Коли вважаєш, що дивуватися далі нікуди, люди надсилають ще більше грошей.
Ну, магія.
Вчора я написав, що завдяки проведенню аукціонів російських трофеїв ми придбали пікап для 81-ї бригади.
І анонсував, що ми відкрили нову банку, куди збиратимемо гроші на машину для ССО АЗОВ.
Завдяки таким само аукціонам російських трофеїв.
І сказав, що гроші ми збиратимем аукціонами, але якщо хто хоче - може закинути гроші просто так.
Ну, скинули б там 50 чи 100 гривень... Нормально ж, ні?
Шо Ви думаєте?
Було в банці 32 тисячі гривень, а за одну ніч стало понад 88.ТИСЯЧ.ГРИВЕНЬ.
З двохсот потрібних.
Як Ви це робите?
По-перше, дякую всім причетним.
По-друге, схоже, Азовці ризикують отримати своє авто у рекордні терміни.
Тому прямо зараз ми оголошуємо новий аукціон для збору коштів на авто для ЗСУ.
Ми пропонуємо всім бажаючим випробувати долю і долучитися до розіграшу ДВОХ ЛОТІВ:
1. Руснява газета КРАСНАЯ ЗВІЗДА, де описуються аналоговнєнтні російські лазери, храбрі серця очевидно хороших росіян, какоє-то прєвєсходство та інша маячня.
Ставка на лот - 150 грн.
2. Індівідуальний раціон пітанія росіянина, який присів на дієту і більше їсти не буде. Бо тренера з ЗСУ заборонили. Не просрочка! Не гуманітарка! Фірма виробник: Дружба народов (ну, не циніки, нє?). На коробці написано, шо смєсь пітатєльна і дуже вкусна, але ми не перевіряли. І переможцю не радимо.
Ставка на лот - 400 грн.
Принцип аукціону традиційний:
1. За мінімальну ставку в 150 гривень Ви отримуєте право взяти участь у розіграші газети. Ставка не повертається. По суті, це донат на авто для ЗСУ.
2. За мінімальну ставку в 400 гривень Ви отримуєте право взяти участь у розіграші Індивідуального раціону пітанія. Ставка не повертається. Це також донат на авто для ЗСУ.
3. Щоб збільшити шанси на виграш - Ви можете ставити необмежену кількість разів.
4. Кратні внески ми розбиваємо на кілька ставок. Наприклад, 800 гривень ми зарахуємо, як дві ставки на сухпай, а 300 - як дві на газету. Будь ласка, не ставте 1200, бо тоді неясно, на шо Ви ставили.
5. Механізм для аукціону - рандомна система. Що це? Після перерахунку всіх однакових внесків в цю баночку https://send.monobank.ua/jar/284zRFBHhn кожній ставці буде присвоєно номер в коментарях до такого ж посту в фейсбуці.
Контролює процес - бог логістики Влад Самойленко.
6. Аукціон триватиме від цього моменту до 21.30 Понеділка, 08 Серпня. Ми із Владом розпочнемо стрім у мене на фейсбуці, на якому рандомайзер обере ДВОХ ВИПАДКОВИХ переможців.
Сума виручених коштів буде оприлюднена до останньої копійки.
Усі виручені кошти за проведений аукціон будуть направлені на купівлю авто для ССО Азов.
Окреме прохання - коли Ви донатите, то підписуйтесь.
Або прізвищем-іменем, або нікнеймом, за яким Вас можна буде однозначно ідентифікувати під час розіграшу.
До речі, пам'ятаєте, ми так і не знайшли переможця на російський шеврон?
Під час стріму розіграємо його серед тих, хто на нього тоді, на першому аукціоні ставив.
Тому, фактично, буде розіграно 3 лоти.
Гра почалась.
P.S. За фотосесію для лотів дякуємо Інна Бондаренко
Ну, магія.
Вчора я написав, що завдяки проведенню аукціонів російських трофеїв ми придбали пікап для 81-ї бригади.
І анонсував, що ми відкрили нову банку, куди збиратимемо гроші на машину для ССО АЗОВ.
Завдяки таким само аукціонам російських трофеїв.
І сказав, що гроші ми збиратимем аукціонами, але якщо хто хоче - може закинути гроші просто так.
Ну, скинули б там 50 чи 100 гривень... Нормально ж, ні?
Шо Ви думаєте?
Було в банці 32 тисячі гривень, а за одну ніч стало понад 88.ТИСЯЧ.ГРИВЕНЬ.
З двохсот потрібних.
Як Ви це робите?
По-перше, дякую всім причетним.
По-друге, схоже, Азовці ризикують отримати своє авто у рекордні терміни.
Тому прямо зараз ми оголошуємо новий аукціон для збору коштів на авто для ЗСУ.
