Група вчених, в т.ч. українських, написала крутезну наукову статтю в престижному журналі Current Biology, яку радше можна називати не "відкриттям", а "закриттям" купи питань та здогадок великої кількості дослідників упродовж останньої сотні роков.

Уявіть драму:
13 мільйонів років тому упродовж коротесенького періоду у 100 чи 200 тисяч років тварини, що мешкали у морі, що плюхкалося над територією нинішньої України, зіткнулися з необхідністю збільшувати щільність власних кісток.

Хто не збільшив - став менш пристосованим і зник.

Власне, чому так сталося і які це мало наслідки - зможете прочитати у цьому інтерв'ю з одним зі співавторів, що працює в Інституті зоології НАН України -Павлом Гольдіним.

https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8520

Вашу ж увагу зверну на наступний абзац:

"– Коли ми всі перезнайомилися між собою, Леонард Девеле запропонував написати спільну роботу про пахіостеосклероз у тюленів. Потім ми гуртом зібралися на конференції у Парижі і з’ясували, що маємо дані про все розмаїття морських ссавців – різних тюленів, китів і дельфінів ... Тож вирішили об’єднати свої напрацювання і підготувати спільну роботу. "

Тобто, з цього абзацу є очевидної користь від системних багаторічних досліджень, навіть якщо їхнім результатом спочатку є така собі мозаїка цікавих фактів.

Приємного перегляду.
Майте гарний вечір.

Шановні, якщо Ви маєте бажання наживо послухати, чим займаються круті українські науковці на гранти Національного фонду досліджень, то занотуйте собі таке.

20 грудня о 15.00 протягом приблизно 1,5 годин 8 крутих спікерів розкажуть про свої передові дослідження:

- наноантиоксиданти на основі графену для терапії серцево-судинних захворювань
- надруковані композитні полімерні біоматеріали, що мають ефективну протимікробну та противірусну дію
- новітні технології лікування ураженої шкіри
- оцінювання пожежної небезпеки з використанням супутникових знімків
- історична свідомість населення на окупованих територіях

та інші цікаві штуки, серед яких буде і виступ Павла Гольдіна, про неймовірні дослідження якого я от тільки вчора зробив пост.

До речі, можливо, буде ще один крутецький спікер, але поки меркурій не ретроградний і до кінця незрозуміло :)

Отуточки посиланнячко https://www.facebook.com/events/273323448190528/
Стежте за анонсами.

Майте гарний вечір і успіх в подачі щорічних звітів :)

Якщо Ви не чули про діаграми Вороного і їх цінність для сучасного світу, то є два моменти:

1. Тут нічого соромитися. Я сам співставив прізвище Георгія Вороного і цей спосіб розбиття простору між собою лише пару років тому завдяки популярній розповіді Ірини Єгорченко. Не все на світі можна знати.

2. Це дійсно крута штука і допис Олександра коротко і влучно характеризує цю крутість.

Якщо ж Вас цікавить більше - отут на Вікі все є:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE

Майте гарний вечір.

Допис Олександра Бурлаки https://www.facebook.com/100004985679355/posts/1981765518666285/?d=n:

“Я - реально гальмо від лінкора. Читаючи про процедурну генерацію карт не одразу збагнув, що Voronoi diagram, які там є одним із основних методів - це ж діаграми українського математика Георгія Вороного.

Діаграми Вороного - це така розбивка площини на багатокутники, при якій будь-яка точка всередині цього багатокутника буде ближчою до його центру, ніж будь-якого іншого. Тобто спочатку можна рандомно обрати на площині набір точнок, а потім за вказаним принципом розбити її на багатокутники.

Звичайно у нас розповідають, що діаграми Вороного у сучасному світі, помішаному на ефективності використання та застосуванні чисельних методів для вирішення найрізноманітніших задач використовуються приблизно УСЮДИ, але якось на мій погляд не з того кінця про них розповідають.

