Осадочєк остался

Днями в фейсбуці всі реготали над оцим першим слайдом з презентації одного доктора та професора.
Регіт-реготом, але місцями почали навіть обговорювати, що це в Інституті геології за маячня продукується?
Як пов'язані магнітосфера Землі та Архангел Михаїл?

Кілька людей одночасно надіслали мені скріни цього неподобства і я сильно напружився.
Бо ж Лептонні Боги чи квантово-орбітальні культурології стали вже "доброю" традицією української наукової сфери.
Тим більше, в даному випадку мене напружило, що доповідач з одного з академічних інститутів.

Потім особливо розумні топ-блогери почали екстраполювати цей один слайд на всю діяльність науковців - мовляв, давно пора всіх розігнати.

Лише деякі обережні коментатори зауважували: чи можна робити висновок про науковість роботи за одним фото?
Коментарі людей, що знайомі з доробком автора і стверджували, що з наукою там все ок, а ця доповідь була взагалі напівжартом для розрядки, топ-блогерами ігнорувались, або ж починалися розмови про те, що на конференціях за гроші платників податків працівники наукових установ і хвилини не мають витрачати на жарти.

Але, перш ніж висміювати один слайд, я надіслав запитання до прес-центру НАН України, мовляв, що сі коїться?
Так, інколи люди так роблять - можна ж спитати.
Це реально не складно і вони комунікують.
І от, того ж дня зв'язалися з автором, а сьогодні він надав повну презентацію з тієї конференції.

І от в мене питання: тепер смішно?
Мені ні.
В сенсі, очевидно, що це жарт і презентація дотепна, хоча, моє особисте оціночне судження - я взагалі не люблю релігійних персонажів і не використовував би їх у всьому, що зв'язано з наукою.
Однак мені не смішно з іншого приводу

Коли я пишу фразу: слава Лептонному Богу, то, судячи з неї, і не розуміючи контексту, можна припустити, що я пришелепкуватий?
А якщо знати контекст і знати історію про Катерину Кириленко?

Коли вчені проводять свої конференції чи лекторії, їм часто закидають, що вони нудні і широкій громадськості це не цікаво.
Науковці України просто з почуття відповідальності з року в рік стараються робити наук-поп, пишуть статті, дають інтерв'ю, озвучують відео, дають леції.
Лекторії з теорії ігор збирають повні зали, а дописи про птахів - купу переглядів, майданчики на книжковому арсеналі, де зі сцени говорять вчені - переповнені.

Вони інколи мекають, повторюються, припускаються русизмів, тавтології, щось занадто складне, щось занадто спрощене, але вони намагаються стати кращими і цікавішими.

І коли вчені намагаються оживити наукові конференції отаким, де немає ніц псевдонаукового, а з цього роблять висновки про "дармоєди" і "всєх к стєнкє"? - це вже перебір.

Тут багато хто пише про критичне мислення і кліповість, про вимогу перевірки і уточнення інформації, але з разу в раз український фейсбук гепає на ті самі граблі.

І цей-той, я не захищаю цього вченого. Я його не знаю і, впевнений, він сам за себе прекрасно відповість.
В т.ч. науковим доробком.

Я лише наголошую на тому, що не дивуйтесь після таких роздмуханих скандалів, що вчені не бажають більш вільно і просто викладати свої думки, рекламувати свою роботу, залучати аудиторію та, наприклад, витрачати час на пояснення/тлумачення у соцмережах.

Бо щоби що?

Це, до речі, працює і в інший бік: коли журналісти занадто роздмухують важливість їхніх досягнень або перекручують факти на догоду клікабельності.
То другого інтерв'ю вже не буде.

Загалом, рахуйте до 10-ти, коли хочете похайпувати, перевіряйте першоджерела та уточнюйте інформацію.

Картинки презентації нагло впер звідси https://www.facebook.com/groups/314070194112/permalink/10157837597534113/

P.S. Сніжана Мазуренко, я щиро дякую за таку оперативну реакцію і прозорість.

Я окремо додам, що ця історія лише свідчить про те, що науковців слід вчити правильно "хайпувати" без кособоких та неоднозначних слайдів, комунікувати і реагувати на такі шкандалі.

