Лабораторна миша – Telegram
Лабораторна миша
5.39K subscribers
3.57K photos
238 videos
4 files
2.68K links
Канал про науку, науково-популярні заходи, реформування наукової сфери України, цікаві розумні статті про розумних людей та їх роботу.
Download Telegram
По-третє, я вважаю, що також мають понести відповідальність організатори інформаційної кампанії, що, за словами пана Волкова, була розгорнута останнім часом проти РМВ НАН.
Тільки РМВ НАН має право без інформування молоді направляти листи у владні структури, навпаки - зась.

По-четверте, окремо зауважу, що повністю погоджуюсь з тезою голови РМВ НАН, що вони не є комсомольцями.
Хто таке взагалі вигадав?
Я б навпаки радив на сторінці РМВ НАН на сайті НАН напис "Ми - не комсомольці" зробити фоновим, аби кожному було зрозуміло, що тут зовсім інша генерація .

До речі, девіз "Ми гнучкі, але ми незламні", висловлений наприкінці промови, теж годиться.
Є нюанси і нездорові асоціації, але це все моя схиблена уява, прошу не зважати.

----

Загалом, друзі, висновок у мене такий: боротьба триває.
Будемо стежити, які саме пропозиції будуть викладені на папері за два тижні, але точно можу сказати: люди з нещирими намірами дуже бояться розголосу і правди.

Майте гарний вечір.
Переможемо.
Лише вчена-математик здатна знайти в собі стільки терпіння і сил, щоб написати універсальний лікнеп, як журналістам чи оглядачам правильно писати про науку в Україні на прикладі статей про Національну академію наук.

Справа в тому, що нещодавно одна студентка магістратури КШЕ написала статтю про НАНУ і проблеми науки в Україні.
Там було стільки неправди і маніпуляцій, що, щоб Ви розуміли, до НАНУ приплели і Ківу (привіт Гонтарєвій), і випадок із неможливістю захиститися Олесі Яремчук, і навіть Теслю! (хоча саме вчена НАНУ чомусь спромоглася з трибуни ВРУ назвати Теслю, що взагалі-то працював у КНУШТ, а потім в НАУ, псевдовченим, за що потім довго ходила на судові засідання).

Але, як виявляється, користь від некомпетентних статей про науку теж є, бо Ірина Єгорченко бомбануло і вона видала топ-33 порад, як розбиратися в науковій сфері України, не ретранслювати міфи та брехню, дивитися в суть речей і розуміти, що сі коїться.
https://life.pravda.com.ua/columns/2021/06/23/245250/

Тут і про купу академій та університетів, про Українську академію наук та академіків різного штибу, про розвиток науки за власний кошт науковців, про науку в університетах, про фахову критику, про "Україна бідна країна і не може фінансувати науку", про функції науки в Україні, про академіків та оцінювання діяльності вчених, про вимоги для викладачів щодо написання статей тощо.

Я ж нависмикував улюблені цитати:

"Наукова система – дуже складне явище. Спрощення складних явищ – ще складніша задача."

"Наполягання на коректності неправди та маніпуляцій, та оголошення їх неточностями чи дрібними помилками – теж маніпуляція. Виправдання "це просто власна думка" некоректне. Публічні заклики до руйнування очевидно неосвіченої та не думаючої людини – це не думка."

Чудово.

Майте гарний день

Картинка просто так.
(поцупив в Гумор українською)
Шановні, тут з'явилася чудова новина для тих, хто мріє навчитися в молекулярну біологію та біотехнології, але точно не знав, де це зробити.

Київський академічний університет - сам по собі є непересічним явищем, адже сповідує головний принцип: навчальною партою студента є наукова лабораторія.

Раніше навчатися у ньому можна було різним видам фізик, матеріалознавству, математиці та кібернетиці.

Тепер - відкрилася нова кафедра, на якій магістрам викладатимуть справжні вчені в галузях молекулярної біології та біотехнології.

Тут вчитимуть усього - від основ молекулярно-біологічних досліджень до стовбурових клітин; від комп'ютерного моделювання до методів редагування геному; від біотехнологій для створення лікарських засобів до біомолекулярної електроніки.

Тому, якщо Вам час в магістратуру зараз або за пару-трійку років - зверніть увагу на цю інформацію.
Або розкажіть про неї зацікавленим студентам.

Майте гарний день.

