А отут Катерина Хорощак розповіда про цю історію, статут НАЗЯВО і справи ОАСК
https://life.pravda.com.ua/society/2021/04/5/244457/
https://life.pravda.com.ua/society/2021/04/5/244457/
Підвезли коментар НАЗЯВО https://zn.ua/ukr/POLITICS/u-nazjavo-prokomentuvali-znua-rishennja-sudu-shchodo-perevirki-robit-shkarleta-na-plahiat.html
Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly
У НАЗЯВО прокоментували ZN.UA рішення суду щодо перевірки робіт Шкарлета на плагіат
В агентстві наголошують: перевірка була неупередженою, аполітичною і такою, що відповідає вимогам закону.
Борису Патону багато і, якщо чесно, по ділу закидали, що він мало спілкується з пресою.
Новий очільник НАН, якого науковці обрали минулої осені, відразу заявив, що комунікаційна політика академії зміниться.
Сталося це чи ні - судити Вам.
Для цього достатньо відкрити сторінку Національної академії наук України (https://www.facebook.com/NASofUkraine) і порівняти щільність і якість дописів з аналогічним періодом, скажімо, минулого року.
Однак що точно змінилося, то це кількість інтерв'ю самого Президента.
Це вже друге велике інтерв'ю за останні пару місяців (якщо не зраджує пам'ять).
І воно закриває більшість стандартних питань, які зазвичай виникають у пересічних громадян, що починають цікавитись долею науки в Україні:
- шо там з аудитом діяльності наукових установ і з їх оптимізацією чи закриттям?
(до речі, оце цікавий абзац "За останні два роки було ліквідовано вісім наукових установ та скорочено або реорганізовано 220 структурних підрозділів. Проведено оптимізацію і структури апарату Президії НАН України. Припинено діяльність 12 госпрозрахункових організацій. Нині ще 12 організацій перебувають у стані припинення. До Міністерства економіки ми подали перелік із понад 50 підприємств, які можуть бути запропоновані для подальшої приватизації. 17 установ із цього переліку вже передано до сфери управління Фонду державного майна України.")
- чи буде дерибан майна академії?
- на що витрачають 5 мільярдів гривень платників податків?
- коли вчені вже начнуть заробляти самі на себе і що корисного роблять хоча б для промисловості?
- шо там по коронавірусу?
і таке всяке.
Дуже зацікавила теза про
"Тим часом таке збільшення [фінансування] пов’язане із започаткуванням нинішнього року двох нових бюджетних програм. Одна з них призначається на створення сучасної спеціалізованої лабораторії для роботи з інфекційними матеріалами... Обсяги фінансування ... 58,6 мільйона"
Якби ж десь про це почитати більш розгорнутий матеріал - на базі якого Інституту, яке обладнання купують, кого залучають.
Загалом, раджу до ознайомлення.
Майте гарний вечір.
https://zn.ua/ukr/science/prezident-nanu-anatolij-zahorodnij-u-suspilstvi-isnuje-velicheznij-zapit-na-konstruktivni-diskusiji-ta-naukovi-znannja-i-mi-prosto-zobovjazani-joho-zadovolniti.html
Новий очільник НАН, якого науковці обрали минулої осені, відразу заявив, що комунікаційна політика академії зміниться.
Сталося це чи ні - судити Вам.
Для цього достатньо відкрити сторінку Національної академії наук України (https://www.facebook.com/NASofUkraine) і порівняти щільність і якість дописів з аналогічним періодом, скажімо, минулого року.
Однак що точно змінилося, то це кількість інтерв'ю самого Президента.
Це вже друге велике інтерв'ю за останні пару місяців (якщо не зраджує пам'ять).
І воно закриває більшість стандартних питань, які зазвичай виникають у пересічних громадян, що починають цікавитись долею науки в Україні:
- шо там з аудитом діяльності наукових установ і з їх оптимізацією чи закриттям?
(до речі, оце цікавий абзац "За останні два роки було ліквідовано вісім наукових установ та скорочено або реорганізовано 220 структурних підрозділів. Проведено оптимізацію і структури апарату Президії НАН України. Припинено діяльність 12 госпрозрахункових організацій. Нині ще 12 організацій перебувають у стані припинення. До Міністерства економіки ми подали перелік із понад 50 підприємств, які можуть бути запропоновані для подальшої приватизації. 17 установ із цього переліку вже передано до сфери управління Фонду державного майна України.")
- чи буде дерибан майна академії?
- на що витрачають 5 мільярдів гривень платників податків?
- коли вчені вже начнуть заробляти самі на себе і що корисного роблять хоча б для промисловості?
- шо там по коронавірусу?
і таке всяке.
Дуже зацікавила теза про
"Тим часом таке збільшення [фінансування] пов’язане із започаткуванням нинішнього року двох нових бюджетних програм. Одна з них призначається на створення сучасної спеціалізованої лабораторії для роботи з інфекційними матеріалами... Обсяги фінансування ... 58,6 мільйона"
Якби ж десь про це почитати більш розгорнутий матеріал - на базі якого Інституту, яке обладнання купують, кого залучають.
