Лабораторна миша – Telegram
Лабораторна миша
5.38K subscribers
3.57K photos
238 videos
4 files
2.68K links
Канал про науку, науково-популярні заходи, реформування наукової сфери України, цікаві розумні статті про розумних людей та їх роботу.
Download Telegram
Дивіться, як вишукано окремі особи тролять нового Міністра освіти.
Я б так не зміг. Не маю стільки нахабства.
Звісно, все це скидається на спробу виправдати плагіатора і любителя дорогезних джіпів, але ж не може виправдовувач настільки недолуго все розписувати.
100% це тролінг.

Та й я б не звертав уваги на його допис, якби він не вийшов на шанованому мною ресурсі Освіта.ua. Не може ж такий ресурс допустити спробу виправдати академічну недоброчесність в публічній площині?
http://osvita.ua/blogs/74893

1. Виявляється сайт, на якому було опубліковано розслідування про плагіат в "наукових" працях майбутнього міністра - якийсь не такий і з ним не всьо так однозначно.

2. Час публікації матеріалу - теж не той.
"Співпадіння? Не думаю." - пише нам автор публікації, зауважуючи, що плагіат у статті майбутнього міністра знайшли на наступний же день після того, як про прізвище кандидата дізналась вся країна.
(Тобто те, що у пана плагіат навидноті - то побіжне.
Не можна, бачте, так швидко знаходити).

Цікаво, що по суті знайденого плагіату - ні слова, по порівняльним таблицям - теж.
Йдемо далі.

3. Заява Наукового комітету про непідтримку Шкарлєта - нелегітимна.

4. Оце моє любиме. Про джіп. Наберіть повітря, як казав один покійник, і читайте повільно:

"Згодом у ЗМІ з’явилася інформація, що начебто Шкарлет купив собі за кошти університету джип, і дорогенький – за 40 тисяч доларів. На відомих каналах з’являються довгі сюжети з коментарями політиків, які до цього на телеекранах не показувалися.

У середині червня Шкарлет, працюючи ще на посаді ректора Чернігівського національного технологічного університету, скликав прес-конференцію. Ніхто з київських журналістів не приїхав. Шкарлет заявив, що плагіату не допускав, джипу не купував, доларами не розраховувався. Насправді університет закупив два автобуси, трактор, «вантажівку» та косарку згідно відповідного бюджетного призначення, під наглядом Державної казначейської служби. «Вантажівка» купувалася для потреб технічних кафедр. Вона справді «модернова», тому що студенти мають право на якісну освіту. Цю інформацію у ЗМІ не оприлюднили."

Не джіп - а вантажівка, не він купив, а університет, не люксова комплектація, а модернова, бо ж потреби технічних кафедр і тому що студенти мають право на якісну освіту.

От скажіть, це таки він виправдовує міністра чи навпаки його тролить?
Тролить же!

5. А далі йдуть класичні маніпуляції на тему авторського права і те, що плагіат судом не доведено, а отже його немає. (хоча будь-якій не тупій особі відомо, що академічний плагіат - не потребує доведення у суді).

6. Ну і "вишенька" на тортік - про візит СБУ до мене:

"Потім «вкидується» нова сенсація: до громадського активіста буцімто приходив офіцер СБУ. Чи справді він приходив – досі не встановлено. Чи є у офіцера прізвище, посада – не повідомляється. По телевізору йдуть сюжети із коментарями сторонніх осіб (у стилі: «це нонсенс, часи КДБ вже давно минули»), проте сам громадський активіст подію не коментує. Також немає відомостей, що громадський активіст оскаржив дії офіцеру СБУ (якщо він справді був) до Голови СБУ або до суду."

До мене, бачте, буцімто приходило СБУ.
А буцімто - бо я ж не подав на них до суду і ніяк не коментую.
Я.не.коментую.
Це точно тролінг, я Вам кажу.

Ну, а далі по класиці інформспецоперацій:

"Я не знаю – допускав Шкарлет порушення чи ні...
Я не знаю, яким чином робляться звинувачення у плагіаті. Але хочу запевнити...
Ця аргументація – не захист Шкарлета...
Я припускаю, що можна «підловити» на плагіаті і автора цих рядків, якщо буде відповідне «замовлення» і якщо виготовленням «доказів» займуться нечесні люди...".

Дісталося тут і УКУ, і Гриневич, і Новосад, і академікам, що листа підписали.

А знаєте, хто цей автор-молодець?
Член редакційної колегії (чи ради) того журналу, в якому Катерина Кириленко випустила свій опус про Лептонного Бога :)

Почав тролити плагіат і псевдонауку високопосадовців ще до того, як це стало менйстрімом!
Знімаю капелюха!


апдт. Лептонний боже, тут пишуть, що цей пан ще й є радником міністра з комунікацій. Це правда?)
У період з 2021 по 2027 рік Європейський Союз в рамках науково-дослідної програми Horizon Europe має намір виділити щось біля 100 млрд. євро.
Так, хороша наука коштує дуже дорого, але, звісно, не так дорого, як Україні коштує її корупція.

Так от, українські вчені мають змогу до цієї програми нормально долучитися, якщо нормально ж спрацює українське чиновництво та відповідні структури, відповідальні за взаємодію.

