Тачка 38/42 поїхала у війська.
А саме у бригаду Нацгвардії Рубіж.

Чесно кажучи, про цю машину і нічого розповісти.
Цей просто дуже хороший і чесний Ford Ranger, який нам підібрав і пригнав Taras Herasymchuk (дяка тобі, шановний), оперативно змінив колір небесної блакиті на зелений, взувся у шикарні позашляхові шини BF Goodrich і поїхав виконувати свої задачі.

Взагалі, ми дуже полюбили Рейнджери.
На початку широкомасштабки вони були радше екзотикою на фоні всюдисущих Л200 та Навар.
Нині - завдяки простоті своєї конструкції та відносній легкості обслуговування, надійним двигунам і коробкам (якщо це, звісно, не автомат, але будь-який автомат у корча - це лотерея), порівнювано дешевим запчастинам - їх полюбили і війська (особливо за прохідність), і волонтери (за безгеморність, якщо екземпляри неушатані).

Загалом, з 42 автівок, що вже передані чи будуть передані Силам оборони, 9-ть - саме Форд Рейнжер (якщо рахувати Mazda BT, що є тим самим).
І надалі ми плануємо закривати потреби збройників у пікапах саме цією моделлю.

А так.
Спасибі велике Вам за те, що надонатили на цю машину і її ремонт.
Спасибі Sergiy Grishyn та Александр Барабошко за допомогу у документальному супроводі авта.
Дяка таємним київським родинам Олени і Катерини за шини і смаколики.
Олександр Радченко за дриль та каністру.
Aleksandra Voloschuk за смаколики.
Лисенко Віталій за малу піхотну лопату (тм) від Lopata Zubata.
Дякуємо Сергію та Світлані Третьяк за фарбування.

І окремо спасибі за те, що попри незавершеність проєкту 42 тачки на ЗСУ (бо 34, 40 і 42 машини ще в ремонті, а 41 лише їде в Україну), Ви реалізуєте проєкт тачки 45/42 для 65-ї бригади (подробиці на сторінці Мартин Брест).

Ви круті.
ЗСУ круті.

Майте тиху ніч.

Існує думка, що що сьогодні ввечері під час розіграшу, який відбудеться на сторінці Євгена, хтось виграє оригінальну футболку з підписом Андрія Ярмоленка.
Також існує думка, що на доданок до футболки хтось отримає інші цікаві призи від нашого з Мартин Брест проєкту 42 тачки на ЗСУ.

Але те, що достеменно відомо - завдяки Вашим донатам, зокрема, на День народження Evhen Zborowski у війська скоро поїде Форд Рейнджер.
А сьогоднішній розіграш (близько 18.00) є нічим іншим, як маленькою спробою Вам віддячити.

Почуємось.

Допис Євгена Зборовського: "Пост вдячності, цифр і анонс розіграшу ⬇️
На свій 33ій день народження рівно 4 місяці тому я попросив привітання, побажання і подарунки конвертувати у підтримку проекту 42 тачки на ЗСУ хлопців Anton Senenko і Martin Brest.
Чому їм?
Бо я бачу, що вони дуже ефективно використовують кожну гривню, яку їм донатять і передають у військо на 100% перевірені, відремонтовані і протестовані автомобілі.
На банку проекту ви надонатили аж
168 007 грн 04 копійки ♥ і це найкращий подарунок на день народження в моєму житті. Без перебільшень, це дуже зворушливо і відповідально.
Найчастіше донатили по 100 грн, а загалом донати до 300 грн склали понад 25 000 грн, що складає 14.88% від загальної суми, що ще раз доводить, що маленьких донатів не буває і вони складають дуже суттєву частину збору.
Всього задонатили 611 котиків 🐱, тобто середній донат 274 грн.
Загальна сума 168 тисяч стала основою на 65% для купівлі Форд Ренджер, який без ремонту коштує близько 260 тисяч. А ремонт і залишок коштів були покриті завдяки донатам чудових людей, які підтримують проект Антона і Мартіна.
Цей автомобіль ми уже навіть встигли відкатати на полігоні для випробувань і механіки готують до передачі військовим.
В коментарях залишаю реквізити куди потрібно донатити, щоб хлопці ще більше допомагали, а вони знають, як це зробити найкраще.
І найголовніше тим, хто дочитав!⚽️⚽️⚽️
Сьогодні близько 18 ми всі втрьох зберемось, щоб таки зробити розіграш наших призів у прямому ефірі і визначити хто ж виграє оригінальну ігрову футболку Андрія Ярмоленка з особистим автографом і кілька інших приємних сюрпризів серед тих, хто виконав вимоги аукціону і донатив понад 300 грн.
До зустрічі увечері! ✌️🇺🇦"

