Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу - Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)

Принагідно лишаю реквізити Мартин Брест, з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: Oleg.boldyriev@gmail.com
Приват: 4149499371016518

Майте гарний вечір.

Є бригади, яким потрібні не лише пікапи, джипи, гаубиці та Ф-16.
Їм потрібні човни.
І часом вони бажаніші більше, аніж пікапи.

В степах Донбасу і в чорнозем'ї Запоріжжя повнопривідні зубаті монстри є альфою і омегою евакуації, забезпечення та ротації.
Але там, де небо подекуди торкається дзеркала води, а ефпіві-дрон не лишає найменшого шансу на порятунок, бо ховатися фізично ніде, саме човни вивозять на собі усе.

Човни топлять. Вони горять. Їх втрачають. А кожна кінська сила потужних двигунів є тим шансом, що дає змогу без втрат перетнути кількасот метрів смертельно небезпечної поверхні Дніпра.

Ні, це не наш новий з Мартин Брест проєкт на додачу до 42 тачок на ЗСУ, хоча один човен у нас був - "тачка" 24/42.

Але сьогодні родина Валентини та Артема Погорілих подарували нам на проєкт "тачку" для 124 бригади - 39/42, човен Крим.

Який саме Крим - перший, другий, третій, четвертий чи н-ний, розбиратися я буду вже завтра, бо падаю з ніг, одначе апарат в чудовому стані.

Тепер ми його транспортуємо на спеціалізоване човнове СТО (виявляється, що і такі є), розберемо до гайки, відлагодимо і забезпечимо співвідносним потужним двигуном.

Принагідно дякую Віталію Шарлаю та Денису Ковальчуку за надану допомогу в завантаженні човна в бус.
А за бус не втомлююсь дякувати Олегу М. та Кирилу Бескоровайному.

Кстаті, тепер треба нарити для човна лафет.
Але то зовсім інша історія.

Майте тиху ніч.
Переможемо.

Так, шановні, це правда.
Окрім того, що вчора ми втягнули в проєкт човна, який помчить воювати на Херсонщину, тепер нам треба висмикнути зі Скандинавії оцього вікінга та завезти в Україну.

І тут нам дуже треба пейпал.
Пейпал, взагалі, дуже цікавий інструмент.
Часом він є ніби та валіза без ручки, бо в Україні його особливо нікуди не притулиш, але нам дуже щастить знаходити можливість за пейпал оплачувати авто.

Ми дуже вдячні тим донаторам, які наповнюють всі наші скриньки, але зараз нам дуже-дуже потрібно досипати коштів саме на пейпал.
Бо зовсім трохи там не вистачає.

Тому промені добра і щастя тим, хто щось закине на senenkoanton@gmail.com

Вікінга треба забирати.
Вікінг...
До речі, хороше наймення для машини.

Майте гарний день.

Цей фронтовий Рекс стояв біля тендітної дівчини і розмірено, повільно жестикулюючи у повітрі руками-маніпуляторами, щось пояснював.
Я прислухався.
Часом тицяючи пальцем у бік чорного пікапа на зубатій гумі, він детально розповідав, в якій бригаді, батальйоні, підрозділі служитиме машина.
Хто саме на ній буде їздити.
Який калібр - раз, два, три - і яку номенклатуру озброєнь - чотири, п'ять, шість - вона возитиме.
Чому саме це авто потрібне і чому без нього взагалі ніяк.

Мене це трохи здивувало, бо я ніколи аж такої докладної доповіді не бачив.
Одначе потім я втямив.

Ми із Рексом... хоча, може він має інший позивний - Мауглі, Філ чи Петрик... не суть... я їх усіх називаю Рексами...
Так от, ми із Рексом коли зустрілися для передачі йому машини на підрозділ, я сказав:

- Зараз ще трохи почекаємо. На передачу під'їде одна дівчина. Розумієте, яка штука... На цю машину для Вашого підрозділу назбирала гроші спільнота дружин полеглих бійців... Їх там кілька тисяч... Вони малювали картини, робили виставку і музично-поетичний...

Я розповідав цю історію про виставку картин, спільноту, взаємопідтримку, пісні і вірші, а сам спостерігав, як у бійця змінюється вираз обличчя з системно-прогнозованого на розгублено-ошелешений.

- О... А ось і Оксанка приїхала... Її чоловік, Вова... він загинув минулого року у Бахмуті. Вона і представляє спільноту дівчат, що Вам придбала цю тачку.

Власне... нині я дивився на те, як Рекс пояснює Оксані Боркун цінність цього авта.
Бачив і чув, як боєць, який щодня тримає у руках зброю, словами і жестами ніби намагається довести дівчатам, чоловіки яких тримали зброю в руках до останнього подиху, що цей пікап абсолютно точно нищитиме росіян.
Без варіантів.
З усією люттю і завзятістю, з усією звитягою і до останньої краплини мастила на поршнях.

