В заголовок цього інтерв‘ю висмикнули найболючіше враження від нинішнього етапу війни, коли ти наочно бачив результати помилкових дій, злочинної бездіяльності та «просто слів» посадових осіб.

Зараз взагалі настав такий час, що наслідки мають не просто чиїсь вчинки, а й звуки, промовлені ротом.

Важко сказати, чи моя розповідь, котра далася мені дуже непросто, допоможе прийняти комусь рішення про евакуацію в потрібний момент.
Чи надоумить взятися за вивчення військових чи навколовійськових вмінь.
Чи змусить посадовців думати своєю головою, перш ніж далі тримати всіх на постійному позитиві.

Казати правду і при цьому вміти мотивувати до дій - от де якісне управління, а не постійні заспокійливі мантри, що ось-ось і все буде гаразд.

Тим не менш, дякую Збройним силам України, які своєю щоденною боротьбою дозволили мені спокійно знайти час, щоб завітати в студію до Богдана Буткевича та Марини Данилюк-Єрмолаєвої.

https://youtu.be/sRFJEnaxlSY

Майте гарний вечір.
І беріть парасольки. Це грім, а не артилерія.

Карма таки працює

Їдемо з Vlad Samoylenko та Andrii Piven у справах в Ірпінь.
На годиннику близько 8-ї вечора, а точка аж під Бучею, а ще назад, а комендантська година, а часу обмаль…
Загалом, поспішаємо.

Але на Наумова бачимо надзвичайну картину - величезна калюжа, розміром з озеро, машини ледве проїжджають, що хвилі аж накочуються на капоти, а одне авто - чорний фольксваген гольф - натурально пливе.

Бус у нас високий.
Повільно оминаємо цей водний цирк і виїжджаємо на асфальт.

Коли Влад каже:
- В тій машині плакала дівчина.
- Дівчина?
- Так, сиділа і плакала.

Шо робить, шо робить.
Паркуємося.
І як є, взуті просто входимо по коліна у воду.

- Застрягли?
Дівчина підводить на нас заплакані очі, опускає скло:
- Так.
- Виштовхнуть?
- Будь ласка.

Після нехитрих маніпуляцій, виштовхали на сухе, переконались, що машина таки завелась і побігли мокрі, як хлющі в бус.

В Ірпені зустрілися з чудовою Klavdia Demidova-Ranchukova, яка нам передала дуже цінні російські артефакти (про які напишемо трохи згодом).
До речі, забирали ми їх в місцях, де потрапили під останній найсильніший обстріл 120-ми мінометами.

Почали вже розвертаться, щоб встигнути виїхати з міста - і тут наш бус переднім колесом провалюється в яму.
Ні туди, ні сюди.
З собою - ні домкрата. Ні троса.
Бо шо ж могло піти не так, скіки там того Ірпеня?

І неймовірно, але Владу якісь незнайомі хлопці дали троса, а на мій заклик відгукнувся водій білого фольксваген транспортер, та витягнув наші дупи з… дупи.

Загалом, спасибі цим чудовим людям.
Допомагайте одне одному.
Бо ті одні можемо бути ми 🙂

На фото пані Клавдія.
Унизу її собака, він не вліз, але, повірте, він красивий.

Майте гарний вечір.

Я давно системно не писав про науку.
Про сферу, яку я дуже люблю.
Я пропустив останні запуски ракет на альфацентаврі, класні випуски клятого раціоналіста, прекрасні статті куншта і навіть кілька відео цікавої науки.

Колись я надолужу.
Але от що.
Вчені та популяризатори науки продовжують створювати класний україномовний контент з цікавинками про нові відкриття і світ високих технологій.

І якщо з першого абзацу Ви геть не зрозуміли, на які ресурси я посилався, то для таких випадків і було створено оцей Перелік науково-популярних ресурсів України:

https://site.ua/anton.senenko/naukovo-populyarni-resursi-ukrayini-shho-citati-sluxati-divitisya-i7nzv17

Читайте.
Дивіться.
Відвідуйте музеї та наукпоп події.
Долучайте своїх дітей до краси розумного світу.

Колись я знову почну писати лише про науку.
Але не зараз.
Бо хлопцям постріляли машини і час сідати за кермо.

