Якщо хто не в курсі, окрім науки і наукової популяризації, в мене є невеличке "хоббі": інколи я вкупі з іншими блогерами (я - не блогер!) зустрічаюся з керівниками підприємств, чиновниками чи політиками.

Вчора ми зустрічалися з керівником Укрпошти Ігорем Смілянським.
5-годинна розмова і зацікавленість темою змусили мене описати практично все, що я чув.
Я реально вражений успіхами величезного підприємства.

Однак зауважу одну річ.
Завжди знайдеться людина, у якої нещодавно втратили посилку, надіслали листа із запізненням у 5 місяців чи нагрубіянили у відділенні.
Це реальний світ.

Тому якщо конкретно Вам цікаво, чому об'єктивні показники зростають, а наш інколи суб'єктивний досвід змушує нас сумувати - читайте матеріал.

Не може бути так, щоб після 25 років корупції і руйнації все відразу налагодилося.

Загалом, я старався.

Інджой.
https://site.ua/anton.senenko/21301-viva-lya-ukrposhta-scho-zminilosya-za-3-roki-na-golovniy-poshti-krayini/

Минулого тижня я з болем в очах і серці прочитав програми усіх політичних партій.
Мета була одна: зрозуміти, хто з них взагалі хоч щось написав про науку.

Чому з болем в очах і серці?
Тому що заради об'єктивності я не міг оминути купи лайна - Опозиційний блок і За життя.
Їх програми було варто побачити, аби втямити одну просту річ: науки поза політикою не буває.
Вони прекрасно написали, наскільки важлива наука і високотехнологічні галузі для країни... але решта їхніх програмних тез наочно демонструвала, що під словом "країна" вони мають на увазі не Україну, а росію.

Далі я розпишу більш докладно, але який загальний висновок?
Порівнювати було важко, бо одні партії - зовсім нові, без доробку, а інші - мають як перемоги, так і провали в сфері науки.
Однак принаймні вже на рівні гасел ситуація значно краща, ніж раніше - практично всі партії приділяють увагу науці, інноваціям, високотехнологічним галузям економіки, переходу від сировинної моделі тощо.

Так, втіх слабка від слів і обіцянок, але не слід недооцінювати важливість циркулювання правильних слів в суспільній свідомості. Коли громадянам щодня розповідати про важливість корів чи комунальних тарифів - вони лише про це і будуть думати.

Щодо конкретики дуже коротко:

- Радикальна партія загалом обіцяє повний холодильник і неекономію на освіті і науці. Читав з посмішкою, бо пригадував маячню з рота Олега Ляшка про пальмову олію, від якої за два тижні від чайної ложки буде рак (це неправда). З науковою експертизою в РПЛ дуже погано.

- Приємно здивувала Аграрна партія, що приділила цілий розділ високотехнологічним галузям і ІТ, а також написала про академічну науку.

- Батьківщина - старі гасла про пріоритети освіти і науки. Про науку жодної конкретики.

- Голос має притомну освітню і наукову програму. Тішить, що окремо не забули про унверситетську науку.

-Українська стратегія Гройсмана. Наче і написали про стимулювання наукових досліджень та інновацій, однак на ділі сам Гройсман замість засідання Національної ради з питань розвитку науки і технологій дозволяв собі їхати відкривати дизель на Бориспіль, що зламався наступного ж дня. Пріоритети зрозумілі.

- Європейська солідарність - нормально пишуть про високотехнологічні галузі, науку і технології. Однак не полишає мене привид "президентського фонду на мільярд для молодих науковців", що було створено без жодних підстав і обгрунтувань. При цьому Національний фонд досліджень, якого чекали всі науковці в країні, отримав усього 262 мільйони.

- Незалежність - ні слова про науку.

- Партія зелених - за державну підтримку фундаментальних досліджень, що є добре.

- Рух нових сил Михайла Саакашвілі лише дотичний до науки через реанімацію авіакосмічної галузі і модернізацію атомної енергетики.

