Шановні, тут абсолютно неймовірна та важлива інформація для студентів-магістрів, які прагнуть поглибити свої знання в галузі фізики, математики, біофізики, комп’ютерних наук і паралельно взяти участь у виконанні справжніх наукових досліджень в дуже хороших інститутах Національної академії наук.

Окрім того, що мене дуже тішить такий підхід до залучення наукової молоді до наукової роботи, важливо, що на період стажування від 6 до 12 місяців студенти можуть бути забезпечені місцем в академічному гуртожитку.
Тобто ця історія не лише для киян та студентів з Києва.
Якби свого часу існувала подібна програма - я б напевне скористався.

Загалом, або використайте цю інформацію за призначенням, або ж покажіть її тим знайомим студентам-магістрам, які будуть Вам за неї вдячні.
Майте гарний вечір.

Допис Національної академії наук України https://www.facebook.com/NASofUkraine/posts/2709112529388193

"Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України | Інститут теоретичної фізики ім М М Боголюбова НАН України |, Інститут математики НАН України | Інститут математики НАН України |, Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України | G V Kurdyumov Institute for Metal Physics of the NAS of Ukraine |, Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України | Інститут фізіології імені О.О. Богомольця НАН України | Bogomoletz Institute of Physiology |, Інститут фізики НАН України | УФТ - Інститут фізики НАН України | Інститут фізики НАН України - офіційна сторінка | спільно з Київським академічним університетом НАН України і МОН України | Kyiv Academic University | оголошують набір студентів на Боголюбовську програму стажування. Програму ініціював Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України задля залучення молоді до наукових досліджень і поглиблення співпраці з університетами України.
🎓 Боголюбовська програма стажування реалізуватиметься в рамках академічної мобільності Київського академічного університету. У Програмі можуть брати участь студенти-магістранти університетів України, які прагнуть поглибити свої знання в галузі фізики, математики, біофізики, комп’ютерних наук і долучитися до виконання наукових досліджень разом із провідними науковцями НАН України. Ці дослідження можуть стати основою бакалаврських і магістерських робіт.
👩‍💻 Термін стажування – від 6 до 12 місяців.
🔰 Керівник Програми – Президент Національної академії наук України академік Анатолій Загородній.
🏘 На час стажування студентів забезпечать місцем у гуртожитку НАН України. Виплату стипендії має забезпечити університет, що направляє студента на стажування.
🧑‍🏫 Під час стажування учасники Програми зможуть пройти підготовку в рамках унікальних курсів із різних дисциплін, зокрема:
• фізики новітніх квантових матеріалів, нанофізики;
• квантової оптики та квантової інформації;
• методів машинного навчання;
• астрофізики, фізики елементарних частинок та космології;
• біофізики, нейрофізіології;
• математичної фізики.
❗️ Для зарахування студент має скласти іспит із математики та фізики або пройти підготовчий онлайн-курс (упродовж трьох місяців – у жовтні–грудні 2021 року).
📅 Початок стажування – з січня 2022 року.
⏳ Заявки приймаються до 24 вересня 2021 року.
📌 Деталі – на сайті Боголюбовської програми:
https://baip.kau.edu.ua/"

Чесно спер в групі Гумор-рафінад. Користуйтесь.

Шановні, маю для Вас 25 науково-популярних розповідей про те, чим займаються наші вчені.

Я регулярно пишу, що завдяки реформі науки від 2015 року в Україні виникла в тому числі така прекрасна інституція, як Національний фонд досліджень України, основну місію якого можна охарактеризувати як "надати найкращим науковим командам найкращі можливості".

На цю структуру вже витрачено сотні мільйонів гривень, реалізація проєктів триває другій рік поспіль.
Логічно, що має бути інформація, а що ж наші найкращі науковці роблять і нашо воно треба?

Так от, на сайті НФДУ є цілий розділ, присвячений цим питанням:
https://nrfu.org.ua/nashi-peremozhczi/

Я не скажу, що ці тексти є дуже простими для всіх пересічних громадян.
Але, як на мене, Світлана Галата зробила максимум можливого, аби складнопідрядні речення з вирвиоконауковою термінологією, що пишеться в наукових статтях та звітах, перетворилися на зрозумілий короткий логічний текст, звідки стає зрозумілим:
- що і хто робить
- яку актуальну проблему вирішують
- що зробили
- яке дороговартісне обладнання придбали
- які плани мають

Про що пишуть?

1. Про багатозонність електронних станів, а якщо людською мовою - про нові матеріали і технології для розробки квантового комп'ютера
https://nrfu.org.ua/news/kvantovyj-kompyuter-nova-era-na-porozi/

2. Про синтез наноматеріалів із заданими властивостями
https://nrfu.org.ua/news/zeleni-dvyguny-ta-insha-fantastyka/

3. Про полімерні композитні наноматеріали з антимікробною та противірусною активністю
https://nrfu.org.ua/news/3d-tehnologiyi-proty-grypu-stafilokoku-adenovirusu/

4. Про гібридні суперконденсатори, тобто нові більш надійні джерела струму
https://nrfu.org.ua/news/akumulyator-shho-ne-sidaye/

5. Про поведінкову економіку, кризу від пандемії і шляхи відновлення економіки
https://nrfu.org.ua/news/zvychky-ta-ekonomika/

6. Про те, куди поділися 60 мільярдів доларів, що було надано як допомогу нашій країні за часи Незалежності.
https://nrfu.org.ua/news/mizhnarodna-dopomoga-uporyadkuvaty-ta-kontrolyuvaty/

7. Про виробництво біопалива та подовження термінів його зберігання
https://nrfu.org.ua/news/biopalyvo-z-pustyrya-zvalyshha-i-probirky/

8. Про нові матеріали для будівництва якісних автошляхів
https://nrfu.org.ua/news/dorogy-hoch-bokom-kotysya/

9. Про шляхи модернізації двохсоттисячного парку вантажних вагонів в Україні.
https://nrfu.org.ua/news/innovacziyi-u-vantazhnomu-vagoni/

10. Про нові наноматеріали та плазмовий реактор
https://nrfu.org.ua/news/nanotehnologiyi-majbutnogo/

11. Про розвиток Всесвіту упродовж 1-ї секунди його існування.
https://nrfu.org.ua/news/utochnyty-istoriyu-vsesvitu/