Допис Інституту молекулярної біології та генетики

https://www.facebook.com/1405560653094837/posts/2960609667589920

«СТВОРЮЄМО НОВУ КАФЕДРУ - МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ ТА БІОТЕХНОЛОГІЇ

Ми зацікавлені в якісній освіті, адже в студентах перш за все бачимо своїх майбутніх колег! Намагаємося зробити студентські практики та стажування в ІМБГ максимально цікавими та захоплюючими.
А ось і головна новина: з весни нинішнього року за ініціативи керівництва Київського академічного університету Kyiv Academic University та директора Інституту молекулярної біології і генетики НАНУ, академіка Михайла Тукала створюється нова кафедра – «Молекулярна біологія та біотехнологія» за освітнім ступенем «Магістр» зі спеціальності 091 «Біологія».

Нагадаємо, що Київський академічний університет (КАУ) – пілотний проєкт дослідницького університету, що пропонує принципово новий формат навчання для України, адже студентів одразу залучають до процесу наукових досліджень. Основний принцип КАУ – навчання через дослідження.
Наразі в КАУ здійснюється навчання за освітньою програмою «Магістр» і успішно функціонують такі кафедри:

*Кафедра теоретичної кібернетики та методів оптимального управління,
*Кафедра прикладної фізики та наноматеріалів,
*Кафедра біофізики і молекулярної фізіології,
*Кафедра фундаментальних проблем загальної та прикладної фізики,
*Кафедра теоретичної та математичної фізики,
*Кафедра математики,
*Кафедра прикладної фізики та матеріалознавства.

Тепер до цієї зіркової команди долучаємось і ми, науковці ІМБГ.
Мета нашої кафедри – виростити покоління майбутніх дослідників та фахівців високого рівня у найперспективніших галузях біології – молекулярна біологія та біотехнологія.
Керуючись основним принципом КАУ – навчання через науку – на кафедрі буде вестись і наукова робота студентів. А невдовзі в ІМБГ буде створено навчальну лабораторію, де студенти зможуть опанувати основні методи молекулярної біології і генетики, що лежать в основі біотехнології й генної інженерії.

Навчальна програма кафедри розроблена науковцями ІМБГ. Програма включає дисципліни, що відображають динамічний стан розвитку сучасної біотехнології, молекулярної біології та генетики. Навчатимуть студентів провідні вчені нашого інституту:

• Гарячі точки молекулярної біології та біотехнології – д.б.н,, академік НАНУ Михайло Тукало, д.б.н. Оксана Півень Oksana Piven

• Основи молекулярно-біологічних досліджень – к.б.н Інесса Скрипкіна Инесса Скрипкина

• Розвиток новітніх біотехнологій – д.х.н. Сергій Ярмолюк Сергій Ярмолюк, к.б.н. Аліна Фролова, к.б.н. Олександр Савицький.

• Біологія стовбурових клітин і основи клітинної терапії – к.б.н. Володимир Шаблій, к.б.н. Ганна Світіна.

• Молекулярні механізми ензимології білкового синтезу (трансляція білка) – д.б.н., академік НАНУ Михайло Тукало

• Введення у системну біологію та комп’ютерні методи моделювання – д.б.н. Марія Оболенська, м.н.с. відділу ензимології білкового синтезу Аліна Фролова, к.б.н. Олександр Савицький.

• Статистичні методи для біомедичних досліджень – к.б.н. Наталія Грищенко

• Комп’ютерні методи моделювання – к.б.н. Галина Волинець

• Cучасні методи редагування геному – д.б.н.
Оксана Півень

• Біотехнологія лікарських рослин – д.б.н., член-кор. НАНУ Віктор Кунах Виктор Кунах

• Епігенетична регуляція експресії генів – к.б.н. Інесса Скрипкіна, д.б.н. Ганна Геращенко

• Сигнальні каскади клітин д.б.н, член-кореспондент НАНУ Валерій Філоненко, к.б.н. Оксана Маланчук Oksana Malanchuk

• Наукометричні бази і підготовка результатів до публікації – к.б.н. Ірина Тихонкова Iryna Tykhonkova

• Структура рибосом, етапи та регуляція трансляції генів/Молекулярні механізми регуляції експресії генів – д.б.н. Борис Негруцький, к.б.н. В’ячеслав Шалак

• Біотехнологія для розробки лікарських засобів – д.х.н. Сергій Ярмолюк

• Основи генної інженерії та біоінформатичного аналізу – к.б.н. Інесса Скрипкіна

• Основи біомолекулярної електроніки – д.б.н, член-кореспондент НАНУ Сергій Дзядевич Sergei Dzyadevych, д.б.н. Тетяна Сергеєва Tanya Sergeyeva
• Методи іммобілізації біологічного матеріалу – к.б.н. Вікторія Пєшкова Victoria Peshkova

#нова_кафедра»
Тримайте прекрасний приклад успішної співпраці приватного бізнесу і науковців.