- Сила і честь - з часів президентської кампанії так і не виправила помилку в слові ВЛАСНІТЬ (власність), однак за перехід від сировиннолї моделі економіки до постіндустріальної.

- Патріот - дивна партія, що володіє усіма сучасними технологіями, що змінять все в країні на краще. Конкретики жодної.

- Сила людей - мені відверто імпонує своєю комунікацією з науковцями і програмою із згадкою науки.

- Самопоміч - побіжно говорить про точки зростання - інновації, ІТ, креативні індустрії.

-Факел - ні слова про науку.

- Свобода - теж за перехід від сировинної до інноваційної моделі та розвиток високотехнологічних галузей.

- Громадянська позиція обіцяє перетворити Україну на освітній та науковий центр Європи плюс збільшити зарплатню освітянам і вченим.

- Слуга народу - за оновлення освітньої та наукової інфраструктури (це дуже притомна позиція), державну програму підтримку інновацій. Однак, мене не полишає скепсис стосовно їхнього каднидата Сергія Бабака, щодо якого з'явилася інформація про плагіат у його науковому доробку. Реакція самого Срегія, мовляв, наявність плагіату встановлює лише суд, мене абсолютно не влаштувала, бо теза про суд - це маячня.

- Соціальна справедливість - пише як про інвестиції у вітчизняну науку, так і про стажування молоді за кордоном для набуття досвіду.

Тобто, бачите, що притомного і хорошого є багато і всюди.

Я ж відкрито і чесно підтримуватиму Голос.
Як партію, що включила до своїх списків дуже фахових людей у сфері освіти і науки - Ivan Prymachenko (співзасновника найкрутішої платформи масових онлайн-курсів Prometheus), Yulia Bezvershenko (чи не найкомпетентнішу людину у сфері реформування науки в країні, котра тягло сприяє втіленню у життя позитивних змін всі ці 5 років) та Inna Sovsun (екс-заступниця міністра освіти).
При цьому решта програми партії в мене не викликає занепокоєння, як у випадку з Опоблоком.

Не знаю, чи це вже агітація, чи ще просто мій виклад погляду на суть речей, однак завтра, 16 липня у Вас є реальна змога поставити всі непрості питання щодо освіти і науки Івану, Інні та Юлії.
19.00, Стереоплаза.

Точно буде корисним тим, хто дотичний до науки/освіти чи цікавиться їхнею долею.

Приходьте.
https://www.facebook.com/events/388756501770019/

Вже завтра відбудеться Місячне затемнення.
У Харкові.
Ну... не лише у Харкові, але саме там можна буде на нього поглянути у телескоп.
Так само, як на Юпітер і Сатурн.
Безкоштовно.
Плюс послухати розповіді співробітників кафедри астрономії та космічної інформатики, поставити їм питання, погомоніти з приємними людьми.

Звісно, якщо дозволятиме погода.

Тому, харків'яни, не прогавте.

Роман Кушнарьов, ай ноу, що ти таке любиш.
https://www.facebook.com/events/474207566706921/

21.30, станція канатної дороги на вулиці Балакірєва, Харків

Я ніколи такого не бачив
Впевнений, що Ви теж
Тобто, ми всі це бачили на чорно-білих малюнках в книжках по біології, але отак - на відеозаписі нон-стоп, в яскравих кольорах, з озвучкою - ні.

Голандський фотограф засняв усі стадії ембріонального розвитку - від клітини до повноцінного організму.
Надзвичайна деталізація і якість.
Щира насолода.

Просто захоплюйтесь.
Покажіть дітям.

P.S. І так, перші моменти нашого розвитку - абсолютно такі ж, як і на цьому відео.

https://kunsht.com.ua/video/stanovlennya/

Прямо зараз почалося місячне затемнення.
Просто виходьте і дивіться.
Так, на фото ніц не видно, але ж воно привернуло Вашу увагу?

