Я не встиг підстригтися.

Тим не менш, це не завадило сьогодні трапитися двом чудовим подіям.
По-перше, ми ж із Вами дуже оперативно придбали тачку 38/42 Ford Ranger для Нацгвардії Рубіж, а Тарас Герасмичук сьогодні в ніч її перегнав в Україну. Ще раз дяка Сергію Грішину та Олександру Барабошко за супровід машини.

Таким чином, для формального завершення проєкту 42 тачки на ЗСУ залишилося знайти ОДНУ машину, бо ще одна вже є, але я поки нічого про неї не пишу.

По-друге, сьогодні зустрівся з Павлом Виплавіним, який виклав 25 тисяч гривень (!) донатом для Сил оборони (через спільноту Медіа-кава :)), щоб попити зі мною кави.

Виявилось, що Павло теж був і є дотичним до наукової сфери.

Не знаю, які там на медіакаві правила, але замість однієї кави з автомата, ми випили аж дві.
Звісно, я провів Павлу екскурсію підйомниками, нутрощами напіврозібраних машин, спільнотою механіків та майстрів-приймальників, а також повідомив, що єслі шо - наступну каву можна випити безкоштовно :)

Працюємо далі.

Дякуємо, що підтримуєте.
Ми стараємось.

Трапляється, що мене цитують в соцмережах.
Не те, щоб я щось таке цінне пишу, але люди чомусь інколи висмикують окремі фрази, котрі вважають особливо вдалими.
Ставлять лапки, пишуть слова, встромляють моє ім'я або навіть тегають.
Одначе, до сліз було бачити саме оці-во слова на прапорі, який нам із Костянтин Бакуемський та Оксана Бондарь привіз морпіх, що разом зі своїми побратимами витягав наші дупи з оточеного Ірпеня 5 березня 2022 року.
"...там ...було море вогню."
Шановні.
Завдяки Вашій підтримці нарешті вперше в історії мого волонтерського світосприйняття нам вдалося хоч щось зробити для бійців, які нас тоді врятували.
Їхня чудова машина знову на ходу і після усунення невеликих зауважень після обкатки вона рушить воювати далі.
Проект реабіліТАЧКИ працює.
Попереду завершення ремонту тачки для 241 бригади, початок робіт по НГУ Рубіж і 5 ОШБр, а також для ППО.
Дякую Вам.
Майте тихий вечір.
*пост про 5 березня
*опис подій від Serg Marco

Шановні, тут сьогодні в інститутській розсилці я побачив перлину, яка зацікавить школярів старших класів.
Наприкінці 2023 року фізичний факультет КНУ ім. Т.Шевченка провів зимову школу.
Лектори - практикуючі дослідники - в цікавій і доступній формі розповідали про сучасну передову фізику.

Так от.
На ютьюбі з'явився запис усіх лекцій:

1. Сучасні проблеми фізики.
Завідувач кафедри загальної фізики фізичного факультету, професор Боровий Микола Олександрович

2. Сканувальна зондова мікроскопія, той самий лектор

3. Фізика плазми та термоядерний синтез
професор кафедри фізики функціональних матеріалів фізичного факультету, Момот Андрій Іванович

4. Фізика живого
доцент кафедри оптики фізичного факультету, Якунов Андрій Васильович

5. Як вихрові струми допомагають ядерному реактору безпечно працювати
доцент кафедри ядерної фізики та високих енергій фізичного факультету, Єрмоленко Руслан Вікторович

6. Поруваті матеріали в біології та медицині
доцент кафедри фізики металів фізичного факультету, Шевченко Вікторія Богданівна

7. Дослідження галактик за допомогою cлоанівського цифрового огляду неба (SDSS)
оцент кафедри астрономії та фізики космосу фізичного факультету, Тугай Анатолій Володимирович

8. ДНК і (не тільки) молекулярна фізика
асистент кафедри астрономії та фізики космосу фізичного факультету, Ніколаєнко Тимофій Юрійович

9. Квантова фізика у дослідженнях і в житті
випускник кафедри квантової теорії поля та космомікрофізики фізичного факультету (2012 р.), Kyrylo Snizhko, CEA Grenoble (Франція)

10. Взаємодія малих молекул з ДНК: можливості спектроскопії
асистент кафедри експериментальної фізики фізичного факультету, Наталія Башмакова

11. Що таке темна матерія?
випускник кафедри квантової теорії поля та космомікрофізики фізичного факультет, Кирило Бондаренко, Nordita Institute (Швеція)

12. Вступ до квантової інформації
аспірант кафедри експериментальної фізики фізичного факультету, співробітник Лабораторії національного центру МАН, Шиховцев Юрій Сергійович.