Як згенерувати карту вигаданого світу так, щоб вона виглядала природньо? Щоб це не був набір квадратиків, чи шестигранників,яких у реальному житті не буває. Найпростіший спосіб - накидати випадкових точок і створити діаграму Вороного, а отриманим областям чи вершинам багатокутників задати певну висоту. І ось вам вже ландшафт вигаданого світу створений чистою математикою.

А все завдяки математику з села Журавка, що на Чернігівщині. Математику, завдяки якому можна створити безліч світів...”

Шановні, я перед Вами дико вибачаюсь, але знову приніс новини з Інституту фізіології Богомольця, які мене особисто дуже засмучують.
Та пройти повз і закрити очі - не можу.

Я вже писав, що не так давно після виборів нового директора звідти дивним чином звільнили дуже круту вчену Нану Войтенко, яка... була основною конкуренткою новообраного директора.

Окрім того, що це трохи "неспортивно" плюс суміжно з цим відбувалося купа некрасивих речей, розпочалися навіть судові засідання (всі деталі - тут https://news.1rj.ru/str/mouselab/3200 та на сторінці у пані Нани).
Судовий процес триває досі, до речі.

Так от.
Тепер відбулися вибори Вченої ради цього інституту.
І, шо Ви думаєте?
Свято продовжується.

Далі цитую репост, який я побачив у пані Нани оце щойно
https://www.facebook.com/nana.voitenko/posts/10159533313284598

"Сьогодні в Інституті фізіології відбулося щось, що дирекція назвала "виборами вченої ради".

Перераховуємо порушення Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність та Статуту Інституту.

1. Пропозиції, що до кандидатів направлені дирекції і зав відділам були проігноровані. На зборах жодна запропонована кандидатура або список не розглядалися.

2. В список для голосування незаконно були внесені науковці, що повинні бути включені до Вченої ради за посадою. Зроблено це було для того, щоб штучно створити квоту для призначення директором.

3. Збори проводилися і рішення на них приймалися за відсутності кворуму. Кількість співробітників, що була в аудиторії не встановлена, незважаючи на неодноразові нагадування.

3. З незрозумілих причин прізвище голови ради молодих вчених не було зазначено, при тому, що всі інші посади супроводжувалися конкретними прізвищами.

4. Сам список було складено за непрозорими принципами. Не всі завідувачами відділів були включені, якісь рядові співробітники з відділів дирекції, навпаки, були включені.

5. Голосували не за кожного кандидата із запропонованого списку, а за список цілком.

У підсумку, за таку Раду проголосували 105 осіб із 147 голосуючих, 40 проголосували проти, 2 зіпсовані бюлетені. Загалом в Інституті мали право голосувати 190 осіб.

Дирекція не включила до списку для голосування завідувача відділу молекулярної біофізики д.б.н., професора П.В. Білана. Проф. Білан керує грантом Національного інституту здоров'я США, є спів-керівником горизонтівського гранту Нейротвін, співробітники його відділу публікують результати в журналі Nature.

Через кричущі порушення моральних і законодавчих норм, свої кадндидатури у члені вченої ради відкликали зав. відділом загальної та молекулярної патофізіології проф., д.м.н. В.Є. Досенко, в.о. зав. відділом сенсорної сигналізації д.б.н. Т.А. Півнєва.

Запис загальних зборів колективу Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України додаємо. Не для слабкодухих. 18+."

Власне, відео Ви можете подивитися за посиланням, що я навів.
Список кандидатів можна почитати тут https://www.facebook.com/biph.kyiv/posts/7040432982637245

Тобто, чи вірно я зрозумів, що список на голосування спустили "згори", позбавили можливість балотуватися дійсно достойних науковців, до процесу волевиявлення є питання, а в самому списку були особи, яких "не обрати" не було можливості, бо вони і так за Законом мають отримати місце у Вченій раді?

Шановні, у мене лише одне питання: що коїться?
Загалом, буду стежити за долею Нани Войтенко у судах та за дописами Bogomoletz Institute of Physiology.

Моя повага професору Досенку і пані Півнєвій за демарш .

Зичу успіху у боротьбі за справедливість.

Поки ж все дуже сумно.

Майте гарний вечір.