Я дуже і дуже чекав на реалізацію цього проекту.
Аж підстрибував.
Відтепер в Київському метрополітені на екранах моніторів у вагонах Ви зможете переглядати ТРИДЦЯТЬ ШІСТЬ науково-популярних відео від Куншт.

Мені інколи здається, що вся їхня команда на якихось наркотіках, бо не можна бути настільки драйвовими.
Колись я це з'ясую!!!

А Ви ж просто насолоджуйтеся цікавим і якісним наукпопом, поки прямуєте на роботу чи додому.

Інджой.

Куншт, ви круті!!!

Пост Кирила Бескоровайного https://www.facebook.com/100001542911179/posts/2391756727552401

«Наука в метро! Від сьогодні на екранах київського метро дивіться 36 наукових відео-фактів від Куншт. Щотижня виходитимуть по два ролики. Чим пахнуть гроші, як тренувати пам‘ять, чи поміститься чорна діра в чайну ложку – про все це ми зробили п‘ятнадцятисекундні відео із ілюстраціями від Rusaliya Abo. Перевірити факти допомогли науковці: Oksana Piven, Anton Senenko, Dima Iakubovskyi та Віктор Задоянний.

Нам часто говорять, що ми нішеві. Рідше, як комплімент («Молодці, зайняли важливу нішу популяризації науки»), частіше як докір («Ви маленькі, нам нецікаво з вами працювати») От навіть номінували нас в категорії «Нішеві медіа» на премію «Високі стандарти журналістики 2019».
В певний момент ми зрозуміли, що із друкованим журналом ми досягли стелі й потрібно рухатись далі. Ми запустили он-лайн медіа, а також почали створювати проекти про науку та технології для бізнесів (як на нашому сайті так і поза ним). Вже зробили журнал про космос для компанії EOS, проект про технології «Чорного дзеркала» для Lenovo, міні-курс з машинного навчання для початківців спільно з Abto, а сьогодні запускаємо з WayTV проект «Наука в метро». Ми віримо, що можна досягати PR-цілей компаній, створюючи просвітницькі проекти. З наукової точки зору можна розказати будь-яку історію і це буде цікаво. Ще не кажемо «гоп», але вже стрибаємо, щоб продемонструвати, що не варто клеїти тавро «нішевості» на наукпоп.

Щоб допомогти нам з ніші перетворитися на стелаж, а потім на цілу бібліотеку, ви можете стати другом Куншт та підтримати наші майбутні проекти: https://kunsht.com.ua/druzi/

Поклятираціонували з Клятим Раціоналістом :)

Почесне звання "Фейсбучний експерт" зазвичай присуджується людям, які насправді не мають знань у якійсь непростій сфері, однак залюбки висловлюються щодо неї і роздають поради.
Стосується це не тільки фейсбуку, а й телебачення, радіо, подекуди - владних коридорів.
Це найбільш небезпечний варіант.

Так от, може Ви не знаєте, то це є реально наукова проблема, що досліджується вченими і зветься ефектом Даннінга-Крюгера.
Детально про її суть та приклади можна почитати деінде в Інтернеті, але Моя наука / my.science.ua зробила класний лікнеп, що воно таке, плюс історію становлення цієї теорії.

Так, я й не знав, що цю наче очевидну зараз річ про "кухарок при владі" наукова спільнота дуже довго не сприймала.

http://my.science.ua/neobiznani-pro-vlasne-neznannya-efekt-danninga-kryugera/

Загалом, інджой.

P.S. Так, цій статті вже десь місяць (закреслено) 7 років!!!, побачив тільки зараз. Тому там згадка про футбол.

Який капець... (ляскає себе по писку)... Ой, яка дивина...
Вчора Семен Єсилевський звернув увагу на кількість заяв від абітурієнтів на ті чи інші спеціальності, де вони б мріяли навчатися.
Я ніц не коментуватиму.
Просто нависмикую цифєркі.

