Який капець... (ляскає себе по писку)... Ой, яка дивина...
Вчора Семен Єсилевський звернув увагу на кількість заяв від абітурієнтів на ті чи інші спеціальності, де вони б мріяли навчатися.
Я ніц не коментуватиму.
Просто нависмикую цифєркі.

7 (прописом - сім) заяв подано на спеціальність Озброєння та військова техніка
26 - Гідроенергетика
275 - Авіоніка
...
36811 (прописом - тридцять шість тисяч вісімсот одинадцять) - Менеджмент
46881 - Філологія
50385 - Право
20694 - Психологія
19165 - Економіка
22100 - Журналістика

(витер кров з очей)

На фоні цих цифр 617 заяв на Фізику та Астрономію чи 858 на Прикладну фізику та наноматеріали - виглядають жалюгідно.

Загалом же, на Управління та адміністрування дуже хоче понад 90 тисяч діточок, а на всі Природничі науки - 11463.

Який капець... (знову ляскає себе по писку)...
Але переможемо.

http://osvita.ua/consultations/bachelor/65128/

А от прекрасний коментар по темі, чому в Україні всі хочуть ставати філологами/правниками, а не умовними фізиками.
На жаль, так само, як у нас в країні наука відірвана від промисловості, освіта - реально не в курсі, кого потрібно готувати для працедавців.

Причому не в курсі на всіх рівнях: від профільних Міністерств до батьків.

Допис Єгора Стадного (аналітичний центр CEDOS) https://www.facebook.com/100006345914239/posts/2456846811203492:

Друзі, ви бачили скільки абітурієнтів подали заяви на право та менеджмент, а скільки на фізику? Як і минулого року, ми в шоці! Що це взагалі таке і що з цим робити?

1) Домінація соц-гуманітарних спеціальностей. Але вона є не лише в Україні, так скрізь. В Україні вона дещо штучно завищена через те, який у нас перелік спеціальностей. Наприклад, деякі інженерні спеціальності дрібно поділені (дрібнвше, ніж в інших країнах), тому на кожну з них окремо виглядає ще більш мілко, ніж насправді.

2) Навіщо нам стільки правників? - Гарне питання, але ще краще питання, а скільки реально нам треба і умовних правників, і інженерів? Нема прогнозів в Україні...

3) Що робить уряд. Уряд інтуїтивно реагує на попит абітури, намагаючись давати більше бюджетних місць там де, попит низький і менше, де він високий. Це балансування - це єдина корисна річ в нинішньому механізмі розподілу бюджетних коштів, який називається державне замовлення.

4) Чому попит складається саме так? Існує кілька припущень:
- Мало охочих там, де треба фізика. Бо дедалі менше абітурієнтів з гарним знанням фізики.
- Мало охочих там, де треба хімія. Бо хімію стали вимагати на меншій кількості спеціальностей, ніж це було до 2015 року
- Тобто загалом, те, що краще виходить вивчити в школі і те, що вимагають при вступі (або випуску зі школи), стає основою для подальшої комбінації. Ви не забувайте, до 2016 року на інденерію брали часто з географією замість фізики... Та й на германську філологію можна було вступити з російською мовою в якості іноземної (це ексцеси, звісно).
- Невиправдані як оптимістичні, так і песимістичні очікування абітурієнтів. В Україні старшокласники не відвідують бізнеси та виробництва, щоб скласти власне уявлення про професії. В Україні немає кар'єрних консультантів, до яких можуть звернутися старшокласники, щоб отримати поради та інформацію, розтлумачити результати профорієнтаційних тестів. В Україні слабка профілізація старшої школи - найпопулярніший профіль називається "універсальний".
- Є слабке припущення, що побутує стереотип про відсутність промисловості та безперспективність інженерного фаху (ким ти будеш після фізики? вчителем?). Але тут даних найменше і ще невідомо, чи він справді масовий.
- Власне, вже згадував, що держава сама не знає, хто (в широких категоріях) потрібний економіці через 5 та 10 років.