Той момент, коли знайшов у аспірантів в лабораторії заборонену літературу і зрозумів, що з часів власного захисту дисертацій ця процедура не стала ні простішою, ні веселішою :)

Про план S в світовій науці я вже коротко писав.
Вчена спільнота планети розділилася щодо нього на два табори (що логічно) і я теж із тривогою дивлюся у майбутнє.

При тому, що весь час пишу "переможемо" - я не вірю в якомусь сенсі у прагення людей до порядності, якщо не мати певних запобіжників.
І тут я погоджуюсь з Семеном Єсилевським, що через спробу збудувати більш "справедливий і відкритий світ", людство вляпається в халепу зростання кількості імітації науки.

Загалом, що воно за план та чому науковці бідкаються, поки редакції розводять руками - читайте в матеріалі.

https://site.ua/yesint/21175-chto-takoe-plan-s-i-pochemu-on-mojet-okonchatelno-dobit-ukrainskuyu-nauku/

Відчувати фізичний біль без фізичного впливу на свій організм - це читати програми партій Опозиційний блок та Опозиційна платформа - за життя (так, неприхованого лайна - аж дві штуки).
Це я вирішив трохи підготуватись до ефіру на UA: Радіо Культура з Іриною Славінською та Василем Шандро.

Коли Ірина запропонувала мені обговорити тези партій щодо освіти і науки в їхніх програмах - я спочатку зрадів.
Тепер відчуваю, що хочу на руці і мені потрібна психологічна підтримка.

Лептонний Боже, врятуй нас грішних...

Якщо Ви ніколи не дивилися на Сонце в телескоп - правильно робили.
Бо, як відомо, це можна зробити лише двічі: лівим, а потім правим оком.

Однак, якщо Ви завжди мріяли навчитися це правильно робити - у Вас є така можливість.
Найкрутіша Головна астрономічна обсерваторія проводить День відкритих дверей.

Тут і екскурсія територією, і в музей, і цікаві лекції, і кіно, і спостереження в аматорські телескопи (за умови ясного неба, звісно).

Не проґавте, бо вхід вільний і зазвичай просто так туди не потрапиш. А сама довколишня атмосфера з баштами телескопів і чудернацьким приладдям в музеї - заворожує.

Беріть дітей.

Зауважу, що:
- тепленько вдягайтесь чи беріть з собою щось вдягнутися ввечері. Плюс комарів ніхто Президентським указом не скасовував.
- приготуйтесь до величезних черг. Так, багато родин вже мають традицією регулярно ходити на відкриті двері в обсерваторію
- розкажіть про цю можливість тим, хто цікавиться зірками, астрономією тощо.

Інджой.

Оригінал допису-запрошення тут: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2231410083594431

Якщо хто не в курсі, окрім науки і наукової популяризації, в мене є невеличке "хоббі": інколи я вкупі з іншими блогерами (я - не блогер!) зустрічаюся з керівниками підприємств, чиновниками чи політиками.

Вчора ми зустрічалися з керівником Укрпошти Ігорем Смілянським.
5-годинна розмова і зацікавленість темою змусили мене описати практично все, що я чув.
Я реально вражений успіхами величезного підприємства.

Однак зауважу одну річ.
Завжди знайдеться людина, у якої нещодавно втратили посилку, надіслали листа із запізненням у 5 місяців чи нагрубіянили у відділенні.
Це реальний світ.

Тому якщо конкретно Вам цікаво, чому об'єктивні показники зростають, а наш інколи суб'єктивний досвід змушує нас сумувати - читайте матеріал.

Не може бути так, щоб після 25 років корупції і руйнації все відразу налагодилося.

Загалом, я старався.

Інджой.
https://site.ua/anton.senenko/21301-viva-lya-ukrposhta-scho-zminilosya-za-3-roki-na-golovniy-poshti-krayini/

Минулого тижня я з болем в очах і серці прочитав програми усіх політичних партій.
Мета була одна: зрозуміти, хто з них взагалі хоч щось написав про науку.

Чому з болем в очах і серці?
Тому що заради об'єктивності я не міг оминути купи лайна - Опозиційний блок і За життя.
Їх програми було варто побачити, аби втямити одну просту річ: науки поза політикою не буває.
Вони прекрасно написали, наскільки важлива наука і високотехнологічні галузі для країни... але решта їхніх програмних тез наочно демонструвала, що під словом "країна" вони мають на увазі не Україну, а росію.

