Ранку доброго.
Тримайте трошки деталей про створені робочі групи з реформування наукової сфери при Національній раді з розвитку науки і технологій.
Юля розписала все щодо їх правового статусу, завдань, складу тощо.
Так, реформа науки неквапом суне.
Так, щодня все більша кількість дивних осіб та дивних інституцій чинитимуть їй супротив.
Бо зі статусу «хай науковці граються у свою євроінтеграцію, в них нічого не вийде» ми тягло підійшли до стадії «Давайте подивимось, хто займається наукою, а хто імітацією».
Тому, якщо окрім обгрунтованої критики рішень/процедур, Ви бачитемете лемент «реформа не на часі», «яке право мають ці люди реформувати одвічну годівницю українського народу», «залиште нас у спокої, нам і так добре», знайте, що так і мало бути.
Якщо почуєте скарги від людей, які ніколи не цікавилися реформою, а тепер раптом дивуються, чому купа рішень прийнята без їхньої безумовно цінної думки - поспівчувайте.
І запросіть долучатися.
Стежимо.
Допис Юлії Безвершенко
https://www.facebook.com/100008087651306/posts/2598159373796959
«Оскільки робота у #робоча_група_НРНТ забирає багато часу, то на дописи і коментарі у ФБ його не лишається.
Все ж намагатимусь написати ближчим часом основні апдейти.
Разом з тим, оскільки через 4 роки після ухвалення Закон про наукову і науково-технічну діяльність почав нарешті цікавити ширше коло людей, не можу не скористатись моментом для роз'яснення деталей.
Отож, відповідаю на декілька питань по робочих групах Національної ради з питань розвитку науки і технологій.
1. Правовий статус.
Відповідно до закону, Національна рада України з питань розвитку науки і технологій для підготовки рішень з питань, що належать до її компетенції, утворює постійні або тимчасові робочі групи.
Закон не передбачає необхідності додаткового регулювання їх діяльності (наприклад, ведення протоколів), адже головним результатом їхньої діяльності є напрацьовані проекти документів, які далі розглядатиме Нацрада.
2. Навіщо потрібні робочі групи?
(а) Для підготовки проектів документів, які будуть результатом спільної роботи науковців та чиновників, а отже, враховують як бачення науковців, так і правову реальність.
(б) Науковий Комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій (НК) працює безоплатно і не має жодної аналітичної підтримки. Тому робочі групи Нацради є чи не єдиним способом розширити його можливості.
3. Як формується їхній склад?
Персональний склад робочих груп формується з числа членів Нацради з обов’язковим представництвом членів Наукового та Адміністративного комітетів, а також осіб, рекомендованих для участі в робочій групі Головою Національної ради України з питань розвитку науки і технологій (тобто прем'єром) або його заступниками (міністр МОН та голова НК).
До складу робочих груп можуть включатися вчені, викладачі вищих навчальних закладів, представники державного та приватного секторів економіки, вітчизняні та іноземні експерти.
4. Який правовий статус мають результати діяльності робочих груп?
Підготовлені робочими групами проекти документів подаються на розгляд Наукового комітету.
Він, в свою чергу, розглядає ці проекти та ухвалює щодо них рішення, які вносяться на розгляд Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.
5. Чи витрачаються на роботу груп бюджетні кошти?
Ні, члени груп беруть участь у ній безоплатно.
Позабюджетних коштів теж немає.
На питання про поспіх із формуванням можу відповісти так: ситуація в науці катастрофічна, тому необхідно швидко розробити і запровадити такі рішення, які дозволять їй розвиватися (включно із інструментами нарощуванням фінансування на справжню науку).
Конкретні терміни поставив прем'єр та підтвердила Національна рада з питань розвитку науки і технологій.
Сподіваюсь, що ця інформація буде корисною для тих, хто щиро цікавиться реформою науки.»
Тримайте трошки деталей про створені робочі групи з реформування наукової сфери при Національній раді з розвитку науки і технологій.
Юля розписала все щодо їх правового статусу, завдань, складу тощо.
Так, реформа науки неквапом суне.
Так, щодня все більша кількість дивних осіб та дивних інституцій чинитимуть їй супротив.
Бо зі статусу «хай науковці граються у свою євроінтеграцію, в них нічого не вийде» ми тягло підійшли до стадії «Давайте подивимось, хто займається наукою, а хто імітацією».
Тому, якщо окрім обгрунтованої критики рішень/процедур, Ви бачитемете лемент «реформа не на часі», «яке право мають ці люди реформувати одвічну годівницю українського народу», «залиште нас у спокої, нам і так добре», знайте, що так і мало бути.
Якщо почуєте скарги від людей, які ніколи не цікавилися реформою, а тепер раптом дивуються, чому купа рішень прийнята без їхньої безумовно цінної думки - поспівчувайте.
І запросіть долучатися.
Стежимо.
Допис Юлії Безвершенко
https://www.facebook.com/100008087651306/posts/2598159373796959
«Оскільки робота у #робоча_група_НРНТ забирає багато часу, то на дописи і коментарі у ФБ його не лишається.
Все ж намагатимусь написати ближчим часом основні апдейти.
