Мені більше нічого додати.
Дякую Вам.
Від ППО. Від 118 бригади. Від ОЦЗТМ, що б воно не було. Від 124 бригади, що тримає лівий берег.

А ми...
А у нас...
По-перше, думаю, скоро у нас в проєкті з'явиться підмінне авто для бійців, машини яких перебуватимуть у нас в ремонті.
Таке трапляється часто і, мабуть, вже пора.
Брест про це ще не знає, єслі шо. Мартин Брест, прівєт.

По-друге, нам безапеляційно дарують ще один човен.
З лафетою.
Тож Віталій Шарлай, який теж ні про що не в курсі (Віталій, доброї ночі), але який вже двічі допомагав нам вивозити історії з човнами, буде хресним татом підпроєкту 42-х тачок.
Я не знаю його назву і не думаю, що у нас буде 42 човни на ЗСУ.
Але всі що будуть - всі будуть від Вас.

Загалом, щось ставитимемо на колеса.
Щось спускатимем на воду.

Майте тиху ніч.
І дякую ППО.

P.S. На останньому фото залишки обгорілого двигуна, що притягнули з Херсонщини в Київ. Боєць живий, але не неушкоджений.

У часи зневіри і шаленої втоми перших місяців широкомасштабки ми насичували свої душі впевненістю і незламністю у тих, хто тримав зброю на першій лінії.
Ми їздили фронтом, зазирали в очі, тисли руки, спілкувалися і чітко усвідомлювали, що немає визначеного фіналу, допоки боротьба триває.

Минуло майже два роки.
Періоди зневіри і шаленої втоми нікуди не поділися.
Але, як і раніше, те, що тримає серця гарячими, а віру упертою - це незламність наших воїнів.

Пам'ятаєте, пару днів тому я просив Вас накидати на каву на заправках для Оксана Бондар, яка погнала колону бусів уздовж лінії фронту,?
Мені здається, що це вичерпна подяка за Вашу щедрість.

Коли вона переслала мені це відео, перші 5 секунд я не помічав нічого незвичного.
Поки...
Дивіться самі.

Такі люди тримають наше небо.
Все буде добре.

І дякую, що підтримуєте тих, кому довіряєте.

Майте тиху ніч.

Пост Оксани Бондар:

"Ця поїздка була багата на події, зустрічі, справи і найголовніше - на емоції. Другу добу поспіль ми в дорозі. Залишалась одна зупинка. Все було б як зазвичай: розвантаження, фото для звіту, подяка та обіймашки на дорогу додому. І ось, Хтось вирішив, що ми виглядаємо занадто втомленими та сумними. І ми отримали несподівану підтримку від надзвичайного бійця. Це український воїн, і він захищає нас не в тилу. Ви теж повинні почути цей голос, бо нас переповнювали емоції і гордість через те, що в Силах Оборони є такі люди, як Капелан Андрій Коломієць. Ми з Лисенко Віталій та Vlad Vavrysh ще в дорозі, тож подробиці завтра."

- Люди не донатять на ремонти, - відрізав Мартін, байдуже видмухуючи синій дим у привідчинене вікно буса.
- Ну, Мартін..., - було затягнув я, відсьорбуючи какао, - хлопці самі не вивозять. У них ті корчі стоять під парканами, потребують мінімума зусилль і було б кілька справних одиниць в строю.
- Слухай, я ж не проти. Але люди не донатять на ремонти. Люди в більшості полюбляють красиві історії: купили машину, дрон, зірку смерті. І людям так само в більшості байдуже, що ту зірку смерті потім треба ремонтувати і знаходити на неї мастила, акумулятори і кардан. А якщо у зірки смерті ще й тріснула рама...
- Ну, Мартін... У нас зовсім інакші донатори. Ми і так скільки ремонтів позакривали бійцям...
- Так, це правда.
- То давай спробуємо? Логіки ж все одно нема.

Мартін з прищуром дивився у запітніле вікно.
Якби йому було 9-ть років, я б заклався, що зараз би він пальцем на ньому намалював квіточку. І бджілку. Але йому було добіса століть і він просто голосно сопів ніздрями.

- Давай. Зробімо це.