12. Про розбудову українського мовно-культурного простору
(Чесно кажучи, мені, як дуже далекому від філології, назва наукового проєкту - «Еколінгвістичні модуси дискурсивного простору України в європейському полікультурному континуумі» - здалася найбільш складною ))) )
https://nrfu.org.ua/news/bezpeka-movy/

13. Про переробку автомобілів і паливно-мастильних матеріалів
https://nrfu.org.ua/news/avtomotloh-zneshkodyty/

14. Про підземні "артерії" міст та урбаністику
https://nrfu.org.ua/news/misto-majbutnogo/

15. Про безпеку нафтогазопроводів
https://nrfu.org.ua/news/rozpiznaty-nebezpeku/

16. Про оцінку ризиків радіоактивного забруднення у випадку повеней на Дніпрі
https://nrfu.org.ua/news/kyyivske-more-shho-pidnime-na-poverhnyu-velyka-voda/

17. Про біологічну рекультивацію забруднених земель
https://nrfu.org.ua/news/zamist-smittyezvalyshha-pole-dlya-golfa/

18. Про штучний інтелект, що допомагатиме обробляти супутникові знімки
https://nrfu.org.ua/news/majsternya-v-hmarah-ucheni-navchayut-shtuchnyj-intelekt-praczyuvaty-na-koryst-krayiny/

19. Про новітні індикатори, корисні для виявлення злоякісних новоутворень та ін.
https://nrfu.org.ua/news/oleksandr-roshal-nauka-dlya-zhyttya-rozrobka-harkivskyh-uchenyh-potribna-v-medyczyni-ekologiyi-energozberezhenni/

20. Про психологічну підтримку літніх людей
https://nrfu.org.ua/news/vik-obranyh-abo-yak-ukrayinski-naukovczi-pidtrymuyut-litnih-lyudej-pid-chas-pandemiyi/

21.

Про розробку новітніх матеріалів - надпровідні квантові біти (кубіти), гнучкі магнітні плівки та, так звані, діраківські матеріали - що в перспективі зроблять чергову технологічну революцію
https://nrfu.org.ua/news/sergij-sharapov-finansuvannya-nauky-cze-ne-zajvi-vytraty-a-investycziya-v-majbutnye-krayiny/

Ну, і 4 проєкти присвячені боротьбі з коронавірусом чи прогнозуванню пандемії
https://nrfu.org.ua/news/nauka-proty-pandemiyi-yak-ukrayinski-naukovczi-dopomagayut-peredbachaty-i-dolaty-naslidky-covid-19/
https://nrfu.org.ua/news/prodovolcha-bezpeka-krayiny/
https://nrfu.org.ua/news/sklasty-pazl-pandemiyi-j-zupynyty-yiyi/
https://nrfu.org.ua/news/vhid-dlya-koronavirusu-zablokuvaty/

Мені важко оцінити рівень всіх проєктів і це нормально, але читати дуже цікаво.

Особливо тішать два моменти:

1. Зверніть увагу на географію учасників досліджень.
Тут не тільки Київ, а й Львів, Івано-Франківськ, Суми. Якщо будуть виходити подібні публікації про інші наукові команди - побачите ще ширше представництво регіонів.

2. Керівниця фонду Ольга Полоцька відкрито у своєму інтерв'ю для газети Світ розповіла, що один з проєктів, присвячений розробці вакцини від коронавірусу, виявився нереалістичним.
https://www.facebook.com/GazetaSvit/posts/147778627529170
На моїй пам'яті, це вперше, коли надавець гранту не тільки відкрито заявляє, що якась робота не може бути виконана, а й робить це на проміжному етапі, а не на фініші.
Зазвичай, успішність будь-яких наукових проєктів за будь-якими іншими державними програмами завжди складає 100%, чого в принципі не може бути :)

Загалом, гортайте, читайте, поширюйте.
Сподіваюсь, команди вчених досягнуть поставлених цілей, а у держави вистачить клепки закатати мільярди не тільки в дороги, а й у впровадження отриманих результатів.

Майте гарний день.

Шановні, просто щоб зафіксувати для історії.
Я згадував, що Конституційний суд відмовився розглядати подання нардепів щодо визнання неконституційним призначення Шкарлєта Міністром освіти і науки.

Ця новина мене не здивувала і я був до неї готовий.
Своїм - все, ворогам - закон (доведено збудженням ДБР на Лероса і імпотенцією щодо Трухіна)

Але причини нерозгляду питання КСУ мене, якщо чесно, вразили.
Бо є відмазки, є формальні відмазки, а є оце.

Ви просто почитайте аналіз від Данила Мокрика.

Відео голосування, де має бути зафіксованим кнопкодавство, бачте, немає.
Звісно, бо його ж депутатам і не надає, якщо не помиляюсь, держохорона.
І підписи депутатів не завізовані якоюсь там посадовою особою.

Мені здається, що це прекрасно.
Максимально прекрасно.

Треба закарбувати це в пам'яті.

Майте гарний день.

Допис Данила Мокрика https://www.facebook.com/danylo.mokryk/posts/10159494257528700

"Чому Конституційний Суд відмовився розглядати (не)конституційність призначення міністром Шкарлета? Прочитав оце ухвалу КС.
Нагадаю, що на початку березня народні депутати звернулися до Конституційного Суду щодо неконституційності призначення Шкарлета міністром. Чому? Бо, хоча за призначення Шкарлета набралося рівно 226 голосів (тютєлька в тютєльку), це звершилося за допомогою кнопкодавства.
46 нардепів звернулися з цього приводу до Конституційного Суду.
Два тижні тому, 31 серпня, Конституційний Суд відмовився навіть відкривати провадження за цим поданням. Причини? Їх, як випливає з ухвали, - дві.
1. До конституційного подання не долучено додатків. Зокрема, відеозаписів із зали Верховної Ради, на які посилаються скаржники і на яких нібито мало бути зафіксоване кнокодавство.
Як ми пам'ятаємо, відео голосування за Шкарлета містичним образом ісчєзло.
2. В конституційному поданні, каже КС, не підраховані підписи нардепів на кожній сторінці, хтось із них підписався з іменем та по-батькові, а хтось - із ініціалами, а самі підписи - "офіційно не підтверджені і не завірені уповноваженою посадовою особою".
Це, вважає КС, є порушенням ст. 51 Закону про Конституційний Суд, в якій встановлено вимоги до конституційного подання.
Тільки от якщо ви відкриєте цю саму ст. 51, то ви не знайдете там нічого ані про підрахунок підписів на кожній сторінці, ані про імена чи ініціали, ані про підтвердження чи завірення підписів. Вот прямо зовсім нічого.
Нахіба це було додавати - неясно. Но - вот так.
Втім, так чи інакше, це рішення Конституційного Суду - не підтвердження конституційності призначення Шкарлета на посаду міністра.
Це - відмова з формальних підстав без рішення по суті.
Це варто пам'ятати на випадок, якщо Шкарлет щось почне говорити про рішення КС на його користь. А він - може. Вже колись хвалися рішенням ОАСКу, яке, за його словами, підтвердило його академічну доброчесність (а насправді ОАСК просто вирішив, що НАЗЯВО просто НЕ МАЛО ПРАВА встановлювати у наукових роботах Шкарлета плагіат).
Ухвалу можна прочитати тут: https://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/109y_2021.pdf"

