- Прийми вправо. Ще вправо. Йой... Та ні, пролізем.
- Що воно? Знову тягач з танком чи бехою? Дзеркала не відірве?

Зустрічні фари сильно сліпили і важко було розпізнати, що воно на тебе суне.
Було ясно, що щось великогабаритне.
Що оцього їде ціла колона з десятків одиниць.
Що треба втиснутись в узбіччя, бо ніяк не розминемось, а потрапити під колесо МАЗ-537 (якщо це буде він) дуже не хотілося.

- Слухай... це не тягачі... очам не вірю. Це колона комбайнів. Величезних, космічних комбайнів... Їх евакуюють.

Кілька тижнів тому ми традиційно гнали вантажі на Схід.
От-от мала розпочатися Битва за Донбас і ми щоразу перевіряли стрічки новин та запитували інформацію у знайомих військових щодо стану справ на різних напрямках, аби не в'їхати на вантажених бусах прямо в халепу.

Нічна дорога була важкою, бо весь час доводилося обганяти нескінченні колони нашої техніки та втискатися в узбіччя, коли назустріч гігантські МАЗи та КРАЗи тягнули причіпи з підбитими танками та броньовиками на ремонтні заводи.

Але в один момент нам назустріч пройшла колона сільськогосподарської техніки з десятків комбайнів, тракторів, оприскувальних машин, зерновозів тощо.
Аграрії виводили машини з-під можливого удару росіян.

Це видовище викликало амбівалентні почуття: з одного боку, традиційний сум через розбите вщент мирне життя; з іншого - радість за раціональні думки аграріїв, які прагнуть вберегти цінну техніку від знищення чи захоплення.

Зараз щось змінилося.

От Вам світлина, відзнята кілька днів тому в тих же локаціях.
Насправді, там було ціле відео, на якому видно, як десятки комбайнів і тракторів вертаються на Донбас, в напрямку лінії фронту.
Проте відео я вирішив не публікувати.
Так, трактори - то не танки і не військова техніка, та все ж.
Фото вистачить.

Героїчною звитягою Збройні сили України зруйнували першопочаткові плани росіян і битва за Донбас в самому розпалі без кардинального для росіян успіху.
Нині ж українські аграрії розпочинають власну війну - битву за врожай 2022 року.

Мабуть, це буде найцінніше зерно за всю історію нашої країни.
Вистраждане.
Загартоване звуками артилерійських дуелей на горизонті.
Прикрите з усіх боків нашими позиціями.
Рясно окроплене потом і кров'ю наших бійців та безстрашних комбайнерів і трактористів.

Такі картини мотивують робити все задля якнайшвидшого наближення нашої перемоги.
Щоб росіяни сплатили всю ціну за Ірпінь, Бучу, Гостомель, Харків, Херсон, а тепер і Кременчук.

Цими днями ми колоною проїхали 1500 кілометрів в напрямках Краматорська-Слов'янська, Бахмута-Соледара, Курахового та декількох інших точок, яких не існує на мапах.

81, 25, 241 бригади, 11 прикордонний загін, а також Краматорська міська лікарня №3 та Дніпровська дитяча обласна клінічна лікарня тощо.
Цінні дороговартісні ліки, що рятують життя, тактика, дрони, шанцевий інструмент, запасні колеса для джипа, придбаного на Ваші внески, який підірвався на протипіхотній міні (https://www.facebook.com/samoylenko.vlad1/posts/pfbid022gVd2vpQoRNEo9A4fQCYTJvJNmvJDXidATganEDKu647c4jjv5YKmbYmt33wcnzil) та купа всякого безпечно та вчасно дісталися адресатів і роз'їхалися по реанімаціям, палатам, бліндажам.

Частину звіту з подяками можна почитати у Влада Самойленка тут https://www.facebook.com/samoylenko.vlad1/posts/pfbid0ZJaZ48yLJgdkFezkt6gKXUsQts8b7mV2rAiHp9dXxPZ2rRVi63hVg7vsRxjdDV7hl

Я ж окремо ДЯКУЮ ВАМ.

Цієї поїздки не було б без Вашої допомоги.

Окремо додам подяку Олександрі Дудар та її команді за надзвичайно цінні розхідники для медичного обладнання, Михайлу Самойленку за ночівлю і гарячий плов, Роману та Руслану Галкіним і СТО Автокомп Сервіс за рівномірне серцебиття наших двигунів, а Кирилу Безкоровайному за надійні та місткі колеса.

Дякую усім, хто закидає кошти на картку Влада Самойленка
5375414104600365
та на мій PayPal
senenkoanton@gmail.com.

Ви - наша кров. Наше паливо. Наші запчастини.
Ви - все те, що акуратно запаковане в картонні коробки у руках хлопців та дівчат в пікселі.

Я мрію про момент, коли зможу опублікувати всі ці фото без замазюканих облич.
І такий час обов'язково настане.

Шануймося.
Не скиглимо і не плачемо.
Потім.
Попереду багато роботи.
Це війна.
І ми мусимо в ній перемогти.
Вони не лишають нам іншого вибору.

Майте якомога спокійніший вечір.