Ми пропонуємо всім бажаючим випробувати долю і долучитися до розіграшу ДВОХ ЛОТІВ:
1. Руснява газета КРАСНАЯ ЗВІЗДА, де описуються аналоговнєнтні російські лазери, храбрі серця очевидно хороших росіян, какоє-то прєвєсходство та інша маячня.
Ставка на лот - 150 грн.
2. Індівідуальний раціон пітанія росіянина, який присів на дієту і більше їсти не буде. Бо тренера з ЗСУ заборонили. Не просрочка! Не гуманітарка! Фірма виробник: Дружба народов (ну, не циніки, нє?). На коробці написано, шо смєсь пітатєльна і дуже вкусна, але ми не перевіряли. І переможцю не радимо.
Ставка на лот - 400 грн.
Принцип аукціону традиційний:
1. За мінімальну ставку в 150 гривень Ви отримуєте право взяти участь у розіграші газети. Ставка не повертається. По суті, це донат на авто для ЗСУ.
2. За мінімальну ставку в 400 гривень Ви отримуєте право взяти участь у розіграші Індивідуального раціону пітанія. Ставка не повертається. Це також донат на авто для ЗСУ.
3. Щоб збільшити шанси на виграш - Ви можете ставити необмежену кількість разів.
4. Кратні внески ми розбиваємо на кілька ставок. Наприклад, 800 гривень ми зарахуємо, як дві ставки на сухпай, а 300 - як дві на газету. Будь ласка, не ставте 1200, бо тоді неясно, на шо Ви ставили.
5. Механізм для аукціону - рандомна система. Що це? Після перерахунку всіх однакових внесків в цю баночку https://send.monobank.ua/jar/284zRFBHhn кожній ставці буде присвоєно номер в коментарях до такого ж посту в фейсбуці.
Контролює процес - бог логістики Влад Самойленко.
6. Аукціон триватиме від цього моменту до 21.30 Понеділка, 08 Серпня. Ми із Владом розпочнемо стрім у мене на фейсбуці, на якому рандомайзер обере ДВОХ ВИПАДКОВИХ переможців.
Сума виручених коштів буде оприлюднена до останньої копійки.
Усі виручені кошти за проведений аукціон будуть направлені на купівлю авто для ССО Азов.
Окреме прохання - коли Ви донатите, то підписуйтесь.
Або прізвищем-іменем, або нікнеймом, за яким Вас можна буде однозначно ідентифікувати під час розіграшу.
До речі, пам'ятаєте, ми так і не знайшли переможця на російський шеврон?
Під час стріму розіграємо його серед тих, хто на нього тоді, на першому аукціоні ставив.
Тому, фактично, буде розіграно 3 лоти.
Гра почалась.
P.S. За фотосесію для лотів дякуємо Інна Бондаренко
👍76❤13
Двірники нервово зішкребли зі скла чергову порцію нескінченного потоку літньої київської зливи і я, нарешті, побачив Влада.
Він стояв мокрий, як хлющ: вода стікала з його волосся на футболку з написом "Р*сні п*зда", а далі по шортах в шкарпетки і стоптані кеди.
Тим не менш, Влад лишався Владом - спокійний, як удав, ніби нічого екстраординарного не відбувалося.
Однак саме екстраординарна подія змусила нас тут, у середмісті Києва з'явитися наживо, аби зустрітися з однією пані.
Ми-то зазвичай просимо людей користувати Нову пошту.
Ну там, коли нам передають дитячі малюнки для військових чи партії аптечок.
Це дуже нам економить час, сили і ресурс.
Але тут...
Справа в тому, що ця пані написала мені листа наступного змісту:
"Пане Антоне, доброго дня.
Наша родина може передати на потреби військовим 2 тис. дол. ...Як передати гроші?
Ми живемо в Києві та можемо привезти куди скажете.
З повагою, ..."
Власне, я... ми... ми завжди підкреслюємо, що важливий кожен внесок.
І саме масовість внесків по 50-200 гривень чи по мімімішних 9 доларів 97 центів допомагають нам стратегічно планувати - купівлю шоломів чи генераторів, автомобілів чи тепловізорів.
А може таки закумулювати кошти на ремонт оливкових пікапів.
Але одна справа, коли люди відмовляють собі у каві або корисній штуці для себе самого-самої, а інша - коли ціла родина довго збирає капітал і потім його передає нам для потреб ЗСУ.
Тут саме така історія - копійка до копійки протягом тривалого періоду часу.
Це кожного разу нас реально спантеличує.
Отакі немаленькі внески здатні миттю втілювати в життя наші великі проєкти.
Докладати кошти туди, де не вистачало зовсім трохи.
Де кількість от-от має перетворитися на якість.
І ці 2 тис. доларів, акуратно складені в конверт - це саме те, що нам так потрібно для закупівлі чергової автівки для ЗСУ.
