Лабораторна миша – Telegram
Лабораторна миша
5.39K subscribers
3.57K photos
238 videos
4 files
2.68K links
Канал про науку, науково-популярні заходи, реформування наукової сфери України, цікаві розумні статті про розумних людей та їх роботу.
Download Telegram
Шановні, я вже писав, що мені випала честь увійти до складу Ради громадського нагляду щодо виконання Річної Національної програми під егідою Комісії Україна-НАТО (https://news.1rj.ru/str/mouselab/3242)

Тепер нам потрібна допомога експертного середовища.

В чому суть.
Ми провели пару зустрічей, під час яких розумні спікери (в тому числі ще раз дякую Михайлу Жернакову за те, що відгукнувся і долучився) зауважили наступні річ.

Сама Річна Національна програма (отуточки на сайті Президента можете її почитати https://www.president.gov.ua/documents/1892021-38845), яку держава Україна виконує, аби наближатися до того самого НАТО - є величезним документом з купою пріоритетів.

Коли пріоритетів купа - вважайте, що нема жодного.
Але гірш за все, що в документі реально бракне кількох надважливих реформ та інституціональних змін.

Загалом, якщо дуже коротко, РНП - недосконала.

Тому РГН вирішила сформувати від громадського сектору пакет
пропозицій для Уряду щодо РНП на 2022 рік.

Для цього оголошується опитування серед експертів і громадськості щодо формування РНП (електронна анкета доступна до 05.01.2022 року за лінком: https://bit.ly/3F1wBh6).

Після опрацювання надісланих пропозицій буде сформовано єдиний пакет, який в середині січня 2022 року буде скеровано до Кабінету Міністрів України.

Тому, якщо є що запропонувати по ділу - пропонуйте.
По сфері науки теж, так.

Майте гарний вечір.
Шановні, маю хороші новорічні новини.

Найкрутіший у Галактиці космічний телескоп Джеймс Вебб успішно розгорнув обидві стріли сонцезахисного екрану і нині, власне, продовжує розгортати екран.

Деталі - у 4-хвилинному відео від Всесвіт UA https://youtu.be/1m603rE8HsA

А от Дзеркало тижня у своїй підсумковій статті з досягненнями українців у 2021 році згадали про український вчених.

Нарівні з воїнами, волонтерами, параолімпійцями, диригентами, шахістами тощо.

І тут немає ніц дивного, бо вчені з Інституту фізіології НАН України, в т.ч. нещодавно звільнена звідти Нана Войтенко, ще глибше занурилися у механізми поширення болю через спинний мозок.
Деталі тут https://zn.ua/project/gordost/ua

Також журналісти влучно згадали наших школярів-переможців міжнародних олімпіад та команду українських науковців та інженерів FireWay, що здобули перемогу на надпрестижному хакатоні від NASA Space Apps Challenge.

На мою думку, досягнень наших вчених було набагато більше, але і так круто, що в топ-12 втрапили розумні люди.

Переможемо.
Майте гарний день.
Так, шановні, тут є цінна інформація про унікальну премію за внесок у розвиток українських природничих колекцій.

Чому унікальну?
По-перше, її запровадив рік тому звичайний вчений-ботанік Андрій Новіков (https://www.facebook.com/AndriyVNovikov)

Запровадив з одною єдиною метою - аби цінні експонати природничих колекцій були відкриті світові: чи-то у вигляді публікації даних у відкритих базах, чи завдяки організації подій, чи-то розповсюдженню фотознімків тощо.

По-друге, на неї може податися будь-який науковець чи їхня група (плюс кілька додаткових умов, про що - на сайті премії).

По-третє, розмір премії - 8450 гривень.
Не мільйон гривень і не сто тисяч.
А вісім тисяч чотириста п‘ятдесят гривень нуль нуль копійок.

Бо це абсолютно низова ініціатива без потужних спонсорів і такого всякого.

І, що найцікавіше, враховуючи зарплатню в українській науці, ці 8,45 тисяч можуть стати приємним бонусом для багатьох дослідників.