Загалом, раджу до ознайомлення.
Майте гарний вечір.
https://zn.ua/ukr/science/prezident-nanu-anatolij-zahorodnij-u-suspilstvi-isnuje-velicheznij-zapit-na-konstruktivni-diskusiji-ta-naukovi-znannja-i-mi-prosto-zobovjazani-joho-zadovolniti.html
Я вже писав, що вчені Головної астрономічної обсерваторії НАН України проводять серію безкоштовних вебінарів для дітей про Космос.
Сьогодні наступна серія про Сонячну систему, найбільший вулкан у ній, планету, що обертається на боці, найбільший вихор і таке всяке.
І мені підігнали оцю картінку з розкладом усіх лекцій.
Користуйтесь, аби нічого не прогавити.
Нагадаю, що матеріал розрахований на дітей віком порядку від 9 років, але є й менші слухачі.
Щоби те все слухати - потрібна реєстрація https://forms.gle/4NYj8BWy3WPTrawV9
Після неї Ви отримаєте листа, якого, чомусь, часто доводиться шукати в папці Реклама чи Спам.
Отут пряме посилання на зум - https://globallogic.zoom.us/j/96080882950
А отутаво https://www.youtube.com/watch?v=PBiXv0ZznR8 півторагодинний запис попереднього вебінару про масштаби космосу та космічні технології.
Загалом, доєднуйтесь.
І майте гарний день.
Сьогодні наступна серія про Сонячну систему, найбільший вулкан у ній, планету, що обертається на боці, найбільший вихор і таке всяке.
І мені підігнали оцю картінку з розкладом усіх лекцій.
Користуйтесь, аби нічого не прогавити.
Нагадаю, що матеріал розрахований на дітей віком порядку від 9 років, але є й менші слухачі.
Щоби те все слухати - потрібна реєстрація https://forms.gle/4NYj8BWy3WPTrawV9
Після неї Ви отримаєте листа, якого, чомусь, часто доводиться шукати в папці Реклама чи Спам.
Отут пряме посилання на зум - https://globallogic.zoom.us/j/96080882950
А отутаво https://www.youtube.com/watch?v=PBiXv0ZznR8 півторагодинний запис попереднього вебінару про масштаби космосу та космічні технології.
Загалом, доєднуйтесь.
І майте гарний день.
Вчора Шкарлєт хвалився, що виграв в ОАСК справу проти НАЗЯВО.
А сьогодні НАБУ робить отаке атата.
Звісно, це ніяк не пов'язані між собою новини.
Але хвилююсь чомусь :)
Посилання на новину
https://www.facebook.com/slidstvo.info/posts/5316629051741460
А сьогодні НАБУ робить отаке атата.
Звісно, це ніяк не пов'язані між собою новини.
Але хвилююсь чомусь :)
Посилання на новину
https://www.facebook.com/slidstvo.info/posts/5316629051741460
Якщо б хтось повернувся у минуле і там вголос сказав, що у майбутньому студенти університетів власноруч складатимуть мініатюрні наносупутники і спокійно запускатимуть їх на орбіту цілими купами - його б визнали божевільним і запроторили на примусове лікування.
Але технології дійсно гайнули так, що тепер супутники не є настільки коштовними та громіздкими, щоб питання їхнього запуску було прерогативою виключно потужних держав.
От зара, наприклад, по орбіті гуляють аж два супутники від КПІ - PolyITAN-1 і PolyITAN-2.
І це реальність.
Але є ще кращі новини.
Команда прекрасних людей запускає проєкт MySat UA - супутник-конструктор, що за своїми функціями буде дуже подібним до справжніх супутників з аналогічним програмним забезпеченням для керування.
Завдяки ньому кожен школяр, що фанатіє від космосу, прокачає свої знання в основах електроніки, фізики, програмування, орбітальної механіки і зможе зібрати свою власну модель наносупутника, обладнаного камерою фотодіодами, акселерометром, гіроскопом, компасом, датчиками температури, вологості тиску і т.і.
Деталі можете почитати тут https://www.mysat.com.ua/mysatua-overview/
Але я до чого це все: аби завершити роботу і випустити конструктор у великий світ, розробники потребують підтримки отут https://biggggidea.com/project/mysat/
Там смішна сума (під 80 тисяч гривень), що не йде ні в яке порівняння з мільйонами доларів, знайденими у судді Вовка чи мільярдами гривень, задекларованими слугами народу.
Кінець епохи бідності у "тварин" на кістках замордованих півтисяч душ українців на добу.
Дякую дуже дякую.
Вибачте, відволікся, бо мене бомбить.
Ознайомтесь, будь ласка, з проєктом і, якщо сподобався, підтримайте хлопців.
Такі ініціативине так часто виникають.
Запитання можна ставити Дмитру Хмарі https://www.facebook.com/dmytro.khmara
Майте гарний день.