Дуже хороші новини.
Україна, здається, відновлює свій науково-дослідний флот.
Окрім свого криголама наша держава отримає науково-дослідне судно, що вже прямує з Північного моря до Одеси.

Вперше про "Бельгіку" я почув з коментарів під постом про купівлю Україною у Великої Британії власного криголама, що обслуговуватиме в тому числі нашу Антарктичну станцію Академік Вернадський.

І ось, виявляється, Бельгія подарувала нам своє старе, але капітально-відремонтоване судно, метою якого буде вивчення вод Чорного моря.
Адже росія, що захопила Крим, вкрала, по суті, всю наукову інфраструктуру - телескопи, центри космічного зв'язку, інститути, обладнання, і, звісно, корабель Професор Водяницький, що належав колись одному з найкращих наукових інститутів України - Інституту біології південних морів НАН України.
Нині інститут - теж в окупації.

DW зробила прекрасний матеріал про те, що то за Бельгіка, що вона може і що вона робитиме в Україні.

Особливо зверніть увагу на те, як взагалі виникла ідея передати корабель Україні.

Тому я завжди кажу - слова мають значення.
Пояснення - важать.
Нормальні люди - дослухаються.

Дяка Люку Ванкраєну, невідомій співробітниці з України, її батьку, а також, звісно, уряду Бельгії.

https://www.dw.com/uk/yak-v-ukrainy-ziavyvsia-novyi-doslidnytskyi-korabel-i-chomu-tse-vazhlyvo-dlia-yes/a-59177298

В кінці статті є серйозне зауваження, що подарований корабель лише тоді згодиться, якщо його обслуговуваня нормально фінансуватимуть.
Дивлячись на проєкт держбюджету 2022 на науку - у мене виникає занепокоєння.

Майте гарний день.

P.S. І так, цікаво, як судно назвуть.

От ніколи не думав, що опинюся на одній заставці з Поплавським і Аваковим :)

На вихідних мав честь бути запрошеним на Легкошоу від Богданом Буткевичем та Мариною Данилюк-Ярмолаєвою.
Поговорили про стан української науки, зефір від Гордона, захист Ківи, лабораторію низьковимірних структур та Олексія Болдирєва.

Не питайте тут, в чому логіка і як так вийшло.

https://www.youtube.com/watch?v=NZr4KpxAm1M

Але найцікавіше те, що сказала моя мама, коли побачила цей випуск.
"Чому б̶е̶з̶ ̶ш̶а̶п̶к̶и̶ ̶і̶ похудав?"

Мені здається, я ніколи не від'їмся так, щоб вона була спокійна :).

Майте гарний вечір.

Шановні, маю інформацію про дві шикарні можливості - для розвитку підлітків від The Aspen Institute Kyiv та класнючий конкурс від NASA, де можуть взяти участь студенти, аналітики, науковці, програмісти, дизайнери, аніматори, письменники, мейкери, інженери і всі фанати космосу і технологій.

1. З 26 по 30 жовтня стартує черговий семінар для підлітків "Обрії майбутнього" від The Aspen Institute Kyiv. Чесно кажучи, навіть важко коментувати, що це таке, але якби свого часу у нульові я потрапив на такий семінар, я б в набагато більш ранньому віці подолав купу проблем, що були в моїй голові.

Обрії майбутнього - це коли десятикласники з різних куточків країни комунікують між собою, обговорюють проблеми, що їх хвилюють, доєднуються до цікавих філософських тем, зустрічаються з цікавими мислителями, письменниками, вченими, створюють та втілюють власні проєкти.

Це величезний казан, де вирують ідеї, нові навички самі інсталюються в голови, а однодумці з'являються всюди - від високих Карпат до степів Донбасу.

Раджу.
https://aspeninstitutekyiv.org/event/aspen-teens-6/

Зверніть увагу, що дедлайн подачі заявок - 7-8 жовтня.

2. Можливо Ви чули чи читали у мене, що українська команда минулого року здобула перемогу на хакатоні від NASA з проєктом пристрою, що дозволяє дозаправку супутників прямо на орбіті.
Так от, цей конкурс починається знову, реєстрацію відкрито.
NASA International Space Apps Challenge Kyiv
https://www.facebook.com/events/529559771674151

В 2020-му участь в конкурсі взяли 26 тисяч учасників з 148 країн світу.
Тож якщо Ви достатньо завзяті та амбітні, аби згенерувати щось таке, що вразить розумників з НАСА - подавайтесь.

Звертаю увагу, що 48-годинне змагання стартує вже 2 жовтня, тому не баріться з реєстрацією.

Хай буде з Вами Сила.

Майте гарний день.

Коли наука годує

Дуже часто на публічних подіях мене запитують, чи немає наукових сфер в Україні, де все ж можна отримувати пристойну зарплатню?
Є, - завжди відповідаю я. І серед іншого називаю хімію.

Ще в гуртожитку я мешкав в одній кімнаті з молодим науковцем, який в позанавчальний час працював на синтезі хімічних речовин.
І на фоні зарплати в тій компанії його ж стипендія в аспірантурі виглядала як кишенькові витрати на обіди.

Розумні хіміки дуже потрібні.
От прям дуже.
Звісно, не Україні (бо, в принципі, сучасній Україні, таке враження, вчені геть не треба), а закордонним замовникам.
Тим не менш, це та сфера, де і наукою можна займатися, і з голоду не вмерти.