Ми з Мартін Брест обіцяли новий проєкт після 42 тачок на ЗСУ.
Після - це означає, що коли тачка 42/42 вирушає у війська, ми виходимо з публічною комунікацією під світло ліхтариків з мобільного і повідомляємо, що розпочинаємо новий двіж.

Але є два нюанси:
1. Проєкт 42 тачки на ЗСУ не завершиться тачкою 42/42, бо війна не закінчується.
Так, ми вже передали у війська 31 машину і 1 човен, в ремонті 5 машин і 1 човен, а план по постачанню пікапів у війська... навіть ми не розуміємо, чим він обмежується. Тому як почати новий проєкт, завершивши попередній - нам невідомо.
Але, до речі, дякуємо Вам.
Всі ці тачки - це Ваше досягнення.

2. Ми і так постійно намагаємося допомагати Силам оборони з ремонтами.
Нумерологія тут ні до чого, але повірте, що на даний момент ми вже закрили 42 (сорок дві) позиції запитів різних бригад і підрозділів на комплексні ремонти авто, шини, окремі запчастини і технічні рідини.
Усього на 991 тисячу 384 гривні. Так, у мене все записано.
І тут доречно знову подякувати Вам, бо це Ваші кошти і це Ви бійцям попіднімали їхні корчі (і не тільки, якщо ми говоримо про акумулятори для величезних військових вантажівок по 20 тисяч гривень за штуку).

Так, ми погоджуємося, що за цей майже мільйон гривень можна було б закрити 2-3 запити на авто в Армію, але, з іншого боку, за ці ж гроші кілька десятків зламаних армійських машин максимально швидко стали на хід і знову почали виконувати завдання.

Тому треба цю діяльність виокремити в окрему течію.
До цього вся ця робота була неупорядкована, не було черги на запити. Інколи ми не розуміли, чи можемо ми зараз допомогти з ремонтом і запчастинами, чи нє.
Тому настав час трошечки структурувати Ремонт тачок на ЗСУ (це робоча назва. Я гадки не маю, як назвати підпроєкт).

Думаю, на нашому сайті завдяки чаклунству Діми Головаченко з'явиться розділ, присвячений черзі на ремонти і постачання запчастин у війська https://42trucks.online/
Ми самі поки не розуміємо усіх нюансів справи, але головних правил буде два:

1. Ми не підніматимемо трупи. Якщо у машини, скажімо, немає рами, бо вона згнила, і її легше спалити на полігоні для тренування операторів фпв-дронів - ми не братимемося за ремонт.
2. Ми не мінятимемо свічки. Тобто ми не робитимемо те, що бійці легко можуть закрити самі в польових умовах, використовуючи свої можливості.
Тільки випадки середньої тяжкості, коли шанси є, але бійці самі точно не вивезуть.

Загалом, все як завжди, в робочому порядку і відповідно до ресурсу, який нам надають донатори.
Тобто Ви.

Про офіційний старт проєкту - трошечки згодом.

А підсумки року...
Ми живі. Це головне.
Бо допоки ми живі - боротьба триває.

Принагідно дякую усім, хто тримає зброю у руках.
Усім, хто волонтерить.
Усім, хто донатить.
Загалом, усім, хто розуміє, що це наша остання війна з росією і іншого шансу у нас не буде.

Майте тихий Новий 2024 рік.

P.S. За згенеровану картинку дякую Олексію Ігнатенку

Шановні, мені здається, що це важлива інформація.

Знаєте, з моєї точки зору людина стає дорослою не тоді, коли отримує змогу самостійно купувати цукерки в необмеженій кількості.
А тоді, коли ладна покласти власну репутацію на підтримку інших людей.
І не помилитися.

Якийсь час тому запрацював сервісний центр по ремонту старлінків для військ.
Проблема мегаважлива, бо зв'язок в Армії - то все.
І подекуди для успішної роботи сотень старлінків, які вже були придбані у підрозділи, не вистачало одного - їхньої справності.
Чи-то через зношування, чи-то через прильоти.

Тоді я попросив Вас підтримати СЦ Старлінків для ЗСУ і мені точно відомо, що багато хто з Вас їм донатить.
Штош.
Результат на табло.

Дякую Вам.
Продовжуйте, будь ласка, в тому ж темпі.

