У мене в загашніку для Вас заховано два опупезні наукпопи про Нобелівські премії, що присуджені цього тижня, прекрасна добірка наукових досліджень про шкоду паління і вейпів, інформація про чергове бомбардування астероїда, порада одного крутого ютьюб-каналу про науку і одного сайту про астрономію...
І я щось з цього тікишо збирався запостити, але побачив ОЦЕ.

Вчора у Вінницькому національному медичному університеті було захищено дві дисертації, які до цього були захищені півтора десятиліття тому на росії.
Москва, Іркутськ, Владікавказ, Курськ.

Основна проблема не в тому, що тексти вкрадені - російський текст просто комп'ютерним перекладом трансформовано в український, запаковано у тверду палітурку і подано до захисту.

І навіть не в тому, що всі нібито дослідження - сфальшовані і підроблені.
Журнали обліку, аналізи результатів, назви препаратів (російський таривід замінено на цефтріаксон та меропенем, а висновки - ті самі) тощо.

Проблема в тому, що здобувачі дипломів - хірурги, лікарі.

І вони тягнутимуть свої руці до людей.
Поки що живих.

Що найцікавіше - в обох роботах один і той самий науковий керівник.
І Спецрада, що затвердила цю ганьбу - одна і та ж.

Читайте, дивуйтесь, вражайтесь.
Запам'ятайте ці прізвища.

Україна - країна можливостей для шахраїв та пройдисвітів.
Принаймні поки що.
І ми це подолаємо.

Частина 1 - false-science.ucoz.ua/news/plagiatna_disertacija_nataliji_ljakhovchenko/2019-10-10-78

Частина 2 - false-science.ucoz.ua/news/plagiatna_disertacija_olena_zacerkovna/2019-10-10-79

Олег Смірнов, дякую.
Гуд джоб.

Переможемо.

Тримайте прекрасний докладний матеріал з коментарями українських вчених щодо Нобелівської премії з фізіології та медицини.

Тут і про загадковий білок, що дозволяє нам вижити при нестачі кисню, і про його дивного "брата", що заважає йому працювати і вберігає наші м'язи чи очі від пошкоджень, про мегавитривалих щурів-пловців та про... український слід в цьогорічній Нобелівській премії.

Віктор Досенко, Тетяна Древицька, дякую за коментарі!
Наталія Бушковська, дякую за супер-матеріал!
https://life.pravda.com.ua/health/2019/10/10/238504/

Вечір добрий.

Думаю, оцим матеріалом варто завершити Нобелівський тиждень - Куншт виклав прекрасну статтю про цьогорічну нагороду з хімії.
Так-так, про літій-йонні батареї та непростий шлях, який науковці здолали, аби втямити, що літій можна "встромити" всередину танталу, потім титану, а оксиди металів кращі за сульфіди.

Ця Нобелівка - яскравий приклад того, як величезний масив фундаментальних знань про властивості хімічних елементів та їхніх сполук, кристалічних ґраток і електролітів - призвели до чисто прикладного результату - прекрасної акумуляторної батареї, навколо якої крутяться практично всі нинішні інновації - гіроборди, вейпи, макбуки, смартфони, квадрокоптери тощо.

Завжди так було, є і буде: спочатку фундаментальна наука - потім прикладна - і лише згодом інновації та стартапи.
Не буде першого елементу - і за деякий час уся суть стартапів зводитиметься до зміни кольору панельок та форми корпусів.

Читайте, дивуйтесь.

Зазначу одне.
Десь в коментарях правильно помітили, що не тільки розробники літій-йонних батарей заслуговують на Нобелівку, адже до їх появи існувала купа інших технологій зберігання енергії і вони в були не менш важливими та проривними.
Однак Нобелівка завжди така - з величезного колективу людей, що, насправді, спільними зусиллями просунули нове у світ, визнання отримують лише кілька осіб.

Ніц з цим не зробиш.

Інджой.

https://kunsht.com.ua/nobelivka-z-ximi%d1%97-vinaxid-yakij-zminiv-nashi-zhittya/

Круто мати в друзях купу науковців.
У яких селебріті ти ще побачиш такі дописи? :)

Я тут пару днів тому писав жахи про плагіат у двох дисертаціях.
https://news.1rj.ru/str/mouselab/1892
Так от, мені щойно повідомили, що
"Відбулося повторне засідання спецради, на якому проголосували про відміну попереднього рішення. Підстава - академічний плагіат."