Так, шановні, тепер прошу максимальної уваги тих, хто мріє навчитися 3D-друку, чи у тих, у кого діти/підлітки від того фанатіють чи щось таке.

Вже сьогодні відбудеться перша безкоштовна онлайн-сесія від Київського академічного університету, де розкажуть про технологію 3D-другу.
Надалі у ще 5 сесіях розкажуть про 3D-принтери, програмне забезпечення, налагодження роботи, створення власних моделей для 3D-друку тощо.

Ще раз - сьогодні, о 18.00.
Важливо - щоб взяти участь, то треба зареєструватися.

Що таке Київський академічний університет та чому це круто - я писав тут https://site.ua/anton.senenko/kiyivskii-akademicnii-universitet-koli-je-privid-pisatisya-ukrayinskoyu-osvitoyu-iyqmwkw

І поки лептонний бог свідок - я не помилився і не помиляюся в своїх оцінках.
З року в рік його викладачі дуже тішать.
Особливо такими от подіями.

Реєструйтесь.
Розкажіть тим, кому це цікаво.
Вперед.

Майте гарний день.

Допис НАН України

https://www.facebook.com/1407079499591509/posts/2773921206240658/

«⚡️ Науково-технологічний центр Київського академічного університету (НТЦ КАУ) | Kyiv Academic University | запрошує на навчання за тренінговою програмою «Основи технологій 3D друку», яка передбачає шість навчально-консультаційних сесій за таким графіком:
🔰 Сесія 1 – Технології 3D друку – 16 грудня 2021 року (четвер), 18.00–20.30.
🔰 Сесія 2 – Кінематика 3D принтерів – 21 грудня 2021 року (вівторок), 18.00–20.30.
🔰 Сесія 3 – Необхідне програмне забезпечення 3D друку – 23 грудня 2021 року (четвер), 18.00–20.30.
🔰 Сесія 4 – Налагодження роботи 3D принтера.
🔰 Сесія 5 – Створення власних 3D моделей.
🔰 Сесія 6 – Заключна, консультаційна сесія.

❗️ УВАГА! Сесії 4–6 відбудуться після 17 січня 2022 року, конкретні дати занять буде уточнено пізніше.

🔗 Заняття триватимуть на платформі ZOOM. Посилання для підключення отримають зареєстровані учасники. Участь безкоштовна. Після тренінгу учасники, які пройшли навчання успішно, отримають сертифікати. Зареєструватися можна за посиланням: https://forms.gle/giuZWSNsX7tUzjNM8

👨‍🏫 Тренер – керівник проєкту «3D Tridium Lab» (https://cutt.ly/jYVzNfc) Інноваційного центру КАУ кандидат технічних наук Віктор Юрійович Котетунов.

🇺🇦 Захід відбудеться за підтримки Міністерства розвитку громад та територій України в межах Проєкту регіонального розвитку «НТЦ КАУ», що його Київський академічний університет реалізує за програмою «Підтримка регіональної політики України».»

Абсолютно шикарна обідня історія під каву

Я дійсно вважав, що комп‘ютер «вперше» вломив людству у шаховій партії у 1997 році.

Добре запам‘ятав ті часи, бо, по-перше, ім‘я Каспарова було весь час в телевізорі, а, по-друге, в тому ж таки телевізорі весь час крутили легендарний Термінатор-2.

Часи, коли штучний інтелект підкорить людей та почне їх винищувати, здавались такими близькими.

(Хто ж знав, що невдовзі цивілізації будуть загрожувати не розумні залізяки, а абортивні клітини від свиней та собак, що мають доступ до ядерної валізки).

І от на тобі.

Виявляється, комп‘ютер почав проявляти норов ще у 60-х.
Ніколи цієї історії не чув, тому отримав щиру насолоду від прочитання.
Особливо посмішив контекст подій.

Раджу.

А, і ще.
Якщо досі не підписані на Олексія - виправте цю помилку.
Це крутий дядько в сфері цих ваших машинних навчань, штучних інтелектів, нейромереж та здорового глузду.
Особливо останнє.