А не так, як було у 2015-му - фінансування науки зрізали, сказавши вченим "Ви маєте Горизонт 2020, от ним і користуйтесь", але купу перепон прибрати забули.

То ж, схоже маємо змогу спостерігати хоч і нечасті, але детальні звіти Генерального директора директорату науки та інновацій Юлії Безвершенко не тільки про стан взаємодії по питанням Горизонту-Європа, але і стан співпраці по Горизонту 2020, роботі національних контактних пунктів, відновлення дії угоди з ЄС про наукове і технологічне співробітництво, європейський дослідницький простір та інші цікавинки.

Що важливо і буде зрозуміло пересічним громадянам:
Українська наука настільки жахливо недофінансовувалася всі ці роки, що до "перегонів" за міжнародні гранти вона дісталася на "велосипедах" і "самокатах", в той час, як конкуренти - на "мерседесах" і великих "білих джіпах-пікапах" в максимальній комплектації.
(Білі джіпи-пікапи без лапок в українських університетах теж є, але до науки вони не мають стосунку - це галімі дешеві понти, аби вимахуватися перед особистими сраколизами).

І от частина коштів, що була повернута Україні в рамках програми Горизонт 2020 буде спрямована саме на посилення спроможності українських вчених.

Деталей багато і вони важливі.
Важливі для української науки.
Не для її імітації.

Допис Юлії Безвершенко https://www.facebook.com/yulia.bezvershenko.7/posts/2797883880491173

"Поки вихідний, є час писати і читати довгі тексти :)
Тому розкажу, що ми в директораті науки та інновацій робимо для інтеграції України до Європейського дослідницького простору (ЄДП).

ЄДП або ERA (European Research Area) - об'єднаний дослідницький простір, відкритий до світу і заснований на внутрішньому ринку. Він забезпечує вільний рух дослідників, наукових знань та технологій.

Угода про асоціацію Україна-ЄС передбачає сприяння наближенню України до ЄДП.
Угода про асоційовану участь в Рамковій програмі з досліджень та інновацій ЄС "Горизонт 2020", ратифікована 2015-го, дала Україні право стати частиною ЄДП.

На жаль, рух України до ЄДП, темп, системність і комунікацію якого мали забезпечувати МОН і уряди, протягом цих років був дуже повільним та невпевненим.

Але це не означає, що все втрачено. Лише те, що треба бігти, щоб у другому раунді перестати бути аутсайдером.

Отож, біжимо. Протягом травня-червня 2020-го відбулось наступне:

1. Засідання 4-го кластеру Україна-ЄС.
2. Координаційна нарада з НКП та представниками/експертами від України у програмних комітетах “Горизонт 2020”.
3. Засідання Комітету Ради ЄС з питань Європейського дослідницького простору та інновацій (ERAC).
4. Засідання Європейського стратегічного форуму дослідницьких інфраструктур (ESFRI).
5. Підготовка оновленого порядку проведення конкурсу на кошти від реімбурсації нашого внеску за участь в програмі “Горизонт 2020” та вихід документа на громадське обговорення (прошу долучитись!).

Зауважте, що всі заходи відбувалися онлайн.
Є й свої позитиви у карантину - можна за хвилинку дістатися Брюсселя і назад.
Економія коштів та часу. Мінус: брак неформального спілкування із закордонними колегами.

Далі - докладніше.

========================================

1. 28 травня відбулось засідання 4-го кластеру Україна-ЄС, який традиційно включав блок щодо науки та інновацій.

Передусім увага була зосереджена на ініціативах ЄС для боротьби з COVID-19, зокрема розробки плану дій ERAvsCORONA (https://bit.ly/ERAvsC19). Представники Єврокомісії також повідомили про заплановане продовження проведення для українських учасників тренінгів з розробки проєктних пропозицій в межах Writing Camp H2020.
Ще з важливого - ЄС надав нам інформацію про стан запуску нової Рамкової програми “Горизонт Європа” та перспективи асоційованого членства в ній України. Внутрішня робота над програмою в ЄС все ще триває.

Попри відсутність чітких дедлайнів, наразі зрозуміло одне: нам вкрай важливо проробити домашню роботу з аналізу участі в “Горизонт 2020” та налагодженню інструментів збільшення обсягу і якості української участі в новій програмі.
Зокрема, необхідно забезпечити популяризацію можливостей, що надає програма, не лише серед науковців, а й серед громадських організацій та середнього й малого бізнесу. А також - що дуже важливо! - в Кабміні та серед політиків.

Я доповіла про стан імплементації реформ України у сфері НТІ, зокрема, про структурні зміни, що відбулись в МОН (окрім появи об’єднаного директорату, ще й маємо окрему експертну групу з інтеграції до ЄДП, керівник - Vitalii Cherniuk), роботу Національної ради з питань розвитку науки і технологій (особливо - @Науковий комітет) та продовження реалізації рекомендацій, наданих в межах Policy Support Facility “Горизонт 2020”.
Також повідомила про запуск конкурсів Нацфонду досліджень, підготовку змін до законів про діяльність наукових парків та трансферу технологій, актуалізацію Дорожньої карти інтеграції в ЄДП (спільна робота з РГ Нацради з євроінтеграції щодо оновлення дорожньої карти ЄДП, співголова від НК - @Роман Черніга) та заплановану розробку Національного плану дій її імплементації.