Вірю в те, що та спецрада читає мій телеграм-канал і тому хутко змінила своє рішення.
Дякую. Дуже дякую.

Брейкінг ньюз!
Наше Сонце згасне за 8 мільярдів років

Минулого тижня ледь встигли відгомоніти Нобелівські премії, аж тут така вдача!
Пам'ятаєте, половина Нобелівки з фізики дісталася пану, дослідження якого допомогли людству зрозуміти, як наш Всесвіт розвивався після Великого вибуху?
Ну, там... світло почало мандрувати у темряві, кварк-глюонна плазма перетворилася на галактики, планети, зорі, податки і сусіда з перфоратором...

Так от, наче на замовлення відкопав прекрасне відео про еволюцію планетарних систем.
https://www.youtube.com/watch?v=0DNhEAMJZ0s
Так само, як Ви пісялися під себе, длубалися у носі, бігали коридорами в школі, мучилися підлітковими стражданнями, "ставали на ноги" і входили у період кризи середнього віку (чи ще ні?), так само планети утворювалися з пилу навколо зорі.
Лише дві хвилини - а скільки цікавих подробиць можна дізнатись.
Детально, по мільярдам років.

Але, насправді, це не єдине, що я хотів Вам сказати.
Окрім цього відео я нагально рекомендую ВЕСЬ ютьюб канал Наука і Всесвіт.
Я гадки не маю, хто його робить та де він взявся, але туточки повно україномовних відео від NASA, ESA, Nature, виступи TED та багато всього іншого.

Українською!

От, наприклад, є відео і до другої половини Нобелівки з фізики - про екзопланети https://www.youtube.com/watch?v=3H8kgDxNo30

Є про те, як космічний телескоп Габбл виявив пару на далекій екзопланеті.
Про місії CHEOPS, HERA та про спробу дістатися до металічного ядра астероїда.
Тут є тур місячною поверхнею, розповідь про підготовку телескопу Вебба до запуску, сонячний зонд Parker, сферу Дайсона, воду на Місяці.
Якщо не полінуєтесь, знайдете інструкцію, як помити голову на борту МКС.

Загалом, цей канал є ідеальним, аби з користю провести трошки часу, особливо якщо у Вас є діти.
Більшість відео реально короткі, але є й типу лекції на 40 хвилин.

Піс. Лав. Спейс.
Посилання на канал - https://www.youtube.com/channel/UC9gDR8zmbMhgEULgXipm3OA

І я майже впевнений, що хтось колись мені цей канал радив, однак я точно не пам'ятаю хто.
Але дякую.

Я з радістю включаю Науку та Всесвіт в свою підбірку науково-популярних ресурсів України.
https://site.ua/anton.senenko/7571-naukovo-populyarni-resursi-ukrayini-scho-chitati-sluhati-divitisya/

Шановні вчені та викладачі (вчені-викладачі і викладачі-вчені)

Є дуже хороша програма для проведення досліджень в США - Fulbright Research and Development Program.

Окрім науковців у конкурсі (прийом заявок триває до 1 листопада) можуть брати участь викладачі, що планують розробляти нові курси, досліджувати нові методики викладання.
Ба більше, заявки приймаються й від тих, хто не працює в академічному середовищі - серед фіналістів є музейні працівники, журналісти, інженери, соціологи, діячі мистецтва, працівники громадських організацій тощо.
Важливо, щоби конкурсна заявка містила дослідницьке завдання.

Конкурсні напрямки охоплюють гуманітарні, соціальні, точні, технічні та природничі дисципліни.
Виключенням є тільки бізнес-сфера.

Всі деталі - тут http://www.fulbright.org.ua/uk/pages/35/faculty.html

Я не мав честі відвідати Штати за цією програмою поки що, однак я достеменно знаю людей, які по ній їздили і проводили дослідження.
Повірте, зусилля, докладені до складання заявки та, якщо пощастить, на співбесіді, варті того.
6-9 місяців досліджень в США - це дуже круто.

Вперед.
І не гребуйте розповісти про цю можливість тим, кому воно точно треба.

Скасування маленького наказу - великий крок для усієї наукової та освітянської спільноти

Вчора з різницею у 2 години з'явилося дві хороші новини зі сфери освіти і науки: остаточно скасовано ідіотський наказ часів Табачника про опублікування результатів дисертацій та вперше зібрався оновлений склад Атестаційної колегії МОН, що затверджує захищені дисертації, звання і т.п.

