Знаєте, що це за прекрасні картинки?
Наші вчені-зоологи зробили серію плакатів, де зобразили червонокнижних тварин, птахів та комах України.
Ба більше, весь перший наклад у 500 екземплярів вже розлетівся українськими школами.

І тут є два моменти.

Перший: якщо Ваша школа хоче такі плакати - можна написати сюди taras.i.pushkar@gmail.com.

Другий: але на друк другого накладу не вистачає 6 тисяч з 21 тисячі гривень.

Тому, якщо Ви вважаєте цю ініціативу раціональною та прекрасною - можете підтримати Тараса та колег гривнею.
Картка Приват 5168757380819534

Всі деталі, нюанси, запитання - можна ставити напряму Тарасу Пушкарю (https://www.facebook.com/profile.php?id=100002189976563).
Передісторія питання - тут https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2165685166847795&id=100002189976563

P.S. І, все ж, я окремо подякувати колективу людей, які створили цю серію.

Шановні Тарас Пушкар, Ігор Землянських, Олександр Слуцький, Валерій Корнєєв, Віталій Харченко, Сергій Григор'єв , Ігор Гвоздецький, Михайло Русін, Олена Годлевська, Олександр Зіненко, Аліна Мішта, Марина Шквиря, Оксана Некрасова, Руслан Панін, Ігор Балашов, Олександр Мартинов, Борис Лобода, Сергій Утєвський, Станіслав Вітер, Олександр Бобко, Андрій Тупіков!

Дякую.
Ви молодці.

За останні 56 віків трапилося близько 14500 війн, у яких загинуло порядку 3,5 млрд. людей.
І треба бути навіженим, аби вважати, що поруч з агресивними сусідами достатньо просто "пєрєстать стрєлять".

Я дуже сподіваюся, що нинішнє керівництво нашої держави читає не тільки подібні статті, а й регулярно отримує аналітичні записки про стан справ із гонкою озброєнь у світі загалом та з модернізацією російської армії зокрема.

Академік Горбулін не тільки чітко розклав по поличках, якого саме характеру набувають збройні конфлікти, а й навів дані щодо загроз національній безпеці України.

Тут не тільки справа у росії, темпи модернізації військової техніки в якій вражають (що вже казати про просто кількісні показники тисяч танків і БМП безпосередньо на кордоні з Україною).
Горбулін прекрасно розтлумачує, чому наші оборонна промисловість перебуває у жалюгідному стані і збільшення фінансування упродовж 5 останніх років є необхідною, але далеко не достатньою умовою.

Що з цим робити, куди бігти та до чого тут наука - читайте у статті.

Є над чим подумати.
Дуже люблю таке.

P.S. Але є і позитив.
В матеріалі Ви знайдете, які саме зразки озброєнь за 5 років вдалося поставити "на ноги" і яким є поточний стан справ, зокрема, з новітніми українськими ракетами.

www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5517

Шановні, тут я вчора постив допис про збір коштів на плакати із зображенням червонокнижних тварин, птахів і комах, які безкоштовно передаються в школи. Доповідаю: вже зібрано 500 грн. Я дякую тим, хто долучився. Спасибі.

Камон еврібаді летсгоу

Наталка зібрала в один список усі локації та час перебування американської астронавтки в Україні.
Шукайте своє місто, вдягайте шкарепетки NASA (якщо є. В мене - є. Мені в Штатах подарували) і приходьте.

Минулого року на зустріч з Ренді Брезником не втрапив.
Була така черга та стільки людей, в яких горіли очі, що пробитися можна було лише при підтримці корпусу морської піхоти США.

Якщо і цього року не втраплю - теж не сумуватиму.
Бо мене більше тішить, що астронавти в Україні стають такими само популярними, як рок-зірки.

Інджой.