Але технології дійсно гайнули так, що тепер супутники не є настільки коштовними та громіздкими, щоб питання їхнього запуску було прерогативою виключно потужних держав.
От зара, наприклад, по орбіті гуляють аж два супутники від КПІ - PolyITAN-1 і PolyITAN-2.
І це реальність.
Але є ще кращі новини.
Команда прекрасних людей запускає проєкт MySat UA - супутник-конструктор, що за своїми функціями буде дуже подібним до справжніх супутників з аналогічним програмним забезпеченням для керування.
Завдяки ньому кожен школяр, що фанатіє від космосу, прокачає свої знання в основах електроніки, фізики, програмування, орбітальної механіки і зможе зібрати свою власну модель наносупутника, обладнаного камерою фотодіодами, акселерометром, гіроскопом, компасом, датчиками температури, вологості тиску і т.і.
Деталі можете почитати тут https://www.mysat.com.ua/mysatua-overview/
Але я до чого це все: аби завершити роботу і випустити конструктор у великий світ, розробники потребують підтримки отут https://biggggidea.com/project/mysat/
Там смішна сума (під 80 тисяч гривень), що не йде ні в яке порівняння з мільйонами доларів, знайденими у судді Вовка чи мільярдами гривень, задекларованими слугами народу.
Кінець епохи бідності у "тварин" на кістках замордованих півтисяч душ українців на добу.
Дякую дуже дякую.
Вибачте, відволікся, бо мене бомбить.
Ознайомтесь, будь ласка, з проєктом і, якщо сподобався, підтримайте хлопців.
Такі ініціативине так часто виникають.
Запитання можна ставити Дмитру Хмарі https://www.facebook.com/dmytro.khmara
Майте гарний день.
BiggggIdea
Збери Твій персональний супутник! / Спільнокошт
Підтримай проект першого супутника-конструктора, який навчає програмуванню, фізиці, механіці, електроніці та основам STEM.
"... у січні цього року через звинувачення в плагіаті під час написання дисертації пішла у відставку глава Міністерства праці, сім'ї та молоді Австрії Крістіне Ашбахер.
У 2018 році через скандал з плагіатом у дипломній роботі пішла з посади міністерка охорони здоров’я Іспанії Кармен Монтон.
А у 2012 році через плагіат пішов у відставку президент Угорщини Пал Шмітт."
В Україні в 2020 році найвеличніший лідер сучасності каже, що плагіатор - нармальний парєнь і просуває його на посаду міністра освіти і науки, а 226 всратих народних обранців за нього кнопкодавлять.
Це, мабуть, найповніший на даний час матеріал про історію з плагіатом Шкарлєта та судовим рішенням проти НАЗЯВО.
https://life.liga.net/poyasnennya/article/shkarlet-pohvastalsya-chto-odioznyy-sud-priznal-ego-ne-plagiatorom-chto-tut-ne-tak
Коментарі вчених, порівняльні таблиці (аби кожен наочно бачив доробок талановитого міністра), тлумачення нюансів - хто ж блокує процедуру скасування вчених ступенів і тим самим підводить всю боротьбу проти плагіаторів і імітаторів науки під судові рішення (спойлер - Шмигаль зі своїм кабміном) - все, як ми любимо.
Раніше суди поновлювали на посадах міліціянтів, прокурорів, суддів (з виплатою їм шалених компенсацій).
Тепер суди приймають рішення у плагіатних справах.
До речі, так, нині кілька звинувачених у плагіаті панів (в т.ч. ректор одного з вищів) теж побігли в суди доводити, що вони не плагіатори.
Не знаю, що це їм дасть, адже наявність чи відсутність плагіату встановлює не суд, а так вони лише посилюють ступінь своєї жалюгідності і нікчемності в очах справжніх вчених та науковців.
Майте гарний вечір.
У 2018 році через скандал з плагіатом у дипломній роботі пішла з посади міністерка охорони здоров’я Іспанії Кармен Монтон.
А у 2012 році через плагіат пішов у відставку президент Угорщини Пал Шмітт."
В Україні в 2020 році найвеличніший лідер сучасності каже, що плагіатор - нармальний парєнь і просуває його на посаду міністра освіти і науки, а 226 всратих народних обранців за нього кнопкодавлять.
Це, мабуть, найповніший на даний час матеріал про історію з плагіатом Шкарлєта та судовим рішенням проти НАЗЯВО.
https://life.liga.net/poyasnennya/article/shkarlet-pohvastalsya-chto-odioznyy-sud-priznal-ego-ne-plagiatorom-chto-tut-ne-tak
Коментарі вчених, порівняльні таблиці (аби кожен наочно бачив доробок талановитого міністра), тлумачення нюансів - хто ж блокує процедуру скасування вчених ступенів і тим самим підводить всю боротьбу проти плагіаторів і імітаторів науки під судові рішення (спойлер - Шмигаль зі своїм кабміном) - все, як ми любимо.
Раніше суди поновлювали на посадах міліціянтів, прокурорів, суддів (з виплатою їм шалених компенсацій).