Завдяки Наталі Лютенко прочитав прекрасний матеріал про українську хімічну компанію Єнамін, що за останні роки перетворилася буквально на світового монстра (в хорошому сенсі слова) світового хімічного ринку.
https://biz.liga.net/ua/ekonomika/all/interview/prodavtsy-molekul-na-polmilliarda-kak-ukrainskie-himiki-sozdali-enamin-pervoe-intervyu

Найбільші в світі фармгіганти, ліки яких Ви купуєте, є їхніми клієнтами.
(Звісно, українська фарміндустрія, що подекуди випускає спиртові настоянки будяків - поки ніц не замовляє. Нащо, якщо нормально купують настоянки будяків?).

Читайте, дивуйтесь, пишайтесь.

Маю надію, що у них ніколи не з'явиться інвестняня і вони й надалі процвітатимуть.

P.S. До речі, якщо Ви пам'ятаєте новину про першого українця, що виграв мегапрестижний грант на дослідження ERC, то він виконуватиме свою роботу саме на базі Єнаміну.
https://hromadske.ua/posts/ukrayinskij-himik-vpershe-otrimav-grant-yevropejskoyi-doslidnickoyi-radi-na-doslidzhennya-jomu-dali-majzhe-2-miljoni-yevro

Майте гарний вечір.

Якщо добряче колупнути кожного користувача соцмереж, хто позиціонує себе, як критично мислячу прогресивну особину, виявиться, що в далекому чи не дуже минулому ця ж людина всерйоз читала гороскопи та тлумачник сновидінь.
Хтось ляскав себе по спині, бо наступив на люк чи змушений був повертатися, бо щось забув.
Хтось ворожив вночі перед дзеркалом і вдивлявся у самісіньке дно кавового горнятка.
Хтось досі вірить у посадки на весні і кінець епохи бідності.

У мене, наприклад, в дитинстві улюбленою рубрикою щотижневої великої газети окрім анекдотів був гороскоп.
Я це точно пам'ятаю і в чомусь це були прекрасні часи, коли я вважав що десь хтось знає, як воно у мене буде.

Потім я переконався, що життя є більш складним за фантазію мавпи за клавіатурою, і за трагедією це усвідомлення дорівнювало інформації, що не дід мороз приносить подарунки, а батько вночі розвантажує вагони, аби окрім їжі під ялинку було що покласти (90-ті, все ж).

Так от, у Вас ніколи не виникало запитання, чому так?

Чому люди в легких стадіях вірять в гороскопи, ворожіння, сновидіння, в важких - в рептилоїдів, ковід-змову, чіпування і злого Сороса (хоча, може він і правда злий, я не знаю)?

Звідки лізе ця вся маячня, чому вона чіпляється в головах людей і не зникає, попри те, що ми запускаємо ракети на Марс, а найкращі наукові журнали доступні онлайн?

Шановні, тут підвезли прекрасних наукових подкастів, які мають на меті то все пояснити.

Кожен - по 30-40 хвилин.
НЛО, чупакабри, магічне мислення, амулети, талісмани, екстрасенси, теорії змов та ковід-дисиденти - з точки зору нейрофізіологів, філософів, культурологів, істориків тощо.

І знаєте, хто ці подкасти зробив?
Одне з найкращих науково-популярних видань України Куншт за підтримки Український культурний фонд та у співпраці з Громадське радіо.

Можу тільки радити і слухаю вже сам.
Доступне на всіх популярних платформах:
Apple Podcasts (https://apple.co/3gyA8tc),
Spotify (https://spoti.fi/3yhhgFb),
Google Podcasts (https://bit.ly/3DffcBc),
YouTube (https://youtu.be/y6qX8SCWXbw)

Зберігайте, щоб не загубити, та дорогою на роботу чи додому - вмикайте.

Майте гарний вечір.

P.S. До речі, нагадаю, що якщо у Вас якась дууууууже довга мандрівка - можна послухати прекрасну оповідь Айзека Азімова "Фах" в озвучці Павла Поцелуєва від Alpha Centauri Ukraine (отут https://www.youtube.com/watch?v=BuzC-TUDgPo)

Спеціалісти NASA намагаються вирішити серйозну проблему - колеса марсохода Curiosity за час експлуатації (з 2012 року, на секундочку) отримали значні ушкодження та мають величезну кількість дірок.

Оскільки на Марсі немає жодного шиномонтажа, сонцесяйний міг би до 30-річчя Незалежності зібрати команду шиномонтажників від України і надіслати її, як у фільмі Армагеддон, з рятувальною місією, тим самим піднявши авторитет країни на небачені досі рівні.
Думаю, на якийсь час це відволіче увагу міжнародних партнерів від судової та решти реформ.

Звісно, це абсолютно нереально, але мінімум тиждень всі б пообговорювали, як ідею з латинкою чи 5 запитань від президента (кстаті, шо вони там?).

Якщо ж серйозно, головний україномовний ютьюб-канал про космос Alpha Centauri Ukraine нарешті запустив розділ "Космодовідкова", де надаються відповіді на питання - навіть найелементарніші чи найдивніші - від звичайних глядачів.

Подивився в обід із великим задоволенням
https://www.youtube.com/watch?v=j6ZOBVNq4Uc

Тут і розповідається про дірки в колесах марсохода, ядерні буксири, космічний рельсотрон та основні технічні проблеми, з якими стикалися легендарні Вояджери, що нині є найвіддаленішими від Землі рукотворними об'єктами у Всесвіті.

І ще одне.
Німецьким фізикам вдалося підірвати зорю.
За ними цей успіх повторили американські колеги.
Звісно, все відбулося в комп'ютерній симуляції, але завдяки їй, здається, нарешті вчені змогли зрозуміти, як помирають зорі і як народжуються наднові.

У більшості виникне питання - нащо витрачати цілий день роботи суперкомп'ютера для моделювання 5 мілісекунд існування зорі?
Відповідь у тому, що всі ми є продуктом існування зір, їхньої смерті, вибухів і т.п.

А цікаві деталі та ілюстрації можна подивитись тут
https://thealphacentauri.net/98917-yak-vibuhayut-zori/

Так, та сама альфацентавра виклала прекрасний україномовний переклад статті Nature від 2018-го року про те, як вибухають зорі.
Захоплюючий текст з класним відео та зрозумілою інфографікою.

Такого б побільше.

Раджу.

Майте гарний день.

Шановні, просто щоб зафіксувати для історії.
Ця новина трапилася ще наприкінці липня, але я про неї дізнався вчора під час вечері з одним урядовцем.

