Є в моєму житті людина, якій я шлю отакі смішні картинки.
А ще анекдоти на кшталт:
"Власник БМВ стоїть на касі в магазині. Продавчиня:
- Чек потрібен?
- Ні, дякую, у мене свій".
або "Чому власники БМВ зранку на роботі один з одним не вітаються? Бо вони вже бачились на СТО".

Я точно знаю, що всі ці приколи він бачив, чув і обсмоктував, але я все одно йому їх шлю, бо у мене вони викликають істеричні конвульсії реготу.

Він - це Сергій Мельничук - єдина людина в Києві, що здатна купити старезне БееНВе, ввалити в нього купу грошей, псіханути, продати... помучитись... а потім купити наступне БееНВе.
А ще Сергій, насправді, дуже крутий дядько.
Він серйозний, вдумчівий і з ним цікаво говорить на різні теми.
Він один з тих, хто на своїх плечах піднімав Ukrainian Witness.
І ось тепер у нього є власний проєкт, що називається Explaїner.

Підходе колись до мене на СТО Сергій і вкрадчівим голосом питає:
- ̶К̶у̶п̶и̶ш̶ ̶Б̶М̶В̶ ? А ти в курсі, що Гаваї не в НАТО?

Я думав, що це він так починає розказувать якийсь прикол, але він стояв і серйозно на мене дивився.

Товариство.
Гаваї - штат США - не в НАТО.
І в своєму першому випуску Explaїner Сергій розповідає, як так трапилося.
Карочє, підписуйтесь, стежте.
Посилання тут.
Майте тиху ніч.

Дозвольте доповісти.
Сьогодні від Вас у війська поїхала тачка 41/42 Ford Ranger, яка стала 45-ю на рахунку проєкту 42 тачки на ЗСУ.
І першою, яку я не передавав особисто.
Мартин Брест теж не зміг бути на передачі, бо десь швендяє і вештається, щоб Ви потім зранку раділи горю у росіян.
А у мене просто були поважні обставини і я фізично не зміг себе клонувати.

Тим не менш, бійці отримали ключі від механіків прямо біля підйомників.
Машина вчора була обкатана на бездоріжжі і прекрасно себе показала.
І тут слід висловити окремі подяки Nick Kukulevskyi, Elena Gora та SAMI Production, які повністю профінансували придбання цього пікапа, Олексій Маковоз за влучний підбір і перегон, а Sergiy Grishyn та Александр Барабошко за документальний супровід машини.
Подяка Олександр Радченко за корисні штуки в комплекті, Yevhenii Movchaniuk - за комплект інструментів, Лисенко Віталій - за лопати від від Lopata Zubata.

Не припиняю Вам дякувати за підтримку.
Ви круті.
-------------------------------------------------------
Якщо маєте бажання підтримати наш проєкт, реквізити тут:
Картка Приват - 5168 7451 0561 4421 (Антон Сененко)
PayPal - senenkoanton@gmail.com
Детальні реквізити:
Установа банку - ПриватБанк МФО банку - 305299
Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу - Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)
Принагідно лишаю реквізити Мартин Брест, з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: Oleg.boldyriev@gmail.com
Приват: 4149499371016518
Для переказів у крипті USDT 0xdf89978Ca0F80a30DB5D140b2042e99441ec43A4
(Ethereum (ERC20))

Майте гарний день.

Повернулись.
Все буде Україна.

Коли б мене спитали, чи існує якесь сильне почуття, назви якого я не знаю, я б відповів наступне:

Почуття, коли ти спостерігаєш, як твоя дитина, котра виіхала з хати в 1,5 рочки з трьома іграшками, повернулася в 3,5 рочки і зазирнула у шухляди з усіма своїми скарбами.

От я не зрозумів, що я відчув.
Якась дика суміш батьківської любові, здивування, зачаровування.
І все це притрушено ненавистю.

Ми з Марком 8 годин їхали разом через всю Україну.
Говорили про все на світі. Від машинок до смачних соків через улюблені штанці.
А потім я показував йому Житомирську трасу і розповідав про росію і росіян.
Він дивився на понівечені будинки і склади, слухав про ракети і роботу ППО, літаючі мопеди.

Їдеш, розповідаєш, кипиш, добираєш слова і сточуєш кути.
Думаєш - «та за що?» - і, одночасно - «і все ж мені невимовно щастить. Дуже багатьом пощастило менше».

Росія дивна країна.
Яка має зникнути разом зі своїм виродженим населенням.

Дякую Збройним силам, що Марку є куди вертатись.

Майте тиху ніч.