Допис Наталки Атамась https://www.facebook.com/100007834666677/posts/2430192910585174:
До уваги тих, хто хоче зустрітися та послухати астронавтку НАСА Гайдемарі Стефанишин-Пайпер:
Першим гостю приймає Харків.
8 жовтня 2019
О 15.00 - в НАУ "ХАІ"
9 жовтня 2019
О 12.00 - в НТУ "ХПІ",
О 16.00 - Window of America Kharkiv (бібліотека ХНУ Каразіна).
Далі черга Київа.
10 жовтня о 15.00 можна поспілкуватися з Гайдемарі у навчальному ангарі НАУ у Києві
https://www.facebook.com/events/399983227587035/
О 19.00 у той самий день - у конференц-залі UNIT.Verse, корпус B12, UNIT.City
https://www.facebook.com/events/523770821760449/
11 жовтня зустріч відбудеться у Американскьмому домі о 18.00 (потрібен документ, що засвідчує особу)
http://www.americahousekyiv.org/events/2019/10/11/-
А також раніше 14:00 - Київський Планетарій / Kyiv Planetarium https://www.facebook.com/events/347873485963090/
12 жовтня - зустріч у Житомирі у Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова https://www.facebook.com/vsesvitua/photos/a.129372084280664/489431054941430/?type=3&theater На жаль, реєстрацію сюди вже завершено.
14 жовтня - Львів, Tech StartUp School, але жодних подробиць :(
Зважте, що на зустрічах у Києві потрібна попередня реєстрація. Наскільки вільно у Харкові - не змогла нагуглити :(.
Повний перелік тут https://www.facebook.com/SpaceOnUkraine/posts/2363941220587201?hc_location=ufi

Кохання Вам у стрічку
Інколи науковці є такими романтиками :)

(Ми вдячні за підтримку, отриману від Національного фонду природничих наук Китаю.
Крім того, автор хоче подякувати за терпіння, піклування та підтримку з боку Panpan Mao упродовж останніх років.
Ти вийдеш за мене?)

Допис стягнув з Довколаботаніки (https://www.facebook.com/dovkolabotanika/photos/a.1308388579258897/2377947475636330/)

Аааааааа!!!! Ні, не так.
АААААААА!!!!

Кілька істориків дослідили щойнозахищену дисертацію брата нашого екс-президента Ющенка - Петра Андрійовича.
І я не знаю, з чого більше волати.
Чи з того, що тут в дисертації комбо: маячня, псевдонаука, публікація результатів в хижацьких виданнях, плагіат, посилання на історичні романи, як на наукові джерела, ідіотська термінологія тощо.
Чи з самого тексту відгуку.

Цей шедевр можна просто розбирати на цитати:
"дисертант не лише не є фахівцем у тематиці свого дослідження, а й взагалі не розуміє, що таке історична наука"
"Власне, саме імітацією наукового дослідження ця дисертація і є."
"Більша частина цих «результатів» – це фрази ні про що, якісь загальні речення, часто беззмістовні"
"П.А. Ющенко не володіє елементарними навичками написання наукової роботи"
"Текст насичений такими безглуздими реченнями, які ... ставлять під питання здатність автора таких сентенцій до нормального логічного мислення взагалі"
"П. Ющенко як авторитетні «наукові» роботи цитує ряд псевдонаукових робіт, зокрема «роман-дослідження» В.Б. Білінського «Україна-Русь»"
"Про ненауковий характер дисертації свідчить і вживання низки термінів псевдонаукового характеру, зокрема «генетичний код нації» (С. 18), чи «генетичний план» Києво-руської спадщини (С. 4). "
"Про рівень фаховості автора як історика свідчить хоча б той факт, що він вважає, що М. Костомаров нібито розробив свою «федеративну теорію», намагаючись заперечити тезу М. Грушевського (С. 24), зовсім не переймаючись тим, що в той рік, коли М. Костомаров помер (7(19) квітня 1885 р.), М. Грушевський ще був гімназистом, і навіть до Київського університету ще не вступив."

Прекрасно!
Просто прекрасно!

Звісно, що це сміття без проблем було захищено в Національному педагогічному університеті бідосі Драгоманова (господі, так ганьбити таке ім'я).
Краще б вже студентів продовжували на молебні водити (сарказм)

Ви ж уявіть, як має комплексувати Петро Андрійович, що от він зовсім не може прожити, аби не захистити докторський дісєр.
Жив-жив собі, аж тут надумав отримати посвідчення з трьома чарівними словами:
Доктор історичних наук.

Петре Андрійовичу, щоби що?