Разом з тим, оскільки через 4 роки після ухвалення Закон про наукову і науково-технічну діяльність почав нарешті цікавити ширше коло людей, не можу не скористатись моментом для роз'яснення деталей.
Отож, відповідаю на декілька питань по робочих групах Національної ради з питань розвитку науки і технологій.
1. Правовий статус.
Відповідно до закону, Національна рада України з питань розвитку науки і технологій для підготовки рішень з питань, що належать до її компетенції, утворює постійні або тимчасові робочі групи.
Закон не передбачає необхідності додаткового регулювання їх діяльності (наприклад, ведення протоколів), адже головним результатом їхньої діяльності є напрацьовані проекти документів, які далі розглядатиме Нацрада.
2. Навіщо потрібні робочі групи?
(а) Для підготовки проектів документів, які будуть результатом спільної роботи науковців та чиновників, а отже, враховують як бачення науковців, так і правову реальність.
(б) Науковий Комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій (НК) працює безоплатно і не має жодної аналітичної підтримки. Тому робочі групи Нацради є чи не єдиним способом розширити його можливості.
3. Як формується їхній склад?
Персональний склад робочих груп формується з числа членів Нацради з обов’язковим представництвом членів Наукового та Адміністративного комітетів, а також осіб, рекомендованих для участі в робочій групі Головою Національної ради України з питань розвитку науки і технологій (тобто прем'єром) або його заступниками (міністр МОН та голова НК).
До складу робочих груп можуть включатися вчені, викладачі вищих навчальних закладів, представники державного та приватного секторів економіки, вітчизняні та іноземні експерти.
4. Який правовий статус мають результати діяльності робочих груп?
Підготовлені робочими групами проекти документів подаються на розгляд Наукового комітету.
Він, в свою чергу, розглядає ці проекти та ухвалює щодо них рішення, які вносяться на розгляд Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.
5. Чи витрачаються на роботу груп бюджетні кошти?
Ні, члени груп беруть участь у ній безоплатно.
Позабюджетних коштів теж немає.
На питання про поспіх із формуванням можу відповісти так: ситуація в науці катастрофічна, тому необхідно швидко розробити і запровадити такі рішення, які дозволять їй розвиватися (включно із інструментами нарощуванням фінансування на справжню науку).
Конкретні терміни поставив прем'єр та підтвердила Національна рада з питань розвитку науки і технологій.
Сподіваюсь, що ця інформація буде корисною для тих, хто щиро цікавиться реформою науки.»
Вляпались...
Вірніше не так: тягло, з року в рік до цього йшли і, нарешті, загрузли у болоті.
Україна вперше взяла участь в оцінюванні грамотності 15-річних підлітків у таких предметних галузях, як читання, математика та природничо-наукові дисципліни - так звана PISA.
Якщо пояснювати простою мовою - це як рейтинг країн за рівнем ВВП, тільки ПІЗА - рейтинг за рівнем якості шкільної освіти в країні.
Як і ВВП, він напряму ні про що не свідчить, демонструє середню температуру по палаті, але генералізовано дає уявлення про масштаб проблеми.
Тож сьогодні опублікували результати.
Оно на картинці шукайте Україну.
Так, за рівнем вміння читати - ми між Туреччиною та Люксембургом, на 36-й позиції.
А за рівнем вміння в математику... - на 41-й.
Це добре чи погано?
Треба дивитись на пришелепкуватого сусіда.
росія, наприклад, на 27-й позиції.
А ми, на секундочку, з одного пострадянського простору і нам із ними і далі воювати - як арміями, так і економіками.
Поки одні ідіоти/зрадники підживлювали міф про існування гуманітарного типу мислення і непотрібність математики в реальному житті, інші - поширювали ржачні картинки про "Скажіть, коли мені ця формула косінуса в житті знадобиться?", треті - волали про падіння якості фіз-мат підготовки в країні.
Чомусь питання того, що математика - це банально про зв'язки між нейронами і загальний освітній рівень - ховалося у тінь.
Ну, то давайте тепер ці результати мастити на хліб і піднімати інноваційну економіку!
Звісно, ми ще не Уругвай, але ще навіть не малесенька Білорусь.
Я вже не кажу про Естонію.
Слід чітко розуміти, що невживання заходів призводитиме до подальшої деградації системи і наші примарні шанси збудувати економіку країни другого світу стануть взагалі нульовими.
Від проблеми пошуку кваліфікованих електриків та токарів ми акуратно перейдемо до пошуку тих, хто правильно порахує кількість тонн гуманітарної допомоги від ООН.
Але.
Шмарклі в бік, не все так погано і шанси є.
Добре, що ми цей рейтинг побачили.
Шкода, що його не було раніше.
Гнітить і те, що учні у селах відстають від однолітків з великих міст на 2,5 роки навчання.
Так, настільки гірша якість підготовки.
Тепер хай освітні експерти той звіт розбирають і пишуть притомні огляди, а я потім залюбки почитаю.