Ми втрьох зустрілись на ганку однієї державної установи.
Обійнялися, подякували і прийняли кошти.
А далі... а далі пані заборонила публікувати своє обличчя і писати, хто вона є.
Бо тому шо.
Бо тому шо росіяни навіть не уявляють, з яким народом вони зв'язалися.
Але і це не все.
Наступного дня Влад мені телефонує і спантеличено питає:
- Ти не знаєш, хто така Любов Поплавська?
Я (перебираючи в голові, що і де я міг забути забрати чи комусь щось відвезти):
- Ні, а що?
- Та закинула на картку 48 тисяч гривень. Одним платежем. Оце дивлюся і очам не вірю.
Шо ти будеш робить?
Ну, от шо?
Єдине, що я можу сказати: дякуємо за довіру.
Обом цим пані і всім Вам.
Тепер наступного тижня і через тиждень будуть хороші новини.
Якщо чесно, хороші новини йдуть вже другу добу поспіль.
Але я поки не можу Вам про них говорити.
Всьому свій час.
Міцно всіх обіймаємо.
Майте гарну ніч.
Він стояв мокрий, як хлющ: вода стікала з його волосся на футболку з написом "Р*сні п*зда", а далі по шортах в шкарпетки і стоптані кеди.
Тим не менш, Влад лишався Владом - спокійний, як удав, ніби нічого екстраординарного не відбувалося.
Однак саме екстраординарна подія змусила нас тут, у середмісті Києва з'явитися наживо, аби зустрітися з однією пані.
Ми-то зазвичай просимо людей користувати Нову пошту.
Ну там, коли нам передають дитячі малюнки для військових чи партії аптечок.
Це дуже нам економить час, сили і ресурс.
Але тут...
Справа в тому, що ця пані написала мені листа наступного змісту:
"Пане Антоне, доброго дня.
Наша родина може передати на потреби військовим 2 тис. дол. ...Як передати гроші?
Ми живемо в Києві та можемо привезти куди скажете.
З повагою, ..."
Власне, я... ми... ми завжди підкреслюємо, що важливий кожен внесок.
І саме масовість внесків по 50-200 гривень чи по мімімішних 9 доларів 97 центів допомагають нам стратегічно планувати - купівлю шоломів чи генераторів, автомобілів чи тепловізорів.
А може таки закумулювати кошти на ремонт оливкових пікапів.
Але одна справа, коли люди відмовляють собі у каві або корисній штуці для себе самого-самої, а інша - коли ціла родина довго збирає капітал і потім його передає нам для потреб ЗСУ.
Тут саме така історія - копійка до копійки протягом тривалого періоду часу.
Це кожного разу нас реально спантеличує.
Отакі немаленькі внески здатні миттю втілювати в життя наші великі проєкти.
Докладати кошти туди, де не вистачало зовсім трохи.
Де кількість от-от має перетворитися на якість.
І ці 2 тис. доларів, акуратно складені в конверт - це саме те, що нам так потрібно для закупівлі чергової автівки для ЗСУ.
Ми втрьох зустрілись на ганку однієї державної установи.
Обійнялися, подякували і прийняли кошти.
А далі... а далі пані заборонила публікувати своє обличчя і писати, хто вона є.
Бо тому шо.
Бо тому шо росіяни навіть не уявляють, з яким народом вони зв'язалися.
Але і це не все.
Наступного дня Влад мені телефонує і спантеличено питає:
- Ти не знаєш, хто така Любов Поплавська?
Я (перебираючи в голові, що і де я міг забути забрати чи комусь щось відвезти):
- Ні, а що?
- Та закинула на картку 48 тисяч гривень. Одним платежем. Оце дивлюся і очам не вірю.
Шо ти будеш робить?
Ну, от шо?
Єдине, що я можу сказати: дякуємо за довіру.
Обом цим пані і всім Вам.
Тепер наступного тижня і через тиждень будуть хороші новини.
Якщо чесно, хороші новини йдуть вже другу добу поспіль.
Але я поки не можу Вам про них говорити.
Всьому свій час.
Міцно всіх обіймаємо.
Майте гарну ніч.
❤353👍15🔥13🤯1
«Коли я виросту і стану багатим - у мене буде ленд-ровєр дискавері»
Антончик, 36 рочків.
В дитинстві ми з друзями один перед одним вихвалялися, за кермом скількох і яких машин (імітуючи звуки вж-ж-ж) ми сиділи.
Ну, там, сусід дав посмикати важелі, поки колупався під капотом, чи їздили в ліс за грибами, то тобі дозволили порулити по лісовій дорозі у когось на колінах.
Жігулі, москвічі, запорожці дбайливо «збиралися» в колекцію власних спогадів, щоб в разі потреби можна було авторитетно заявити:
- А я за кермом шістки сидів. Там на спідометрі аж 220 кілометрів на годину!