Господі, жгі.
Насолоджуйтесь.

www.historians.in.ua/index.php/en/dyskusiya/2669-vidguk-na-disertatsiyu-na-zdobuttya-naukovogo-stupenyu-doktora-istorichnikh-nauk-yushchenka-petra-andrijovicha-kievoruska-spadshchina-v-istorichnij-pam-yati-ukrajinskogo-suspilstva-khii-pochatok-khkhi-st

Крічаліті

"Вчора Юрій Косюк отримав премію як найбільший інноватор серед 25 найефективніших управлінців всієї страни... всієї України" (з церемонії нагородження Global Teacher Prize Ukraine 2019 https://bit.ly/2Ir5RLZ, 01:02:10)

Той випадок, коли держгроші в США - це розвиток SpaceX, а держдотації в Україні - це куребудівні заводи МХП.

Якщо Ви припустили, що інновації на МХП - це відстежування емоцій співробітників і звільнення пухкеньких (https://bit.ly/357MrWd), гоцання на дорогеньких автівках через заповідну зону парку "Феофанія" (https://bit.ly/2qTIEJA) та отримання мільярдних дотацій з державного бюджету України (https://bit.ly/31Sh2F6), то Ви помилилися.

Я погуглив, що ж там за рейтинг топ-25 інноваторів України, і знайшов допис на самому сайті МХП (https://www.mhp.com.ua/uk/media/news/details/jurij-kosjuk-novator-u-rejtingu-top-25-najefektivnishikh-menedzheriv-ukraini):

"Засновник, Голова правління агроіндустріального холдингу МХП («Миронівський хлібопродукт») Юрій Косюк – «Новатор» у рейтингу «ТОП-25 найефективніших менеджерів України» за версією видання «Дело.ua». В номінації «Новатор» представлені топ-менеджери, які, слідуючи глобальним процесам, найбільш швидко та ефективно впроваджують інновації на своїх підприємствах."

Які ж там новації?

"Блокчейн, розумне землеробство, роботизація в сфері виробництва і корпоративного управління, стратегічне планування та професійне мріяння, моделювання майбутнього компанії - це не фантазії. Це - реальність, яка вже працює в рамках холдингу в Україні."

Ви знаєте, сльози щастя заважають мені далі писати цей текст.

Я чесно намагався нагуглити, кого ж 25-ти інших топ-менеджерів обійшов Косюк, але, на жаль, не зміг.
Проте я дуже сподіваюсь, що принаймні з наступного року держава припинить дотувати ці курячі ай-ті-принтери.

P.S. Дякую Дмитру Дьоміну, що показав цю шедевральну церемонію. Дякую Юрію Богданову за думку про спейс-ікс :)

Настав прекрасний період вручення Нобелівських премій-2019.
І перша - з фізіології і медицини - вже знайшла своїх переможців.
Ними стали Уільям Кейлін, сер Пітер Реткліфф та Грегг Семенза за їх відкриття про те, як клітини відчувають та адаптуються до доступності кисню.

Як написано в резюме до нагороди, те, що кисень потрібен тваринам для перетворення їжі у корисну енергію - зрозуміло. Але довго лишалось втаємниченим, як клітини пристосовуються до зміни рівня кисню.

Науковці визначили молекулярний механізм, що регулює активність генів відповідно до різних рівнів кисню.
З початку ХХ ст. було відомо, що ключовою відповіддю на гіпоксію (понижений вміст кисню в тканинах і органах) було підвищення рівня певного гормону, що призводило до збільшення вироблення еритроцитів.
Але було неясно, як саме рівень кисню контролює цей процес.
Для з'ясування цього питання було задіяно генно-модифікованих мишей (ага, це якраз про використання ГМО-організмів на благо усього людства).

Далі там іде детальний опис того, що куди штрикали, різали, діставали, аби втямити, що ж коїться.

Це відкриття дозволяє нам, людям, зрозуміти механізм одного з найважливіших адаптаційних процесів в житті і закладає основу для розуміння того, як рівні кисню впливають на метаболізм і фізіологічні функції - у м'язах під час інтенсивних вправ, утворення нових кровоносних судин та утворення еритроцитів, налаштування імунної системи, розвитку плоду і плаценти тощо.

Ну, і без перспектив нікуди: це відкриття прокладають багатообіцяючий шлях для боротьби з анемією, раком та ін. захворюваннями.
Зокрема, пацієнти з хронічною нирковою недостатністю часто страждають від важкої анемії, бо в нирках не відбувається синтез потрібних речовин відповідно до програми в геномі.
Так само, відкритий механізм грає важливу роль у розвитку ракових пухлин.