У листопаді 2019 року на конкурсі Science Battle, організованому компанією Carlsberg Ukraine, ми з кількома колегами у складі суддівського журі присудили одну з перемог амбітному проєкту від українських вчених Druid Drone.

(Слід наголосити, що Карлсберг здавна славний тим, що нормально так вкидається в науку.
Шкала pH та Інститут Нільса Бора - тому приклад).

В даному випадку Карлсберг виконав обіцянку і повністю профінансував роботи з розробки дрону, що обладнаний спеціальними маніпуляторами.

Вони дозволяють:

- боротися із паразитичною рослиною - омелою, полегшуючи роботу арбористів (людей, що професійно обрізають гілки).
Це, по суті, пилка та обприскувач спеціальними регуляторами росту.

- відбирати зразки омели для наукових досліджень

- спостерігати за "начинкою" кущів омели, бо там можуть жити цінні види птахів

Відразу після конкурсу я чув кілька критичних зауважень, що:
- не злетить
- якщо злетить, то окрім злету нічого не зможе робити
- якщо зможе робити, то буде нестабільним і розбиватиметься

Власне, за два роки після початку робіт бачимо, що команда фахівців впоралася із задачею.
Дивіться відео за посиланням.

І сором'язливе мовчання науковців з приводу їхньої чудової розробки пов'язане із очікуванням на патент, що є вірною стратегією.

Юлія Красиленко, Наталка Атамась та вся ваша команда, ви молодці!

Майте гарний день.

Допис Юлії Красиленко https://www.facebook.com/720156915/posts/10157831616161916/:

«Минуло Літнє Сонцестояння, друїди позрізали серпами свою омелу з предковічних дубів, але і нам – команді Druid Drone – є, що сказати з цього приводу.
Зараз у наших руках – три робочі функціональні модулі, а саме Sampler – лапка-збирач зразків, Secator – міні-пилка та Observer – додаткова периферійна камера для дослідження пташиних гнізд у омелі. Всі ці модулі можна в будь-який момент зібрати під потрібний дрон-основу, роздрукувавши перехідники та кріплення на 3D-принтері за розробленими нами кресленнями. Ми наразі працюємо з чотирма дроноплатформами для вивчення та контролю омели – стабільним DJI Phantom 3, маневреним та легким DJI Mavic Air 2, "робочою конячкою" DJI Mavic Pro та кастомним потужним дроном чеської фірми Rotorama. Наша команда щойно отримала український патент (u202101690) на корисну модель "Універсальний маніпулятор для безпілотного літального апарату з функціями дослідження та обробки та дерев", який набрав чинності 31.03. 2021. Днями у нас буде лінк на Укрпатент та реєстраційний номер! Восени ми хочемо почати використання функціонального модулю Green Doctor для точкового обприскування омели з повітря низькими концентраціями одного з регуляторів росту, який ми обрали для подальшої роботи після року випробувань.
Все це було потрібно нам для розробки ряду методичних рекомендацій щодо контролю омели в Україні на основі власних експериментів та світового досвіду, які ми найближчим часом підготуємо у вигляді ілюстрованої методички для українських читачів і наукової публікації. Запропонована нами комбінована стратегія поєднує моніторинг зелених насаджень та їх мешканців, механічну обрізку за певною схемою та хімічну обробку дерев-господарів омели, яка має чітку прив'язку до сезону. Сподіваємося, що ці рекомендації хоч трохи допоможуть вберегти дерева від варварських обрізок, бо омела – це ще не "печатка смерті" і варто спробувати попрацювати з регуляторами росту омели і у нас, перш ніж просто обкарнати дерево.
Ми віримо у те, що наша праця не буде марною і наша науково-обгрунтована стратегія контролю омели в Україні стане основою для реальних дій. Дуже хотілося би, щоби нею послуговувалися арбористи, працівники житлово-комунальних служб, екологи, дендрологи, охоронці природи і з часом вона витіснила воїстину мракобісні погляди, зокрема, байки про стрімке проростання гаусторій омели білої у гілки дерева-господаря на кілька метрів в обидва боки.
Дуже дякуємо компанії “Сarlsberg” за конкурс наукових стартапів “Science Battle” та фінансування проекту Druid Drone, а також науковому журі, друзям та колегам, які повірили в нашу ідею! Рушаймо далі)

