Для багатьох українців в 2014-му році стала шоковою новина про те, що на протидію агресору ми можемо виставити кілька тисяч солдат.
Ні, питань про те, куди поділися 1 мільйон багнетів, що лишилися Україні після розпаду СРСР - ні у кого не виникало.
Всі пам'ятали ефективні розмови про ефективне скорочення Армії, щоб вона стала ефективнішою.
Масові розпродажі зброї за безцінь.
Реляції про те, що нам ні з ким воювати.
Яку ціну сплатила Україна за це - нагадувати, думаю, не потрібно.
Дяка Збройним Силам, волонтерам і добровольцям, що відродили з попелу щит та меч держави.
Нині питання про те, чи варто годувати Армію - виникає лише у колаборантів та слабких на розум громадян.
Котрих, до речі, не мало.
А оце Вам цікаві графіки про науку за часи незалежності.
Ми ж святкували 30 років, то варто інколи підбивати і такі підсумки.
На першому графіку - витрати на дослідження і розробки у відсотках від ВВП.
На другому - кількість дослідників в країні.
Я не буду надавати оцінок, хто і в чому винен.
Тому що подекуди видиме збільшення фінансування загалом бюджетної сфери досягалося шляхом нарощування кредитних зобов'язань країни.
Про це теж варто пам'ятати.
Але чітко видно якість управлінських рішень у керуванні наукою в окремі періоди і реальний, а не телевізійно-справжньо-новинний потенціал інноваційної економіки в Україні.
Звісно, в мене регулярно виникають питання до постійно зростаючих бюджетів силових та типу правоохоронних відомств, що не пов'язані безпосередньо з обороною.
Думаю, якщо для них побудувати подібні графіки - картина буде геть протилежною.
Зауважу, що зростання кількості дослідників у 2015 році, якщо не помиляюсь, пов'язано зі змінами правил їх обліку відповідно до нового законодавства.
Виправте мене, якщо я не правий, будь ласка.
Зверніть також увагу на фінансування науки в останні два роки.
Це не роліки на ютьюб записувати.
Також додам суттєвий, на мій погляд, коментар автора цього допису:
"На графіках дуже гарно видно, що намагання підвищити фінансування науки з 2000 до 2004 роки змогло тільки дещо притримати падіння кількості дослідників. А отже, якщо ми хочемо відновити науку та змінити тренд на зростання, о фінансування має зрости не менше ніж у 2,5 - 3 рази. Якщо подивитися на дані ЮНЕСКО щодо витрат країн на обладнання та дослідницьку інфраструктуру, то наздогнати такі країни як Польща, Чехія, Словенія, які витрачають на наукову інфраструктуру від 5 до 15 % щорічно від всіх витрат на дослідження на протязі 20 років, Україні з витратами на обладнання тільки з 2016 року на рівні 2-2,5 % є неможливим. Потрібна інша філософія для доступу до сучасної дослідницької інфраструктури, яку пропонує ЄС і активно використовують невеликі країни, наприклад такі як Фінляндія, яка активно бере участь у більшості Європейських інфраструктурах та інших Європейських партнерствах, а також такі країни, як Болгарія, Словенія, Чехія, які беруть активну участь у розбудові та надання своїм вченим доступу до просторів даних Європи та надання можливості з обробки та аналізу даних на потужних петафлопс суперкомп'ютерах, що входять у Європейську мережу EuroHPC та підготовки фахівців для роботи із завданнями, що потребують використання суперкомп'ютерів з екзафлопс потужністю. Саме на таких ресурсах відбувається, зокрема, навчання штучного інтелекту та вирішення проблем кібербезпеки. 100 відсотковая цифровізація країни не можлива, якщо не буде розвиватися наука даних та відповідні цифрові інфраструктури для досліджень. Без довгострокових державних інфвестицій (або на основі технічної допомоги) у науку даних та е-інфраструктури ІТ галузь розвиватися на благо суспільства НЕ БУДЕ."
Оригінал допису Андрій Шевченко тут
https://www.facebook.com/groups/digitalscience/posts/4196070973839095/
Але майте гарний день.
Ні, питань про те, куди поділися 1 мільйон багнетів, що лишилися Україні після розпаду СРСР - ні у кого не виникало.
Всі пам'ятали ефективні розмови про ефективне скорочення Армії, щоб вона стала ефективнішою.
Масові розпродажі зброї за безцінь.
Реляції про те, що нам ні з ким воювати.
Яку ціну сплатила Україна за це - нагадувати, думаю, не потрібно.
Дяка Збройним Силам, волонтерам і добровольцям, що відродили з попелу щит та меч держави.
Нині питання про те, чи варто годувати Армію - виникає лише у колаборантів та слабких на розум громадян.
Котрих, до речі, не мало.
А оце Вам цікаві графіки про науку за часи незалежності.
Ми ж святкували 30 років, то варто інколи підбивати і такі підсумки.
На першому графіку - витрати на дослідження і розробки у відсотках від ВВП.
На другому - кількість дослідників в країні.
Я не буду надавати оцінок, хто і в чому винен.
Тому що подекуди видиме збільшення фінансування загалом бюджетної сфери досягалося шляхом нарощування кредитних зобов'язань країни.
Про це теж варто пам'ятати.
Але чітко видно якість управлінських рішень у керуванні наукою в окремі періоди і реальний, а не телевізійно-справжньо-новинний потенціал інноваційної економіки в Україні.
Звісно, в мене регулярно виникають питання до постійно зростаючих бюджетів силових та типу правоохоронних відомств, що не пов'язані безпосередньо з обороною.
Думаю, якщо для них побудувати подібні графіки - картина буде геть протилежною.
Зауважу, що зростання кількості дослідників у 2015 році, якщо не помиляюсь, пов'язано зі змінами правил їх обліку відповідно до нового законодавства.
Виправте мене, якщо я не правий, будь ласка.
Зверніть також увагу на фінансування науки в останні два роки.
Це не роліки на ютьюб записувати.
Також додам суттєвий, на мій погляд, коментар автора цього допису:
"На графіках дуже гарно видно, що намагання підвищити фінансування науки з 2000 до 2004 роки змогло тільки дещо притримати падіння кількості дослідників. А отже, якщо ми хочемо відновити науку та змінити тренд на зростання, о фінансування має зрости не менше ніж у 2,5 - 3 рази. Якщо подивитися на дані ЮНЕСКО щодо витрат країн на обладнання та дослідницьку інфраструктуру, то наздогнати такі країни як Польща, Чехія, Словенія, які витрачають на наукову інфраструктуру від 5 до 15 % щорічно від всіх витрат на дослідження на протязі 20 років, Україні з витратами на обладнання тільки з 2016 року на рівні 2-2,5 % є неможливим. Потрібна інша філософія для доступу до сучасної дослідницької інфраструктури, яку пропонує ЄС і активно використовують невеликі країни, наприклад такі як Фінляндія, яка активно бере участь у більшості Європейських інфраструктурах та інших Європейських партнерствах, а також такі країни, як Болгарія, Словенія, Чехія, які беруть активну участь у розбудові та надання своїм вченим доступу до просторів даних Європи та надання можливості з обробки та аналізу даних на потужних петафлопс суперкомп'ютерах, що входять у Європейську мережу EuroHPC та підготовки фахівців для роботи із завданнями, що потребують використання суперкомп'ютерів з екзафлопс потужністю. Саме на таких ресурсах відбувається, зокрема, навчання штучного інтелекту та вирішення проблем кібербезпеки. 100 відсотковая цифровізація країни не можлива, якщо не буде розвиватися наука даних та відповідні цифрові інфраструктури для досліджень. Без довгострокових державних інфвестицій (або на основі технічної допомоги) у науку даних та е-інфраструктури ІТ галузь розвиватися на благо суспільства НЕ БУДЕ."
Оригінал допису Андрій Шевченко тут
https://www.facebook.com/groups/digitalscience/posts/4196070973839095/
Але майте гарний день.
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
Сьогодні Верховна рада подарувала науковцям справжнє свято.
Мені важко коментувати закони про кваліфікаційні категорії, військову освіту та наукові парки (геть не мої теми), але звільнення від ввізного мита наукових приладів, обладнання, науково-дослідних суден (це, очевидно, під криголам), запасних частин і витратних матеріалів до них, реактивів, зразків, що ввозяться в Україну державними науковими установами та ЗВО для наукової та науково-технічної діяльності - це перемога.
По-перше, Ваш покірний слуга разом з іншими небайдужими вченими (особливо горіла цим Atamas Natalia) штурхали цю проблематику ще років 5 тому, а попередні покоління небайдужих - ще раніше.
Я прекрасно пам'ятаю один зимовий день, коли я, сидячи у Макдональдсі на Льва Толстого, користуючись тамтешнім вайфаєм, на нетбуці нашкрябував пропоновані зміни до Митного кодексу.
Люди, яких досі прийнято вважати реформаторами в багатьох речах, постійно відхиляли наші пропозиції.
Рівень відмовок коливався від "тут закладаються корупційні ризики" (при тому, що в Митному кодесі купа дивних речей давно звільнені від ввізного мита, тобто всі, кому треба було реалізувати ті ризики і хто мав потужніше лобі - це успішно зробили і ніхто їх не турбує) до "ви ж розумієте, зроблять вчені - захочуть й інші".
По-друге, реальність же така, що для сучасних наукових досліджень, ймовірно, 99% обладнання та реактивів завозяться із закордону.
І, по суті, і так невеликі наукові бюжети з державного бюджету, (вибачте за тавтологію), витрачаються на сплату мит назад... в державний бюджет.
Л - логіка вона така.
Зрештою, вчені або купують менше, або купують гірше.
За жебрацького фінансування науки - не забирати хоч те, що є виглядає нормальним варіантом.
Звісно, великої революції ці зміни до законодавства не зроблять.
Бо а) нині купується надзвичайно мало сучасного обладнання, бо немає грошей
б) цей крок не скасовує відсутність нормального фінансування науки, як такого.
Тим не менш, зміни дуже вчасні.
Особливо враховуючи реалізацію проєктів Національного фонду досліджень.
Там команди, що повигравали конкурси, реально нині купують дороговартісні наукові прилади.
Всім причетним до цієї перемоги - щире дякую.
І ще раз привіт всім реформаторам.
