2 вересня 2018 року в Бразилії вщент згорів Національний музей.
З 20 мільйонів унікальних на весь світ експонатів практично все було втрачено.
Он я світлину прикріпив.
Співробітники музею неодноразово скаржились на нестачу фінансування та жахливий стан приміщення. Якщо не помиляюсь, були питання до пожежної сигналізації.
Копійчана економія влади призвела до втрати колекції тварин, комах, мінералів, посуду, мумій і т.п.
Сьогодні пожежа в Одесі, в Коледжі економіки та права.
Найстрашніше - попередньо вже є одна загибла.
Купа людей постраждала, учні змушені були стрибати з вікон на дахи автівок.
Більше десятка людей досі вважаються зниклими безвісти.
Окрім коледжу в тій же будівлі розташовувався Інститут морської біології НАН України, філіал Інституту археології НАН України та відділи Фізико-хімічного інституту НАН України.
Попередньо - зникли співробітники.
Попередньо - втрачені колекції. Повністю.
Будівля зруйнована вщент.
Фото додаю (як і посилання з Думской).
Знаєте, що гнітить?
По-перше, те, що після згорілого табору "Вікторія" з пожежною безпекою краще не стало.
Вже пішла інформація, що сьогодні по деяким університетам забігали інспектори з перевірками.
То ясно.
Перевіряють, чи всі підписи стоять, чи всюди інструкції на видноті.
Соромлюсь спитати - пожежні інспектори з "Вікторії" - вже сіли? А ті, що відповідали за цю будівлю - сядуть?
І знаєте, що найогидніше?
Те, що за попередньою інформацією в будівлі було відсутнє опалення.
От що вбиває.
Копійчана економія на фоні перевантаження мереж електрообігрівачами (а як працювати?), лікарняних співробітників, що хворіють від переохолоджень та тепер - загиблих людей, втрачених колекцій і наукового доробку.
Чиновники відрапортують, що "вжито заходів", "зроблені оргвисновки", але капітальних видатків на заміну електроживлення та видатків на опалення - годі й чекати.
Я б пожартував, що стаття "Опалення" має бути така само захищена, як і стаття "Заробітна плата", але враховуючи, що через хронічну нестачу коштів співробітників просто переводять на скорочені робочі тижні, тут просто скорочуватимуть кількість радіаторів опалення у приміщенні.
Та й не до жартів взагалі.
Історія будівлі - тут https://dumskaya.net/news/sgorevshiy-segodnya-dom-asvadurova-prinadlezhit-106181/
Хронологія пожежі - тут https://dumskaya.net/news/pozhar-v-tcentre-106168/
Група Інституту археології з повідомленням про пожежу - тут https://www.facebook.com/iarchaeology/
Група Інституту морської біології - тут https://www.facebook.com/Institute-of-Marine-Biology-of-the-NAS-of-Ukraine-243140173230694/
Висловлюю співчуття рідним загиблої та сподіваюсь, що зниклі люди знайдуться живими і здоровими.
З 20 мільйонів унікальних на весь світ експонатів практично все було втрачено.
Он я світлину прикріпив.
Співробітники музею неодноразово скаржились на нестачу фінансування та жахливий стан приміщення. Якщо не помиляюсь, були питання до пожежної сигналізації.
Копійчана економія влади призвела до втрати колекції тварин, комах, мінералів, посуду, мумій і т.п.
Сьогодні пожежа в Одесі, в Коледжі економіки та права.
Найстрашніше - попередньо вже є одна загибла.
Купа людей постраждала, учні змушені були стрибати з вікон на дахи автівок.
Більше десятка людей досі вважаються зниклими безвісти.
Окрім коледжу в тій же будівлі розташовувався Інститут морської біології НАН України, філіал Інституту археології НАН України та відділи Фізико-хімічного інституту НАН України.
Попередньо - зникли співробітники.
Попередньо - втрачені колекції. Повністю.
Будівля зруйнована вщент.
Фото додаю (як і посилання з Думской).
Знаєте, що гнітить?
По-перше, те, що після згорілого табору "Вікторія" з пожежною безпекою краще не стало.
Вже пішла інформація, що сьогодні по деяким університетам забігали інспектори з перевірками.
То ясно.
Перевіряють, чи всі підписи стоять, чи всюди інструкції на видноті.
Соромлюсь спитати - пожежні інспектори з "Вікторії" - вже сіли? А ті, що відповідали за цю будівлю - сядуть?
І знаєте, що найогидніше?
Те, що за попередньою інформацією в будівлі було відсутнє опалення.
От що вбиває.
Копійчана економія на фоні перевантаження мереж електрообігрівачами (а як працювати?), лікарняних співробітників, що хворіють від переохолоджень та тепер - загиблих людей, втрачених колекцій і наукового доробку.
Чиновники відрапортують, що "вжито заходів", "зроблені оргвисновки", але капітальних видатків на заміну електроживлення та видатків на опалення - годі й чекати.
Я б пожартував, що стаття "Опалення" має бути така само захищена, як і стаття "Заробітна плата", але враховуючи, що через хронічну нестачу коштів співробітників просто переводять на скорочені робочі тижні, тут просто скорочуватимуть кількість радіаторів опалення у приміщенні.
Та й не до жартів взагалі.
Історія будівлі - тут https://dumskaya.net/news/sgorevshiy-segodnya-dom-asvadurova-prinadlezhit-106181/
Хронологія пожежі - тут https://dumskaya.net/news/pozhar-v-tcentre-106168/
Група Інституту археології з повідомленням про пожежу - тут https://www.facebook.com/iarchaeology/
Група Інституту морської біології - тут https://www.facebook.com/Institute-of-Marine-Biology-of-the-NAS-of-Ukraine-243140173230694/
Висловлюю співчуття рідним загиблої та сподіваюсь, що зниклі люди знайдуться живими і здоровими.