Поки ж даю посилання:
Національний і Міжнародний звіти тут http://testportal.gov.ua/2019/12/03/rezultaty-pisa-svoyeridnyj-dorogovkaz-dlya-pidvyshhennya-yakosti-natsionalnoyi-osvity/
Короткий аналіз від Міністерки Міністерства освіти і науки - тут https://www.facebook.com/anja.novosad/posts/2610039745730365
Плюс вже є перша заява - наступний рік в Україні проголосять роком математики https://mon.gov.ua/ua/news/nastupnij-2020-2021-navchalnij-rik-stane-rokom-matematiki-v-ukrayini-ganna-novosad
Сподіваюсь, що тепер під тези про Лептонного Бога та Квантово-орбітальну культурологію спробують підвести якісь математичні розрахунки, а не лише бла-бла 🙂
Якщо без жартів - це добре.
Апдт. Хоча я тут з приводу росії подумав. Може там було як і з тестами на допінг? Просто 40-річні худенькі фсбешники заднім числом оформлювалися, як школярі?
Вірніше не так: тягло, з року в рік до цього йшли і, нарешті, загрузли у болоті.
Україна вперше взяла участь в оцінюванні грамотності 15-річних підлітків у таких предметних галузях, як читання, математика та природничо-наукові дисципліни - так звана PISA.
Якщо пояснювати простою мовою - це як рейтинг країн за рівнем ВВП, тільки ПІЗА - рейтинг за рівнем якості шкільної освіти в країні.
Як і ВВП, він напряму ні про що не свідчить, демонструє середню температуру по палаті, але генералізовано дає уявлення про масштаб проблеми.
Тож сьогодні опублікували результати.
Оно на картинці шукайте Україну.
Так, за рівнем вміння читати - ми між Туреччиною та Люксембургом, на 36-й позиції.
А за рівнем вміння в математику... - на 41-й.
Це добре чи погано?
Треба дивитись на пришелепкуватого сусіда.
росія, наприклад, на 27-й позиції.
А ми, на секундочку, з одного пострадянського простору і нам із ними і далі воювати - як арміями, так і економіками.
Поки одні ідіоти/зрадники підживлювали міф про існування гуманітарного типу мислення і непотрібність математики в реальному житті, інші - поширювали ржачні картинки про "Скажіть, коли мені ця формула косінуса в житті знадобиться?", треті - волали про падіння якості фіз-мат підготовки в країні.
Чомусь питання того, що математика - це банально про зв'язки між нейронами і загальний освітній рівень - ховалося у тінь.
Ну, то давайте тепер ці результати мастити на хліб і піднімати інноваційну економіку!
Звісно, ми ще не Уругвай, але ще навіть не малесенька Білорусь.
Я вже не кажу про Естонію.
Слід чітко розуміти, що невживання заходів призводитиме до подальшої деградації системи і наші примарні шанси збудувати економіку країни другого світу стануть взагалі нульовими.
Від проблеми пошуку кваліфікованих електриків та токарів ми акуратно перейдемо до пошуку тих, хто правильно порахує кількість тонн гуманітарної допомоги від ООН.
Але.
Шмарклі в бік, не все так погано і шанси є.
Добре, що ми цей рейтинг побачили.
Шкода, що його не було раніше.
Гнітить і те, що учні у селах відстають від однолітків з великих міст на 2,5 роки навчання.
Так, настільки гірша якість підготовки.
Тепер хай освітні експерти той звіт розбирають і пишуть притомні огляди, а я потім залюбки почитаю.
Поки ж даю посилання:
Національний і Міжнародний звіти тут http://testportal.gov.ua/2019/12/03/rezultaty-pisa-svoyeridnyj-dorogovkaz-dlya-pidvyshhennya-yakosti-natsionalnoyi-osvity/
Короткий аналіз від Міністерки Міністерства освіти і науки - тут https://www.facebook.com/anja.novosad/posts/2610039745730365
Плюс вже є перша заява - наступний рік в Україні проголосять роком математики https://mon.gov.ua/ua/news/nastupnij-2020-2021-navchalnij-rik-stane-rokom-matematiki-v-ukrayini-ganna-novosad
Сподіваюсь, що тепер під тези про Лептонного Бога та Квантово-орбітальну культурологію спробують підвести якісь математичні розрахунки, а не лише бла-бла 🙂
Якщо без жартів - це добре.
Апдт. Хоча я тут з приводу росії подумав. Може там було як і з тестами на допінг? Просто 40-річні худенькі фсбешники заднім числом оформлювалися, як школярі?
2 вересня 2018 року в Бразилії вщент згорів Національний музей.
З 20 мільйонів унікальних на весь світ експонатів практично все було втрачено.
Он я світлину прикріпив.
Співробітники музею неодноразово скаржились на нестачу фінансування та жахливий стан приміщення. Якщо не помиляюсь, були питання до пожежної сигналізації.
Копійчана економія влади призвела до втрати колекції тварин, комах, мінералів, посуду, мумій і т.п.
Сьогодні пожежа в Одесі, в Коледжі економіки та права.
Найстрашніше - попередньо вже є одна загибла.
Купа людей постраждала, учні змушені були стрибати з вікон на дахи автівок.