Є і парадоксальні спостереження. Моє улюблене демонструє те, що абітурієнти та батьки краще відчувають нестабільності фінансового сектору (в тому числі і працевлаштування в ньому). На фінанси частка набору падає вже років десять підряд.

Також давайте не забувати, що нас це все так цікавить і лякає, бо ми, як суспільство ще 30 років тому (який вік коментаторів?) звикли бачити в перших рядах інженерів, лікарів, вчителів і це після наборів на робітничі спеціальності. Тому в уяві нашого суспільства такі перекоси, як зараз - це дуже болісна картина.

https://ukr.lb.ua/economics/2019/07/18/432497_termin_ekspluatatsii_bloku_1.html

З одного боку, широкий загал до кінця не тямить, наскільки це є важлива новина.
З іншого боку, у депутатів та чиновників, що весь час критикують українську науку за нібито лише стоси паперів (привіт, Арсеній Петрович. Як зараз модно казати "шо ти, дядя?") - від цієї новини палає знизу тулуба.

Українські вчені, інженери, конструктори та атомники подовжили ресурс вже 10-го енергоблоку атомних електростанцій в Україні.

Детально про це все я писав тут https://site.ua/anton.senenko/1452-o-pachkah-bumag-dlya-yadernoy-energetiki-ukrainy/

Однак, коротко:
Окрім того, що ми планомірно підходили до колапсу у газовій сфері і цілковитій залежності від росії, те саме відбувалося в атомній енергетиці.
Просто тема не хайпова, малозрозуміла, тому непопулярна.

Всі наші ядерні реактори - 15 штук - російські (радянські).
І вони мають свій ресурс.
Вони мають такий поважний вік, що без спеціальної оцінки і робіт - мали б закритися вже до кінця цього десятиліття (ага, це за рік).
Думаю, що пояснювати, які у нас були б перспективи, довго не потрібно:
1. Будувати нові реаектори - 15 штук по 5 мільярдів (в середньому) баксів за штуку. Помножили? Шо там кредити МВФ?
2. Збільшувати генерацію на теплоелектростанціях - на газу і вугіллі. Звідки імпорт? :)

Варіанту - просто хай працює - немає, бо АЕС - це не дизель-генератор.
Чорнобиль всі ж тепер пам'ятають?

Так от, завдяки поки що наявності в країні спеціалізованих наукових інститутів, які не продукують маячні про космічну педагогіку чи лептонних богів, а займаються ділом - по реакторам провели купу операцій, аби подовжити їм ресурс на десяток-другий років.
Звісно, молитвами наших окремих політиків можна було б запросити подовжити ресурс реакторів росіян.
Може на це і був розрахунок.

Зауважу, що проблема з реакторами все одно виникне.
Вже зараз потрібно думати, що робити - будувати нові чи шукати альтернативи?

Однак поки що ми маємо час, який у нас реально хотіли відібрати.
До речі, окремі політики робили це своїми маячливими заявами про те, що наука для України - дуже дорога річ.
Наука якраз недорога і корисна, а от в мене питання до маєтків, дорогезних годинників і автівок.
Яка від них користь?
Відповіді, звісно, ми не почуємо.

"Шо ви, дяді?"

А от платникам податків, які вчасно і в повній мірі сплачували за цю роботу - я щиро дякую.
Це наша спільна справа.
Лишилося 5 штук.

Переможемо.

P.S. Андрій Чернинський, дяка за добру звістку

Додам, що завдяки роботі вчених та інженерів, проводиться планомірна заміна російського ядерного палива на американське. Про це теж ЗМІ особливо не напишуть.

Це ж два дні тому відбулася зустріч Івана Примаченка, Юлії Безвершенко та Інни Совсун, які балотуються у Раду від Голосу, з усіма бажаючими, а я так ні словом анічичирк.

Виправляюсь.
Однак, насправді, я чекав на появу усього відео виступів.
https://www.facebook.com/events/388756501770019/permalink/391372284841774/ - отуточки.

