Кучно ж лягло
Мені здається, що історія про експерта Міносвіти, що публічно тужить за СРСР і каже, що окупація - це краще, що могло статися з Литвою [1], про анаболічного качка з Полтави, що плював в обличчя військовим [2] та про застреленого бидлана у Дніпрі [немає сенсу тут ставити посилання, всі в курсі] дає приводів для оптимізму більше, аніж може здатися на перший погляд.
Це ж все було.
Вата працювала в Міносвіти і мріяла про руський мір. І це не було чимось дуже зашкварним, бо ж багато хто мріяв про те, щоб зазирнути в очі путєну і що це мародери підтримують війну. Купа людей сідала на російські жигулі, дивилася російську пропаганду, каталася на відпочинок у Крим, то чим ватан гірший?
Фітнес-качок теж не з Місяця впав. Напевне ж принижував когось іншого - кошенят, жінок, стареньких, безхатченків... не знаю. Але такі навички просто так зі стелі не виникають. Це деформація мозку та особистості до рівня гієни. Дуже тупої і знахабнілої гієни.
Дніпровський бандит імовірно і до цього катався бухим, погрожував, відмазувався від покарання. І тут, насправді, питання, чому він досі ні за що не сів? Бо не можна стати таким нарваним биком за 10 хвилин спілкування з рандомним патрулем, що його зупинив, і без проблем зламати ніс поліцейській. Система, суспільство і його оточення це толерувало. Бо так можна було. А чо нє?
Це все існувало і становило нашу дивну реальність.
24-го ж лютого країна стрибкоподібно змінилася.
Через катастрофу, сльози, кров і мертвих дітей в салонах розстріляних авто та замурованих уламками підвалах Маріуполя.
З кожним новим прапором на цвинтарі Україна все далі сунула в бік від "зазирнути в очі руському міру", "ей, ваєнний, зачєм ти убіваєш дітєй дамбаса" і "мені можна все".
Країна вимушено - під кулями і градами - пішла вперед, але ці персонажі цього не усвідомили.
Вони не помітили, що такий знайомий паттерн українського суспільства, в якому їм все дозволено і за це їм нічого не буде, був розшматований червоними, як кров, і чорними, як земля у вирві від бомби, смугами.
Так, спершу вони принишкли, але потім повернулися до старих рефлексів.
Однак цього разу щось пішло не так.
Бидлан отримав те, до чого він системно прагнув. Роками. А може десятиліттями.
Фітнес-ватник тепер дає пояснення правоохоронцям про свій світогляд і кількість протеїнів у сірій речовині мозку.
А ватник з Міносвіти отримав дисциплінарне провадження. Для початку вже добре, хоча і недостатньо [3].
Країна змінюється, шановні.
Коли пролилося стільки крові - неможливо запхнути джина назад у пляшку.
Може бути дуже довго тихо, поки всі зайняті, але атвєтка почне прилітати.
Цього не може не траплятися, адже у величезної кількості людей в країні світ став пласким та бінарним - є свої і є чужі.
Все решта - то несуттєво.
І формула "ватнік, але хороший тренер" почала змінюватися на "хороший тренер, але ватнік". "Бидло, але може порішать" - на "Бидло".
Вангую, що конфліктів подібного штибу ставатиме все більше, бо руськомірці в принципі тупі і не здатні усвідомити, що їхній час минув, а бидлани базово не можуть існувати поза парадигмою "хто сильніший - той і правий".
Цього шляху не оминути ніяк.
І єдине, що здатне хоч якось полегшити ситуацію та зменшити кількість майбутнього насилля - це справедливі суди.
Після судової отієї омріяної реформи.
Після очищення суддівського корпусу.
Бо нам же не потрібен мир.
Нам потрібен справедливий мир.
І не тільки з росією, а й усередині країни.
Всередині нашого суспільства.
Інакше нас чекає дядько Лінч.
Особисто мені цього б дуже не хотілося.
Майте гарний вечір.