Тепер суди приймають рішення у плагіатних справах.
До речі, так, нині кілька звинувачених у плагіаті панів (в т.ч. ректор одного з вищів) теж побігли в суди доводити, що вони не плагіатори.
Не знаю, що це їм дасть, адже наявність чи відсутність плагіату встановлює не суд, а так вони лише посилюють ступінь своєї жалюгідності і нікчемності в очах справжніх вчених та науковців.
Майте гарний вечір.
ЛІГА.net
Розбір | Шкарлет – не плагіатор: той самий Окружний суд Києва. Що не так в цій історії
Міністр освіти та науки Сергій Шкарлет каже, що нібито довів, що не плагіатор. Проте науковці вважають: це не так. І ось чому
Ну шо ти будеш робить...
Спочатку міністр освіти - ідейний послідовник Табачника, потім Портнов і Новінський - в наглядовій раді Одеської юракадемії, далі - Литвин балотується на посаду ректора КНУ (слава лептонному богу, виграв притомний кандидат).
А тепер мені в стрічку заносить новину, що в Харківському національному університеті ім. Каразіна на вибори ректора висунулася дочка Євгена Кушнарьова.
https://mykharkov.info/news/na-post-rektora-hnu-imeni-karazina-vydvinuli-doch-evgeniya-kushnareva-18909.html
Ага, того самого.
В мене вже око смикається.
Нині вона декан цілого юридичного факультету і, звісно, його трудовий колектив в єдіном поривє висунув її на посаду.
Я швиденько погуглив і надибав, що ще в березні вона робила вигляд, що не балотуватиметься.
https://2day.kh.ua/kharkow/ya-podumayu-tatyana-kaganovskaya-rasskazala-o-planakh-na-vybory-rektora-khnu-im-karazina
А тут от надумала.
От шо з цим робить...
Воно то хочеться сподіватися, що там не тайожний союз в голові...
Ні, звісно, дочка регіонала - то не тавро і не професія.
І не характеристика для менеджерських якостей.
Може я дарма кіпішую?
Поки не дуже зрозумів, хто в неї конкуренти, але нафейсбучів, принаймні одного - декан фізтеху (https://www.youtube.com/watch?v=Z-aVZasLVRM), по мові і показникам в скопусах - норм.
А мені чому ХНУ болить - в мене там мама вчилася.
Це класичний виш (справжній, а не новодєл), де свого часу хімфак був дуже потужним.
І нині харківський виш геть не пасе задніх.
Шкода буде, як занапастять.
Спочатку міністр освіти - ідейний послідовник Табачника, потім Портнов і Новінський - в наглядовій раді Одеської юракадемії, далі - Литвин балотується на посаду ректора КНУ (слава лептонному богу, виграв притомний кандидат).
А тепер мені в стрічку заносить новину, що в Харківському національному університеті ім. Каразіна на вибори ректора висунулася дочка Євгена Кушнарьова.
https://mykharkov.info/news/na-post-rektora-hnu-imeni-karazina-vydvinuli-doch-evgeniya-kushnareva-18909.html
Ага, того самого.
В мене вже око смикається.
Нині вона декан цілого юридичного факультету і, звісно, його трудовий колектив в єдіном поривє висунув її на посаду.
Я швиденько погуглив і надибав, що ще в березні вона робила вигляд, що не балотуватиметься.
https://2day.kh.ua/kharkow/ya-podumayu-tatyana-kaganovskaya-rasskazala-o-planakh-na-vybory-rektora-khnu-im-karazina
А тут от надумала.
От шо з цим робить...
Воно то хочеться сподіватися, що там не тайожний союз в голові...
Ні, звісно, дочка регіонала - то не тавро і не професія.
І не характеристика для менеджерських якостей.
Може я дарма кіпішую?
Поки не дуже зрозумів, хто в неї конкуренти, але нафейсбучів, принаймні одного - декан фізтеху (https://www.youtube.com/watch?v=Z-aVZasLVRM), по мові і показникам в скопусах - норм.
А мені чому ХНУ болить - в мене там мама вчилася.
Це класичний виш (справжній, а не новодєл), де свого часу хімфак був дуже потужним.
І нині харківський виш геть не пасе задніх.
Шкода буде, як занапастять.
Археологічне
Давно я не писав про цікаві знахідки наших науковців в родючому українському чорноземі.
Слід виправлятися.
До Вашої уваги топ-5 того, що мені сподобалось:
1. Черкаси чинитимуть опір
Соромно зізнатися, але я ніколи не був у Черкасах.
Навіть уявлення не маю, що воно за місто, однак, судячи зі знахідок наших вчених, там все просякнуте давньою історією.
Виявляється, окрім красивих назв типу Дзеленьгора, там був й Черкаський замок - як форпост Великого князівства Литовського.
Гончарний горн, керамічний посуд, прикраси, монети, залізні знаряддя, пічні кахлі і навіть бронзова медаль за спортивні досягнення з 1913-го року!