Вся інформація про премію - тут https://sites.google.com/view/andriynovikovprize/

Якщо відповідаєте критеріям - подавайтеся.
Якщо знаєте тих, хто відповідає - розкажіть їм.

Дедлайн - 15 січня.

Успіху.
Майте гарний вечір.
Джінгл-белз, джінгл-белз,
Почвара тут і здєзь.

Шановні, сталося.
Народна оціночно-осуджувальна відзнака Академічна негідність-2021 шукає своїх переможців.

Чесно кажучи, прочитавши перелік номінантів - я отетерів.

Адже, вкотре підкреслюю, я не маю стосунку ані до відбору кандидатів, ані до формування остаточного шорт-листа.
І багато прізвищ для мене стали сюрпризом.

Якщо всілякі голубовські-жолобак для мене не є дивиною, адже тема коронавірусу і псевдонауки навколо нього були в топі цього року, то про винахідника двигуна з ККД 300% чи про події в Державному біотехнологічному університеті - майже не чув.

Звісно, сюди втрапили купа ректорів, академіків і дикунських типу наукових журналів.
Шкарлєт теж тут.

Номінації такі:

Плагіатор 2021
Токсичний ректор 2021
Посіпака 2021
Фальсифікатор 2021
Псевдонауковець 2021
Спец(з)рада 2021
Мурзилка 2021
Скандал 2021.

По кожному кандидату є детальне досьє, тож не поспішайте, вивчайте, волайте.

І, звісно, волевиявляйтеся.

Дедлайн - 17 січня.
Посилання на анкету https://bit.ly/3JCwICB

Майте гарний вечір.
Шановні, ви могли спокійно пройти повз цю новину, але я все ж приверну до неї вашу увагу.

Один з найавторитетніших журналів National Geographic (заснований, на секундочку, у 1888 році, тобто тоді ж, коли і газета Порадниця, але просто на 106 років раніше) обрав топ-12 досліджень світу тварин минулого року.

І тут є чому дивуватись:

- непорочні зачаття кондорів
- олені, що хворіють на коронавірус
- найменша рептилія на планеті з величезною цюцюркою
- еволюція слонів, спричинена людиною
- морський слимак, що «відриває» собі голову та відрощує нове тіло
- кит-далекобійник
- мурахи, шо регулюють розмір мозку

та інші цікавинки.

Вражає. Захоплює. Ошелешує.

Даю лінк на перший з серії постів Довколаботаніки, а далі розберетесь.

Насолоджуйтесь.

І майте гарний вечір.

P.S. Якщо не чули, є хороші новини від МОЗ - бустерну дозу дозволили всім дорослим.

https://news.1rj.ru/str/dovkolabotanika/2828
Сьогодні вакцинували мою маму бустерною дозою Файзера.
В Полтаві, без реєстрації та смс.

Звісно, без дрібних технічних проблем не обійшлося.
Наприклад, для Полтави станом на вчора система хелсі не показувала жодної доступної можливості вакцинуватися.
Зі спілкування з фейсбуку стало зрозуміло, що така ж проблема була і для Львову.

Тобто «без реєстрації та смс» - це була не фігура мови.

Тож Ви можете не повірити, але в нагоді стала простенька реклама в ліфті, де були вказані адреси пунктів вакцинації і прямі номери телефонів.
Дяка тим, хто вигадав вішати це навидноті.

Тому ми просто зателефонували в клініку Мій лікар, що на площі Конституції, 13, і нам там сказали: приїжджайте.

Черг взагалі немає.
Взагалі.
Бажаючих щепитися обмаль.
(Можливо, до речі, через безпорадність хелсі).

Вся процедура від «прийшли-взяли анкету» до «вийшли» - 10 хвилин від сили.

Я до чого.
Поки всі в післясвяткових роздумах - вакцинуйтеся та вакцинуйте рідних.

Нині Міністерство охорони здоров‘я організувало все дійсно добре.
А не так, як це було за часів, прости лептонний господі, недоміністра степанова.

Умови - ідеальні.
Чесно.
Будь-яких вакцин - шо в дурня фантиків, тільки обирай.

Власне, на фото саме та реклама.
Може кому згодиться.