#druid_drone, #carlsberg, #science_battle, #mistletoe, #Viscum, #mistletoe_control»
Коли мене молодь запитує, чи варто іти в науку в Україні і які наслідки це матиме, я відповідаю наступним чином:

Кожен мусить для себе вирішувати сам, бо наука в Україні - це геть не про гроші, але про купу проблем.

Тим не менш, наука - це найкраще та найцікавіше, що може трапитися в житті людини, а рівень окремих острівців наукової підготовки дозволяє спокійно потім стажуватися і працювати в найкращих закордонних наукових інституціях.

(Вертатися в Україну чи ні - теж справа вибору кожного.)

Так от, виявляється, дуже скоро (8 липня) ці острівці справжньої науки влаштовують зустріч під відкритим небом, де кожен охочий зможе поспілкуватися з крутими вченими, дізнатися, як потрапити у хорошу лабораторію і займатися якісною наукою, а не лептоннобожою квантовоорбітальною культопедагогікою і таке всяке.

Тому, якщо Ви молоді і повні енергії, оптимізм пре за небокрай, а між вухами чухаються ідеї - реєструйтесь.

Або покажіть інфу про цю подію тим, хто марить наукою.

Майте гарний вечір.

https://fb.me/e/2oHJBXAme
Надзвичайно крута новина про освіту, якою Україна може пишатися.

Випускниця Київського академічного університету за результатами магістерської роботи опублікувала наукову статтю у крутецькому фізичному журналі PHYSICAL REVIEW LETTERS.

На секундочку, аби зрозуміти, наскільки це круто.
Всі постійно балакають про журнали Science і Nature, які є типу еталонами.
Але то круті журнали про всі науки.

А фізікал рів'ю леттерс - це журнал Американського фізичного товариства і він є, мабуть (та ні, не мабуть), найкрутішим журналом в світі фізики.

Я думаю, що студентів, які зробили отаке в історії України можна перерахувати на пальцях однієї руки.

І варто зазначити, що це все свідчить про потужну підготовку, що здійснюється в Kyiv Academic University.
Взагалі, я про КАУ часто пишу і кажу, що його головна ідея - "партою студента має бути наукова лабораторія" - є прекрасною.

До речі, Віра є учасницею програми стажувань UKRATOP, про яку я писав тут https://site.ua/anton.senenko/19978/.

Ось куди потрібно вкладати мільярди, а не будувати потьомкін... президентські університети.

Вітаю авторку статті та весь колектив викладачів!
Ви молодці!

Майте гарний вечір!

Допис Київського академічного університету https://www.facebook.com/academuniver/posts/1161379961031163

"Вітаємо Віру Шиту (Vira Shyta), цьогорічну випускницю Кафедри теоретичної та математичної фізики та учасницю програми стажувань #UKRATOP, з прийняттям до публікації її статті (https://arxiv.org/abs/2008.13446) за результатами магістерської роботи в Phys. Rev. Lett.!
Нещодавню доповідь Віри із захисту цієї роботи можна подивитись тут https://youtu.be/PJxxbWPUtpI?t=1958"
Шановні, сьогодні з 17 по 19 годину Ви матимете змогу онлайн послухати надзвичайно цікаву дискусію між дуже крутими спікерами стосовно... фундаментальної науки.

The Aspen Institute Kyiv організовує цю подію, аби знайти відповідь лише на два питання:

- фундаментальні дослідження як цінність у сучасному суспільстві;
- фінансування фундаментальної науки та звітування про результати.

Чому саме ці два питання?
Тому що вони є актуальними нині для усього розвиненого світу.
Так-так, не лише в Україні від науковців вимагають нові айфони та ставлять під сумнів необхідність копирсатися в далеких галактиках чи фундаментальних взаємодіях.

Хто спікери?