Дуже раджу дивитися тим, хто не зміг прийти, але також з радістю наведу тези виступів, аби Ви відразу могли зорієнтуватися, про що йшла мова та який саме шматок дивитися.

До речі, зал був повен, а зустріч тривала десь з 7-ї до 10-ї години вечора, причому після зустрічі спікерів обступили з усіх боків і хвилин 30-40 ще розпитували про плани.

Отже, перший блок Іван Примаченко присвятив розбудові якісного фундаменту освіти:

1) Якість освітньої системи не може бути вищою, ніж якість освіти вчителя, який в ній викладає. Ситуації в українських педагогічних вишах катастрофічна - неприпустимо, коли абітурієнти з найнижчими балами ЗНО йдуть вчитися на педагогів, а потім викладають наступному поколінню дітей. Казав, що маємо перезапустити систему педагогічної освіти за найкращими світовими зразками. Що почати потрібно з запуску однорічних магістратур на базі резидентури: коли теоретичне навчання органічно поєднується з викладанням в школі під наставництвом досвідченого вчителя-ментора. Вимоги до абітурієнтів та випускників таких педагогічних навчальних програм будуть радикально підвищені, а викладання має вестися на базі найсучасніших досягнень науки про навчання.
2) У сільській місцевості необхідно прискорити розбудову мережі великих якісно обладнаних опорних шкіл, а також організацію безкоштовного підвозу до них дітей та вчителів з навколишніх сіл. Не менш важливою є оптимізація мережі шкіл в містах і зміни в роботі механізму пайової участі для забезпечення достатньої кількості шкіл в районах щільної забудови.

Другий його блок стосувався підтримки кращих:
1) Перехід до фінансування університетів за результатами діяльності. Ті виші, які демонструють високу якість викладання і наукової діяльності (визначається через публікації в якісних наукових виданнях, середній бал абітурієнтів та комплекс інших індикаторів) мають отримувати більше фінансування, ті, які толерують профанацію і псевдонауку - драматично менше.
2) Новий механізм обрання ректорів. Ключову роль в обранні ректора має грати відбіркова комісія з незалежних міжнародних експертів, яка оцінює кандидатів за прозорими критеріями та проводить з ними публічне інтерв'ю англійською мовою.
3) Програма Справжні зміни - допомога талановитим українцям вступати на магістратури в топ-200 університетів світу і фінансувати їх навчання - за умови їх юридично закріпленого зобов'язання повернутися і працювати в Україні.

Третій його блок - про викладання і навчання:
1) Дебюрократизація роботи вчителя, директора та викладача. Звільнення від тих перевірок і звітності, які ніяк не покращують якість освіти, але займають час педагога.
2) Реалізація для вчителів вже закладеної в новому законі "Про освіту" можливості самим обирати, де проходити підвищення кваліфікації: це може бути не тільки курс підвищення кваліфікації, а й курс в університеті чи безкоштовний онлайн-курс Гарварду.
3) Надання студентам всіх університетів України (а не тільки кільком найкращим) реальну можливість обирати і оцінювати курси. В рамках 25% дисциплін вільного вибору надати студентам можливість проходити безкоштовні онлайн-курси найкращих світових університетів, які будуть зараховуватися їх ВНЗ після короткої співбесіди з профільним викладачем.

Інна Совсун в першому блоці говорила про Нову українську школу.

1. Новій українській школі треба новий український вчитель. Це перегукується з тим, що говорив Іван про педосвіту загалом.
Для цього з її точки зору треба
- оновити педагогічну освіту (вступний бал; зміна програм (пілотування нових програм);
- нормальне підвищення кваліфікації;

- проведення сертифікації вчителів (не прямо завтра, але планомірно готуватися до цього процесу, аби запустити його за 5 років);
2. НУШ треба підтримувати, але уважно дивитись, що працює, а що – ні, і чому так; більший наголос на високих вимогах до учнів;
3. Розвиток мережі опорних шкіл

Другий блок стосувався професійної освіти: укрупнення закладів (стимулювати через додаткові інвестиції в укрупнені заклади); більше залучення роботодавців.