Тепер дуже коротко про суть перемог і чому вони важливі.

В 2012 році тодішнє Міністерство освіти і науки вирішило боротися із неякісними науковими дослідженнями... ні, не збільшенням вимог до якості наукових статей, а збільшенням кількості статей, що вимагаються для захисту.

Тобто, до Наказу 1112, аби стати кандидатом наук, треба було опублікувати 3 статті.
Після нього - вже 5.
За той самий час - 3 роки аспірантури.

Звісно, ці вимоги аж ніяк не заважали імітаторам науки, адже там, де вони публікували свою маячню у 3 статтях в низькоякісних журналах, вони спокійно робили і 5, і 8, і 20.
Бо вигадати Лептонного бога, квантово-орбітальну культурологію чи космічну педагогіку - то треба мати лише трохи фантазії, навіть не підкріпленої довідкою від психіатра.

Справжнім же вченим, які мусили кілька місяців/років до появи перших результатів працювати на археологічних розкопках, в архівах, збирати дослідницькі установки та хімічити в лабораторії, ходити в експедиції, сушити метеликів і гербарії, рахувати на кластерах, копирсатися в сотнях статей з усього світу - було дуже важко за 3 роки (якщо не сказати - неможливо) видати 5 публікацій.
Зрештою, в більшості випадків все звелося до того, що або захист затримувався на рік-два-три, аби просто виконати вимоги, або ж якісна стаття розбивалася на частини і подавалася в менш престижні журнали.
Знову ж таки, аби виконати вимоги.

Маразм? Так.

Вчора Науковий Комітет Національної ради з питань розвитку науки... повідомив, що МОН видало новий Наказ 1220 (деталі - тут https://bit.ly/32lnvZj), в якому кількість необхідних для захисту статей залежить від якості.
Наприклад, кандидату потрібно 3 статті, але кожна стаття, що опублікована в журналах дуже високої якості (вони діляться за квартилями) - рахується за дві.

Однозначно промені щастя в карму, бо це круто.

Але ця новина була б неповною без її другої частини, що, якраз, стосується боротьби із імітацією науки.
Вчора зібрався новий склад Атестаційної колегії МОН.
Світлана Вовк прекрасно розписала все, що там відбувалося - https://bit.ly/2qiHEBd.

Ви можете переконатися, що окрім катеринкириленок і тесль в українській науці повно пройдисвітів, які прагнуть отримати визнання своїх "наукових" здобутків від держави.
Від кількості прізвищ, які навела пані Світлана в пості - просто мерехтить в очах.

Головне на мою думку таке - Атестаційна колегія має всі шанси стати дієвим бар'єром, аби припинити навалу неякісного наукового продукту.

Тобто, з одного боку маємо раціоналізацію вимог до якісної науки, а з іншого - посилення боротьби з неякісною.
Далі слід чекати на боротьбу із Спеціалізованими вченими радами, які допускають захисти неякісних робіт.

Що особливо тішить - керівництво МОН тягло виконує обіцянки, що були озвучені на зустрічі з науковцями (https://site.ua/anton.senenko/22770-scho-tam-v-mon-zustrich-z-novim-ministrom-ta-zastupnikami/.
Попередні дописи з цього приводу тут https://news.1rj.ru/str/mouselab/1838 і тут https://news.1rj.ru/str/mouselab/1858).

Так, і оновлення складу Атестаційної колегії, і проблематика Наказу 1112 там озвучувалися.

Стежимо далі.

Ганно Новосад, Єгоре Стадний, Юрій Полюхович, дякую.

Я згадую часи, коли навчався сам: навіть думка про короткий візит в нині «елементарну» Польщу, а, тим більше, задля навчання-стажування межувала із маренням.
Що вже казати про Францію чи Німеччину...

Я по-доброму заздрю сучасній молоді, що вони мають більше можливостей, аби вчитися кращому в цілому світі, і не мають проблем з візами в європейські країни.

4500 євро та три місяці стажування за кордоном.

Так, Європейська мікрохвильова асоціація (є така) пропонує 5 стипендій для українських магістрів та аспірантів.

Тому, якщо Ви вмієте у фізику, математику, інженерні чи комп‘ютерні науки - подавайтеся.
Якщо у Вас є знайомі, яким воно треба - перекажіть.

Дедлайн - 28 листопада.

Будь-яка така програма, особливо якщо Ви ніколи не були в Європі, змінює життя.

Лупайте.

«Are you a Master or PhD student with a background in Engineering, Computer Science, Mathematics or Physics? We've definitely got some great news for you!