Держсекретарем Міністерства освіти і науки Кабмін таки призначив Сергія Захаріна.
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3288964-derzsekretarem-mon-priznacili-sergia-zaharina.html

Так, того самого, що був начальником патронатної служби МОН і який 6 років випускав підробний «науковий» журнал.
І якому нещодавно дарницький суд те заборонив робити та присудив виплатити постраждалій стороні компенсацію.

Докладно про весь цей треш я писав тут https://www.facebook.com/senenkoanton/posts/4373282649390850

Станом на дату того посту Захарін ще проходив спецперевірку.
Як бачимо, спецперевірка пройшла успішно, що яскраво ілюструє суть тих спецперевірок.

Багато хто дивується, що манікюрниця може очолити якийсь там стратегопром.
Слухайте, тут людина, що підробляла науковий журнал - обіймає державну посаду в сфері освіти.
Високооплачувану посаду, кстаті.

Що ж, для історії зафіксували.
Дійсно, нині період просто безмежних можливостей кар'єрного росту усіх тих, хто і в страшному сні не міг наснитися.

Ще одне.
Сьогодні відбудеться Марш за Київ.
Збираються о 14.00 в парку біля Верховної ради.
Буде окрема колона "Кияни - за освічене місто".
Там будуть вчені і освітяни.
Наші. Хороші.
Мене, на жаль, з об'єктивних обставин не буде.
Але якщо матимете час та натхнення - Вас радо приймуть.

Майте гарний вечір.

Поки Нобелівську премію з фізіології і медицини присудили американцям Девіду Джуліусу та Ардему Патапутіану «за відкриття рецепторів температури та дотику» (https://life.pravda.com.ua/health/2021/10/4/246107/) і провідні науково-популярні майданчики готують розгорнуті матеріали за цією темою (які я потім для Вас і поширю), раджу в обідню перерву переглянути це прекрасне відео від Клятий раціоналіст про ефект Даннінга-Крюгера.
https://www.youtube.com/watch?v=Es7pDE55Y20

Не тільки тому, що Артем Албул надав розгорнуте пояснення того, що в народі прийнято називати "тупий не розуміє, наскільки він тупий, бо він тупий".
А й тому, що докопується до суті, де термін ДК можна застосовувати, а де ні.

Бо, насправді, ефект цікавий і не можна всіх тупих називати його жертвами.
Як і не можна стверджувати, що всі розумні - від нього убезпечені.

Загалом, раджу.

Майте гарний день.

Штош, поки топ-менеджмент державних банків імені зеленої влади б'є журналістів та заламує їм руки (це вже часи яника, який теж будував дороги, чи ще ні?), а потім в прес-релізах розповідає, що це у них такий оффрекордз, поговоримо про Нобелівську премію з фізіології та медицини, бо я вчора обіцяв Вам докладні матеріали.

Цьогорічну Нобелівку - за відкриття рецепторів температури і дотику - важко переоцінити.

По-перше, це особисте.

За родинною легендою, у одного з моїх дідусів сприйняття довколишньої температури було порушене.
І проблема була не у тому, що морозне повітря нібито обшмалювало його шкіру (як йому здавалося), а те, що він міг спокійно взяти в руки розпечену праску чи пательню, вважаючи їх холодними.
З відповідними наслідками.

Тут абсолютно неважливо, чи це стосується саме рецепторів. Адже цим я лише хочу підкреслити, що механізми, які протікають в організмі і дозволяють нам жити нормальним життям - відчувати тепло каміна, їсти холодне морозиво, занурювати пальці в зріджений азот чи бавитися з розпеченою плазмою - надзвичайно важливі для нашого виживання і грунтуються на дуже складних процесах кожної клітини.

А ми ніколи на них не звертаємо уваги.

Розуміння цих процесів - є ключем до лікування купи хвороб. Не тільки, як в мого покійного дідуся, а й серцево-судинних, пов'язаних з діабетом тощо.

І тому, по-друге, ця премія є крутецькою як з фундаметальної, так і з практичної точок зору.
Фактично, Девід Джуліас та Ардем Патапутіан отримали відзнаку за те, що розібралися, якщо говорити простою мовою, з мережею дротів, що обплутують весь наш організм та вмикають сигналізацію, коли десь щось пече або кольне.
Так, коли Вам конче треба спорожнити сечовий міхур - це теж з цієї опери.
Тут же і правильна робота серця.
І запалення органів.
Пошкодження кісток тощо.

Проблема лише в тому, що тих "дротів" та "сигналізацій" - цілі джгути, вони всі "однакового кольору" і невидимі для ока.
І щоб знайти потрібні - знадобилися десятиліття копіткої роботи.

По-третє, ця Нобелівка важлива тим, що українські вчені давно і успішно займаються отими йонними каналами, що відповідальні за виникнення електричного струму, що сповіщає мозок про високу температуру чи механічний вплив.
Займаються дуже і дуже активно і є визнаними фахівцями в цій царині в світі.

І, впевнений, що їм би теж присудили Нобелівку, якби її не давали тільки окремим, найвизначнішим дослідникам, за плечами яких також стоять цілі інститути з шаленими бюджетами.
Такі вже правила.

Участь же наших науковців у цих прогресивних дослідженнях підтверджується не тільки їхніми публікаціями за темою у престижних наукових журналах, а й тим, що докладний матеріал про рецептори, йонні канали і гени, що те все кодують, з'явився вже вчора ввечері на порталі Моя наука / my.science.ua (якому, до речі, виповнюється 10 років).

Ловіть https://my.science.ua/garyache-i-holodne-torkannya-vid-nobelivskogo-komitetu/

Там все про рецептори температури та дотику TRPV1, TRPM8, Piezo1, Piezo2

Дякую Олексію Болдирєву.

Ще один, більш короткий та простіший матеріал можна почитати на Лізі - https://life.liga.net/poyasnennya/article/pochemu-tak-bolno-i-goryacho-obyasnyaem-nobelevskuyu-premiyu-po-fiziologii-s-ekspertami

Дякую за коментарі Віктору Досенку та Ользі Масловій.

Є ще прекрасний переклад Довколаботаніка офіційного прес-релізу від Нобелівського комітету

https://news.1rj.ru/str/dovkolabotanika/2522

Дякую Олексію Коваленку.

Приємного перегляду.