Більше десятка людей досі вважаються зниклими безвісти.
Окрім коледжу в тій же будівлі розташовувався Інститут морської біології НАН України, філіал Інституту археології НАН України та відділи Фізико-хімічного інституту НАН України.
Попередньо - зникли співробітники.
Попередньо - втрачені колекції. Повністю.
Будівля зруйнована вщент.
Фото додаю (як і посилання з Думской).
Знаєте, що гнітить?
По-перше, те, що після згорілого табору "Вікторія" з пожежною безпекою краще не стало.
Вже пішла інформація, що сьогодні по деяким університетам забігали інспектори з перевірками.
То ясно.
Перевіряють, чи всі підписи стоять, чи всюди інструкції на видноті.
Соромлюсь спитати - пожежні інспектори з "Вікторії" - вже сіли? А ті, що відповідали за цю будівлю - сядуть?
І знаєте, що найогидніше?
Те, що за попередньою інформацією в будівлі було відсутнє опалення.
От що вбиває.
Копійчана економія на фоні перевантаження мереж електрообігрівачами (а як працювати?), лікарняних співробітників, що хворіють від переохолоджень та тепер - загиблих людей, втрачених колекцій і наукового доробку.
Чиновники відрапортують, що "вжито заходів", "зроблені оргвисновки", але капітальних видатків на заміну електроживлення та видатків на опалення - годі й чекати.
Я б пожартував, що стаття "Опалення" має бути така само захищена, як і стаття "Заробітна плата", але враховуючи, що через хронічну нестачу коштів співробітників просто переводять на скорочені робочі тижні, тут просто скорочуватимуть кількість радіаторів опалення у приміщенні.
Та й не до жартів взагалі.
Історія будівлі - тут https://dumskaya.net/news/sgorevshiy-segodnya-dom-asvadurova-prinadlezhit-106181/
Хронологія пожежі - тут https://dumskaya.net/news/pozhar-v-tcentre-106168/
Група Інституту археології з повідомленням про пожежу - тут https://www.facebook.com/iarchaeology/
Група Інституту морської біології - тут https://www.facebook.com/Institute-of-Marine-Biology-of-the-NAS-of-Ukraine-243140173230694/
Висловлюю співчуття рідним загиблої та сподіваюсь, що зниклі люди знайдуться живими і здоровими.
З 20 мільйонів унікальних на весь світ експонатів практично все було втрачено.
Он я світлину прикріпив.
Співробітники музею неодноразово скаржились на нестачу фінансування та жахливий стан приміщення. Якщо не помиляюсь, були питання до пожежної сигналізації.
Копійчана економія влади призвела до втрати колекції тварин, комах, мінералів, посуду, мумій і т.п.
Сьогодні пожежа в Одесі, в Коледжі економіки та права.
Найстрашніше - попередньо вже є одна загибла.
Купа людей постраждала, учні змушені були стрибати з вікон на дахи автівок.
Більше десятка людей досі вважаються зниклими безвісти.
Окрім коледжу в тій же будівлі розташовувався Інститут морської біології НАН України, філіал Інституту археології НАН України та відділи Фізико-хімічного інституту НАН України.
Попередньо - зникли співробітники.
Попередньо - втрачені колекції. Повністю.
Будівля зруйнована вщент.
Фото додаю (як і посилання з Думской).
Знаєте, що гнітить?
По-перше, те, що після згорілого табору "Вікторія" з пожежною безпекою краще не стало.
Вже пішла інформація, що сьогодні по деяким університетам забігали інспектори з перевірками.
То ясно.
Перевіряють, чи всі підписи стоять, чи всюди інструкції на видноті.
Соромлюсь спитати - пожежні інспектори з "Вікторії" - вже сіли? А ті, що відповідали за цю будівлю - сядуть?
І знаєте, що найогидніше?
Те, що за попередньою інформацією в будівлі було відсутнє опалення.
От що вбиває.
Копійчана економія на фоні перевантаження мереж електрообігрівачами (а як працювати?), лікарняних співробітників, що хворіють від переохолоджень та тепер - загиблих людей, втрачених колекцій і наукового доробку.
Чиновники відрапортують, що "вжито заходів", "зроблені оргвисновки", але капітальних видатків на заміну електроживлення та видатків на опалення - годі й чекати.
Я б пожартував, що стаття "Опалення" має бути така само захищена, як і стаття "Заробітна плата", але враховуючи, що через хронічну нестачу коштів співробітників просто переводять на скорочені робочі тижні, тут просто скорочуватимуть кількість радіаторів опалення у приміщенні.
Та й не до жартів взагалі.
Історія будівлі - тут https://dumskaya.net/news/sgorevshiy-segodnya-dom-asvadurova-prinadlezhit-106181/
Хронологія пожежі - тут https://dumskaya.net/news/pozhar-v-tcentre-106168/
Група Інституту археології з повідомленням про пожежу - тут https://www.facebook.com/iarchaeology/
Група Інституту морської біології - тут https://www.facebook.com/Institute-of-Marine-Biology-of-the-NAS-of-Ukraine-243140173230694/
Висловлюю співчуття рідним загиблої та сподіваюсь, що зниклі люди знайдуться живими і здоровими.