Юлія Безвершенко, що нині є Генеральною директоркою директорату науки та інновацій при МОН.
Анатолій Загородній - Президент Національної академії наук України
Олексій Колежук - Голова наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій
Ольга Полоцька - Виконавча директорка Національного фонду досліджень України
Володимир Кузнєцов – Головний науковий співробітник відділу логіки та методології науки Інституту філософії НАН України
Олег Кришталь – Президент ГО «Український науковий клуб»
Володимир Камишин – Директор УкрІНТЕІ
Сергій Бабак – Голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій

Модератор зустрічі - Наталія Шульга, координаторка Програмної ініціативи «Наука та суспільство» Аспен Інституту Київ, виконавча директорка ГО «Український науковий клуб»

Якщо Ви зареєструєтесь за цим посиланням https://bit.ly/2UVoMrk, то зможете поставити питання спікерам в чаті.

А можете просто дивитися/слухати подію на ютьюбчику https://bit.ly/2UQUWUF

Долучайтесь.
Думаю, що буде цікаво.

Майте гарний день.
Нещодавно Данило Мокрик випустив черговий прекрасний сюжет про ще одного науКІВця, котрий захистив дисертацію, і має ті ж самі порушення, що й Ілля Ківа: недостовірність посилання на матеріали конференції та підроблений підпис на довідці про впровадження ідей.

Це теж депутат ОПЗЖ - Віктор Чорний.

Повне відео можна глянути тут https://www.youtube.com/watch?v=zWwzcHH4Wlc

І прекрасність ситуації ось у чому.

МОН імені Шкарлєта 29 червня таки затвердив присвоєння Чорному ступеню кандидата наук з державного управління.
https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-rishen-atestacijnoyi-kolegiyi-ministerstva-vid-29062021-735

Нагадаю, що однією з перших справ, що зробив Шкарлєт, коли прийшов до влади в міністерстві - він розігнав притомний склад Атестаційної колегії, який би подібну дичину не пропустив.

Руйнація інституцій ез із.

В принципі, тепер немає жодних підстав, аби не присвоїти таке ж звання Іллі Ківі.
Бо все те саме.

Нічого, хоть поржом.
Хужє нє будєт.
Платники податків справно починають виплачувати Чорному надбавку за ступінь.

Майте гарний вечір.

P.S. Ось пост Данила Мокрика https://www.facebook.com/danylo.mokryk/posts/10159360855418700
У дятла язик "огортає" весь череп.
Я про це дізнався на 36-му році життя.
Навіть нагуглив і просто прибалдів з рисунку.

Насправді, дуже корить висловитися з приводу того, як Зеленський остаточно поховав інститут петицій до президента, відповівши на петицію по Татарову щось у стилі "я вам нічєво нє должєн", та про те, що його можуть нині підтримувати або дуже розумово обмежені люди, або люди на зарплатні.

Але все ж поговоримо про більш розумних істот: про птахів.

В дитинстві я десь за два-три вечори проковтнув одну радянську книгу, що називалася щось-якось типу "Неразгаданные тайны".
Ну, про незрозумілі речі, які наука поки не може осягнути.

Однією із загадок було те, як птахи орієнтуються у просторі і безпомилково долають десятки тисяч кілометрів, не гублячись над океанами-пустелями, і долітають до місць зимівлі чи гніздування.

В книзі наводилася купа гіпотез і версій.
І шо Ви думаєте?
Виявляється, з тих пір орнітологи суттєво розібралися з цим питанням.
Про це я дізнався з шикарного десятихвилинного відео від Наталки Атамась та проєкту Наукуїмо.
https://www.youtube.com/watch?v=3W2kB7PGtUc

Звісно, від серця трохи відлягло, коли дізнався, що з використанням магнітного поля Землі ще не дуже все ясно, але це ж опупезно.
Наука подолала величезну відстань за ці роки.
Так, про язик дятла та про те, чому в нього не буває струсу мозку - теж з цього відео дізнався.
Дивіться, прозрівайте.

А Зеленський... для мене нічого нового.
І при тому, що навколо стає тільки гірше, приємність хоча б та, що більше людей це починають помічати.

Бо всі наче обколоті були.
Наркомани чи шо?

Переможемо.
Коли я почав читати це інтерв'ю вченої про антибіотики, відразу надумав ще раз нагадати Вам історію, як мене в 10-й поліклініці лікар рятував від застуди:

- Драсті, в мене температура 37,5 якись там день, кашель, схожий на бронхіт, шо робити? Може послухаєте?
Лікар мовчки щось почоркав на листочку і простягнув мені.
Читаю - назва якогось антибіотика.
- І це все?
-Так, скікись там днів приймай, як не поможе - знову приходь, призначимо інший.