Виявляється, можна було все зробити, а не компостувати роками мозок.
Майте гарний вечір.
Допис Наталії Піпи https://www.facebook.com/natapipa/posts/10161323871403502:
Мені важко коментувати закони про кваліфікаційні категорії, військову освіту та наукові парки (геть не мої теми), але звільнення від ввізного мита наукових приладів, обладнання, науково-дослідних суден (це, очевидно, під криголам), запасних частин і витратних матеріалів до них, реактивів, зразків, що ввозяться в Україну державними науковими установами та ЗВО для наукової та науково-технічної діяльності - це перемога.
По-перше, Ваш покірний слуга разом з іншими небайдужими вченими (особливо горіла цим Atamas Natalia) штурхали цю проблематику ще років 5 тому, а попередні покоління небайдужих - ще раніше.
Я прекрасно пам'ятаю один зимовий день, коли я, сидячи у Макдональдсі на Льва Толстого, користуючись тамтешнім вайфаєм, на нетбуці нашкрябував пропоновані зміни до Митного кодексу.
Люди, яких досі прийнято вважати реформаторами в багатьох речах, постійно відхиляли наші пропозиції.
Рівень відмовок коливався від "тут закладаються корупційні ризики" (при тому, що в Митному кодесі купа дивних речей давно звільнені від ввізного мита, тобто всі, кому треба було реалізувати ті ризики і хто мав потужніше лобі - це успішно зробили і ніхто їх не турбує) до "ви ж розумієте, зроблять вчені - захочуть й інші".
По-друге, реальність же така, що для сучасних наукових досліджень, ймовірно, 99% обладнання та реактивів завозяться із закордону.
І, по суті, і так невеликі наукові бюжети з державного бюджету, (вибачте за тавтологію), витрачаються на сплату мит назад... в державний бюджет.
Л - логіка вона така.
Зрештою, вчені або купують менше, або купують гірше.
За жебрацького фінансування науки - не забирати хоч те, що є виглядає нормальним варіантом.
Звісно, великої революції ці зміни до законодавства не зроблять.
Бо а) нині купується надзвичайно мало сучасного обладнання, бо немає грошей
б) цей крок не скасовує відсутність нормального фінансування науки, як такого.
Тим не менш, зміни дуже вчасні.
Особливо враховуючи реалізацію проєктів Національного фонду досліджень.
Там команди, що повигравали конкурси, реально нині купують дороговартісні наукові прилади.
Всім причетним до цієї перемоги - щире дякую.
І ще раз привіт всім реформаторам.
Виявляється, можна було все зробити, а не компостувати роками мозок.
Майте гарний вечір.
Допис Наталії Піпи https://www.facebook.com/natapipa/posts/10161323871403502:
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
"Перший день 6-ї сесії у ВРУ виявився ОСВІТНЬО-НАУКОВИМ!
✔️Коротко, що ухвалили:
5️⃣3️⃣2️⃣4️⃣-1️⃣ - щодо порядку присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педпрацівникам.
🔎Узгоджує норми ЗУ «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про фахову передвищу освіту» та «Про вищу освіту».
5️⃣4️⃣6️⃣7️⃣ - щодо підготовки фахівців з вищою, фаховою передвищою освітою, наукових, науково-педагогічних кадрів, кваліфікованих робітників та слухачів підготовчих відділень закладів вищої освіти, на післядипломну освіту.
🔎Новий та більш розширений з/п на заміну чинному. Нововведення: формування не лише державного, а й регіонального замовлення на підготовку; визначаються істотні умови державного (регіонального) контракту.
5️⃣6️⃣4️⃣1️⃣ - щодо військової освіти та науки.
🔎Встановлюються: особливі повноваження державним органам, до управління яких належать вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи ЗВО, військові наукові установи; права та обов’язки науково-педагогічних, наукових працівників, вимоги до нормативів чисельності здобувачів освіти на одну посаду науково-педагогічного працівника; особливості відображення інформації про військові заклади в Єдиній електронній базі з питань освіти.
4️⃣2️⃣3️⃣6️⃣ - щодо активізації діяльності наукових парків.
🔎Підвищення ефективності інноваційної діяльності та комерціалізації результатів досліджень та розробок:
- правовий статус НП, організаційно-правова форма, завдання, мета;
- автономія ЗВО та наукових установ у створенні НП;
- право НП самостійно встановлювати напрями діяльності;
- у разі виходу ЗВО та/або наукової установи зі складу засновників - НП підлягає ліквідації;
- приміщення для НП може надаватися на умовах оренди, як для бюджетних установ;
- приватні ЗВО та наукові установи можуть брати участь у формуванні статутного капіталу НП у будь-якій формі (матеріальні й нематеріальні активи);
- джерелами фінансування НП можуть бути також гранти, кредити, поворотна фінансова допомога.
5️⃣4️⃣9️⃣8️⃣ та 5️⃣4️⃣9️⃣9️⃣ - зміни до Бюджетного та Митного кодексів щодо зменшення податкового навантаження на науково-дослідні установи при придбанні обладнання для наукових досліджень.
🔎Звільняються від ввізного мита: наукові прилади, обладнання, науково-дослідні судна, запасні частини і витратні матеріали до них, реактиви, зразки, що ввозяться в Україну державними науковими установами та ЗВО для наукової та науково-технічної діяльності.
Непоганий початок)
Боротьба за кращу Україну і кращу освіту триває!
#освітаУкраїни
#освітавгромадах"
✔️Коротко, що ухвалили:
5️⃣3️⃣2️⃣4️⃣-1️⃣ - щодо порядку присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педпрацівникам.
🔎Узгоджує норми ЗУ «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про фахову передвищу освіту» та «Про вищу освіту».
5️⃣4️⃣6️⃣7️⃣ - щодо підготовки фахівців з вищою, фаховою передвищою освітою, наукових, науково-педагогічних кадрів, кваліфікованих робітників та слухачів підготовчих відділень закладів вищої освіти, на післядипломну освіту.
🔎Новий та більш розширений з/п на заміну чинному. Нововведення: формування не лише державного, а й регіонального замовлення на підготовку; визначаються істотні умови державного (регіонального) контракту.
5️⃣6️⃣4️⃣1️⃣ - щодо військової освіти та науки.
🔎Встановлюються: особливі повноваження державним органам, до управління яких належать вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи ЗВО, військові наукові установи; права та обов’язки науково-педагогічних, наукових працівників, вимоги до нормативів чисельності здобувачів освіти на одну посаду науково-педагогічного працівника; особливості відображення інформації про військові заклади в Єдиній електронній базі з питань освіти.
4️⃣2️⃣3️⃣6️⃣ - щодо активізації діяльності наукових парків.
🔎Підвищення ефективності інноваційної діяльності та комерціалізації результатів досліджень та розробок:
- правовий статус НП, організаційно-правова форма, завдання, мета;
- автономія ЗВО та наукових установ у створенні НП;
- право НП самостійно встановлювати напрями діяльності;
- у разі виходу ЗВО та/або наукової установи зі складу засновників - НП підлягає ліквідації;
- приміщення для НП може надаватися на умовах оренди, як для бюджетних установ;
- приватні ЗВО та наукові установи можуть брати участь у формуванні статутного капіталу НП у будь-якій формі (матеріальні й нематеріальні активи);
- джерелами фінансування НП можуть бути також гранти, кредити, поворотна фінансова допомога.
5️⃣4️⃣9️⃣8️⃣ та 5️⃣4️⃣9️⃣9️⃣ - зміни до Бюджетного та Митного кодексів щодо зменшення податкового навантаження на науково-дослідні установи при придбанні обладнання для наукових досліджень.
🔎Звільняються від ввізного мита: наукові прилади, обладнання, науково-дослідні судна, запасні частини і витратні матеріали до них, реактиви, зразки, що ввозяться в Україну державними науковими установами та ЗВО для наукової та науково-технічної діяльності.
Непоганий початок)
Боротьба за кращу Україну і кращу освіту триває!
#освітаУкраїни
#освітавгромадах"
Закавово-археологічне
По-перше, з приємністю для себе відкрив чудову спільноту Державний історико-культурний заповідник "Трипільська культура".
Трипільська культура - взагалі сама по собі інтригуюча штука.
На секундочку, тисячоліття до нашої ери на території нинішньої України (і не тільки) існували чи не найбільші в Європі міста з прекрасно розвиненою культурою.
А завдяки Ігорю Полуектову я дізнався, що є профільна спільнота, де цікаво та пізнавально нон-стопом розповідають про чудові знахідки, історію і вражаючі розміри тодішніх поселень тощо.
Мені навіть важко виокремити якийсь допис, аби Ви з нього почали.
Просто починайте "з початку"
https://www.facebook.com/trypilska.kultura/
По-друге, це просто почитати.
Завершився археологічний сезон в Ольвійській міжнародній археологічній експедиції.
Якщо цікавлять величезні житлово-господарські комплекси 6-5 ст. до н.е., срібний денарій імператора Каракали, давнє поховання собаки, намистини і підвіски - Вам сюди
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8141
Смачної кави і гарного вечора.
По-перше, з приємністю для себе відкрив чудову спільноту Державний історико-культурний заповідник "Трипільська культура".
Трипільська культура - взагалі сама по собі інтригуюча штука.
На секундочку, тисячоліття до нашої ери на території нинішньої України (і не тільки) існували чи не найбільші в Європі міста з прекрасно розвиненою культурою.
А завдяки Ігорю Полуектову я дізнався, що є профільна спільнота, де цікаво та пізнавально нон-стопом розповідають про чудові знахідки, історію і вражаючі розміри тодішніх поселень тощо.
Мені навіть важко виокремити якийсь допис, аби Ви з нього почали.
Просто починайте "з початку"
https://www.facebook.com/trypilska.kultura/
По-друге, це просто почитати.
Завершився археологічний сезон в Ольвійській міжнародній археологічній експедиції.
Якщо цікавлять величезні житлово-господарські комплекси 6-5 ст. до н.е., срібний денарій імператора Каракали, давнє поховання собаки, намистини і підвіски - Вам сюди
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8141
Смачної кави і гарного вечора.
Власне, така новина заслуговує перших шпальт наших ЗМІ.
Українські студенти з Київського національного університету взяли третє місце на міжнародній олімпіаді з теоретичної фізики.