7 (прописом - сім) заяв подано на спеціальність Озброєння та військова техніка
26 - Гідроенергетика
275 - Авіоніка
...
36811 (прописом - тридцять шість тисяч вісімсот одинадцять) - Менеджмент
46881 - Філологія
50385 - Право
20694 - Психологія
19165 - Економіка
22100 - Журналістика

(витер кров з очей)

На фоні цих цифр 617 заяв на Фізику та Астрономію чи 858 на Прикладну фізику та наноматеріали - виглядають жалюгідно.

Загалом же, на Управління та адміністрування дуже хоче понад 90 тисяч діточок, а на всі Природничі науки - 11463.

Який капець... (знову ляскає себе по писку)...
Але переможемо.

http://osvita.ua/consultations/bachelor/65128/

А от прекрасний коментар по темі, чому в Україні всі хочуть ставати філологами/правниками, а не умовними фізиками.
На жаль, так само, як у нас в країні наука відірвана від промисловості, освіта - реально не в курсі, кого потрібно готувати для працедавців.

Причому не в курсі на всіх рівнях: від профільних Міністерств до батьків.

Допис Єгора Стадного (аналітичний центр CEDOS) https://www.facebook.com/100006345914239/posts/2456846811203492:

Друзі, ви бачили скільки абітурієнтів подали заяви на право та менеджмент, а скільки на фізику? Як і минулого року, ми в шоці! Що це взагалі таке і що з цим робити?

1) Домінація соц-гуманітарних спеціальностей. Але вона є не лише в Україні, так скрізь. В Україні вона дещо штучно завищена через те, який у нас перелік спеціальностей. Наприклад, деякі інженерні спеціальності дрібно поділені (дрібнвше, ніж в інших країнах), тому на кожну з них окремо виглядає ще більш мілко, ніж насправді.

2) Навіщо нам стільки правників? - Гарне питання, але ще краще питання, а скільки реально нам треба і умовних правників, і інженерів? Нема прогнозів в Україні...

3) Що робить уряд. Уряд інтуїтивно реагує на попит абітури, намагаючись давати більше бюджетних місць там де, попит низький і менше, де він високий. Це балансування - це єдина корисна річ в нинішньому механізмі розподілу бюджетних коштів, який називається державне замовлення.

4) Чому попит складається саме так? Існує кілька припущень:
- Мало охочих там, де треба фізика. Бо дедалі менше абітурієнтів з гарним знанням фізики.
- Мало охочих там, де треба хімія. Бо хімію стали вимагати на меншій кількості спеціальностей, ніж це було до 2015 року
- Тобто загалом, те, що краще виходить вивчити в школі і те, що вимагають при вступі (або випуску зі школи), стає основою для подальшої комбінації. Ви не забувайте, до 2016 року на інденерію брали часто з географією замість фізики... Та й на германську філологію можна було вступити з російською мовою в якості іноземної (це ексцеси, звісно).
- Невиправдані як оптимістичні, так і песимістичні очікування абітурієнтів. В Україні старшокласники не відвідують бізнеси та виробництва, щоб скласти власне уявлення про професії. В Україні немає кар'єрних консультантів, до яких можуть звернутися старшокласники, щоб отримати поради та інформацію, розтлумачити результати профорієнтаційних тестів. В Україні слабка профілізація старшої школи - найпопулярніший профіль називається "універсальний".
- Є слабке припущення, що побутує стереотип про відсутність промисловості та безперспективність інженерного фаху (ким ти будеш після фізики? вчителем?). Але тут даних найменше і ще невідомо, чи він справді масовий.
- Власне, вже згадував, що держава сама не знає, хто (в широких категоріях) потрібний економіці через 5 та 10 років.

Є і парадоксальні спостереження. Моє улюблене демонструє те, що абітурієнти та батьки краще відчувають нестабільності фінансового сектору (в тому числі і працевлаштування в ньому). На фінанси частка набору падає вже років десять підряд.