Загалом, я у цьому всьому не спеціаліст і в мене темніє в очах від назв тих генів та їхніх експресій, однак, сподіваюсь, що нічого не наплутав.
Також сподіваюсь, що наші медіа скоро випустять круті інтерв'ю з нашими вченими-фізіологами, які доступно те все пояснять.
Триматиму в курсі.

Плюс до того.
Дуже раджу почитати інформацію щодо премії на сайті, адже там розказано і про Нобелівку 1931 року за встановлення ферментативності процесу перетворення їжі в енергію, і 1938 року за встановлення механізму, як організм вимірює концентрацію кисню в крові у сонній артерії і контролює дихання, напряму зв'язуючись з мозком.

Дуже цікаво.
https://www.nobelprize.org/prizes/medicine/2019/press-release/

Шановні, у попередньому тексті я припустився неточності. Отута-во я написав "Зокрема, пацієнти з хронічною нирковою недостатністю часто страждають від важкої анемії, бо в нирках не виробляється певний потрібний ген". Так от, ген не виробляється. Може відбуватися тільки експерсія генів - процес, під час якого спадкова інформація використовуєтсья для синтезу чогось корисного типу білка чи РНК. Так от в нирках не відбувається потрібна експресія генів. Так, термінологія - це важливо. А, і ще, прізвище Редкліфф насправді пишеться Реткліфф.

Трохи вдумливого читання про реалії фінансування науки в Україні

Так-так, науковці весь час говорять про брак фінансування і чомусь багацько людей вважає, що це не нагальна проблема, адже якби була нагальна, а всі про неї говорили - її б вирішили.
Ні.
Це ж Україна.

Ця колонка прекрасно ілюструє історію взаємостосунків вчених із владою, які призвели до зменшення кількості науковців з сотень тисяч до десятків тисяч за роки Незалежності.
Краще б я не написав.

На жаль, при тому, що реформа науки по-тихеньку суне і ось-ось на обрії замайорів запуск Національного фонду досліджень, факт лишається фактом - люди тікали і тікатимуть з науки.
Озвучені у статті ставки - абсолютно правдиві.
Ви навіть можете власноруч їх перевірити - ділите фінансування Академії на кількість працюючих людей і віднімаєте трохи на комунальні послуги.

5 років поспіль більшість академічних Інститутів працює неповний робочий тиждень, а зарплатня прибиральниці та молодших наукових співробітників чи інженерів - стали практично однакові завдяки показушній "грі" Гройсмана з мінімалкою.

Я не знаю, що буде далі, але зараз бюджет-2020 не викликає в мене оптимізму.
Так, на фоні зростання фінансування Офісу Президента та інших речей.

На даний момент я чекаю лише однієї цифри.
Щороку я відстежую, скільки в тій же НАН лишилося молодих вчених.
Наприкінці 2013 її було 2984 особи.
Наприкінці 2018 - 2038.
Мінус майже 1000 молодих людей за 5 років.

Скільки буде станом на 31 грудня 2019 року - напишу десь в січні.

І чи зможе нова влада зломити цей тренд - залежить виключно від неї.
Бо одна справа - декларувати підтримку науки, а інша - знаходити на це ресурси.

Інджой.
https://dt.ua/SCIENCE/akademichniy-test-dlya-komandi-ze-325379_.html

Куншт підкотив детальний переклад резюме по вчорашній нобелівці з фізіології та медицини.
Але цікаво інше - вони примудрилися взяти коментар у Віктора Досенка і він розповів, хто, як, де і чому займається тією само проблематикою в Україні та як українські вчені "приклалися" до класифікації гіпоксії.
Інджой.

Що ж, таки екзопланети і космологія!
Привіт, Нобелівська премія з фізики-2019

Цьогоріч її отримав колектив вчених - Джеймс Піблз (США), Мішель Майор (Швейцарія) та Дідьє Квелоц (Швейцарія) "за внесок у наше розуміння еволюції Всесвіту та місця Землі в космосі".