Майте гарний вечір.

Сьогодні зранку фейсбук забанив мій пост про оголошення аукціону з розіграшу шеврону хорошого іноземного окупанта.
Штош.
Доведеться завтра оголосити новий розіграш з двома шикарними лотами.

А поки що - доброго ранку, ми з України.
«Женя, в*їби їм».

Апдт. Не кидайте поки, будь ласка, кошти. У Каріни на картках вичерпався ліміт на кількість переказів. Вона розбереться з банком і я тоді повідомлю, як їй можна допомогти. Дякую Вам усім. Ви неймовірні.

Я не знаю, як пишуться такі пости.
Тому напишу, як є.

Нещодавно в фейсбуці я писав, що моя знайома Karina Nikiforova шукає свою маму - Лілю Іванівну - що зникла після ракетного удару по торговельному центру в Кременчуці.

Я Лілю Іванівну знаю дуже добре.
І можу трохи розказати Вам.

Вона колись працювала завлабом кафедри хімії університету, в якому я навчався.
Людина невимовного оптимізму.
Ніколи не зустрічала мене без усмішки, жартувала і завжди гідно сприймала всі проблеми.

Життя її цього навчило.

Мати-одиначка, вона довгі роки вкладала всі свої сили і душу в любу донечку, яка, на жаль, мала проблеми зі здоров‘ям.
Нескінченні спеціалісти, санаторії, програми лікування - Ліля Іванівна стійко зносила всі фінансові і життєві труднощі.

Їй вдалося.
Каріна стала на ноги.
Мала дівчинка, яка зніяковіло ховалася за пані Лілію при зустрічі зі мною, перетворилася на розумницю і красуню.

У Лілі Іванівни ж з‘явився коханий чоловік.
З головою на плечах.
З майстровитими руками.
Такий, що душа в душу, звідси і до неба, той, шо поруч і назавжди.
Живіть для себе, радійте, тіштеся, допомагайте крилам Каріни міцнішати.

Він потрапив у госпіталь. В Кременчуці.
Я не знаю подробиць. Знаю, що він військовий.
Ліля Іванівна приїхала його провідати.
Назад він проводжав її на автовокзалі.
Тому автовокзалі, що поруч з торговим центром.

Потім був звук, всі метушилися, бігли.
Потім був вибух.
Коли пожежу загасили, виявилося, що російська ракета, запущена росіянином десь в зажопську, розбила не лише скло і бетон.
Вона в мить знищила щастя та мрії хороших людей.

Він зараз в реанімації.
В понеділок переводять в Київ.
А Лілю Іванівну довго шукали. Знайшли.
Упізнали.
В понеділок буде похорон.

Я не знаю, що мені далі тут написати.
Я не знаю, що робити далі Каріні.
Каріна нічого не просила.
Вона ледве говорить.

Мені нічим її втішити, бо я сам всередині давно напівпорожній.
Навіть коли посміхаюся.
Але я лишу номер її картки і подякую, якщо її підтримаєте.
Гроші не втамують біль, але ми дорослі люди.
Гроші потрібні.

4149499386961161
(Ще одна картка 5168757389453772. Це якщо по картці вище перевищено ліміт операцій)
Каріна Нікіфорова.

Каріно, вибач, якщо написав щось не так.
Переписати я не зможу.
Мені заважають сльози.

Міцно обіймаю.

Хай навіки буде проклята росія.

Вечірній стрім з розіграшем трофеїв від хороших рускіх, звітами та анонсом подій

Шановне панство, минулого разу, коли ми розігрували на аукціоні шеврон хорошого росіянина, якого не видно в тепловізор, нам вдалося зібрати на авто для ЗСУ понад 26 тисяч гривень.
Потім туди магічним чином докрапало ще майже 6 тисяч.
Дякуємо Вам.

Ба більше, за цей час Младлена Качурець зібрала ще більше 40 тисяч і частина цих коштів вже пішла на… ні, не на закупівлю авто для одного з підрозділів ЗСУ, як ми це планували спочатку, а на створення баггі на їхнє замовлення.
Отакого, як на фото.
Роботи вже розпочалися.