Сьогодні ж відбулося присудження Нобелівської премії з фізики.
Американець Сюкуро Манабе, німець Клаус Гассельманн та італієць Джорджіо Парізі відзначені за «новаторський внесок у наше розуміння складних фізичних систем», в тому числі того, що стосується глобального потепління.
https://www.radiosvoboda.org/a/news-nobel-fizyka/31493812.html

Журналісти вже працюють над докладними матеріалами, але я відразу скажу, що проблематикою складних систем також активно займаються наші, зокрема, львівські вчені.

Як щось цікаве побачу - закину.

Майте гарний день.

Штош, якщо раніше я міг розповідати, що в Україні працюють вчені, на яких посилаються Нобелівські лауреати з фізики 2010 року, як це трапилося з легендарним дослідником графену Сергієм Шараповим, то тепер є всі підстави стверджувати, що в Україні працюють співавтори Нобелівського лауреата з хімії 2021 року випуску.

Хіміки Олександр Григоренко, Андрій Тимцунік та Ігор Комаров, що працюють в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка є співавторами німецького вченого Бенджаміна Ліста, який на пару з американським вченим Девідом Макмілланом отримав нобелівку за "розвиток асиметричного органокаталізу".
Про цей ошелешуючий факт я дізнався завдяки допису Наталії Лютенко отут https://www.facebook.com/nataliya.lyutenko/posts/6715455608479503

Отуточки можна прочитати більш детально про те, що вони зробили - https://life.pravda.com.ua/society/2021/10/6/246136/.
Якщо коротко - вони значно полегшили синтез багатьох критично важливих для людства речовин.

Як жартують нині в соціальних мережах самі хіміки, нарешті цього року Нобелівська премія з хімії дісталася за досягнення... у галузі хімії.
З ними важко не погодитися, тому що, наприклад, у 2020 році її присудили за метод редагування геному, а у 2019-му - за літій-йонні батареї.

Загалом, хіміки, вітаю.
Молодці.

Але це не всі хороші новини:

- нарешті, криголам JCR, який Україна придбала для українських науковців у Великобританії, прибув у порт Одеси. Поки триває завершення процедури передачі судна нашій державі, але на ньому вже піднято український прапор. Скоро будуть офіційні заходи з представлення корабля з новим найменням. Деталі - тут https://www.bbc.com/ukrainian/news-58800469
- Наталя Бушковська зробила просто титанічну роботу і написала класний текст про кілька цікавих і актуальних для світу досліджень, якими нині займаються наші вчені.
https://lb.ua/society/2021/10/06/495602_nauka_ie_chim_zaymayutsya_ukrainski.html

Тут і темна матерія, і аутизм, і дельфіни, і різноманіття степів та луків, і біль.
Наталко, дякую, прочитав з великою цікавістю.

Загалом, не всюди дупа, або, принаймні, не всюди повна.

Бережіть здоров'я, майте гарний день.

В Україні підтвердили випадок поліомієліту у 1,5 річної дитини.
Вона не була щеплена безкоштовною плановою вакциною, бо її тупі батьки з релігійних міркувань (що то за пітекантропська релігія така?) від щеплення відмовились.

https://moz.gov.ua/article/news/v-ukraini-oficijno-pidtverdili-vipadok-poliomielitu-v-malenkoi-ditini

По-перше, дуже шкода дитину. Захворювання, яке практично подолане в усьому розвиненому світі і від якого існує профілактика , призводить до інвалідизації на все життя чи смерті.
Свідомо бездіяльністю поламали людині життя на старті.

По-друге, напевне тупі батьки самі щеплені від поліомієліту.
Бо досі живі і здорові.
І чомусь вирішили, що якийсь бог проти уколів.

По-третє… по-третє, просто дивуюсь.

Тут не тільки всі планові вакцини дитині робиш, а ще за дурні гроші купляєш все, що винайшла сучасна наука від пневмококів, менінгітів та решти жахів, носишся Києвом з холодильником, вивчаєш інструкції, термоіндикатори, мрієш, коли наша недолуга влада визнає вакцину від менінгококу В, щоб її не треба було возити контрабандою в трусах (до речі, хто за це відповіда?).

Бо ти розумієш, що вакцинація - це те якісне і потрібне з небагатьох доступних в Україні речей, яке можна «інвестувати» в малюка, аби його життя було легшим, якіснішим, довшим.

А тут… планову вакцину проігнорували!

Біс із тими ковідіотами, яких зараз в лікарнях 99% (не рахуємо до них людей з протипоказаннями до вакцинації).
Хочете хворіти і дихати киснем?
Просимо.

Але ж поліомієліт, трясця.
Рівень вакцинації дітей до 1 року - 53% при потрібних 95%!
Навіть не 73%!

Це катастрофа.
Це величезна-величезна срррака.

Воістину, антивакцинаторство має розглядатися, як суспільно-небезпечне діяння.

І чомусь от завжди, протягом всієї історії людства є група людей, що агресивно протидіють прогресу.
Так добре було б, якби тільки вони самі від цього страждали.

Але діти тут до чого?

Злий.

Тим не менш, раджу почитати ошелешуючу історію поневірянь людства у боротьбі з поліомієлітом, паралізованого Рузвельта і неймовірні зусилля лікарів у пошуку вакцини від цієї страшної недуги.

Для цього далі роблю два репости з класного телеграм-каналу Дарії Озерної, на який раджу підписатися.

ІСТОРІЯ ВАКЦИНИ ВІД ПОЛІОМІЄЛІТУ - частина 1.

На початку 20 століття в Європі та США розпочалися епідемії поліомієліту. Хтось переносив легко і навіть безсимптомно, а ось маленькі діти хворіли цілими групами в яслах чи школах, і подекуди лишалися інвалідними на все життя, чи ба - помирали. У 1905 році стало зрозуміло, що йдеться про інфекційну хворобу, а п’ятьма роками пізніше – що в крові тих, хто перехворів, є “субстанції”, які знешкоджують збудника. Це були антитіла, уже відомі завдяки працям Пауля Ерліха і відзначені Нобелівською премією 1908 року. До речі, того року премію з Ерліхом розділив наш співвітчизник Ілля Мечников.

Поліомієліт дедалі поширювався, а людство шукало його збудників та способи порятунку важко хворих. Так з’явилися “залізні легені”, чи респіратор Дрінкера, що допомагає дихати дітям, тяжко паралізованих поліомієлітом.