Посилання на використану літературу:
1. https://www.facebook.com/andriy.vasylenko.9/posts/pfbid0yR3AotFVfDeDngCjScMaRtoTu9v4wyMMNW4XXPV112zzTLPzTiJedY2d71ck3XiNl
2. https://zaxid.net/politsiya_zatrimala_poltavskogo_fitnes_trenera_yakiy_obrazhav_ta_plyunuv_u_viyskovogo_n1569963
3. https://mon.gov.ua/ua/news/shodo-antiukrayinskih-vislovlyuvan-andriya-vasilenka-derzhavnogo-eksperta-mon
Мені здається, що історія про експерта Міносвіти, що публічно тужить за СРСР і каже, що окупація - це краще, що могло статися з Литвою [1], про анаболічного качка з Полтави, що плював в обличчя військовим [2] та про застреленого бидлана у Дніпрі [немає сенсу тут ставити посилання, всі в курсі] дає приводів для оптимізму більше, аніж може здатися на перший погляд.
Це ж все було.
Вата працювала в Міносвіти і мріяла про руський мір. І це не було чимось дуже зашкварним, бо ж багато хто мріяв про те, щоб зазирнути в очі путєну і що це мародери підтримують війну. Купа людей сідала на російські жигулі, дивилася російську пропаганду, каталася на відпочинок у Крим, то чим ватан гірший?
Фітнес-качок теж не з Місяця впав. Напевне ж принижував когось іншого - кошенят, жінок, стареньких, безхатченків... не знаю. Але такі навички просто так зі стелі не виникають. Це деформація мозку та особистості до рівня гієни. Дуже тупої і знахабнілої гієни.
Дніпровський бандит імовірно і до цього катався бухим, погрожував, відмазувався від покарання. І тут, насправді, питання, чому він досі ні за що не сів? Бо не можна стати таким нарваним биком за 10 хвилин спілкування з рандомним патрулем, що його зупинив, і без проблем зламати ніс поліцейській. Система, суспільство і його оточення це толерувало. Бо так можна було. А чо нє?
Це все існувало і становило нашу дивну реальність.
24-го ж лютого країна стрибкоподібно змінилася.
Через катастрофу, сльози, кров і мертвих дітей в салонах розстріляних авто та замурованих уламками підвалах Маріуполя.
З кожним новим прапором на цвинтарі Україна все далі сунула в бік від "зазирнути в очі руському міру", "ей, ваєнний, зачєм ти убіваєш дітєй дамбаса" і "мені можна все".
Країна вимушено - під кулями і градами - пішла вперед, але ці персонажі цього не усвідомили.
Вони не помітили, що такий знайомий паттерн українського суспільства, в якому їм все дозволено і за це їм нічого не буде, був розшматований червоними, як кров, і чорними, як земля у вирві від бомби, смугами.
Так, спершу вони принишкли, але потім повернулися до старих рефлексів.
Однак цього разу щось пішло не так.
Бидлан отримав те, до чого він системно прагнув. Роками. А може десятиліттями.
Фітнес-ватник тепер дає пояснення правоохоронцям про свій світогляд і кількість протеїнів у сірій речовині мозку.
А ватник з Міносвіти отримав дисциплінарне провадження. Для початку вже добре, хоча і недостатньо [3].
Країна змінюється, шановні.
Коли пролилося стільки крові - неможливо запхнути джина назад у пляшку.
Може бути дуже довго тихо, поки всі зайняті, але атвєтка почне прилітати.
Цього не може не траплятися, адже у величезної кількості людей в країні світ став пласким та бінарним - є свої і є чужі.
Все решта - то несуттєво.
І формула "ватнік, але хороший тренер" почала змінюватися на "хороший тренер, але ватнік". "Бидло, але може порішать" - на "Бидло".
Вангую, що конфліктів подібного штибу ставатиме все більше, бо руськомірці в принципі тупі і не здатні усвідомити, що їхній час минув, а бидлани базово не можуть існувати поза парадигмою "хто сильніший - той і правий".
Цього шляху не оминути ніяк.
І єдине, що здатне хоч якось полегшити ситуацію та зменшити кількість майбутнього насилля - це справедливі суди.