Ви здивуєтеся, але всупереч поширеній традиції докрутити українським містам років для солідності віку, тут у археологів геть інша думка.
Про все це читайте тут https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7590
2. Велике будівництво на службі у лінійно-стрічкової культури VI тис. до н.е.
Приємно потішило, що хоч десь хоч хтось дотримується українського законодавства і катки не загорнули в асфальт археологічні об'єкти доби пізньої бронзи та раннього заліза і римського часу.
Так-так, 7-кілометровий обхід міста Дунаївці став причиною початку рятівних досліджень.
Неймовірно.
В програмі знахідок - горщики, ножі, срібні хрестики, персні, римські монети і таке всяке.
Насолоджуйтесь.
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7538
3. Споруди, зведені за римськими технологіями, на варварських землях
Це лише припущення.
Науковці ще мають це підтвердити своїми дослідженнями цього року, але Комарівська археологічна експедиція Інституту археології НАН України під час розкопок наштовхнулася не тільки на стандартні для культурних шарів знахідки, а на дуже цікаві будівельні рештки.
Цегла, цвяхи та свинцеві платівки - такі прості речі можуть стати основою для появи першої пам’ятки зі спорудами, зведеними за римськими технологіями на варварських землях.
Круто.
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7531
4. Турецькі казарми
В Аккерманській фортеці я теж не був. До речі, після позаторішнього неймовірного автомобільного вояжу Карпатами, саме південь України ми розглядали із дружиною, як наступну ціль.
Між тим, археологи продовжують длубати околиці вже ніби відомих старезних фортець, сподіваючись віднайти щось цікаве.
І недаремно.
Розкоп площею 100 метрів квадратних (я, чесно кажучи, гадки не маю, це багато чи мало за археологічними мірками) окрім монет та амулетів збагатив нас турецькими казармами 18 ст., турецьким приміщенням 17 ст., фрагментом вулиці аж римського часу та фрагментом, імовірно, античної оборонної стіни.
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7612
5. Біле золото Полтавщини
Власне, так називається оригінальна стаття і я, коли її відкривав, думав, що мова піде про якийсь дорогоцінний метал, скіфські прикраси абощо.
Насправді, те саме Велике будівництво (може на півставки рекламістом до них піти?) спонукало перед реконструкцією автодороги Дніпро-Решетилівка дослідити селітроварний комплекс.
Угу, біле золото - то селітра, цінна для виробництва пороху.
Зрештою, і в минулому, і в майбутньому лише дві речі мають значення - консерви і набої, бггг.
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7596
Єдине, що мені не сподобалося в цій новині - посилання у статті на більш детальний опис розкопок не працює.
Дуже хочеться дочитати.
Сподіваюсь пофіксять.
І останнє, цінне для студентів, що мріють стати археологами.
Певно Ви знаєте, але - з 19 по 28 липня 2021 року працюватиме 7-ма літня польова археологічна школа.
Працюватиме в Більському городищі.
Заявки приймаються до 1 липня 2021 року.
Тому зверніть увагу.
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7627
В мене все.
Майте гарний день.
Давно я не писав про цікаві знахідки наших науковців в родючому українському чорноземі.
Слід виправлятися.
До Вашої уваги топ-5 того, що мені сподобалось:
1. Черкаси чинитимуть опір
Соромно зізнатися, але я ніколи не був у Черкасах.
Навіть уявлення не маю, що воно за місто, однак, судячи зі знахідок наших вчених, там все просякнуте давньою історією.
Виявляється, окрім красивих назв типу Дзеленьгора, там був й Черкаський замок - як форпост Великого князівства Литовського.
Гончарний горн, керамічний посуд, прикраси, монети, залізні знаряддя, пічні кахлі і навіть бронзова медаль за спортивні досягнення з 1913-го року!
Ви здивуєтеся, але всупереч поширеній традиції докрутити українським містам років для солідності віку, тут у археологів геть інша думка.
Про все це читайте тут https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7590
2. Велике будівництво на службі у лінійно-стрічкової культури VI тис. до н.е.
Приємно потішило, що хоч десь хоч хтось дотримується українського законодавства і катки не загорнули в асфальт археологічні об'єкти доби пізньої бронзи та раннього заліза і римського часу.
Так-так, 7-кілометровий обхід міста Дунаївці став причиною початку рятівних досліджень.
Неймовірно.
В програмі знахідок - горщики, ножі, срібні хрестики, персні, римські монети і таке всяке.
Насолоджуйтесь.
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7538
3. Споруди, зведені за римськими технологіями, на варварських землях
Це лише припущення.
Науковці ще мають це підтвердити своїми дослідженнями цього року, але Комарівська археологічна експедиція Інституту археології НАН України під час розкопок наштовхнулася не тільки на стандартні для культурних шарів знахідки, а на дуже цікаві будівельні рештки.
Цегла, цвяхи та свинцеві платівки - такі прості речі можуть стати основою для появи першої пам’ятки зі спорудами, зведеними за римськими технологіями на варварських землях.