Якщо більш детально - Джеймс отримав за теоретичні відкриття в космології, а Мішель і Дідьє за відкриття екзопланети 51 Пегаса b, що обертається навколо зірки сонячного типу 51 Пегаса.

Взагалі, екзопланети - це планети, що обертаються навколо зорі, але не нашого Сонця.
І їх вивчення - є надзвичайно складним завданням, адже в масштабах Космосу вони дуже маленькі і дуже далеко від нас.
Тут би зорі побачити чи галактики, а вгледіти маленьку цятку на фоні величезного світила - те ще завдання.

Що ж до конкретного внеску кожного вченого - саме діяльність Піблза створила базис наших сучасних уявлень про Всесвіт, а космологію - перетворила на науку.

Як написано в прес-релізі, наш Всесвіт утворився 14 мільярдів років тому і з тих пір він постійно розширюється та холоне.
"Усього" через 400 тисяч років після Великого вибуху, він став достатньо прозорим, аби промені світла змогли ним мандрувати.
Це давнє випромінювання досі мандрує навколо нас і воно приховує багато таємниць.
І от теоретичні інструменти та розрахунки Піблза допомогли людству відкрити той факт, що все, що ми бачимо - зірки, планети, дерева - це лише 5% Всесвіту.
Інші 95% - темна матерія і темна енергія.

Майор та Квелоц же відкрили в обсерваторії на півдні Франції (ага, дивіться, щоб отримати Нобелівку - тре, щоб були обсерваторії) планету поза межами нашої Сонячної системи.
Планета являє собою газову кулю, дуже подібну до нашого Юпітера.
Це відкриття породило революцію в астрономії і з тих пір у Чумацькому шляху (це наша галактика, в якій розташовано нашу Сонячну систему) відкрито 4000 екзопланет.
Це заклало підгрунтя для нашого нового уявлення про планетарні системи і, можливо, стане в нагоді при пошуку відповіді на питання - чи існує життя поза межами Землі.

У прес-релізі абсолютно справедливо написано, що робота цих трьох науковців взагалі змінила наші уявлення про оточуючий світ.
Розуміти, як жив Всесвіт з моменту Великого вибуху та знати, як шукати екзопланети - це Вам не жарт.

Але це все - лише моя коротка інтерпретація.

Факт у тому, що минуло лише 45 хвилин з моменту оголошення переможців, однак наша маленька лампова науково-популярна команда доклала всіх зусилль, аби вже зовсім скоро дуже класні і компетентні науковці надали свої коментарі нашим медіа.
Звісно, з поясненням, хто і як вивчає ці питання в Україні.
Все запощу, тому просто зачекайте.

Поки ж по темі екзопланет та їхнього вивчення тримайте добірку:
- Історії з архіву екзопланет: як NASA відстежує планетні світи біля інших зір - http://www.nashenebo.in.ua/nauka/istorii-z-arkhivu-ekzoplanet-iak-nasa-vidstezhuie-planetni-svity-bilia-inshykh-zir
- Новая миссия ESA по изучению атмосферы экзопланет https://thealphacentauri.net/ariel-and-exoplanets/
- Прекрасне відео 20 лет изучения экзопланет - https://www.youtube.com/watch?v=4p0KNwkAwjw

Прес-реліз Нобелівського комітету: https://www.nobelprize.org/prizes/physics/2019/press-release/

P.S. Дякую Олексію Болдирєву та Сергію Шарапову за допомогу у пошуку спеціалістів в темі.

Ще два класні відео про екзопланети від вченого Дмитра Якубовського
Рррраз - https://www.youtube.com/watch?v=E1PGnQ2BDmY
Два - https://www.youtube.com/watch?v=qnsUPX0z13o

Нє, ну я не можу не поширити це фото.
Це, звісно, не Нобелівська премія, однак без отакого у нас в країні через засилля плагіату та псевдонауки її ніколи і не буде.
Стежимо.