Також давайте не забувати, що нас це все так цікавить і лякає, бо ми, як суспільство ще 30 років тому (який вік коментаторів?) звикли бачити в перших рядах інженерів, лікарів, вчителів і це після наборів на робітничі спеціальності. Тому в уяві нашого суспільства такі перекоси, як зараз - це дуже болісна картина.

https://ukr.lb.ua/economics/2019/07/18/432497_termin_ekspluatatsii_bloku_1.html

З одного боку, широкий загал до кінця не тямить, наскільки це є важлива новина.
З іншого боку, у депутатів та чиновників, що весь час критикують українську науку за нібито лише стоси паперів (привіт, Арсеній Петрович. Як зараз модно казати "шо ти, дядя?") - від цієї новини палає знизу тулуба.

Українські вчені, інженери, конструктори та атомники подовжили ресурс вже 10-го енергоблоку атомних електростанцій в Україні.

Детально про це все я писав тут https://site.ua/anton.senenko/1452-o-pachkah-bumag-dlya-yadernoy-energetiki-ukrainy/

Однак, коротко:
Окрім того, що ми планомірно підходили до колапсу у газовій сфері і цілковитій залежності від росії, те саме відбувалося в атомній енергетиці.
Просто тема не хайпова, малозрозуміла, тому непопулярна.

Всі наші ядерні реактори - 15 штук - російські (радянські).
І вони мають свій ресурс.
Вони мають такий поважний вік, що без спеціальної оцінки і робіт - мали б закритися вже до кінця цього десятиліття (ага, це за рік).
Думаю, що пояснювати, які у нас були б перспективи, довго не потрібно:
1. Будувати нові реаектори - 15 штук по 5 мільярдів (в середньому) баксів за штуку. Помножили? Шо там кредити МВФ?
2. Збільшувати генерацію на теплоелектростанціях - на газу і вугіллі. Звідки імпорт? :)

Варіанту - просто хай працює - немає, бо АЕС - це не дизель-генератор.
Чорнобиль всі ж тепер пам'ятають?

Так от, завдяки поки що наявності в країні спеціалізованих наукових інститутів, які не продукують маячні про космічну педагогіку чи лептонних богів, а займаються ділом - по реакторам провели купу операцій, аби подовжити їм ресурс на десяток-другий років.
Звісно, молитвами наших окремих політиків можна було б запросити подовжити ресурс реакторів росіян.
Може на це і був розрахунок.

Зауважу, що проблема з реакторами все одно виникне.
Вже зараз потрібно думати, що робити - будувати нові чи шукати альтернативи?

Однак поки що ми маємо час, який у нас реально хотіли відібрати.
До речі, окремі політики робили це своїми маячливими заявами про те, що наука для України - дуже дорога річ.
Наука якраз недорога і корисна, а от в мене питання до маєтків, дорогезних годинників і автівок.
Яка від них користь?
Відповіді, звісно, ми не почуємо.

"Шо ви, дяді?"

А от платникам податків, які вчасно і в повній мірі сплачували за цю роботу - я щиро дякую.
Це наша спільна справа.
Лишилося 5 штук.

Переможемо.

P.S. Андрій Чернинський, дяка за добру звістку

Додам, що завдяки роботі вчених та інженерів, проводиться планомірна заміна російського ядерного палива на американське. Про це теж ЗМІ особливо не напишуть.

Це ж два дні тому відбулася зустріч Івана Примаченка, Юлії Безвершенко та Інни Совсун, які балотуються у Раду від Голосу, з усіма бажаючими, а я так ні словом анічичирк.

Виправляюсь.
Однак, насправді, я чекав на появу усього відео виступів.
https://www.facebook.com/events/388756501770019/permalink/391372284841774/ - отуточки.

Дуже раджу дивитися тим, хто не зміг прийти, але також з радістю наведу тези виступів, аби Ви відразу могли зорієнтуватися, про що йшла мова та який саме шматок дивитися.