А потім у нас в країні всі скаржаться на нерозумних пацієнтів, котрі жменями жеруть антибіотики, а лікарі типу геть не знають, чим їх лікувати далі.

Але потім я таки дочитав інтерв'ю до кінця.
І зрозумів, що все... ще гірше.

Загалом, читайте, бо:
- Тут простою мовою розказано про проблему антибіотикорезистентності, звідки вона береться і чому це не просто "жер антибіотики, жер, а потім помер"
- Звідси Ви дізнаєтеся, що таке шпитальна інфекція, чому вона така небезпечна і чому шлях до одужання інколи перетворюється на шлях на цвинтар.
- Ну, і, звісно, стаття в цілому присвячена науковому погляду на описані проблеми і на проблему відсутності наукового погляду українських лікарів на весь цей карнавал.

Ось, наприклад, цитатка:

"- ...цієї весни попросили мене прочитати три лекції для лікарів з антибіотикотерапії, які й зараз доступні на сторінці M-Gate у Facebook. Лекції отримали хороші відгуки, але багато питань лікарям не зрозумілі. До прикладу, основи генетики антибіотикорезистентності. З’ясувалося, що мене майже не розуміють, хоча я як могла спростила текст лекції. Отже, рівень знань з фундаментальної мікробіології у наших лікарів такий низький, що треба було починати з основ – що таке ДНК, ген, як вони працюють. Прикладні знання про те, яку інфекцію чим лікувати, були сприйняті добре і зрозумілі. Проте складніші і фундаментальні теми, зокрема, загальні основи генетики антибіотикорезистентності, без розуміння яких неможливо осягнути важливість санації поверхонь у шпиталі, гостру необхідність ізоляції пацієнта з таким набором генів (аж до "виділення" для такого пацієнта окремої медсестри, яка не підходитиме до інших пацієнтів), надзвичайну важливість зведення нових лікарень з новими стандартами інфекційної безпеки виявилися зовсім не зрозумілими."

Прикольно?

Читайте, цікаво.
https://censor.net/ua/r3274818

P.S. Окрема подяка Олені Зварич за появу цього тексту.
Якщо Ви так само, як і я, вражені кількістю дичини, що відбувається в країні, але Вам все ж не вистачає чогось особливого, то тримайте.

Пам‘ятаєте історію про начальніка патронатної служби міністра освіти і плагіату Шкарлєта - пана Захаріна - який 6 років випускав підробний «науковий» журнал і нещодавно дарницький суд йому те заборонив робити та присудив виплатити компенсацію?

https://life.liga.net/istoriyi/news/pomoschnik-shkarleta-6-let-vypuskal-nauchnyy-jurnal-pod-chujoy-oblojkoy-i-nazvaniem-sud

Ви думаєте Шкарлєт його звільнив?
Понизив?
Дєті, взрослі дяді так не роблять.

Захарін пішов на підвищення і тепер він цілий Державний секретар Міністерства освіти і науки. (Апдт. Насправді, визначений Кабміном переможцем у конкурсі на цю посаду. За виправлення дякую Ярослав Вішталюк)

https://sud.ua/ru/news/ukraine/207209-kabmin-skhvaliv-nizku-kadrovikh-rishen-169b38

Ще раз.
Людина, яка підробляла науковий журнал, неймовірним чином виграла конкурс і тепер рулитиме кадровою політикою в апараті міністерства та територіальних органах МОН.

Може ще шо.

Руйнація інституцій виглядає саме так.
УКФ, Нафтогаз, Нацбанк...

Як хтось влучно сказав - вони витягують з-під нас країну шматочками.
Поки всі обурилися і побігли боронити один клаптик - вони в інших місцях повисмикували десяток.

Все це, звісно, навернеться.
Питання лише в ціні, яку країна сплатить на касі за свій наркоманський вибір.
Виборці зеленського, дякую Вам.
Це суто Ваше досягнення.
Тіштеся.

Але прикольно ж.
Досі тями не дістану.
Кого може крадій чужої інтелектуальної праці тягнути за собою?
Тільки шахрая.