Майте гарний день.

Допис Олексія Молчановського https://www.facebook.com/100005980356384/posts/1839349916274336/

«Яка найбільш відома шахова партія між людиною та комп’ютером? Напевно, більшість погодиться, що — це серія партій між Гаррі Каспаровим та комп’ютером Deep Blue від компанії IBM, які відбувалися у 1996 році (тоді Каспаров переміг із загальним рахунком 4-2) та у 1997 році (тоді виграв Deep Blue з рахунком 3½–2½ і це була перша перемога комп’ютера над чинним чемпіоном світу).

Але також цікавою партією можна вважати гру між філософом Г’юбертом Дрейфусом та комп’ютером Mac Hack VI, яка відбулася у 1967 році. Сама гра, можливо, й не така цікава, але дуже цікавий її контекст. Про це розповідь нижче.

Г’юберт Дрейфус був філософом, феноменологістом та екзистенціалістом, працював в університетах MIT та Берклі. Навесні 1961 року він разом зі своїм братом відвідав лекцію Герберта Саймона (про якого я писав в попередньому дописі) у MIT, де Саймон говорив й про штучний інтелект, який тоді тільки зароджувався (пройшло лише п’ять років від визначної конференції в Дартмуті, яку вважать офіційним початком цієї галузі). Брати Дрейфуси сприйняли дуже критично тези Саймона і Г’юберт вирішив, якщо можна висловитися, розпочати «хрестовий похід» проти ШІ та його дослідників.

(Маленький відступ: Саймон та Ньюел (автори першої програми ШІ) у 1957 році зробили передбачення, що за 10 років комп’ютер переможе світового чемпіона у шахах. Як виявилося, вони помилилися на +30 років — ця перемога сталася у 1997).

Не зануряючись у деталі, критика Г’юберта Дрейфуса базувалася на кількох рівнях: біологічному, психологічному, епістемологічному та онтологічному. Наприклад, він стверджував, що неможливо порівнювати чи проводити паралелі між перемикачами «вкл.-викл.» або «0/1» у комп’ютерах з активністю нейронів. Що людина має контекстне знання і не все можна описати правилами (на яких часто ґрунтувався ШІ перших десятиріч). Що ШІ не може враховувати взаємозалежність між об’єктами.

Насправді, багато ідей Дрейфуса були та лишаються достатньо актуальними. Якщо відкинути деталі його аргументації, то подібну критику можна почути й зараз щодо ШІ (наприклад, той таки Гаррі Маркус). Також один з аргументів Дрейфуса полягав у тому, що людський інтелект сильно зав’язаний на людське тіло (те що прийнято називати зараз як embodied intelligence) — і це доволі «мейнстримова» думка сьогодні.

Але основна проблема була в тому, як Дрейфус то все зробив і подав. Якщо коротко, то його атака на молоду галузь ШІ та дослідників була дуже агресивною. Щоби все те зробити, він «пробрався» у RAND (дослідницький центр, в якому багато хто з тодішніх науковців ШІ працювали): його брат тоді працював у центрі, а центр шукав філософа, який міг би поглянути з боку філософії на появу нової технології. Г’юберт отримав доступ до RAND, пропрацював там буквальні тижні і як результат написав статтю «Алхімія та штучний інтелект» (написана у 1965 році та опублікована у 1967 році). Вже сама назва натякала на те, що автор не вважав ШІ чимось серйозним. Пізніше він розвинув ідеї статті в книжку «Що комп’ютери не здатні робити: критика штучного мислення» (1972).

Керівник Г’юберта у RAND, який офіційно його найняв, не був у захваті від статті/звіту і хотів би й не публікувати її. Але його переконали, що це є обмеження свободи академічної думки. Зрештою, він затримав публікацію на дев’ять місяців.