До речі, зал був повен, а зустріч тривала десь з 7-ї до 10-ї години вечора, причому після зустрічі спікерів обступили з усіх боків і хвилин 30-40 ще розпитували про плани.

Отже, перший блок Іван Примаченко присвятив розбудові якісного фундаменту освіти:

1) Якість освітньої системи не може бути вищою, ніж якість освіти вчителя, який в ній викладає. Ситуації в українських педагогічних вишах катастрофічна - неприпустимо, коли абітурієнти з найнижчими балами ЗНО йдуть вчитися на педагогів, а потім викладають наступному поколінню дітей. Казав, що маємо перезапустити систему педагогічної освіти за найкращими світовими зразками. Що почати потрібно з запуску однорічних магістратур на базі резидентури: коли теоретичне навчання органічно поєднується з викладанням в школі під наставництвом досвідченого вчителя-ментора. Вимоги до абітурієнтів та випускників таких педагогічних навчальних програм будуть радикально підвищені, а викладання має вестися на базі найсучасніших досягнень науки про навчання.
2) У сільській місцевості необхідно прискорити розбудову мережі великих якісно обладнаних опорних шкіл, а також організацію безкоштовного підвозу до них дітей та вчителів з навколишніх сіл. Не менш важливою є оптимізація мережі шкіл в містах і зміни в роботі механізму пайової участі для забезпечення достатньої кількості шкіл в районах щільної забудови.

Другий його блок стосувався підтримки кращих:
1) Перехід до фінансування університетів за результатами діяльності. Ті виші, які демонструють високу якість викладання і наукової діяльності (визначається через публікації в якісних наукових виданнях, середній бал абітурієнтів та комплекс інших індикаторів) мають отримувати більше фінансування, ті, які толерують профанацію і псевдонауку - драматично менше.
2) Новий механізм обрання ректорів. Ключову роль в обранні ректора має грати відбіркова комісія з незалежних міжнародних експертів, яка оцінює кандидатів за прозорими критеріями та проводить з ними публічне інтерв'ю англійською мовою.
3) Програма Справжні зміни - допомога талановитим українцям вступати на магістратури в топ-200 університетів світу і фінансувати їх навчання - за умови їх юридично закріпленого зобов'язання повернутися і працювати в Україні.

Третій його блок - про викладання і навчання:
1) Дебюрократизація роботи вчителя, директора та викладача. Звільнення від тих перевірок і звітності, які ніяк не покращують якість освіти, але займають час педагога.
2) Реалізація для вчителів вже закладеної в новому законі "Про освіту" можливості самим обирати, де проходити підвищення кваліфікації: це може бути не тільки курс підвищення кваліфікації, а й курс в університеті чи безкоштовний онлайн-курс Гарварду.
3) Надання студентам всіх університетів України (а не тільки кільком найкращим) реальну можливість обирати і оцінювати курси. В рамках 25% дисциплін вільного вибору надати студентам можливість проходити безкоштовні онлайн-курси найкращих світових університетів, які будуть зараховуватися їх ВНЗ після короткої співбесіди з профільним викладачем.

Інна Совсун в першому блоці говорила про Нову українську школу.

1. Новій українській школі треба новий український вчитель. Це перегукується з тим, що говорив Іван про педосвіту загалом.
Для цього з її точки зору треба
- оновити педагогічну освіту (вступний бал; зміна програм (пілотування нових програм);
- нормальне підвищення кваліфікації;

- проведення сертифікації вчителів (не прямо завтра, але планомірно готуватися до цього процесу, аби запустити його за 5 років);
2. НУШ треба підтримувати, але уважно дивитись, що працює, а що – ні, і чому так; більший наголос на високих вимогах до учнів;
3. Розвиток мережі опорних шкіл

Другий блок стосувався професійної освіти: укрупнення закладів (стимулювати через додаткові інвестиції в укрупнені заклади); більше залучення роботодавців.