Цей пост міг би починатися з того, що була така собі амерікен моторз корпорейшн - АМС (не ті шо зняли серіал про ходячих мерців) - яка випускала дуже посередні авто, сиділа у збитках, її довгі роки тягнула французька компанія Рено, "влітаючи" на десятки і сотні мільйонів доларів.
Інженери АМС та Рено вигадали джіп чірокі. Угу, саме французи долучилися до цієї тачки.
І от чітко в роки, коли до тріумфу джіпу чірокі другої генерації лишалися лічені "години", Рено продає амерікен моторз компанії Крайслер.
Продажі чірокі злітають до небес і машина назавжди входить у зал слави оффроадінгу, приносячи Крайслеру (а не французам) весь прибуток.
Якось не дуже справедливо, не знаходите?

Або я міг би розповісти Вам про плем'я індіанців Мескалеро з Нью-Мексико. Хоча на цьому я розуміюся ще менше, аніж на компанії АМС.

Водночас міг би нагадати історію, як комбат телефонував мені і - знаючи відповідь наперед - запитував, як там просувається ремонт тачки для його підрозділу?
І я - усвідомлюючи, що він кожного дня бачить, як розжарений метал розриває гарячу плоть наших бійців, а російські дрони випалюють наші евакомобілі - змушений стискати зуби і відмовляти у передачі неготової машини.
Бо неготові і неперевірені машини ми не віддаємо.

Дуже довго думав, з чого ж почати.
А потім осяяло.
Цю тачку ми ремонтували 4 місяці. 4 повних місяці. Етапами, тест-драйвами, ітераціями, від вузла і агрегата до поламки і її усунення.
І ключовим персонажем в цій історії є Ви, бо саме Ви дозволяєте нам без остраху братися за настільки відповідальні і масштабні проєкти.
Хай то буде Ніссан Патрол чи Тойота Ленд Крузер Прадо, в яких живого менше, аніж смішних жартів в арсеналі Мартин Брест, впрягаючись у тачку ми завжди впевнені, що доведемо розпочате діло до "останньої милі" (с).

3 січня 2024 року Maxym Synytsky подарував проєкту 42 тачки на ЗСУ Jeep Cherokee, поставивши лиш одну умову: щоб машина носила власне ім'я Mescalero.
Ця тачка 40/42 поїхала служити у 127 бригаду чітко евакуаційною машиною, під яку і планувалася.
Вже 46-та з 42-х, які ми планували передати Силам оборони.

І знаєте що?
Я не був на моменті передачі цієї машини бійцям.
Коли їм вручали ключі, я підкидав на Шегінях Маркусика вище неба.
Мені здається, що це рівноцінний обмін.
Хоча процес реінкарнації Мескалеро зі стану "їдемо на евакуаторі" до стану "валимо по бездоріжжю" я буквально пропустив крізь себе.

Саме по ремонтному процесу Мескалеро у мене було відзнято 1,5 години відео і під сотню фото.
В це кіно я умістив лиш, на мою думку, найважливіше, що дасть Вам уявлення, наскільки глибоко та уважно Ваша підтримка дозволяє нам ставитися до машин.

Тут є все - просто огляд поламок, спілкування з механіками, звернення до бійців і до Максима.

Так ми робимо машини.

Ну, і сюжет від Павел Белянский на Армія TV теж вліз.
Куди без нього.
Костянтин Бакуемський, ти теж в кадрі є.

Максе, дякую за тачку.
Я ж казав, що піднімемо.
Дякую тобі, що весь час був на зв'язку, допомагав із порадами та запчастинами.
Сподіваюсь, колись після війни ми разом розірвемо не один кардан в українських болотах.

СТО Автокомп Сервис, дяка Вашим механікам за прямі руки.

А всім Вам дякую за підтримку.
Працюємо далі. В роботі 9 машин.

Майте тиху ніч.

-------------------------------------------------------
Якщо маєте бажання підтримати наш проєкт, реквізити тут:
Картка Приват - 5168 7451 0561 4421 (Антон Сененко)
PayPal - senenkoanton@gmail.com
Детальні реквізити:
Установа банку - ПриватБанк МФО банку - 305299
Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу - Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)
Принагідно лишаю реквізити Мартин Брест, з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: Oleg.boldyriev@gmail.com
Приват: 4149499371016518
Для переказів у крипті USDT 0xdf89978Ca0F80a30DB5D140b2042e99441ec43A4
(Ethereum (ERC20))

Вимбачте, чесно спер в Інтернеті.

Але коли з батька 1,5 річної дитини раптово стаєш батьком 3,5 річної, ця картинка викликає амбвівалентні сльози.
Питання трирічки - це якась рекурсія в рекурсії, де ти від питання «чому треба снідати» раптом опиняєшся в «чому птєродактілі літають», а потім в «чому бензовоз помаранчевий», а потім в «чому треба обідати».
І ти сидиш і не розумієш, як вибудувався такий ланцюжок.

Але, загалом, дитячі питання, насправді допомагають усвідомити, який же ти іще довбень, і як мало ти знаєш про речі та явища, які тобі здавалися знайомими.

Майте гарний день.