Далі я розпишу більш докладно, але який загальний висновок?
Порівнювати було важко, бо одні партії - зовсім нові, без доробку, а інші - мають як перемоги, так і провали в сфері науки.
Однак принаймні вже на рівні гасел ситуація значно краща, ніж раніше - практично всі партії приділяють увагу науці, інноваціям, високотехнологічним галузям економіки, переходу від сировинної моделі тощо.

Так, втіх слабка від слів і обіцянок, але не слід недооцінювати важливість циркулювання правильних слів в суспільній свідомості. Коли громадянам щодня розповідати про важливість корів чи комунальних тарифів - вони лише про це і будуть думати.

Щодо конкретики дуже коротко:

- Радикальна партія загалом обіцяє повний холодильник і неекономію на освіті і науці. Читав з посмішкою, бо пригадував маячню з рота Олега Ляшка про пальмову олію, від якої за два тижні від чайної ложки буде рак (це неправда). З науковою експертизою в РПЛ дуже погано.

- Приємно здивувала Аграрна партія, що приділила цілий розділ високотехнологічним галузям і ІТ, а також написала про академічну науку.

- Батьківщина - старі гасла про пріоритети освіти і науки. Про науку жодної конкретики.

- Голос має притомну освітню і наукову програму. Тішить, що окремо не забули про унверситетську науку.

-Українська стратегія Гройсмана. Наче і написали про стимулювання наукових досліджень та інновацій, однак на ділі сам Гройсман замість засідання Національної ради з питань розвитку науки і технологій дозволяв собі їхати відкривати дизель на Бориспіль, що зламався наступного ж дня. Пріоритети зрозумілі.

- Європейська солідарність - нормально пишуть про високотехнологічні галузі, науку і технології. Однак не полишає мене привид "президентського фонду на мільярд для молодих науковців", що було створено без жодних підстав і обгрунтувань. При цьому Національний фонд досліджень, якого чекали всі науковці в країні, отримав усього 262 мільйони.

- Незалежність - ні слова про науку.

- Партія зелених - за державну підтримку фундаментальних досліджень, що є добре.

- Рух нових сил Михайла Саакашвілі лише дотичний до науки через реанімацію авіакосмічної галузі і модернізацію атомної енергетики.

- Сила і честь - з часів президентської кампанії так і не виправила помилку в слові ВЛАСНІТЬ (власність), однак за перехід від сировиннолї моделі економіки до постіндустріальної.

- Патріот - дивна партія, що володіє усіма сучасними технологіями, що змінять все в країні на краще. Конкретики жодної.

- Сила людей - мені відверто імпонує своєю комунікацією з науковцями і програмою із згадкою науки.

- Самопоміч - побіжно говорить про точки зростання - інновації, ІТ, креативні індустрії.

-Факел - ні слова про науку.

- Свобода - теж за перехід від сировинної до інноваційної моделі та розвиток високотехнологічних галузей.

- Громадянська позиція обіцяє перетворити Україну на освітній та науковий центр Європи плюс збільшити зарплатню освітянам і вченим.

- Слуга народу - за оновлення освітньої та наукової інфраструктури (це дуже притомна позиція), державну програму підтримку інновацій. Однак, мене не полишає скепсис стосовно їхнього каднидата Сергія Бабака, щодо якого з'явилася інформація про плагіат у його науковому доробку. Реакція самого Срегія, мовляв, наявність плагіату встановлює лише суд, мене абсолютно не влаштувала, бо теза про суд - це маячня.

- Соціальна справедливість - пише як про інвестиції у вітчизняну науку, так і про стажування молоді за кордоном для набуття досвіду.

Тобто, бачите, що притомного і хорошого є багато і всюди.

Я ж відкрито і чесно підтримуватиму Голос.
Як партію, що включила до своїх списків дуже фахових людей у сфері освіти і науки - Ivan Prymachenko (співзасновника найкрутішої платформи масових онлайн-курсів Prometheus), Yulia Bezvershenko (чи не найкомпетентнішу людину у сфері реформування науки в країні, котра тягло сприяє втіленню у життя позитивних змін всі ці 5 років) та Inna Sovsun (екс-заступниця міністра освіти).
При цьому решта програми партії в мене не викликає занепокоєння, як у випадку з Опоблоком.