Фахівці з ШІ були обурені статтею і назагал вважали, що Дрейфус не розібрався у питанні та, коли він використовув термін «стагнація» щодо розвитку ШІ на той момент, то йому бракувало глибини розуміння технологій та як вони розвиваються.
А далі сталася іронія і ми повертаємося до шахів. У статті «Алхімія та штучний інтелект» Дрейфус стверджував, що «жодна програма не може грати на аматорському рівні у шахи» та «10-річна дитина може виграти у комп’ютера». І у 1967 році (якраз пройшло 10 років з моменту передбачення Саймона-Ньюел) Г’юберта Дрейфуса запросили зіграти матч з програмою Mac Hack VI, яку написав студент МІТ Річард Грінблат (який вважається, між іншим, одним із засновників такого явища як «хакерство»). Комп’ютер, на якому працювала програма, мав 16 кілобайт пам’яті (у мільйон разів менше ніж той, на якому я зараз пишу цей допис) і опрацьовував 10 шахових позицій на секунду.

Зрештою, Дрейфус програв цю партію. Якщо подивитися на гру, то вона була доволі драматична, але як на рівень приблизно 3го шахового розряду (як на мою думку): обидва суперники робили дивні помилки, мали можливості, але найбільше ними скористався комп’ютер. Гру в динаміці та з коментарями професійного шахіста можна переглянути тут: https://ingram-braun.net/erga/2017/04/the-chess-game-hubert-dreyfus-vs-mac-hack-%E2%85%B5-1967-annotated/
На зображенні до допису зафіксований момент, коли Дрейфус (білі) втратив нагоду перемогти (хід чорних).

На цьому все могло би й закінчитися і Дрейфус міг би гідно прийняти поразку та визнати, що його критика була (принаймні, частково) несправедливою. Але він почав заперечувати свої попередні твердження і далі вести агресивну комунікацію з опонентами. Зрештою, у центральному бюлетені спільноти штучного інтелекту США вийшла стаття із заголовком на основі цитати Дрейфуса: «10-річна дитина може перемогти машину, але машина може перемогти Дрейфуса».

Герберту Саймону навіть довелося написати публічного листа Дрейфусу, де він закликав його охолонути: “Cool it, Friend!” Лист, який був опублікований у бюлетені SIGART, редактор доповнив висновками зі статті Сеймура Паперта з МІТ, іншого затятого опонента Дрейфуса та захисника ШІ: «1. Комп’ютери не вміють грати в шахи. 1.1. Так само як і Дрейфус». Зрештою, Саймон та Ньюел зрозуміли, що далі продовжувати дискусію з Дрейфусом не варто і згодом перестали зважати на його критику взагалі.

Коли емоції охололи, то багато дослідників ШІ погодилися, що критика Дрейфуса могла би бути корисною для розвитку галузі, якби не стиль, агресивність та певна надмірна пихатість автора.

Статтю Дрейфуса «Алхімія та штучний інтелект» можна переглянути на сайті RAND: https://www.rand.org/content/dam/rand/pubs/papers/2006/P3244.pdf

А тут перелік визначних шахових партій між комп’ютерами та машинами: https://en.wikipedia.org/wiki/Human–computer_chess_matches
Партія Дрейфус-Mac Hack йде другою в списку»

Шановні, годину тому на україномовному youtube-каналі Alpha Centauri Ukraine вийшов останній в цьому році випуск Космодовідкової - рубрики, де фахівці відповідають на питання глядачів.
Питання бувають різні - простенькі і з попідвивертом, але дивитися завжди цікаво.

Цього разу розібрали такі теми:
- чи може Сонце стати чорною дірою?
- чи можна зліпити докупи 5 перших ступенів ракети Falcon і жбурнути те все до небесної тверді?
- що можна побачити в аматорський телескоп?
- що то за телескоп Джеймс Вебб?
- чи можна навколо космонавта на орбіті запустити супутник?
- цікавинки про космічне сміття
- коливання Аполлону при зльоті.

https://www.youtube.com/watch?v=InALadUt_c4

Дивіться, радійте.

Також принагідно зауважу, що запуск найкрутішого космічного телескопу Джеймс Вебб таки запланували на 25 грудня.
Попередню дату зсунули на 1 добу через погану погоду.
Нова ера на порозі.