Після судової отієї омріяної реформи.
Після очищення суддівського корпусу.
Бо нам же не потрібен мир.
Нам потрібен справедливий мир.
І не тільки з росією, а й усередині країни.
Всередині нашого суспільства.
Інакше нас чекає дядько Лінч.
Особисто мені цього б дуже не хотілося.
Майте гарний вечір.
Посилання на використану літературу:
1. https://www.facebook.com/andriy.vasylenko.9/posts/pfbid0yR3AotFVfDeDngCjScMaRtoTu9v4wyMMNW4XXPV112zzTLPzTiJedY2d71ck3XiNl
2. https://zaxid.net/politsiya_zatrimala_poltavskogo_fitnes_trenera_yakiy_obrazhav_ta_plyunuv_u_viyskovogo_n1569963
3. https://mon.gov.ua/ua/news/shodo-antiukrayinskih-vislovlyuvan-andriya-vasilenka-derzhavnogo-eksperta-mon
👍238❤43🔥10💯9❤🔥1🥰1
Шановні колеги-науковці, а також усі, кого цікавить тема оцінювання наукової діяльності.
За годину у Будинку Вчених стартує панельна дискусія, присвячена питанням базового і грантового фінансування, оцінюванню наукової діяльності як наукових установ, так і окремих дослідників.
Список учасників дуже тішить:
Денис Курбатов - заступник Міністра освіти і науки України,
Ольга Полоцька - виконавча директорка Національного фонду досліджень України,
Ігор Єгоров - д.е.н., проф., член-кор. НАН України, завідувач Офісу оцінювання діяльності наукових установ НАН України,
Юлія Безвершенко - к.ф.-м.н., співзасновниця і координаторка Science at Risk,
Олександр Березко - к.т.н., президент Інституту відкритої науки та інновацій, співголова CoARA Chapter Ukraine, доцент Національного університету «Львівська політехніка»,
Наталія Куссуль - д.т.н., проф., завідувачка кафедри математичного моделювання та аналізу даних НТУУ «КПІ імені Сікорського»
Модераторка:
Катерина Терлецька - д.ф.-м.н. завідувачка лабораторії математичних наук НЦ МАН України, с.н.с. ІПММС НАН України, співзасновниця “Дійсної науки“
Посилання на подію
https://www.facebook.com/events/137594559406048
І не обов'язково туди іти нозями.
Я от ніяк не можу вирватись.
Але.
Там обіцяють онлайн-трансляцію.
Доєднуйтесь.
За годину у Будинку Вчених стартує панельна дискусія, присвячена питанням базового і грантового фінансування, оцінюванню наукової діяльності як наукових установ, так і окремих дослідників.
Список учасників дуже тішить:
Денис Курбатов - заступник Міністра освіти і науки України,
Ольга Полоцька - виконавча директорка Національного фонду досліджень України,
Ігор Єгоров - д.е.н., проф., член-кор. НАН України, завідувач Офісу оцінювання діяльності наукових установ НАН України,
Юлія Безвершенко - к.ф.-м.н., співзасновниця і координаторка Science at Risk,
Олександр Березко - к.т.н., президент Інституту відкритої науки та інновацій, співголова CoARA Chapter Ukraine, доцент Національного університету «Львівська політехніка»,
Наталія Куссуль - д.т.н., проф., завідувачка кафедри математичного моделювання та аналізу даних НТУУ «КПІ імені Сікорського»
Модераторка:
Катерина Терлецька - д.ф.-м.н. завідувачка лабораторії математичних наук НЦ МАН України, с.н.с. ІПММС НАН України, співзасновниця “Дійсної науки“
Посилання на подію
https://www.facebook.com/events/137594559406048
І не обов'язково туди іти нозями.
Я от ніяк не можу вирватись.
Але.
Там обіцяють онлайн-трансляцію.
Доєднуйтесь.
👍48❤9❤🔥1
апдт. Онлайн-трансляція буде тут https://www.facebook.com/RealScienceU
👍15❤🔥1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
В проєкт 42 тачки на ЗСУ стрімко вривається жовтий фольксваген транспортер 5 покоління.