Третій блок Інна присвятила вищій освіті (також перегукується з тим, що сказав у своєму виступі Іван):
1) Реформа фінансування (фінансувати на основі показників успішності (публікації у міжнародних реферованих журналах; високі вступні бали вступників; подальше працевлаштування, залучення бізнесу тощо)
2) Реформа системи виборів ректорів - відбіркова комісія, яка складається з експертів з міжнародною репутацією, обирає тих, хто потенційно може бути ректором, а потім вже університет обирає з числа відібраних кандидатів;
3) Академічна доброчесність - на чолі усіх реформ.

Юлія, оскільки була активно долучена до усіх етапів реформи науки 1.0. (умовно - те, що вже вдалося зробити), говорила про план Реформи науки 2.0

1. Розвиток науки нарешті повернеться у фокус державної політики і стане стратегічним пріоритетом. Потрібна стратегія розвитку науки, яка має містити детальний аналіз поточного стану, візію науки та її ролі для України, зафіксовані цілі політики та вимірювані цільові показники. Мають бути створені умови для розвитку і фундаментальної науки, конкурентної на світовому рівні та необхідної для розвитку українського суспільства, і прикладної науки.

2. Буде створено систему збору та оприлюднення даних у сфері науки. Для того, щоб ухвалювати зважені рішення і відслідковувати ефективність їх впровадження, необхідно налагодити збір даних по всій сфері науки. Дані, що збираються, мають бути узгодженими із європейськими та світовими статистичними показниками. Централізований збір та мінімізація тиску на науковця. Оприлюднюватись зібрані дані мають відкрито та у зручних для обробки форматах.
Слід створити єдину електронну систему дослідників з їх публікаціями, дисертаціями, отриманими грантами.

3. Окремо говорила про фінансування науки
Планується запровадити ефективні та гнучкі підходи до фінансування науки, які дозволять розірвати замкнене коло «зрівнялівки», коли дослідники високого рівня та імітатори отримують однаково та коли наукові установи світового рівня не мають можливості розвивати свою інфраструктуру.
Базове фінансування науки має надаватись не на історичній основі, а за результатами попередньої діяльності. Щоб встановити якість цих результатів відповідне оцінювання має бути незалежним та із залученням міжнародної експертизи.
Необхідно забезпечити тягле і суттєве збільшення фінансування Національного фонду досліджень. Це необхідно для нарощування фінансування наукових проектів та дослідницької інфраструктури. Але ще більш важливо – інвестувати у розбудову Фонду як інституції, зокрема, у найм кваліфікованих співробітників та забезпечення незалежної експертизи, в тому числі міжнародної. Крім того, розбудова довіри до Національного фонду досліджень та серйозність намірів держави, підтверджена серйозним обсягом фінансування стане важливим знаком для бізнесу та міжнародних донорів.

4. Буде усунено законодавчі перешкоди, які обмежують розвиток української науки. Перегляд статусу бюджетної установи. Комплекс узгоджених змін до законів та ініціація змін нормативно-правових актів щодо фінансового менеджменту науки, розмитнення, відряджень, гнучкого графіку, мобільності всередині країни, найму наукових працівників та оплати праці тощо.

5. Управління наукою та структурні реформи
Структурні реформи мають здійснюватись лише на основі зібраних даних та після підсилення спроможних наукових груп.

6. Забезпечення повноцінного входження України до європейського дослідницького простору. Створення умов для ширшої участі українських науковців у міжнародних проектах.

Україна в 2015 році набула статусу асоційованого статусу «Горизонт-2020», але досі не скористалась більшістю можливостей із цим пов’язаних.

7. Розвиток механізмів взаємодії держави, науки, бізнесу й суспільства. В першу чергу – це робота над зняттям бар’єрів для такої ефективної взаємодії та створення екосистеми.
Популяризація науки.

8. Боротьба з плагіатом та академічною недоброчесністю.