Майте гарний вечір.

Телескоп народився, славімо його!

Ну, що ж, шановні.
Джеймс Вебб - на орбіті (насправді, він відразу полетів далі).
Найбільший, найдорожчий (10 мільярдів доларів!) космічний телескоп в історії людства.

Попередній пост з розповіддю про цей мегапроєкт з купою посилань і оглядів про нього я робив 1 грудня (https://news.1rj.ru/str/mouselab/3244), а нині пропоную Вам почитати свіженький матеріал від BBC.

https://www.bbc.com/ukrainian/news-59790435

Власне, добре, що є розвинені країни, які продовжують рухати цивілізацію вперед і за якими хочеться тягнутися.

Тепер у телескопа довга дорога до точки призначення, потім драматичні моменти розгортання дзеркала та сонцезахисного щита і початок експлуатації.

Сподіваюсь, все вийде.
Навіть не віриться, що живу в такі неймовірні часи.

В добру путь.

Майте гарний вечір.

P.S. Фото взяте з nasa.gov

Вибачте, в мене істерика.
Отримано перші знімки з телескопа Джеймс Вебб.

Дякую Олексію Юзефову за радісний ранок :)

Шановні, мені здається, що час по-тихеньку підбивати наукові та довколанаукові підсумки року.
Тому буду для вас потихеньку стягувати все, що втрапить цікавого мені в дисплей.

Почнемо, звісно, з Космосу, бо щоденні новини весь час змушують нас піднімати очі неба і скиглити.
Тож робімо це з користю.

Alpha Centauri викотила 50-хвилинне відео, де розповіла про 9 головних космічних подій 2021 року.

Номінації поділили дуже цікаво:

- Прогрес року
Про Starlink, гвинтокрил Ingenuity на Марсі, китайську космічну програму, компанію OneWeb (чесно кажучи, ніколи до цього про неї не чув), суборбітальні польоти Blue Origin, Rocket Lab.

- Розчарування року
Про скасування місячних місій, невдачі Blue Origin, проблеми індійської космічної програми, затримки по місячній програмі Артеміда, відсування місії Starliner від Boeing.

- Наукове відкриття року
Про нові типи наднових, зафіксовані марсотруси, гравітаційні хвилі від злиття нейтронної зірки та чорної діри, диск протопланети, результати аналізу місячного базальту.

- Угода року
Про цікаві контракти на мільярди доларів між державними космічними структурами та приватними космічними компаніями.

- Стартап року
Про робототехнічну, супутникову і ракетнобудівні компанії.

- Запуск року
Про запуск модуля китайської космічної станції та пілотованої місії, модуля Наука (той що сам увімкнув двигуни орієнтації після стикування з МКС), запуск корабля Dragon 2, запуск Союзу з кіноєкіпажєм, запуск космічного апарату Lucy, що вивчатиме троянські астероїди, космічного апарату DART, що зіткнеться з астероїдом іііііііііі, звісно, запуск космічного телескопа James Webb.

- Космічна місія року
Про космічний апарат з ОАЕ, китайську марсіанську місію, Parker, що зближується із Солнцем, автоматичну міжпланетну станцію Юнона, що гоцає біля Юпітера, висадку Perseverance на Марс, досягнення комплексу радіотелескопів ALMA.

- Анонс року
Про ракету від Rocket Lab, місію ОАЕ до астероїдів, проєкти комерційних космічних станцій, цілком багаторазову ракету, місію до Венери.

- Очікування від 2022 року
Про місячні місії, місію Психея до астероїда, запуск Starliner, місію до Марса, старт Starship та запуск надпотужної ракети SLS.

Ну, а хто переміг в кожній номінації та які там деталі та цікавинки - дивіться тут
https://www.youtube.com/watch?v=EtMTpU4mFqo

Піду шукати далі.
Кстаті, перелік наукової дічі-2021 вже майже готовий.
Тре трішки потерпіти.

Майте гарний вечір.