Більше грошей на освіту - краща освіта? Не все так однозначно.
Прекрасний аналіз аналізу якості освіти в різних країнах PISA, відповідно до якого наші школярі за вмінням працювати з текстом, в математику та природничо-наукові дисципліни - десь посередині, але в кінці списку розвинених і не дуже країн, ближче до тих місць, про які ніхто не мріє.
Так от, в тому аналізі був цікавий графік, з якого здавалося, що чим більше грошей в освіту вкладається - тим вона краща.
Перший момент, який напружив багатьох людей, це те, що офіційне жалюгідне фінансування української освіти не відповідало виявленій якості освіти.
Тобто наші школярі мали б демоснтрувати ЩЕ гірші результати, ніж є.
У багатьох виникли переможні настрої, мовляв, на кожну витрачену гривню наші вчителі вчать ефективніше.
Звісно, що це брехня: ця статистика не враховує тіньовий освітній ринок репетиторів та побори з батьків, які при малому держфінансуванні трохи вирівнюють ситуацію.
(Це взагалі до питання - перш ніж про щось судити та будувати графіки ефективності, переконайтеся у коректності зібраних даних та місцевій специфіці їх отримання. Карго-культи в Україні не працюють).
Тому я і писав, що по ПІЗІ дуже важко робити конкретні висновки, бо це середня температура по палаті. (https://news.1rj.ru/str/mouselab/2077)
Але Семен Єсилевський пішов ще далі і розібрав той графік на складові.
Виявилося, що кореляція "більше грошей - краща освіта" - не працює.
Тобто, працює, але лише для найбідніших країн.
Що з іншими?
Ой, не все так очевидно.
Принаймні, освітні експерти, що з ПІЗИ роблять очевидні прості висновки - точно мають дивитись глибше.
Семене, дякую.
https://site.ua/yesint/24424-skolko-vkladyvat-v-obrazovanie-analiz-dannyh-pisa/
Прекрасний аналіз аналізу якості освіти в різних країнах PISA, відповідно до якого наші школярі за вмінням працювати з текстом, в математику та природничо-наукові дисципліни - десь посередині, але в кінці списку розвинених і не дуже країн, ближче до тих місць, про які ніхто не мріє.
Так от, в тому аналізі був цікавий графік, з якого здавалося, що чим більше грошей в освіту вкладається - тим вона краща.
Перший момент, який напружив багатьох людей, це те, що офіційне жалюгідне фінансування української освіти не відповідало виявленій якості освіти.
Тобто наші школярі мали б демоснтрувати ЩЕ гірші результати, ніж є.
У багатьох виникли переможні настрої, мовляв, на кожну витрачену гривню наші вчителі вчать ефективніше.
Звісно, що це брехня: ця статистика не враховує тіньовий освітній ринок репетиторів та побори з батьків, які при малому держфінансуванні трохи вирівнюють ситуацію.
(Це взагалі до питання - перш ніж про щось судити та будувати графіки ефективності, переконайтеся у коректності зібраних даних та місцевій специфіці їх отримання. Карго-культи в Україні не працюють).
Тому я і писав, що по ПІЗІ дуже важко робити конкретні висновки, бо це середня температура по палаті. (https://news.1rj.ru/str/mouselab/2077)
Але Семен Єсилевський пішов ще далі і розібрав той графік на складові.
Виявилося, що кореляція "більше грошей - краща освіта" - не працює.
Тобто, працює, але лише для найбідніших країн.
Що з іншими?
Ой, не все так очевидно.
Принаймні, освітні експерти, що з ПІЗИ роблять очевидні прості висновки - точно мають дивитись глибше.
Семене, дякую.
https://site.ua/yesint/24424-skolko-vkladyvat-v-obrazovanie-analiz-dannyh-pisa/
Після того, як я запостив інтерв'ю неймовірного наукового популяризатора Олексія Коваленко в шоу Вечірній раціоналіст, до мене поломилися люди з запитанням:
- Де можна послухати його лекції та побачити легендарні демонстрації?
(Демонстрації і правда легендарні, бо натовпи дітей натурально з кактусами і посмішками на обличчях бігають коридорами Національного науково-природничого музею).
Ну, ось... :)
Вже цієї неділі вдягаєте теплі шкарпетки, берете дітей і дифундуєте в музей..
Олексій розповідатиме та демонструватиме похідні від індійської флори - прянощі.
Зауважте, що якщо Ви ніколи не були у Національному науково-природничому музеї НАН України - тоді виділіть на цей візит весь день.
Музей нічим не поступається у своїх колекціях паризькому природничому музею.
Інджой!
https://www.facebook.com/events/441773333383726/
- Де можна послухати його лекції та побачити легендарні демонстрації?
(Демонстрації і правда легендарні, бо натовпи дітей натурально з кактусами і посмішками на обличчях бігають коридорами Національного науково-природничого музею).
Ну, ось... :)
Вже цієї неділі вдягаєте теплі шкарпетки, берете дітей і дифундуєте в музей..
Олексій розповідатиме та демонструватиме похідні від індійської флори - прянощі.