Більше грошей на освіту - краща освіта? Не все так однозначно.
Прекрасний аналіз аналізу якості освіти в різних країнах PISA, відповідно до якого наші школярі за вмінням працювати з текстом, в математику та природничо-наукові дисципліни - десь посередині, але в кінці списку розвинених і не дуже країн, ближче до тих місць, про які ніхто не мріє.
Так от, в тому аналізі був цікавий графік, з якого здавалося, що чим більше грошей в освіту вкладається - тим вона краща.
Перший момент, який напружив багатьох людей, це те, що офіційне жалюгідне фінансування української освіти не відповідало виявленій якості освіти.
Тобто наші школярі мали б демоснтрувати ЩЕ гірші результати, ніж є.
У багатьох виникли переможні настрої, мовляв, на кожну витрачену гривню наші вчителі вчать ефективніше.
Звісно, що це брехня: ця статистика не враховує тіньовий освітній ринок репетиторів та побори з батьків, які при малому держфінансуванні трохи вирівнюють ситуацію.
(Це взагалі до питання - перш ніж про щось судити та будувати графіки ефективності, переконайтеся у коректності зібраних даних та місцевій специфіці їх отримання. Карго-культи в Україні не працюють).
Тому я і писав, що по ПІЗІ дуже важко робити конкретні висновки, бо це середня температура по палаті. (https://news.1rj.ru/str/mouselab/2077)
Але Семен Єсилевський пішов ще далі і розібрав той графік на складові.
Виявилося, що кореляція "більше грошей - краща освіта" - не працює.
Тобто, працює, але лише для найбідніших країн.
Що з іншими?
Ой, не все так очевидно.
Принаймні, освітні експерти, що з ПІЗИ роблять очевидні прості висновки - точно мають дивитись глибше.
Семене, дякую.
https://site.ua/yesint/24424-skolko-vkladyvat-v-obrazovanie-analiz-dannyh-pisa/
Прекрасний аналіз аналізу якості освіти в різних країнах PISA, відповідно до якого наші школярі за вмінням працювати з текстом, в математику та природничо-наукові дисципліни - десь посередині, але в кінці списку розвинених і не дуже країн, ближче до тих місць, про які ніхто не мріє.
Так от, в тому аналізі був цікавий графік, з якого здавалося, що чим більше грошей в освіту вкладається - тим вона краща.
Перший момент, який напружив багатьох людей, це те, що офіційне жалюгідне фінансування української освіти не відповідало виявленій якості освіти.
Тобто наші школярі мали б демоснтрувати ЩЕ гірші результати, ніж є.
У багатьох виникли переможні настрої, мовляв, на кожну витрачену гривню наші вчителі вчать ефективніше.
Звісно, що це брехня: ця статистика не враховує тіньовий освітній ринок репетиторів та побори з батьків, які при малому держфінансуванні трохи вирівнюють ситуацію.
(Це взагалі до питання - перш ніж про щось судити та будувати графіки ефективності, переконайтеся у коректності зібраних даних та місцевій специфіці їх отримання. Карго-культи в Україні не працюють).
Тому я і писав, що по ПІЗІ дуже важко робити конкретні висновки, бо це середня температура по палаті. (https://news.1rj.ru/str/mouselab/2077)
Але Семен Єсилевський пішов ще далі і розібрав той графік на складові.
Виявилося, що кореляція "більше грошей - краща освіта" - не працює.
Тобто, працює, але лише для найбідніших країн.
Що з іншими?
Ой, не все так очевидно.
Принаймні, освітні експерти, що з ПІЗИ роблять очевидні прості висновки - точно мають дивитись глибше.
Семене, дякую.
https://site.ua/yesint/24424-skolko-vkladyvat-v-obrazovanie-analiz-dannyh-pisa/
Після того, як я запостив інтерв'ю неймовірного наукового популяризатора Олексія Коваленко в шоу Вечірній раціоналіст, до мене поломилися люди з запитанням:
- Де можна послухати його лекції та побачити легендарні демонстрації?
(Демонстрації і правда легендарні, бо натовпи дітей натурально з кактусами і посмішками на обличчях бігають коридорами Національного науково-природничого музею).
Ну, ось... :)
Вже цієї неділі вдягаєте теплі шкарпетки, берете дітей і дифундуєте в музей..
Олексій розповідатиме та демонструватиме похідні від індійської флори - прянощі.
Зауважте, що якщо Ви ніколи не були у Національному науково-природничому музеї НАН України - тоді виділіть на цей візит весь день.
Музей нічим не поступається у своїх колекціях паризькому природничому музею.
Інджой!
https://www.facebook.com/events/441773333383726/
- Де можна послухати його лекції та побачити легендарні демонстрації?
(Демонстрації і правда легендарні, бо натовпи дітей натурально з кактусами і посмішками на обличчях бігають коридорами Національного науково-природничого музею).
Ну, ось... :)
Вже цієї неділі вдягаєте теплі шкарпетки, берете дітей і дифундуєте в музей..
Олексій розповідатиме та демонструватиме похідні від індійської флори - прянощі.
Зауважте, що якщо Ви ніколи не були у Національному науково-природничому музеї НАН України - тоді виділіть на цей візит весь день.
Музей нічим не поступається у своїх колекціях паризькому природничому музею.
Інджой!
https://www.facebook.com/events/441773333383726/
Facebook
Індійські прянощі
Art event in Kyiv, Ukraine by Національний науково-природничий музей НАН України and 2 others on Sunday, December 8 2019
Економіка та література - це любов.
З 6-ти Нобелівських премій цього року я намагався Вам розписати зрозумілою мовою про три з них - з фізики, фізіології та хімії.
Декілька разів навіть постив більш глибокі статті з наукпоп журналу Куншт.
Але я не писав анічогісінько про премії з миру, літератури та економіки.
Ці сфери для мене занадто "мудрі" і пролягають далеко за межами мого розуміння.