А, ще один нюанс - принаймні в Полтаві вакцину не вносять в базу, а дають паперову довідку, посилаючись на те, що немає якоїсь постанови, як правильно вносити бустер.
Сподіваюсь, це скоро виправлять.

Майте гарний вечір.
Шановні, поки в Україні обговорюють електронні талони на отримання паперових талонів на їжу і незрозуміло-довгі відпочинки найвеличнішого, найпросунутіший у Галактиці космічний телескоп Джеймс Вебб завершив своє розгортання.

50 основних розгортань, 178 механізмів, години напруженого очікування і... за кілька місяців телескоп розпочне повноцінну роботу.

Власне, про ці останні приготування та завершення розгортання я раджу переглянути відео
https://www.youtube.com/watch?v=b4DKjaGZRKY

На цьому ж каналі Ви знайдете кілька інших коротких роликів з поясненням етапів розгортання радіатора, дзеркала, мембран та стріл.

А також не можу не поділитися прекрасним і лаконічним дописом Юрія Халавки про те, чому наука та освіта роблять з просто країн - великі та потужні Держави (https://www.facebook.com/khalavka/posts/10224288857521998):

"Хімія і нанотехнологія в космосі.

Дзеркала космічного телескопа Джеймс Вебб зроблені з берилію покритого золотом.
Берилій, бо легкий, міцний, немагнітний і витримує коливання температур.
Золото, бо добре відбиває інфрачервоне світло.
Кожен сегмент важить майже 20 кг і виготовлявся у декілька етапів по всіх США.
Товщина золотого шару - 100 нм!
На його поверхню напилено ще тонкий шар SiO2 для механічного захисту.
#часвчитихімію
Детальніше https://webb.nasa.gov/content/observatory/ote/mirrors/index.html"

За отим останнім посиланням від NASA - чудові повноформатні фото процесу створення диво-дзеркала.

І просто подивіться оцей 2-хвилинний ролик, навіть без перекладу, аби уявити рівень технологій, задіяних в програмі запуску телескопа
https://www.youtube.com/watch?v=v1J3208E8jU

Ми живемо в дивні і прекрасні часи.
Дивні - бо на одній частині планети тирани чипляются за владу та марять збиранням земель, а прекрасні, бо на іншій частині - люди збирають зірки і галактики.
Принаймні, їхні зображення.
Поки що.

Майте гарний вечір.
Що ж, шановні, науковці НАН повідомили про початок нової коронавірусної хвилі в Україні.
https://www.pravda.com.ua/news/2022/01/12/7320101/

Я привертаю Вашу увагу до цього моменту не для того, щоб полякати.
Тут всі дорослі, кожен давно зробив свої висновки і виробив план дій.
(все ж жарт про мандрівника у часі, який прилетів у 2020-й рік і вигукнув "О, то десятирічний карантин тільки почався?" стає все милішим).

А для того, щоб:
- Ви не забули зробити бустерну дозу. Це реально 5 хвилин часу.
- Звернули особливу увагу на ось яку інформацію:

З коронавірусом і дорослими людьми все зрозуміло: або не хворів, або хворів, або хворів тяжко, або помер.

А от про коронавірус і дітей існує стійкий міф, що діти хворіють короною як легкою застудою і для них вона відносно безпечна.

7 січня 2022 року CDC опублікувало дослідження, згідно з яким ризик виникнення діабету у перший місяць після хвороби у дітей до 18 років - вищий в рази.
В рази.

Ось дослідження: https://www.cdc.gov/mmwr/volumes/71/wr/mm7102e2.htm
Вперше я цю інформацію побачив у Семена Єсилевського тут (https://news.1rj.ru/str/semen_yesylevskyy/648)

І от я поліз гуглити цю новину в укрмедіа з метою знайти якусь статтю.
Швидко знайшов лише два посилання:
- https://racurs.ua/ua/n165547-zv-yazok-mij-covid-19-u-ditey-ta-diabetom-vstanovyly-ucheni.html
- http://health-ua.com/news/68930-COVID19-povyazanij-z-pdvishenim-rizikom-tcukrovogo-dabetu-u-molodih-lyudej (це більш розгорнуте)
і жодного в топ-ресурсах (може погано шукав).