І всі благоговійно замовкали.
Останні місяці я за звичкою намагався запам‘ятовувати, які керма пройшли крізь мої руки - зручні і не дуже, солідні і тонкі, як кістка; потерті і облізлі чи в акуратному шкіряному чохлі.
Єдино що - мені не доводилося робити ротом «Вжжж», бо з машинами доводилося повноцінно мандрувати по 500-800 кілометрів на день.
Я не можу вже пригадати всі авто.
Були там хайлюкси, ісузи, фронтери, соренти, рейнждери і мазди. Пікапи. Джіпи. Брутальні і не дуже. На великих шинах низького тиску і на цілком цивільних.
Але я запам‘ятав річ, яка їх всіх об‘єднує: вони незручні.
Звісно, вони незамінні на нулях - вивезти поранених побратимів, завезти міномет, бека і бійців, притягнути воду чи вивезти полонених.
Але суб‘єктивно я трохи з подивом почав дивитися на людей, що в цивільному житті готові їздити на цих «дітях» автопрому, створених не для бордюрів і асфальтів, а як мінімум для фермерських угіддь.
Куди б я не сів, після кількох сотень кілометрів поспіль витягував себе назовні, наче розвантажував мішки з цементом.
Ніщо не могло зрівнятися з найкращим бусом у Всесвіті - чорним Рено Мастер з людською ергономікою та посадкою.
Ніщо.
Аж до цих вихідних.
На прохання Мартіна Брест я, Андрій Півень та Оксана Бондар перегнали у 65-ту пригаду на Південний напрям Мерседес Спрінтер та Ленд Ровер Дискавері
(що це за машини та чим знакові - можете почитати у Мартіна https://news.1rj.ru/str/martin_brest_pehota/1468)
Спрінтер - чистокровний праворульний британець з дуже хитрою системою запирання кунгу.
В шикарному стані і добре послужить нашим військам.
А Дискавері... я просто закохався у цю машину.
Склалось враження, що британці себе дуже люблять, якщо роблять для себе такі авта.
Звісно, життя його не готувало до того, що він гоцатиме між вирвами та окопами, але він норм вигрібає.
Він же вже був на фронті і в Києві лікував свої бойові "поранення".
Загалом, завдяки в тому числі Вам ми зробили хорошу справу.
Тепер ще одна хороша новина.
Минулих вихідних ми з Андрієм від імені всієї нашої команди і усіх вас передали класного джіпа, придбаного на ВАШІ ВНЕСКИ (дякуємо!), на підрозділ СБУ.
Внизу я прикріпляю рисунок того, як це було, тому що поки:
а) не розумію, яке фото можна постити
б) чиї обличчя на ньому замальовувати
в) як замальовувати локацію
г) як коректно окреслити підрозділ, якому ми передали.
Звіт по цьому авто буде окремим постом.
Так, після узгодження всіх тонкощів.
Скажу лише дві речі: є СБУшники "здорової людини", які зі значним ризиком для життя бережуть наш спокій.
І друге - результати їхньої роботи (саме цього підрозділу) Ви нещодавно всі дивилися в новинах або читали про них в телеграм-каналах з вирізками відео операцій.
Ще одне.
На одному з фото в руках бійців Ви бачите купу патріотичних брелоків, які вони роздадуть в своїй 65-тій бригаді.
Авторка брелоків - Світлана Диннікова - надала їх нашій команді безкоштовно.
Дякуємо їй.
Всіх міцно обіймаєм.
P.S. Просимо зв'язатися з нами переможців аукціону: пані Людмилу (пропагандистська газета), пані Юлія Рассказова (Індивідуальний раціон пітанія), пані Марина Коскела (шеврон російського солдата)
Антончик, 36 рочків.
В дитинстві ми з друзями один перед одним вихвалялися, за кермом скількох і яких машин (імітуючи звуки вж-ж-ж) ми сиділи.
Ну, там, сусід дав посмикати важелі, поки колупався під капотом, чи їздили в ліс за грибами, то тобі дозволили порулити по лісовій дорозі у когось на колінах.
Жігулі, москвічі, запорожці дбайливо «збиралися» в колекцію власних спогадів, щоб в разі потреби можна було авторитетно заявити:
- А я за кермом шістки сидів. Там на спідометрі аж 220 кілометрів на годину!
І всі благоговійно замовкали.
Останні місяці я за звичкою намагався запам‘ятовувати, які керма пройшли крізь мої руки - зручні і не дуже, солідні і тонкі, як кістка; потерті і облізлі чи в акуратному шкіряному чохлі.
Єдино що - мені не доводилося робити ротом «Вжжж», бо з машинами доводилося повноцінно мандрувати по 500-800 кілометрів на день.
Я не можу вже пригадати всі авто.