Зауважте, що якщо Ви ніколи не були у Національному науково-природничому музеї НАН України - тоді виділіть на цей візит весь день.
Музей нічим не поступається у своїх колекціях паризькому природничому музею.
Інджой!
https://www.facebook.com/events/441773333383726/
Facebook
Індійські прянощі
Art event in Kyiv, Ukraine by Національний науково-природничий музей НАН України and 2 others on Sunday, December 8 2019
Економіка та література - це любов.
З 6-ти Нобелівських премій цього року я намагався Вам розписати зрозумілою мовою про три з них - з фізики, фізіології та хімії.
Декілька разів навіть постив більш глибокі статті з наукпоп журналу Куншт.
Але я не писав анічогісінько про премії з миру, літератури та економіки.
Ці сфери для мене занадто "мудрі" і пролягають далеко за межами мого розуміння.
Сьогодні разом з чарівною Татьяна Капустинская мені пощастило бути ведучим на препаті з вручення Нобелівських премії Nobilitet і я "всмоктував" усю інформацію, що линула зі сцени в зал.
Тетяна Древицька класно розказала про дослідження регулювання реакції клітин на рівень кисню, Андрій Філотов - про великий вибух, розширення Всесвіту та екзопланети, Олег Фея - про літій-йонні батареї, а Іван Яковина - розтлумачив суть конфлікту між Ефіопією та Еритреєю та за що ж прем'єр-міністру Ефіопії дали премію миру.
Але.
Було два спікера, які просто запалили у мені жагу до глибшого розуміння того, що Королівська академія наук Швеції відзначить 10 грудня своїми нагородами саме в сфері економіки та літератури.
Викладач Київської школи економіки Володимир Вахітов просто і красиво пояснив, як цьогорічна Нобелівка пов'язана з подоланням бідності у світі через освіту людей; чому кількість бідних у світі зменшується, але розрив між багатими і бідними водночас зростає і це ніякий не парадокс; чому виникає всіляка державна регуляція і чому досвід інших країн напряму копіювати ніяк не вийде; чому треба розвінчувати міфи про бідність - мовляв бідні самі винні у своєму становищі, чи про те, що якщо людина бідна - вона просто не хоче нормально працювати.
Блискучий лектор.
(Якщо цікаві деталі - ось Куншт прекрасно все розклав https://kunsht.com.ua/nobelivka-z-ekonomiki-doslidzhennya-shhob-dopomogti-bidnim/).
А потім був просто вогонь.
На сцену вийшла Богдана Романцова і почала розповідати про літературу.
Ааааа!!!!
Там дали дві премії - феміністці Токарчук і нерукопотисному у багатьох літературних колах Гандке.
Я не розумів половини слів, бо спікерка весь час посилалася на купу книг, яких я не читав (лептонний боже, який я дикий), однак вона так складала літери в слова, а слова в речення, що я такого ніколи не чув.
Її мова дзюрчала, наче річковий потік.
Я ніколи так не зможу ані говорити, ані писати.
Було чимось схоже на історію з фільму про найвідомішого радіоведучого США Говарда Стерна «Private Parts» (тіко він мабуть 18+).
Коли керівництву радіостанції доповідали про рейтинги Говарда, діалоги були приблизно такі:
- Люди, які його полюбляють слухати, роблять це 6 годин на тиждень.
- Чому вони це роблять?
- Основна відповідь: цікаво, що він скаже далі.
- А ті, що його ненавидять?
- Слухають 30 годин на тиждень
- Чому?!!!
- Основна відповідь: цікаво, що він скаже далі.
Тут було те саме, тільки не в дискурсі люблю/ненавиджу, а розумію/не розумію.
Звісно, я не зовсім тупий і запам'ятав, що Токарчук у своїх творах повернула словам силу, а от Гандке, навпаки, демонструє, що навіть коли є слова, вони можуть бути безсилі.
Буду їх читати, що зробиш :)
Плюс Богдана поділилася своїми поглядами на те, хто в найближчі роки з українських письменників може отримати Нобелівку і обґрунтувала - чому? (було із зали таке запитання).
Це - Оксана Забужко.
Відразу кажу - не читав, але чув.
Загалом, бомба.
Ні, інші спікери теж молодці, але найбільше вражає те, в чому зовсім не тямиш.
Валерія Лошманова, Ольга Маслова і Ко!
Дуже правильний і потрібний проект.
Розвивайте, плекайте, лупайте.
P.S. Куншт, спіймайте Богдану, хай вона те все, про що гомоніла зі сцени, на папері викладе. Було б класно.
З 6-ти Нобелівських премій цього року я намагався Вам розписати зрозумілою мовою про три з них - з фізики, фізіології та хімії.
Декілька разів навіть постив більш глибокі статті з наукпоп журналу Куншт.
Але я не писав анічогісінько про премії з миру, літератури та економіки.
Ці сфери для мене занадто "мудрі" і пролягають далеко за межами мого розуміння.
Сьогодні разом з чарівною Татьяна Капустинская мені пощастило бути ведучим на препаті з вручення Нобелівських премії Nobilitet і я "всмоктував" усю інформацію, що линула зі сцени в зал.