Чому вривається?
Бо його проєкту дарує одна чудова київська родина, якій він довгі роки служив вірою і правдою.
Тепер послужить Силам оборони.
Родина, звісно, таємна.
Не знаю, чому в проєкті така виникла традиція втаємниченості.
Але вона розчулює.
Тачка 26/42 для 124 бригади заїжджає на ремонт.
Дякую, що підтримуєте.
Майте гарний вечір.
Чому вривається?
Бо його проєкту дарує одна чудова київська родина, якій він довгі роки служив вірою і правдою.
Тепер послужить Силам оборони.
Родина, звісно, таємна.
Не знаю, чому в проєкті така виникла традиція втаємниченості.
Але вона розчулює.
Тачка 26/42 для 124 бригади заїжджає на ремонт.
Дякую, що підтримуєте.
Майте гарний вечір.
❤152👍26❤🔥3
Колись я побачив, як таку відзнаку вручали волонтеру в напівтемряві прифронтового стабілізаційного пункту.
В звичайній кипучій атмосфері, перед юрбою інших волонтерів і військових, в перерві між прийомом поранених бійців.
І хоч відзнака і від Головнокомандувача, але вручали її прості бійці.
Залужний же трохи зайнятий, на роботі, тому довірив цю справу тим, на кого міг покластися.
І на кого щодня покладався.
Було щось в тому моменті магічне.
Таке, знаєте, життєствердне.
Волонтер отримував відзнаку "За сприяння війську" на робочому місці волонтера.
Тобто там, де він найбільш потрібен.
Нас з Оксаною Бондарь бійці попросили приїхати на автозаправну станцію.
Серед усіх потенційних точок в часопросторі- саме АЗС є тим локальним мінімумом, де ми трохи стишуємо хід.
Ми не знали, що від нас треба. Нас не попередили.
Може просто кави сьорбнути, може познайомитися з якимось новим підрозділом, може почути про чергову потребу.
Я був в шортах, кросівках і футболці, а Оксана... Оксана завжди добре виглядає.
Бійці випростувалися, зачитали нам витяг з Наказу і вручили ці футляри.
В мене відібрало мову.
Бо я звик, що все планую і контролюю, але тут вийшло інакше.
Мені дуже ніяково, насправді.
Хочете вірте, хочете ні.
Бо якось так вийшло, що донатите Ви - а ім'я вписали моє.
І я ж не за відзнаки волонтерю, а щоб Марк швидше повернувся додому.
Однак я маю сказати Вам, чому ця відзнака є дуже важливою.
Вона доводить, що ГК - так його називають військові - в курсі, що ми робимо.
Цінує це і рахує це потрібним.
Ми може і не робимо більше за всіх.
Але таки робимо щось дуже правильне і влучне.
Хороше це слово - сприяння.
Сприяємо війську України.
Якби я мав владу і ресурси, я б усім Вам видав такі медалі.
Але в моїх силах є тільки від усього серця сказати Вам:
Дякую.
Дякую, що підтримуєте та стоїте поруч.
Завтра будуть хороші новини.
Дві.
Майте тиху ніч.
В звичайній кипучій атмосфері, перед юрбою інших волонтерів і військових, в перерві між прийомом поранених бійців.
І хоч відзнака і від Головнокомандувача, але вручали її прості бійці.
Залужний же трохи зайнятий, на роботі, тому довірив цю справу тим, на кого міг покластися.
І на кого щодня покладався.
Було щось в тому моменті магічне.
Таке, знаєте, життєствердне.
Волонтер отримував відзнаку "За сприяння війську" на робочому місці волонтера.
Тобто там, де він найбільш потрібен.
Нас з Оксаною Бондарь бійці попросили приїхати на автозаправну станцію.
Серед усіх потенційних точок в часопросторі- саме АЗС є тим локальним мінімумом, де ми трохи стишуємо хід.
Ми не знали, що від нас треба. Нас не попередили.
Може просто кави сьорбнути, може познайомитися з якимось новим підрозділом, може почути про чергову потребу.