Були там хайлюкси, ісузи, фронтери, соренти, рейнждери і мазди. Пікапи. Джіпи. Брутальні і не дуже. На великих шинах низького тиску і на цілком цивільних.
Але я запам‘ятав річ, яка їх всіх об‘єднує: вони незручні.
Звісно, вони незамінні на нулях - вивезти поранених побратимів, завезти міномет, бека і бійців, притягнути воду чи вивезти полонених.
Але суб‘єктивно я трохи з подивом почав дивитися на людей, що в цивільному житті готові їздити на цих «дітях» автопрому, створених не для бордюрів і асфальтів, а як мінімум для фермерських угіддь.
Куди б я не сів, після кількох сотень кілометрів поспіль витягував себе назовні, наче розвантажував мішки з цементом.
Ніщо не могло зрівнятися з найкращим бусом у Всесвіті - чорним Рено Мастер з людською ергономікою та посадкою.
Ніщо.
Аж до цих вихідних.
На прохання Мартіна Брест я, Андрій Півень та Оксана Бондар перегнали у 65-ту пригаду на Південний напрям Мерседес Спрінтер та Ленд Ровер Дискавері
(що це за машини та чим знакові - можете почитати у Мартіна https://news.1rj.ru/str/martin_brest_pehota/1468)
Спрінтер - чистокровний праворульний британець з дуже хитрою системою запирання кунгу.
В шикарному стані і добре послужить нашим військам.
А Дискавері... я просто закохався у цю машину.
Склалось враження, що британці себе дуже люблять, якщо роблять для себе такі авта.
Звісно, життя його не готувало до того, що він гоцатиме між вирвами та окопами, але він норм вигрібає.
Він же вже був на фронті і в Києві лікував свої бойові "поранення".
Загалом, завдяки в тому числі Вам ми зробили хорошу справу.
Тепер ще одна хороша новина.
Минулих вихідних ми з Андрієм від імені всієї нашої команди і усіх вас передали класного джіпа, придбаного на ВАШІ ВНЕСКИ (дякуємо!), на підрозділ СБУ.
Внизу я прикріпляю рисунок того, як це було, тому що поки:
а) не розумію, яке фото можна постити
б) чиї обличчя на ньому замальовувати
в) як замальовувати локацію
г) як коректно окреслити підрозділ, якому ми передали.
Звіт по цьому авто буде окремим постом.
Так, після узгодження всіх тонкощів.
Скажу лише дві речі: є СБУшники "здорової людини", які зі значним ризиком для життя бережуть наш спокій.
І друге - результати їхньої роботи (саме цього підрозділу) Ви нещодавно всі дивилися в новинах або читали про них в телеграм-каналах з вирізками відео операцій.
Ще одне.
На одному з фото в руках бійців Ви бачите купу патріотичних брелоків, які вони роздадуть в своїй 65-тій бригаді.
Авторка брелоків - Світлана Диннікова - надала їх нашій команді безкоштовно.
Дякуємо їй.
Всіх міцно обіймаєм.
P.S. Просимо зв'язатися з нами переможців аукціону: пані Людмилу (пропагандистська газета), пані Юлія Рассказова (Індивідуальний раціон пітанія), пані Марина Коскела (шеврон російського солдата)
❤90👍17🔥2
Погоджуючись на інтерв‘ю, я думав, що ми сядемо десь в кафе і просто поговоримо.
Або, на крайній випадок, вмостимось у парку в середмісті.
Але Наталка Трофимова поставила стілець і мікрофон під мостом на Романівці.
Тим мостом, що перетворив буремні дні подій на роки рефлексій.
І назавжди викарбував у потилиці «крижаний» звук польоту міни.
Я дивився власне інтерв‘ю з цікавістю.
Ні, я знав, що я там говорив.
Але я не очікував такого відеоряду…
Ми ж з Андрієм Півнем нічого того не бачили.
Жодного кадру.
Тоді було ніколи та й незрозуміло нашо, бо пропускали все крізь свої очі і серця.
А потім… а потім було теж ніколи і теж незрозуміло нашо.
Бо після Ірпеня був Чернігів, Харків, Схід і Південь.
Зі своїми історіями.
Наталко, дякую.
І, так, ми маємо позбавити росіян майбутнього.
Денацифікувати, демілітаризувати, розвіяти попіл їхньої імперскості над палаючим кримським мостом.
Майте гарний вечір.
https://youtu.be/gqXFWWPf9d4
P.S. Так, я сивий. І мені треба постригтися. Зате в мене футболка з байрактаром. Павло Капінос, дякую, тягаю.
Або, на крайній випадок, вмостимось у парку в середмісті.
Але Наталка Трофимова поставила стілець і мікрофон під мостом на Романівці.
Тим мостом, що перетворив буремні дні подій на роки рефлексій.
І назавжди викарбував у потилиці «крижаний» звук польоту міни.