Поступившись лише командам з широковідомої мекки розумних людей - MIT, але обійшовши Стенфорд, Берклі тощо.
Росіяни, до речі, лише шості.
МФТІ, на секундочку, дуже, м'яко кажучи, потужний освітній заклад.
Оксана Онищенко зробила цікавий матеріал про те, як це було, які там були задачі та поспілкувалась з нашою талановитою молоддю.
Коли я кажу, що в Україні лишилися острівці хорошої освіти в університетах - я маю на увазі саме це.
І зверніть, будь ласка, увагу, які саме три компоненти приваблюють наших найкращих студентів за кордоном.
Майте гарний вечір.
https://zn.ua/ukr/EDUCATION/ukrajinski-studenti-fiziki-stali-tretimi-na-elitnij-mizhnarodnij-olimpiadi-jak-tse-bulo.html
Українські студенти з Київського національного університету взяли третє місце на міжнародній олімпіаді з теоретичної фізики.
Поступившись лише командам з широковідомої мекки розумних людей - MIT, але обійшовши Стенфорд, Берклі тощо.
Росіяни, до речі, лише шості.
МФТІ, на секундочку, дуже, м'яко кажучи, потужний освітній заклад.
Оксана Онищенко зробила цікавий матеріал про те, як це було, які там були задачі та поспілкувалась з нашою талановитою молоддю.
Коли я кажу, що в Україні лишилися острівці хорошої освіти в університетах - я маю на увазі саме це.
І зверніть, будь ласка, увагу, які саме три компоненти приваблюють наших найкращих студентів за кордоном.
Майте гарний вечір.
https://zn.ua/ukr/EDUCATION/ukrajinski-studenti-fiziki-stali-tretimi-na-elitnij-mizhnarodnij-olimpiadi-jak-tse-bulo.html
Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly
Українські студенти-фізики стали третіми на престижній міжнародній олімпіаді: як це було
Інтерв′ю з капітаном команди
Я знаю, що багацько людей чекають на результати Ігнобелівської премії подекуди більше, ніж Нобелівської.
Ну, бо друга серйозна і пояснення "за що" вимагає окремих докладних статей.
А Ігнобелівська - смішна, проста і зрозуміла.
Але насправді, я вкотре підкреслю, Ігнобелівська премія - це відзначення справжніх наукових результатів, які просто на перший погляд лише здаються кумедними.
Тобто, наші квантово-орбітальні культурології і центрально-фламандська державно-управлінська концепція Іллі Ківи - ніколи на Ігнобелівку не претендуватимуть.
Бо це просто собаче лайно.
За що Ігнобелівку присудили цього року?
За дослідження жуйок, відірваних з асфальту.
За вивчення муркотіння котів.
За встановлення взаємозв'язку між надмірною вагою політиків та корупцією.
За безпечне перевезення носорога повітрям.
За оргазм, як засіб від закладеності в носі.
Та інші цікаві речі.
Гарного перегляду і гарних вихідних.
https://nv.ua/ukr/lifestyle/ignobelivska-premiya-laureati-2021-roku-50182612.html
Ну, бо друга серйозна і пояснення "за що" вимагає окремих докладних статей.
А Ігнобелівська - смішна, проста і зрозуміла.
Але насправді, я вкотре підкреслю, Ігнобелівська премія - це відзначення справжніх наукових результатів, які просто на перший погляд лише здаються кумедними.
Тобто, наші квантово-орбітальні культурології і центрально-фламандська державно-управлінська концепція Іллі Ківи - ніколи на Ігнобелівку не претендуватимуть.
Бо це просто собаче лайно.
За що Ігнобелівку присудили цього року?
За дослідження жуйок, відірваних з асфальту.
За вивчення муркотіння котів.
За встановлення взаємозв'язку між надмірною вагою політиків та корупцією.
За безпечне перевезення носорога повітрям.
За оргазм, як засіб від закладеності в носі.
Та інші цікаві речі.
Гарного перегляду і гарних вихідних.
https://nv.ua/ukr/lifestyle/ignobelivska-premiya-laureati-2021-roku-50182612.html
НВ
Оргазм, носороги та корупція. У Гарвардському університеті роздали Ігнобелівські премії-2021
Дев’ятого вересня у Гарвардському університеті вручили Ігнобелівські премії у десяти наукових галузях.
Пам'ятаєте, був момент, коли шарікови зайшли у владу, вони скасували всеукраїнський перепис населення?
Типу, ось вам жіжіталізація, ось вам оцінка чисельності, треба економить гроші (шоб, імовірно, віддати їх МВС та на великі проєкти найвеличнішого), а оце коефіцієнт 0,888, все точно, ми провіряли.
І от нещодавно чую по радіо, що десь клепка на печерських пагорбах таки заскрипіла і справжній, а не фейковий, перепис населення мають намір проводити в 2023 році.
Тут я можу тільки порадіти, бо не проблема бути тупими.
Проблема - свою тупість не визнавати і не вмикати "задню передачу".
А от тримайте прекрасне інтерв'ю крутої соціологині Елла Лібанова, де вона в деталях розповідає про те, що саме нам новий перепис покаже і які запитання нам там будуть ставити.
До чого тут мова, діти, народжені поза шлюбом, освіта, статево-віковий склад тощо.
А ще - про заробітчан та їхнє повернення в Україну.
Про окуповані території, про бідність та її відчуття.
Про ВВП та курс валют.
І абзац, який мені дуже зрезонував:
"Якщо говорити про бідність, то у нас не пенсіонери найбільш вразлива категорія, а сім’ї з дітьми до трьох років. Народження другої дитини в Україні зараз – шалений ризик зубожіння. Шалений! Зазвичай мама перестає працювати. А прожити в Україні на одну зарплату чотирьом людям практично неможливо."
Це щира правда і кінця-краю цій правді в найближчому майбутньому не видно.
Тому смертність системно буде переважати над народжуваністю.
Загалом, дуже і дуже цікаво.
https://www.pravda.com.ua/articles/2021/09/13/7306795/
Майте гарний день.
P.S. Єдино що напружує - це кількість граматичних помилок в тексті. Таке враження, що коректор в УП пішов у відпустку.
Типу, ось вам жіжіталізація, ось вам оцінка чисельності, треба економить гроші (шоб, імовірно, віддати їх МВС та на великі проєкти найвеличнішого), а оце коефіцієнт 0,888, все точно, ми провіряли.
І от нещодавно чую по радіо, що десь клепка на печерських пагорбах таки заскрипіла і справжній, а не фейковий, перепис населення мають намір проводити в 2023 році.
Тут я можу тільки порадіти, бо не проблема бути тупими.
Проблема - свою тупість не визнавати і не вмикати "задню передачу".
А от тримайте прекрасне інтерв'ю крутої соціологині Елла Лібанова, де вона в деталях розповідає про те, що саме нам новий перепис покаже і які запитання нам там будуть ставити.
До чого тут мова, діти, народжені поза шлюбом, освіта, статево-віковий склад тощо.
А ще - про заробітчан та їхнє повернення в Україну.
Про окуповані території, про бідність та її відчуття.
Про ВВП та курс валют.
І абзац, який мені дуже зрезонував:
"Якщо говорити про бідність, то у нас не пенсіонери найбільш вразлива категорія, а сім’ї з дітьми до трьох років. Народження другої дитини в Україні зараз – шалений ризик зубожіння. Шалений! Зазвичай мама перестає працювати. А прожити в Україні на одну зарплату чотирьом людям практично неможливо."
Це щира правда і кінця-краю цій правді в найближчому майбутньому не видно.
Тому смертність системно буде переважати над народжуваністю.
Загалом, дуже і дуже цікаво.
https://www.pravda.com.ua/articles/2021/09/13/7306795/
Майте гарний день.
P.S. Єдино що напружує - це кількість граматичних помилок в тексті. Таке враження, що коректор в УП пішов у відпустку.
Українська правда
Вічне бідкання українців, патріотизм знизу, трудові мігранти та нестрашний перепис – урок оптимізму від Елли Лібанової
Чи є українці бідною нацією? Яку правду дізнаємося після перепису населення? Чому трудова міграція – не катастрофа? Та якими стали українські жінки? Інтерв’ю з Еллою Лібановою, директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень.
Аж кавою на монітор пирснув
Група освітян на 40 тисяч учасників.
Тисяча вподобайок, півтисячі поширень і продовжує та кількість зростати.
Кажуть, шо вони не раби.
Ні медичним екпериментам.
Мають права, що прописані в Конституції.
Лептонний боже, так складається, шо вже треба тягло замислюватися про початкову освіту для Марка.
Досвід знайомих, що стикнулися з жертвами ігнорування виборцями та державою освітньої сфери, не дуже надихає.
Але одна справа - низька якість викладання.
Це можна надолужити домашнім навчанням.
Інша - отаке лайно в головах тих, хто вчить дітей.
І вони ще пишуть, що вчать критичному мисленню.
В цікаві часи живемо.
Допис Світлани Вовк https://www.facebook.com/1317312394/posts/10226423557478059
«За 10 годин пост набрав тисячу лайків і півсотні репостів.
Які наслідки антивакцинаторської поведінки вчителів?
Зростання рівня захворюваності, ризики long-COVID-19, смертність аналогічна минулорічній хвилі.
Яка мотивація подібних заяв?
Марнославство, боротьба за увагу і статус.
Навіть смерть і хвороба використовуються задля втіхи власного его.
Цікаво, що ситуацію для задоволення аналогічних потреб використовують адміни груп, де подібне поширюються під соусом демократії.
Люди - такі люди, що навіть готові ризикувати життям і здоров’ям заради відчуття власної значущості.»
Група освітян на 40 тисяч учасників.
Тисяча вподобайок, півтисячі поширень і продовжує та кількість зростати.
Кажуть, шо вони не раби.
Ні медичним екпериментам.
Мають права, що прописані в Конституції.
Лептонний боже, так складається, шо вже треба тягло замислюватися про початкову освіту для Марка.
Досвід знайомих, що стикнулися з жертвами ігнорування виборцями та державою освітньої сфери, не дуже надихає.
Але одна справа - низька якість викладання.
Це можна надолужити домашнім навчанням.
Інша - отаке лайно в головах тих, хто вчить дітей.