Сьогодні разом з чарівною Татьяна Капустинская мені пощастило бути ведучим на препаті з вручення Нобелівських премії Nobilitet і я "всмоктував" усю інформацію, що линула зі сцени в зал.
Тетяна Древицька класно розказала про дослідження регулювання реакції клітин на рівень кисню, Андрій Філотов - про великий вибух, розширення Всесвіту та екзопланети, Олег Фея - про літій-йонні батареї, а Іван Яковина - розтлумачив суть конфлікту між Ефіопією та Еритреєю та за що ж прем'єр-міністру Ефіопії дали премію миру.
Але.
Було два спікера, які просто запалили у мені жагу до глибшого розуміння того, що Королівська академія наук Швеції відзначить 10 грудня своїми нагородами саме в сфері економіки та літератури.
Викладач Київської школи економіки Володимир Вахітов просто і красиво пояснив, як цьогорічна Нобелівка пов'язана з подоланням бідності у світі через освіту людей; чому кількість бідних у світі зменшується, але розрив між багатими і бідними водночас зростає і це ніякий не парадокс; чому виникає всіляка державна регуляція і чому досвід інших країн напряму копіювати ніяк не вийде; чому треба розвінчувати міфи про бідність - мовляв бідні самі винні у своєму становищі, чи про те, що якщо людина бідна - вона просто не хоче нормально працювати.
Блискучий лектор.
(Якщо цікаві деталі - ось Куншт прекрасно все розклав https://kunsht.com.ua/nobelivka-z-ekonomiki-doslidzhennya-shhob-dopomogti-bidnim/).
А потім був просто вогонь.
На сцену вийшла Богдана Романцова і почала розповідати про літературу.
Ааааа!!!!
Там дали дві премії - феміністці Токарчук і нерукопотисному у багатьох літературних колах Гандке.
Я не розумів половини слів, бо спікерка весь час посилалася на купу книг, яких я не читав (лептонний боже, який я дикий), однак вона так складала літери в слова, а слова в речення, що я такого ніколи не чув.
Її мова дзюрчала, наче річковий потік.
Я ніколи так не зможу ані говорити, ані писати.
Було чимось схоже на історію з фільму про найвідомішого радіоведучого США Говарда Стерна «Private Parts» (тіко він мабуть 18+).
Коли керівництву радіостанції доповідали про рейтинги Говарда, діалоги були приблизно такі:
- Люди, які його полюбляють слухати, роблять це 6 годин на тиждень.
- Чому вони це роблять?
- Основна відповідь: цікаво, що він скаже далі.
- А ті, що його ненавидять?
- Слухають 30 годин на тиждень
- Чому?!!!
- Основна відповідь: цікаво, що він скаже далі.
Тут було те саме, тільки не в дискурсі люблю/ненавиджу, а розумію/не розумію.
Звісно, я не зовсім тупий і запам'ятав, що Токарчук у своїх творах повернула словам силу, а от Гандке, навпаки, демонструє, що навіть коли є слова, вони можуть бути безсилі.
Буду їх читати, що зробиш :)
Плюс Богдана поділилася своїми поглядами на те, хто в найближчі роки з українських письменників може отримати Нобелівку і обґрунтувала - чому? (було із зали таке запитання).
Це - Оксана Забужко.
Відразу кажу - не читав, але чув.
Загалом, бомба.
Ні, інші спікери теж молодці, але найбільше вражає те, в чому зовсім не тямиш.
Валерія Лошманова, Ольга Маслова і Ко!
Дуже правильний і потрібний проект.
Розвивайте, плекайте, лупайте.
P.S. Куншт, спіймайте Богдану, хай вона те все, про що гомоніла зі сцени, на папері викладе. Було б класно.
З 6-ти Нобелівських премій цього року я намагався Вам розписати зрозумілою мовою про три з них - з фізики, фізіології та хімії.
Декілька разів навіть постив більш глибокі статті з наукпоп журналу Куншт.
Але я не писав анічогісінько про премії з миру, літератури та економіки.
Ці сфери для мене занадто "мудрі" і пролягають далеко за межами мого розуміння.
Сьогодні разом з чарівною Татьяна Капустинская мені пощастило бути ведучим на препаті з вручення Нобелівських премії Nobilitet і я "всмоктував" усю інформацію, що линула зі сцени в зал.
Тетяна Древицька класно розказала про дослідження регулювання реакції клітин на рівень кисню, Андрій Філотов - про великий вибух, розширення Всесвіту та екзопланети, Олег Фея - про літій-йонні батареї, а Іван Яковина - розтлумачив суть конфлікту між Ефіопією та Еритреєю та за що ж прем'єр-міністру Ефіопії дали премію миру.
Але.
Було два спікера, які просто запалили у мені жагу до глибшого розуміння того, що Королівська академія наук Швеції відзначить 10 грудня своїми нагородами саме в сфері економіки та літератури.
Викладач Київської школи економіки Володимир Вахітов просто і красиво пояснив, як цьогорічна Нобелівка пов'язана з подоланням бідності у світі через освіту людей; чому кількість бідних у світі зменшується, але розрив між багатими і бідними водночас зростає і це ніякий не парадокс; чому виникає всіляка державна регуляція і чому досвід інших країн напряму копіювати ніяк не вийде; чому треба розвінчувати міфи про бідність - мовляв бідні самі винні у своєму становищі, чи про те, що якщо людина бідна - вона просто не хоче нормально працювати.
Блискучий лектор.
(Якщо цікаві деталі - ось Куншт прекрасно все розклав https://kunsht.com.ua/nobelivka-z-ekonomiki-doslidzhennya-shhob-dopomogti-bidnim/).
А потім був просто вогонь.
На сцену вийшла Богдана Романцова і почала розповідати про літературу.
Ааааа!!!!
