Момент, коли перші книжки з автографом Мартин Брест відправляються до переможців аукціону на підтримку дітей загиблих бійців та дітей з Херсонської області.
Дякуємо Вам.

Знаєте, першою європейською країною, яку ми відвідали разом із коханою дружиною після запровадження безвізу, була Угорщина.
Бо авіаквитки були дешеві.
Само собою це був Будапешт. Неймовірно красиве місто з оцима усіма пам'ятниками імперської доби, палацами, мостами, парками тощо.
Але найбільше мені сподобався меморіал Угорській революції 1956 року.
При тому, що я не маю жодних теплих почуттів до нинішньої відверто ворожої Угорщини, але більш потужного і, водночас, простого у своєму символізмі монумента будь-якій революції чи народному опору я не бачив ніде.
Не всюди був, звісно, та все ж.

Меморіал (погугліть фото) являє собою купу окремих іржавих стовпів, які, поступово наближаючись одне до одного, перетворюються на блискуче на сонці чи-то лезо, чи-то криголам, що руйнує непорушний граніт, наскільки я розумію, радянського режиму.

Так от.
Незалежно від того, що зі мною відбувається останні кілька місяців...
...чи-то діти з Київський ліцей "Крила" на Печерську передають через мене бійцям окопні свічки та рисунки
...чи-то Serhii Zholkevskyi пересилає за тисячі кілометрів десятки класних спальників
... чи-то Alexandra Balitskaya відправляє десяток термосів і маршмеллоу
... чи-то Волонтерська група «Фізики-Лірики» відправляє якусь там за ліком маскувальну сітку на фронт і завалює нас яблуками
...чи-то henkwear передає партію шкарпеток з відпрацьованих гідрокостюмів
... чи-то якісь прекрасні люди, яких я не згадаю, але з якими сфотографувався, привезли щось, що я не пам'ятаю, але точно знаю, що воно було корисним і працює на перемогу
... чи-то двоє людей незалежно одне від одного передають великі суми суто на купівлю авт і забороняють про них писати та згадувати
... чи-то Лисенко Віталій вкотре вночі приїздить із сином на заправку і заливає мені буса по самі вінця
... чи-то Vlad Neimash вчергове сам заносить гідрогелеві пов'язки для медиків
... чи-то сотні людей вкотре завалюють книгарню Сяйво (КП "Міський магазин") тоннами російськомовної літератури, щоб ми придбали ще один пікап для ЗСУ
... чи-то я вкотре отетеріваю з надходжень на PayPal, з якого ми системно купуємо автівки, дрони та оптику... (про основні рахунки я взагалі мовчу, бо дзвін копійок та шурхіт банкнот закладає вуха)

... так от, щоб я не робив, з ким би не зустрічався чи до кого б не їздив, щоразу згадую ті будапештські стовпи.
Тільки тут вони не іржаві, а одразу блискучі і сяють зсередини.

І, мені здається, спостерігаючи за тим, як сяюче лезо української державності шар за шаром знімає на міжнародінй арені російські міфи про Україну, палкими промовами формує образ відважної, спроможної і дорослої країни, що назавжди виборола собі місце під сонцем, міцними рукостисканнями з лідерами найпотужніших держав укладає вічні союзи ... в такі моменти не слід забувати, хто і що стоїть за цим металевим блиском.

Люди. Тисячі. Сотні тисяч.
На фронті, в тилу, за кордоном.
Все ж разом ми страшенна сила.

Дякую, що підтримуєте Гуркіт.
Дякую, що підтримуєте Збройні сили.
Дякую, що підтримуєте Україну.
---------------------------------
Благодійний фонд Гуркіт
ЄДРПОУ: 44823498
Рахунок у гривнях: UA473052990000026007046812678
рахунок в USD: UA163052990000026007046816146
рахунок в EUR: UA393052990000026006046814699
Монобанк - 5375 4141 0460 0365
Приватбанк - 5169 3351 0084 3610
PayPal (Anton Senenko) - senenkoanton@gmail.com
--------------------------------------------
P.S. І окрема подяка моїй лікарці Сенатовій Аліні Олеговні за то, що в найкоротші терміни підняла мене зі стану "дайте мені папір для заповіту" до "час з'їздить на СТО, перевірити хід робіт".