Третій блок Інна присвятила вищій освіті (також перегукується з тим, що сказав у своєму виступі Іван):
1) Реформа фінансування (фінансувати на основі показників успішності (публікації у міжнародних реферованих журналах; високі вступні бали вступників; подальше працевлаштування, залучення бізнесу тощо)
2) Реформа системи виборів ректорів - відбіркова комісія, яка складається з експертів з міжнародною репутацією, обирає тих, хто потенційно може бути ректором, а потім вже університет обирає з числа відібраних кандидатів;
3) Академічна доброчесність - на чолі усіх реформ.

Юлія, оскільки була активно долучена до усіх етапів реформи науки 1.0. (умовно - те, що вже вдалося зробити), говорила про план Реформи науки 2.0

1. Розвиток науки нарешті повернеться у фокус державної політики і стане стратегічним пріоритетом. Потрібна стратегія розвитку науки, яка має містити детальний аналіз поточного стану, візію науки та її ролі для України, зафіксовані цілі політики та вимірювані цільові показники. Мають бути створені умови для розвитку і фундаментальної науки, конкурентної на світовому рівні та необхідної для розвитку українського суспільства, і прикладної науки.

2. Буде створено систему збору та оприлюднення даних у сфері науки. Для того, щоб ухвалювати зважені рішення і відслідковувати ефективність їх впровадження, необхідно налагодити збір даних по всій сфері науки. Дані, що збираються, мають бути узгодженими із європейськими та світовими статистичними показниками. Централізований збір та мінімізація тиску на науковця. Оприлюднюватись зібрані дані мають відкрито та у зручних для обробки форматах.
Слід створити єдину електронну систему дослідників з їх публікаціями, дисертаціями, отриманими грантами.

3. Окремо говорила про фінансування науки
Планується запровадити ефективні та гнучкі підходи до фінансування науки, які дозволять розірвати замкнене коло «зрівнялівки», коли дослідники високого рівня та імітатори отримують однаково та коли наукові установи світового рівня не мають можливості розвивати свою інфраструктуру.
Базове фінансування науки має надаватись не на історичній основі, а за результатами попередньої діяльності. Щоб встановити якість цих результатів відповідне оцінювання має бути незалежним та із залученням міжнародної експертизи.
Необхідно забезпечити тягле і суттєве збільшення фінансування Національного фонду досліджень. Це необхідно для нарощування фінансування наукових проектів та дослідницької інфраструктури. Але ще більш важливо – інвестувати у розбудову Фонду як інституції, зокрема, у найм кваліфікованих співробітників та забезпечення незалежної експертизи, в тому числі міжнародної. Крім того, розбудова довіри до Національного фонду досліджень та серйозність намірів держави, підтверджена серйозним обсягом фінансування стане важливим знаком для бізнесу та міжнародних донорів.

4. Буде усунено законодавчі перешкоди, які обмежують розвиток української науки. Перегляд статусу бюджетної установи. Комплекс узгоджених змін до законів та ініціація змін нормативно-правових актів щодо фінансового менеджменту науки, розмитнення, відряджень, гнучкого графіку, мобільності всередині країни, найму наукових працівників та оплати праці тощо.

5. Управління наукою та структурні реформи
Структурні реформи мають здійснюватись лише на основі зібраних даних та після підсилення спроможних наукових груп.

6. Забезпечення повноцінного входження України до європейського дослідницького простору. Створення умов для ширшої участі українських науковців у міжнародних проектах.

Україна в 2015 році набула статусу асоційованого статусу «Горизонт-2020», але досі не скористалась більшістю можливостей із цим пов’язаних.

7. Розвиток механізмів взаємодії держави, науки, бізнесу й суспільства. В першу чергу – це робота над зняттям бар’єрів для такої ефективної взаємодії та створення екосистеми.
Популяризація науки.

8. Боротьба з плагіатом та академічною недоброчесністю.

9. Правильні речі із вже розпочатої реформи науки необхідно продовжувати робити, або забезпечити нову їх ітерацію із врахуванням набутого досвіду реалізації.