І вони ще пишуть, що вчать критичному мисленню.
В цікаві часи живемо.
Допис Світлани Вовк https://www.facebook.com/1317312394/posts/10226423557478059
«За 10 годин пост набрав тисячу лайків і півсотні репостів.
Які наслідки антивакцинаторської поведінки вчителів?
Зростання рівня захворюваності, ризики long-COVID-19, смертність аналогічна минулорічній хвилі.
Яка мотивація подібних заяв?
Марнославство, боротьба за увагу і статус.
Навіть смерть і хвороба використовуються задля втіхи власного его.
Цікаво, що ситуацію для задоволення аналогічних потреб використовують адміни груп, де подібне поширюються під соусом демократії.
Люди - такі люди, що навіть готові ризикувати життям і здоров’ям заради відчуття власної значущості.»
Шановні, тут абсолютно неймовірна та важлива інформація для студентів-магістрів, які прагнуть поглибити свої знання в галузі фізики, математики, біофізики, комп’ютерних наук і паралельно взяти участь у виконанні справжніх наукових досліджень в дуже хороших інститутах Національної академії наук.
Окрім того, що мене дуже тішить такий підхід до залучення наукової молоді до наукової роботи, важливо, що на період стажування від 6 до 12 місяців студенти можуть бути забезпечені місцем в академічному гуртожитку.
Тобто ця історія не лише для киян та студентів з Києва.
Якби свого часу існувала подібна програма - я б напевне скористався.
Загалом, або використайте цю інформацію за призначенням, або ж покажіть її тим знайомим студентам-магістрам, які будуть Вам за неї вдячні.
Майте гарний вечір.
Допис Національної академії наук України https://www.facebook.com/NASofUkraine/posts/2709112529388193
"Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України | Інститут теоретичної фізики ім М М Боголюбова НАН України |, Інститут математики НАН України | Інститут математики НАН України |, Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України | G V Kurdyumov Institute for Metal Physics of the NAS of Ukraine |, Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України | Інститут фізіології імені О.О. Богомольця НАН України | Bogomoletz Institute of Physiology |, Інститут фізики НАН України | УФТ - Інститут фізики НАН України | Інститут фізики НАН України - офіційна сторінка | спільно з Київським академічним університетом НАН України і МОН України | Kyiv Academic University | оголошують набір студентів на Боголюбовську програму стажування. Програму ініціював Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України задля залучення молоді до наукових досліджень і поглиблення співпраці з університетами України.
🎓 Боголюбовська програма стажування реалізуватиметься в рамках академічної мобільності Київського академічного університету. У Програмі можуть брати участь студенти-магістранти університетів України, які прагнуть поглибити свої знання в галузі фізики, математики, біофізики, комп’ютерних наук і долучитися до виконання наукових досліджень разом із провідними науковцями НАН України. Ці дослідження можуть стати основою бакалаврських і магістерських робіт.
👩💻 Термін стажування – від 6 до 12 місяців.
🔰 Керівник Програми – Президент Національної академії наук України академік Анатолій Загородній.
🏘 На час стажування студентів забезпечать місцем у гуртожитку НАН України. Виплату стипендії має забезпечити університет, що направляє студента на стажування.
🧑🏫 Під час стажування учасники Програми зможуть пройти підготовку в рамках унікальних курсів із різних дисциплін, зокрема:
• фізики новітніх квантових матеріалів, нанофізики;
• квантової оптики та квантової інформації;
• методів машинного навчання;
• астрофізики, фізики елементарних частинок та космології;
• біофізики, нейрофізіології;
• математичної фізики.
❗️ Для зарахування студент має скласти іспит із математики та фізики або пройти підготовчий онлайн-курс (упродовж трьох місяців – у жовтні–грудні 2021 року).
📅 Початок стажування – з січня 2022 року.
⏳ Заявки приймаються до 24 вересня 2021 року.
📌 Деталі – на сайті Боголюбовської програми:
https://baip.kau.edu.ua/"
Окрім того, що мене дуже тішить такий підхід до залучення наукової молоді до наукової роботи, важливо, що на період стажування від 6 до 12 місяців студенти можуть бути забезпечені місцем в академічному гуртожитку.
Тобто ця історія не лише для киян та студентів з Києва.
Якби свого часу існувала подібна програма - я б напевне скористався.
Загалом, або використайте цю інформацію за призначенням, або ж покажіть її тим знайомим студентам-магістрам, які будуть Вам за неї вдячні.
Майте гарний вечір.
Допис Національної академії наук України https://www.facebook.com/NASofUkraine/posts/2709112529388193
"Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України | Інститут теоретичної фізики ім М М Боголюбова НАН України |, Інститут математики НАН України | Інститут математики НАН України |, Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України | G V Kurdyumov Institute for Metal Physics of the NAS of Ukraine |, Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України | Інститут фізіології імені О.О. Богомольця НАН України | Bogomoletz Institute of Physiology |, Інститут фізики НАН України | УФТ - Інститут фізики НАН України | Інститут фізики НАН України - офіційна сторінка | спільно з Київським академічним університетом НАН України і МОН України | Kyiv Academic University | оголошують набір студентів на Боголюбовську програму стажування. Програму ініціював Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України задля залучення молоді до наукових досліджень і поглиблення співпраці з університетами України.
🎓 Боголюбовська програма стажування реалізуватиметься в рамках академічної мобільності Київського академічного університету. У Програмі можуть брати участь студенти-магістранти університетів України, які прагнуть поглибити свої знання в галузі фізики, математики, біофізики, комп’ютерних наук і долучитися до виконання наукових досліджень разом із провідними науковцями НАН України. Ці дослідження можуть стати основою бакалаврських і магістерських робіт.
👩💻 Термін стажування – від 6 до 12 місяців.
🔰 Керівник Програми – Президент Національної академії наук України академік Анатолій Загородній.
🏘 На час стажування студентів забезпечать місцем у гуртожитку НАН України. Виплату стипендії має забезпечити університет, що направляє студента на стажування.
🧑🏫 Під час стажування учасники Програми зможуть пройти підготовку в рамках унікальних курсів із різних дисциплін, зокрема:
• фізики новітніх квантових матеріалів, нанофізики;
• квантової оптики та квантової інформації;
• методів машинного навчання;
• астрофізики, фізики елементарних частинок та космології;
• біофізики, нейрофізіології;
• математичної фізики.
❗️ Для зарахування студент має скласти іспит із математики та фізики або пройти підготовчий онлайн-курс (упродовж трьох місяців – у жовтні–грудні 2021 року).
📅 Початок стажування – з січня 2022 року.
⏳ Заявки приймаються до 24 вересня 2021 року.
📌 Деталі – на сайті Боголюбовської програми:
https://baip.kau.edu.ua/"
Шановні, маю для Вас 25 науково-популярних розповідей про те, чим займаються наші вчені.
Я регулярно пишу, що завдяки реформі науки від 2015 року в Україні виникла в тому числі така прекрасна інституція, як Національний фонд досліджень України, основну місію якого можна охарактеризувати як "надати найкращим науковим командам найкращі можливості".
На цю структуру вже витрачено сотні мільйонів гривень, реалізація проєктів триває другій рік поспіль.
Логічно, що має бути інформація, а що ж наші найкращі науковці роблять і нашо воно треба?
Так от, на сайті НФДУ є цілий розділ, присвячений цим питанням:
https://nrfu.org.ua/nashi-peremozhczi/
Я не скажу, що ці тексти є дуже простими для всіх пересічних громадян.
Але, як на мене, Світлана Галата зробила максимум можливого, аби складнопідрядні речення з вирвиоконауковою термінологією, що пишеться в наукових статтях та звітах, перетворилися на зрозумілий короткий логічний текст, звідки стає зрозумілим:
- що і хто робить
- яку актуальну проблему вирішують
- що зробили
- яке дороговартісне обладнання придбали
- які плани мають
Про що пишуть?
1. Про багатозонність електронних станів, а якщо людською мовою - про нові матеріали і технології для розробки квантового комп'ютера
https://nrfu.org.ua/news/kvantovyj-kompyuter-nova-era-na-porozi/
2. Про синтез наноматеріалів із заданими властивостями
https://nrfu.org.ua/news/zeleni-dvyguny-ta-insha-fantastyka/
3. Про полімерні композитні наноматеріали з антимікробною та противірусною активністю
https://nrfu.org.ua/news/3d-tehnologiyi-proty-grypu-stafilokoku-adenovirusu/
4. Про гібридні суперконденсатори, тобто нові більш надійні джерела струму
https://nrfu.org.ua/news/akumulyator-shho-ne-sidaye/
5. Про поведінкову економіку, кризу від пандемії і шляхи відновлення економіки
https://nrfu.org.ua/news/zvychky-ta-ekonomika/
6. Про те, куди поділися 60 мільярдів доларів, що було надано як допомогу нашій країні за часи Незалежності.
https://nrfu.org.ua/news/mizhnarodna-dopomoga-uporyadkuvaty-ta-kontrolyuvaty/
7. Про виробництво біопалива та подовження термінів його зберігання
https://nrfu.org.ua/news/biopalyvo-z-pustyrya-zvalyshha-i-probirky/
8. Про нові матеріали для будівництва якісних автошляхів
https://nrfu.org.ua/news/dorogy-hoch-bokom-kotysya/
9. Про шляхи модернізації двохсоттисячного парку вантажних вагонів в Україні.
https://nrfu.org.ua/news/innovacziyi-u-vantazhnomu-vagoni/
10. Про нові наноматеріали та плазмовий реактор
https://nrfu.org.ua/news/nanotehnologiyi-majbutnogo/
11. Про розвиток Всесвіту упродовж 1-ї секунди його існування.
https://nrfu.org.ua/news/utochnyty-istoriyu-vsesvitu/
12. Про розбудову українського мовно-культурного простору
(Чесно кажучи, мені, як дуже далекому від філології, назва наукового проєкту - «Еколінгвістичні модуси дискурсивного простору України в європейському полікультурному континуумі» - здалася найбільш складною ))) )
https://nrfu.org.ua/news/bezpeka-movy/
13. Про переробку автомобілів і паливно-мастильних матеріалів
https://nrfu.org.ua/news/avtomotloh-zneshkodyty/
14. Про підземні "артерії" міст та урбаністику
https://nrfu.org.ua/news/misto-majbutnogo/
15. Про безпеку нафтогазопроводів
https://nrfu.org.ua/news/rozpiznaty-nebezpeku/
16. Про оцінку ризиків радіоактивного забруднення у випадку повеней на Дніпрі
https://nrfu.org.ua/news/kyyivske-more-shho-pidnime-na-poverhnyu-velyka-voda/
17. Про біологічну рекультивацію забруднених земель
https://nrfu.org.ua/news/zamist-smittyezvalyshha-pole-dlya-golfa/
18. Про штучний інтелект, що допомагатиме обробляти супутникові знімки
https://nrfu.org.ua/news/majsternya-v-hmarah-ucheni-navchayut-shtuchnyj-intelekt-praczyuvaty-na-koryst-krayiny/
19. Про новітні індикатори, корисні для виявлення злоякісних новоутворень та ін.
https://nrfu.org.ua/news/oleksandr-roshal-nauka-dlya-zhyttya-rozrobka-harkivskyh-uchenyh-potribna-v-medyczyni-ekologiyi-energozberezhenni/
20. Про психологічну підтримку літніх людей
https://nrfu.org.ua/news/vik-obranyh-abo-yak-ukrayinski-naukovczi-pidtrymuyut-litnih-lyudej-pid-chas-pandemiyi/
21.