Серед затверджених операційних висновків засідання такі:
- відновлення дії угоди з ЄС про наукове і технологічне співробітництво (готова до передачі в МЗС);
- актуалізація Дорожньої карти інтеграції до ЄДП (триває) та розробка Нацплану дій з її імплементації;
- підтримка участі України в програмі “Горизонт Європа”;
подальша імплементація рекомендацій Policy Support Facility “Горизонт 2020”;
- співпраця в межах боротьби з COVID-19.

Окремо обговорювали проблемне питання участі України в проєкті EaPConnect та GEANT, а також необхідність підготовки до EaPConnect2. Домовились, що ми опрацюємо це питання і вийдемо на діалог з європейськими партнерами. Про це напишу окремо.

2. Наприкінці травня провели велику координаційну нараду з Національними контактними пунктами (НКП) та представниками/експертами від України у програмних комітетах “Горизонт 2020”.

Обговорили найбільш проблемні питання, а також механізм майбутньої взаємодії.
Зокрема, йшлося про покращення комунікації та співпраці між НКП, комітетами, МОН та науковою спільнотою. Наразі відкритим залишається питання щодо оптимального формату. Пропозиції вітаються.

Спільнота НКП гарно скоординована і обмінюється інформацією між собою та зовнішнім світом.
Представники і експерти не отримали попереднього навчання і жодним чином не були раніше координовані МОН чи самостійно. Так само не було побудовано мережі експертної підтримки всередині країни.
Національний координатор свої функції щодо координації мережі НКП та налагодження обміну інформацією по суті не виконував (наказ про його заміну запущено).
Національний портал не працював належним чином (очікую, що це зміниться ближчим часом, але на майбутнє питання відкрите).
Деякі експерти протягом пари років не отримували інформації з ЄК, і це було виправлено лише зараз.

Маємо час до кінця року відпрацювати ці питання, щоб у “Горизонт Європа” всі ці елементи разом з МОН та зацікавленою спільнотою утворювали цілісну та ефективну систему.

Цього року на НКП покладено важливу задачу допомогти сформувати бачення того, як участь у Рамковій програмі зробити більш ефективною. Саме НКП за ці роки отримали найбільш повну інформацію щодо спроможності українських учасників, їх зацікавленості та бар'єрів участі для них.
Наразі склад делегатів від України в ESFRI є таким.
Офіційні експерти: я та @Iryna Prylutska (державний експерт експертної групи з питань стратегій та узгодження політик директорату).
Альтернативні експерти: Marina Gorokhovatska (вчений секретар Сектору зведеного планування HOB Президії НАН, експерт програмного комітету «Науково-дослідницькі інфраструктури», НКП) та @Григорій Мозолевич (керівник експертної групи з питань стратегій та угодження політик директорату).

5. Минулого тижня ми оновили порядок проведення конкурсу на кошти від реімбурсації нашого внеску в програмі “Горизонт 2020” та розмістили на сайті МОН проєкт відповідної постанови для обговорення.

Документ можна знайти тут: https://bit.ly/3dSRHjx, а пропозиції та зауваження запрошую надсилати на krukevych@mon.gov.ua до 9 липня включно.

Які важливі зміни ми пропонуємо?
Головне - це суттєве оновлення підходів як до проведення конкурсу, так і до розподілу коштів.

Зокрема:
- розширено напрями надання підтримки;
- оновлено критерії та запропоновано систему оцінювання для кожного напряму окремо;
- тематика проєктів відповідає пріоритетам майбутньої “Горизонт Європа”;
- запропоновано прозорий та чіткий механізм відбору проєктів і роботи конкурсної комісії;
- додано третій рівень експертизи;
- найвагомішим критерієм відбору є позитивний досвід участі в “Горизонт 2020”.

Ми чекаємо на фахові коментарі представників спільноти до проєкту документа. Відтак сподіваємося швидко пройти всі процедури для затвердження постанови і головне - нарешті почати конкурс.
Ці кошти (загалом 7 млн євро, з яких під конкурс наразі закладено 3,5 млн) передбачені саме на посилення спроможності українських науковців та інноваторів бути успішними в Рамкових програмах ЄС з підтримки досліджень та інновацій. Тому конкурс націлено на тих, хто вже продемонстрував свою спроможність боротись за фінансування з “Горизонту 2020”.

Дякую команді директорату науки та інновацій.
Окрема величезна подяка - зовнішнім експертам. Це і НКП, і представники та експерти у комітетах “Горизонт 2020” і групах ЄДП. Особливо - членам Робочої групи Національної ради з питань розвитку науки та технологій з інтеграції до ЄДП, і Андрій Шевченко та Alexei Kolezhuk.
Наша спільна робота наближає до здійснення мрію про сильну Україну як повноправного члена Європейського дослідницького та інноваційного простору.

#DirectorateSI
#ПрямуємоРазом
Фото: https://eu-life.eu/"
НКП на базі університетів вже отримали від МОН фінансування на цей рік (115 тис. грн кожний).
Досі шукаємо механізм для надання фінансової підтримки решті НКП, які функціонують на базі наукових установ.
Наприкінці 2019 це було передбачено вперше, хоча мало б працювати з самого початку. На жаль, нормативну реалізацію тоді не було продумано до кінця, тому займаємося цим зараз.
Для мене вкрай важливо відновити справедливість у фінансуванні НКП з-поза МОН, тому дуже сподіваюсь, що нам вдасться це зробити належним чином.