Нам треба дозбирати решту потрібної суми, тому починаючи з цього моменту ми оголошуємо розіграш ще двох лотів від хороших холодних росіян, наданих нам бійцями за нашу ім допомогу:

1. Сухпай арміі расіі.
2. Агітаційна листівка, яка розповсюджувалася рашен золдатен на окупованих територіях.

Принцип такий:
1. За мінімальну ставку в 250 гривень Ви отримуєте право взяти участь у розіграші агітаційної листівки. Ставка не повертається. По суті, це донат на авто для ЗСУ.
2. За донат у 500 грн Ви отримуєте право взяти участь ще й у розіграші сухпаю. Ставка так само не повертається.
3. Механізм для аукціону - рандомна система

Після перерахунку всіх однакових внесків в цю баночку https://send.monobank.ua/jar/9cfZaijV76 кожній ставці буде присвоєно номер в коментарях до такого ж посту на моєму фейсбуці

https://www.facebook.com/100001274730611/posts/pfbid0384HrxCocaaYZDrP1bpTJAtrSqbUbTV5jGGLTXbBd9cPFSzt4wRdAfZN4VV3aRYful/

Контролює процес - бог логістики Влад Самойленко

Аукціон триватиме від цього моменту до 22.00 сьогодні (стрім ми почнемо на моїй сторінці в фб раніше, десь о 21.45) і рандомайзер обере двох ВИПАДКОВИХ ПЕРЕМОЖЦІВ АУКЦІОНУ.

Сума виручених коштів буде оприлюднена до останньої копійки.
Усі виручені кошти за проведений аукціон будуть направлені на створення вищезазначеного баггі.

Окреме прохання - коли Ви донатите, то підписуйтесь.
Або прізвищем-іменем, або нікнеймом, за яким Вас можна буде однозначно ідентифікувати під час розіграшу.

Власне, гра почалася.

П.С. До речі, переможець минулого розіграшу досі не забрав шеврон росіянина. Ярослав Кіхтан, зв‘яжіться з нами, будь ласочка.

Чесно скажу, що розглядати фото вирви глибиною у кілька метрів, що лишилася від бомби, яка впала просто поруч з місцем, де ти кілька останніх рейсів розвантажував свого буса - ті ще емоції.
Оксана Бондарь на світлині стала поруч з діркою у землі для масштабу.
Так, ого.

Взагалі, поїздки на Схід - то ще ті нєрви.
Сонечко світить, тихо, співають пташки… але нас з Andrii Piven весь час не полишають згадки про наш останній день роботи в Ірпені, коли заходили ми під теплий весняний дощик на повен зріст, а виповзали під 120-міліметровими мінами, якими росіяни прикривали свій відхід.
І то є добре.
Добре, коли пам‘ять змушує тримати очі широко відкритими, а вуха нашорошеними.

А тепер уявіть, як там нашим бійцям.

Наша колона працює.
Бахмут, Покровськ, Краматорськ, Слов‘янськ.

Цього разу був особливий рейс - ми привезли 8 надзвичайно крутих і дорогезних ліжок з Нідерландів для поранених військових.
Там стільки кнопок і сервоприводів, що доводилося кожне ліжко переносити з бусів вчотирьох.

Особисто я маю сподівання, що ці дива інженерно-медичної думки значно полегшать процес одужання наших бійців, які поклали своє здоров‘я на вівтар підтримки мирного неба над нашими головами.

Тут слід подякувати компанії Medipoint з міста Zwijndrecht (Нідерланди) та фонду De Leeuw Kyiv.

Най служать добре.
Передали багато медицини, за яку дякуємо неурядовій організації Громадське здоров'я та Александр Шацкий.

Також передали дешо для 72 бригади на замовлення Domin Dmytro та запчастини на ЗіЛи і Камази для одного з важливих підрозіділів від Оксани Поліщук.

Я скажу коротко: дякую, що підтримуєте.
Кожні Ваші 20, 50, 100 і тисячі гривень не просто перетворюються на паливо, запчастини та корисні речі для бійців.