Там дали дві премії - феміністці Токарчук і нерукопотисному у багатьох літературних колах Гандке.
Я не розумів половини слів, бо спікерка весь час посилалася на купу книг, яких я не читав (лептонний боже, який я дикий), однак вона так складала літери в слова, а слова в речення, що я такого ніколи не чув.
Її мова дзюрчала, наче річковий потік.
Я ніколи так не зможу ані говорити, ані писати.
Було чимось схоже на історію з фільму про найвідомішого радіоведучого США Говарда Стерна «Private Parts» (тіко він мабуть 18+).
Коли керівництву радіостанції доповідали про рейтинги Говарда, діалоги були приблизно такі:
- Люди, які його полюбляють слухати, роблять це 6 годин на тиждень.
- Чому вони це роблять?
- Основна відповідь: цікаво, що він скаже далі.
- А ті, що його ненавидять?
- Слухають 30 годин на тиждень
- Чому?!!!
- Основна відповідь: цікаво, що він скаже далі.
Тут було те саме, тільки не в дискурсі люблю/ненавиджу, а розумію/не розумію.
Звісно, я не зовсім тупий і запам'ятав, що Токарчук у своїх творах повернула словам силу, а от Гандке, навпаки, демонструє, що навіть коли є слова, вони можуть бути безсилі.
Буду їх читати, що зробиш :)
Плюс Богдана поділилася своїми поглядами на те, хто в найближчі роки з українських письменників може отримати Нобелівку і обґрунтувала - чому? (було із зали таке запитання).
Це - Оксана Забужко.
Відразу кажу - не читав, але чув.
Загалом, бомба.
Ні, інші спікери теж молодці, але найбільше вражає те, в чому зовсім не тямиш.
Валерія Лошманова, Ольга Маслова і Ко!
Дуже правильний і потрібний проект.
Розвивайте, плекайте, лупайте.
P.S. Куншт, спіймайте Богдану, хай вона те все, про що гомоніла зі сцени, на папері викладе. Було б класно.
Птахи, які не долетіли до середини Дніпра
Це - інтригуюча назва однієї з науково-популярних лекцій, що відбудеться наступної суботи. Про палеорнітологію.
Так, і така наука є.
Ще будуть теми про генетичну СТО для серця; симетрію, що керує Всесвітом; ядерний магнітний резонанс.
Кажуть, що один зі спікерів є розробником повітряного шлюзу для колонізації Марсу.
Саме наступної суботи, 14 грудня в Києві, в Малій Опері дебютує новий науково-популярний лекторій ScienceSlam.
https://www.facebook.com/events/446058439378175/
Формат такий, що лектори виступають 10 хвилин, а глядачі оплесками обирають, хто був кращим.
Тому зауважте собі.
Ще одне.
Організатори створили спеціальний промокод на 10% знижки для перших 50 людей, що вгледять цей допис
Він такий: ILOVESCIENCE
Тому якщо таки наважитесь йти - не соромтеся, користуйтеся.
Це - інтригуюча назва однієї з науково-популярних лекцій, що відбудеться наступної суботи. Про палеорнітологію.
Так, і така наука є.
Ще будуть теми про генетичну СТО для серця; симетрію, що керує Всесвітом; ядерний магнітний резонанс.
Кажуть, що один зі спікерів є розробником повітряного шлюзу для колонізації Марсу.
Саме наступної суботи, 14 грудня в Києві, в Малій Опері дебютує новий науково-популярний лекторій ScienceSlam.
https://www.facebook.com/events/446058439378175/
Формат такий, що лектори виступають 10 хвилин, а глядачі оплесками обирають, хто був кращим.
Тому зауважте собі.
Ще одне.
Організатори створили спеціальний промокод на 10% знижки для перших 50 людей, що вгледять цей допис
Він такий: ILOVESCIENCE
Тому якщо таки наважитесь йти - не соромтеся, користуйтеся.
Facebook
Science Slam Kyiv vol.1
Causes event by Science Slam Kyiv on Saturday, December 14 2019 with 524 people interested and 121 people going. 27 posts in the discussion.
Шановні, я тут позавчора вперше випадково дізнався про існування Українського фонду стартапів, що надає гранти від 25 до 75 кілобаксів українським компаніям з проектами на ранніх стадіях розвитку.
Я поки не маю жодної додаткової інформації, окрім тієї, що є на https://usf.com.ua/, але можна розпитати у Віталія Гончарука (https://www.facebook.com/vactivity)
Чому я поширюю цю інформацію?
Дуже часто перед експертами подібних фондів виникає непросте завдання:
що з претендентів обрати - маячню чи... маячню, адже на конкурс подалася тільки маячня, бо притомні про фонд не знали/не вважали ідею з поданням серйозною.
Я неодноразово спостерігав у проектних заявках вічні двигуни, генератори торсійних полів, безкровні аналізатори сотень показників крові і принципово нові пристрої для отримання енергії з вітру.
Єдиним дієвим способом протидіяти маячні - максимально розповсюджувати інформацію про такі можливості.
Шукайте свого єдинорога.
Я поки не маю жодної додаткової інформації, окрім тієї, що є на https://usf.com.ua/, але можна розпитати у Віталія Гончарука (https://www.facebook.com/vactivity)
Чому я поширюю цю інформацію?
Дуже часто перед експертами подібних фондів виникає непросте завдання:
що з претендентів обрати - маячню чи... маячню, адже на конкурс подалася тільки маячня, бо притомні про фонд не знали/не вважали ідею з поданням серйозною.
Я неодноразово спостерігав у проектних заявках вічні двигуни, генератори торсійних полів, безкровні аналізатори сотень показників крові і принципово нові пристрої для отримання енергії з вітру.
Єдиним дієвим способом протидіяти маячні - максимально розповсюджувати інформацію про такі можливості.
Шукайте свого єдинорога.