Сьогодні Мартін Брест та Павел Белянський провели офіційні перемовини щодо підписання мирної угоди з росіянами.
Перемовини тривали секунди чотири і завершились нецензурною лайкою.

На такій радісній ноті далі Євген Зборовський провів довгоочікуваний (з 11 листопада!) розіграш футболки з автографом Андрія Ярмоленка та інших цінних призів від Оксани Бондар, Лялі Сміян, Ксенії Тюріної, Анни Кондратьєвої.
Запис ефіру - тут https://www.facebook.com/zborik14/videos/1754268651767345

Ну, а потім... А потім ми довго обговорювали ушатані волонтерські корчі, армійську соляру, чутки і факти, а також наминали шарлотку від Костянтина Бакуемського.

Цього разу, до речі, майже весь пиріг з'їв Мартін.

Майте тиху ніч.

Слухайте, це ніяка не реклама, але дві цікаві інформації.

За час широкомасштабки мені доводилося кілька разів успішно взаємодіяти з фірмою Хенкель.
Ну, це ті, що про миючі засоби, шампуні, рекламу мила Fa, будівельні суміші Ceresit, Persil і решту широковідомих брендів.

Коли дуже було треба, вони відвантажували у якості гуманітарки силу силенну усього переліченого вище, я руцями те кидав у фіата добло і чивгикав на волонтерський склад.

Так от.
Потрапила мені на очі наступна інформація:
"Розпочався етап подання заявок на премію Марти Шварцкопф для жінок у науці!"

Там призи для жінок в науці, що мають науковий ступінь і якось дотичні до досліджень, що можуть бути корисні для волосся, речовин, що з ним взаємодіють і таке всяке.
На секундочку, 1-е місце 10 тисяч євро, друге - 5 тисяч, і для нових талантів - ще 5.

Дедлайн - 1 червня 2024 року, вся інформація доступна тут https://www.facebook.com/HenkelUkraine/posts/pfbid024PgXJoRzu6RHKBmPFQgXJuReLrVfEmPGP9KMuTyxrCSSqYi4kT1ZxJQDkQ6Xcw21l

Та я ж про інше.

Тільки завдяки назві цієї премії я дізнався, що Шварцкопф - то ніякий не дядько, силует якого зображено на тюбіку.
А дослідниця на ім'я Марта.
І очолювала вона цілий інститут по дослідженню волосся.

Це, знаєте, для мене було прям відкриття.

А інформацію про премію може покажіть знайомим дослідницям.

Майте тихий вечір.

Коли у нас народився Марк, до мене в якийсь момент прийшло усвідомлення, що ми, як батьки, насправді, можемо дати йому лиш дві речі: розум і здоров'я.

Під останнім в першу чергу я для себе відзначив щеплення Маркусика усіма доступними вакцинами, які змогло винайти людство за свою історію.

Я настільки цим заморочився, що склав окрему табличку, де прописав усі обов'язкові і безкоштовні в Україні вакцини (відповідно до календаря) - всілякі гепатити В, туберкульози, правці, кашлюки, дифтерії, НІВ інфекції, поліомієліти, а також окремо зазначив всі вакцини, які давно загальноприйняті у розвиненому світі, але, в силу відсталості України, вони або не надаються в пакеті обов'язкової вакцинації, або ж взагалі - не допущені на ринок.

Додаткові вакцини - це не просто недешева річ, витрати на які ми закладали в план витрат сімейного бюджету, а й подекуди рідкісна штука, що вимагає оренди холодильників і певної логістичної спритності, щоб все встигнути.