Не знаю, чи це вже агітація, чи ще просто мій виклад погляду на суть речей, однак завтра, 16 липня у Вас є реальна змога поставити всі непрості питання щодо освіти і науки Івану, Інні та Юлії.
19.00, Стереоплаза.

Точно буде корисним тим, хто дотичний до науки/освіти чи цікавиться їхнею долею.

Приходьте.
https://www.facebook.com/events/388756501770019/

Вже завтра відбудеться Місячне затемнення.
У Харкові.
Ну... не лише у Харкові, але саме там можна буде на нього поглянути у телескоп.
Так само, як на Юпітер і Сатурн.
Безкоштовно.
Плюс послухати розповіді співробітників кафедри астрономії та космічної інформатики, поставити їм питання, погомоніти з приємними людьми.

Звісно, якщо дозволятиме погода.

Тому, харків'яни, не прогавте.

Роман Кушнарьов, ай ноу, що ти таке любиш.
https://www.facebook.com/events/474207566706921/

21.30, станція канатної дороги на вулиці Балакірєва, Харків

Я ніколи такого не бачив
Впевнений, що Ви теж
Тобто, ми всі це бачили на чорно-білих малюнках в книжках по біології, але отак - на відеозаписі нон-стоп, в яскравих кольорах, з озвучкою - ні.

Голандський фотограф засняв усі стадії ембріонального розвитку - від клітини до повноцінного організму.
Надзвичайна деталізація і якість.
Щира насолода.

Просто захоплюйтесь.
Покажіть дітям.

P.S. І так, перші моменти нашого розвитку - абсолютно такі ж, як і на цьому відео.

https://kunsht.com.ua/video/stanovlennya/

Прямо зараз почалося місячне затемнення.
Просто виходьте і дивіться.
Так, на фото ніц не видно, але ж воно привернуло Вашу увагу?

Я дуже і дуже чекав на реалізацію цього проекту.
Аж підстрибував.
Відтепер в Київському метрополітені на екранах моніторів у вагонах Ви зможете переглядати ТРИДЦЯТЬ ШІСТЬ науково-популярних відео від Куншт.

Мені інколи здається, що вся їхня команда на якихось наркотіках, бо не можна бути настільки драйвовими.
Колись я це з'ясую!!!

А Ви ж просто насолоджуйтеся цікавим і якісним наукпопом, поки прямуєте на роботу чи додому.

Інджой.

Куншт, ви круті!!!

Пост Кирила Бескоровайного https://www.facebook.com/100001542911179/posts/2391756727552401

«Наука в метро! Від сьогодні на екранах київського метро дивіться 36 наукових відео-фактів від Куншт. Щотижня виходитимуть по два ролики. Чим пахнуть гроші, як тренувати пам‘ять, чи поміститься чорна діра в чайну ложку – про все це ми зробили п‘ятнадцятисекундні відео із ілюстраціями від Rusaliya Abo. Перевірити факти допомогли науковці: Oksana Piven, Anton Senenko, Dima Iakubovskyi та Віктор Задоянний.

Нам часто говорять, що ми нішеві. Рідше, як комплімент («Молодці, зайняли важливу нішу популяризації науки»), частіше як докір («Ви маленькі, нам нецікаво з вами працювати») От навіть номінували нас в категорії «Нішеві медіа» на премію «Високі стандарти журналістики 2019».
В певний момент ми зрозуміли, що із друкованим журналом ми досягли стелі й потрібно рухатись далі. Ми запустили он-лайн медіа, а також почали створювати проекти про науку та технології для бізнесів (як на нашому сайті так і поза ним). Вже зробили журнал про космос для компанії EOS, проект про технології «Чорного дзеркала» для Lenovo, міні-курс з машинного навчання для початківців спільно з Abto, а сьогодні запускаємо з WayTV проект «Наука в метро». Ми віримо, що можна досягати PR-цілей компаній, створюючи просвітницькі проекти. З наукової точки зору можна розказати будь-яку історію і це буде цікаво. Ще не кажемо «гоп», але вже стрибаємо, щоб продемонструвати, що не варто клеїти тавро «нішевості» на наукпоп.