Поки Ви там регочете з Тодурова-Кашпіровського і стежите за біфуркаціями в нормандських форматах, я тут корисних посилань в дзьобику приніс
Сьогодні спробували провести діалог між літературою та природничими науками в студії Суспільного мовлення.
Ну, нічо так вийшло, бо з боку літератури була Богдана Романцова.
Так, та сама, що блискуче на Nobilitet розповіла про цьогорічні Нобелівські премії з літератури.
Так розповіла, що аж схотілося прочитати книжки лауреатів.
Талант у людини, що тут скажеш.
Так от, я її спитав, чи є якийсь літературний наукпоп - типу, стежиш за сайтом і поступово хмари в твоїй голові розвіюються і ти теж можеш не тільки підтримувати розмови в культурній тусовці, а й дійсно збагачуватися новими історіями, дискурсами, герменевтиками та іншими незрозумілими літературними словами.
Є.
ЛітАкцент - http://litakcent.com/
Букмоль - https://bokmal.com.ua/
Читомо - http://www.chytomo.com/
Літосвіта - http://litosvita.com/ (сайт на реконструкції, тому сюди-во https://www.facebook.com/litosvita/)
Літцентр - https://litcentr.in.ua/
Літота - https://litota.com.ua/
Я в першу чергу стежитиму за ЛітАкцентом, бо, власне, там нині працює Богдана, однак інші ресурси - теж дуже і дуже добрі.
Читайте.
Насолоджуйтесь.
Збагачуйтесь.
Сьогодні спробували провести діалог між літературою та природничими науками в студії Суспільного мовлення.
Ну, нічо так вийшло, бо з боку літератури була Богдана Романцова.
Так, та сама, що блискуче на Nobilitet розповіла про цьогорічні Нобелівські премії з літератури.
Так розповіла, що аж схотілося прочитати книжки лауреатів.
Талант у людини, що тут скажеш.
Так от, я її спитав, чи є якийсь літературний наукпоп - типу, стежиш за сайтом і поступово хмари в твоїй голові розвіюються і ти теж можеш не тільки підтримувати розмови в культурній тусовці, а й дійсно збагачуватися новими історіями, дискурсами, герменевтиками та іншими незрозумілими літературними словами.
Є.
ЛітАкцент - http://litakcent.com/
Букмоль - https://bokmal.com.ua/
Читомо - http://www.chytomo.com/
Літосвіта - http://litosvita.com/ (сайт на реконструкції, тому сюди-во https://www.facebook.com/litosvita/)
Літцентр - https://litcentr.in.ua/
Літота - https://litota.com.ua/
Я в першу чергу стежитиму за ЛітАкцентом, бо, власне, там нині працює Богдана, однак інші ресурси - теж дуже і дуже добрі.
Читайте.
Насолоджуйтесь.
Збагачуйтесь.
Ознайомився я з переліком понад 700 держпідприємств, які Уряд планує передати в приватизацію.
З них - 58 об'єктів Національної академії наук.
Особисто я не маю нічого проти приватизації, хоча детально із переліком конкретно наукового майна слід розбиратися експертам в темі (я жодного разу не експерт), аби не приватизували і не розібрали, як Чорноморське пароплавство, щось таке, від чого потім Україні буде дуже боляче.
Моя думка в іншому.
По-нормальному, всі кошти від приватизації усього в країні, що має слово "наука", "науково-дослідний" і т.і. мають спрямовуватися в окремий фонд, хай і при тій же НАН чи Національному фонді досліджень.
Типу "Фонду розвитку науки" при чомусь.
Ці кошти до останньої копійки мусять спрямовуватися виключно на прозору закупівлю унікального обладнання, створення "чистих кімнат" (справжніх, як на Заході), хай-тек обладнання для дослідних виробництв, будівництво нормальних сучасних корпусів Інститутів і т.і.
Бо за роки Незалежності такого практично не траплялося, а те ж Джерело нейтронів нам збудували американці, за що їм велика подяка.
Самі вже не здатні.
Інакші варіанти я особисто буду розглядати виключно як дерибан рештків української науки.
Проїдати кошти від приватизації ми добре уміємо: або компенсовувати депозити вкладників дивних фінансових установ, або роздавати по 1000 гривень усім-усім-усім, або робити ще якусь передвиборчу популістичну дічь.
А от вкладатися в майбутнє - щось не дуже.
Так само ці кошти не можна спрямовувати на науку "рівним шаром" із гаслами "Ми збільшили фінансування науки в Україні".
Бо це ж буде одноразова брехня.
І логіка в моїх словах є - фактично на гроші від приватизації майна розраховувати не можна в рамках нормального бюджетного планування, бо невідомо - продадуть чи ні.
Однак це - потужний резерв самої науки.
Тому питання приватизації, насправді, дуже просте: резерв чи демонтаж.
Посилання на перелік тут https://docs.google.com/file/d/1f_3SLnAWayeea7pNQwl-4Y7UqRh5Qv07/edit
Дякую Альоні Шкрум за інформацію.
З них - 58 об'єктів Національної академії наук.
Особисто я не маю нічого проти приватизації, хоча детально із переліком конкретно наукового майна слід розбиратися експертам в темі (я жодного разу не експерт), аби не приватизували і не розібрали, як Чорноморське пароплавство, щось таке, від чого потім Україні буде дуже боляче.
Моя думка в іншому.
По-нормальному, всі кошти від приватизації усього в країні, що має слово "наука", "науково-дослідний" і т.і. мають спрямовуватися в окремий фонд, хай і при тій же НАН чи Національному фонді досліджень.
Типу "Фонду розвитку науки" при чомусь.
Ці кошти до останньої копійки мусять спрямовуватися виключно на прозору закупівлю унікального обладнання, створення "чистих кімнат" (справжніх, як на Заході), хай-тек обладнання для дослідних виробництв, будівництво нормальних сучасних корпусів Інститутів і т.і.