Ба більше, про цю проблему [діабет у дітей, що перехворіли короною] вже говорили львівські медики ще в березні минулого року
https://zaxid.net/sered_uskladnen_pislya_kovidu_u_ditey_lvivski_mediki_viyavlyayut_tsukroviy_diabet_n1516585

Я до чого - пильнуйте не тільки себе.
"Стріляйте" на звук, коли чуєте "краще перехворіти".

Ну, і майте гарний день.
Шановні, повідомляю вам цікаву новину: завтра о 17:00 розпочнеться пряма трансляція запуску українського супутника Січ 2-30 з мису Канаверал за допомогою ракетоносія Falcon 9 від Space X.

Я зізнаюся абсолютно щиро - окрім того, що написано про цей супутник на Вікіпедії, я мало що знаю.
Як надибаю розгорнутий огляд-статтю про цей апарат - обов'язково запощу.

Слід визнати, що іміджеві проєкти Зеленського, які безвідносно до його персони є корисними для країни - типу цього супутника чи купівлі криголама - йому вдаються.
(На відміну від продуктових талонів, держрегулювання цін, енергетичної кризи, економічного генію Гетьманцева чи міністрів-плагіаторів).

Менш із тим.
Я щиро вболіваю за цей запуск

Чому запуск супутника є корисним для держави?

Не тільки тому, що він наш, власний і якусь користь у вигляді зондування земної поверхні буде нести.

А тому, що він дозволяє підтримувати та розвивати вітчизняну систему високотехнологічних підприємств та конструкторських бюро.
Це набагато більш важливо.
За його створенням стоїть праця сотень інженерів, конструкторів та вчених, що здатні створювати таку техніку.
Принаймні, поки що.

Ось посилання на трансляцію, ставте нагадування.
https://www.youtube.com/watch?v=CNfsWcm_lrY

Майте гарний вечір.
«Думати складно, обтяжливо і неприємно.»
«Перспективніше не позбуватися страху, а долати його.»

Шановні, вийшло одне з найкращих інтерв‘ю з науковцем, які я тільки бачив за останній час.

Еволюційний біолог Ігор Дзеверін - сам по собі приклад науковця, що, стоячи на плечах титанів науки, сам поступово перетворився на гіганта.

Але журналістка Олена Струк зроблила щось надзвичайне.

Завівши розмову про страх та його роль в нашій еволюції, вона збурила цілий вир питань:

- від того, як страх допоміг нам вижити і до того, чому виникли антивакцинатори
- від того, нащо мавпі стереоскопічний зір і чому корова фокусується за кількадесят метрів від себе до вродженого страху темряви і (не)вродженого павуків та змій.
- від ролі кажанів в пандемії коронавірусу до ролі авторитетів в прийнятті поганих рішень.

Загалом, текст можна розтягати на цитати.
Блиск.

https://www.pravda.com.ua/articles/2022/01/11/7319951/

Майте гарний день.
"...рослини – це насправді такі дрони уряду, які знищують вуглекислий газ та отруюють атмосферу киснем, щоб змушувати нас вакцинуватися" (жорстко вирвано з контексту)

Коли якась людина каже, що вона по-жізні ботанік, у пересічного громадянина зазвичай не виникає сумнівів, чим ця людина займається - висушує поміж сторінок книг гербарії.

Цей стереотип геть ламає науковець з Національного науково-природничого музею НАН України Олексій Коваленко.

По-перше, у нього непересічне почуття гумору.
По-друге, він дуже розумний та ерудований.

По-третє, таке враження, що він постійно під якимись гербарними речовинами, бо весь час намагається цим розумом та ерудицією поділитися з оточуючими.
Він влаштовує найкращі (я це підкреслюю) інтерактивні екскурсії у музеї, насичуючи голови відвідувачів, особливо дітей, близькими до летальних дозами цікавих фактів.

Ну, і також він ютуб-влогер, автор двох бестселлерів "Фрукти проти овочів" та "Рослини-прибульці: як амброзія та борщівник захоплюють Землю".

З якого боку на нього не подивися - дуже підозрілий тип.