Щоб допомогти нам з ніші перетворитися на стелаж, а потім на цілу бібліотеку, ви можете стати другом Куншт та підтримати наші майбутні проекти: https://kunsht.com.ua/druzi/

Поклятираціонували з Клятим Раціоналістом :)

Почесне звання "Фейсбучний експерт" зазвичай присуджується людям, які насправді не мають знань у якійсь непростій сфері, однак залюбки висловлюються щодо неї і роздають поради.
Стосується це не тільки фейсбуку, а й телебачення, радіо, подекуди - владних коридорів.
Це найбільш небезпечний варіант.

Так от, може Ви не знаєте, то це є реально наукова проблема, що досліджується вченими і зветься ефектом Даннінга-Крюгера.
Детально про її суть та приклади можна почитати деінде в Інтернеті, але Моя наука / my.science.ua зробила класний лікнеп, що воно таке, плюс історію становлення цієї теорії.

Так, я й не знав, що цю наче очевидну зараз річ про "кухарок при владі" наукова спільнота дуже довго не сприймала.

http://my.science.ua/neobiznani-pro-vlasne-neznannya-efekt-danninga-kryugera/

Загалом, інджой.

P.S. Так, цій статті вже десь місяць (закреслено) 7 років!!!, побачив тільки зараз. Тому там згадка про футбол.

Який капець... (ляскає себе по писку)... Ой, яка дивина...
Вчора Семен Єсилевський звернув увагу на кількість заяв від абітурієнтів на ті чи інші спеціальності, де вони б мріяли навчатися.
Я ніц не коментуватиму.
Просто нависмикую цифєркі.

7 (прописом - сім) заяв подано на спеціальність Озброєння та військова техніка
26 - Гідроенергетика
275 - Авіоніка
...
36811 (прописом - тридцять шість тисяч вісімсот одинадцять) - Менеджмент
46881 - Філологія
50385 - Право
20694 - Психологія
19165 - Економіка
22100 - Журналістика

(витер кров з очей)

На фоні цих цифр 617 заяв на Фізику та Астрономію чи 858 на Прикладну фізику та наноматеріали - виглядають жалюгідно.

Загалом же, на Управління та адміністрування дуже хоче понад 90 тисяч діточок, а на всі Природничі науки - 11463.

Який капець... (знову ляскає себе по писку)...
Але переможемо.

http://osvita.ua/consultations/bachelor/65128/

А от прекрасний коментар по темі, чому в Україні всі хочуть ставати філологами/правниками, а не умовними фізиками.
На жаль, так само, як у нас в країні наука відірвана від промисловості, освіта - реально не в курсі, кого потрібно готувати для працедавців.

Причому не в курсі на всіх рівнях: від профільних Міністерств до батьків.

Допис Єгора Стадного (аналітичний центр CEDOS) https://www.facebook.com/100006345914239/posts/2456846811203492:

Друзі, ви бачили скільки абітурієнтів подали заяви на право та менеджмент, а скільки на фізику? Як і минулого року, ми в шоці! Що це взагалі таке і що з цим робити?

1) Домінація соц-гуманітарних спеціальностей. Але вона є не лише в Україні, так скрізь. В Україні вона дещо штучно завищена через те, який у нас перелік спеціальностей. Наприклад, деякі інженерні спеціальності дрібно поділені (дрібнвше, ніж в інших країнах), тому на кожну з них окремо виглядає ще більш мілко, ніж насправді.

2) Навіщо нам стільки правників? - Гарне питання, але ще краще питання, а скільки реально нам треба і умовних правників, і інженерів? Нема прогнозів в Україні...

3) Що робить уряд. Уряд інтуїтивно реагує на попит абітури, намагаючись давати більше бюджетних місць там де, попит низький і менше, де він високий. Це балансування - це єдина корисна річ в нинішньому механізмі розподілу бюджетних коштів, який називається державне замовлення.