У 1921 році, уже в дорослому віці, ця хвороба вразила Франкліна Делоне Рузвельта, чи, як його подекуди називають, ФДР – майбутнього сенатора і 32 Президента Сполучених штатів Америки. ФДР повністю не одужав, і пересувався у інвалідному візку чи на милицях, хоч і уникав фотографування з ними. Яке це має значення для створення вакцини від поліомієліту? А таке, що коли пан Рузвельт у 1933 році був обраний президентом США - а це було в розпал великої економічної депресії - він розпочав кампанію з благодійного збору коштів на лікування та реабілітацію дітей з поліомієлітом, та згодом затвердив програму з розробки вакцини від цієї хвороби.

На той момент завдяки Джин Макнамара та Макфарлейну Барнету з Австралії було відомо, що існує кілька типів поліовірусів, і що вакцина має захищати від усіх. Згодом їхні імена слід було писати як Дама Джин Макнамара та Сер Мак Барнет, адже Британський король надав їм лицарський титул. Сер Мак Барнет у 1960 ще й став нобелівським лавреатом за відкриття імунологічної толерантності. А Дама Джин Макнамара згодом запропонувала використання вірусу міксоматозу для боротьби з кролями, які нищили природу Австралії. Її чоловік також був вірусологом, але вони працювали незалежно одне від одного.

Перші дослідження вакцин-кандидаток у 1935 році були катастрофічними: дослідники заразили себе, свої родини і тисячі добровольців, але те, що вони називали вакциною, був просто активний вірус поліомієліту. Роком пізніше завдяки дослідникам Альберту Сабіну та Петеру Оліцькому з Інтитут Рокфеллера з’явився спосіб вирощування вірусу поліомієліту в культурі, поза живими організмами, проте нова методика на той момент не знайшла широкого застосування з етичних міркувань. Потрібно було вирощувати просто, відносно дешево, надійно та без використання нервової тканини.

Паралельно розвивалися методи вирощування вірусу поза живими організмами, у культурі, та з’ясували, що вірус проникає в людей через травну систему. У 1948 році нарешті стався прорив - команда науковців під керівництвом Джона Ендерса навчилася вирощувати вірус поліомієліту в клітинах травної системи та м’язах. Цей метод був придатним для промислового використання. Шістьма роками він метод був відзначений Нобелівською Премією.

ВАКЦИНА ВІД ПОЛІОМІЄЛІТУ частина 2

У 1938 році бізнес-партнер Рузвельта до-президетнських часів, Едді Кантор, по радіо звернувся до американців і закликав надсилати монетки в білий дім Президенту Франкліну Рузвельту. Пишу про ці деталі, аби показати, що не всякі давні друзі і колеги президентів менцгерують и і баканують.

Ця кампанія тривала роками, були зібрані тонни монет і мільйони доларів, які згодом пішли на фундування розробки вакцини від поліомієліту. У 1944 році в зверненні на радіо Рузвельт прирівняв війну з поліомієлітом до Другої світової війни, яка тоді тривала, і закликав співгромадян до перемоги над обома ворогами. Президент ФДР помер за кілька тижнів до капітуляції Німеччини в травні 1945 року, і за 9 років до першої перемоги над поліомієлітом.

Першу безпечну вакцину вдалося створити вірусологу Гіларі Копровському. Він та його асистент випили свої вакцини, що мали проникнути через травну систему, як і сам збудник поліомієліту… І не захворіли! Згодом вони успішно протестували вакцину на невеликій групі дітей, та нині їм би ніхто не дозволив так вчинити.

Так, у пана Копровського польське прізвище - він народився у Варшаві, його матір працювала стоматологом в Бердичеві, була етнічною єврейкою, батько - поляк, що виїхав з дружиною окупованих більшовиками територій. Згодом вони втекли від німецької окупації до Сполучених Штатів Америки - і цей сюжет ми бачимо в біографіях багатьох дослідників.

Настали 50-ті. Люди вже знали, що є бодай три поліовіруси, вони проникають перорально, і їх можна вирощувати поза лабораторними тваринами. Тим часом поліомієліт вирував і забирав життя та здоров’я дітей, а увага громадськості була прикута до розробки вакцини. Лікар Джо́нас Е́двард Солк використовував вбиті віруси поліомієліту в різних комбінаціях для створення можливої вакцини. Він став публічною фігурою, а коли дійшла черга до масштабних клінічних досліджень, мільйони батьків погодилися на участь їхніх дітей у цих дослідженнях. Поліомієліту боялися більше, ніж новоствореної вакцини від нього. І вони були праві! 4 грудня 1955 року оголосили результати клінічних досліджень, і того ж дня вакцина отримала ліцензію до використання. А ще люди вітали один одного на вулицях, в церквах дзвонили дзвони, а діти в школах писали листи подяки Джонасу Солку.

Згодом вакцини від поліо пройшли низку вдосконалень і переробок, нових досліджень та оптимізацію протоколу введення.

А нині ж в Україні рівень охоплення дітей вакцинацією від поліомієліту становить від 40% до 53% в залежності від області. Потрясающе. Вчора офіційно підтвердили параліч півторарічної невакцинованої дитини через поліо.

Шановні, про поліомієліт, останнє.
Бо якщо цього не знав я і дуже здивувався, то існує висока імовірність того, що цього не знали і Ви.

Вчора та сьогодні під коментарями про захворілу на поліомієліт дитину, яку тупі батьки не щепили через релігійні переконання (до речі, усього в родині виховується 10 дітей, у 6 з них лікарі теж підтвердили наявність штаму вірусу. Бідні діти), я побачив кілька коментарів про "залізні легені".
Пристрій, що колись давно допомагав захворілим на поліомієліт дітям дихати.

Ніколи про таке не чув, поліз в гугл і отетерів.

Виявляється, під час страшних епідемій поліомієліту в минулому сторіччі, коли діти мерли цілими класами та дитсадковими групами, або лишалися паралізованими на все життя, багацько малюків спочатку втрачали змогу ходити, потім взагалі рухатися, а потім у них відмовляли і м'язи, що відповідали за дихання.

Тобто дихати дитина теоретично може, але її тіло не здатне робити потрібні рухи, аби легені втягували повітря.

Тож в розвинених країнах для таких дітей використовували величезні труби, де спеціальний насос створював позитивний/негативний тиск і, таким чином, змушував легені дітей працювати.

Ось Вам історія останньої людини, що дожила до наших днів і користується цим апаратом.
67 неймовірно важких, але сповнених, наскільки це можливо, років.
https://mors.in.ua/people/3672-cey-cholovik-vzhe-67-rokiv-zhyve-v-aparati-shtuchnogo-dyhannya-zalizni-legeni-video.html

Дуже рекомендую подивитися відео у тексті.