Я був в шортах, кросівках і футболці, а Оксана... Оксана завжди добре виглядає.
Бійці випростувалися, зачитали нам витяг з Наказу і вручили ці футляри.
В мене відібрало мову.
Бо я звик, що все планую і контролюю, але тут вийшло інакше.
Мені дуже ніяково, насправді.
Хочете вірте, хочете ні.
Бо якось так вийшло, що донатите Ви - а ім'я вписали моє.
І я ж не за відзнаки волонтерю, а щоб Марк швидше повернувся додому.
Однак я маю сказати Вам, чому ця відзнака є дуже важливою.
Вона доводить, що ГК - так його називають військові - в курсі, що ми робимо.
Цінує це і рахує це потрібним.
Ми може і не робимо більше за всіх.
Але таки робимо щось дуже правильне і влучне.
Хороше це слово - сприяння.
Сприяємо війську України.
Якби я мав владу і ресурси, я б усім Вам видав такі медалі.
Але в моїх силах є тільки від усього серця сказати Вам:
Дякую.
Дякую, що підтримуєте та стоїте поруч.
Завтра будуть хороші новини.
Дві.
Майте тиху ніч.
❤351👍35🔥6❤🔥3🥰3👏1😁1
Шановні, вчора я Вам з радістю розповів, що нам на проєкт таємна київська родина подарувала фольксваген транспортер т5 для 124 бригади, тачка 26/42.
Так от, доповідаю, що сьогодні в проєкт вривається теж т5 повнопривідний для Вовків Да Вінчі. Тачка 21/42.
А вривається чому?
Бо його придбання для проєкту повністю покрили дві таємні київські родини, які системно підтримують наш проєкт.
Дякуємо, що стоїте поруч.
Рухаємося.
Переможемо.
Так от, доповідаю, що сьогодні в проєкт вривається теж т5 повнопривідний для Вовків Да Вінчі. Тачка 21/42.
А вривається чому?
Бо його придбання для проєкту повністю покрили дві таємні київські родини, які системно підтримують наш проєкт.
Дякуємо, що стоїте поруч.
Рухаємося.
Переможемо.
❤160👍13❤🔥3
👍79❤46❤🔥3
Коли бійці отримують наступне в черзі авто, на яке чекали 4 місяці з моменту запиту, найцінніше для мене бачити, як вони реагують, коли ми наголошуємо, що на цю тачку їм надонатили люди.
Всі поводять себе по-різному.
Одні затихають і мовчки ходять колами біля машини, сідають за кермо і ніжно водять по ньому руками.
Інші - зніяковіло бурмотять під ніс щось на кшталт "як же ми відчуваємо цю підтримку народу...".
Треті - носяться по всім закапелкам тачки, смикають всі важелі, зазирають під капота і посмішки не сходять з їхніх облич.
Я бачив ці ситуації вже дясятки разів, але досі не можу втямити одну річ.
Дивіться. От ситуація по сьогодні.
Ми з Оксана Бондарь мчимо у 116 бригаду і передаємо їм тачку 19/42 Nissan Navara.
Бійці дивуються, наче це якийсь космольот, і потім навіть викладають дуже і дуже теплу подяку за авто.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0N3XXhEqKuyyigXiphBmBNKgLYAsbPCXJV1EPpKWMchsKUGLuAoQ5ypuczCmwB5Ugl&id=100025337237451
Потім, ввечері, Мартин Брест пише пост, в якому повідомляє, що ми знайшли живий Mitsubishi Pajero (до речі, я не знав, що він читається як Пахеро, а не Паджеро, дяка Олексію Пилипенко) і треба його викупити на наступну в черзі бригаду.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02htbpRNUqLi3YZf2NeeSEkdi7UBCxcrktQRA1ger5yRQnPaVP1HXDHuNpgMQCvg5Sl&id=100006448650648
І що в цей момент стається?
Ви усього за 19 хвилин - дев'ятнадцять - накидуєте йому на банку 24 тисячі гривень.
За 4 години - 117 тисяч.
Кидаєте гроші на мій картковий рахунок і на мій пейпал з коментарями "На Паджер".