Вони роблять ці поїздки принципово можливими.
Від бійців усім Вам великий привіт.
Настане день, коли я викладу всі фото без заретушованих облич.
І Ви побачите, які вони світлі і усміхнені.
Всі усміхнені.

Бо переможемо.

Підтримати нас можна на картку Vlad Samoylenko 5375414104600365.
та мій PayPal senenkoanton@gmail.com.

Всіх обійняв.

Щойно прогриміла новина світового масштабу в царині науки: українка Марина В'язовська отримала одну з найпрестижніших нагород в сфері математики - медаль Філдса.
https://www.quantamagazine.org/ukrainian-mathematician-maryna-viazovska-wins-fields-medal-20220705/

Перш ніж Ви почнете радісно і беззастережно підкидати капелюхи у небо, я відразу фактологічно зауважу, що Марина давно працює в Німеччині (апдт. Вже в Швейцарії).
І слава Лептонному Богу, бо тут би вона просто мерзла в неопалюваних інститутах і сиділа на неповному робочому тижні всі останні 8 років.
Такою вже є увага наших влад до науки.

Тим не менш, ця історія важлива і цінна з двох аспектів.

По-перше, Марина дійсно блискуче розв'язала задачу пакування сфер у багатовимірних просторах, над якою билися найкращі світові розуми.

На секундочку, от Вам цитата про важливість цієї роботи ще зі статті від 2016 року від Ірина Єгорченко:

"Задачу оптимального (найбільш щільного) пакування сфер однакового радіусу у тривимірному просторі поставив відомий астроном Йоганн Кеплер у 1611 р. у зв'язку з пошуком найкращого способу транспортування гарматних ядер на кораблі. У двовимірному просторі (тобто на площині) розв'язок задачі оптимального пакування кіл досить очевидний - це конфігурація "бджолині стільники", хоча доведення цього зовсім неочевидне і було знайдене лише в 1940 р. Гіпотезу Кеплера для тривимірного простору довів Томас Хейлс (із допомогою комп'ютера) лише у 1998 р. Тоді такий метод отримання математичного результату сам собою був сенсацією. Формальне доведення (отримане також із допомогою комп'ютера) було опубліковане лише у 2015 р.

Доведення, запропоноване Мариною Вязовською, - це всього 21 сторінка формул та розрахунків. На основі її роботи 21 березня Генрі Кон, Абінав Кумар, Стівен Д. Міллер, Данило Радченко та Марина Вязовська опублікували аналогічний результат для 24-вимірного простору. Найбільш щільне пакування сфер у 8-вимірному просторі визначається кристалічною решіткою Е8, у 24-вимірному просторі - решіткою Ліча. Цю решітку було побудовано британським математиком Лічем у зв'язку з так званим кодом Голея (код з виправленням помилок), який використовувався для передачі космічним апаратом "Вояджер" фотографій із Юпітера та Сатурна."
https://zn.ua/ukr/science/yak-upakuvati-kuli-robota-ukrayinskogo-matematika-stala-svitovoyu-sensaciyeyu-_.html

Тобто, на секундочку, робота Марина "смачна" не тільки для високочолих науковців з крейдою у дошки, а й для перспективних технологій.

По-друге, тут таки слід віддати належне підготовці, яку вона отримала в Україні - спочатку мехмат університету Шевченка, а потім захист кандидатської дисертації в Інституті математики НАН України.

Добре, що цей "дорогоцінний камінь" потрапив у гідну оздобу.

Звідси слідує лише три висновки:
1. У нас повно талановитих людей і слід створювати умови для їх розвитку, а не плекати плагіат та імітацію наукової діяльності на державному рівні, як це відбувається зараз.
2. Без науки і технологій Україна приречена відправляти свої мізки на експорт без шансів на створення тут інноваційної економіки.
3. Слід допомагати Збройним Силам України. Бо без цього не буде попередніх двох пунктів.

Ось тут про новину українською https://www.radiosvoboda.org/a/news-ukrainka-viazovska-matematyka-medal/31929818.html

Також вже маю інформацію, що скоро буде хороший розгорнутий матеріал про Марину і цю премію - опублікую.

Майте гарний день.

апдт. А ось класне відео про неї і її роботу https://www.youtube.com/watch?v=yAyuipqM5uQ