4) Чому попит складається саме так? Існує кілька припущень:
- Мало охочих там, де треба фізика. Бо дедалі менше абітурієнтів з гарним знанням фізики.
- Мало охочих там, де треба хімія. Бо хімію стали вимагати на меншій кількості спеціальностей, ніж це було до 2015 року
- Тобто загалом, те, що краще виходить вивчити в школі і те, що вимагають при вступі (або випуску зі школи), стає основою для подальшої комбінації. Ви не забувайте, до 2016 року на інденерію брали часто з географією замість фізики... Та й на германську філологію можна було вступити з російською мовою в якості іноземної (це ексцеси, звісно).
- Невиправдані як оптимістичні, так і песимістичні очікування абітурієнтів. В Україні старшокласники не відвідують бізнеси та виробництва, щоб скласти власне уявлення про професії. В Україні немає кар'єрних консультантів, до яких можуть звернутися старшокласники, щоб отримати поради та інформацію, розтлумачити результати профорієнтаційних тестів. В Україні слабка профілізація старшої школи - найпопулярніший профіль називається "універсальний".
- Є слабке припущення, що побутує стереотип про відсутність промисловості та безперспективність інженерного фаху (ким ти будеш після фізики? вчителем?). Але тут даних найменше і ще невідомо, чи він справді масовий.
- Власне, вже згадував, що держава сама не знає, хто (в широких категоріях) потрібний економіці через 5 та 10 років.

Є і парадоксальні спостереження. Моє улюблене демонструє те, що абітурієнти та батьки краще відчувають нестабільності фінансового сектору (в тому числі і працевлаштування в ньому). На фінанси частка набору падає вже років десять підряд.

Також давайте не забувати, що нас це все так цікавить і лякає, бо ми, як суспільство ще 30 років тому (який вік коментаторів?) звикли бачити в перших рядах інженерів, лікарів, вчителів і це після наборів на робітничі спеціальності. Тому в уяві нашого суспільства такі перекоси, як зараз - це дуже болісна картина.

https://ukr.lb.ua/economics/2019/07/18/432497_termin_ekspluatatsii_bloku_1.html

З одного боку, широкий загал до кінця не тямить, наскільки це є важлива новина.
З іншого боку, у депутатів та чиновників, що весь час критикують українську науку за нібито лише стоси паперів (привіт, Арсеній Петрович. Як зараз модно казати "шо ти, дядя?") - від цієї новини палає знизу тулуба.

Українські вчені, інженери, конструктори та атомники подовжили ресурс вже 10-го енергоблоку атомних електростанцій в Україні.

Детально про це все я писав тут https://site.ua/anton.senenko/1452-o-pachkah-bumag-dlya-yadernoy-energetiki-ukrainy/

Однак, коротко:
Окрім того, що ми планомірно підходили до колапсу у газовій сфері і цілковитій залежності від росії, те саме відбувалося в атомній енергетиці.
Просто тема не хайпова, малозрозуміла, тому непопулярна.

Всі наші ядерні реактори - 15 штук - російські (радянські).
І вони мають свій ресурс.
Вони мають такий поважний вік, що без спеціальної оцінки і робіт - мали б закритися вже до кінця цього десятиліття (ага, це за рік).
Думаю, що пояснювати, які у нас були б перспективи, довго не потрібно:
1. Будувати нові реаектори - 15 штук по 5 мільярдів (в середньому) баксів за штуку. Помножили? Шо там кредити МВФ?
2. Збільшувати генерацію на теплоелектростанціях - на газу і вугіллі. Звідки імпорт? :)

Варіанту - просто хай працює - немає, бо АЕС - це не дизель-генератор.
Чорнобиль всі ж тепер пам'ятають?

Так от, завдяки поки що наявності в країні спеціалізованих наукових інститутів, які не продукують маячні про космічну педагогіку чи лептонних богів, а займаються ділом - по реакторам провели купу операцій, аби подовжити їм ресурс на десяток-другий років.
Звісно, молитвами наших окремих політиків можна було б запросити подовжити ресурс реакторів росіян.
Може на це і був розрахунок.

Зауважу, що проблема з реакторами все одно виникне.
Вже зараз потрібно думати, що робити - будувати нові чи шукати альтернативи?

Однак поки що ми маємо час, який у нас реально хотіли відібрати.
До речі, окремі політики робили це своїми маячливими заявами про те, що наука для України - дуже дорога річ.
Наука якраз недорога і корисна, а от в мене питання до маєтків, дорогезних годинників і автівок.
Яка від них користь?
Відповіді, звісно, ми не почуємо.

"Шо ви, дяді?"

А от платникам податків, які вчасно і в повній мірі сплачували за цю роботу - я щиро дякую.
Це наша спільна справа.
Лишилося 5 штук.

Переможемо.

P.S. Андрій Чернинський, дяка за добру звістку