Майте гарний день.
Сьогодні вперше завдяки дивним оборудкам чинних міцних господарників отримав задоволення

Вранці намагався в'їхати в Київ з боку Борисполя і в повній мірі оцінив здатність українських автодорівців капітально ремонтувати те, що було в не дуже поганому стані.
Мова про ремонт Бориспільської траси.
Як на мене - яскравий приклад цинізму найвищого гатунку.
Більшим за нього є лише хронічний ремонт правої смуги Південного мосту.
От де талант вічно робити одне й те саме, пожираючи мільярди з бюджету (скоро ще й в обхід прозорро).

Але задоволення, власне, полягало в іншому.
Пробка розтягнулася на багато кілометрів і кілька годин.

Тож я нарешті зробив те, про що давно мріяв - вмикнув на каналі Alpha Centauri Ukraine аудіозапис книги Айзека Азімова "Фах", озвучений голосом Павла Поцелуєва.

Азімов сам по собі - це явище.
Це монумент в літературній творчості, що змушує читача підіймати очі до зірок і мріяти.
Азімовські "Я, робот", "Кінець Вічності", "Двохсотлітня людина" та багато інших - не потребують рекомендацій.
Вони просто "ковтаються" за кілька вечорів і ти вимагаєш ще.

А от про твір "Фах" я ніколи і не чув.
https://www.youtube.com/watch?v=BuzC-TUDgPo

Шо тут можна сказать.
Класно.
Спочатку я подумав, що це оповідь про програмістів.
Потім - що про істориків та соціологів і їх важливість для суспільства.
А все виявилося ще набагато більш закульбітованим.
Врешті настільки розхвилювався за головного героя, що аж підстрибував у водійському кріслі.

Раджу.
Тому, якщо їхатимете на Бориспіль чи звідти на Київ (краще не треба) - вмикайте Азімова і трохи виринайте з української реальності.

Дякую Павлу за озвучку.
Дякую Укравтодору за дорожній полон.
Тисну руку.
Обом.

Переможемо.
У школі я щиро не любив Історію України.

Не тільки через те, що тре було вчити нудні дати (розбудіть мене вночі і я назву рік Люблінської унії), постаті, битви, а й тому, що я багато чого не розумів і не бачив в тому логіки.
Будували-будували - оп, зрадник, зруйнували, усіх на панщину.
Воювали-перемагали - врешті всіх переможців знищили.
Співали-мріяли, розпустили армію - далі все всім відомо.

Але чи не найбільше я не розумів феномен просвітництва.
Оці Просвіти, гуртки людей, що словом і книгою добровільно та щиросердно зменшували концентрацію бовдурів та невігласів.
Праця Сізіфа мені здавалася більш сповненою сенсу, аніж прагення зупиняти перехожих і запитувати "Чи не хочете Ви навчитися читати та писати? А побачити п'єсу?"

Про просвіти мені навіть білет на іспиті випав.
Я блискуче все відповів, але як робот - були тоді-то, робили те-то, представники такі-то.

А нащо?
Такого питання в білеті не було.
І добре, бо я б не відповів.

Іронія долі в тому, що останні 6 років я роблю все, що можу, аби просвітництво в Україні було і розвивалося.
Радію і сприяю чи не кожному науковому популяризатору, науково-освітній ініціативі, лекції, просвітницькому ютьюб-каналу.

Бо переконався, що лише освіта та активне просвітництво здатні хоча б призупинити самовідтворення мороку в головах людей.
Інакше ми просто не маємо шансів і ходитимемо по колу історії, допоки рептилоїди, що живуть на нашій пласкій планеті, не вколють собі дозу вакцини з ртуттю, щоб святі лептони зіткнулися у великому андроїдному колайдері, утворивши чорну діру і поглинувши все назавжди.

І факт у тому, що серед просвітницьких організацій в мене є улюбленці.
Улюбленці до мурашок по шкірі.

Це платформа масових онлайн-курсів Prometheus.
Їхня ідея про доступ до якісної освіти українською мовою з будь-якого куточка України та світу - змушує мої очі палати.
Бо ця ідея - працює.

І неважливо про що мова - про курси з програмування чи підприємництва, сортування сміття чи відеомонтажу, клінічної фармакології чи фізкультури, агрономії чи англійської мови, підготовки до ЗНО чи кардіології... та можна нескінченно перераховувати їхні ДВІ СОТНІ онлайн-курсів.

Факт у тому, що 1,5 мільйона людей мають змогу щодня просвітлювати свої голови.
І кращого масового та більш ефективного шляху - я не знаю.

Прометеус давно став народним проєктом, тому що з року в рік влаштовує кампанії зі збору коштів на свій розвиток.