Шановні, я вже писав, що мені випала честь увійти до складу Ради громадського нагляду щодо виконання Річної Національної програми під егідою Комісії Україна-НАТО (https://news.1rj.ru/str/mouselab/3242)

Тепер нам потрібна допомога експертного середовища.

В чому суть.
Ми провели пару зустрічей, під час яких розумні спікери (в тому числі ще раз дякую Михайлу Жернакову за те, що відгукнувся і долучився) зауважили наступні річ.

Сама Річна Національна програма (отуточки на сайті Президента можете її почитати https://www.president.gov.ua/documents/1892021-38845), яку держава Україна виконує, аби наближатися до того самого НАТО - є величезним документом з купою пріоритетів.

Коли пріоритетів купа - вважайте, що нема жодного.
Але гірш за все, що в документі реально бракне кількох надважливих реформ та інституціональних змін.

Загалом, якщо дуже коротко, РНП - недосконала.

Тому РГН вирішила сформувати від громадського сектору пакет
пропозицій для Уряду щодо РНП на 2022 рік.

Для цього оголошується опитування серед експертів і громадськості щодо формування РНП (електронна анкета доступна до 05.01.2022 року за лінком: https://bit.ly/3F1wBh6).

Після опрацювання надісланих пропозицій буде сформовано єдиний пакет, який в середині січня 2022 року буде скеровано до Кабінету Міністрів України.

Тому, якщо є що запропонувати по ділу - пропонуйте.
По сфері науки теж, так.

Майте гарний вечір.

Шановні, маю хороші новорічні новини.

Найкрутіший у Галактиці космічний телескоп Джеймс Вебб успішно розгорнув обидві стріли сонцезахисного екрану і нині, власне, продовжує розгортати екран.

Деталі - у 4-хвилинному відео від Всесвіт UA https://youtu.be/1m603rE8HsA

А от Дзеркало тижня у своїй підсумковій статті з досягненнями українців у 2021 році згадали про український вчених.

Нарівні з воїнами, волонтерами, параолімпійцями, диригентами, шахістами тощо.

І тут немає ніц дивного, бо вчені з Інституту фізіології НАН України, в т.ч. нещодавно звільнена звідти Нана Войтенко, ще глибше занурилися у механізми поширення болю через спинний мозок.
Деталі тут https://zn.ua/project/gordost/ua

Також журналісти влучно згадали наших школярів-переможців міжнародних олімпіад та команду українських науковців та інженерів FireWay, що здобули перемогу на надпрестижному хакатоні від NASA Space Apps Challenge.

На мою думку, досягнень наших вчених було набагато більше, але і так круто, що в топ-12 втрапили розумні люди.

Переможемо.
Майте гарний день.

Так, шановні, тут є цінна інформація про унікальну премію за внесок у розвиток українських природничих колекцій.

Чому унікальну?
По-перше, її запровадив рік тому звичайний вчений-ботанік Андрій Новіков (https://www.facebook.com/AndriyVNovikov)

Запровадив з одною єдиною метою - аби цінні експонати природничих колекцій були відкриті світові: чи-то у вигляді публікації даних у відкритих базах, чи завдяки організації подій, чи-то розповсюдженню фотознімків тощо.

По-друге, на неї може податися будь-який науковець чи їхня група (плюс кілька додаткових умов, про що - на сайті премії).

По-третє, розмір премії - 8450 гривень.
Не мільйон гривень і не сто тисяч.
А вісім тисяч чотириста п‘ятдесят гривень нуль нуль копійок.

Бо це абсолютно низова ініціатива без потужних спонсорів і такого всякого.

І, що найцікавіше, враховуючи зарплатню в українській науці, ці 8,45 тисяч можуть стати приємним бонусом для багатьох дослідників.

Вся інформація про премію - тут https://sites.google.com/view/andriynovikovprize/

Якщо відповідаєте критеріям - подавайтеся.
Якщо знаєте тих, хто відповідає - розкажіть їм.

Дедлайн - 15 січня.

Успіху.
Майте гарний вечір.

Джінгл-белз, джінгл-белз,
Почвара тут і здєзь.