Круто.
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7531
4. Турецькі казарми
В Аккерманській фортеці я теж не був. До речі, після позаторішнього неймовірного автомобільного вояжу Карпатами, саме південь України ми розглядали із дружиною, як наступну ціль.
Між тим, археологи продовжують длубати околиці вже ніби відомих старезних фортець, сподіваючись віднайти щось цікаве.
І недаремно.
Розкоп площею 100 метрів квадратних (я, чесно кажучи, гадки не маю, це багато чи мало за археологічними мірками) окрім монет та амулетів збагатив нас турецькими казармами 18 ст., турецьким приміщенням 17 ст., фрагментом вулиці аж римського часу та фрагментом, імовірно, античної оборонної стіни.
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7612
5. Біле золото Полтавщини
Власне, так називається оригінальна стаття і я, коли її відкривав, думав, що мова піде про якийсь дорогоцінний метал, скіфські прикраси абощо.
Насправді, те саме Велике будівництво (може на півставки рекламістом до них піти?) спонукало перед реконструкцією автодороги Дніпро-Решетилівка дослідити селітроварний комплекс.
Угу, біле золото - то селітра, цінна для виробництва пороху.
Зрештою, і в минулому, і в майбутньому лише дві речі мають значення - консерви і набої, бггг.
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7596
Єдине, що мені не сподобалося в цій новині - посилання у статті на більш детальний опис розкопок не працює.
Дуже хочеться дочитати.
Сподіваюсь пофіксять.
І останнє, цінне для студентів, що мріють стати археологами.
Певно Ви знаєте, але - з 19 по 28 липня 2021 року працюватиме 7-ма літня польова археологічна школа.
Працюватиме в Більському городищі.
Заявки приймаються до 1 липня 2021 року.
Тому зверніть увагу.
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7627
В мене все.
Майте гарний день.
апдт. Про Біле золото Полтавщини можна дочитати тут http://project1871926.tilda.ws/bilezolotopoltavshchyny
project1871926.tilda.ws
Біле золото Полтавщини
Сідайте колом, покажу щось прекрасне
Обожнюю, коли людина, що має грунтовні знання з фізики і неабиякий педагогічний (не лептоннобожий) досвід отак бере і пише коротке простирадло про кварки-мюони-стандартну модель.
Пояснює, над чим фізики 50 років б'ються, до чого вони дійшли і як тепер все може раптом змінитися, що аж переверне наші уявлення про світ.
Такі тексти хороші тим, що починається все з простих речей - що таке ті лептони, глюони та кварки, що то за фундаментальні взаємодії, про які торочать фізики і з яких регочуть у "Теорії великого вибуху", куди там ліпиться гравітаційна взаємодія.
А завершується - непростими поясненнями сучасної проблематики фізики частинок, що виникає в лабораторіях з величезними прискорювачами.
І чим далі Ви продиратимеся крізь літери та слова, тим більш детальне уявлення матимете про цю карколомну фізику, в якій, здається, і математика може поламатися.
Павло Наказной, хороша робота.
Увіпхнути це все в один пост - це талант.
Так тримати.
Майте гарний вечір.
Допис Павла Наказного https://www.facebook.com/pavel.nakaznoy/posts/3348711468565005:
"Приблизно 50 років у фізиці елементарних частинок панує так звана Стандартна модель. Є дві фундаментальні взаємодії: сильна та електрослабка. У сильній (яка, як підкреслює назва, є найсильнішою взаємодією з якою можуть взаємодіяти дві елементарні частинки у Всесвіті) приймають участь кварки. Взаємодіють вони за допомогою глюонів – переносників взаємодії. З кварків складаються протони та нейтрони, які, в свою чергу, утворюють ядра атомів, з яких утворюються молекули, з яких врешті-решт утворений читач цих строк. Кварки можуть взаємодіяти також й електромагнітною взаємодією, однак сильніша сильна взаємодія (вибачте за тавтологію) нівелює відштовхування однойменно заряджених протонів в ядрі.
Лептони можуть взаємодіяти лише електрослабкою взаємодією. При енергіях набагато менших ніж енергія раннього Всесвіту електрослабка взаємодія за допомогою механізму Хіггса розпадається на електромагнітну та слабку. Завдяки електромагнітній взаємодії, що здійснюється безмасовим переносником – фотоном, електрони складають разом з ядрами атоми, атоми об’єднуються в молекули, а з молекул, знов таки, утворюється читач цих строк. Лептони складаються з електрону, мюону та таону, а також легких нейтрино трьох типів, які можуть приймати участь лише в слабкій взаємодії. Слабка взаємодія, яку переносять важкі калібрувальні бозони, керує термоядерним синтезом, що відбувається всередині Сонця та дарує можливість жити на цій планеті. Мюон та таон мають заряд електрона, однак набагато більші маси та є короткоживучими. Сильна та слабка взаємодії є короткосяжними, електромагнітна – далекосяжною.