В червні ми провели додатковий конкурс представників та експертів до програмних комітетів “Горизонт 2020”. Підсилили кілька комітетів новими експертами та представниками, щоб покращити комунікацію з європейськими партнерами та врахувати структурні зміни в директораті (https://bit.ly/donabirH2020).

3. 4 червня відбулось чергове засідання Комітету Ради ЄС з питань Європейського дослідницького простору та інновацій (ERAC).

Здебільшого йшлося про управління та структуру ЄДП, моніторинг національних планів дій з інтеграції до ЄДП в кожній країні, формуванням спільної політики з європейським простором вищої освіти. Окремо було обговорено шляхи подолання пандемії COVID-19, зокрема, через розробку та реалізацію плану дій ERAvsCORONA, про який я вже писала вище.

Функція комітету полягає в формуванні політики та загальної стратегії для ЄДП, тому наразі нашим пріоритетом є ефективна комунікація з членами ERAC та активна участь в його роботі. Особливо враховуючи поточну ревізію пріоритетів ЄДП та їх оновлення на наступний програмний період.

Оновлене представництво України в ERAC наразі виглядає так.
Офіційні експерти: я та @Dasha Bovkun (державний експерт експертної група з питань інтеграції до ЄДП директорату).

Вперше у засіданні взяли участь альтернативні експерти (відібрані пару років тому!):
@Alexandra Antoniouk (заступник директора з наукової роботи Інституту математики НАН) та @Карина Шахбазян (учений секретар Центру досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій НАН, НКП).

Не менш важливо забезпечити участь та роботу представників від України в решті груп ЄДП.
Наразі ми офіційно затвердили делегатів та експертів до ERAC та ESFRI. Проте необхідно також забезпечити присутність України в інших групах за пріоритетами ЄДП, а також опрацювання відповідної інформації, тому директорат також займається підготовкою певного регламенту участі українських експертів в групах ЄДП.

4. 16-17 червня відбулось 72-е засідання Європейського стратегічного форуму дослідницьких інфраструктур (ESFRI).

Захід проводився, щоб узгодити напрацювання стратегічних робочих груп для оновлення “Білої книги” - загальноєвропейської стратегії розвитку дослідницьких інфраструктур. Також групи представили звіт з моніторингу проєктів ACTRIS, DANUBIUS, EMPHASIS, E-RIHS, EST, KM3Net.

На засіданні було озвучено важливу інформацію про можливість внесення до 9 вересня 2020 року нових проєктів у Дорожню карту ESFRI 2021. Наразі МОН сприяє приєднанню України до Danubius ERIC, EPTRI, EMBRC та CERIC-ERIC.

До речі, ми працюємо над національною Концепцією розвитку дослідницької інфраструктури (спільно із робочою групою Нацради з питань розвитку науки та технологій під головуванням @Nana Voitenko, наразі текст вже передано до Наукового комітету) та Концепцією розвитку е-інфраструктур (готова до виходу на внутрішнє погодження), а також відповідних планів дій. Після цього буде формуватись національна Дорожня карта дослідницьких інфраструктур.
Тому стаємо більш зрозумілими нашим європейським партнерам і окремо спілкуємось з ними щодо можливості залучення інструментів ЄС до цієї роботи.

Також ми оновили представництво України в ESFRI відповідно до змін в структурі директорату та висловили зацікавленість долучити українських експертів до роботи Стратегічних робочих груп ESFRІ. Найближчим часом плануємо провести відбір кандидатів в експерти, про що повідомлю окремо.
Коли до керма в державі дорвалася нова влада, чи не єдиний оптимізм у мене виник у зв'язку з приходом у Міністерство освіти і науки Єгора Стадного.

Так, про Новосад та її бачення реформування сфери освіти і науки тоді я ще нічого не знав, але відчував, що якщо Стадний підкріплює її команду - можна мати надію на позитив.

Так і сталося, бо Єгор довгі роки працював у прекрасному аналітичному центрі CEDOS - а якісний збір даних та їх аналіз з вищою імовірністю сприяє хорошим управлінським рішенням, якщо порівнювати з традиційним ручним управлінням або сліпим мавпуванням практик інших країн.

МОН впав, Стадний пішов і, зрештою, вийшло його цікаве інтерв'ю.

Про останні місяці за уряду прем'єра, прізвище якого немає сенсу запам'ятовувати, про бюрократичну тяганину і гальмування рішень, безголову освіту на карантині, про ЗНО та шкільні атестати і, зрештою, про вплив окремих ректорів на призначення нового міністра освіти.

І, як на мене, головна теза про те, хто за весь цей трешак відповідальний:

"- Те, що немає бачення - чия відповідальність?

- Вищого керівництва країни за ту систему влади, яка будується зараз. Ми всі розуміємо, що Офіс Президента концентрує на собі владу."