9. Правильні речі із вже розпочатої реформи науки необхідно продовжувати робити, або забезпечити нову їх ітерацію із врахуванням набутого досвіду реалізації.

Запитання із зали стосувалися:
- конкретизації кроків по усьому тому, що вони озвучили, бо якісь реформи вже почалися і вже впроваджуються.
- дитячих садочків та пайової участі забудовників у їх спорудженні.
- євроінтеграційним процесам у сфері науки
- контролю якості педосвіти
- того, щоб не тільки спеціалісти з педосвітою могли викладати, а й спеціалісти з бізнесу тощо.
- конкретизацію питання щодо дерегуляції і регуляції роботи вчителя
- діяльності Президії НАНУ
- підтримки студентських проектів державою
- зміни ректорів вищів
- створення технополісів
- обладнання в кабінетах, яким вчителі не здатні користуватися через брак знань...

Ще щось.
Загалом, приємного перегляду.

Я дуже вдячний Івану, Інні та Юлії за допомогу у створенні цього "коротенького" лікнепу про реформи науки і освіти від Голосу.

На моїй короткій пам'яті це перша партія, в якій настільки пильну увагу приділяють освіті і науці.

З ними переможемо.

Вчора я запостив новину про те, як наші вчені-ядерники та інженери відстоюють енергетичну незалежність держави, подовжуючи термін роботи наших ядерних реакторів.
А ось Вам матеріал про те, як це робиться, написаний зрозумілою мовою.

Взагалі я мушу перед Вами вибачитися.
Оця стаття створена після екскурсії на київський ядерний реактор, що розташований в Інституті ядерних досліджень НАН України.
Екскурсія була безкоштовною.
Однак, на той момент, коли я про неї дізнався, весь ліміт місць вже було майже вичерпано, тому я прийняв рішення навіть не повідомляти Вас про таку можливість.
Сенс?

Якщо Вас це втішить - я теж ще жодного разу не був ані на ядерному реакторі, ані на прискорювачі У-240 (хоча був на прискорювачі У-120, бо він таки на території мого Інституту фізики).

Але наступного року я дуже сподіваюся, що дізнаюсь про це раніше.

Отже, читайте шикарний матеріал від Марії Прокопенко про уран, крихкість корпусів реакторів, атом на службі у медицини, суворість режиму доступу (я чи не щодня його відчуваю, коли просто йду попоїсти у тамтешню столову. Ні, їжа там не світиться) і таке всяке.

І вкотре закцентую увагу на моменті, що забудовники почали зводити свої мурашники, вклинюючись в санітарно-захисну зону реактора.
От я реально дивуюся чудернацьким людям, яким приємно бачити ядерний реактор з вікна своєї квартири.

Інджой.
https://day.kyiv.ua/uk/photo/zustrich-iz-myrnym-atomom

Важливі новини.
Ні, не про вибори.
Про те, що сталося у Всесвіті через 180 мільйонів років після Великого Вибуху.
Так, це важливо, слухайте.

Дуже багато людей в курсі, що був Великий вибух, десь чули, що спочатку протони, нейтрони та електрони літали окремо одне від одного, потім щось відбулося, воно все почало об'єднуватись, якось спалахнули зорі і... виникло Сонце, Земля і, власне, ми.

Так оце коротке 11-хвилинне відео зрозумілою мовою мчить крізь ці всі майже 14 мільярдів років, детально пояснюючи, що було спочатку, чому воно почало об'єднуватись, дає тому всьому назву, розтлумачує, звідки зорі, водень, гелій, залізо та решта важчих елементів, до чого тут Темна матерія.

Дивина, але Альфа-Центаврі і Павлу Поцелуєву дійсно вдалося це все впхнути в одне відео.

Ну, і вишенька на тортік: Ви дійсно дізнаєтеся, що сталося через 180 мільйонів років після Великого вибуху, чому воно завершилося за 100 мільйонів років, та - головне - як сучасним вченим через 14 мільярдів років вдалося це все з такою точністю встановити!!!