Пишете в особисті, що "отой донат в 20 тисяч гривень - то ж на Паджер, не переплутайте!"
І ти сидиш такий зараз... розумієш, що Паджер ми ВЖЕ беремо і механіки в понеділок почнуть його длубати своїми паяльниками та викрутками, щоб Костянтин Бакуемський невдовзі вигнав машину на тест-драйв.
Але в голові не вкладається: як так виходить, що як тільки ми переганяємо чергову тачку у війська, Ви робите все для того, щоб наступна тачка заїхала на ремонт?
От як?
Люди, Ви чудові.
Абсолютгно фантастичні.
Гляньте сюди, що Ви наробили в проєкті 42 тачки на ЗСУ:
1/42 - Nissan Patrol - 241 бригада - в ремонті.
2/42 - Mazda BT-50 - 241 бригада - передано в війська.
3/42 - Volkswagen Transporter T4 - 118 бригада - передано в війська.
4/42 - Ford Ranger - 71 єгерська бригада - передано в війська.
5/42 - Mitsubishi L200 - 68 єгерська бригада - передано в війська.
6/42 - Volkswagen Transporter T4 - 5ОШБр - передано в війська.
7/42 - Nissan X-Trail - ГУР - передано в війська.
8/42 - Kia Sorento - ГУР - передано у війська.
9/42 - Toyota Land Cruiser Prado - 65 бригада - передано у війська.
10/42 - Mitsubishi L200 - 65 бригада - передано у війська.
11/42 - Volkswagen Transporter T5 - 65 бригада - передано в війська.
12/42 - Mitsubishi L200 - 125 бригада - передано в війська.
13/42 - Nissan Navara - 3ОШБр - передано в війська.
14/42 - Mitsubishi L200 - 112 Бригада - передано в війська.
15/42 - Ford Ranger - 119 бригада - передано в війська.
16/42 - Jeep Cherokee - 82 бригада - передано в війська.
17/42 - Mitsubishi L200 - 112 Бригада - передано в війська.
18/42 - Jeep Cherokee - 82 бригада - передано в війська.
19/42 - Nissan Navara - 116 ОМБр - передано в війська.
20/42 - Mitsubishi L200 - 43 ОМБр - ремонт.
21/42 - Volkswagen Transporter T5 - 67 ДУК - ремонт.
22/42 - Nissan Navara - 120 бригада ТрО - ремонт.
23/42 - Ford Ranger - 78 ПСП - перегон.
24/42 - човен Powerboat -124 бригада - передано у війська.
25/42 - Паджер - 33 бригада - знайшли завдяки Вам
26/42 - Volkswagen Transporter T5 - 124 бригада - ремонт
43/42 - 61 бригада - ремонт
Дякуємо Вам.
По тачці 19/42 - її купівля була повністю проспонсорована Park Lane - агентство нерухомості (спасибі Віталій Пенц).
Повністю відремонтована - Вами.
Машина укомплектована шинами від таємної київської родини.
Цілою коробкою кави для турки - від Інституту фізики НАН України.
Саперною лопатою від Lopata Zubata і Лисенко Віталій.
Книгою Дугласа Адамса від Olexii Ignatenko.
Спасибі.
Всі поводять себе по-різному.
Одні затихають і мовчки ходять колами біля машини, сідають за кермо і ніжно водять по ньому руками.
Інші - зніяковіло бурмотять під ніс щось на кшталт "як же ми відчуваємо цю підтримку народу...".
Треті - носяться по всім закапелкам тачки, смикають всі важелі, зазирають під капота і посмішки не сходять з їхніх облич.
Я бачив ці ситуації вже дясятки разів, але досі не можу втямити одну річ.
Дивіться. От ситуація по сьогодні.
Ми з Оксана Бондарь мчимо у 116 бригаду і передаємо їм тачку 19/42 Nissan Navara.