Тому Куншт десь його зловив і поставив кілька питань про його дослідження, теорії змови в науці, улюблені книжки, Ігнобелівські премії та питання, що досі лишаються без відповіді вчених.
https://kunsht.com.ua/ye-bagato-kognitivnix-vikrivlen-pro-roslini-yaki-omolodzhuyut-likuyut-chi-roblyat-vas-raptovo-zdorovimi-9-zapitan-oleksiyu-kovalenku/

Під вечірню каву - саме воно.

Раджу.
Майте гарний день.
Шановні, тут виявляється є шикарнючі астрономічні підсумки 2021 року з топ-8 відкриттів та топ-6 космічних місій та апаратів.

Титанічну працю над цією підбіркою робив неперевершений популяризатор науки і вчений Головної астрономічної обсерваторії НАН України Іван Крячко.

Він не просто накидав коротенькі опуси про виявлення подвійних зірок, наднових, пояснення загадкових гамма-променів із порожніх ділянок неба та рентгенівського полярного сяйва Юпітера (я про таку чудасію і не чув).

За кожною новиною, якщо клікнути на назву, відкривається докладний україномовний матеріал з поясненнями, малюнками, схемами.

Ну, і, звісно, куди ж без телескопа Джеймс Вебб, бомбардування астероїда і дослідження залишків наднових та чорних дір.

Зверніть увагу, що окрім основного сайту, з якого я даю цю новину http://nashenebo.in.ua/nauka/viznachni-vidkrittya-novi-teleskopi-i-kosmichni-misiji-v-sviti-astronomiji-u-2021-rotsi

ви для себе відкриєте ще й Український астрономічний портал.
http://www.astrosvit.in.ua/.

Я про нього не чув, а він крутий.
По-перше, його наповнюють вчені ГАО НАН України.
По-друге, там регулярно свіжі новини та купа науково-популярних статей.

Просто можна туди залипнути на пару годин.

Приємного перегляду.
Майте гарний вечір.

P.S. Вдячний прес-службі НАН України за публікацію вищезазначеного матеріалу, бо я якось його сам не помітив.
Шановні, сталося.
Сьогодні відбулася презентація результатів голосування по щорічній премії "Академічна негідність року".

Наукова спільнота вигадала цю відзнаку у 2016 році для плагіаторів, псевдонауковців та їхніх посіпак у відповідь на відсутність реакції по кейсу Лептонівни - дружини тодішнього віце-прем'єра Кириленка, що сплагіатила шматки своєї дисертації, в тому числі про Лептонного Бога.

Номінації дуже прості:
«Плагіатор-2021»
«Фальсифікатор-2021»
«Псевдонауковець-2021»
«Токсичний ректор-2021»
«Скандал-2021»
«Мурзилка-2021»
«Спец(з)рада-2021»
«Посіпака-2021»

Приємно, що увагою не оминули як вчених-антиваксів, так і фальсифікації в дисертації гендиректорки музею Голодомору, як скандали навколо виборів ректорів кількох вишів, так і псевдолікарські мурзилки з порадами про здоров'я і довголіття.

Переможці для мене багато в чому виявились очікуваними, тому що я перебуваю в цьому середовищі і розумію, хто кому свиня та непотріб.

Але найбільше тішить, що вкотре перемогу в одній з номінацій здобув Шкарлєт.
Добре, що суспільство не забуває про цього світоча української освіти і науки.

Детально з номінантами та переможцями можете ознайомитися за посиланням https://zn.ua/ukr/science/toksichni-rektori-ta-murzilki-v-ukrajini-rozdali-narodnu-antipremiju-akademichna-nehidnist-roku.html

Принагідно дякую Світлані Вовк, Віктору Досенко, Олександру Габовичу, Ірині Єгорченко, Олексію Болдирєву, а також решті втаємниченої спільноти Дисергейт за розвиток ініціативи.

Запис трансляції оголошення переможців можете глянути тут https://www.facebook.com/IUA.TV/videos/455621416282588/

Майте гарний вечір.
Хазяйкє на замєтку

Ви, часом, не вечеряєте?
Ні? Тоді ось.

Чесно кажучи, давно я з таким захопленням не читав про паразитів в оселедцях.