The second edition of European Microwave Association Internship Award is here! 🤩 Every year up to five awards of 4.500€ each will be given to selected applicants to spend a period of at least 3 months abroad in one of the leading European Microwave Industries, Universities, and Research Institutes supporting this initiative.The deadline for application is November 28, 2019.

For more information, please check our leaflet or visit the website: https://www.eumwa.org/en/euma/young-professional-team/euma-internship-award.html

Sharing this post with the colleagues is highly appreciated 🙃»
https://www.facebook.com/372382450174006/posts/550145055731077

Шукаю народних депутатів.

Ні, нічого порєшать не треба.
Просто для дійсно вмотивованих народних обранців, які прагнуть повчитися держуправлінню, є гарна нагода це зробити.
Причому зробити - у викладачів Стенфорду, в т.ч. у Френсіса Фукуями.
Іван все докладно розписав, тому якщо Ви - народний депутат - долучайтесь.
Якщо ж у Вас є народний депутат, який може не побачити цю інформацію - сповістіть йому.

Місць усього 50, тому очевидно, що буде конкурс (я на це дуже сподіваюся).

Іван Примаченко, Олександра Устінова, Prometheus і всі-всі-всі відмічені в пості - Ви неймовірні.
Дякую.

Допис Івана Примаченка
https://www.facebook.com/100001327329220/posts/2337036523017236
«Стенфордські викладачі на чолі з Френсісом Фукуямою навчатимуть новообраних народних депутатів України! Коли в липні я вперше озвучив цю ідею Ustinova Alexandra, вона звучала божевільно. Френсіс Фукуяма і Стенфорд, які готують новообраних членів парламенту - такого не робив ще ніхто в світі. На щастя, Саша повірила в реальність цієї ідеї і ми разом взялися втілювати її в реальність. І от тепер Україна перша. Сподіваюся, ця навчальна програма не тільки покращить якість роботи парламенту, але й стане позитивним інформаційним приводом про Україну в світових ЗМІ. Цього нам зараз не вистачає.

Величезна подяка співорганізаторці семінару Саші Устіновій, а також колегам зі Стенфорду, Prometheus, Школи публічного управління УКУ і CIPE, разом з якими ми останні три місяці працювали над втіленням цього задуму в реальність. Окремо хочу подякувати за підтримку і допомогу Олександру і Катерині Акименкам, засновникам нашого фелловшипу. І, звичайно, колосальна вдячність нашим неймовірним донорам, які повірили і підтримали проект в рекордні строки. Без підтримки Посольства США в Україні, Міжнародного Фонду «Відродження», Center for International Private Enterprise, MacPaw і Astem Foundation все це так би і залишилося лише мрією.

Ну а тепер офіційний прес-реліз:

"50 народних депутатів навчатимуть в Києві державному управлінню викладачі Стенфорду. Серед них один з найвідоміших політологів світу, політичний економіст та директор Центру демократії, розвитку і верховенства права Френсіс Фукуяма, професор права Стенфордського університету Ерік Дженсен, а також низка гостьових спікерів. Навчання пройде в Києві 9-11 листопада.

Навчатимуть парламентарів на основі успішних кейсів, реалізованих в різних країнах світу, які зібрали в собі методи та інструменти, що використовувалися для боротьби з корупцією, розвитку децентралізації, та багатьох інших реформ.

“Ми радо підтримали ідею проведення навчання для українських парламентарів, оскільки Україна є пріоритетним партнером не лише для Стенфорду, але і США, - розповів Френсіс Фукуяма, директор Центру демократії та верховенства права Стенфордського університету. - Зараз країна переживає унікальний момент, який рідко зустрінеш в інших розвинених демократіях, коли більша частина парламенту - це нові обличчя. Це величезна можливість для країни, і велика відповідальність для молодих політиків, саме тому ми з задоволенням поділимося досвідом та найкращими практиками, які спрацювали в світі”, - додав він.

Семінар організований спільними зусиллями Центру демократії, розвитку і верховенства права Стенфордського університету, випускників програми Ukrainian Emerging Leaders Івана Примаченко та Олександри Устінової, платформи Prometheus, Школи публічного управління Українського католицького університету і Центру міжнародного приватного підприємництва.

В рамках цього проекту також відбудеться відкрита лекція Френсіса Фукуями “Роль України в боротьбі за глобальну демократію”, що відбудеться у вівторок 12 листопада 2019 року в America House Kyiv. Очікуйте на деталі найближчим часом.