Цей мужній чоловік є живим свідченням того, наскільки важлива вакцинація від поліомієліту.
Бо він "не дотягнув" до винайдення вакцини усього пару років.

У нас же таких наочних прикладів немає і, підозрюю, не було.
Бо хто буде будувати купу дорогезних апаратів, аби люди могли просто жити.

Уявляю, якою б була його реакція, якби йому розповіли, що от є Україна, де вакцина безкоштовна і доступна, є люди, які наражають своїх дітей на небезпеку.

Дивний світ, еге?

Загалом, якщо Ваші діти з певних міркувань досі не вакциновані від поліо - робіть це.
І не слухайте кретинських антиваксів.
Коли біда прийде на поріг - вони ж будуть ні до чого.

Ну, а ті рівненські батьки - максимальні йолопи.
Їх би в палату мір і ваг.

Майте гарний день.

Шановні, от і завершився Нобелівський тиждень, а отже визначені всі переможці у галузях фізіології та медицини, фізики, хімії, літератури та премії миру.

Отут, нагадаю, я постив прекрасну статтю, що докладно розповідає про Нобелівку з фізіології - https://www.facebook.com/senenkoanton/posts/4642130019172777

Але я обіцяв, що знайду для Вас щось цікаве та зрозуміле з фізики та хімії.
Штош, тримайте.

1. Цьогорічна Нобелівська премія з фізики присуджена за «новаторський внесок у наше розуміння складних фізичних систем».

Колись давно я дізнався про "ефект метелика" , коли нібито помах крила метелика на одному континенті може призвести до зміни погоди на іншому.
Потім я дізнався про емерджентність... якщо просто - коли сума якостей складових частин не дорівнює якості цілого. Наприклад, запчастини автомобіля самі по собі значно менш корисні і цінні, аніж ціле авто.
Таких термінів і означень багато.
І всі вони стосуються складних систем, які і роблять наше життя складним (вибачте за тавтологію) і непідвладним офісам простих рішень.
Вони потребують років навчань та вивчень, карколомної математики... і зрештою, їхнє розуміння робить наше життя легшим.

Прогноз погоди - тому приклад.

Максим Ціж, написав, як мені здається, прекрасну статтю для науково-популярного видання Куншт, присвячену всім означеним питанням і доніс основні ідеї трьох вчених, яких так високо оцінили в нобелівському комітеті.

Приємного перегляду
https://kunsht.com.ua/nobelivka%e2%80%922021-fizika-prixovani-paterni-v-klimati-ta-inshix-skladnix-yavishhax/

2. Хімія. За розвиток асиметричного органокаталізу.
Тут я вагаюся між двома прекрасними матеріалами.

Перший - написаний чудовим науковим журналістом Дмитром Симоновим.
Сама назва матеріалу "Велике відкриття, якого ми не помітили. Як цьогорічна Нобелівська премія з хімії стала важливою частиною нашого життя", як на мене, вже дуже точно відображає реальність, в якій ми живемо: наука так сильно відірвалася від пересічних громадян, що навіть коли вона круто покращує їхнє життя, вони цього не помічають і сприймають, як належне.

Дмитро у своїй статті неспішно проведе Вам екскурсію від найпростіших каталізаторів та ферментів, розтлумачить, в чому ж цінність слова "асиметричний" в назві нагороди та розповість про практичну цінність досліджень хімічних лауреатів.

Смачного.
https://hromadske.ua/posts/shvidka-reakciya-nobelivsku-premiyu-z-himiyi-vruchili-za-charivnu-palichku-sho-vidkrila-novi-gorizonti-u-virobnictvi-likiv

Кому ж треба ще детальніше почитати про важливість асиметрії молекул в хімії (в тому числі про відому трагедію, що сталася через препарат Талідомід) - прошу читати класну статтю Володимир Саркісян також на Куншті
https://kunsht.com.ua/nobelivka%e2%80%922021-ximiya-revolyuciya-u-molekulyarnomu-budivnictvi/

3. І, сюрприз-сюрприз, але я лишу Вам посилання на Нобелівку з літератури.
Я в цьому геть не тямлю, але побув одного разу на Nobilitet, де послухав спіч Богдани Романцової про тодішню премію з літератури і зрозумів, що хоч трохи і за такими штуками варто стежити.
Тримайте статтю з її коментарями.
Тим більше, що це цілий Forbes Ukraine!
https://forbes.ua/news/laureat-nobelevskoy-premii-po-literature-abdulrazak-gurna-neozhidannyy-pobeditel-literaturoved-obyasnyaet-pochemu-on-poluchil-premiyu-i-kakie-ego-romany-stoit-prochitat-08102021-2554

Ну, і майте на увазі, що 4 грудня відбудеться Nobilitet 2021 pre-party вручення Нобелівки, де можна буде послухати крутих спікерів, що в доступній формі розкажуть про цьогорічні Нобелівські премії (https://facebook.com/events/s/nobilitet-2021-pre-party-%D0%B2%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5/1063236867761716/)
Я потім ще раз колись нагадаю, аби не забули.

Майте гарні вихідні.
Тримайте ноги в теплі.
Носіть масочки і вакцинуйтеся.

Мені важко це коментувати.

Хоча… ні, не важко, адже влада і так постійно не виконує своїх зобов‘язань стосовно науки в Україні, паралельно запитуючи то про вакцини, то про нобелівських лауреатів.

Але тут ще цікавіше.

Під гаслами євроінтеграції, селфіками з Брюсселя, обіцянками покращень, виявляється, що Україна не тільки системно відштовхує купу можливостей для співпраці, що надає їх нам Європа в рамках Європейського дослідницького простору.

Ми ще й ризикуємо зірвати вже підписані спільні угоди через постійне недофінансування науки.

В принципі, Шмигаль, як голова Національної ради з питань розвитку науки і технологій, навіть не згадує про цю свою функцію.
Засідання тупо не відбуваються.

Але і найближчий саміт Україна-ЄС 12 жовтня ризикує перетворитися на обговорення чого завгодно, але не науки.

І - імітація.

Читайте, прозрівайте.

Олексій Колежук, Світлана Арбузова, Володимир Вахітов, дякую за позицію.

Майте гарну ніч.

https://www.pravda.com.ua/columns/2021/10/9/7309932/