приготуйтесь до величезних черг. Так, багато родин вже мають традицією регулярно ходити на відкриті двері в обсерваторію
- розкажіть про цю можливість тим, хто цікавиться зірками, астрономією тощо.

Інджой.

Оригінал допису-запрошення тут: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2231410083594431

Якщо хто не в курсі, окрім науки і наукової популяризації, в мене є невеличке "хоббі": інколи я вкупі з іншими блогерами (я - не блогер!) зустрічаюся з керівниками підприємств, чиновниками чи політиками.

Вчора ми зустрічалися з керівником Укрпошти Ігорем Смілянським.
5-годинна розмова і зацікавленість темою змусили мене описати практично все, що я чув.
Я реально вражений успіхами величезного підприємства.

Однак зауважу одну річ.
Завжди знайдеться людина, у якої нещодавно втратили посилку, надіслали листа із запізненням у 5 місяців чи нагрубіянили у відділенні.
Це реальний світ.

Тому якщо конкретно Вам цікаво, чому об'єктивні показники зростають, а наш інколи суб'єктивний досвід змушує нас сумувати - читайте матеріал.

Не може бути так, щоб після 25 років корупції і руйнації все відразу налагодилося.

Загалом, я старався.

Інджой.
https://site.ua/anton.senenko/21301-viva-lya-ukrposhta-scho-zminilosya-za-3-roki-na-golovniy-poshti-krayini/

Минулого тижня я з болем в очах і серці прочитав програми усіх політичних партій.
Мета була одна: зрозуміти, хто з них взагалі хоч щось написав про науку.

Чому з болем в очах і серці?
Тому що заради об'єктивності я не міг оминути купи лайна - Опозиційний блок і За життя.
Їх програми було варто побачити, аби втямити одну просту річ: науки поза політикою не буває.
Вони прекрасно написали, наскільки важлива наука і високотехнологічні галузі для країни... але решта їхніх програмних тез наочно демонструвала, що під словом "країна" вони мають на увазі не Україну, а росію.

Далі я розпишу більш докладно, але який загальний висновок?
Порівнювати було важко, бо одні партії - зовсім нові, без доробку, а інші - мають як перемоги, так і провали в сфері науки.
Однак принаймні вже на рівні гасел ситуація значно краща, ніж раніше - практично всі партії приділяють увагу науці, інноваціям, високотехнологічним галузям економіки, переходу від сировинної моделі тощо.

Так, втіх слабка від слів і обіцянок, але не слід недооцінювати важливість циркулювання правильних слів в суспільній свідомості. Коли громадянам щодня розповідати про важливість корів чи комунальних тарифів - вони лише про це і будуть думати.

Щодо конкретики дуже коротко:

- Радикальна партія загалом обіцяє повний холодильник і неекономію на освіті і науці. Читав з посмішкою, бо пригадував маячню з рота Олега Ляшка про пальмову олію, від якої за два тижні від чайної ложки буде рак (це неправда). З науковою експертизою в РПЛ дуже погано.

- Приємно здивувала Аграрна партія, що приділила цілий розділ високотехнологічним галузям і ІТ, а також написала про академічну науку.

- Батьківщина - старі гасла про пріоритети освіти і науки. Про науку жодної конкретики.

- Голос має притомну освітню і наукову програму. Тішить, що окремо не забули про унверситетську науку.

-Українська стратегія Гройсмана. Наче і написали про стимулювання наукових досліджень та інновацій, однак на ділі сам Гройсман замість засідання Національної ради з питань розвитку науки і технологій дозволяв собі їхати відкривати дизель на Бориспіль, що зламався наступного ж дня. Пріоритети зрозумілі.

- Європейська солідарність - нормально пишуть про високотехнологічні галузі, науку і технології. Однак не полишає мене привид "президентського фонду на мільярд для молодих науковців", що було створено без жодних підстав і обгрунтувань. При цьому Національний фонд досліджень, якого чекали всі науковці в країні, отримав усього 262 мільйони.