13. Квантові гази в дії: від атомтроніки до лабораторних аналогів чорних дір та темної матерії
доцент кафедри квантової теорії поля та космомікрофізики фізичного факультету, Якименко Олександр Ілліч

14. Моделювання фізичних процесів методами молекулярної динаміки
випускник кафедри загальної фізики фізичного факультету, Ісаєв Микола Вікторович, CNRS (Франція)

15. Космічні місії для дослідження Всесвіту
доцент кафедри астрономії та фізики космосу фізичного факультету Решетник Володимир Миколайович

16. Демонстраційні досліди з фізики
доцент кафедри експериментальної фізики фізичного факультету, Кравченко Владислав Миколайович

Весь плейліст тута-во

Я не певен, що кожен старшокласник зможе зрозуміти все і до самісінького кінця кожної лекції, але я абсолютно переконаний у тому, що принаймні загальне уявлення про основні напрями в сучасній фізиці дитина матиме.

Покажіть, будь ласка, цю добірку своїм школярам.
Та й, може, самі подивіться за нагоди те, що зацікавить.

Майте тихий вечір.

P.S. Так-так, 37/42 вже на випробувальних тестах. Дякую, що за один день на заклик Мартин Брест насипали тільки мені 70 тисяч гривень. Дуже помічне в ремонтах.

Ремонтувати дітище російського автопрому - це як випадково придбати у польських перекупів британський пікап, що має гнилу раму від Навари, перегрітий двигун від L200, ушатану коробку перемикання передач від форда рейнджер, а також загальний стан Ніссана Патрол 1989 року випуску.
І то! Пікап на колеса поставити буде легше.

Тим не менш, наполеглива праця завжди дає свої результати.
В рамках проєкту реабіліТАЧКИ ми із Вами змогли відремонтувати ВАЗ Ніву 120-ї бригади.
Бійці Вам невимовно вдячні, як Ви можете бачити з відео, люб'язно знятого Ruslan Galkin.
До речі, я досі не розумію, як у Руслана витримували нерви пройти цей шлях до кінця, але факт є доконаним:
Плюс одні колеса в підрозділ.

І, до речі, обожнюю, коли нам надсилають фото чи відео автівок, що були передані в рамках проєкту 42 тачки на ЗСУ, десь уздовж лінії фронту.
Цього разу на очі трапилась Навара 22/42 Капітан.
Тачка працює, гребе колесами і щодня виконує задачі.

Дякую Вам, шановні.

А взагалі, маю сказати, що зараз на ремонті по проєкту 42-х тачок перебуває одночасно 5 машин. Завтра додасться ще одна.
А по проєкту реабіліТАЧКИ - теж... 5 машин. І завтра з фронту приїде... теж ще одна.
Плюс серед цих 5-ти - тачка 16/42 127-ї бригади, яка відвоювала півроку і повернулася з пошкодженою правою напіввіссю.
Будемо робити.

Тобто, ще раз. Завдяки Вашій увазі до нашої активності механіки нині роблять 10 автівок для Сил оборони.
Ви мене вибачте, але це вже промислові масштаби.

Посилання на сайт, де Ви самі зможете все подивитися, тут.

А поки - приємного перегляду відео.


РЕКВІЗИТИ:
Картка Приват - 5168 7451 0561 4421 (Антон Сененко)
PayPal - senenkoanton@gmail.com
Детальні реквізити:
Установа банку - ПриватБанк МФО банку - 305299
Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу - Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)
Принагідно лишаю реквізити Мартин Брест, з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: Oleg.boldyriev@gmail.com
Приват: 4149499371016518
Для переказів у крипті USDT 0xdf89978Ca0F80a30DB5D140b2042e99441ec43A4
(Ethereum (ERC20))

Майте тихий вечір.

Я не знаю, як треба було вчинити з Авдіївкою.
Тримати чи виходити.
Наскільки довго обороняти і наскільки швидко відступати.
Які бригади б там мусили стояти місяцями та роками, а які потрібно було заводити, щоб врятувати решту.
Я ж не просто не експерт в цих питаннях.
Ще якось з березня 2022 року керуюся класичною порадою усіх військових, які за цигаркою обговорюють ту чи іншу операцію - вдалу чи трагічну: "не був - не тринди" (звісно, тут перефразовано для аудиторії 18+).

Знаю лиш дві речі:
Те, що Авдіївка вже вписана в епос російсько-української війни на рівні з битвою за Київ, Харківською чи Херсонською операціями, обороною Маріуполя, Соледаром, Бахмутом, Северодонецьком і Лисичанськом та ... загалом, з битвами за усі точки часопростору, де наші бійці змушені були вгризтися в землю, поливаючи її кров'ю, впертися таланами і ловами, прикладами потертих калашів і арок, траками шістдесятчетвірок і крабів, реактивними струменями стугн та хаймарсів.