Запитання із зали стосувалися:
- конкретизації кроків по усьому тому, що вони озвучили, бо якісь реформи вже почалися і вже впроваджуються.
- дитячих садочків та пайової участі забудовників у їх спорудженні.
- євроінтеграційним процесам у сфері науки
- контролю якості педосвіти
- того, щоб не тільки спеціалісти з педосвітою могли викладати, а й спеціалісти з бізнесу тощо.
- конкретизацію питання щодо дерегуляції і регуляції роботи вчителя
- діяльності Президії НАНУ
- підтримки студентських проектів державою
- зміни ректорів вищів
- створення технополісів
- обладнання в кабінетах, яким вчителі не здатні користуватися через брак знань...

Ще щось.
Загалом, приємного перегляду.

Я дуже вдячний Івану, Інні та Юлії за допомогу у створенні цього "коротенького" лікнепу про реформи науки і освіти від Голосу.

На моїй короткій пам'яті це перша партія, в якій настільки пильну увагу приділяють освіті і науці.

З ними переможемо.

Вчора я запостив новину про те, як наші вчені-ядерники та інженери відстоюють енергетичну незалежність держави, подовжуючи термін роботи наших ядерних реакторів.
А ось Вам матеріал про те, як це робиться, написаний зрозумілою мовою.

Взагалі я мушу перед Вами вибачитися.
Оця стаття створена після екскурсії на київський ядерний реактор, що розташований в Інституті ядерних досліджень НАН України.
Екскурсія була безкоштовною.
Однак, на той момент, коли я про неї дізнався, весь ліміт місць вже було майже вичерпано, тому я прийняв рішення навіть не повідомляти Вас про таку можливість.
Сенс?

Якщо Вас це втішить - я теж ще жодного разу не був ані на ядерному реакторі, ані на прискорювачі У-240 (хоча був на прискорювачі У-120, бо він таки на території мого Інституту фізики).

Але наступного року я дуже сподіваюся, що дізнаюсь про це раніше.

Отже, читайте шикарний матеріал від Марії Прокопенко про уран, крихкість корпусів реакторів, атом на службі у медицини, суворість режиму доступу (я чи не щодня його відчуваю, коли просто йду попоїсти у тамтешню столову. Ні, їжа там не світиться) і таке всяке.

І вкотре закцентую увагу на моменті, що забудовники почали зводити свої мурашники, вклинюючись в санітарно-захисну зону реактора.
От я реально дивуюся чудернацьким людям, яким приємно бачити ядерний реактор з вікна своєї квартири.

Інджой.
https://day.kyiv.ua/uk/photo/zustrich-iz-myrnym-atomom

Важливі новини.
Ні, не про вибори.
Про те, що сталося у Всесвіті через 180 мільйонів років після Великого Вибуху.
Так, це важливо, слухайте.

Дуже багато людей в курсі, що був Великий вибух, десь чули, що спочатку протони, нейтрони та електрони літали окремо одне від одного, потім щось відбулося, воно все почало об'єднуватись, якось спалахнули зорі і... виникло Сонце, Земля і, власне, ми.

Так оце коротке 11-хвилинне відео зрозумілою мовою мчить крізь ці всі майже 14 мільярдів років, детально пояснюючи, що було спочатку, чому воно почало об'єднуватись, дає тому всьому назву, розтлумачує, звідки зорі, водень, гелій, залізо та решта важчих елементів, до чого тут Темна матерія.

Дивина, але Альфа-Центаврі і Павлу Поцелуєву дійсно вдалося це все впхнути в одне відео.

Ну, і вишенька на тортік: Ви дійсно дізнаєтеся, що сталося через 180 мільйонів років після Великого вибуху, чому воно завершилося за 100 мільйонів років, та - головне - як сучасним вченим через 14 мільярдів років вдалося це все з такою точністю встановити!!!

Наука - прекрасна.