Тетяна Древицька класно розказала про дослідження регулювання реакції клітин на рівень кисню, Андрій Філотов - про великий вибух, розширення Всесвіту та екзопланети, Олег Фея - про літій-йонні батареї, а Іван Яковина - розтлумачив суть конфлікту між Ефіопією та Еритреєю та за що ж прем'єр-міністру Ефіопії дали премію миру.
Але.
Було два спікера, які просто запалили у мені жагу до глибшого розуміння того, що Королівська академія наук Швеції відзначить 10 грудня своїми нагородами саме в сфері економіки та літератури.
Викладач Київської школи економіки Володимир Вахітов просто і красиво пояснив, як цьогорічна Нобелівка пов'язана з подоланням бідності у світі через освіту людей; чому кількість бідних у світі зменшується, але розрив між багатими і бідними водночас зростає і це ніякий не парадокс; чому виникає всіляка державна регуляція і чому досвід інших країн напряму копіювати ніяк не вийде; чому треба розвінчувати міфи про бідність - мовляв бідні самі винні у своєму становищі, чи про те, що якщо людина бідна - вона просто не хоче нормально працювати.
Блискучий лектор.
(Якщо цікаві деталі - ось Куншт прекрасно все розклав https://kunsht.com.ua/nobelivka-z-ekonomiki-doslidzhennya-shhob-dopomogti-bidnim/).
А потім був просто вогонь.
На сцену вийшла Богдана Романцова і почала розповідати про літературу.
Ааааа!!!!
Там дали дві премії - феміністці Токарчук і нерукопотисному у багатьох літературних колах Гандке.
Я не розумів половини слів, бо спікерка весь час посилалася на купу книг, яких я не читав (лептонний боже, який я дикий), однак вона так складала літери в слова, а слова в речення, що я такого ніколи не чув.
Її мова дзюрчала, наче річковий потік.
Я ніколи так не зможу ані говорити, ані писати.
Було чимось схоже на історію з фільму про найвідомішого радіоведучого США Говарда Стерна «Private Parts» (тіко він мабуть 18+).
Коли керівництву радіостанції доповідали про рейтинги Говарда, діалоги були приблизно такі:
- Люди, які його полюбляють слухати, роблять це 6 годин на тиждень.
- Чому вони це роблять?
- Основна відповідь: цікаво, що він скаже далі.
- А ті, що його ненавидять?
- Слухають 30 годин на тиждень
- Чому?!!!
- Основна відповідь: цікаво, що він скаже далі.
Тут було те саме, тільки не в дискурсі люблю/ненавиджу, а розумію/не розумію.
Звісно, я не зовсім тупий і запам'ятав, що Токарчук у своїх творах повернула словам силу, а от Гандке, навпаки, демонструє, що навіть коли є слова, вони можуть бути безсилі.
Буду їх читати, що зробиш :)
Плюс Богдана поділилася своїми поглядами на те, хто в найближчі роки з українських письменників може отримати Нобелівку і обґрунтувала - чому? (було із зали таке запитання).
Це - Оксана Забужко.
Відразу кажу - не читав, але чув.
Загалом, бомба.
Ні, інші спікери теж молодці, але найбільше вражає те, в чому зовсім не тямиш.
Валерія Лошманова, Ольга Маслова і Ко!
Дуже правильний і потрібний проект.
Розвивайте, плекайте, лупайте.
P.S. Куншт, спіймайте Богдану, хай вона те все, про що гомоніла зі сцени, на папері викладе. Було б класно.
Птахи, які не долетіли до середини Дніпра
Це - інтригуюча назва однієї з науково-популярних лекцій, що відбудеться наступної суботи. Про палеорнітологію.
Так, і така наука є.
Ще будуть теми про генетичну СТО для серця; симетрію, що керує Всесвітом; ядерний магнітний резонанс.
Кажуть, що один зі спікерів є розробником повітряного шлюзу для колонізації Марсу.
Саме наступної суботи, 14 грудня в Києві, в Малій Опері дебютує новий науково-популярний лекторій ScienceSlam.
https://www.facebook.com/events/446058439378175/
Формат такий, що лектори виступають 10 хвилин, а глядачі оплесками обирають, хто був кращим.
Тому зауважте собі.
Ще одне.
Організатори створили спеціальний промокод на 10% знижки для перших 50 людей, що вгледять цей допис
Він такий: ILOVESCIENCE
Тому якщо таки наважитесь йти - не соромтеся, користуйтеся.
Це - інтригуюча назва однієї з науково-популярних лекцій, що відбудеться наступної суботи. Про палеорнітологію.
Так, і така наука є.
Ще будуть теми про генетичну СТО для серця; симетрію, що керує Всесвітом; ядерний магнітний резонанс.
Кажуть, що один зі спікерів є розробником повітряного шлюзу для колонізації Марсу.
Саме наступної суботи, 14 грудня в Києві, в Малій Опері дебютує новий науково-популярний лекторій ScienceSlam.
https://www.facebook.com/events/446058439378175/
Формат такий, що лектори виступають 10 хвилин, а глядачі оплесками обирають, хто був кращим.