За словами випускника Стенфордської програми Ukrainian Emerging Leaders та співзасновника Prometheus Івана Примаченка: «Френсіс Фукуяма і Стенфорд, які готують новообраних українських депутатів – безпрецедентна подія, яка не тільки покращить якість роботи парламенту, але й стане позитивним інформаційним приводом про Україну в світових ЗМІ. Ніхто в світі такого ще не робив».

За словами випускниці Стенфордської програми Ukrainian Emerging Leaders та народного депутата України Олександри Устінової: “Стенфордська навчальна програма дасть унікальний досвід таким як я молодим парламентарям, оскільки вони отримають не лише знання про найкращі практики світу в розбудові державності, але й матимуть нагоду порадитися щодо конкретних кейсів України з видатним професором Фукуямою та іншими викладачами Стенфордського університету”

Участь в навчальній програмі зможуть на конкурсній основі взяти до 50 народних обранців від будь-якої політичної партії, що володіють англійською мовою і не знаходяться під санкціями США.

Семінар відбудеться завдяки підтримці Посольства США в Україні, Міжнародного Фонду «Відродження», Center for International Private Enterprise, MacPaw і Astem Foundation."

Світ... пш-пш... Це гніздо... пш...
Ми випустили нову пташку...

На цьому фото можна вже ставити хрестики на обличчях, власники яких обміняли нормальнолюдськість на ступінь кандидата чи доктора наук.

Бо сьогодні в нашій лабі радісна новина - Валерія Куценко захистилася.
Зробила вона це блискуче.
Б.л.и.с.к.у.ч.е.

Чомусь хочеться побажати їй, аби науковий ступінь в Україні цінувався не тільки в середині притомної наукової спільноти, не тільки у владних колах, але у громадськості.

Переможемо.

P.S. Ярослава Лопатіна, приготуватися.

Є тільки один музей в Києві, в якому я жодного разу не був, але який дуже мрію відвідати. Правда.
Це Національний музей медицини України.

У мене натурально бракне часу.
Але для Вас маю пораду: якщо Ви не знаєте, де провести сьогоднішній вечір, або ж знаєте, але самі не в захваті від Ваших планів - йдіть на Science After Dark: Анестезія.

Це науково-популярна подія, де будуть навколонауковомедичні квести, цікавезні лекції від Daria Ozerna, Olga Maslova, Kvitka Zhuk і самого MED GOblin (лептонний боже, ми доcі не знайомі), а лабораторія Сінево братиме аналізи у всіх охочих... на... на глікований гемоглобін (кров з пальця??? аааа!!!)

Плюс, звісно, там буде діджей, купа експонатів музею і натовп вчених.
Старт - о 19.00.

Не прогавте.

Лінк на подію https://m.facebook.com/events/2405465199665508

Нещодавно я був не церемонії нагородження "Топ-100 блогерів України" за версією телеканалу ICTV.
Якщо що - переможцями стали дід Олесь, Уляна Супрун та Яніна Соколова.

Але мова не про те.
Під час церемонії був блок цікавезних лекцій від експертів медіа-ринку - скільки людей у нас користується Інстаграмом, Фейсбуком, Вконтакте та Однокласниками, які вікові категорії обирають ті або інші соцмережі, як зростає якийсь ТікТок, чим саме користуються люди - смартфонами чи десктопами.
Наводилася купа статистики - по регіонам, по містам, гендеру, віку.
Загалом, це був кладєзь інформації для медійників, піарників, журналістів та блогерів.

Так от.
На одному з графіків оцінювалася залученість аудиторії - скільки людей з якогось регіону залучено в, наприклад, ту чи іншу соцмережу.
Результат по Києву був подекуди... більше 100%.

Знаєте чому?
Бо за базисну цифру кількості жителів міста чи регіону бралися дані Держстату.
І, насправді, ці дані давно не відповідають дійсності, бо Держстат за своїми методами оцінки давно не в курсі, скільки у Києві реально проживає/перебуває людей.
А от мобільні оператори, наприклад, знають.

Чому так сталося?
Я не спеціаліст, але одна з озвучених причин - відсутність перепису населення - той, що мав відбутися, здається, 2010 року, не відбувся.
(З чуток, що я чув, його відмінили для того, аби було зручніше на виборах влаштовувати "карусєлі" і підтасовувати голоси).
Тобто похибка після 2000 року і так зросла шалено, а ще й взнаки далася внутрішня міграція внаслідок російської агресії.