Бійці дивуються, наче це якийсь космольот, і потім навіть викладають дуже і дуже теплу подяку за авто.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0N3XXhEqKuyyigXiphBmBNKgLYAsbPCXJV1EPpKWMchsKUGLuAoQ5ypuczCmwB5Ugl&id=100025337237451
Потім, ввечері, Мартин Брест пише пост, в якому повідомляє, що ми знайшли живий Mitsubishi Pajero (до речі, я не знав, що він читається як Пахеро, а не Паджеро, дяка Олексію Пилипенко) і треба його викупити на наступну в черзі бригаду.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02htbpRNUqLi3YZf2NeeSEkdi7UBCxcrktQRA1ger5yRQnPaVP1HXDHuNpgMQCvg5Sl&id=100006448650648
І що в цей момент стається?
Ви усього за 19 хвилин - дев'ятнадцять - накидуєте йому на банку 24 тисячі гривень.
За 4 години - 117 тисяч.
Кидаєте гроші на мій картковий рахунок і на мій пейпал з коментарями "На Паджер".
Пишете в особисті, що "отой донат в 20 тисяч гривень - то ж на Паджер, не переплутайте!"
І ти сидиш такий зараз... розумієш, що Паджер ми ВЖЕ беремо і механіки в понеділок почнуть його длубати своїми паяльниками та викрутками, щоб Костянтин Бакуемський невдовзі вигнав машину на тест-драйв.
Але в голові не вкладається: як так виходить, що як тільки ми переганяємо чергову тачку у війська, Ви робите все для того, щоб наступна тачка заїхала на ремонт?
От як?
Люди, Ви чудові.
Абсолютгно фантастичні.
Гляньте сюди, що Ви наробили в проєкті 42 тачки на ЗСУ:
1/42 - Nissan Patrol - 241 бригада - в ремонті.
2/42 - Mazda BT-50 - 241 бригада - передано в війська.
3/42 - Volkswagen Transporter T4 - 118 бригада - передано в війська.
4/42 - Ford Ranger - 71 єгерська бригада - передано в війська.
5/42 - Mitsubishi L200 - 68 єгерська бригада - передано в війська.
6/42 - Volkswagen Transporter T4 - 5ОШБр - передано в війська.
7/42 - Nissan X-Trail - ГУР - передано в війська.
8/42 - Kia Sorento - ГУР - передано у війська.
9/42 - Toyota Land Cruiser Prado - 65 бригада - передано у війська.
10/42 - Mitsubishi L200 - 65 бригада - передано у війська.
11/42 - Volkswagen Transporter T5 - 65 бригада - передано в війська.
12/42 - Mitsubishi L200 - 125 бригада - передано в війська.
13/42 - Nissan Navara - 3ОШБр - передано в війська.
14/42 - Mitsubishi L200 - 112 Бригада - передано в війська.
15/42 - Ford Ranger - 119 бригада - передано в війська.
16/42 - Jeep Cherokee - 82 бригада - передано в війська.
17/42 - Mitsubishi L200 - 112 Бригада - передано в війська.
18/42 - Jeep Cherokee - 82 бригада - передано в війська.
19/42 - Nissan Navara - 116 ОМБр - передано в війська.
20/42 - Mitsubishi L200 - 43 ОМБр - ремонт.
21/42 - Volkswagen Transporter T5 - 67 ДУК - ремонт.
22/42 - Nissan Navara - 120 бригада ТрО - ремонт.
23/42 - Ford Ranger - 78 ПСП - перегон.
24/42 - човен Powerboat -124 бригада - передано у війська.
25/42 - Паджер - 33 бригада - знайшли завдяки Вам
26/42 - Volkswagen Transporter T5 - 124 бригада - ремонт
43/42 - 61 бригада - ремонт
Дякуємо Вам.
По тачці 19/42 - її купівля була повністю проспонсорована Park Lane - агентство нерухомості (спасибі Віталій Пенц).
Повністю відремонтована - Вами.
Машина укомплектована шинами від таємної київської родини.
Цілою коробкою кави для турки - від Інституту фізики НАН України.
Саперною лопатою від Lopata Zubata і Лисенко Віталій.
Книгою Дугласа Адамса від Olexii Ignatenko.
Спасибі.