Допис Світлани Вовк https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10220271343876564&set=a.10202456670400861&type=3&theater:

"Історична зустріч під кодовою назвою "Начувайтеся, плагіатори!"
А якщо серйозно, то сьогодні більше години спілкувалися з міністром Anna Novosad і заступником Єгор Стадний про системні заходи, які мають допомогти викорінити практики академічної недоброчесності в освіті і науці.
Сподіваюся, що нарешті інститути запрацюють в інтересах суспільства, а репутаційна криза, створена токсичними мережами і корпораціями, закінчиться перемогою здорових сил.
Шкода, що не була присутня Svetlana Arbuzova. Чекаємо її у складі нової АК.
Дякую Марії Дупак за організацію"

Тидищ

Мене завжди дуже сильно дивують хакатони.
Ну, от як можна 48 годин поспіль вирішувати якусь проблему, нехай вона і глобального масштабу?
Я радше вчиняю, як Джеремі Кларксон з ТопГіру/ГрандТуру - йду спати.

Однак люди, які добровільно і з радістю в очах погоджуються на такий челендж, не тільки існують.
Їх щороку стає більше.
Особливо коли мова йде про хакатони від НАСА.

NASA Space Apps Challenge - це подія планетарного масштабу, коли одночасно в купі міст розумники упродовж двох діб намагаються допомогти людству подолати труднощі у якихось надважливих питаннях.

Ось і цього року 18-20 жовтня такий хакатон відбудеться в Києві.
Цьогорічна тематика - “Океани Землі”, “Наш Місяць”, “Близькі та далекі планети”, “До зірок” та “Жити в нашому світі”.

Посилання на подію тут https://www.facebook.com/events/521846828587129/

Доєднуйтесь.

Нобелівська премія з хімії 2019 присуджена розробникам літій-йонних батарей.

Так, це ті самі батареї, що є у кожного (тричі підкреслено) з Вас в кишені і завдяки яким Ви юзаєте гаджети роками, легко і просто підзаряджаючи, не маючи купи проблем, які були з акумуляторами попередніх поколінь.
Ба більше, саме ці акумулятори нині використовуються в електромобілях.
Що вже казати про альтернативну енергетику.

Міць, зручність, потужність, довговічність.

Отже, премію отримали Стенлі Віттінгем (США-Велика Британія), хімік, який вигадав катод, в який на молекулярному рівні можна було "встромити" літій і зберігати енергію, Джон Гуденаф (США), фізик, що вдосконалив ідею Віттінгема і зробив її життєздатною та безпечною в експлуатації, та Акіра Йошіно (не знаю, чи правильно переклав) - японський хімік, що, власне, і розробив перший прототип літій-йонної батареї, придатний для комерційного вжитку.

Це той випадок, коли немає сенсу щось більше описувати.
Наслідки їхніх досліджень протягом десятиліть - Ви можете наочно бачити.
А уявити нинішній світ без їхніх досягнень - вже просто неможливо.
Н.е.м.о.ж.л.и.в.о.

І на сайті Нобелівського комітету дуже влучно написано:
"They created a rechargeable world" - вони створили світ, що можна перезарядити.

Якщо цікавлять технічні деталі винаходів - дисульфіди титану, оксиди кобальту, літій та ін. - велкам за посиланням

https://www.nobelprize.org/prizes/chemistry/2019/press-release/

Я ж почекаю наші українські медіа, які і про цю нобелівку точно напишуть, і поширю.

Гарного дня.

Блискучий матеріал про вчорашню Нобелівку з фізики

Не тому, що він, з одного боку, читається як казка, на одному подиху, а з іншого - все ясно і зрозуміло - про методи вивчення екзопланет, реліктове випромінювання, темну енергію та матерію.

Так-так, Куншт не тільки класно навів суть - за що ж присудили, а й підвів історичний базис - як Айнштайн передбачив те, чого потім соромився, однак, зрештою, виявився правий; як купа найрозумніших людей на Планеті навіть гадки не мали про те, що нині вивчають діти в школі; як було встановлено, що Темна енергія та Темна матерія мільярди років ведуть "двобій" і скільки праці було докладено, аби довести очевидну з оповідей фантастів річ - інші світи існують.

В певний момент - там, де розповідається, як Піблз зміг за реліктовим випромінюванням зрозуміти, що конкретно відбувалося від часу 14 мільярдів років тому і до наших днів - мені здалося, що я читаю роман братів Стругацьких.

Зара немає часу уточнювати, але була у них оповідь, що людство за допомогою надпотужного комп'ютера навчилося уловлювати найменші збурення в часі-просторі і "відкатувати" їх назад в історичній ретроспективі. Таким чином науковці могли "наживо" спостерігати за поведінкою динозаврів чи батальними сценами часів лицарів.
Отут мені вгледілося десь те ж саме, але вже насправді (ну чи це жарт за температурою, близькою до абсолютного нуля, розуміти, що коїлося з галактиками мільярди років тому?)

