Сьогодні був хороший день.

По-перше, я співав дуетом з Анжеліка Рудницька. Це те досягнення в житті, коли можна зустрітися з однокласниками, показати відео і, в принципі, вже не ставати ані олігархом, ані заводити собі червоного мерседеса, ані приходити зі шкіряною барсеткою.

По-друге, якщо обіцяєте не реготати з кінцівки ексклюзивного відео обкатки Mitsubishi L200 (тачка 31/42 на 47 бригаду), повідомляю, що сьогодні рано вранці машина передана бійцю.
Нагадаю, що на цю машину надонатили конкретно Ви, а на проєкт нам її за дуже невеликі гроші продала родина пана Анатолія та пані Ольги, за що ми їм вдячні.
Ви також оплатили ремонт і доукомплектування авта.

І загалом, тачка 31/42 стала 29 в переліку переданих машин Силам оборони (вірніше, 28-ю, бо ж був 1 човен).

Дякуємо Вам.
А також дякую Лисенко Віталій за заправку авта та лопату-Lopata Zubata, таємним родинам Олени та Катерини за коробку смаколиків, а Олександр Радченко за електроінструмент в комплекті.

Ну, і по-третє.
Повторюся, але це важливо.
Сьогодні в проєкт в'їхала машина 33/42 для 3 ОШБр, на яку збирали кошти дружини полеглих героїв під час Музично-поетичний фестиваль "Маємо Жити" .
Про це потім окремо напишу.

Вся ситуація по проєкту 42 тачки на ЗСУ тут
https://42trucks.online/

Майте тиху ніч.

Так склалося, що ми з Пашею бачимося раз на рік.
На шиномонтажі.
Ми робимо вигляд, що він просто привіз мені шини, які я потім передаю на якусь із тачок у ЗСУ, але Паша сам носить однострій.
Часу у нас небагато, бо спеціально навчені люди дуже швидко бортують колеса, тож ми тиснемо клавішу на апараті, що готує шиномонтажну каву.
Знаєте, це такий вид кави, яка об'єктивно гірша за терпкий напій від баристи, але, оскільки, вона є вчасною і доречною - суб'єктивно є найсмачнішою у світі.

Ми сьорбаємо з паперових стаканчиків і говоримо.
Не про майбутнє, бо воно невизначене
Не про минуле, бо там забагато цвинтарів і болю.
Про тепер.
Тепер - це єдина константа, за яку можна зачепитися у світі, що змінюється.

Незмінним лишається тільки одне: щороку Паша до свого Дня народження збирає пожертви на імпланти для дітей із вадами серця.
І він ще жодного разу не зібрав стільки, скільки планував.
Збирає більше.

Зараз він намагався допомогти 4-м діткам. Вже зібрав на 7.
Можливо, до нуля годин нуль нуль хвилин будуть врятовані ще пара дітей.

Паша дуже крутий.
Дуже.

Всі подробиці у Павло Казарін в дописі або тут

З Днем народження, друже.
З нетерпінням чекаю наступного року.

Я не можу пригадати точно, коли це почалося, але кілька років поспіль маю честь бути у складі журі конкурсу наукових зображень для Вікіпедії.
Ну... це коли кожен охочий може направити власноруч зроблені світлини якогось досліджуваного об'єкта, ефекта, локації, тварини-рослини-істоти, вчених чи дослідницького обладнання, та виграти цінний подарунок, отримати грамоту, визнання і потім до скону віку пишатися тим, що саме його фото ілюструє якусь надважливу наукову вундервафлю.

Це доволі складна, але напрочуд цікава моя активність.
Тут не просто слід передивитися кілька сотень фотографій і обрати найкрасивіші.
Слід обрати такі, що несуть в собі світло знань і містять користь як для вчених, так і для широких верств.

АЛЕ. В пошуці наукових зображень слід не забувати й про естетику в кадрі.
Отаке от трошечки замкнуте коло.

Конкурс розпочався і триватиме до 20 грудня включно.
Подавайтесь або ж розкажіть своїм знайомим фотографам, які здатні вписати гру світла на лінзах їхніх об'єктивів в історію.

https://blog.wikimedia.org.ua/2023/11/15/science-competition-2023/

Проте є одна важлива річ.
Я був свідком та учасником подій, коли ДЕСЯТКИ дуже якісних фото втрачали бали оцінки через недотримання елементарних умов конкурсу, або ж за відверто погані підписи.
Так, зображення - це лише півсправи.
Але у нас не художні картини, де кожен бачить щось своє.
Світу потрібно пояснити, що саме зафіксовано.