Тим більше, що тут вчений - такий вчений 🙂 ставить експеримент на собі 🙂

Цікавий допис про оселедця з магазину, небезпечних та відносно безпечних хробаків, їх поширення у Світовому океані, способи їх нейтралізації.

Від себе додам, що давно такого не вживаю.
Лише термічно оброблені продукти.
І оселедця смаженого їв.
Нічо такий.

Смачного 🙂

P.S. І так, підпишіться на Стромату. Там часто бувають дахозривні дописи.

https://www.facebook.com/128212724312608/posts/1354016898398845/?d=n

«Час від часу інтернет-видання намагаються привабити читачів темою паразитів в оселедцях, сьогодні я також спробую.
Без фотографій не гарно, тож спершу пішов на пошуки заражених оселедців. Зайшов у найближчий супермаркет, взяв оселедця навмання, вдома розрізав і сфотографував паразитів. Як бачите, шукати паразитів просто! Це не птахів по мочарах вистежувати.
Спершу про "отаке, знаєте, довге, біле". Це не паразити. Зазвичай то або смужки жиру або пілоричні вирости кишечника (на фото). Типові паразити оселедців виглядають як маленькі хробачки 5-10 мм завдовжки, часто згорнуті калачиком. То або анізакіда (по простому Anisakis simplex) або її близький родич Pseudoterranova decipiens. Щось із них потрапило мені на стіл в першому-ліпшому оселедці.
Згадані черви широко розповсюджені в Світовому океані, щоправда зустрічаються мозаїчно. Наприклад в одних регіонах Середземномор'я червами заражено 0,8% анчоусів, в інших 22%, 38%, 57%, або, навіть, 100% [1]. Мені пощастило потрапити на потрібну партію з першого разу. Бінго!
Сфотографував, а далі став спостерігати за глистами. Не ворушяться. Виклав на листок паперу, зафіксував олівцем положення, залишив – не ворушяться. З іншого боку – чого б їм ворушитись, коли вони давно здохли?
Оселедців, яких постачають до наших магазинів (та більшості в ЄС) заморожують ще в морі на риболовецькому судні [2]. При заморожуванні риби до -20ºС анізакіди гинуть за 60 годин. Щоправда за 60 годин, 54 години ще витримують [3]. В одному нігерійському журналі надибав публікацію японців про замороження лосося на 48 годин для знищення анізакіди [4]. Та якщо вірити всьому, що пишуть у Нігерії, то я вже разів сто успадкував по мільярду доларів. Краще заморожувати на 60 годин. Ще менш варто дослуховуватись до порад в інтернеті – "перед споживанням заморозте оселедця, це знищить паразитів!". Не знищить, вони вже померли від заморозки на судні, глистів-зомбі поки що не спостерігали. А страву спаскудить, так то будьте певні.
Варто зауважити, що замочування в розсолі вбиває анізакіду за 4 тижні [3], копчення НЕ знищує паразитів [5]. Про вплив алкоголю не знайшов, але то і не важливо. В оселедцях черви все рівно дохлі, тож якщо хочете ним закусити – закушуйте. Тільки не пояснюйте своє особисте бажання випити словами: "Щоб паразитів не було!".
Що робити якщо знайшли в оселедці невеликих червів? Можете зробити теж саме що і я – дочистити і з'їсти рибу. Станом на 24.01.22 живий, пульс нормальний.
А може, ну їх тих оселедців, краще купити… В інтернеті є переліки риби в яких виявляли анізакіду, але вони беззмістовні. Цей глист дотримується широких поглядів, йому байдуже в якій рибі паразитувати [5]. Хоч дешевий оселедець, хоч дорогий дикий лосось в суші – анізакіда може бути в обох. Та є нюанс – рибу для суші преміум класу не заморожують, підхопити глистів у дорогому японському ресторані цілком реально. Так в країнах ЄС з 2000 по 2016 зареєстровано 236 випадків анізакідозу [6]. Що ж буде?
Ефект залежить від того, хто саме дістанеться – Anisakis чи Pseudoterranova? Відмінність полягає в тому, що личинки Pseudoterranova не закріпляються в стінках кишечника, і коли хворого здоліває блювота та діарея, паразитам ще гірше – їх викидає на зустріч погибелі у ворожий світ під кущики чи до каналізації. Для людини пригода завершується переляком та острахом перед сирою рибою. Якщо ж підхопити анізакіду, то бігункою не відкупитись.
Личинки паразита закріпляються в стінках кишечника і хоч як нелюба їм людина, під кущі вони ще менше хочуть [3].
По правді кажучи, проникнення в людину для анізакіди є крахом надій. Ці черви в дорослому віці живуть в шлунково-кишковому тракті китів і тюленів, туди ж направленні життєві орієнтири молодих паразитів. Кар'єра розпочинається з того, що яйця глиста виходять із китовими фекаліями у безмежну блакить моря. Там вилупляться молоді черви, які потрапляють до різної морської дрібноти, зокрема до дрібних ракоподібних (більш відомих як криль). Ймовірно на цій стадії вони для нас безпечні, принаймні не відомо, щоб людина коли небудь заражалась споживаючи м'ясо криля. Рачка має з'їсти кальмар або риба(згодиться дикий лосось, оселедець, сардина, анчоус, скумбрія, тріска, морський вугор – паразиту байдуже). Там глист дорослішає і починає претендувати на те, щоб потрапити до кишечника кита. Часом його амбіції не реалізуються – сиру рибу чи кальмара з'їдає людина, що буде тупиком [7]. Адже дорослі анізакіди плекали мрію, що колись їхні дітки також вирушать із китових фекалій до океану, а не пропадуть намарно у круговерті унітазу чи у вигрібній ямі. Попри те, що їхнє потомство приречене, дорослі анізакіди не збираються здаватись і проникають в стінки кишечника людини. Приблизно через 10-48 годин після невдалого смакування рибою проявляються перші симптоми [8] – гострий біль в животі, нудота, блювота, кровохаркання. Часом має місце алергічна реакція різної тяжкості – від кропив'янки на шкірі до анафілактичного шоку [9], який може призвести до смерті. В більшості інших випадків захворювання лікується, але важливо пам'ятати, що для вагітних зараження анізакідою становить небезпеку для життя як дитини так і жінки [5]. Єдина втіха – в наших краях малоймовірно натрапити на сиру рибу, заражену живими анізакідами. Для цього необхідно летіти на океанське узбережжя. Любіть Україну)