Шановні, сталося.
Народна оціночно-осуджувальна відзнака Академічна негідність-2021 шукає своїх переможців.

Чесно кажучи, прочитавши перелік номінантів - я отетерів.

Адже, вкотре підкреслюю, я не маю стосунку ані до відбору кандидатів, ані до формування остаточного шорт-листа.
І багато прізвищ для мене стали сюрпризом.

Якщо всілякі голубовські-жолобак для мене не є дивиною, адже тема коронавірусу і псевдонауки навколо нього були в топі цього року, то про винахідника двигуна з ККД 300% чи про події в Державному біотехнологічному університеті - майже не чув.

Звісно, сюди втрапили купа ректорів, академіків і дикунських типу наукових журналів.
Шкарлєт теж тут.

Номінації такі:

Плагіатор 2021
Токсичний ректор 2021
Посіпака 2021
Фальсифікатор 2021
Псевдонауковець 2021
Спец(з)рада 2021
Мурзилка 2021
Скандал 2021.

По кожному кандидату є детальне досьє, тож не поспішайте, вивчайте, волайте.

І, звісно, волевиявляйтеся.

Дедлайн - 17 січня.
Посилання на анкету https://bit.ly/3JCwICB

Майте гарний вечір.

Шановні, ви могли спокійно пройти повз цю новину, але я все ж приверну до неї вашу увагу.

Один з найавторитетніших журналів National Geographic (заснований, на секундочку, у 1888 році, тобто тоді ж, коли і газета Порадниця, але просто на 106 років раніше) обрав топ-12 досліджень світу тварин минулого року.

І тут є чому дивуватись:

- непорочні зачаття кондорів
- олені, що хворіють на коронавірус
- найменша рептилія на планеті з величезною цюцюркою
- еволюція слонів, спричинена людиною
- морський слимак, що «відриває» собі голову та відрощує нове тіло
- кит-далекобійник
- мурахи, шо регулюють розмір мозку

та інші цікавинки.

Вражає. Захоплює. Ошелешує.

Даю лінк на перший з серії постів Довколаботаніки, а далі розберетесь.

Насолоджуйтесь.

І майте гарний вечір.

P.S. Якщо не чули, є хороші новини від МОЗ - бустерну дозу дозволили всім дорослим.

https://news.1rj.ru/str/dovkolabotanika/2828

Сьогодні вакцинували мою маму бустерною дозою Файзера.
В Полтаві, без реєстрації та смс.

Звісно, без дрібних технічних проблем не обійшлося.
Наприклад, для Полтави станом на вчора система хелсі не показувала жодної доступної можливості вакцинуватися.
Зі спілкування з фейсбуку стало зрозуміло, що така ж проблема була і для Львову.

Тобто «без реєстрації та смс» - це була не фігура мови.

Тож Ви можете не повірити, але в нагоді стала простенька реклама в ліфті, де були вказані адреси пунктів вакцинації і прямі номери телефонів.
Дяка тим, хто вигадав вішати це навидноті.

Тому ми просто зателефонували в клініку Мій лікар, що на площі Конституції, 13, і нам там сказали: приїжджайте.

Черг взагалі немає.
Взагалі.
Бажаючих щепитися обмаль.
(Можливо, до речі, через безпорадність хелсі).

Вся процедура від «прийшли-взяли анкету» до «вийшли» - 10 хвилин від сили.

Я до чого.
Поки всі в післясвяткових роздумах - вакцинуйтеся та вакцинуйте рідних.

Нині Міністерство охорони здоров‘я організувало все дійсно добре.
А не так, як це було за часів, прости лептонний господі, недоміністра степанова.

Умови - ідеальні.
Чесно.
Будь-яких вакцин - шо в дурня фантиків, тільки обирай.

Власне, на фото саме та реклама.
Може кому згодиться.

А, ще один нюанс - принаймні в Полтаві вакцину не вносять в базу, а дають паперову довідку, посилаючись на те, що немає якоїсь постанови, як правильно вносити бустер.
Сподіваюсь, це скоро виправлять.

Майте гарний вечір.