Прийшли до нахаби Olexii Kovalenko сказати все, що про нього думаємо, а він взяв і насипав нам рожевого перцю!
Нахаба!
Взагалі, він канєшна природжений лектор.
Ідіть в Національний науково-природничий музей НАН України.
Сьогодні безкоштовно.

- Ви в музей?
- Так…
- Цей триколісний велосипед ваш?
- Марка… Так, наш.
- Давайте його сюди, у нас для дитячого транспорту окремий гараж є.
- А, добре…

Охоронець погримів ключами, відкрив фантастичних розмірів дерев‘яні двері, за якими дійсно стояло трійко самокатів різних кольорів.

- Ще у нас є ліфт.
- Дякуємо…

- А туалет? - звертаюсь я до пані на поверсі, стіни якого обставлені стендами з гербаріями, грибами та інсталяціями.
- Так, будь ласка, двері за скляною шафою.

- Вітаю!
- Вітаю…
- Ви нас не знаєте. А ми Вас знаємо. Ви Лабораторна миша!
- А, так…
- Дякуємо, що вчора поширили допис про події у музеї. Ми прийшли всією родиною!
- А, прошу!
- А це Маркусик? Тримай яблуко.

-… Яку найбільшу істоту з‘їдала мухоловка? - гарячково питав лектор і трусив руками у повітрі.
В різних кінцях зали злітали маленькі долоньки і лунало:
- Комар!
- Муха!
- Бджола!
- Метелик!

Лектор з вогником в очах обвів переможним поглядом натовп людей, що заповнював не тільки всі сидіння, а й проходи, знову затрусив руками над головою і продекламував:
- ЖАБУ! Мухоловка здатна з‘їсти навіть жабу! У мене і відео є. Ось!!!

Залою прокотилася хвиля радісних охів.
Власне, окрім того, що всі дивилися на екран, як рослина спіймала жабу, залом передавали з рук в руки горщики зі справжніми хижими рослинами, що здатні вполювати собі обід.

Знаєте, це було дуже круто.
Це був наш перший візит з Марком в Національний науково-природничий музей НАН України і ми вперше дісталися 4-го ботанічного поверху загалом та лекторію Олексія Коваленка зокрема.

Сумасшедші люди в хорошому сенсі слова. Цікаво, захопливо, корисно.

Зважаючи на постійний брак фінансування, музей не тільки привітний до відвідувачів, ошатний та чистий, а ще й в міру сил намагається оновлюватись.
Це видно по окремим новим залам і експозиціям.

І я вкотре подякую Вам, що саме Ви допомогли цій установі посклити вікна після обстрілу росіянами, а також допомогли закрити борги за тепло.

І ще.
Дякую всім тим людям, яких я не знаю, але які сьогодні підходили і дякували за то, шо я просто повідомив про сьогоднішній наук-поп день.
Це дуже мотивує.

Майте тихий вечір.

P.S. Світлина з самим нахабним Olexii Kovalenko
P.S.2. Щоб не пропускати подібні дні - стежте за сторінкою Національний науково-природничий музей НАН України
https://www.facebook.com/NationalMuseumofNaturalHistoryKyiv

Рівень побутової байдужості до відключень електрики через обстріли росіян - фантастичний.
Не знаю, що воно буде восени і взимку, але зараз Марк просто бере з собою ліхтар і просить освітлювати йому пісочницю для гри у машинки.
«Щасливе» дитинство наших дітей на покоління вперед програмує ненависть до росіян.
Дякую ЗСУ.

Фантастично цікава стаття.

З назви і з перших рядків здається, що мова піде про якусь червоновуху черепаху, яка завезена до нас з Америки і яка винищує наших болотяних черепах.
Але потім як вгрузаєш в текст - отетеріваєш від глибини та об‘єму інформації по проблематиці не тільки інвазивних видів (я й не знав, що нутрії та рапани - то не наше), але й пересічних громадян, які задля забавки заводять дуже дивних домашніх улюбленців.

Жах. Люди заводять собі бегемотів!
Бегемотів і левів, курва.
Шо у людей в голові…

ДякаYevgen Kiosya за масштаб і цікавезність.
Дяка Oleksiy Boldyriev, що помітив статтю.
Дяка Куншт за актуальну тему.