Всіх обійняв.

Майте тихий вечір.

Пост в групі СЦ Старлінків для ЗСУ:

"Звіт по ремонтам і переобладнанням Старлінків за 2023 рік:
Відремонтовано: 827 комплектів.
Перероблено в автомобільні: 456 шт.
Запустили майстерню #2.
Відпрацювали виробництво ремкомплектів які суттєво прискорюють роботи.
Працюємо над техпроцесами і ремкомплектами для ремонту НР версій Старлінк.
Все це було можливо завдяки допомозі і підтримці спільноти, дякуєм за допомогу, друзі.
Далі ще більш прискоримся.
Окрема подяка спільноті Народний Starlink і Oleh Kovalskyy та Лаврентій Лютий"

Під час сьогоднішньої російської ракетної атаки на Київ загинула гідробіологиня Шевцова Людмила Василівна.
Її ім'я додалося до, якщо мені не зраджує пам'ять, вже семи десятків імен інших науковців, яких росія убила на цій війні.

Гугл каже, що російська федерація займає одну восьму частину суші.
Ясно ж одне: що одна восьма суші нашої блакитної планети Земля вкрита товстим шаром біосміття.

Вічна пам'ять усім загиблим.
Одужання постраждалим.

І принагідно дякую ППО за звитяжну оборону нашого неба.

На календарі усього лиш 4 січня, а у мене стійке враження, що вже мінімум 15-те і ми нічого не встигаємо.
Можливо, це нормально, коли концентрація подій кожного дня перевищує усі доширокомасштабні норми, а у кількох дружніх підрозділів з різних причин вийшло з ладу півдюжини військових машин.
Можливо це через те, що після останніх прильотів постраждали поставщики автозапчастин і терміни ремонту машин відчутно посунулися.
Але працюємо далі.
Машина 40/42 заїхала в проєкт.
Мартин Брест в приватних написав коротко "Вже 40...", а мені самому не віриться, що ми дісталися цієї цифри.
Цього впертого і справжнього Jeep Cherokee з рядною бензиновою шісткою, у якого на підфарниках написані три автентичні літери AMC, проєкту 42 тачки на ЗСУ люб'язно подарував Максим Синицький.
Це його власне авто і іншої машини у нього немає.
Тут важко щось коментувати далі, проте я традиційно запитав: чому він вирішив передати свій джип на Сили оборони?
Максим на секунду підняв очі, ніби відшуковуючи відповідь у низьких сірих хмарах і сказав:
- Просто не хочеться жити у концтаборі.
Коротка, але, погодьтеся, дуже змістовна відповідь.
Від імені 127 бригади, куди поїде служити машина, та від нас ми вдячні Максиму і в порядку черги приймемося за ремонт тачки.
До речі, у тачки є власне ім'я - Mescalero.
Чого тут більше - назви однойменного індіанського племені чи альбому ZZ Top, мені вже важко сказати.
Також сьогодні нарешті змогли відправити на спеціалізоване СТО човен 39/42 для 124 бригади.
Бо мало отримати в подарунок човна від родини пані Валентини та Артема Погорілого, а потім придбати на нього двигун Mercury на 60 кінських сил.
Треба лафет.
І завдяки широким зв'язкам у дуже вузьких колах Віталія Шарлая, вдалося його отримати в подарунок від родини Костянтина Стріхи, за що ми теж невимовно вдячні.
Тепер човник їде на дефектування, переварювання транцю, збільшення живучості, встановлення паливного баку, двигуна, помпи, сидінь, тросів, командора, керма і такого всякого.
Загалом, робимо для цього плавзасобу максимум можливого без втрапляння в крайнощі.
Дякуємо Вам за підтримку.
Всю ситуацію по проєкту зможете глянути на сайті.
Якщо маєте бажання підтримати наш проєкт, реквізити тут:
Картка Приват - 5168 7451 0561 4421 (Антон Сененко)
PayPal - senenkoanton@gmail.com
Детальні реквізити:
Установа банку - ПриватБанк МФО банку - 305299
Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу - Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)
Принагідно лишаю реквізити Мартин Брест, з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: Oleg.boldyriev@gmail.com
Приват: 4149499371016518
Майте тихий вечір.