Бо за роки Незалежності такого практично не траплялося, а те ж Джерело нейтронів нам збудували американці, за що їм велика подяка.
Самі вже не здатні.
Інакші варіанти я особисто буду розглядати виключно як дерибан рештків української науки.
Проїдати кошти від приватизації ми добре уміємо: або компенсовувати депозити вкладників дивних фінансових установ, або роздавати по 1000 гривень усім-усім-усім, або робити ще якусь передвиборчу популістичну дічь.
А от вкладатися в майбутнє - щось не дуже.
Так само ці кошти не можна спрямовувати на науку "рівним шаром" із гаслами "Ми збільшили фінансування науки в Україні".
Бо це ж буде одноразова брехня.
І логіка в моїх словах є - фактично на гроші від приватизації майна розраховувати не можна в рамках нормального бюджетного планування, бо невідомо - продадуть чи ні.
Однак це - потужний резерв самої науки.
Тому питання приватизації, насправді, дуже просте: резерв чи демонтаж.
Посилання на перелік тут https://docs.google.com/file/d/1f_3SLnAWayeea7pNQwl-4Y7UqRh5Qv07/edit
Дякую Альоні Шкрум за інформацію.
Google Docs
Мінекономіки_Додаток_приватизація_інформація_прибуток_збиток_2016_2017_2018-1.xlsx
Житомирський музей космонавтики - це любов.
Бо він крутий.
Це видно з якості експозицій, небайдужості персоналу та активності в популяризації науки.
А тепер це ще й зореліт.
Я в захваті.
Був би я малим - вже б канюдив у мами, аби відвезла мене туди політати.
Хоча... ні, спершу я б кілька днів вигадував назву кораблю.
Оце квест!
Хай Ваші діти доєднуються, може саме їхня ідея викарбується на борту.
А потім звозіть їх туди.
Допис Музею космонавтики https://www.facebook.com/190683677698700/posts/2168631386570576
«А на завершення дня - гарних новин вам у стрічку :) Проект симулятора пілотованого космічного корабля для нашого музею, про який так багато говорили, писали, обіцяли вступив у стадію внесення фінальних коректив, доопрацювань та набуття зовнішнього оформлення. Вже зовсім скоро зореліт з’явиться у нас! За два роки ідея переросла у велику спільну справу та стала гарним продовженням співпраці між депутатським корпусом Житомирської обласної ради та музеєм. Проект є унікальним не лише для нашої країни. І подібного в Україні іще не створювали. Наш зореліт – не іграшка чи дитяча забавка, адже над ним працювали справжні знавці своєї справи. Раніше аналогічні тренажери використовувалися лише для підготовки професійних авіапілотів. А ми розпочинаємо підготовку майбутніх космонавтів. Адже віримо, що для когось знайомство з такою технікою стане початком професійного шляху.
Залишилося лише придумати назву для зорельота! Таку, щоб обов’язково надихала! Подумаємо разом?»
Бо він крутий.
Це видно з якості експозицій, небайдужості персоналу та активності в популяризації науки.
А тепер це ще й зореліт.
Я в захваті.
Був би я малим - вже б канюдив у мами, аби відвезла мене туди політати.
Хоча... ні, спершу я б кілька днів вигадував назву кораблю.
Оце квест!
Хай Ваші діти доєднуються, може саме їхня ідея викарбується на борту.
А потім звозіть їх туди.
Допис Музею космонавтики https://www.facebook.com/190683677698700/posts/2168631386570576
«А на завершення дня - гарних новин вам у стрічку :) Проект симулятора пілотованого космічного корабля для нашого музею, про який так багато говорили, писали, обіцяли вступив у стадію внесення фінальних коректив, доопрацювань та набуття зовнішнього оформлення. Вже зовсім скоро зореліт з’явиться у нас! За два роки ідея переросла у велику спільну справу та стала гарним продовженням співпраці між депутатським корпусом Житомирської обласної ради та музеєм. Проект є унікальним не лише для нашої країни. І подібного в Україні іще не створювали. Наш зореліт – не іграшка чи дитяча забавка, адже над ним працювали справжні знавці своєї справи. Раніше аналогічні тренажери використовувалися лише для підготовки професійних авіапілотів. А ми розпочинаємо підготовку майбутніх космонавтів. Адже віримо, що для когось знайомство з такою технікою стане початком професійного шляху.
Залишилося лише придумати назву для зорельота! Таку, щоб обов’язково надихала! Подумаємо разом?»
Не розумію, чого стільки хайпу навколо генетики? CRISPR/Cas9?
Ніц складного там немає.
Просто береш один 3D-принтер і друкуєш аденін, тимін, цитозин і гуанін, ліпиш між собою на слюні і крутиш, як заманеться.
А як захочеш - то взагалі з‘єднуєш між собою незліплювані речі, як на останньому фото.
Якщо ж серйозно - фізики допомагають генетикам з просторовими моделями, аби ті допомогли пересічним громадянам розуміти, як генна інженерія працює.
P.S. Так, ми зібрали жовто-блакитну ДНК українців. Залишилось отримать Нобелівку.
Дякую Оксані Півень за ідею, Артему Васько та Тарасу Микитюку за втілення.
Якшо шо - всі елементи ДНК можна знайти в Інтернеті у вільному доступі.
Друкуйте життя!
Ніц складного там немає.
Просто береш один 3D-принтер і друкуєш аденін, тимін, цитозин і гуанін, ліпиш між собою на слюні і крутиш, як заманеться.
А як захочеш - то взагалі з‘єднуєш між собою незліплювані речі, як на останньому фото.
Якщо ж серйозно - фізики допомагають генетикам з просторовими моделями, аби ті допомогли пересічним громадянам розуміти, як генна інженерія працює.
P.S. Так, ми зібрали жовто-блакитну ДНК українців. Залишилось отримать Нобелівку.