- Незалежність - ні слова про науку.

- Партія зелених - за державну підтримку фундаментальних досліджень, що є добре.

- Рух нових сил Михайла Саакашвілі лише дотичний до науки через реанімацію авіакосмічної галузі і модернізацію атомної енергетики.

- Сила і честь - з часів президентської кампанії так і не виправила помилку в слові ВЛАСНІТЬ (власність), однак за перехід від сировиннолї моделі економіки до постіндустріальної.

- Патріот - дивна партія, що володіє усіма сучасними технологіями, що змінять все в країні на краще. Конкретики жодної.

- Сила людей - мені відверто імпонує своєю комунікацією з науковцями і програмою із згадкою науки.

- Самопоміч - побіжно говорить про точки зростання - інновації, ІТ, креативні індустрії.

-Факел - ні слова про науку.

- Свобода - теж за перехід від сировинної до інноваційної моделі та розвиток високотехнологічних галузей.

- Громадянська позиція обіцяє перетворити Україну на освітній та науковий центр Європи плюс збільшити зарплатню освітянам і вченим.

- Слуга народу - за оновлення освітньої та наукової інфраструктури (це дуже притомна позиція), державну програму підтримку інновацій. Однак, мене не полишає скепсис стосовно їхнього каднидата Сергія Бабака, щодо якого з'явилася інформація про плагіат у його науковому доробку. Реакція самого Срегія, мовляв, наявність плагіату встановлює лише суд, мене абсолютно не влаштувала, бо теза про суд - це маячня.

- Соціальна справедливість - пише як про інвестиції у вітчизняну науку, так і про стажування молоді за кордоном для набуття досвіду.

Тобто, бачите, що притомного і хорошого є багато і всюди.

Я ж відкрито і чесно підтримуватиму Голос.
Як партію, що включила до своїх списків дуже фахових людей у сфері освіти і науки - Ivan Prymachenko (співзасновника найкрутішої платформи масових онлайн-курсів Prometheus), Yulia Bezvershenko (чи не найкомпетентнішу людину у сфері реформування науки в країні, котра тягло сприяє втіленню у життя позитивних змін всі ці 5 років) та Inna Sovsun (екс-заступниця міністра освіти).
При цьому решта програми партії в мене не викликає занепокоєння, як у випадку з Опоблоком.

Не знаю, чи це вже агітація, чи ще просто мій виклад погляду на суть речей, однак завтра, 16 липня у Вас є реальна змога поставити всі непрості питання щодо освіти і науки Івану, Інні та Юлії.
19.00, Стереоплаза.

Точно буде корисним тим, хто дотичний до науки/освіти чи цікавиться їхнею долею.

Приходьте.
https://www.facebook.com/events/388756501770019/

Вже завтра відбудеться Місячне затемнення.
У Харкові.
Ну... не лише у Харкові, але саме там можна буде на нього поглянути у телескоп.
Так само, як на Юпітер і Сатурн.
Безкоштовно.
Плюс послухати розповіді співробітників кафедри астрономії та космічної інформатики, поставити їм питання, погомоніти з приємними людьми.

Звісно, якщо дозволятиме погода.

Тому, харків'яни, не прогавте.

Роман Кушнарьов, ай ноу, що ти таке любиш.
https://www.facebook.com/events/474207566706921/

21.30, станція канатної дороги на вулиці Балакірєва, Харків

Я ніколи такого не бачив
Впевнений, що Ви теж
Тобто, ми всі це бачили на чорно-білих малюнках в книжках по біології, але отак - на відеозаписі нон-стоп, в яскравих кольорах, з озвучкою - ні.

Голандський фотограф засняв усі стадії ембріонального розвитку - від клітини до повноцінного організму.
Надзвичайна деталізація і якість.
Щира насолода.

Просто захоплюйтесь.
Покажіть дітям.

P.S. І так, перші моменти нашого розвитку - абсолютно такі ж, як і на цьому відео.

https://kunsht.com.ua/video/stanovlennya/