Майте тиху і темну ніч.

https://kunsht.com.ua/articles/chomu-nebezpechno-zavodyty-chervonovukhykh-cherepakh-v-ukrayini

Так і шо?
Рекстон для ППО не просто вийшов з ремонту.
Його вже відфарбували.
Дякуємо Вам за підтримку.
А Світлана Третьяк та Сергій Третьяк - за бездоганно підібраний мартінбрестовський сірий фельдграу.

А от що на четвертому фото - я Вам не скажу. Поки що.
Мучтеся.
Але знайте, що Ви своїми донатами в це теж вляпалися.

Відео взагалі краще не дивіться.

Майте тиху ніч.

Два хлопці років 5-ти і 7-ми на дитячому майданчику біля стенду гри хрестики-нулики мовчки дивляться на 3 хрестики та 6 нуликів, потім один з них задумливо каже:
- Треба вб*ти ще 6 росіян. Пішли наберемо гранат.

Нормальні ігри, як на мене. Будемо товаришувати родинами.

Тим часом.
Я не експерт, щоб коментувати ситуацію ані на жодній ділянці фронту загалом, ані на Харківщині зокрема.
При цьому спілкуватися з бійцями, які безпосередньо беруть участь у відсічі, доводиться щодня.
І про їхні проблеми ми маємо уявлення з перших вуст.
Але дивимося на все дуже вузько і тільки по факту.

От, наприклад, фото автівок тільки одного батальйону однієї з бригад, які були туди перекинуті.
Важко сказати, чи це нормальна ситуація, що хлопці лишилися без коліс.
Мабуть, коли війна - нормальна. Техніка втрачається і ці світлини є просто відповіддю на риторичне питання "нащо стільки машин?".

Ненормальна ситуація в іншому:

1. Ніхто у владі досі не чухається, щоб скасувати розмитнення і акцизи на повнопривідні рамні дизельні корчі, які щодня рухають фронт. Це не всраті роллс-ройси, бентлі і порші. Не тесли і не пузотерки. Внутрішній український ринок цих машин абсолютно мертвий і цей бар'єр суттєво ускладнює життя тих вояк, які могли б назбирати на корча самостійно.

2. Я ніц не чую від міністерств відповідного спрямування про налагодження на 3-й рік 10-річної війни хоча б крупновузлової збірки подібної техніки. Тільки нормальних машин, а не китайських і не індійських.

3. Я постійно чую, як командири нижчих ланок доповідають вище, що машин бракне, а ті, що є, доводиться ремонтувати за свої зарплати, але командири вищих ланок чомусь ніяковіють доповідати ще вище, що є проблеми, тому по паперам все гаразд і потреб немає. Беріть зі складу зберігання уазік, Вам по штату положено. А волонтерський пікап по штату не положено і не треба.

4. Мінсоцполітики, при тому що створило непогану систему єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги (дійсно зручна), забуло скоординуватися з міністерством оборони і в примусовому порядку навчити представників військових частин користуватися цією системою та хоча б зареєструватися у ній.
Від цього постійні круглі очі, паніка у відповідальних за документообіг, купа нервів, втраченого часу.

Тим не менш.
Прямо зараз для оцієї бригади, фото постріляних машин якої Ви бачите, ми ВЖЕ купили пікапа і він готується до перегону в Україну.
ВЖЕ купили.
Дякую Вам за донати.

Ці ж вояки прямо зараз на СТО переварюють гнилу раму Навари, яку люб'язно підсунули наші закордонні друзі під гаслом "саппорт юкрейн", а також туди ж поїде Москвич з дивною мордою, який Ви вчора бачили у пості.

В общім, треба вб*ти ще багато росіян.

Дякуємо, що рухаєте світ. Якщо хочете підтримати проєкт, реквізити тут:
Приват - 5168745105614421 (Антон Сененко)
PayPal - senenkoanton@gmail.com
Криптовалюта USDT - 0xdf89978Ca0F80a30DB5D140b2042e99441ec43A4 (Ethereum (ERC20))

Детальні реквізити:
Установа банку - ПриватБанк
МФО банку - 305299
Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ
IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу -
Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)

Принагідно лишаю реквізити Мартін Брест, з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: Oleg.boldyriev@gmail.com
Приват: 4149499371016518

Майте тиху ніч.