Тому я акцентую увагу на посиланнях:
Регламент «Конкурсу наукових зображень» 2023 https://commons.wikimedia.org/wiki/Commons:Science_Photo_Competition_2023_in_Ukraine/Regulations
Сторінка конкурсу https://commons.wikimedia.org/?curid=140236499

І ОКРЕМО - Поради і приклади хороших робіт, а також хороших робіт, що втратили на якомусь нюансі https://commons.wikimedia.org/wiki/Commons:Science_Photo_Competition_2023_in_Ukraine/Advice

Майте тихий вечір.

Дуже часто в коментарях мене запитують, коли я все встигаю.
Секрет простий, як в тому анекдоті: я не встигаю нічого.
Тим не менш, науковий дайджест, що я планував випустити два тижні тому, таки вчора доробив.
І, знаєте, попри все, попри брак часу і сил, я пишу ці дайджести, бо відчуваю, що поки що мушу це робити.
Відчуваю, що маю щось “підсвітити”, на чомусь закцентувати увагу, когось цією підбіркою трохи розрадити.
Ось і все.

Тож.
Як за допомогою жаби і сечі можна було цілком науково визначити, чи дівчина вагітна?
Хто з почвар цього року отримає премію “Академічна негідність року”?
Що роблять українські вчені для оборонки?
Які дивні температурні рекорди демонструє погода: доповідь вчених з антарктичної станції “Академік Вернадський”.
Які наукові космічні місії полетять у 2024 році?
Ну, і, власне, хто і навіщо активує активоване вугілля?

НОВИНИ

1. Національна академія наук України відзначила свою 105-ту річницю з дня заснування (за указом гетьмана Павла Скоропадського якщо що). До ювілею там багато чого можна почитати і переглянути, але мені найбільше сподобалося привітання Головнокомандувача Валерія Залужного, де він наголошує на потрібності науки і науково-технічної продукції для ЗСУ. Почитати можна тут

2. Хороші матеріали про оборонні розробки НАН України, що стали особливо актуальними після початку широкомасштабного вторгнення.
Про співпрацю з Міноборони та Генштабом, мікроелектроніку, ремонт іноземних гармат, ракетні системи, авіаційні двигуни, броню, лазери, міни та багато чого іншого:
- Інтерв’ю Президента НАН України Анатолія Загороднього
- Репортаж про розробки оборонного характеру
- Інтерв’ю першого віце-президента НАН України Володимира Горбуліна

3. Українські вчені на 28-й конференції зі змін клімату оприлюднили результати спостережень за погодою на станції Академік Вернадський. Дані по найвищій і найнижчій температурі цього року, кількість снігу та відсутність льоду в акваторії, чесно кажучи, ошелешують.

4. Антиплагіатна ініціатива Дисергейт оголосила набір “конкурсантів” на відзнаку "Академічна негідність 2023 року". Номінації стандартні - плагіатор року, фальсифікатор, псевдонауковець, токсичний ректор, посіпака, спец(з)рада, мурзилка 2023.
Висувайте своїх кандидатів.
Дедлайн - 14 грудня.

5. Науковці з Інституту археології НАН України розкопали унікальний скарб золотих прикрас в культурних нашаруваннях 17—18 ст. і, скоріше за все, пов’язаний з буремними історичними подіями часів Гетьманщини. Скарб складається з 12 золотих предметів загальною вагою близько 28 г та перламутрового бісеру, які були сховані у невеличкий керамічний посудині.

НАУКПОП

7. Чесно кажучи, дуже крута стаття про Інститут транспортних систем і технологій НАН України, в якій розповідається про внесок вчених цього закладу у становлення і розвиток вітчизняної сфери виробництва акумуляторних батарей. У воєнний час це взагалі важко переоцінити. Нічого з описаного в статті я не знав. Звідси ж і дізнався, як розшифровується назва популярних акумуляторів ВЕСТА.

8. Дуже цікаве інтерв’ю Олександра Коноваленка про те, як відновлюється радіоастрономічна обсерваторія на Харківщині після окупації. Це та, де розташований найбільший у світі низькочастотний радіотелескоп УТР-2 та гігантський український радіотелескоп ГУРТ

9. Ембріологиня Olga Maliuta написала дахозривний допис про те, як саме за допомогою сечі і жаби не так давно визначали вагітність у жінок. Тут навіть немає що коментувати. Читайте осьо

10. Історик з Інституту історії НАН України Геннадій Єфіменко дав дуже змістовне інтерв’ю, де доступною мовою пояснив, чому Голодомор потребує подальшого наукового вивчення та чому популярна теза про “інші регіони СРСР теж голодували” - є нерелевантною.
А отут його детальна розлога стаття про ті страшні події, їхні причини і наслідки, а також спроби фальсифікації кількості жертв колишньою очільницею Музею Голодомору і радником колишнього голови СБУ.

11. Нещодавно вийшла публікація в дуже престижному науковому журналі, в якій автори першими у світі на реальному матеріалі описали досі не підтверджену, хоч і передбачену раніше стадію