❤113👍14❤🔥4
Вся ситуація тут https://docs.google.com/spreadsheets/d/1cKesJl5vFXJV5-SadywJIAyVR0CD6d4M5xBZwFaxXTY/edit#gid=0
І тут https://42trucks.vercel.app/
Дякуємо, що рухаєте світ.
Дякуємо, що даруєте свободу гнучко, оперативно та якісно допомагати Силам оборони.
Якщо хочете підтримати проєкт, реквізити тут:
Картка Приват - 5168 7451 0561 4421 (Антон Сененко)
PayPal - senenkoanton@gmail.com
Детальні реквізити:
Установа банку - ПриватБанк МФО банку - 305299
Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу - Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)
Принагідно лишаю реквізити Мартин Брест, з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: Oleg.boldyriev@gmail.com
Приват: 4149499371016518
Ну, і банка на Пахеро!)))
https://send.monobank.ua/jar/8GA4d2wcNw
Майте тиху ніч.
І тут https://42trucks.vercel.app/
Дякуємо, що рухаєте світ.
Дякуємо, що даруєте свободу гнучко, оперативно та якісно допомагати Силам оборони.
Якщо хочете підтримати проєкт, реквізити тут:
Картка Приват - 5168 7451 0561 4421 (Антон Сененко)
PayPal - senenkoanton@gmail.com
Детальні реквізити:
Установа банку - ПриватБанк МФО банку - 305299
Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу - Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)
Принагідно лишаю реквізити Мартин Брест, з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: Oleg.boldyriev@gmail.com
Приват: 4149499371016518
Ну, і банка на Пахеро!)))
https://send.monobank.ua/jar/8GA4d2wcNw
Майте тиху ніч.
❤98❤🔥5🤔2👍1
👍85❤56❤🔥4
Шановні, є важлива інформація для сімей ВПО з дітьми, які переїхали в Київ.
Причому інформація дуже актуальна, бо ж минуло 1 вересня і мене сьогодні в Епіцентрі ледь з ніг не збив натовп маленьких слоненят, що мчали розгрібати зошити і якісь популярні рюкзаки у відділ канцтоварів.
Сьогодні бачився на каву зі своєю доброю подругою Інною Дьоміною.
Вона є директоркою приватної школи.
І якось так склалося, що родина, яка покриває навчання власної дитини у цій школі, готова оплачувати навчання дитини ВПО.
Отак вони намагаються волонтерити, бо інакше це не назвеш.
Школа в самісінькому центрі, Dominion.School.
Там і онлайн, і офлайн-формат навчання, але місце якраз для офлайну.
Тому якщо у Вас є родини, що підходять під цей опис - покажіть їм оцей пост Інни з подробицями
Там треба лишень мотиваційний лист і бажання навчатися.
Хоча, наскільки я зрозумів, останнє - не обов'язково, бо обіцяють це бажання прищепити.
Хтозна, може комусь ця інформація допоможе в нинішні непрості часи.
Майте гарний вечір.
Причому інформація дуже актуальна, бо ж минуло 1 вересня і мене сьогодні в Епіцентрі ледь з ніг не збив натовп маленьких слоненят, що мчали розгрібати зошити і якісь популярні рюкзаки у відділ канцтоварів.
Сьогодні бачився на каву зі своєю доброю подругою Інною Дьоміною.
Вона є директоркою приватної школи.
І якось так склалося, що родина, яка покриває навчання власної дитини у цій школі, готова оплачувати навчання дитини ВПО.
Отак вони намагаються волонтерити, бо інакше це не назвеш.
Школа в самісінькому центрі, Dominion.School.
Там і онлайн, і офлайн-формат навчання, але місце якраз для офлайну.
Тому якщо у Вас є родини, що підходять під цей опис - покажіть їм оцей пост Інни з подробицями
Там треба лишень мотиваційний лист і бажання навчатися.
Хоча, наскільки я зрозумів, останнє - не обов'язково, бо обіцяють це бажання прищепити.
Хтозна, може комусь ця інформація допоможе в нинішні непрості часи.
Майте гарний вечір.
👍117❤49❤🔥8