Важлива новина в тому, що на 2020 рік заплановано Всеукраїнський перепис населення.
Це дуже важлива штука, яка дозволить припинити популістичні маніпуляції на купу тем: скільки у нас реально громадян, молоді, заробітчан, які соціальні умови у різних верств населення тощо.

Так от що там за "тощо" в деталях прекрасно розповіла академік НАН України Елла Лібанова.
Обожнюю її легкий і доступний стиль викладу.

Сподіваюсь, ми нарешті дізнаємося, в якій [за статистичними показниками, а не з довідника Стеля] країні ми живемо.

Інджой.


www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5570

Хто з дикого рання в суботу працює в редакції НВ над спецвипуском журналу Ukraїnext разом з прекрасними людьми - той я 🙂
Буде цікаво.

Археологи - страшні люди.

Тут дивуєшся криміналістам, як вони за відбитками, слиною чи іншими ознаками встановлюють хід подій кільгодинної чи кількаденної давнини, а археологи, використовуючи пензлики та лопати, розповідають, що саме відбувалося у 12 столітті до нашої ери, коли сталося завоювання Трої.

Взагалі, коли я прочитав цей матеріал - така туга за Кримом накотила...

Та не будемо про сумне.

Археологиня Евеліна Кравченко розповідає історію неймовірного відкриття, здійсненого у довоєнні часи.
Попри усталені уявлення, поблизу Інкерману багато тисяч років тому проживали не примітивні скотарі чи мисливці, а землероби та ремісники із дуже складними навичками та вміннями.

Відкриття було настільки неочікуванним та ошелешуючим, що вивчення отриманих результатів та їх інтерпретацію відклали на ... десятиліття!

Евеліна впоралася.
І витратила на все-про-все... лише чотири роки.

Читайте, захоплюйтесь.

P.S. Взагалі, замисліться.
От Ви длубаєтеся у носі і ліпите свою козявку десь, де ніби ніхто не бачить.
А за тисячу років в археологічному музеї буде встановлено Ваш манекен із відновленими з використанням штучного інтелекту рисами обличчя, поруч під склом буде Ваша скам'яніла козявка і буде розписано історію, як і коли Ви її видлубали з носа.
А хтось захистить дисертацію, в якій буде розказано про можливі мотиви такої Вашої діяльності.
Жах...

http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5598

Брехня встигає обійти півсвіту, поки правда одягає чоботи.
Завжди так було і буде, оскільки для генерації маячні часу багато не потрібно, а щоб фактами її спростувати - тре докласти зусилль.

Минулого тижня відбулася дивна річ - було проведено потужну атаку в соціальних мережах на персону, мабуть, найбільш авторитетну і доброчесну з усіх відомих науковців, принаймні, в українському сегменті фейсбук - членкиню Наукового комітету Світлану Арбузову.

Так, саме на ту Арбузову, яка влаштовувала пекло псевдонауковцям та плагіаторам на атестаційних колегіях (https://bit.ly/2MxZJUx), не боялася казати правду про регіональні медичні виші (https://bit.ly/33Qe6sX) і, при цьому, змушена була з початком війни покинути Донецьк і створений нею надпотужний (навіть за європейськими стандартами) центр медичної генетики та пренатальної діагностики.

Ту Арбузову, яка має статтю в Science та Lancet.

Парадоксально, але атаку було влаштовано вченою з мого Інституту фізики, за що мені невимовно соромно (хоча, у мене немає надздібностей відстежувати генерацію зародків брехні довкола себе і ніяк попередити це не міг), яка звинуватила Арбузову у її невідповідності кваліфікаційним вимогам для перебування в складі Наукового комітету, в несплаті податків та відсутності наукових публікацій.

Звинувачення були не тільки поширені на власній сторінці авторки (https://bit.ly/2P2wevG), а й перепощені нею ж в найбільшу фейсбучну спільноту Ukrainian Scientists Worldwide (https://bit.ly/2pzkYw8) для максимального розголосу (26 тисяч учасників групи - це для наукової групи дуууууже багато).

Звісно, в масштабах фейсбуку та на фоні звичних Вам медіа-скандалів - це пил на фоні Космосу.
І, в принципі, я міг би не відволікати Вас цією історією від інших.
Науковці самі б розібралися в межах своїх груп та спільнот.