Наука - прекрасна.

Разом з заступником Міністра освіти і науки Юрієм Рашкевичем завітав на UA: Українське радіо, щоб поговорити про цьогорічну вступну кампанію і очевидні перекоси в бажанні абітурієнтів стати умовними філологами, а не умовними фізиками.

Від окремих додзвонювачів в студію дізнався, що Україна є нацистсько-фашистською державою, яку знищив Порошенко.

Люблю наших людей 🙂

P.S. Жоден абітурієнт не постраждав.
І дякую Єгору Стадному за цінні дописи у фб, на які я посилався в розмові.

Наочна ілюстрація того, що таке "м'яка сила" і чому будь-яка література з росії, а особливо російськомовні переклади звідти, навіть науково-популярних книжок, є небажаними в Україні

Ювал Ной Харарі - мене дійсно вразив своєю книгою "Людина розумна". Оскільки я ніколи не був спеціалістом в питаннях розвитку людства, ця його праця стала справжнім ковтком неймовірних фактів про те, як та завдяки чому ми з прамавп стали людьми, а також чому саме люди типу підкорили цю планету.

Блискучий автор, прекрасний стиль, читається дуже легко і все зрозуміло.

І от виходить його нова книга "21 урок для 21 століття", де в тому числі розповідається про епоху постправди на прикладі анексії Криму та твердження, що "іхтамнєт":

Але в перекладі для росіян брехня путіна і Крим раптово були замінені на брехню Трампа.

В нормальних версіях - говорилося про те, що окупація Криму поселила у душах сусідів страх, а в російському перекладі - росія є великою державою, що успішно вторглася в Україну, не зустріла опору ні населення, ні Української Армії, і не вважає анексію анексією.

Як там зараз кажуть?
Лол кєк чебурєк?
Чи "шо ви, дяді?"

Але це не найбільша трагедія для мене.
То хай мені просто тепер пояснять адепти російськомовного наукпопу, як і хто має вишукувати такі нюанси, аби епоха постправди не ставала ще безглуздішою

Для мене найбільш сумно, що автор сам погодив такі зміни, мовляв, для того, аби його текст, нехай і у видозміненому варіанті, досягнув читача у недемократичних країнах, де книга могла б бути піддана цензурі.

Знаєте, що означає таке "прогинання" під російські реалії?

Це як спробувати натякнути росіянину, що з його країною не все гаразд, але потім поспішно заявити: "але це звісно, не про росію, а про Америку. Трампа бачили? Отож. Не робіть так".

Г.и.д.о.т.а.

Споживайте контент відповідально.

P.S. Дякую Андрію Чернікову, що узрів це неподобство, а Сергію Громенку, Атамась Наталі - що звернули увагу нашої інформаційної бульбашки на це.

адпт. Пост зі скрінами книги від Андрія - https://www.facebook.com/chernikov1/posts/10158092523440021

Вчора я бачив такий яскравий метеор, що на секунду подумав, що вже почалося і час діяти.
Але потім втямив, що то ж Персеїди - найяскравіша зорепадна подія року, яка "офіційно" стартувала 17 липня, а її пік припаде на 12-13 серпня.
Отже, щовечора, простими людськими очима Ви можете насолоджуватися чарівним видовищем, яке виникає щороку через регулярні спроби десептиконів бомбардувати нашу планету зі зворотньої сторони Місяця...

Ні... секунду... не та методичка.

Ось.
Земля щороку пролітає повз орбіту величезної комети і "наштовхується" на купу її уламків.

Що то за комета, як саме дивитися на темне нічне небо (може хто не зна) і в який бік - читайте у цьому докладному матеріалі.

Зауважте: не поширюйте цей допис, тому що кількість місць для спостереження за падаючими зірками - обмежена.
Всім точно не вистачить.
Тут треба бути егоїстами.

Інджой.
http://www.streetastronomy.com.ua/articles/perseids-in-2019.html

Гену інтелекту немає, маркетологи сують дроти у мізки людей, щоб за рухом очей відстежити, на яку саме частину рекламного постера вони дивляться, а першу в світі (!) електроенцефалограму записали в Київському університеті більше 100 років тому.