- Я Вам вірю.... Я Вам вірю.... Я - вірю. - намагалася зупинити його Оксанка, а він продовжував тлумачити і дивитися їй просто в очі.

+1 машина у військах.
33/42 Nissan Navara для 3 ОШБр.
32-га передана в межах проєкту 42 тачки на ЗСУ.

Всі кошти на купівлю машини були зібрані спільнотою дружин полеглих Героїв БФ МАЄМО ЖИТИ в рамках Музично-поетичний фестиваль "Маємо Жити" , де були виставлені їхні картини з Тисяча історій кохання. Картини дружин справжніх героїв..
Oleg Yurov, ти крутий митець.
Благодійний Фонд Сергія Притули / Serhiy Prytula Charity Foundation, ви круті. Не знаю, як Ви встигаєте вивозити свої основні проєкти і підтримувати подібні ініціативи. Дякую Вам.
ОКСАНА БОРКУН, Olga Pinskaya, Tetiana Vatsenko-Bondareva, Ви організували неймовірну подію з неймовірним результатом.
Taras Herasymchuk, дяка за хороше авто.
СТО Автокомп Сервис, дяка за якість і темп робіт.
Лисенко Віталій, дякую за Lopata Zubata.
Олександр Радченко, дяка за каністру і інструмент.
Olexii Ignatenko, дяка за книгу.
Таємні київські родини Олени та Катерини, дякую за смаколики. Світлодіодні ліхтарі я не забув покласти. Так, я молодець.

Дяка усім Вам за кошти на ремонт тачки і за системну підтримку.
Далі буде.

Усі деталі по проєкту тут https://42trucks.online/

------------------------------------------------
Якщо маєте бажання підтримати наш проєкт, реквізити тут:
Картка Приват - 5168 7451 0561 4421 (Антон Сененко)
PayPal - senenkoanton@gmail.com
Детальні реквізити:
Установа банку - ПриватБанк МФО банку - 305299
Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу - Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)
Принагідно лишаю реквізити Мартин Брест, з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: Oleg.boldyriev@gmail.com
Приват: 4149499371016518

Майте тихий вечір.

P.S. І дяка, що прямо зараз сиплете на пейпал.

Особливий різдвяний настрій - це в колі чудових людей біля вогнища пакувати десятки коробок для колони бусів, яка рушить завтра і післязавтра уздовж лінії фронту.

Грілки для ніг, fpv-дрон, шкарпетки, смаколики, fpv-дрон, закрутки, буржуйки, fpv-дрон, саперні лопати, компресори і інструмент, fpv-дрон, чай, кава, fpv-дрон, дитячі малюнки та листи, fpv-дрон.

Є щось символічне у тому, як смертельні речі певний час мирно труситимуть в одній машині уздовж позицій разом з такими потрібними штуками від волонтерів і небайдужих людей, що зроблять перебування українських воїнів на нулі трохи легшим.
Потім, звісно, дитячі малюнки і грілки лишаться у наших бліндажах, а дрони полетять далі робити росіянам джінглбелз.

Було чарівно.
Механізована, танкова, штурмова і бригада ТРО будуть приємно потішені.

Дякую усім тим, хто допоміг Оксані Бондар зібрати цю автоколону, заправити її і спорядити.
Якщо зранку прокинетесь і буде не шкода - накидайте дівчатам на каву на заправках.
4149629388144081 (Євгенія Богославська).

А я з ними не їду.
Знаєте чому?
Бо за останні три дні Ви зробили справжнє диво для нашого проєкту 42 тачки на ЗСУ.
Однак про це завтра.

Я просто дякую, що Ви допомагаєте допомагати Силам оборони.
Дякую за те, що підтримуєте тих, кому довіряєте.

Майте тиху ніч.

4149629388144081

Три різдвяні історії

Лапатий сніг у світлі фар здавався чимось на кшталт гіпердрайву із зоряних війн.
Простір наче засмоктував темряву салону, двірники, тиху музику з магнітоли і обличчя двох людей, слабко підсвічені вогнями приборної панелі.
Ми теревенили про машини і їх несправності, особливості зенітних установок радянського зразка і якісь дрібниці з побутового життя.
Авто неспішно вкотилося в темне "ніде" у сотні кілометрів від Києва і скрипнуло гальмами.

- Дякую Вам із Брестом. Навіть не знаю, що й сказати.
- Нічого не треба говорити, бо то не ми, а люди. Тримайте небо. Вам за службовими обов'язками це призначено.
- Обіцяю. Бувайте.

Спина у пікселі зникла у вирі білих мух.

Повертався додому я дуже пізно. Стомленим, млявим, але дуже собою задоволеним.
Відьмак (назвемо його так, бо його справжнього позивного я все одно не знаю, а ім'я називати не маю права) пригнав до нас не ремонт свій поламаний Чірокі.
Поламаний до такої міри, що пригнав - це притягнув на евакуаторі.