Дякую Оксані Півень за ідею, Артему Васько та Тарасу Микитюку за втілення.
Якшо шо - всі елементи ДНК можна знайти в Інтернеті у вільному доступі.
Друкуйте життя!
Вжух!
До початку загальнонаціонального скиглення з приводу початку геноциду традиційного гуманітарного типу мислення:
П'ять...
Чотири...
Три...
Два...
Один...
Логарифм!
Якщо серйозно - потужне рішення.
Я нагадаю, що не існує ніякого гуманітарного типу мислення.
Є погані програми, погані вчителі, брак мотивації або потурання неуцтву.
Тепер справа за нормальною кількістю годин на математику і підвищенням заробітних плат вчителям хоча б до рівня кур'єра служби доставки піци в Києві.
Хоча б.
https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/zno-z-matematiki-stane-obov-yazkovim-koli-novini-ukrajini-50058617.html
До початку загальнонаціонального скиглення з приводу початку геноциду традиційного гуманітарного типу мислення:
П'ять...
Чотири...
Три...
Два...
Один...
Логарифм!
Якщо серйозно - потужне рішення.
Я нагадаю, що не існує ніякого гуманітарного типу мислення.
Є погані програми, погані вчителі, брак мотивації або потурання неуцтву.
Тепер справа за нормальною кількістю годин на математику і підвищенням заробітних плат вчителям хоча б до рівня кур'єра служби доставки піци в Києві.
Хоча б.
https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/zno-z-matematiki-stane-obov-yazkovim-koli-novini-ukrajini-50058617.html
nv.ua
ЗНО з математики буде обов’язковим — міністр освіти
Міністр освіти Анна Новосад заявила, що з 2021 року Зовнішнє незалежне оцінювання з математики стане обов’язковим.
У мене є дві ... ні, три... ні, дві погані новини для науковців. Але хай воно бемцне офіційно, а я сьогодні не буду псувати всім настрій.
Розповім дещо цікаве.
Десь у 7-8-річному віці я дізнався про існування вислову "буриданов віслюк".
Я не пригадаю, звісно, в якій книжці то пояснювалось, але було дуже дотепно:
В театрі в десятихвилинний антракт хлопчику треба було попоїсти. Було дві черги: перша - до фанти і бутербродів з ковбасою, а інша - до пепсі з солодкими тістечками.
У дві черги він би не встиг ніяк, але любив пепсі і ковбасу.
Так він і лишився голодним.
Так от щойно я відчув себе натуральним буридановим віслюком, бо почалося голосування наймасштабнішого оціночного судження маячні, псевдонауки та невігластва в науково-освітянській сфері "Академічна негідність-2019".
Лауреати такі в кожній номінації - що я навіть не знаю, кому віддати "честі" більше.
А номінації цікаві:
Плагіатор року - крадії чужих текстів для власних "наукових робіт".
Фальсифікатор року - фантазери, що вигадують свої "наукові результати", а не отримують в лабораторіях.
Псевдонауковець року - я б назвав цю номінацію Теслею року, але нехай. Просто люди, які видають якісь дивні фрази і слова за науку.
Токсичний ректор року - ректори, які, як мінімум, не протидіють псевдонауці і фальсифікаціям у власних вишах.
Посіпака року - люди, які як мінімум своєю бездіяльністю сприяють поширенню академічної недоброчесності або ж просто наносять шкоду науці з точки зору самих вчених.
Скандал року - найгучніші скандали, про які чули чи не всі науковці, присутні в інформаційному просторі.
Мурзилка року - типу наукові журнали, що залюбки друкують маячню.
Спец(з)рада року - спеціалізовані вчені ради, через які просочується велика кількість несправжніх вчених.
Єдине на чому наголошу - в номінації Скандал року заявлено Мирославу Кругляк.
Це означає, що вона спричинила скандал, але не означає, що вона погана.
Навпаки, спричинений нею скандал - це добре. Просто відразу не всі можуть зрозуміти. Обов'язково читайте деталі, посилання всюди є.
Підкреслю.
Я не є організатором цієї ініціативи, не маю жодного впливу на організаторів чи результати голосування, висування "кандидатів" проводилося відкрито в групах вчених, наскільки я міг це бачити, і я жодним чином не впливав на процес.
Жодним.
Навіть нікого не радив.
Ба більше, у мене є особиста незгода з наявністю в переліку певних кандидатів, але якщо вони там є і науковці їх номінували - так і має бути.
Тому вважаю, що маю достатньо об'єктивності для спостереження за цим процесом.
Тому вивчайте, голосуйте.
P.S. Мабуть це перше в історії України голосування, де вигідно підключити ботоферму, аби накрутити голоси своїм конкурентам
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdNWGqch4cWJTP-8yEOKK7KFtCV19ZrH-C5CB_N33el8CrQ9w/viewform
Розповім дещо цікаве.
Десь у 7-8-річному віці я дізнався про існування вислову "буриданов віслюк".
Я не пригадаю, звісно, в якій книжці то пояснювалось, але було дуже дотепно:
В театрі в десятихвилинний антракт хлопчику треба було попоїсти. Було дві черги: перша - до фанти і бутербродів з ковбасою, а інша - до пепсі з солодкими тістечками.
У дві черги він би не встиг ніяк, але любив пепсі і ковбасу.
Так він і лишився голодним.
Так от щойно я відчув себе натуральним буридановим віслюком, бо почалося голосування наймасштабнішого оціночного судження маячні, псевдонауки та невігластва в науково-освітянській сфері "Академічна негідність-2019".
Лауреати такі в кожній номінації - що я навіть не знаю, кому віддати "честі" більше.
А номінації цікаві:
Плагіатор року - крадії чужих текстів для власних "наукових робіт".
Фальсифікатор року - фантазери, що вигадують свої "наукові результати", а не отримують в лабораторіях.