__
В даний час працюю над рукописом книги "Зоологічна екскурсія по супермаркету", яка буде видана в цьому році у видавництві Віхола
Поки триває робота над текстом, можна почитати мою попередню книгу "Слідуй за розбитим черепом. Історія еволюції скелета".
замовити паперову: https://bit.ly/3pmJ229
замовити електронну: https://bit.ly/3G6o8ua
_
Джерела натхнення:
1) Serracca L. & al. (2014). Food safety considerations in relation to Anisakis pegreffii in anchovies (Engraulis encrasicolus) and sardines (Sardina pilchardus) fished off the Ligurian Coast (Cinque Terre National Park, NW Mediterranean). International journal of food microbiology, 190C, p.80.
2) Karlsdóttir M. & al. (2018). Increased quality and stability of frozen herring products. Skýrsla Matís, Report no.19-18, Project no. 2283, p.1
3) Jay J.M. & al. (2005). Modern Food Microbiology, 7th Edition. Berlin, Springer, p. 704.
4) Furuya K. & al. (2014). Anisakiasis: The risks of seafood consumption. Nigerian Journal of Clinical Practice, 21(11), p. 1494
5) Villazanakretzer D.L. & al. (2016). Fish Parasites: A Growing Concern During Pregnancy. Obstetrical & Gynecological Survey, 71(4), p. 258.
6) Serrano-Moliner M. &al. (2018) Epidemiology and management of food borne nematodiasis in the European Union, systematic review 2000–2016. Pathogens and Global Health, 112(6), p. 5.
7) Aibinu I.E. & al. (2019). Anisakis Nematodes in Fish and Shellfish – from infection to allergies. IJP: Parasites and Wildlife, 9, p. 385.
8) Sohn W.-M. &al. (2015). Anisakiasis: Report of 15 Gastric Cases Caused by Anisakis Type I Larvae and a Brief Review of Korean Anisakiasis Cases. The Korean Journal of Parasitology, 53(4), p.468.
9) Villazanakretzer D.L. & al. (2016). Fish Parasites: A Growing Concern During Pregnancy. Obstetrical & Gynecological Survey, 71(4), p. 257.»
Шановні, як Ви вважаєте, про що була найнайнайперша стаття в україномовному розділі Вікіпедії?
Просто спробуйте вгадати.