Коли ми прийняли тачку і забрали ключі, я просто для ввічливості спитав, як він далі, бо трішки знав, за скільки кілометрів від Києва і в яких хащах його "робота".
Відьмак - ППОшник.

- Попутками мабуть. А там звідкись пацани заберуть.
- Що?- моє обличчя витягнулось так, наче я дізнався, що Святого Миколая насправді не існує, - А нині ти як взагалі їздиш?
- Та отак. Коли маршрутками, коли попутками, коли броня підкине.

Загалом, відвіз його, щоб було без пригод.

Наступного ранку Київ накрив потужний приліт.
Перший потужний приліт сезону осінь-зима 2023.
Я продер очі і крізь сон написав моєму вечірньому візаві:

- Дяка ППО.

Бо було за що.
Бо майже все, що летіло, було збито.

Потім ми довго не бачились і не чулись.
Але механіки поставили Чірокі на хід.
Вчора машина була готова.
Відьмак її забрав.
Я ще про себе подумав: "добре. Може встигли".
Сьогоднішній цілий день я його не чіпав.

Ввечері в листуванні він написав:
- Тачка була доречна.

Двічі ми із Брестом вчинили щось дуже вчасно.
І цьому є причина.

------------------------------------------------

Нам терміново слід було закривати запит 118 бригади на пікап, бо хлопці для виконання поставлених завдань діставалися визначених місць на броні і пікапах інших підрозділів.
У нас знайшовся постачальних з Швеції, який приймав гроші за машину на пейпал.
Красивий червоний Форд Рейнджер в притомному стані, бери і їдь.
Але на пейпалі не вистачало пари-трійки тисяч євро.

Мартін написав простий людський пост у цих наших соцмережах: Люди, поможіть.

Минуло дві доби.
Тепер у нас буде два пікапи.

Обидва Форди, обидва Рейнджери, обидва червоні.
Це не спеціально. Правда. Хоча нам ніхто не повірить.
Один - на 118 бригаду.
Інший - на ОЦЗТМ, що б це не означало.

Ми з Брестом змогли купити два пікапи замість одного.
І цьому теж є причина.

-----------------------------------------------------------
Нам же для ЗСУ подарували човен Крим. На Херсон. На 124 бригаду.
Шикарний корпус, є скло, сидіння.
Але човен на війні сам по собі без обладнання - це як позашляховик на дорожній гумі чи взагалі без коліс.

Треба хоча б двигун.
А двигун, я Вам скажу, на моторний човен коштує як поганенький джип.
Чи як дрон з тепловізором. Той, що 3Т.

Мартін вдруге за два дні написав ще один пост: люди, поможіть.
Не знаю, нащо людям нам допомагати, бо ми на той момент ще червоний пікап не доїли, але.

Сьогодні ми придбали двигун Mercury за 175 тисяч гривень.
На 60 кінських сил. Це багато. Багато сил у дуже хорошого двигуна з дуже маленьким пробігом мотогодин.
Ще ми придбали все приладдя для його керування, відновлення кермового, бак, а саме кермо, редуктор і троси нам просто подарували, бо на ЗСУ.

Найближчим часом човен перероблять і зберуть до купи.
Мабуть вперше ми із Брестом так швидко закриваємо питання настільки не профільне для нашого проєкту "42 тачки на ЗСУ".

І цьому теж є причина.
------------------------------------
Причина усіх трьох різдвяних історій - це Ви.
Мабуть, на Різдво інколи трапляються дива.

Мені більше нічого додати.
Дякую Вам.
Від ППО. Від 118 бригади. Від ОЦЗТМ, що б воно не було. Від 124 бригади, що тримає лівий берег.

А ми...
А у нас...
По-перше, думаю, скоро у нас в проєкті з'явиться підмінне авто для бійців, машини яких перебуватимуть у нас в ремонті.
Таке трапляється часто і, мабуть, вже пора.
Брест про це ще не знає, єслі шо. Мартин Брест, прівєт.

По-друге, нам безапеляційно дарують ще один човен.
З лафетою.
Тож Віталій Шарлай, який теж ні про що не в курсі (Віталій, доброї ночі), але який вже двічі допомагав нам вивозити історії з човнами, буде хресним татом підпроєкту 42-х тачок.
Я не знаю його назву і не думаю, що у нас буде 42 човни на ЗСУ.
Але всі що будуть - всі будуть від Вас.

Загалом, щось ставитимемо на колеса.
Щось спускатимем на воду.

Майте тиху ніч.
І дякую ППО.

P.S. На останньому фото залишки обгорілого двигуна, що притягнули з Херсонщини в Київ. Боєць живий, але не неушкоджений.