Однак, Ви маєте знати наступну річ.
Так, мені дуже шкода, що чесна і адекватна Світлана Арбузова потрапила під вогонь лайнометів.
Вона цього не заслуговує.

Однак, якщо і в сфері української науки почалися отакі медіатаки - це означає, що реформи та зміни дісталися тих її секторів, які не можна перебудувати лише "косметично".
Активні науковці та освітяни взаправду починають "наступати на хвоста" імітаторам та відвертим злочинцям.

Впевнений, що такого бруду щоразу буде більше, однак ми обов'язково переможемо.

Для мене є загадкою, чим керувалася моя колега, коли "підписувалася" на цю тему, хто її справжній ініціатор, однак вважаю правильним, що її словам буде дано юридичну оцінку.
Сподіваюсь, що свою оцінку подій, що сталися, нададуть і Науковий комітет Нацради або Ідентифікаційний комітет.

Ну, і цей кейс я, безумовно, включу в хроніки реформ науки і освіти в Україні, які по-тихеньку збираю.

Переможемо, так.

Допис Світлани
https://www.facebook.com/groups/314070194112/permalink/10158137815854113

«Четвёртые сутки пылают страницы)

Зацікавленість пані Олени Фесенко моєю скромною персоною отримала небувалий розмах, принаймні, вона написала в одному з останніх, сподіваюся, коментарів на своїй сторінці: Олена Фесенко Svetlana Arbuzova "...За нашою перепискою спостерігає дуже велика кількість людей і всі просто згорають від нетерпіння дізнатися більше".

Важко сказати, чи насправді багатьох цікавить ця зворушлива історія, яка бере свій початок з того, що Олену Фесенко не обрало журі конкурсу Лореаль до десятки претенденток на премію. Ця ж тема плавно перепливла в нову хвилю звинувачень, уже не тому, що я причетна до відхилення гідної кандидатури пані Олени, як вона вважає, а тому, як знову ж таки вона вважає, я не гідна бути членом НК.

Залишу частину її фантазій, що нібито Східно-Український Центр медичної генетики та пренатальної діагностики, який я очолюю, призупинив свою діяльність і я є злісним неплатником податків. За цими звинуваченнями, що не містять ЖОДНОГО слова правди, пані Олені відповість юридична компанія, а ми зможемо пізніше дізнатися, чи може людина безкарно брехати.

А поки, ви є свідками судового процесу, в якому в якості прокурора виступає науковець Олена Фесенко (її питання цитую), в якості відповідача - Ваш покірний слуга.

Прокурор: яку саме наукову діяльність Ви там (у Центрі) здійснювали? На яких наукових приладах Ви працювали? Які дослідження проводили? Де можна ознайомитись з науковими дослідженнями центру та його досягненнями?

Відповідач: наукову роботу - кандидатську захистила в Москві в Інституті генетики в 1987, присвячена вона була мутагенезу, сестринським хроматидним обмінам, - експериментальне дослідження, яке, власне, крім боксу, відповідних реактивів і мікроскопу нічого особливо не вимагало. Тому могло проводитися на досить скромному обладнанні Центру на початку 80-тих. Перший раз взяла участь у міжнародному проекті 33 європейських країн - Genetic Serviсe in Europe. На початку 90-х почалася спільна робота нашого центру з американськими вченими, вона була пов'язана з аналізом маркерів материнської сироватки в сухих плямах крові для пренатальної діагностики хромосомної патології.

Прокурор: пані Світлана чи відомо Вам, що членами Національного комітету можуть бути лише науковці, лідери наукових напрямків, які проводять активну наукову діяльність?

Відповідач: Так, відомо. Я є лідером наукового напрямку – «пренатальна діагностика вроджених і спадкових захворювань". У мене є свідки - всі лікарі та науковці нашої країни, а також зарубіжні колеги, які працюють у цій галузі. Саме я брала участь у цілому ряді міжнародних досліджень, цитую, що про це пишуть відомі зарубіжні вчені: "Professor Arbuzova was among the first to launch and develop a prenatal screening service for chromosomal abnormalities and a wide range of hereditary disorders using second trimester maternal blood tests. Several of the best prenatal screening strategies and combinations of maternal blood markers, currently available in the first trimester have been developed by Professor Arbuzova. They are now universally accepted as the most efficient approach and have important public health consequences".