Нині вони збирають 1,5 мільйона гривень на нові онлайн-курси, переклад кращих закордонних курсів українською та технічний розвиток.

В принципі, 1,5 мільйона слухачів по 1 гривні - от і є потрібна сума.
Але ж ми знаємо, що так це, на жаль, не працює :)

Я закликаю підтримати Prometheus.
Бо вони того варті.
Бо ми варті їхніх зусилль.

Всі деталі - тут https://prometheus.org.ua/donate/

Переможемо.
"Дивно, як пташина тінь іноді змушує людину, що постійно дивиться вниз, подивитися вгору" (с)

Це однозначно найвеличніша подорож пташиним світом.
Ця книга є кориснішою для пізнання дітьми та дорослими світу природи, аніж всі книги із зоології разом узяті.
Це перша паперова книга, через яку у мене постійно розряджалася батарея смартфона.
Це талановито описана Гра престолів у гніздах та дуплах.
Врешті, ця книга про птахів розповідає про людей та їхні стосунки більше, аніж переважна кількість пересічних гомосапієнсів здатні розповісти самі про себе.

Мені здається, я давно не навішував стільки епітетів книзі, яка не має жодного стосунку ані до мого професійного профілю, ані до хобі.

На двохсотдев'яносто двох сторінках цупкого паперу висококласна орнітологиня Наталка Атамась примудрилася описати рівно один рік із життя купи видів птахів - від моменту залицянь, побудови гнізда, кладки яєць, появи пташенят до зимівлі в суворих умовах різних регіонів.

Нюанси дієтології, архітектури домівок, поведінки, співів, рухів, конкуренції, стосунків всередині виду та із чужинцями, міграцій, зимівок.

І нехай у кожному абзаці є посилання на наукові джерела, на основі яких вона грунтує .кожне. своє твердження та факт, їй вдалося перетворити літери та слова не на нудний альманах "хвилинки вікіпедії", а на захопливий роман.

Вірність та зради, підступність та кровожерливість, альтруїзм та самопожертва, демократія і тиранія... подекуди починаєш підстрибувати на стільці, коли читаєш про механізм підкидання зозулею яйця в гніздо господаря або ж про те, як птаха вигодовує сиріт не свого виду, бо не може байдуже пролетіти повз галас голодних пташенят.

А відео...
Я не дарма сказав, що постійно доводилося заряджати телефон - всюди в книзі найцікавіші моменти позначені QR-кодом і ти миттю маєш змогу залипнути на ютьюбчику на прекрасний танок самців навколо самок, на побудову наметів та чудернацьких гнізд, врешті послухати спів різних видів.

Ну, і звісно, куди ж без неймовірних фактів про те, чому в одних птахів зраджують виключно самиці, а в інших - самці, чому так та чому саме так має бути; чому в інших птахів вони зберігають вірність все життя; чому останнє найменше пташеня певного виду - найшвидше та найвитриваліше; чому дика природа - це не завжди про просте виживання, а подекуди про співпрацю; чому у кожному яйці є повітряний мішечок; як "спілкуються" між собою яйця в гнізді, щоб пташенята вилупилися одночасно та нащо це потрібно; хто виховує дітей - самки чи самці; як і чому самки регулюють кількість яєць у кладці; нащо птахам гареми, шведські сім'ї та походеньки "наліво"; як зозуля підробляє забарвлення свого яйця під візерунок яєць господарів; що важливіше - навчання чи гени; як люди сприяють руйнації демократії та становленню диктатури у пташиному світі....

Та багато всього.
Ба більше, затямте, бджолоїдка - переважно їсть геть не бджіл.
Тому, панове пасічники, стиште коней.

Після опанування книги у людини точно зруйнується уявлення, що оці всі наші соціальні навички та пристрасті - це тіки наше, бо у нас, бач, великий мозок.
Хехехе.
Діставайте десь цю книгу і отетерівайте.

Вражений, щиро вражений і щасливий.

Дякую Наталці за те, що знайшла час і натхнення викласти свій 20-річний досвід в дикій природі та стоси прочитаних наукових публікацій - людською мовою в цікавому форматі з купою жартів та елементами мас-культури.

Книга зветься "Пташина історія. Скандали, інтриги і мистецтво виживання".
Видавництво Віхола.

Переможемо.

P.S. Так, це голуби нашої лабораторії. Вони нагадують, що їх час годувати. Подружила нас із ними Ярослава Лопатіна