Так от, цей матеріал цінний іншим.
Я повністю погоджуюсь з Семеном Єсилевським, що цьогорічна Нобелівка з фізики - це абсолютний тріумф фундаментальної науки, яку не те, що на хліб не намажеш.
Адже, зрештою, будь-яке "безглуздя" від науковців типу теорії відносності чи n-p-переходу пересічні громадяни змогли побачити у вигляді автомобільних навігаторів та комп'ютерів.

Тут дійсно мова про те, що і космологія Піблза, і екзопланети Майора та Квелоца - не намажеш на хліб протягом найближчих кількох поколінь людства.
Просто вчитайтеся в те, які колективи людей з яким обладнанням та ресурсами вкладаються у вивчення цих питань.
Ошаленіти можна.

Людство прагне зрозуміти, звідки ми і куди ми йдемо.
Не мастити завтра на хліб, а розуміти.
(Просто багатьом не втямки, що саме розуміння та знання своєю побічкою має якісь корисні штуки. Процесор чи ядерний реактор ніхто навмисне не вигадував. Досліджувалися ефекти)
Саме цим, на мою думку, люди, хомо сапієнси, і відрізняються від звичайних споживачів.

І дуже класно, що на Планеті існують країни та громадяни, котрі згодні обмінювати частину своїх ресурсів на розуміння того, як влаштовано світ.
Це робить такі країни - величними.
І гідними Нобелівських премій.
Я їм просто аплодую.

Ну, а тепер інджой.
https://kunsht.com.ua/nobelivka-z-fiziki-novij-poglyad-na-nashe-misce-u-vsesviti/

Уоу, мені це подобається

15 жовтня 2019 року оновлена Атестаційна колегія МОН, в яку включили багацько доброчесних вчених, буде розглядати питання щодо присудження наукових ступенів 1324 кандидатам наук та 354 докторам.
(лептонний боже, Ви тільки вдумайтесь в ці цифри).
А ще купа спецрад, ступенів докторів філософії та вчених звань

Так от.
Я багато і розлого пишу історії про людей, які написали в своїх дисертаціях маячню, вкрали шматки тексту, але, на жаль, вони отримали свої дипломи типу науковців, отримують підвищення по службі/на роботі, одержують надбавки за ступінь та звання і т.і.

Атестаційна колегія на даний момент часу - це останній форпост, покликаний не пропустити імітаторів науки далі.
Але.
Ніхто і ніяк не може перевірити більш ніж півтори тисячі робіт, тому відповідальність покладається на Спеціалізовані вчені ради, в яких здобувачі захищалися.

Тому, якщо Ви маєте інформацію про те, що чиясь дисертація з наведеного переліку містить плагіат чи щось дивне - сповістіть.
Конкретно вкажіть, в чому проблема, аби цю роботу перевірили ретельніше.
Якщо є проблеми з присвоєнням комусь вченого звання і є якась неправда в поданих відомостях - не мовчіть.

Так, я закликаю повідомляти про злочин.

Чому імітатори науки - злочинці?
Бо вони не тільки крадуть чужий інтелектуальний продукт чи просто вигадують маячню, здобуваючи від держави визнання.

Вони демотивують нормальних науковців займатися наукою в Україні.
Бо там, де нормальний зробить 1 статтю в рік, імітатор - вкраде 10 і вже обійме посаду, скажімо, завідуючого кафедрою.

Час цю систему ламати.
А, куди повідомляти?
Члену Атестаційної колегії Олексію Колежуку https://www.facebook.com/alexei.kolezhuk

Ось посилання на весь перелік справ, що розглядатимуться на АК.

https://drive.google.com/drive/folders/16E4w45qg9xB6hHUTB5RRgYe4Lu9GibB8

Ось перелік ступенів, що затверджуватимуться, на сайті МОН (так, вони теж це роблять прозоро і я це вітаю)
https://mon.gov.ua/ua/nauka/nauka/atestaciya-kadriv-vishoyi-kvalifikaciyi/rozglyad-pitannya-shodo-prisudzhennya-naukovih-stupeniv-na-zasidannya-atestacijnoyi-kolegiyi-15-zhovtnya-2019-roku

Вперед.