Отже, першою додатковою вакциною був ротарікс від ротавірусу.
Потім превенар від пневмококу.
Німенрікс або менактра від менінгококів кількох типів.
Варілрикс від вітряної віспи.
І хаврікс від гепатиту А.
Є ще деякі, але черга не дійшла.

Наука, все ж, це надзвичайно потужна штука, яка просто подарувала людству можливість не помирати, не хворіти або ж хворіти надзвичайно легко тим, від чого раніше не було спасіння.

Але всюди є але.

Так, вищеперелічені вакцини коштували недешево, вимагали планування вакцинації, щоб не перевантажувати дитину, одначе суттєвих труднощів не додавали.

Чого не скажеш про вакцину від менінгококу В - Бексеро.
Вакцина не була зареєстрована в Україні, а отже шляхів до вакцинації для українських батьків було два:

1. Контрабанда. І таку послугу можна було купити за дурні гроші. Схема про те, як і де це зробити переказувалася за чашкою чаю у родин, які цей шлях здолали.
2. Вакцинальний туризм, тобто треба було їхати за кордон у розвинену країну, щоб вакцинувати свою дитину. Як краще зробити і куди їхати - так само передавалося з вуст у вуста.

Ми із дружиною планували другий варіант, мовляв, поїдемо колись кудись на відпочинок і вакцинуємо Марка від того менінгококу.

В принципі, так і сталося, але вже за сумних обставин. Почалася широкомасштабка.
Коли вони вдвох опинилися за кордоном, питання пошуку вакцини відпало саме собою.
(Так, навіть перебуваючи за межами країни не слід забувати далі вакцинувати дітей).

До чого цей пост?
Сьогодні від Ольги Духніч з приємністю дізнався, що вакцина Бексеро не просто зареєстрована в Україні (нагуглив, що ще в 2022 році, але зі зрозумілих причин, всім було не до неї).
Вона ще й зараз є в наявності.

Тож хочу сказати дві речі:
- дякую усім тим, хто всі ці роки совав цю бюрократичну машину та довів Бексеро до ринку.
- вакцинуйте своїх дітей. Вони Вам подякують.

До речі, щодо вакцинації не припиняю перечитувати два чудові пости на цю тему від Анастасії Бикової-Шелевицької:
- про планові вакцини
- про додаткові вакцини

Майте тиху ніч.

Три дні тому Мартин Брест попросив Вашої допомоги для придбання тачки 45/42 на 65 бригаду.
Сьогодні о 6 ранку я зустрів на вокзалі бійця і ми разом прийняли у колишнього власника його ластівку.

Не знаю, як ще це коментувати, окрім як:
Дякую Вам. Ви просто Космос.

Машина заїжджає на технічне обслуговування і ремонт.

Дякуємо, що підтримуєте.


Картка Приват - 5168 7451 0561 4421 (Антон Сененко)
PayPal - senenkoanton@gmail.com
Детальні реквізити:
Установа банку - ПриватБанк МФО банку - 305299
Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу - Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)
Принагідно лишаю реквізити Мартин Брест, з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: Oleg.boldyriev@gmail.com
Приват: 4149499371016518
Для переказів у крипті USDT 0xdf89978Ca0F80a30DB5D140b2042e99441ec43A4
(Ethereum (ERC20))

Бригади стають в чергу на машини та їх ремонт так, наче ця війна триватиме вічно.
Це, в цілому, добре.
За два роки широкомасштабки більшість не просто навчилася автівки ефективно використовувати і берегти, уникаючи тези "машина - розхідний матеріал".
Війська навчилися в планування потреб при запитах до волонтерів.

І якщо раніше ти повідомляв бійцям, що тачку доведеться чекати 4 місяці та чув
"ого! машина треба на вчора! вона вже навіть завтра може бути не потрібна.",
то нині після слів про "7-8 місяців" чуєш спокійне:

-... хоч десять. Ми знаємо ваші машини і готові чекати. Цей дощ надовго.

Цей.дощ.надовго.

Та він вже так довго іде, аж подекуди виникає враження, що мене важко чимось збентежити, знітити, розізлити.
Просто робиш свою справу навіть тоді, коли діловоди бригад в суботу і неділю відпочивають, бо вихідні.
Ні, те, що на ЛБЗ вихідних немає - то не їхня проблема.
Печатки і листи будуть в понеділок.
То й шо, шо машина стоїть на кордоні?