Тому зауважте собі.
Ще одне.
Організатори створили спеціальний промокод на 10% знижки для перших 50 людей, що вгледять цей допис
Він такий: ILOVESCIENCE
Тому якщо таки наважитесь йти - не соромтеся, користуйтеся.
Facebook
Science Slam Kyiv vol.1
Causes event by Science Slam Kyiv on Saturday, December 14 2019 with 524 people interested and 121 people going. 27 posts in the discussion.
Шановні, я тут позавчора вперше випадково дізнався про існування Українського фонду стартапів, що надає гранти від 25 до 75 кілобаксів українським компаніям з проектами на ранніх стадіях розвитку.
Я поки не маю жодної додаткової інформації, окрім тієї, що є на https://usf.com.ua/, але можна розпитати у Віталія Гончарука (https://www.facebook.com/vactivity)
Чому я поширюю цю інформацію?
Дуже часто перед експертами подібних фондів виникає непросте завдання:
що з претендентів обрати - маячню чи... маячню, адже на конкурс подалася тільки маячня, бо притомні про фонд не знали/не вважали ідею з поданням серйозною.
Я неодноразово спостерігав у проектних заявках вічні двигуни, генератори торсійних полів, безкровні аналізатори сотень показників крові і принципово нові пристрої для отримання енергії з вітру.
Єдиним дієвим способом протидіяти маячні - максимально розповсюджувати інформацію про такі можливості.
Шукайте свого єдинорога.
Я поки не маю жодної додаткової інформації, окрім тієї, що є на https://usf.com.ua/, але можна розпитати у Віталія Гончарука (https://www.facebook.com/vactivity)
Чому я поширюю цю інформацію?
Дуже часто перед експертами подібних фондів виникає непросте завдання:
що з претендентів обрати - маячню чи... маячню, адже на конкурс подалася тільки маячня, бо притомні про фонд не знали/не вважали ідею з поданням серйозною.
Я неодноразово спостерігав у проектних заявках вічні двигуни, генератори торсійних полів, безкровні аналізатори сотень показників крові і принципово нові пристрої для отримання енергії з вітру.
Єдиним дієвим способом протидіяти маячні - максимально розповсюджувати інформацію про такі можливості.
Шукайте свого єдинорога.
Поки Ви там регочете з Тодурова-Кашпіровського і стежите за біфуркаціями в нормандських форматах, я тут корисних посилань в дзьобику приніс
Сьогодні спробували провести діалог між літературою та природничими науками в студії Суспільного мовлення.
Ну, нічо так вийшло, бо з боку літератури була Богдана Романцова.
Так, та сама, що блискуче на Nobilitet розповіла про цьогорічні Нобелівські премії з літератури.
Так розповіла, що аж схотілося прочитати книжки лауреатів.
Талант у людини, що тут скажеш.
Так от, я її спитав, чи є якийсь літературний наукпоп - типу, стежиш за сайтом і поступово хмари в твоїй голові розвіюються і ти теж можеш не тільки підтримувати розмови в культурній тусовці, а й дійсно збагачуватися новими історіями, дискурсами, герменевтиками та іншими незрозумілими літературними словами.
Є.
ЛітАкцент - http://litakcent.com/
Букмоль - https://bokmal.com.ua/
Читомо - http://www.chytomo.com/
Літосвіта - http://litosvita.com/ (сайт на реконструкції, тому сюди-во https://www.facebook.com/litosvita/)
Літцентр - https://litcentr.in.ua/
Літота - https://litota.com.ua/
Я в першу чергу стежитиму за ЛітАкцентом, бо, власне, там нині працює Богдана, однак інші ресурси - теж дуже і дуже добрі.
Читайте.
Насолоджуйтесь.
Збагачуйтесь.
Сьогодні спробували провести діалог між літературою та природничими науками в студії Суспільного мовлення.
Ну, нічо так вийшло, бо з боку літератури була Богдана Романцова.
Так, та сама, що блискуче на Nobilitet розповіла про цьогорічні Нобелівські премії з літератури.
Так розповіла, що аж схотілося прочитати книжки лауреатів.
Талант у людини, що тут скажеш.
Так от, я її спитав, чи є якийсь літературний наукпоп - типу, стежиш за сайтом і поступово хмари в твоїй голові розвіюються і ти теж можеш не тільки підтримувати розмови в культурній тусовці, а й дійсно збагачуватися новими історіями, дискурсами, герменевтиками та іншими незрозумілими літературними словами.
Є.
ЛітАкцент - http://litakcent.com/
Букмоль - https://bokmal.com.ua/
Читомо - http://www.chytomo.com/
Літосвіта - http://litosvita.com/ (сайт на реконструкції, тому сюди-во https://www.facebook.com/litosvita/)
Літцентр - https://litcentr.in.ua/
Літота - https://litota.com.ua/
Я в першу чергу стежитиму за ЛітАкцентом, бо, власне, там нині працює Богдана, однак інші ресурси - теж дуже і дуже добрі.
Читайте.
Насолоджуйтесь.
Збагачуйтесь.