Я регулярно пишу, що завдяки реформі науки від 2015 року в Україні виникла в тому числі така прекрасна інституція, як Національний фонд досліджень України, основну місію якого можна охарактеризувати як "надати найкращим науковим командам найкращі можливості".
На цю структуру вже витрачено сотні мільйонів гривень, реалізація проєктів триває другій рік поспіль.
Логічно, що має бути інформація, а що ж наші найкращі науковці роблять і нашо воно треба?
Так от, на сайті НФДУ є цілий розділ, присвячений цим питанням:
https://nrfu.org.ua/nashi-peremozhczi/
Я не скажу, що ці тексти є дуже простими для всіх пересічних громадян.
Але, як на мене, Світлана Галата зробила максимум можливого, аби складнопідрядні речення з вирвиоконауковою термінологією, що пишеться в наукових статтях та звітах, перетворилися на зрозумілий короткий логічний текст, звідки стає зрозумілим:
- що і хто робить
- яку актуальну проблему вирішують
- що зробили
- яке дороговартісне обладнання придбали
- які плани мають
Про що пишуть?
1. Про багатозонність електронних станів, а якщо людською мовою - про нові матеріали і технології для розробки квантового комп'ютера
https://nrfu.org.ua/news/kvantovyj-kompyuter-nova-era-na-porozi/
2. Про синтез наноматеріалів із заданими властивостями
https://nrfu.org.ua/news/zeleni-dvyguny-ta-insha-fantastyka/
3. Про полімерні композитні наноматеріали з антимікробною та противірусною активністю
https://nrfu.org.ua/news/3d-tehnologiyi-proty-grypu-stafilokoku-adenovirusu/
4. Про гібридні суперконденсатори, тобто нові більш надійні джерела струму
https://nrfu.org.ua/news/akumulyator-shho-ne-sidaye/
5. Про поведінкову економіку, кризу від пандемії і шляхи відновлення економіки
https://nrfu.org.ua/news/zvychky-ta-ekonomika/
6. Про те, куди поділися 60 мільярдів доларів, що було надано як допомогу нашій країні за часи Незалежності.
https://nrfu.org.ua/news/mizhnarodna-dopomoga-uporyadkuvaty-ta-kontrolyuvaty/
7. Про виробництво біопалива та подовження термінів його зберігання
https://nrfu.org.ua/news/biopalyvo-z-pustyrya-zvalyshha-i-probirky/
8. Про нові матеріали для будівництва якісних автошляхів
https://nrfu.org.ua/news/dorogy-hoch-bokom-kotysya/
9. Про шляхи модернізації двохсоттисячного парку вантажних вагонів в Україні.
https://nrfu.org.ua/news/innovacziyi-u-vantazhnomu-vagoni/
10. Про нові наноматеріали та плазмовий реактор
https://nrfu.org.ua/news/nanotehnologiyi-majbutnogo/
11. Про розвиток Всесвіту упродовж 1-ї секунди його існування.
https://nrfu.org.ua/news/utochnyty-istoriyu-vsesvitu/
12. Про розбудову українського мовно-культурного простору
(Чесно кажучи, мені, як дуже далекому від філології, назва наукового проєкту - «Еколінгвістичні модуси дискурсивного простору України в європейському полікультурному континуумі» - здалася найбільш складною ))) )
https://nrfu.org.ua/news/bezpeka-movy/
13. Про переробку автомобілів і паливно-мастильних матеріалів
https://nrfu.org.ua/news/avtomotloh-zneshkodyty/
14. Про підземні "артерії" міст та урбаністику
https://nrfu.org.ua/news/misto-majbutnogo/
15. Про безпеку нафтогазопроводів
https://nrfu.org.ua/news/rozpiznaty-nebezpeku/
16. Про оцінку ризиків радіоактивного забруднення у випадку повеней на Дніпрі
https://nrfu.org.ua/news/kyyivske-more-shho-pidnime-na-poverhnyu-velyka-voda/
17. Про біологічну рекультивацію забруднених земель
https://nrfu.org.ua/news/zamist-smittyezvalyshha-pole-dlya-golfa/
18. Про штучний інтелект, що допомагатиме обробляти супутникові знімки
https://nrfu.org.ua/news/majsternya-v-hmarah-ucheni-navchayut-shtuchnyj-intelekt-praczyuvaty-na-koryst-krayiny/
19. Про новітні індикатори, корисні для виявлення злоякісних новоутворень та ін.
https://nrfu.org.ua/news/oleksandr-roshal-nauka-dlya-zhyttya-rozrobka-harkivskyh-uchenyh-potribna-v-medyczyni-ekologiyi-energozberezhenni/
20. Про психологічну підтримку літніх людей
https://nrfu.org.ua/news/vik-obranyh-abo-yak-ukrayinski-naukovczi-pidtrymuyut-litnih-lyudej-pid-chas-pandemiyi/
21.
Про розробку новітніх матеріалів - надпровідні квантові біти (кубіти), гнучкі магнітні плівки та, так звані, діраківські матеріали - що в перспективі зроблять чергову технологічну революцію
https://nrfu.org.ua/news/sergij-sharapov-finansuvannya-nauky-cze-ne-zajvi-vytraty-a-investycziya-v-majbutnye-krayiny/
Ну, і 4 проєкти присвячені боротьбі з коронавірусом чи прогнозуванню пандемії
https://nrfu.org.ua/news/nauka-proty-pandemiyi-yak-ukrayinski-naukovczi-dopomagayut-peredbachaty-i-dolaty-naslidky-covid-19/
https://nrfu.org.ua/news/prodovolcha-bezpeka-krayiny/
https://nrfu.org.ua/news/sklasty-pazl-pandemiyi-j-zupynyty-yiyi/
https://nrfu.org.ua/news/vhid-dlya-koronavirusu-zablokuvaty/
Мені важко оцінити рівень всіх проєктів і це нормально, але читати дуже цікаво.
Особливо тішать два моменти:
1. Зверніть увагу на географію учасників досліджень.
Тут не тільки Київ, а й Львів, Івано-Франківськ, Суми. Якщо будуть виходити подібні публікації про інші наукові команди - побачите ще ширше представництво регіонів.
2. Керівниця фонду Ольга Полоцька відкрито у своєму інтерв'ю для газети Світ розповіла, що один з проєктів, присвячений розробці вакцини від коронавірусу, виявився нереалістичним.
https://www.facebook.com/GazetaSvit/posts/147778627529170
На моїй пам'яті, це вперше, коли надавець гранту не тільки відкрито заявляє, що якась робота не може бути виконана, а й робить це на проміжному етапі, а не на фініші.
Зазвичай, успішність будь-яких наукових проєктів за будь-якими іншими державними програмами завжди складає 100%, чого в принципі не може бути :)
Загалом, гортайте, читайте, поширюйте.
Сподіваюсь, команди вчених досягнуть поставлених цілей, а у держави вистачить клепки закатати мільярди не тільки в дороги, а й у впровадження отриманих результатів.
Майте гарний день.
https://nrfu.org.ua/news/sergij-sharapov-finansuvannya-nauky-cze-ne-zajvi-vytraty-a-investycziya-v-majbutnye-krayiny/
Ну, і 4 проєкти присвячені боротьбі з коронавірусом чи прогнозуванню пандемії
https://nrfu.org.ua/news/nauka-proty-pandemiyi-yak-ukrayinski-naukovczi-dopomagayut-peredbachaty-i-dolaty-naslidky-covid-19/
https://nrfu.org.ua/news/prodovolcha-bezpeka-krayiny/
https://nrfu.org.ua/news/sklasty-pazl-pandemiyi-j-zupynyty-yiyi/
https://nrfu.org.ua/news/vhid-dlya-koronavirusu-zablokuvaty/
Мені важко оцінити рівень всіх проєктів і це нормально, але читати дуже цікаво.
Особливо тішать два моменти:
1. Зверніть увагу на географію учасників досліджень.
Тут не тільки Київ, а й Львів, Івано-Франківськ, Суми. Якщо будуть виходити подібні публікації про інші наукові команди - побачите ще ширше представництво регіонів.
2. Керівниця фонду Ольга Полоцька відкрито у своєму інтерв'ю для газети Світ розповіла, що один з проєктів, присвячений розробці вакцини від коронавірусу, виявився нереалістичним.
https://www.facebook.com/GazetaSvit/posts/147778627529170
На моїй пам'яті, це вперше, коли надавець гранту не тільки відкрито заявляє, що якась робота не може бути виконана, а й робить це на проміжному етапі, а не на фініші.
Зазвичай, успішність будь-яких наукових проєктів за будь-якими іншими державними програмами завжди складає 100%, чого в принципі не може бути :)
Загалом, гортайте, читайте, поширюйте.
Сподіваюсь, команди вчених досягнуть поставлених цілей, а у держави вистачить клепки закатати мільярди не тільки в дороги, а й у впровадження отриманих результатів.
Майте гарний день.
❤1
Шановні, просто щоб зафіксувати для історії.