Раджу.


https://www.liga.net/society/interview/mon-v-epohu-shmigalya-i-shkarleta-pro-riziki-rektoriv-zvilnennya---intervyu-egora-stadnogo
Агов, бакалаври, що мріють навчатися в магістратурі і відразу займатися наукою!
Лише два дні - завтра і післязавтра Kyiv Academic University робить Дні відкритих дверей онлайн.

8 липня можна послухати короткі розповіді про кафедру математики та спеціальність "Комп'ютерні науки".

9 липня - про кафедри теоретичної та математичної фізики і кафедри фундаментальних проблем загальної та прикладної фізики, спеціальність“Фізика та астрономія”.

Посилання на зустріч знайдете за посиланням https://kau.org.ua/news/massmedia/479-den-vidkrytykh-dverei-onlayn

Дуже раджу познайомитися з класними вченими і долучатися до навчання.

Якщо Ви знаєте когось зі студентів, яким це може бути цікавим (навіть на перспективу) - розкажіть їм про цю можливість, будь ласка.

До речі, що таке КАУ і які там існують чудові програми - я писав тут https://site.ua/anton.senenko/19978-kiyivskiy-akademichniy-universitet-koli-e-privid-pishatisya-ukrayinskoyu-osvitoyu

Гарного вечора.
Англійський парламентар та публіцист Едмунд Берк казав, що для тріумфу зла потрібне лише одне - щоб хороші люди нічого не робили.
Я міг би доповнити: особливо, коли погані люди пісяють хорошим людям в очі.

Численні захисники нового міністра освіти стверджують, що якщо плагіат у нього і є, то це ніц не означає, бо він хороший менеджер, бо в його університеті все гаразд, отже і з міністерством він впорається.

І що я бачу?
Знову активісти знайшли плагіатну історію, але вже не в роботі міністра, а в одній з дисертацій, що було захищено 27 червня в його ж виші.

http://false-science.ucoz.ua/news/u_chernigivskomu_nacionalnomu_tekhnologichnomu_universiteti_zakhishhena_divna_disertacija/2020-07-08-91

По-перше, дійсно, на сайті університету немає доступу до всіх дисертацій, що захищаються, як це має бути.

По-друге, здобувач передирає слово в слово один з висновків дисертації з монографії 2015 року іншої особи - це взагалі нормально? І це проаналізовано тільки автореферат, бо дисертації немає у вільному доступі, як це має бути.

По-третє, як так виходить, що два опоненти дисертанта мають у своїх відгуках величезні однаковісінькі шматки?

По-четверте, чому один з цих опонентів - настільки завзято захищає нового міністра? (про нього я писав вчора)

То в університеті все гаразд? Ефективний менеджер?

Але і це не все.
Буквально хвилину тому дізнався, що вчора відзасідала Рада ректорів за участі нового міністра.

Які основні рішення цієї ради?
http://rectors.org.ua/novyny/252-zasidannia-rady-rektoriv-7-lypnia-2020-r.html

"Рекомендувати МОН України розглянути питання, щодо доцільності:

- вступу до ЗВО на базі молодшого спеціаліста без ЗНО;
- вступ до магістратури за Єдиним вступним іспитом (ЄВІ) з іноземної мови та Єдиним фаховим вступним випробуванням;
- відновлення фінансування рішенням Уряду в розмірах, які було затверджено Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» таких напрямів:
- підтримка наукових досліджень у ЗВО – додати 350 млн. грн.;
- на капітальні видатки ЗВО – додати 250 млн. грн.;
- доцільність запровадження індикативної собівартості навчання;
- необхідність внесення змін в формульному розподілі фінансування закладів вищої освіти."

Якийсь пункт з переліку Вас непокоїть?
Отож.
Почекаємо коментарі фахівців.

Майте гарний день.
Здається в Україні вже не лишилося людей з критичним мисленням, які б адекватно сприймали нового міністра освіти і науки.
Так, друзі, мені теж набридла ця шкарлєтіада і, хрест на пузі, я дуже хотів запостити рекомендацію одного науково-популярного журналу та одного сайту про астрономію.

Але ж я не винен, що Макс Щербина зняв опупезний випуск про плагіат в "наукових" роботах пана Шкарлєта.

Ба більше, Максим прекрасно розгорнув тему української університетської науки, захистів дисертацій в університетах з усіма видами шахрайств і неподобств, що супроводжують цей процес.

Тут про все - і про фабрики дисертацій, і про мурзилки, і про скопус, і про Лептонного бога, і про сотню науковців-депутатів, і про те, як в розвинених країнах карають за порушення норм академічної доброчесності.

Просто топовий випуск, дуже раджу.

Телебачення Торонто, дякую!
https://www.youtube.com/watch?v=DR4qq-28qvQ

А про журнал та сайт поговоримо вже завтра.
Приємного перегляду.
Маю честь розповісти Вам про два шикарні науково-популярні ресурси:

1. Про астрономію і космос

В Головній астрономічній обсерваторії НАН України працює крутий вчений Іван Крячко, який розповідає про далекі галактики так, ніби вони розташовані на сусідній вулиці, а не за мільйони світлових років.

Виявляється (!) він досить успішно веде сайт, де Ви зможете прочитати останні новини про космічні дослідження, а також статті-лікнепи про найцікавіші явища, як-то вплив сонячного вітру на Місяць, злиття чорних дір, зону життя тощо; відстежувати вражаючі астрономічні явища - парад планет, рух комет, сонячні та місячні затемнення. (до речі, Ви були в курсі, що прямо зараз десь над нашими головами мандрує комета NEOWISE?)