Поза стандартною моделлю лишається гравітаційна взаємодія, якій підвладні всі частинки та деякі давно відомі явища, які, як вважається, не призведуть до радикальної перебудови Стандартної моделі. Окремим питанням лишаються результати астрофізичних та космологічних спостережень.
Однак останні результати безпосередньо у фізиці елементарних частинок, можливо, свідчать про існування фізики за рамками стандартної моделі. Останнім часом було декілька таких гучних заяв, однак особливе місце з низки причин займає повідомлення про вимір аномального магнітного моменту мюону.
Магнітний момент частинки визначає частоту її прецесії у магнітному полі. Класичний вираз для магнітного моменту, коли йдеться про елементарні частинки, замінюється спочатку на вираз, що отримується в рамках релятивістської квантової механіки, а згодом до нього обраховуються квантовопольові поправки, що враховують взаємодію з фізичним вакуумом та називаються аномальним магнітним моментом (АММ). Тому значення АММ є показником взаємодії частинки з усіма фізичними полями, а відхилення його експериментального значення від теоретичного може свідчити про існування нових, ще не відомих, взаємодій.
Обожнюю, коли людина, що має грунтовні знання з фізики і неабиякий педагогічний (не лептоннобожий) досвід отак бере і пише коротке простирадло про кварки-мюони-стандартну модель.
Пояснює, над чим фізики 50 років б'ються, до чого вони дійшли і як тепер все може раптом змінитися, що аж переверне наші уявлення про світ.
Такі тексти хороші тим, що починається все з простих речей - що таке ті лептони, глюони та кварки, що то за фундаментальні взаємодії, про які торочать фізики і з яких регочуть у "Теорії великого вибуху", куди там ліпиться гравітаційна взаємодія.
А завершується - непростими поясненнями сучасної проблематики фізики частинок, що виникає в лабораторіях з величезними прискорювачами.
І чим далі Ви продиратимеся крізь літери та слова, тим більш детальне уявлення матимете про цю карколомну фізику, в якій, здається, і математика може поламатися.
Павло Наказной, хороша робота.
Увіпхнути це все в один пост - це талант.
Так тримати.
Майте гарний вечір.
Допис Павла Наказного https://www.facebook.com/pavel.nakaznoy/posts/3348711468565005:
"Приблизно 50 років у фізиці елементарних частинок панує так звана Стандартна модель. Є дві фундаментальні взаємодії: сильна та електрослабка. У сильній (яка, як підкреслює назва, є найсильнішою взаємодією з якою можуть взаємодіяти дві елементарні частинки у Всесвіті) приймають участь кварки. Взаємодіють вони за допомогою глюонів – переносників взаємодії. З кварків складаються протони та нейтрони, які, в свою чергу, утворюють ядра атомів, з яких утворюються молекули, з яких врешті-решт утворений читач цих строк. Кварки можуть взаємодіяти також й електромагнітною взаємодією, однак сильніша сильна взаємодія (вибачте за тавтологію) нівелює відштовхування однойменно заряджених протонів в ядрі.
Лептони можуть взаємодіяти лише електрослабкою взаємодією. При енергіях набагато менших ніж енергія раннього Всесвіту електрослабка взаємодія за допомогою механізму Хіггса розпадається на електромагнітну та слабку. Завдяки електромагнітній взаємодії, що здійснюється безмасовим переносником – фотоном, електрони складають разом з ядрами атоми, атоми об’єднуються в молекули, а з молекул, знов таки, утворюється читач цих строк. Лептони складаються з електрону, мюону та таону, а також легких нейтрино трьох типів, які можуть приймати участь лише в слабкій взаємодії. Слабка взаємодія, яку переносять важкі калібрувальні бозони, керує термоядерним синтезом, що відбувається всередині Сонця та дарує можливість жити на цій планеті. Мюон та таон мають заряд електрона, однак набагато більші маси та є короткоживучими. Сильна та слабка взаємодії є короткосяжними, електромагнітна – далекосяжною.
Поза стандартною моделлю лишається гравітаційна взаємодія, якій підвладні всі частинки та деякі давно відомі явища, які, як вважається, не призведуть до радикальної перебудови Стандартної моделі. Окремим питанням лишаються результати астрофізичних та космологічних спостережень.
Однак останні результати безпосередньо у фізиці елементарних частинок, можливо, свідчать про існування фізики за рамками стандартної моделі. Останнім часом було декілька таких гучних заяв, однак особливе місце з низки причин займає повідомлення про вимір аномального магнітного моменту мюону.
Магнітний момент частинки визначає частоту її прецесії у магнітному полі. Класичний вираз для магнітного моменту, коли йдеться про елементарні частинки, замінюється спочатку на вираз, що отримується в рамках релятивістської квантової механіки, а згодом до нього обраховуються квантовопольові поправки, що враховують взаємодію з фізичним вакуумом та називаються аномальним магнітним моментом (АММ). Тому значення АММ є показником взаємодії частинки з усіма фізичними полями, а відхилення його експериментального значення від теоретичного може свідчити про існування нових, ще не відомих, взаємодій.