Я згадував, що Конституційний суд відмовився розглядати подання нардепів щодо визнання неконституційним призначення Шкарлєта Міністром освіти і науки.
Ця новина мене не здивувала і я був до неї готовий.
Своїм - все, ворогам - закон (доведено збудженням ДБР на Лероса і імпотенцією щодо Трухіна)
Але причини нерозгляду питання КСУ мене, якщо чесно, вразили.
Бо є відмазки, є формальні відмазки, а є оце.
Ви просто почитайте аналіз від Данила Мокрика.
Відео голосування, де має бути зафіксованим кнопкодавство, бачте, немає.
Звісно, бо його ж депутатам і не надає, якщо не помиляюсь, держохорона.
І підписи депутатів не завізовані якоюсь там посадовою особою.
Мені здається, що це прекрасно.
Максимально прекрасно.
Треба закарбувати це в пам'яті.
Майте гарний день.
Допис Данила Мокрика https://www.facebook.com/danylo.mokryk/posts/10159494257528700
"Чому Конституційний Суд відмовився розглядати (не)конституційність призначення міністром Шкарлета? Прочитав оце ухвалу КС.
Нагадаю, що на початку березня народні депутати звернулися до Конституційного Суду щодо неконституційності призначення Шкарлета міністром. Чому? Бо, хоча за призначення Шкарлета набралося рівно 226 голосів (тютєлька в тютєльку), це звершилося за допомогою кнопкодавства.
46 нардепів звернулися з цього приводу до Конституційного Суду.
Два тижні тому, 31 серпня, Конституційний Суд відмовився навіть відкривати провадження за цим поданням. Причини? Їх, як випливає з ухвали, - дві.
1. До конституційного подання не долучено додатків. Зокрема, відеозаписів із зали Верховної Ради, на які посилаються скаржники і на яких нібито мало бути зафіксоване кнокодавство.
Як ми пам'ятаємо, відео голосування за Шкарлета містичним образом ісчєзло.
2. В конституційному поданні, каже КС, не підраховані підписи нардепів на кожній сторінці, хтось із них підписався з іменем та по-батькові, а хтось - із ініціалами, а самі підписи - "офіційно не підтверджені і не завірені уповноваженою посадовою особою".
Це, вважає КС, є порушенням ст. 51 Закону про Конституційний Суд, в якій встановлено вимоги до конституційного подання.
Тільки от якщо ви відкриєте цю саму ст. 51, то ви не знайдете там нічого ані про підрахунок підписів на кожній сторінці, ані про імена чи ініціали, ані про підтвердження чи завірення підписів. Вот прямо зовсім нічого.
Нахіба це було додавати - неясно. Но - вот так.
Втім, так чи інакше, це рішення Конституційного Суду - не підтвердження конституційності призначення Шкарлета на посаду міністра.
Це - відмова з формальних підстав без рішення по суті.
Це варто пам'ятати на випадок, якщо Шкарлет щось почне говорити про рішення КС на його користь. А він - може. Вже колись хвалися рішенням ОАСКу, яке, за його словами, підтвердило його академічну доброчесність (а насправді ОАСК просто вирішив, що НАЗЯВО просто НЕ МАЛО ПРАВА встановлювати у наукових роботах Шкарлета плагіат).
Ухвалу можна прочитати тут: https://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/109y_2021.pdf"
Я згадував, що Конституційний суд відмовився розглядати подання нардепів щодо визнання неконституційним призначення Шкарлєта Міністром освіти і науки.
Ця новина мене не здивувала і я був до неї готовий.
Своїм - все, ворогам - закон (доведено збудженням ДБР на Лероса і імпотенцією щодо Трухіна)
Але причини нерозгляду питання КСУ мене, якщо чесно, вразили.
Бо є відмазки, є формальні відмазки, а є оце.
Ви просто почитайте аналіз від Данила Мокрика.
Відео голосування, де має бути зафіксованим кнопкодавство, бачте, немає.
Звісно, бо його ж депутатам і не надає, якщо не помиляюсь, держохорона.
І підписи депутатів не завізовані якоюсь там посадовою особою.
Мені здається, що це прекрасно.
Максимально прекрасно.
Треба закарбувати це в пам'яті.
Майте гарний день.
Допис Данила Мокрика https://www.facebook.com/danylo.mokryk/posts/10159494257528700
"Чому Конституційний Суд відмовився розглядати (не)конституційність призначення міністром Шкарлета? Прочитав оце ухвалу КС.
Нагадаю, що на початку березня народні депутати звернулися до Конституційного Суду щодо неконституційності призначення Шкарлета міністром. Чому? Бо, хоча за призначення Шкарлета набралося рівно 226 голосів (тютєлька в тютєльку), це звершилося за допомогою кнопкодавства.
46 нардепів звернулися з цього приводу до Конституційного Суду.
Два тижні тому, 31 серпня, Конституційний Суд відмовився навіть відкривати провадження за цим поданням. Причини? Їх, як випливає з ухвали, - дві.
1. До конституційного подання не долучено додатків. Зокрема, відеозаписів із зали Верховної Ради, на які посилаються скаржники і на яких нібито мало бути зафіксоване кнокодавство.
Як ми пам'ятаємо, відео голосування за Шкарлета містичним образом ісчєзло.
2. В конституційному поданні, каже КС, не підраховані підписи нардепів на кожній сторінці, хтось із них підписався з іменем та по-батькові, а хтось - із ініціалами, а самі підписи - "офіційно не підтверджені і не завірені уповноваженою посадовою особою".
Це, вважає КС, є порушенням ст. 51 Закону про Конституційний Суд, в якій встановлено вимоги до конституційного подання.
Тільки от якщо ви відкриєте цю саму ст. 51, то ви не знайдете там нічого ані про підрахунок підписів на кожній сторінці, ані про імена чи ініціали, ані про підтвердження чи завірення підписів. Вот прямо зовсім нічого.
Нахіба це було додавати - неясно. Но - вот так.
Втім, так чи інакше, це рішення Конституційного Суду - не підтвердження конституційності призначення Шкарлета на посаду міністра.
Це - відмова з формальних підстав без рішення по суті.
Це варто пам'ятати на випадок, якщо Шкарлет щось почне говорити про рішення КС на його користь. А він - може. Вже колись хвалися рішенням ОАСКу, яке, за його словами, підтвердило його академічну доброчесність (а насправді ОАСК просто вирішив, що НАЗЯВО просто НЕ МАЛО ПРАВА встановлювати у наукових роботах Шкарлета плагіат).
Ухвалу можна прочитати тут: https://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/109y_2021.pdf"
Дуже хороші новини.
Україна, здається, відновлює свій науково-дослідний флот.
Окрім свого криголама наша держава отримає науково-дослідне судно, що вже прямує з Північного моря до Одеси.
Вперше про "Бельгіку" я почув з коментарів під постом про купівлю Україною у Великої Британії власного криголама, що обслуговуватиме в тому числі нашу Антарктичну станцію Академік Вернадський.
І ось, виявляється, Бельгія подарувала нам своє старе, але капітально-відремонтоване судно, метою якого буде вивчення вод Чорного моря.
Адже росія, що захопила Крим, вкрала, по суті, всю наукову інфраструктуру - телескопи, центри космічного зв'язку, інститути, обладнання, і, звісно, корабель Професор Водяницький, що належав колись одному з найкращих наукових інститутів України - Інституту біології південних морів НАН України.
Нині інститут - теж в окупації.
DW зробила прекрасний матеріал про те, що то за Бельгіка, що вона може і що вона робитиме в Україні.
Особливо зверніть увагу на те, як взагалі виникла ідея передати корабель Україні.
Тому я завжди кажу - слова мають значення.
Пояснення - важать.
Нормальні люди - дослухаються.
Дяка Люку Ванкраєну, невідомій співробітниці з України, її батьку, а також, звісно, уряду Бельгії.
https://www.dw.com/uk/yak-v-ukrainy-ziavyvsia-novyi-doslidnytskyi-korabel-i-chomu-tse-vazhlyvo-dlia-yes/a-59177298
В кінці статті є серйозне зауваження, що подарований корабель лише тоді згодиться, якщо його обслуговуваня нормально фінансуватимуть.
Дивлячись на проєкт держбюджету 2022 на науку - у мене виникає занепокоєння.
Майте гарний день.
P.S. І так, цікаво, як судно назвуть.
Україна, здається, відновлює свій науково-дослідний флот.
Окрім свого криголама наша держава отримає науково-дослідне судно, що вже прямує з Північного моря до Одеси.
Вперше про "Бельгіку" я почув з коментарів під постом про купівлю Україною у Великої Британії власного криголама, що обслуговуватиме в тому числі нашу Антарктичну станцію Академік Вернадський.
І ось, виявляється, Бельгія подарувала нам своє старе, але капітально-відремонтоване судно, метою якого буде вивчення вод Чорного моря.
Адже росія, що захопила Крим, вкрала, по суті, всю наукову інфраструктуру - телескопи, центри космічного зв'язку, інститути, обладнання, і, звісно, корабель Професор Водяницький, що належав колись одному з найкращих наукових інститутів України - Інституту біології південних морів НАН України.
Нині інститут - теж в окупації.
DW зробила прекрасний матеріал про те, що то за Бельгіка, що вона може і що вона робитиме в Україні.
Особливо зверніть увагу на те, як взагалі виникла ідея передати корабель Україні.
Тому я завжди кажу - слова мають значення.
Пояснення - важать.
Нормальні люди - дослухаються.
Дяка Люку Ванкраєну, невідомій співробітниці з України, її батьку, а також, звісно, уряду Бельгії.
https://www.dw.com/uk/yak-v-ukrainy-ziavyvsia-novyi-doslidnytskyi-korabel-i-chomu-tse-vazhlyvo-dlia-yes/a-59177298
В кінці статті є серйозне зауваження, що подарований корабель лише тоді згодиться, якщо його обслуговуваня нормально фінансуватимуть.
Дивлячись на проєкт держбюджету 2022 на науку - у мене виникає занепокоєння.
Майте гарний день.
P.S. І так, цікаво, як судно назвуть.
Deutsche Welle
Як в України з'явився новий дослідницький корабель і чому це важливо для ЄС
Україна отримала у подарунок від Бельгії дослідницьке судно "Бельгіка", яке вивчатиме води Чорного і Азовського морів. "Бельгіка" замінить корабель "Професор Водяницький", який залишився в окупованому Криму.