Також на сайті є корисні науково-популярні відео та поради по підручникам з астрономії.

Раджу.
http://nashenebo.in.ua/

Бонусом - пан Іван має і свій ютьюб-канал "Все про Всесвіт", де викладені всі його корисні лекції: про Сонце, темну матерію, астероїди і т.д.
https://www.youtube.com/channel/UCy0YQ1meDg7R5SKFMXeXySg

2. Науково-популярний природничий журнал для дітей Колосок
Це вогонь!
Так, він паперовий і на нього можна підписатися.
Але на сайті вони поступово викладають архів журналів в pdf-форматі. Зараз доступні по 2015 рік включно.

Про що він?
Про науку і техніку - від коливань до світла, про живу природу - від білок до волоського горіха, про нашу планету - від дороги гігантів до глобального потепління.
Журнал має прикольний дизайн, корисні лабораторні практикуми і точно буде цікавий дітям.

Взагалі, дуже тішить, що в наш бенежний час є такі періодичні видання.
http://kolosok.org.ua

Я із задоволенням включаю ці два ресурси в свій перелік наукпопу України https://site.ua/anton.senenko/7571/

Будь ласка, поширте цей допис, аби більше людей знало про ці прикольні ресурси.
Може для когось вони стануть тією цеглинкою, на якій в майбутньому зросте потужний інтелект :)

P.S. Дякую Максиму Ціжу за стимулювання цього допису :)
Ауч.
Пам‘ятаєте, я днями писав про дивне рішення ради ректорів, що прозасідала разом з новим міністром на джіпє... тобто на грузовікє?

Ось воно, нагадаю:

«Рекомендувати МОН України розглянути питання, щодо доцільності:

- вступу до ЗВО на базі молодшого спеціаліста без ЗНО;
- вступ до магістратури за Єдиним вступним іспитом (ЄВІ) з іноземної мови та Єдиним фаховим вступним випробуванням;
- відновлення фінансування рішенням Уряду в розмірах, які було затверджено Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» таких напрямів:
- підтримка наукових досліджень у ЗВО – додати 350 млн. грн.;
- на капітальні видатки ЗВО – додати 250 млн. грн.;
- доцільність запровадження індикативної собівартості навчання;
- необхідність внесення змін в формульному розподілі фінансування закладів вищої освіти."

Окремі пункти цього переліку мене неабияк занепокоїли, але я сказав, що слід дочекатися думки фахівців.

Ну, власне, думку підвезли.

Єгор Стадний популярно пояснює, що тим окремим ректорам муляє в нинішній системі.
Читайте, дивуйтесь (хоча, якщо чесно, коли я написав, що МОН впав, дивуватися немає чому).

Окремо зауважу його тезу, що не всі ректори однакові і дійсно, ця «лимонізація» освітнього ринку вже суттєво всім набридла (лимон - термін, про який я дізнався завдяки лекціям Олексія Ігнатенка з теорії ігор, що означає вживане авто в поганому стані. На ринку вони демпінгують ціни, власники хороших авто не готові задешево продавати свої ластівки, споживач шукає, де дешевше, тому врешті весь ринок вживаних авто лимонізується і являє собою супермаркет металобрухту).

Слід просто розуміти, що для багатьох ректорів державні університети - це давно їхній власний бізнес.
Вони просто його захищають і, завдяки найвеличнішому лідеру сучасності, їм це поки що вдається.
Поки що.

Переможемо.

Пост Єгора Стадного https://www.facebook.com/100006345914239/posts/2786078591613644

«Вони розуміють, що їх вікно можливостей не буде довгим, тому намагаються нав'язати свій порядок денний якомога швидше. Спочатку до суті, а потім про форму так званого рішення засідання ради ректорів універстетів київського регіону

Суть передбачувано прозаїчна:
1) ЗНО з іноземної мови (ЄВІ), правниче ЗНО (ЄФВВ), ЗНО для випускників коледжів, які вступають до університету, зменшують набори студентів в університетах, де приймають з низьким рівнем знань. Тому треба "розглянути питання доцільності".
2) Індикативна собівартість змусила підвищити ціни на праві, менеджменті та інших спеціальностях, де традиційно існували величезні перенабори. Індикативка зменшить набори студентів в університетах, які демпінгували. Тому теж треба "розглянути питання доцільності".
3) Розподіл державного фінансування за результатами діяльності університетів об'єктивний та прозорий. У ньому справді усі рівні і немає рівніших, які були основними бенефіціарами попередньої системи. Тому теж треба "розглянути питання... внесення змін в формульному розподілі".