Здуріти, так?
Ой, тут ще не все.
Бо це надзвичайно цікаве інтерв'ю нейробіолога Андрія Чернінського.

Вам може здатися, що весь текст можна скоротити до "Мозок - дуже складна штука", а всі складнощі його дослідження пов'язати з труднощами його пошуку в головах людей.

Але ні.

Насправді, Андрій класно розповідає про глобальні дослідження мозку, що нині ведуться в світі і очікувані результати; про прилади і методики для дослідження мозку; від чого залежить таки інтелект; чому сон - є науковою проблемою; чи існує ефект 25 кадру; чи відрізняються чоловічий та жіночий мозок і всяке таке.

Особливо сподобалася частина про те, як рекламники та керівники виборних штабів нами маніпулюють.

Плюс - він руйнує купу популярних міфів про наш головний орган!

Дуже соковито і захопливо.
Інджой.

https://bykvu.com/mysli/123010-neobychnye-fakty-o-chelovecheskom-mozge-rasskazyvaet-nejrobiolog

Вирішив

Під час літньої відпустки візьму міжнародний грант на доведення теорем 2+2=5 і що число Пі, насправді, дорівнює 3.
Якщо Ви думаєте, що це неможливо - помиляєтесь.
В Україні можливо все.

Пам'ятаєте, я вже писав про презентацію дивного дослідження «Оптимізація управління науковою сферою: закордонний досвід та рекомендації для України», де автор стверджував, що "Близько 95% витрат на наукові дослідження у цій країні [США] фінансують державні структури", що є абсолютною маячнею?

В мене тоді дуже сильно "пригоріло", адже "дуже цінні рекомендації", що базувалися на купі помилкових вихідних даних, були профінансовані Міжнародним фондом Відродження у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Швеції.

Моє обурення з детальним побіжним розбором невігласіади, нагадаю, тут - https://www.facebook.com/senenkoanton/posts/2508723432513457

Аж ось один експерт поглянув своїм оком на це "дослідження".
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5320

Що там?
Та кожен абзац акцентує увагу на тому, що твердження автора-грантоотримувача є або цілковитою неправдою, або ж автор демонструє свою необізнаність у питаннях, зокрема, українського законодавства.

Читайте, дивуйтесь.

Але чому я почав цей пост з таких дивних тверджень про грант і 2+2=5?
Бо знаєте, якою була реакція організації Ukrainian Centre for European Policy, що взяла кошти на виконання цього "дослідження" у міжнародних донорів?

Цитати:
"Дослідження Bogdan Oleksiuk зіграло роль адвоката диявола, і зуміло викликати пожвавлення у академічних колах." (https://www.facebook.com/UCEP.org.ua/posts/1308979165919634)
"Експертно, по суті, відверто. Цікаві кейси, аналіз, рекомендації. " (https://www.facebook.com/UCEP.org.ua/posts/1309606472523570)

Пожвавлення в академічних колах?
Експертно?
Цікаві кейси?
Аналіз на основі неправильних вихідних даних?

Але вони ще й "погрожують":
"Це дослідження лише початок великої та широкої дискусії на тему реформування української науки."

Тобто, моя теорема про 2+2=5 буде профінансована і дійсно викличе пожвавлення в академічних колах.
Експертно, по суті, відверто. Цікавий кейс, аналіз.

Я навіть якісь рекомендації надам.
Оголошу це дослідження лише початком на шляху до Пі=3.
І візьму недорого.

Інджой.

https://cedos.org.ua/uk/articles/biudzhet-osvity-ta-nauky-2019

Аааааааналітика, на яку я чекав

CEDOS, як завжди, не підкачав і випустив крутий матеріал з аналізом бюджету освіти і науки у 2019 році.
Так, це та сама чітка аналітика, яку я потім залюбки гуглю, аби підглянути якусь цифру.