Якщо за діями нового складу МОН я поки що спокійно стежу і мене ніц не бентежить (принаймні в питаннях науки), то при словосполученні "Комітет Верховної ради з питань освіти, науки та інновацій" я починаю відчувати занепокоєння, тривогу, око сіпається і весь час виникає бажання озиратися навкруги в очікуванні моменту, коли почне відбуватися щось незрозуміле.

Ні, поки ще нічого не сталося. Наче.
Але от цікавої інформації підвезли із останнього засідання.
Якщо чесно - мене дуже цікавить, що ж там Комітет вирішував по бюджетним питанням, і я сподіваюсь, що Юля про це напише, але спроба протягнути оте слово "поспіль" в питання керівних посад в науці - це непозбувнобентежний дзвіночок.

Взагалі, мене завжди цим юриспруденція і законотворчість захоплювала - лише одне слово чи кома в потрібному місці - і величезний документ можна викрутити у геть інший бік з геть іншими наслідками.

Стежимо.

Допис Юлії Безвершенко
https://www.facebook.com/100008087651306/posts/2544508269162070

«Сьогодні було чергове засідання Комітету з питань освіти, науки та інновацій.

Про попередні два не писала, бо там розглядався проект Держбюджету на 2020 рік - і написати спокійний зважений пост після двох днів обговорень я просто не змогла.
Разом з тим, історія повчальна - і прекрасно ілюструє багато проблем нашої держави, тому я її обов'язково розкажу іншим разом.
В сухому залишку все вирішуватиме Бюджетний комітет, тоді й дізнаємось про перспективи підтримки інструментів розвитку науки у наступному році.

Повернімось до засідання сьогоднішнього.

Що ви думаєте про ситуацію, коли установою керує людина протягом 10-20-30 років?

Адже буває по-різному.
Десь це може бути справді позитивною історією про справу життя і розбудову сильної установи, баланс інтересів, здорові стосунки в колективі, плекання традицій та про сталий розвиток.
Десь - це історія про витискання всіх незгодних та незалежних, про стагнацію та неможливість розвитку, про відсутність перспектив та спроб бути проактивними.

Чи є в мене статистика про співвідношення між кількістю таких ситуацій в наукових установах України?
Нема. Її ні в кого нема. Наша держава досі не про дані та data-driven чи evidence-based policy-making.
Але в мене є багато історій з різних установ, де з великим відривом переважають ті, які зупинились в розвитку через те, що їх керівники не змінювались по 20-30 років. І зовсім небагато - про їх протилежності.

Нам з колегами - тим, хто писав закон про наукову і науково-технічну діяльність в 2015 році, - багато дорікали, що там немає реформи системи управління наукою.
На що ми відповідали, що великої чи миттєвої дійсно немає, але є інструмент, який з часом змінить ландшафт і відкриє вікно можливостей для тих, хто прагне змінити статус-кво.

Це норми про ротацію керівників наукових установ та керівництво академій наук.
Керівником даної наукової установи/організації людина може лише два терміни. Крапка.

З одного боку, це означає до 14 років керування установою. І це немало.
Це достатньо часу, щоб запропонувати бачення і спробувати втілити його. Щоб підібрати команду і навчити її працювати злагоджено. Щоб знайти і підготувати наступників.

З іншого боку, для тих, хто на момент 16.01.2016 перебував на посадах, це означало, що вони можуть добути свій поточний термін до кінця і потім бути обраними ще раз. І все. Але це купа часу, щоб підготуватись.

Сьогодні в проекті рішення комітету була пропозиція внести зміну до цієї норми.
Одне слово: поспіль.
Тобто два терміни поспіль.

Ризики?
Приміром, можлива ситуація, що на "проміжний" термін буде ставитись формальна фігура, а керуватиме все той же директор. Який через термін знову буде цілком офіційно повертатися на 10-14 років.
Десь, можливо, ми не отримаємо негативних наслідків від такої "рокіровки". А десь це буде продовженням стагнації без шансу на розвиток.

Словом, моя позиція - залишити норму як вона є.
А це жорстка вимога керувати однією установою не довше двох термінів.