Я дивився власне інтерв‘ю з цікавістю.
Ні, я знав, що я там говорив.
Але я не очікував такого відеоряду…
Ми ж з Андрієм Півнем нічого того не бачили.
Жодного кадру.
Тоді було ніколи та й незрозуміло нашо, бо пропускали все крізь свої очі і серця.
А потім… а потім було теж ніколи і теж незрозуміло нашо.
Бо після Ірпеня був Чернігів, Харків, Схід і Південь.
Зі своїми історіями.
Наталко, дякую.
І, так, ми маємо позбавити росіян майбутнього.
Денацифікувати, демілітаризувати, розвіяти попіл їхньої імперскості над палаючим кримським мостом.
Майте гарний вечір.
https://youtu.be/gqXFWWPf9d4
P.S. Так, я сивий. І мені треба постригтися. Зате в мене футболка з байрактаром. Павло Капінос, дякую, тягаю.
YouTube
Антон Сененко | Врятувати і вижити | Nova Ukraine
Антон Сененко/Наталка Трофимова
Антон Сененко, старший науковий співробітник НАН України, волонтер
В цьому інтерв'ю Антон Сененко розповів, як розпочиналась і тривала евакуація людей з Ірпеня і Бучі, як їх перевозили-переносили через міст "життя"; про…
Антон Сененко, старший науковий співробітник НАН України, волонтер
В цьому інтерв'ю Антон Сененко розповів, як розпочиналась і тривала евакуація людей з Ірпеня і Бучі, як їх перевозили-переносили через міст "життя"; про…
👍161❤75🔥9
Знаєте, інколи мені на очі потрапляють цікаві і корисні тексти та ресурси, що стосуються війни, але все немає нагоди привернути Вашу до них увагу.
Мабуть, цей момент настав.
1. Лікар Андрій Сем'янків, більш відомий в побуті, як MED GOblin написав два прекрасні тексти про знеболення на полі бою.
Перший - про міфічний больовий шок, від якого рятують бійців, і чому цього не потрібно робити
https://news.1rj.ru/str/medgoblin/173
Другий - про те, чому налбуфін - не панацея, а чим насправді слід знеболювати солдатів на полі бою, щоб не зробити гірше
https://news.1rj.ru/str/medgoblin/174
2. Платформа масових відкритих онлайн-курсів Prometheus запустила цілу серію безкоштовних онлайн-курсів, присвячених подоланню наслідків війни
- Що має знати внутрішньо переміщена особа? - про права, можливості, документи, виплати тощо
https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:Prometheus+VPO101+2022_T2/about
- Навчання з попередження ризиків від вибухонебезпечних предметів - про міни та вибухонебезпечні предмети і правила поводження з ними для дорослих і дітей.
https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:UDA+PRE101+2022_T2/about
- Перша домедична допомога в умовах війни - кровотечі, джгути, зупинки дихання, серце тощо.
https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:Prometheus+FAW+2022_T2/about
- Базова психологічна допомога в умовах війни - все про стрес в умовах війни та допомога у його подоланні.
https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:Prometheus+BPA101+2022_T2/about
3. Моє улюблене науково-популярне видання Куншт випустило кілька цікавих статей про війну:
- Пропаганда у російському кіно https://kunsht.com.ua/propaganda-u-rosijskomu-kino/
- Чому нам сняться жахи під час війни та як цьому зарадити https://kunsht.com.ua/chomu-nam-snyatsya-zhaxi-pid-chas-vijni-ta-yak-comu-zaraditi/
- Як не втримати, то змиритись: чому виникають нервові тіки і як з цим жити https://kunsht.com.ua/yak-ne-vtrimati-to-zmiritis-chomu-vinikayut-nervovi-tiki-i-yak-z-cim-zhiti/
- Медичні інновації воєнного часу https://kunsht.com.ua/medichni-innovaci%d1%97-voyennogo-chasu/
- Як правильно вибирати і накладати турнікет https://kunsht.com.ua/video/yak-pravilno-vibirati-i-nakladati-turniket/
- Тактична аптечка: Україна vs росія
https://kunsht.com.ua/video/taktichna-aptechka-ukra%d1%97na-vs-rosiya/
- Як впоратися з втратою дому? Поради психотерапевта https://kunsht.com.ua/yak-vporatisya-z-vtratoyu-domu-poradi-psixoterapevta/
- Наука на полі бою: кровоспинний засіб для українських бійців https://kunsht.com.ua/nauka-na-poli-boyu-krovospinnij-zasib-dlya-ukra%d1%97nskix-bijciv/
- Війна дронів https://kunsht.com.ua/video/proyekt-intelekt-epizod-3-vijna-droniv/