Форма набагато цікавіша :) Засідання ради ректорів універстетів київського регіону із запрошенням ректорів з інших регіонів. Що це? Юридично - це громадська організація. Чи були це її загальні збори, чи було це їхнім офіційним рішенням, чи було голосування, бюлетені, підписи? Звісно ж, ні. Та й зрештою, а що такого в "рекомендувати МОН України розглянути питання, щодо доцільності"? Бачите, яка інклюзивна форма подачі, усіх влаштовує! Шановні колеги з громадського сектору, нам вчитись і вчитись, відверто кажучи ;)

До чого ця іронія?) Друзі, ректори мають різні погляди. Багатьом з них демпінг конкурентів, які, наприклад, пропонують 8 тис грн за рік на ІТ-спеціальності, сидить в печінках. Багато університетів ставлять високі прохідні бали. Чимало університетів розуміють, що без знання англійської не може бути вищої освіти. І вже точно, повірте, що багато ректорів є прихильниками прозорого фінансування за результатами діяльності.

Але є ті, хто хоче знову розіграти карту "ректори виступили", удаючи такий собі моноліт, якого насправді не існує.
Ну що ж, ми будемо пильно стежити :) Більшість речей не можна зрушити, допоки не зміниш Закон або урядові постанови.

П.С. До речі, абсолютно правильна рекомендація - повернути з ковідівського фонду видатки на базове фінансування досліджень та у фонд розвитку закладів вищої освіти. Впевнений, Офіс посприяє. Питання тільки, як і хто буде розподіляти?

П.П.С. У мене теж є пропозиція змін до формульного розподілу - додати показник працевшлатування випускників, як це планувала наша команда, з 2021 року. Якраз на листопад має бути запуск електронної системи моніторингу і перші дані за попередні випуски.»
Який цікавий документ.
Фактично - поточна оцінка стану наукової сфери в Україні.

5 липня 2020 року відбулося засідання Наукового комітету Нацради з питань розвитку науки і технологій.
І він (комітет) виставив у мережу протокол засідання з усіма подробицями.
І справжня пісня - це питання про затвердження висновків на основі заслуховування звітів усіх головних розпорядників бюджетних коштів в науковій сфері за 2018-2019 роки.

Так, звітували усі академії - Національна, правова, педагогічна, аграрна, медична і т.д., центральні органи виконавчої влади – Міністерство фінансів, Міністерство внутрішніх справ, Державне управління справами, Мінекономіки, Міненерго, Мінмолодьспорт, Мінсоцполітики, Мінюст, Мінгромад, Антимонопольний комітет, Держкомтелебачення і радіо, Мінкульт.

О, скільки в Україні науки! Практично в кожному міністерстві!
А Ви кажете!
Де ж наші Нобелівські премії? (тм) Глянемо.

Документ великий.
Тут є інформація і про дивну поведінку міністерств, які фактично не контролюють ефективність своїх типу "наукових" установ, і про недосконалість процедури звітування, але набагато цікавіше подивитися на розріз науки по розпорядниках бюджетних коштів.
Звісно, читайте самі, але аби Вас зацікавити, наведу найцікавіші шматочки.
https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/73-DGSP/protokol503072020-z-dodatkom.pdf

По університетам МОН і науковим установам НАН на фоні усього іншого – все дуже нудно.
Якщо коротко – вони повільно сунуть в бік покращень, НАН лідер за хорошим публікаціями серед усіх інших розпорядників коштів, треба молодь, конкурсне фінансування, базове фінансування науки в університети, омолодження кадрів в НАН і таке всяке.
І щодо МОН, і щодо НАН – абсолютно робочі висновки і рекомендації, процес реформування та поступу, хоч і важкого, в умовах недофінансування – триває.

Практично немає зауважень до наукових установ з підпорядкування Міністерства фінансів та Міністерства юстиції.
По Мінмолодьспорту та Мінсоцу особливо цікавого нічого немає, хоча науки там дуже мало.
По Мінкульту – висновки попередні, бо вони невчасно подали звіт.

А далі - смачніше.
Особливо мене «вбиває» надання завідомо недостовірних даних з боку Нацакадемії правових наук, академії мистецтв, Нацакадемії аграрних наук, ДУСі, Мінекономіки, про що у звіті прямо написано.
Тобто, розпорядники бюджетних коштів фактично обманюють платників податків, імітуючи високі показники.

Національна академія педагогічних наук.
Наведу висновок і рекомендацію НК, як цитати:
«незважаючи на окремі позитивні зрушення... наукова та практична цінність результатів діяльності академії, як і раніше, викликає серйозні сумніви, а суттєвий перетин функцій НАПНУі МОН свідчить про неефективність фінансування наукової діяльності цього ГРБК.»

«якнайскоріше провести державну атестацію установ НАПНУ та всебічну оцінку результатів її діяльності з обов’язковим залученням виключно зовнішніх, бажано закордонних, незалежних експертів; на основі результатів атестації провести реорганізацію НАПНУ та її установ з акцентом на якість наукової продукції та уникнення дублювання функцій МОН».

Зайдіть, почитайте про "розроблення організаційно-методичних засад утворення, функціонування та реалізації діяльності інклюзивно-ресурсних центрів", "створення педагогічної системи консультування учнівської молоді з розвитку кар'єрної компетентності" або "обґрунтування принципу людиноцентризму й дитиноцентризму як базового для розвитку освіти" – як наукові досягнення НАПНУ.