Якби Ви поставились до ситуації, якби на своїй роботі Ви, подолавши жорсткий конкурсний відбір разом з іншими спеціалістами, пішли на підвищення із зарплатнею у 3-4 рази більшою, а потім на картку б отримали стару маленьку зарплатню з коментарем: Ви ж працюєте в тій самій компанії, отримували менше і Вам було ок, тож і тепер має бути ок?
Або почали проєкт на грантові кошти, а Вам заплатили в два рази менше, аніж обумовлено, бо ж так платять в середньому по ринку, вибачайте.

Наче виглядає не норм.
Тільки якщо Ви не спеціаліст Державної аудиторської служби України.

Нагадаю, що з ДАСУ я сміюся давно.
Колись вона проводила аудит Національної академії наук України, і в своєму звіті на повному серйозі написала, що науковці самі винні в тому, що військові під час навчань обстріляли заповідник [1].
Також вони писали, що Інститут ботаніки та Інститут еволюційної екології дублюють функції одне одного.
Та ще купу інших неймовірних тез, які Ви в інтернеті не знайдете.
Чому?
Бо за лінком, на якому те посміховисько (звіт) було розміщене, давно порожньо [2].
Чи соромно стало чи біс його знає, але добре, що збереглися аргументовані заперечення НАН України [3], де остання не добирала слів і називала бачення працівниками ДАСУ законодавства України "авторським", а "значна частина висновків, що містяться в аудиторському звіті, є
безпідставними, носить оцінювальний, суб’єктивний і упереджений характер, не враховує норми чинного законодавства та судову практику."

Почитайте.
Зрозумієте, чому у науковців такі емоції.

Тепер ДАСУ прийшло в Національний фонд досліджень України.
Нагадаю, що НФДУ є дитям реформ наукової сфери України в 2015-2016-му році і є відповіддю на запит як науковців, так і платників податків, аби гроші на дослідження в першу чергу розподілялися між найкращими вченими.
Щоб не рівним тоненьким шаром усім або за домовленістю в ручному режимі, а концентровано і прозоро.

Тому вчені, подаючись на конкурси НФДУ пишуть свої пропозиції по майбутнім дослідженням, експерти їм то все обтесують напилком або рубають вщент і викидають з конкурсу, потім ідуть роки роботи, публікації, впровадження, перевірки і т.і.

Ключовою відмінністю НФДУ від решти ланштафтного заказника на ймення "Наука" в Україні є те, що по грантам НФД можна і обладнання дороговартісне нарешті придбати, і зарплату отримувати не в обсязі вісім тисяч двісті сорок три гривні п'ятдесят чотири копійки, а 20-30-40-50 тисяч залежно від складності виконуваної роботи, кваліфікації і т.і.
Тобто більше грошей - кращим.
Таким чином кращі не шукають підробітки, не звільняються з науки і розвивають свої острівці гуд чи екселент сайнс.

Так а шо ДАСУ?
Воно викотило звіт про перевірку Національного фонду досліджень за 2020-2023 роки на 122 сторінках [4].

І знаєте, в чому там проблема?
Наприклад, на сторінці 53 вони пишуть, що по якомусь там проєкту Нацфонду досліджень, що виконувався в якомусь там інституті НАН України, середня заробітна плата співробітників складала 47 тисяч гривень на місяць.
Але, взявши за основу середню заробітну плату по НАН України, зарплатня була б менша і становила 16,37 тис. грн!
Таким чином гроші використовуються неефективно.
Вони це серйозно пишуть.
Перевірте.

Чому я пишу загалом "якийсь інститут" та "якийсь проєкт"?
Бо ДАСУ оцю дичину по оплаті праці найкращих науковців написала застосовно до практично всіх проєктів, по яким були перевірки.
Там і мій Інститут зачепило, де виконавці проєкту отримували в середньому 28 тисяч гривень, а могли б працювати усього за 10 тисяч!
Вчені, з їхньої точки зору, отримують забагато.
Найкращі вчені, на секундочку.
Бо мають скніти і гнити відповідно до усталених норм про жалюгідне фінансування науки в Україні, а саму ідею НФД, як майданчик для підтримки кращих - вони просто ігнорять.

Але і це не все.

Вийшов детальний роздовб (не знаю, як правильно вжити слово) цього звіту ДАСУ від Нацфонду досліджень -
91 сторінка заперечень [5].
Це, канєшна, кайф-марожено.
Я, не особливо розбираючись у бюджетному законодавстві, хитросплетіннях кодексів і підзаконних актів, взагалі притетерів і, місцями, сміявся.