Бригади такі ж різні, якими різними є люди.
Батальйони всередині бригад сильно різняться.
50 відтінків армійського документообігу, комбатів, що ладні кидати людей просто тому що вже доповіли нагору про неіснуючі перемоги, і, на противагу, комбати, що ладні за кожного зі своїх покласти життя.

Звикли. Такі реалії.
Від 2-3 тижнів ми плавно перемістилися в реальність багаторічного рубілова, про яке писали ремарки, гашеки та решта класиків світової літератури.

Війна - це завжди біль, бруд, кров, шмаття і, безумовно, героїзм в тих місцях, де відповідальні особи виявилися безвідповідальними.

Звикаєш до всього.
Але до однієї речі, яку завів собі за звичку, досі не можу бути емоційно інертним.
"Так, ми надаємо машини підрозділам Сил оборони. Напишіть свої ПІБ, номер військової частини, бригаду.
І напишіть, будь ласка, запасний довірений контакт. Про всяк випадок".
Про всяк випадок.

Це ж наче безневинна фраза, яку можна трактувати "мало лі, будете не на зв'язку, а буде термінове питання".
Але абонент, зазвичай, все правильно розуміє і впадає в тишу міркування.
Тому доводиться додавати: "Не обов'язково це робити прямо зараз. Подумайте. Проте обов'язково закиньте контакт в цей чат".

Одна машина з черги вже не приїде на ремонт. Екіпаж нову теж не попросить.

І єдине, що змушуєш себе в такі моменти робити, це відморожено зв'язуватися з наступними в черзі і повідомляти, що вони свого корча можуть загнати на капіталку на тиждень раніше.
Бо так склалися обставини.

Як же я ненавиджу росіян.

Дякую, що підтримуєте.

Майте тиху ніч.

Пам‘ятаєте ж, я писав історію про малого, що хотів передати бійцям на фронт дрон з лего, щоб той захищав його будинок в Краматорську, звідки цього ж малого евакуювали?

Власне, ось.
Малий, 4 рочки, а все розуміє.
Ненависть до росіян може описуватися тільки у таких термінах як «безмежна», «абсолютно непозбувна», «люта».

А Оксанка возить на фронт справжні дрони.
Ви її підтримали - вона возить.
Надійна, як швейцарський годинник, швидка, як інтерсіті, чесна, як прагнення малого з Краматорська захистити свій дім.

Всіх міцно обіймаю.

Майте тиху ніч.

Пост Оксанки

https://www.facebook.com/100010729813403/posts/pfbid0K1hb8D8LoXKG1exhDBvWJq59gZW3Nyp35Pcb3jMF1Z22TFGM9xviF568WkZVU9Ppl/?

«77 ударних дронів за 3 місяці! Я не знаю багато це чи мало. Але таких як я багато. І кожен як мураха тягне стільки, скільки може. Тягне, бо дрони РЯТУЮТЬ ЖИТТЯ наших козаків!!! Я спілкуюсь з хлопцями 5 ОШБр особисто і чую від них, що навіть один дрон - це круто!! Як завжди обміняла 20 дронів на два кота!! Зараз намагаюсь звітувати перед вами після кожної поїздки на Схід Запитую Anton Senenko , коли він встигає так своєчасно звітуватися перед товариством? Бачу лиш втомлені очі та відповідь - "Так треба." Лисенко Віталій дякую за паливо!! Ти як завжди поруч))). Родині Креденцерів вдячність за ємності для хлопців! Aleksandra Voloschuk як завжди смаколики і чарівна посмішка...))) Родина Ярослава привезла і подарувала цілих "'6" FPV !!! Лиш безмежна повага Kristin Fields "KomirKa" . Вона завжди поруч з допомогою і теж придбала дрончик-камікадзе. Подяка хлопцям зі 120 ОБр Тро за доставку до дому і особисто Ruslan Galkin за логістику та ремонт мого трудяги бусика. Дякую кожного, хто долучився до ще одного кроку до Перемоги. Як завжди відео шедевр від Евгения Богославская.»