Відповідач: дозвольте продовжити. Прикладними дослідженнями моя наукова діяльність не обмежується. Фундаментальні: в рамках своєї докторської (1996р) я провела дослідження, яке було суто піонерським. Не те, що зазвичай можна зустріти в кожній дисертації: "вперше ...", а таки вперше - обґрунтувала, що до нерозходження хромосом у мейозі має відношення мітохондріальна ДНК. Виявила нові, які раніше не були описані, мутації в мтДНК. За ці роботи отримала міжнародну премію, досить пристойну суму. У декларації можете не шукати, тоді ще декларацію не заповнювала.

Слід зазначити, що саме після отриманих мною даних, стали вивчати мутації в мтДНК при різних анеуполоідіях, посилаючись на мене. Хочу продемонструвати, що дослідження не втратили своєї актуальності, наприклад, на публікації навіть 2001-2003 рр, де я перший автор, або зовсім без співавторів ще за 1998 році, аж до сьогоднішнього дня посилаються в найпрестижніших журналах. Частина досліджень проводилася мною в Німеччині, але пізніше і у нас в центрі з'явилося все необхідне сучасне обладнання, зокрема молекулярно-генетичне. Зазначу, що до війни у Центра була 4-поверхова будівля, з масою лабораторій, підрозділів, навчальним центром. У ньому пройшли навчання багато вітчизняних генетиків. Кращі з кращих вчених світу брали участь в конференціях, конгресах, які проводилися на базі нашого центру. Я неодноразово була "chairperson" на конгресах в Лондоні тощо. Знову цитата закордоних вчених:"I am delighted to recommend Professor Arbuzova as someone who is outstanding in medical genetics. She has boldly taken new ideas in her specialised spheres forward. Her work in an international setting has brought honour to the Ukraine".

Відчуваю певну сором'язливість, надаючи таку цитату, але буду щиро рада, пані прокурор, щоб хтось про вас написав подібне.

Були гранти, цікаві проекти, один з них з італійськими вченими - першими особами в молекулярному світі, закінчився публікацією в Science. Частина досліджень проводилася в місці Падуа, від навантаження таки впала)) вийшла з ладу лише на добу, після чого італійські вчені стежили, щоб не залишалася в лабораторії вночі. Перед отриманням одного з грантів - Wellcome Trust Research Grant, приїжджав представник англійського офісу. Вам і не снилося, як ретельно він перевіряв матеріально-технічний і науковий потенціал Центру.

Прокурор: Скільки у Вас аспірантів? Скільки наукових працівників у Вашому центрі?

Відповідач: так, є, ваша честь, шість співробітників Центру захистили дисертації (докторські і кандидатські) під моїм керівництвом. Всі роботи виконані на базі Центру. Певною мірою практично всі співробітники з вищою медичною або біологічною освітою займалися науковою роботою - ретроспективні, популяційні дослідження, мета-аналізи, забезпечення системи контролю якості тощо. За останні три роки у мене є ще двоє докторантів, що захистилися, правда, не з числа співробітників Центру.

Я дійсно мала перерву з публікаційною активністю в журналах, які індексуються в Scopus/WoS, але, прошу внести до протоколу обставини, що пом'якшують мою провину. По-перше, як пані Фесенко нарахувала 13 років, не відомо - за період з 2004 по 2008 вийшло 5 монографій у співавторстві з найвідомішими науковцями світу, з яких "Fifty years of Human Genetics" з вченими, чиїми іменами названі гени, білки, генетичні синдроми. По-друге, за період з 2009 по 2013 маю низку статей у вітчизняних профільних журналах, 3 монографії та 2 навчальних посібники. Єдиний період, коли було не до наукової роботи - перші роки війни, моя активна діяльність була більше потрібна країні в іншому напрямку.

Проте, наукова діяльність триває. Останні дві публікації - стаття за 2016 рік в співавторстві з вченими Ізраїлю і США, в якій я перший автор, та колективна монографія теж англомовна, - все в базі WoS, їх вже надавали свідки, та й рані Фесенко, можливо, вже познайомилися з цією базою даних.

Ще я член-кор НАМНУ. Голова комісії при президії академії з питань боротьби із лженаукою та фальсифікацією наукових досліджень, але ця частина моєї роботи всім відома, на ній дозвольте не зупинятися.

Додам, можливо, представники МОН, що мають відношення до конкурсу або ІК, який вибрав мене до Наукового комітету, викладуть протокол, в якому є підтвердження ретельної перевірки моїх даних відповідності критеріям відбору.

Вибачте, колеги, як у відомому старому фільмі "Щось я занадто ідеальна вийшла", думаю, прокурор підправить таку несправедливість.»