І також знаю те, що вчора кілька моїх друзів та подруг видихнуло з полегшенням.
Частина - родичі бійців 110 бригади - зі словами "Живі. Вийшли."
Частина - рідні 3 ОШБр - зі словами "Повернулися. Все добре. Вже на зв'язку".

Однак в чому я на сто відсотків впевнений, якщо вже намагатися знайти щось хороше у цій сумній втраті наших позицій (окрім, звісно, шалених цифр "потєрь" росіян в особовому складі і техніці), це те, що Авдіївка стала потужним ляпасом нашому суспільству.
Останнім китайським попередженням.
Гудком паровоза, що мчить до заглухлої на переїзді машини.
Набатом, в який б'ють купа притомних людей два (вісім) роки(ів) поспіль.

Хоча... ні... вона мала стати ляпасом.
Для усіх цих кончених бруківок, розв'язок, клумб, мегатонн асфальту на всратих дорогах, барабанів в укриттях і овочерізок.
Для багатьох споживачів телемарафону виявилося сюрпризом, що російська армія - то не тільки чмоні і ми можемо не тільки контрнаступи робити.
Ба більше, лінія фронту може не бути замороженою, як 10 років до цього, а повільно, але невблаганно сунути на Захід.
Навіть зараз, після двох років санкцій, випалювання тисяч танків, вибиття чорноморського флоту, купи авіації і сотень тисяч росіян, ми змушені (підкреслено) відступати, розмінюючи землю на людей і на час.

А от чи цей ляпас спрацює - якраз час і покаже.

Я просто хочу подякувати Силам оборони за ту шалену роботу, яку вони щодня роблять.
За те, що тримають позиції, а кожен зданий метр землі вороги оплачують тисячами своїх життів.

Слід чітко пам'ятати, що окрім перемоги - ні, я не знаю, що це ще може бути, окрім як зникнення росії - у нас варіантів немає.

Оцей флешет - дуже гострий дротик, який використовувався для знищення піхоти ще в Першу світову війну і тисячами набивався у снаряди - сьогодні вранці я видлубав на шиномонтажі з шини, яка ще каталася по Ірпеню в березні 2022 року.
Воно застрягло в гумі і таки, нарешті, дорізало колесо.
Ці флешети знаходили в тілах цивільних в Бучі та в Ірпені.
Отакий привіт з 2022 року, який ще раз нагадує, що росіянам глибоко по-барабану, скільки живих людей лишиться на території України та скільки вцілілих будинків буде стояти.
Приклад Маріуполя, Маріїнки, Бахмута, Авдіївки, катівень Ізюма і Херсона, братських могил Бучі - яскраві тому свідчення.

Підтримуйте, будь ласка, Сили оборони.
Волонтерів і фонди, яким довіряєте.
Не орієнтуйтеся на почвар, що відпочивають в Монако і тримають іспанські фронти.
Їм і їхнім дітям тут не жити.
Це земля наших дітей.

А ми... а шо ми.
Сьогодні вдень в рамках проєкту реабіліТАЧКИ прийняли на ремонт бойового пікапа 5 ОШБр.
Машина щодня возить міни на позиції гаубиць і приїхала прямо з фронту з купою технічних проблем.
Якщо чесно, коли ми запускали проєкт ремонтів військових корчів, я думав, що стане трохи легше, порівняно з купівлею іржавих відер з Європи і доведенням їх до розуму.

Ні, не стало.
Бо поки відра у бійців ще не було - ти його спокійно крутиш, аж поки не виведеш в ідеал.
Коли ж тачка приїжджає з позицій і в салоні ще смердить артилерійськими залпами, машину слід ремонтувати в рази швидше, аніж пошарпану європейську квіточку.
А запитів... А запитів стільки, що слів немає.
Бо і машини ламаються у надважких умовах, що і не снилися розробникам цих пепелаців, і, відверто кажучи, не все те, що передається волонтерами на фронт в якості транспортних засобів, має туди передаватися в тому стані, в якому воно є.
Однак реалії не зміниш. Треба просто працювати далі.

Також сьогодні прийняли в ремонт тачку 34/42 для 118 бригади.
Олексій Маковоз, дяка за марш-кидок з Болгарії.

12 машин в ремонті одночасно.
Дванадцять.
Вчора було десять.

Дякую, що підтримуєте.
Без Вас ми точно б це не вивозили.

Слава всім живим і вічна пам'ять усім полеглим.

Майте тиху ніч.