- На старт, увага, стоп: як світ скасовує росію у космосі https://kunsht.com.ua/na-start-uvaga-stop-yak-svit-skasovuye-rosiyu-u-kosmosi/
- Як світ скасовує росію у космосі. Частина 2 https://kunsht.com.ua/yak-svit-skasovuye-rosiyu-u-kosmosi-chastina-2/
- Рівняння на протокол: як український досвід може покращити військову медицину https://kunsht.com.ua/rivnyannya-na-protokol-yak-ukra%d1%97nskij-dosvid-mozhe-pokrashhiti-vijskovu-medicinu/
- Що таке «вакуумні бомби» та чому вакуум тут ні до чого https://kunsht.com.ua/shho-take-vakuumni-bombi-ta-chomu-vakuum-tut-ni-do-chogo/
- Як допомогти котам, що постраждали від війни https://kunsht.com.ua/yak-dopomogti-kotam-shho-postrazhdali-vid-vijni/
- Що упало, те пропало: чому не варто чіпати збиту авіацію ворога https://kunsht.com.ua/shho-upalo-te-propalo-chomu-ne-varto-chipati-zbitu-aviaciyu-voroga/
- До сьомого поту: як фізичні вправи допомагають боротися зі стресом під час війни https://kunsht.com.ua/do-somogo-potu-yak-fizichni-vpravi-dopomagayut-borotisya-zi-stresom-pid-chas-vijni/
- Як українська наука переживає війну — інтерв’ю з Юрієм Халавкою https://kunsht.com.ua/yak-ukra%d1%97nska-nauka-perezhivaye-vijnu-intervyu-z-yuriyem-xalavkoyu/
Ну, і на Куншті є ще мільйон цікавих статей.
Все, я виговорився.
Майте гарний вечір.
P.S. За фото дякую Костянтин Бакуемський
Мабуть, цей момент настав.
1. Лікар Андрій Сем'янків, більш відомий в побуті, як MED GOblin написав два прекрасні тексти про знеболення на полі бою.
Перший - про міфічний больовий шок, від якого рятують бійців, і чому цього не потрібно робити
https://news.1rj.ru/str/medgoblin/173
Другий - про те, чому налбуфін - не панацея, а чим насправді слід знеболювати солдатів на полі бою, щоб не зробити гірше
https://news.1rj.ru/str/medgoblin/174
2. Платформа масових відкритих онлайн-курсів Prometheus запустила цілу серію безкоштовних онлайн-курсів, присвячених подоланню наслідків війни
- Що має знати внутрішньо переміщена особа? - про права, можливості, документи, виплати тощо
https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:Prometheus+VPO101+2022_T2/about
- Навчання з попередження ризиків від вибухонебезпечних предметів - про міни та вибухонебезпечні предмети і правила поводження з ними для дорослих і дітей.
https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:UDA+PRE101+2022_T2/about
- Перша домедична допомога в умовах війни - кровотечі, джгути, зупинки дихання, серце тощо.
https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:Prometheus+FAW+2022_T2/about
- Базова психологічна допомога в умовах війни - все про стрес в умовах війни та допомога у його подоланні.
https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:Prometheus+BPA101+2022_T2/about
3. Моє улюблене науково-популярне видання Куншт випустило кілька цікавих статей про війну:
- Пропаганда у російському кіно https://kunsht.com.ua/propaganda-u-rosijskomu-kino/
- Чому нам сняться жахи під час війни та як цьому зарадити https://kunsht.com.ua/chomu-nam-snyatsya-zhaxi-pid-chas-vijni-ta-yak-comu-zaraditi/
- Як не втримати, то змиритись: чому виникають нервові тіки і як з цим жити https://kunsht.com.ua/yak-ne-vtrimati-to-zmiritis-chomu-vinikayut-nervovi-tiki-i-yak-z-cim-zhiti/
- Медичні інновації воєнного часу https://kunsht.com.ua/medichni-innovaci%d1%97-voyennogo-chasu/
- Як правильно вибирати і накладати турнікет https://kunsht.com.ua/video/yak-pravilno-vibirati-i-nakladati-turniket/
- Тактична аптечка: Україна vs росія
https://kunsht.com.ua/video/taktichna-aptechka-ukra%d1%97na-vs-rosiya/
- Як впоратися з втратою дому? Поради психотерапевта https://kunsht.com.ua/yak-vporatisya-z-vtratoyu-domu-poradi-psixoterapevta/
- Наука на полі бою: кровоспинний засіб для українських бійців https://kunsht.com.ua/nauka-na-poli-boyu-krovospinnij-zasib-dlya-ukra%d1%97nskix-bijciv/
- Війна дронів https://kunsht.com.ua/video/proyekt-intelekt-epizod-3-vijna-droniv/