Україна? Шевченко? Київ? Київська Русь?

Дзуськи.

Атом.
Спочатку був атом.
Мені здається це символічним.

Сталося це далекого 30 січня 2004 року.
А нині українська вікіпедія посідає … 17 місце серед 325 мовних розділів за кількістю статей.
Їх там понад 1 мільйон.

Звідки вони там беруться?
Цим не займається міністерство вікіпедії чи програма Велике вікіпідієвництво.
Все завдяки небайдужим українцям.

І значення вікіпедії для просування України та розуму в світі та … в Україні важко переоцінити.

Маю приємність повідомити вам, що 27 січня розпочнеться черговий Вікімарафон, під час якого КОЖЕН охочий може не тільки написати якусь нову і корисну статтю, а й отримати сувеніри з символікою вікіпедії.

Ось посилання на подію.

https://facebook.com/events/s/%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%BD-%D0%B4%D0%BE-%D0%B4%D0%BD%D1%8F-%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-/342659317715324/

Долучайтеся.
Нащадки будуть нам вдячні.

Зверніть увагу, що також відбудеться серія вебінарів, де детально пояснять, як та що треба робити.

Майте гарний вечір.
Шановні, не так давно (в листопаді) мене запросили увійти до складу Ради громадського нагляду виконання Річної Національної програми під егідою Комісії Україна-НАТО.

З тих пір експерти та небайдужа громадськість встигли зазирнути у той величезний документ, підписаний президентом Зеленським (https://www.president.gov.ua/documents/1892021-38845) і знайшли у ньому купу фундаментальних хиб.

Зокрема, склалося враження, що РНП писалося міністерствами-відомствами під себе і вносилося туди саме те, що вони можуть-хочуть зробити, і що до самої інтеграції в НАТО подекуди не має жодного стосунку.

Тобто, в заголовку ми ніби і прагнемо в клуб розвинених країн, а в сутнісному наповненні - все як завжди.

Так, зазвичай, виглядає імітація.

Що тепер?

Громадськість та провідні експерти шляхом консультацій та публічного обговорення визначили шість пріоритетних кроків, необхідних для рішучого просування по євроатлантичному шляху:

1. Судова реформа
2. Розблокування роботи антикорупційних органів
3. Реформа СБУ
4. Реформа оборонних закупівель та припинення розкрадання армії
5. Забезпечити справжню енергетичну незалежність
6. Розпочати справжню боротьбу з олігархами, розпочавши реформу антимонопольного законодавства.

Отут можна почитати повний текст звернення до Зеленського, аби дані пропозиції увійшли в РНП-2022 і ми справді почали рух в НАТО.
https://nato.in.ua/2022/01/27/zvernennia-predstavnykiv-hromadianskoho-suspilstva-do-prezydenta-ukrainy/

Там, до речі, є і розділ про науку (в додатку 1), хоча, зважаючи на першочерговість шести означених вище позицій, багато важливих речей (наприклад, істотних деталей щодо інтеграції в Європейський дослідницький простір) не було внесено у звернення до Президента.
Поки що.
Це є поле для майбутньої роботи.

Читайте, вивчайте, поширюйте.
Бо, взаправду, якщо РНП піде в світ в тому вигляді, в якому її підсовують Зеленському - нам гайки.

Слід розуміти одну просту річ: саботаж реформ - це допомога агресору.

Від себе я хочу щиро подякувати Андрію Шевченку та Павлу Гольдіну за надані слушні пропозиції і я стежитиму, щоб вони увійшли до наступної ітерації.

Майте гарний вечір.