От ніколи не думав, що опинюся на одній заставці з Поплавським і Аваковим :)
На вихідних мав честь бути запрошеним на Легкошоу від Богданом Буткевичем та Мариною Данилюк-Ярмолаєвою.
Поговорили про стан української науки, зефір від Гордона, захист Ківи, лабораторію низьковимірних структур та Олексія Болдирєва.
Не питайте тут, в чому логіка і як так вийшло.
https://www.youtube.com/watch?v=NZr4KpxAm1M
Але найцікавіше те, що сказала моя мама, коли побачила цей випуск.
"Чому б̶е̶з̶ ̶ш̶а̶п̶к̶и̶ ̶і̶ похудав?"
Мені здається, я ніколи не від'їмся так, щоб вона була спокійна :).
Майте гарний вечір.
На вихідних мав честь бути запрошеним на Легкошоу від Богданом Буткевичем та Мариною Данилюк-Ярмолаєвою.
Поговорили про стан української науки, зефір від Гордона, захист Ківи, лабораторію низьковимірних структур та Олексія Болдирєва.
Не питайте тут, в чому логіка і як так вийшло.
https://www.youtube.com/watch?v=NZr4KpxAm1M
Але найцікавіше те, що сказала моя мама, коли побачила цей випуск.
"Чому б̶е̶з̶ ̶ш̶а̶п̶к̶и̶ ̶і̶ похудав?"
Мені здається, я ніколи не від'їмся так, щоб вона була спокійна :).
Майте гарний вечір.
YouTube
Янголятко Аваков, ТікТокер Поплавський, топ сексуальних політиків | Антон Сененко – гість Легко-шоу
Друзі та подруги, вітаємо вас на восьмому випуску “Легко-шоу”!
Сьогодні легко й весело говоримо про те, як Арсен Аваков розважається в Інстаграмі, чи розрізняє Михайло Поплавський факультет і факультатив та навіщо йому ТікТок, а ще – про вкрай оригінальне…
Сьогодні легко й весело говоримо про те, як Арсен Аваков розважається в Інстаграмі, чи розрізняє Михайло Поплавський факультет і факультатив та навіщо йому ТікТок, а ще – про вкрай оригінальне…
Шановні, маю інформацію про дві шикарні можливості - для розвитку підлітків від The Aspen Institute Kyiv та класнючий конкурс від NASA, де можуть взяти участь студенти, аналітики, науковці, програмісти, дизайнери, аніматори, письменники, мейкери, інженери і всі фанати космосу і технологій.
1. З 26 по 30 жовтня стартує черговий семінар для підлітків "Обрії майбутнього" від The Aspen Institute Kyiv. Чесно кажучи, навіть важко коментувати, що це таке, але якби свого часу у нульові я потрапив на такий семінар, я б в набагато більш ранньому віці подолав купу проблем, що були в моїй голові.
Обрії майбутнього - це коли десятикласники з різних куточків країни комунікують між собою, обговорюють проблеми, що їх хвилюють, доєднуються до цікавих філософських тем, зустрічаються з цікавими мислителями, письменниками, вченими, створюють та втілюють власні проєкти.
Це величезний казан, де вирують ідеї, нові навички самі інсталюються в голови, а однодумці з'являються всюди - від високих Карпат до степів Донбасу.
Раджу.
https://aspeninstitutekyiv.org/event/aspen-teens-6/
Зверніть увагу, що дедлайн подачі заявок - 7-8 жовтня.
2. Можливо Ви чули чи читали у мене, що українська команда минулого року здобула перемогу на хакатоні від NASA з проєктом пристрою, що дозволяє дозаправку супутників прямо на орбіті.
Так от, цей конкурс починається знову, реєстрацію відкрито.
NASA International Space Apps Challenge Kyiv
https://www.facebook.com/events/529559771674151
В 2020-му участь в конкурсі взяли 26 тисяч учасників з 148 країн світу.
Тож якщо Ви достатньо завзяті та амбітні, аби згенерувати щось таке, що вразить розумників з НАСА - подавайтесь.
Звертаю увагу, що 48-годинне змагання стартує вже 2 жовтня, тому не баріться з реєстрацією.
Хай буде з Вами Сила.
Майте гарний день.
1. З 26 по 30 жовтня стартує черговий семінар для підлітків "Обрії майбутнього" від The Aspen Institute Kyiv. Чесно кажучи, навіть важко коментувати, що це таке, але якби свого часу у нульові я потрапив на такий семінар, я б в набагато більш ранньому віці подолав купу проблем, що були в моїй голові.
Обрії майбутнього - це коли десятикласники з різних куточків країни комунікують між собою, обговорюють проблеми, що їх хвилюють, доєднуються до цікавих філософських тем, зустрічаються з цікавими мислителями, письменниками, вченими, створюють та втілюють власні проєкти.
Це величезний казан, де вирують ідеї, нові навички самі інсталюються в голови, а однодумці з'являються всюди - від високих Карпат до степів Донбасу.
Раджу.
https://aspeninstitutekyiv.org/event/aspen-teens-6/
Зверніть увагу, що дедлайн подачі заявок - 7-8 жовтня.
2. Можливо Ви чули чи читали у мене, що українська команда минулого року здобула перемогу на хакатоні від NASA з проєктом пристрою, що дозволяє дозаправку супутників прямо на орбіті.
Так от, цей конкурс починається знову, реєстрацію відкрито.
NASA International Space Apps Challenge Kyiv
https://www.facebook.com/events/529559771674151
В 2020-му участь в конкурсі взяли 26 тисяч учасників з 148 країн світу.
Тож якщо Ви достатньо завзяті та амбітні, аби згенерувати щось таке, що вразить розумників з НАСА - подавайтесь.
Звертаю увагу, що 48-годинне змагання стартує вже 2 жовтня, тому не баріться з реєстрацією.
Хай буде з Вами Сила.
Майте гарний день.
Коли наука годує
Дуже часто на публічних подіях мене запитують, чи немає наукових сфер в Україні, де все ж можна отримувати пристойну зарплатню?
Є, - завжди відповідаю я. І серед іншого називаю хімію.
Ще в гуртожитку я мешкав в одній кімнаті з молодим науковцем, який в позанавчальний час працював на синтезі хімічних речовин.
І на фоні зарплати в тій компанії його ж стипендія в аспірантурі виглядала як кишенькові витрати на обіди.
Розумні хіміки дуже потрібні.
От прям дуже.
Звісно, не Україні (бо, в принципі, сучасній Україні, таке враження, вчені геть не треба), а закордонним замовникам.
Тим не менш, це та сфера, де і наукою можна займатися, і з голоду не вмерти.
Завдяки Наталі Лютенко прочитав прекрасний матеріал про українську хімічну компанію Єнамін, що за останні роки перетворилася буквально на світового монстра (в хорошому сенсі слова) світового хімічного ринку.
https://biz.liga.net/ua/ekonomika/all/interview/prodavtsy-molekul-na-polmilliarda-kak-ukrainskie-himiki-sozdali-enamin-pervoe-intervyu
Найбільші в світі фармгіганти, ліки яких Ви купуєте, є їхніми клієнтами.
(Звісно, українська фарміндустрія, що подекуди випускає спиртові настоянки будяків - поки ніц не замовляє. Нащо, якщо нормально купують настоянки будяків?).
Читайте, дивуйтесь, пишайтесь.
Маю надію, що у них ніколи не з'явиться інвестняня і вони й надалі процвітатимуть.
P.S. До речі, якщо Ви пам'ятаєте новину про першого українця, що виграв мегапрестижний грант на дослідження ERC, то він виконуватиме свою роботу саме на базі Єнаміну.
https://hromadske.ua/posts/ukrayinskij-himik-vpershe-otrimav-grant-yevropejskoyi-doslidnickoyi-radi-na-doslidzhennya-jomu-dali-majzhe-2-miljoni-yevro
Майте гарний вечір.
Дуже часто на публічних подіях мене запитують, чи немає наукових сфер в Україні, де все ж можна отримувати пристойну зарплатню?
Є, - завжди відповідаю я. І серед іншого називаю хімію.
Ще в гуртожитку я мешкав в одній кімнаті з молодим науковцем, який в позанавчальний час працював на синтезі хімічних речовин.
І на фоні зарплати в тій компанії його ж стипендія в аспірантурі виглядала як кишенькові витрати на обіди.
Розумні хіміки дуже потрібні.
От прям дуже.
Звісно, не Україні (бо, в принципі, сучасній Україні, таке враження, вчені геть не треба), а закордонним замовникам.
Тим не менш, це та сфера, де і наукою можна займатися, і з голоду не вмерти.
Завдяки Наталі Лютенко прочитав прекрасний матеріал про українську хімічну компанію Єнамін, що за останні роки перетворилася буквально на світового монстра (в хорошому сенсі слова) світового хімічного ринку.
https://biz.liga.net/ua/ekonomika/all/interview/prodavtsy-molekul-na-polmilliarda-kak-ukrainskie-himiki-sozdali-enamin-pervoe-intervyu
Найбільші в світі фармгіганти, ліки яких Ви купуєте, є їхніми клієнтами.
(Звісно, українська фарміндустрія, що подекуди випускає спиртові настоянки будяків - поки ніц не замовляє. Нащо, якщо нормально купують настоянки будяків?).
Читайте, дивуйтесь, пишайтесь.
Маю надію, що у них ніколи не з'явиться інвестняня і вони й надалі процвітатимуть.
P.S. До речі, якщо Ви пам'ятаєте новину про першого українця, що виграв мегапрестижний грант на дослідження ERC, то він виконуватиме свою роботу саме на базі Єнаміну.
https://hromadske.ua/posts/ukrayinskij-himik-vpershe-otrimav-grant-yevropejskoyi-doslidnickoyi-radi-na-doslidzhennya-jomu-dali-majzhe-2-miljoni-yevro
Майте гарний вечір.
LIGA
Продавці молекул на пів мільярда: як українські хіміки створили "Єнамін". Перше інтерв'ю
В Україні зросла одна з найбільших у Європі компаній з новітніх хімтехнологій. Вона виробляє і продає хімічні сполуки на 500 млн гривень на рік
Якщо добряче колупнути кожного користувача соцмереж, хто позиціонує себе, як критично мислячу прогресивну особину, виявиться, що в далекому чи не дуже минулому ця ж людина всерйоз читала гороскопи та тлумачник сновидінь.