- На старт, увага, стоп: як світ скасовує росію у космосі https://kunsht.com.ua/na-start-uvaga-stop-yak-svit-skasovuye-rosiyu-u-kosmosi/
- Як світ скасовує росію у космосі. Частина 2 https://kunsht.com.ua/yak-svit-skasovuye-rosiyu-u-kosmosi-chastina-2/
- Рівняння на протокол: як український досвід може покращити військову медицину https://kunsht.com.ua/rivnyannya-na-protokol-yak-ukra%d1%97nskij-dosvid-mozhe-pokrashhiti-vijskovu-medicinu/
- Що таке «вакуумні бомби» та чому вакуум тут ні до чого https://kunsht.com.ua/shho-take-vakuumni-bombi-ta-chomu-vakuum-tut-ni-do-chogo/
- Як допомогти котам, що постраждали від війни https://kunsht.com.ua/yak-dopomogti-kotam-shho-postrazhdali-vid-vijni/
- Що упало, те пропало: чому не варто чіпати збиту авіацію ворога https://kunsht.com.ua/shho-upalo-te-propalo-chomu-ne-varto-chipati-zbitu-aviaciyu-voroga/
- До сьомого поту: як фізичні вправи допомагають боротися зі стресом під час війни https://kunsht.com.ua/do-somogo-potu-yak-fizichni-vpravi-dopomagayut-borotisya-zi-stresom-pid-chas-vijni/
- Як українська наука переживає війну — інтерв’ю з Юрієм Халавкою https://kunsht.com.ua/yak-ukra%d1%97nska-nauka-perezhivaye-vijnu-intervyu-z-yuriyem-xalavkoyu/
Ну, і на Куншті є ще мільйон цікавих статей.
Все, я виговорився.
Майте гарний вечір.
P.S. За фото дякую Костянтин Бакуемський
❤140👍33
Люди…
Вже вдруге завітав в Інститут теоретичної фізики НАН України… ні, не на семінар, а щоб забрати величезні маскувальні сітки на техніку бійців.
У приміщенні з дошкою, на якій написані довжелезні формули, стоять рами з натягнутою сіткою.
Жінки між собою неспішно обговорюють, як саме треба прострочувати смужку, щоб вона служила довше - лінією чи зигзагом.
Який матеріал буде менш помітним в нічник.
А який візерунок та колір характерні для нинішнього вигорілого степу, щоб не побачив ворожий безпілотник.
І що ота сітка, в кутку, піде на північний напрям - хай буде насиченіша.
Я радію, бо сітки дуже легкі.
40 квадратних метрів я беру однією рукою.
Але мене довантажують кавою, чаєм, білизною та десятьма кілограмами сиру для бійців.
І от я неспішно човгаю нозями до ліфта.
Тільки б руки не відірвалися.
Волонтерська група «Фізики-лірики» працює з 2014 року.
Зараз вони опанували новий, швидкий, економний матеріал - спанбонд, який виготовляє Дніпро.
Пощастило влупашити селфі з їхньою хедлайнеркою Людмилою Авраменко.
https://www.facebook.com/lyudmila.avramenko
А скільки таких невеличких груп тільки в Києві працює - важко порахувати.
Українці неймовірні.
Скоро сітки і сир поїдуть на фронт.
А якщо у Вас є змога допомогти «Фізикам-лірикам» з матеріалами - пишіть, будь ласка, пані Людмилі.
Переможемо.
Вже вдруге завітав в Інститут теоретичної фізики НАН України… ні, не на семінар, а щоб забрати величезні маскувальні сітки на техніку бійців.
У приміщенні з дошкою, на якій написані довжелезні формули, стоять рами з натягнутою сіткою.
Жінки між собою неспішно обговорюють, як саме треба прострочувати смужку, щоб вона служила довше - лінією чи зигзагом.
Який матеріал буде менш помітним в нічник.
А який візерунок та колір характерні для нинішнього вигорілого степу, щоб не побачив ворожий безпілотник.
І що ота сітка, в кутку, піде на північний напрям - хай буде насиченіша.
Я радію, бо сітки дуже легкі.
40 квадратних метрів я беру однією рукою.
Але мене довантажують кавою, чаєм, білизною та десятьма кілограмами сиру для бійців.
І от я неспішно човгаю нозями до ліфта.
Тільки б руки не відірвалися.
Волонтерська група «Фізики-лірики» працює з 2014 року.
Зараз вони опанували новий, швидкий, економний матеріал - спанбонд, який виготовляє Дніпро.
Пощастило влупашити селфі з їхньою хедлайнеркою Людмилою Авраменко.
https://www.facebook.com/lyudmila.avramenko
А скільки таких невеличких груп тільки в Києві працює - важко порахувати.
Українці неймовірні.
Скоро сітки і сир поїдуть на фронт.
А якщо у Вас є змога допомогти «Фізикам-лірикам» з матеріалами - пишіть, будь ласка, пані Людмилі.
Переможемо.
❤147👍16🔥6