З Вашого дозволу, я не акцентуватиму увагу на освіті, самі все прочитаєте.
А от про науку поговорити варто, бо Середньостроковий план пріоритетних дій на 2017-2020 роки передбачає поетапне збільшення фінансування цієї сфери.

Що маємо?
- фінансування зростало, але все одно не перевищувало 0,23% від ВВП при нормі в 1,7%
- запущено та виділено кошти на Національний фонд досліджень, що тішить
- виділено мільярд гривень на Фонд Президента з підтримки освітніх та наукових програм для молоді, який, ймовірно, або залишиться "мертвим" вантажем, або ж його заберуть назад
- фінансування НАН практично не змінилося, Національної академії медичних наук - збільшено, Національної академії аграрних наук - зменшено.

Єгор Стадний правильно закцентував увагу на тому, що окрім "великих" гравців наукової сфери - НАН, НААН, НАМН, НАПН, НАПрН та академії мистецтв - у нас є ще відомча наука.
Понад 20-ть різних міністерств та відомств на 1,2 млрд. гривень теж роблять науку.
Не в курсі були, так?

"...77 млн для Мінагро (а ціла НААН на 288 млн грн не справляється?), 40 млн грн для ДСНС, 40 млн для Мінекології, 20 млн грн для Міністерства економіки, 17 млн для Деркомтелерадіо, 17 млн для Мінсоцполітики, 15 млн для ДФС" (це цитата з поста Єгора тут https://www.facebook.com/j.stadny/posts/2462407847314055)

Навіть Держслужба з питань праці та антимонопольний комітет проводять наукові дослідження.

У відомчій науці немає ніц поганого.
Вона теж потрібна.
Проблема в тому - хто і як її оцінює?
Хто контролює?
Бо ми весь час говоримо про університети та академії, цитування і публікацію в журналах.
А там?
Я не знаю.

А цілих 50 мільйонів гривень у нас, виявляється, виділено на Фонд розвитку інновацій, що має "допомагати комерціалізувати вітчизняні інноваційні розробки та випускати на внутрішній та зовнішній ринок нові технології, товари чи послуги, а також “надавати фінансову, технічну та консультаційну допомогу стартапам на ранній стадії їх розвитку”. "

З однозначно хорошого - університети матимуть змогу отримати базове фінансування наукової діяльності, плюс збільшать (вже реально збільшили) стипендії та премії молодих учених.

Загалом, дуууууже раджу читати з циферками і поясненнями.

Додам, що всюди є посилання, а також величезна таблиця з вихідними даними, в якій враховано "просідання" гривні.
https://docs.google.com/spreadsheets/d/1YbgGr9kksSclQ6-BPCCNO-Q4Qj-XnafyFH3mN0qywKQ

Нічосі... математики-теоретики в гори ходять...
Та ще й супроводжують групи, розповідаючи наукпоп біля багаття.

Слухайте, тут унікальна можливість.
Є спільнота, що називається ГлобусКПІ.
Вони на 3-4 дні ходять у гори. Всі деталі тут https://globuscamp.org.ua/.

Але мене вразило інше - групу 5-ї зміни супроводжуватиме добре Вами знаний математик, фанат Теорії ігор, який може пояснити її суть будь-кому в будь-якому стані - Олексій Ігнатенко.

Тому, якщо маєте бажання відвідати маршрут Говерла, Бребенескул і Петрос (Маришевська - Довбушові води - Ребра - Бребенескул - Говерла - Скопеска - Петрос - Кукуль), а також погомоніти про розумне і вічне під зоряним небом високо в горах - велкам.

Записатися можна до кінця цього тижня.

https://www.facebook.com/events/343532496325782/
Якщо маєте додаткові питання - не соромтеся писати Олексію.
Нехай вжахнеться від того, скільки Вас!

Поговорили з Міністром інфраструктури Володимиром Омеляном про успіхи міністерства за 5 років.
Про гіперлуп теж згадали.
Не жартую.
Як дійдуть руки - опишу враження.