Хтось ляскав себе по спині, бо наступив на люк чи змушений був повертатися, бо щось забув.
Хтось ворожив вночі перед дзеркалом і вдивлявся у самісіньке дно кавового горнятка.
Хтось досі вірить у посадки на весні і кінець епохи бідності.
У мене, наприклад, в дитинстві улюбленою рубрикою щотижневої великої газети окрім анекдотів був гороскоп.
Я це точно пам'ятаю і в чомусь це були прекрасні часи, коли я вважав що десь хтось знає, як воно у мене буде.
Потім я переконався, що життя є більш складним за фантазію мавпи за клавіатурою, і за трагедією це усвідомлення дорівнювало інформації, що не дід мороз приносить подарунки, а батько вночі розвантажує вагони, аби окрім їжі під ялинку було що покласти (90-ті, все ж).
Так от, у Вас ніколи не виникало запитання, чому так?
Чому люди в легких стадіях вірять в гороскопи, ворожіння, сновидіння, в важких - в рептилоїдів, ковід-змову, чіпування і злого Сороса (хоча, може він і правда злий, я не знаю)?
Звідки лізе ця вся маячня, чому вона чіпляється в головах людей і не зникає, попри те, що ми запускаємо ракети на Марс, а найкращі наукові журнали доступні онлайн?
Шановні, тут підвезли прекрасних наукових подкастів, які мають на меті то все пояснити.
Кожен - по 30-40 хвилин.
НЛО, чупакабри, магічне мислення, амулети, талісмани, екстрасенси, теорії змов та ковід-дисиденти - з точки зору нейрофізіологів, філософів, культурологів, істориків тощо.
І знаєте, хто ці подкасти зробив?
Одне з найкращих науково-популярних видань України Куншт за підтримки Український культурний фонд та у співпраці з Громадське радіо.
Можу тільки радити і слухаю вже сам.
Доступне на всіх популярних платформах:
Apple Podcasts (https://apple.co/3gyA8tc),
Spotify (https://spoti.fi/3yhhgFb),
Google Podcasts (https://bit.ly/3DffcBc),
YouTube (https://youtu.be/y6qX8SCWXbw)
Зберігайте, щоб не загубити, та дорогою на роботу чи додому - вмикайте.
Майте гарний вечір.
P.S. До речі, нагадаю, що якщо у Вас якась дууууууже довга мандрівка - можна послухати прекрасну оповідь Айзека Азімова "Фах" в озвучці Павла Поцелуєва від Alpha Centauri Ukraine (отут https://www.youtube.com/watch?v=BuzC-TUDgPo)
Хтось ляскав себе по спині, бо наступив на люк чи змушений був повертатися, бо щось забув.
Хтось ворожив вночі перед дзеркалом і вдивлявся у самісіньке дно кавового горнятка.
Хтось досі вірить у посадки на весні і кінець епохи бідності.
У мене, наприклад, в дитинстві улюбленою рубрикою щотижневої великої газети окрім анекдотів був гороскоп.
Я це точно пам'ятаю і в чомусь це були прекрасні часи, коли я вважав що десь хтось знає, як воно у мене буде.
Потім я переконався, що життя є більш складним за фантазію мавпи за клавіатурою, і за трагедією це усвідомлення дорівнювало інформації, що не дід мороз приносить подарунки, а батько вночі розвантажує вагони, аби окрім їжі під ялинку було що покласти (90-ті, все ж).
Так от, у Вас ніколи не виникало запитання, чому так?
Чому люди в легких стадіях вірять в гороскопи, ворожіння, сновидіння, в важких - в рептилоїдів, ковід-змову, чіпування і злого Сороса (хоча, може він і правда злий, я не знаю)?
Звідки лізе ця вся маячня, чому вона чіпляється в головах людей і не зникає, попри те, що ми запускаємо ракети на Марс, а найкращі наукові журнали доступні онлайн?
Шановні, тут підвезли прекрасних наукових подкастів, які мають на меті то все пояснити.
Кожен - по 30-40 хвилин.
НЛО, чупакабри, магічне мислення, амулети, талісмани, екстрасенси, теорії змов та ковід-дисиденти - з точки зору нейрофізіологів, філософів, культурологів, істориків тощо.
І знаєте, хто ці подкасти зробив?
Одне з найкращих науково-популярних видань України Куншт за підтримки Український культурний фонд та у співпраці з Громадське радіо.
Можу тільки радити і слухаю вже сам.
Доступне на всіх популярних платформах:
Apple Podcasts (https://apple.co/3gyA8tc),
Spotify (https://spoti.fi/3yhhgFb),
Google Podcasts (https://bit.ly/3DffcBc),
YouTube (https://youtu.be/y6qX8SCWXbw)
Зберігайте, щоб не загубити, та дорогою на роботу чи додому - вмикайте.
Майте гарний вечір.
P.S. До речі, нагадаю, що якщо у Вас якась дууууууже довга мандрівка - можна послухати прекрасну оповідь Айзека Азімова "Фах" в озвучці Павла Поцелуєва від Alpha Centauri Ukraine (отут https://www.youtube.com/watch?v=BuzC-TUDgPo)
Спеціалісти NASA намагаються вирішити серйозну проблему - колеса марсохода Curiosity за час експлуатації (з 2012 року, на секундочку) отримали значні ушкодження та мають величезну кількість дірок.
Оскільки на Марсі немає жодного шиномонтажа, сонцесяйний міг би до 30-річчя Незалежності зібрати команду шиномонтажників від України і надіслати її, як у фільмі Армагеддон, з рятувальною місією, тим самим піднявши авторитет країни на небачені досі рівні.
Думаю, на якийсь час це відволіче увагу міжнародних партнерів від судової та решти реформ.
Звісно, це абсолютно нереально, але мінімум тиждень всі б пообговорювали, як ідею з латинкою чи 5 запитань від президента (кстаті, шо вони там?).
Якщо ж серйозно, головний україномовний ютьюб-канал про космос Alpha Centauri Ukraine нарешті запустив розділ "Космодовідкова", де надаються відповіді на питання - навіть найелементарніші чи найдивніші - від звичайних глядачів.
Подивився в обід із великим задоволенням
https://www.youtube.com/watch?v=j6ZOBVNq4Uc
Тут і розповідається про дірки в колесах марсохода, ядерні буксири, космічний рельсотрон та основні технічні проблеми, з якими стикалися легендарні Вояджери, що нині є найвіддаленішими від Землі рукотворними об'єктами у Всесвіті.
І ще одне.
Німецьким фізикам вдалося підірвати зорю.
За ними цей успіх повторили американські колеги.
Звісно, все відбулося в комп'ютерній симуляції, але завдяки їй, здається, нарешті вчені змогли зрозуміти, як помирають зорі і як народжуються наднові.
У більшості виникне питання - нащо витрачати цілий день роботи суперкомп'ютера для моделювання 5 мілісекунд існування зорі?
Відповідь у тому, що всі ми є продуктом існування зір, їхньої смерті, вибухів і т.п.
А цікаві деталі та ілюстрації можна подивитись тут
https://thealphacentauri.net/98917-yak-vibuhayut-zori/
Так, та сама альфацентавра виклала прекрасний україномовний переклад статті Nature від 2018-го року про те, як вибухають зорі.
Захоплюючий текст з класним відео та зрозумілою інфографікою.
Такого б побільше.
Раджу.
Майте гарний день.
Оскільки на Марсі немає жодного шиномонтажа, сонцесяйний міг би до 30-річчя Незалежності зібрати команду шиномонтажників від України і надіслати її, як у фільмі Армагеддон, з рятувальною місією, тим самим піднявши авторитет країни на небачені досі рівні.
Думаю, на якийсь час це відволіче увагу міжнародних партнерів від судової та решти реформ.
Звісно, це абсолютно нереально, але мінімум тиждень всі б пообговорювали, як ідею з латинкою чи 5 запитань від президента (кстаті, шо вони там?).
Якщо ж серйозно, головний україномовний ютьюб-канал про космос Alpha Centauri Ukraine нарешті запустив розділ "Космодовідкова", де надаються відповіді на питання - навіть найелементарніші чи найдивніші - від звичайних глядачів.
Подивився в обід із великим задоволенням
https://www.youtube.com/watch?v=j6ZOBVNq4Uc
Тут і розповідається про дірки в колесах марсохода, ядерні буксири, космічний рельсотрон та основні технічні проблеми, з якими стикалися легендарні Вояджери, що нині є найвіддаленішими від Землі рукотворними об'єктами у Всесвіті.
І ще одне.
Німецьким фізикам вдалося підірвати зорю.
За ними цей успіх повторили американські колеги.
Звісно, все відбулося в комп'ютерній симуляції, але завдяки їй, здається, нарешті вчені змогли зрозуміти, як помирають зорі і як народжуються наднові.
У більшості виникне питання - нащо витрачати цілий день роботи суперкомп'ютера для моделювання 5 мілісекунд існування зорі?
Відповідь у тому, що всі ми є продуктом існування зір, їхньої смерті, вибухів і т.п.
А цікаві деталі та ілюстрації можна подивитись тут
https://thealphacentauri.net/98917-yak-vibuhayut-zori/
Так, та сама альфацентавра виклала прекрасний україномовний переклад статті Nature від 2018-го року про те, як вибухають зорі.
Захоплюючий текст з класним відео та зрозумілою інфографікою.
Такого б побільше.
Раджу.
Майте гарний день.
YouTube
Космодовідкова: Ядерні буксири, Колеса марсохода, Проблеми Вояджерів
Підтримати проєкт: карта Приватбанку 4731 1856 0551 4287
Або https://patreon.com/thealphacentauri (окремі рівні підтримки україномовного контенту)
Або https://www.paypal.com/paypalme/thealphacentauri
На нашому російськомовному каналі є рубрика "Космодовідкова":…
Або https://patreon.com/thealphacentauri (окремі рівні підтримки україномовного контенту)
Або https://www.paypal.com/paypalme/thealphacentauri
На нашому російськомовному каналі є рубрика "Космодовідкова":…