Обрахунок квантовопольових поправок достатньо складна задача навіть в квантовій електродинаміці де працює теорія збурень. В квантовій хромодинаміці задача ускладнюється тим що в цій теорії не працює теорія збурень та треба застосувати спеціальні (непертурбативні) методи. Як може здатись на перший погляд, для обрахунку АММ лептонів сильна взаємодія непотрібна, оскільки вони не приймають в ній участі. Але ніщо не забороняє народженню пари кварк-антикварк, які б могли провзаємодіяти між собою за допомогою віртуального фотону, який б при цьому провзаємодіяв з даним лептоном. Звісно, внесок таких ефектів відносно невеликий однак, у разі наявності необхідної точності вимірювань, теж має враховуватись, причому для частинок з більшою масою ймовірність провзаємодіяти з віртуальними масивними частинками буде більшою. Тому, якщо можна побачити відхилення у теоретичному та спостережуваному значеннях АММ, то, певно, для важких мюону та таону ніж для легкого електрону. Однак час життя у вільному стані обернено пропорційний масі, тому з таоном буде складніше та кандидатом для таких спостережень став мюон.
В 2006 році на вимірах в Брукхейвенській лабораторії (США) вимірювання АММ мюону показало шукану розбіжність зі статистичною точністю 3,7 сігма (стандартних відхилення). Для офіційної заяви про достовірний результат у фізиці прийнято вважати точність 5 сігма, тому у Фермілаб (США), де вміють створювати пучки мюонів високої густини, почали готуватись до повторних вимірювань на створеному для цього експерименті Muon g-2 (https://muon-g-2.fnal.gov), в якому приймала участь колаборація понад 200 вчених з 7 країн (США, Італія, Росія тощо), які провели понад 8 мільярдів вимірювань. В обох експериментах потік мюонів направлявся в кільце надпровідного магніту, що створювало стабільне велике магнітне поле (див. фото). Мюони як нестабільні частинки розпадались та за реєстрацією електронів, одного з продуктів їх розпаду, встановлювалась просторова орієнтація мюонів, що їх народили та врешті їх магнітний момент.
На прес-релізі 7 квітня колаборація за результатами обробки 6% експериментальних даних підтвердила результати 2006-ого року з покращенням статистичної точності до 4,2 сігма (https://news.fnal.gov/2021/04/first-results-from-fermilabs-muon-g-2-experiment-strengthen-evidence-of-new-physics/, https://journals.aps.org/prl/abstract/10.1103/PhysRevLett.126.141801 ). Це також менше умовної 5 сігма, але, якщо перерахувати за нормальним розподілом отримані результати, то ймовірність того що вони таки попадуть в рамки теоретичного значення, що отримане в рамках стандартної моделі, сягне приблизно 1/40000, тобто приголомшуюче малого значення, якщо порівнювати з результатами не таких прецизійних вимірювань.
Це означає що нові обрії у фундаментальній фізиці все ближче та нас, скоріш за все, скоро чекають приголомшуючі наукові новини та нові цікаві звершення фізиків."
В 2006 році на вимірах в Брукхейвенській лабораторії (США) вимірювання АММ мюону показало шукану розбіжність зі статистичною точністю 3,7 сігма (стандартних відхилення). Для офіційної заяви про достовірний результат у фізиці прийнято вважати точність 5 сігма, тому у Фермілаб (США), де вміють створювати пучки мюонів високої густини, почали готуватись до повторних вимірювань на створеному для цього експерименті Muon g-2 (https://muon-g-2.fnal.gov), в якому приймала участь колаборація понад 200 вчених з 7 країн (США, Італія, Росія тощо), які провели понад 8 мільярдів вимірювань. В обох експериментах потік мюонів направлявся в кільце надпровідного магніту, що створювало стабільне велике магнітне поле (див. фото). Мюони як нестабільні частинки розпадались та за реєстрацією електронів, одного з продуктів їх розпаду, встановлювалась просторова орієнтація мюонів, що їх народили та врешті їх магнітний момент.
На прес-релізі 7 квітня колаборація за результатами обробки 6% експериментальних даних підтвердила результати 2006-ого року з покращенням статистичної точності до 4,2 сігма (https://news.fnal.gov/2021/04/first-results-from-fermilabs-muon-g-2-experiment-strengthen-evidence-of-new-physics/, https://journals.aps.org/prl/abstract/10.1103/PhysRevLett.126.141801 ). Це також менше умовної 5 сігма, але, якщо перерахувати за нормальним розподілом отримані результати, то ймовірність того що вони таки попадуть в рамки теоретичного значення, що отримане в рамках стандартної моделі, сягне приблизно 1/40000, тобто приголомшуюче малого значення, якщо порівнювати з результатами не таких прецизійних вимірювань.
Це означає що нові обрії у фундаментальній фізиці все ближче та нас, скоріш за все, скоро чекають приголомшуючі наукові новини та нові цікаві звершення фізиків."