Національна академія медичних наук:
«…можна зробити висновок, що основна діяльність НАМНУ і надалі в основному сконцентрована на наданні медичних послуг. Наукові та науково-прикладні дослідження не є пріоритетом академії ані за часткою фінансування, ані за часткою залученого персоналу, що ставить під сумнів мету функціонування НАМНУ як національної галузевої академії.»
Також сходіть, почитайте про 1,5 млн. грн. на одну статтю у базі даних Скопус та про ефективність роботи установ академії в період пандемії коронавірусу.
Національна академія правових наук:
Загалом, ніц особливо цікавого, окрім надзвичайно низької публікаційної активності, подачі недостовірних даних (оце дійсно смішно. А ще юристи!).

Національна академія мистецтв України.
Тут взагалі бугагашенькі.
«робити висновки про якість наукових результатів та ефективність використання бюджетних коштів за матеріалами звіту неможливо, оскільки ніякої інформації про наукові досягнення академія не надала.»
А що, так можна? Можна, це ж Україна!

Національна академія аграрних наук
«…Виникає питання щодо доцільності існування НААНУ як державної галузевої академії з правами ГРБК»
Тут і з наукою все погано, і подані недостовірні дані.
Хоча окремо зазначається, що НААНУ підтримує унікальні наукові об’єкти (тут дійсно питань немає, перелік наведений і вони круті).

Міністерство охорони здоров’я
Попри велику кількість позитиву типу збільшення кількості якісних публікацій, зростання обсягів конкурсного фінансування – найбільше запитань до великої кількості фальсифікацій та плагіату у дисертаціях, що захищаються під парасолькою МОЗ. Наука часто просто імітується. І в документі наведені конкретні приклади.

Міністерство внутрішніх справ
О, так, тут теж є наука! Але ні. В основному – експертна діяльність. Тому «Залишається актуальною рекомендація 2018 р. розглянути доцільність підтримання статусу наукових установ для тих з них, що не мають вагомої наукової продукції.»

Державне управління справами.
О, до ДУСі у багатьох людей купа запитань.
А тепер їх стане ще більше. Навожу висновки цитатами:
«… Загалом наукові установи ДУС показують досить скромні наукові результати за набагато кращого рівня бюджетного фінансування науки, ніж у інших ГРБК. … для надання рекомендацій щодо подальшого фінансування наукових досліджень установ ДУС необхідно провести їх державну атестацію. Розглянути питання про доцільність існування медичної установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» у сфері управління непрофільного ГРБК. [якого біса ця медустанова тут взагалі існує? – моя прим.]»

Мінекономіки
Сміявсь.
«Загальний висновок: міністерство не цікавиться ефективністю наукових досліджень в установах, що належать до його сфери управління. Відповідні дані не збираються і не аналізуються. Щодо більшості наукових установ жодні дані міністерством не надані, загальна якість та обсяг звіту є незадовільними. На прохання НК надати додаткову інформацію міністерство не відреагувало… Рекомендації: якнайшвидше провести державну атестацію всіх наукових установ, що належать до сфери управління міністерства. За результатами, розглянути доцільність підтримання статусу наукових для тих установ, які не мають вагомоїнаукової продукції, зробити висновки щодо їх реорганізації в допоміжні служби.»
Якого економічного прориву Вам ще не вистачає?

Міненерго:
«Поточний рівень галузевих наукових досліджень абсолютно не співмірний викликам… у звіті відсутні детальні дані щодо фінансування за рахунок коштів державного бюджету, вказана лише загальна сума за 2018 рік, дані за 2019 рік відсутні повністю... Вказані у звіті основні наукові досягнення стосуються виключно вугільної галузі.»
Буває.

Мінрозвитку громад і територій
Тут цирк.
Вони взяли гроші нібито на наукову роботу, а на її основі розробили пропозиції до нормативно-правових актів, хоча це прямий обов’язок Міністерства і наукового складника в цьому немає ніякого.
Окрім того «Міністерство не надало жодної інформації щодо наукового персоналу, наукової продукції, публікаційної активності».

Антимонопольний комітет.
Тут увага: там працює один єдиний науковий працівник і на нього витрачають 1,5 млн. грн. на рік.
Робота-мрія.

Державний комітет телебачення і радіомовлення
«Наукова діяльність у сфері цього ГРБК проводиться без чіткого розуміння мети її здійснення. Функції установ та тематика досліджень значно перетинаютьсязі сферами діяльності Мінкульту. Якість наукової продукції є сумнівною.»

Читайте, розбирайтесь, дивуйтесь.

Дякую, Науковий Комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій.
Тут та сама історія, що і з супутниками Starlink - сам ще не бачив, але дуже раджу.
На наше небо прилетіла комета.
Яскрава, можна бачити неозброєним оком.

Ці всі соцмережі вже завалені її фотографіями, тому пропоную усім, хто її ще не бачив - почитати матеріяльчик і сьогодні вночі, годині о 3-й вийти на полювання.

Взагалі, зважаючи на те, що комети завжди вважалися передвісниками якоїсь дивини на планеті, я не впевнений, що якби це було правдою, в Україні через неї трапилось би щось таке, що нас би здивувало.

Я навпаки вірю, що це комета прилетіла до Землі, бо дізналася, що тут вісокосний 2020 рік (с) і відбувається якась дичина.

Тож побачите її - привітайте добрим словом.
Гарної ночі!
http://www.nashenebo.in.ua/ohliady-iavyshch/yak-pobachyty-kometu-neowise