Псевдонауковець року - я б назвав цю номінацію Теслею року, але нехай. Просто люди, які видають якісь дивні фрази і слова за науку.
Токсичний ректор року - ректори, які, як мінімум, не протидіють псевдонауці і фальсифікаціям у власних вишах.
Посіпака року - люди, які як мінімум своєю бездіяльністю сприяють поширенню академічної недоброчесності або ж просто наносять шкоду науці з точки зору самих вчених.
Скандал року - найгучніші скандали, про які чули чи не всі науковці, присутні в інформаційному просторі.
Мурзилка року - типу наукові журнали, що залюбки друкують маячню.
Спец(з)рада року - спеціалізовані вчені ради, через які просочується велика кількість несправжніх вчених.
Єдине на чому наголошу - в номінації Скандал року заявлено Мирославу Кругляк.
Це означає, що вона спричинила скандал, але не означає, що вона погана.
Навпаки, спричинений нею скандал - це добре. Просто відразу не всі можуть зрозуміти. Обов'язково читайте деталі, посилання всюди є.
Підкреслю.
Я не є організатором цієї ініціативи, не маю жодного впливу на організаторів чи результати голосування, висування "кандидатів" проводилося відкрито в групах вчених, наскільки я міг це бачити, і я жодним чином не впливав на процес.
Жодним.
Навіть нікого не радив.
Ба більше, у мене є особиста незгода з наявністю в переліку певних кандидатів, але якщо вони там є і науковці їх номінували - так і має бути.
Тому вважаю, що маю достатньо об'єктивності для спостереження за цим процесом.
Тому вивчайте, голосуйте.
P.S. Мабуть це перше в історії України голосування, де вигідно підключити ботоферму, аби накрутити голоси своїм конкурентам
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdNWGqch4cWJTP-8yEOKK7KFtCV19ZrH-C5CB_N33el8CrQ9w/viewform
Google Docs
Академічна негідність 2019
Відкрите народне голосування у формі колективного оціночного судження та висловлювання
Дива не сталося.
Зниклих безвісти в одеській пожежі більше немає.
16 загиблих.
Серед них і директор Інституту морської біології НАН України.
Співчуття рідним, близьким, колегам.
Також нагадаю, що знищені всі наукові колекції та обладнання інших інститутів, що також розташовувалися в будівлі, де спалахнув коледж.
Кризи системи так і проявляються - палають дитячі табори, коледжі, люди стрибають з вікон, знищується наукове надбання...
Жах.
Допис Євгена Дикого https://www.facebook.com/538303807/posts/10157815056273808:
«Сьогодні зранку у руїнах згорілого будинку на Троїцькій у Одесі знайшли останні тіла жертв трагедії. Тепер нема більше "зниклих без вісті", є офіційно 16 загиблих.
Зникла та надія, яку нераціонально, "contra spem spero", направду давно вже все розуміючи, але все ж плекали ми - ті, хто особисто знав когось із "зниклих" під час пожежі - ну аж раптом трапилось диво, і хтось просто якось опинився не при памяті, десь зараз у добрих людей і ще знайдеться... Тепер остаточно ясно, що дива не сталось.
Серед загиблих - Борис Георгієвич Александров, мій старший колега, директор Інституту Морської Біології. Памятаю його ще зі своєї аспірантури, а в останнє бачився цієї осені, коли ми разом сиділи між урвистим берегом та "Стежкою здоровя", і обговорювали подальший розвиток екологічного моніторингу Чорного моря...
Унікально добра людина, світла та тепла. З нічим не зрівнянним тонким одеським гумором. Інтелігент "старої школи", ерудовний, витончений, і водночас "по житєйськи" мудрий. На все життя закоханий у Море, та вірний цьому коханню до останнього свого дня. Чорне море втратило чи не найкращого свого знавця, і одного із постійних своїх "адвокатів".
Вічна память. Сподіваюсь, в память Бориса Георгієвича закінчимо всі розпочаті ним проекти та справи.»
Зниклих безвісти в одеській пожежі більше немає.
16 загиблих.
Серед них і директор Інституту морської біології НАН України.
Співчуття рідним, близьким, колегам.
Також нагадаю, що знищені всі наукові колекції та обладнання інших інститутів, що також розташовувалися в будівлі, де спалахнув коледж.
Кризи системи так і проявляються - палають дитячі табори, коледжі, люди стрибають з вікон, знищується наукове надбання...
Жах.
Допис Євгена Дикого https://www.facebook.com/538303807/posts/10157815056273808:
«Сьогодні зранку у руїнах згорілого будинку на Троїцькій у Одесі знайшли останні тіла жертв трагедії. Тепер нема більше "зниклих без вісті", є офіційно 16 загиблих.
Зникла та надія, яку нераціонально, "contra spem spero", направду давно вже все розуміючи, але все ж плекали ми - ті, хто особисто знав когось із "зниклих" під час пожежі - ну аж раптом трапилось диво, і хтось просто якось опинився не при памяті, десь зараз у добрих людей і ще знайдеться... Тепер остаточно ясно, що дива не сталось.
Серед загиблих - Борис Георгієвич Александров, мій старший колега, директор Інституту Морської Біології. Памятаю його ще зі своєї аспірантури, а в останнє бачився цієї осені, коли ми разом сиділи між урвистим берегом та "Стежкою здоровя", і обговорювали подальший розвиток екологічного моніторингу Чорного моря...
Унікально добра людина, світла та тепла. З нічим не зрівнянним тонким одеським гумором. Інтелігент "старої школи", ерудовний, витончений, і водночас "по житєйськи" мудрий. На все життя закоханий у Море, та вірний цьому коханню до останнього свого дня. Чорне море втратило чи не найкращого свого знавця, і одного із постійних своїх "адвокатів".
Вічна память. Сподіваюсь, в память Бориса Георгієвича закінчимо всі розпочаті ним проекти та справи.»